З 2022 року в Донецькій області введена заборона на продаж алкоголю. Її встановлено обласною владою спільно з військовим командуванням. Мета обмежень — не допустити скоєння злочинів озброєними людьми.

Як довго триватиме “сухий закон” у Донецькій області, під час брифінгу розповів голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.

“Сухий закон” у Донецькій області

На сьогодні в Донецькій області триває заборона на продаж алкогольних напоїв. Ці обмеження мають на меті убезпечити місцеве населення і військових від злочинів під впливом алкоголю.

“Зараз у нас в області залишаються 300 тисяч людей. 2 460 людей — це люди, які підлягають призову до Збройних сил України. Всі решта — це жінки, люди похилого віку, діти. Але при цьому величезна кількість захисників стоять на захисті нашої області. На сьогодні найбільша кількість військових знаходяться саме в нашій. Люди, які знаходяться на передовій, йдуть на відпочинок у більш-менш тилові міста регіону. Це люди з “розгойданою” нервовою системою. Якщо людина буде пити… Скільки таких випадків було — випили по 100 грам люди зі зброєю і ми потім маємо те, що маємо…”, — каже Вадим Філашкін.

“Сухий закон” у Донецькій області діятиме до кінця воєнного стану.

“Поки не завершиться військовий стан, поки не буде нашої перемоги, алкоголю в області не буде. І я розумію, що є деякі підприємці, яким це не подобається”, — зазначив голова Донецької ОВА.

Ввезення алкоголю до Донецької області: як боряться з порушниками

Ввезення алкоголю до Донецької області також заборонене. За дотриманням цих обмежень слідкує поліція і СБУ.

“Було проведено безліч нарад щодо заборони ввезення алкогольної продукції на територію Донецької області. На сьогодні у нас на блокпостах стоять поліцейські, Служба безпеки України, військова служба правопорядку. Всі вони контролюють цей напрямок роботи”, — розповів Вадим Філашкін.

Порушників обмежень затримують правоохоронці. Зокрема, нещодавно у Добропіллі викрили злочинну групу, яка займалася незаконним продажем алкоголю. В її складі були поліцейські і місцевий чиновник.

“Декілька тижнів тому в місті Добропілля була виявлена організована злочинна група, яка займалася незаконною реалізацією алкогольної продукції. На жаль, у цю групу потрапили деякі поліцейські й один з чиновників, який вже звільнений. На нашій робочій зустрічі я говорю всім керівникам військових адміністрацій різних рівнів, всім силовикам: “Алкоголю в області бути не повинно”. Цим ми знищуємо нашу армію зсередини, а ми їм маємо допомагати”, — зазначив Вадим Філашкін.

Читайте також:

• Волонтери мають брати письмовий дозвіл, щоб заїхати в зону бойових дій на Донеччині: деталі
• Зелений змій: як допомогти рідному, який почав вживати алкоголь
• Сухий закон і його наслідки: роздуми письменника про заборону продажу алкоголю під час воєнного стану

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині погодили проведення обов’язкової евакуації дітей у примусовий спосіб із окремих населених пунктів Святогірської міської громади, частини Слов’янська та селища Суханівка Слов’янської громади. Рішення ухвалили під час засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів.

Про це повідомили у Донецькій ОДА.

На Донеччині розширили зону обов’язкової евакуації дітей

25 вересня провели онлайн-засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів. Його провів Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін. У засіданні брали участь представники Донецької обласної державної адміністрації.

Під час нього погодили рішення про обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб дітей із:

• окремих населених пунктів Святогірської міської територіальної громади;
• окремих територій міста Слов’янськ;
• селища Суханівка Слов’янської громади.

Як зазначили в Донецькій ОДА, рішення ухвалили через постійну загрозу російських обстрілів та необхідність зберегти життя і здоров’я дітей.

Також Координаційний штаб затвердив організацію нового пункту для евакуації громадян (з безпекових міркувань, його назву не розкривали). В обласній адміністрації пояснили, що необхідність такого рішення пов’язана з цілеспрямованими атаками російських військ на місця евакуації цивільних жителів Донеччини.

До теми:

“Люди виїжджають цілими районами”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупаційна влада на Донеччині оголосила про початок ліквідації териконів. За словами так званого голови комітету народної ради “днр” Сергія Міхальова, противник планує прибрати близько 600 об’єктів, а перші роботи вже стартували у місті Сніжне. Російські фахівці розглядають терикони як джерело вугілля та будівельних матеріалів для доріг, а звільнені землі ватажок “днр” денис пушилін пропонував віддати під забудову.

Катерина Волосевич, фахівчиня відділу енергетики громадської організації “Екодія”, яка займається питаннями справедливої трансформації вугільних регіонів, детально пояснила редакції Бахмут IN.UA, скільки часу та ресурсів потребує такий процес, а також які екологічні загрози він несе.

Ліквідація териконів на Донеччині

Технічно ліквідувати один терикон цілком можливо, однак це надзвичайно довготривалий і складний процес. На підконтрольній території України подібні ідеї розглядалися, але жоден проєкт не був повністю реалізований через потребу у великій кількості ресурсів. За словами експертки, розбирання одного стандартного об’єкта може тривати один-два роки, залежно від його масштабів та об’ємів породи.

Намір окупантів ліквідувати всі 600 об’єктів у найближчі роки еспертка називає нереалістичним.

“Якщо ми говоримо, що це прямо ціла сотня об’єктів, то це далеко не питання одного-двох років, а набагато-набагато довше. За два роки, або навіть за п’ять років, я певна, що цього неможливо зробити“, — зазначає Катерина Волосевич.

Ресурси, спеціалісти та техніка

Масштабна гірничо-переробна програма вимагає величезного стабільного фінансування та залучення цілої команди профільних фахівців. Для роботи з териконами потрібні інженери, геологи, геотехніки, фахові екологи, спеціалісти з охорони здоров’я та експерти по роботі з водоймами. Робота є небезпечною, тому пошук персоналу значно ускладнюється.

Серед необхідного технічного забезпечення експертка виділяє наступні пункти:

• важка техніка, зокрема самоскиди, екскаватори та бульдозери;
• інструменти та підтримуючі системи для забезпечення стабільності схилів терикона;
• спеціалізовані лабораторії безпосередньо на місцях для аналізу складу матеріалів.

Токсичність породи та ризики використання у будівництві

Росіяни планують використовувати матеріали з териконів для будівництва доріг, однак європейський досвід свідчить про серйозні ризики такої практики. Порода на териконах є сумішшю різних токсичних часток, які потребують тривалих лабораторних досліджень, сортування, подрібнення та перевірки характеристик. Навіть після обробки лише невелика частина породи придатна для повторного використання.

Крім того, матеріали з териконів здатні негативно впливати на дихальні шляхи, викликати серцево-судинні захворювання у місцевих жителів, а також забруднювати ґрунтові води та екосистеми. Втручання у структуру терикона порушує його стабільність, що може призвести до масштабних обвалів.

Рекультивація земель та небезпека житлової забудови

Після вилучення породи земельна ділянка потребує глибокої рекультивації. Цей етап включає стабілізацію рельєфу, формування безпечних схилів, водовідведення, контроль ерозії, вивезення токсичних залишків та обов’язкове завезення нового ґрунту. Хімічні речовини роками накопичуються у землі під териконами, тому просто прибрати відходи недостатньо для ліквідації забруднення.

Закордонний досвід країн із вугільним минулим (Німеччина, Польща, Чехія) демонструє, що такі території найчастіше перетворюють на індустріальні парки, простори для бізнесу, зелені зони або меморіальні культурні об’єкти. Будівництво масових житлових об’єктів безпосередньо на місці ліквідованого терикона не практикується через пряму загрозу для здоров’я.

У Великій Британії існує проєкт житлового району “Сімсон парк”, який будують на території колишньої вугільної шахти. Проте Катерина Волосевич підкреслює ключову відмінність: будівництво велося не на місці самого терикона, а на прилеглій великій території шахти після проведення глибоких лабораторних досліджень та повної заміни ґрунтів.

“Будувати на місці самого теракона — ні. Ми не радимо саме працювати з житловою забудовою на майбутнє в Україні після перемоги. Більше бачимо це в контексті або озеленення, або індустріальних парків“, — підсумовує експертка.

Читайте також:

Окупанти почали ліквідацію териконів на Донеччині: що за цим стоїть

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!