З 2022 року в Донецькій області введена заборона на продаж алкоголю. Її встановлено обласною владою спільно з військовим командуванням. Мета обмежень — не допустити скоєння злочинів озброєними людьми.

Як довго триватиме “сухий закон” у Донецькій області, під час брифінгу розповів голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.

“Сухий закон” у Донецькій області

На сьогодні в Донецькій області триває заборона на продаж алкогольних напоїв. Ці обмеження мають на меті убезпечити місцеве населення і військових від злочинів під впливом алкоголю.

“Зараз у нас в області залишаються 300 тисяч людей. 2 460 людей — це люди, які підлягають призову до Збройних сил України. Всі решта — це жінки, люди похилого віку, діти. Але при цьому величезна кількість захисників стоять на захисті нашої області. На сьогодні найбільша кількість військових знаходяться саме в нашій. Люди, які знаходяться на передовій, йдуть на відпочинок у більш-менш тилові міста регіону. Це люди з “розгойданою” нервовою системою. Якщо людина буде пити… Скільки таких випадків було — випили по 100 грам люди зі зброєю і ми потім маємо те, що маємо…”, — каже Вадим Філашкін.

“Сухий закон” у Донецькій області діятиме до кінця воєнного стану.

“Поки не завершиться військовий стан, поки не буде нашої перемоги, алкоголю в області не буде. І я розумію, що є деякі підприємці, яким це не подобається”, — зазначив голова Донецької ОВА.

Ввезення алкоголю до Донецької області: як боряться з порушниками

Ввезення алкоголю до Донецької області також заборонене. За дотриманням цих обмежень слідкує поліція і СБУ.

“Було проведено безліч нарад щодо заборони ввезення алкогольної продукції на територію Донецької області. На сьогодні у нас на блокпостах стоять поліцейські, Служба безпеки України, військова служба правопорядку. Всі вони контролюють цей напрямок роботи”, — розповів Вадим Філашкін.

Порушників обмежень затримують правоохоронці. Зокрема, нещодавно у Добропіллі викрили злочинну групу, яка займалася незаконним продажем алкоголю. В її складі були поліцейські і місцевий чиновник.

“Декілька тижнів тому в місті Добропілля була виявлена організована злочинна група, яка займалася незаконною реалізацією алкогольної продукції. На жаль, у цю групу потрапили деякі поліцейські й один з чиновників, який вже звільнений. На нашій робочій зустрічі я говорю всім керівникам військових адміністрацій різних рівнів, всім силовикам: “Алкоголю в області бути не повинно”. Цим ми знищуємо нашу армію зсередини, а ми їм маємо допомагати”, — зазначив Вадим Філашкін.

Читайте також:

• Волонтери мають брати письмовий дозвіл, щоб заїхати в зону бойових дій на Донеччині: деталі
• Зелений змій: як допомогти рідному, який почав вживати алкоголь
• Сухий закон і його наслідки: роздуми письменника про заборону продажу алкоголю під час воєнного стану

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни продовжують вести лобові штурми села Гришине, використовуючи рельєф місцевості. Попри це, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі та блокують просування противника.

Про це повідомили представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ.

Бої за Гришине: що відбувається в селі

За даними бійців 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ, російські сили не змогли обійти позиції в селі Гришине, що біля Покровська, а тому перейшли на прямі лобові штурми.

“Атаки тривають щодня із застосуванням піхотних груп та періодичним використанням легкої техніки — квадроциклів, мотоциклів“, — йдеться в повідомленні.

Попри високу активність ворога, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі. Крім того, їм вдалося відбити кілька позицій у населеному пункті.

Власну інформацію представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ доповнили відео, яке демонструє удари по позиціям противника.

Читайте також:

Росія вербує бійців в Африці: іноземні найманці вже перебувають на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Станом на березень 2026 року в Україні під економічними та юридичними обмеженнями Ради національної безпеки і оборони (РНБО) перебувають 12 474 фізичні особи, які є громадянами 77 країн світу. Аналітики YouControl провели дослідження Державного реєстру санкцій та з’ясували, що Донецька область посідає одне з перших місць за кількістю підсанкційних фізичних осіб-підприємців (ФОП), поступаючись лише Криму.

Редакція Бахмут IN.U зібрала ключові факти з аналітичного звіту.

Донеччина у лідерах за кількістю підсанкційних ФОП

Донецька область посідає друге місце в Україні за цим показником — тут зареєстровано 54 підсанкційні підприємці. Регіон поступається лише тимчасово окупованому Криму, де налічується 94 такі ФОПи. Загалом топ-5 виглядає наступним чином:

• Крим — 94 особи;
• Донецька область — 54
• Луганська область — 21;
• Київ — 20;
• Одеська область — 7.

Щодо сфер діяльності, то 30% таких підприємців (65 осіб) працюють у сфері торгівлі. Ще 31 ФОП залучений до професійної, наукової та технічної діяльності, а 24 підприємці займаються операціями з нерухомістю. Відомо, що у 2025 році до списку потрапили 25 діючих ФОПів, серед яких фігуранти “Міндічгейту” Тімур Міндіч та Олександр Цукерман, а також екснардеп Костянтин Жеваго.

Громадянство: російські паспорти та подвійне підданство

Серед понад 12 тисяч фігурантів списку РНБО абсолютну більшість становлять громадяни російської федерації — 9 242 особи. На другому місці йдуть громадяни України — їх у списку 1 191. Також значну частину складають представники Грузії (282), Ірану (272) та Білорусі (186).

Окрему увагу аналітики звертають на осіб із множинним громадянством:

• 576 людей мають подвійне громадянство. Найпоширеніша комбінація — паспорти рф та України (501 випадок). За даними YouControl, переважно це жителі тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та Криму;
• 9 осіб мають потрійне громадянство. Серед них — Лада Фірташ, дружина підсанкційного бізнесмена Дмитра Фірташа;
• у 179 осіб дані про громадянство відсутні. До цієї категорії належать колишні народні депутати Віктор Медведчук та Тарас Козак, які були позбавлені українського громадянства.

Терміни дії санкцій

Держава застосовує вісім різних часових проміжків для обмеження діяльності фігурантів реєстру. Статистика строків виглядає так:

• 10 років — найпопулярніший термін, який застосовано до 7 659 осіб;
• 5 років — встановлено для 2 257 осіб;
• безстрокові обмеження — діють для 1 914 осіб;
• 50 років — отримали 585 осіб;
• 30 років — запроваджено проти 7 осіб (шестеро з них є служителями російської православної церкви);
• 3 роки — отримали 30 осіб.

Крім того, для 8 осіб діють точні терміни до 31 травня 2026 року (через ситуацію в Республіці Південний Судан), а ще 14 перебуватимуть під санкціями до відповідного рішення Ради Безпеки ООН.

Віковий зріз: від 19-річних до довгожителів

Середній вік фізичної особи під санкціями РНБО в Україні становить 54 роки (дані про дату народження відсутні лише у 411 фігурантів).

Найстаршою у списку є 95-річна Любов Рєпа, яка свого часу працювала у виборчій комісії в окупованій Керчі. Наймолодшим фігурантам — Артему Саратовцеву та Владиславу Ніколаєву — виповнилося по 19 років (обмеження проти них ввели у 2023 та 2025 роках відповідно).

Читайте також:

В окупованому Донецьку скаржаться на ціни за оренду: вартість квартир сягає понад 80 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!