Бахмутська бібліотека продовжує працювати в евакуації. Філіали закладу працюють як очно, так і онлайн.

До Всеукраїнського дня бібліотек начальниця Управління культури Бахмутської міськради Ірина Булгакова розповіла редакції “Бахмут IN.UA” про роботу Центральної бібліотеки Бахмута.

Центральна бібліотека Бахмута: як працює

Центральна бібліотека Бахмута евакуювала частину книжкового фонду і комп’ютерного обладнання. Зараз все це зберігається на складі у Дніпропетровській області. У разі необхідності обладнання беруть зі складу та використовують для проведення заходів у місті Дніпро.

Зараз бібліотека працює в різних форматах: онлайн і офлайн. Відновлено роботу сайту бібліотеки, сторінок та груп у соцмережах. Також створено Telegram-канал “Бахмут бібліотечний”, в якому публікують огляди книг та посилання на веб-ресурси, де їх можна прочитати онлайн. Окрім цього, створено блог “Вас вітає віртуальний бібліотекар Центральної міської бібліотеки”.

Загалом ресурси бібліотеки налічують 2 655 підписників.

Бахмутська бібліотека у Дніпрі: гуртки

У 2023 році бахмутскі бібліотекарі започаткували онлайн-гурток “Говорімо українською!”. У межах цього проєкту бахмутянам надають інформаційні матеріали про правильне використання українських слів і виразів. Теми обирають відповідно до запитів підписників. Мета цього гуртка — допомогти бахмутянам подолати мовні бар’єри.

Загалом з 2023 року було близько 70 публікацій. Раз на місяць відбуваються онлайн засідання гуртка.

Бібліотекарі працюють з бахмутянами і офлайн. Зокрема, бібліотекар філіалу №1 у Дніпрі проводить розважальні програми для дітей “Граємо, читаємо, відпочиваємо”. Їх можна відвідати на дитячій точці “Спільно” та в хабі підтримки “З Бахмутом у серці”.

З жовтня 2023 року бахмутські бібліотекарі почали співпрацю з Дніпропетровською обласною бібліотекою для дітей. У цьому приміщенні кілька разів на тиждень проводять різноманітні заходи для дітей з Бахмутської громади та дітей-ВПО з різних регіонів.

Також у Дніпропетровській обласній бібліотеці для дітей встановили тифлокомплекс для людей з порушеннями зору, який раніше був у бібліотеці-філіалі №1. Тут бахмутяни можуть продовжувати опановувати навички роботи на комп’ютері та в інтернеті.

Бахмутська бібліотека: як працює в різних містах

У Центрі підтримки бахмутян у місті Жовті Води бахмутські бібліотекарі відкрили пункт видачі книг. Тут проводяти різноманітні масові заходи і видають книги.

На прохання бахмутян у Жовтих Водах також створили клуб за інтересами “Натхнення”. Під час його заходів переселенці активно спілкуються між собою.

Книжкові полички також працюють у центрах підтримки бахмутян у Києві та Дніпрі.

Також Центральна бібліотека Бахмута почала видачу книжок у шелтері в місті П’ятихатки, де тимчасово мешкають бахмутяни.

Читайте також:

• Як популяризувати читання в Бахмуті: 5 рішень для просування книги у маленькому місті (відредаговано)
• Мова як зброя: офіцер з Бахмута про книги, бібліотеки для військових та національну свідомість
• “Бахмут. Хроніки незламної фортеці”: як придбати примірник книги

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна очікує обмін військовополоненими з росією вже найближчими днями. За попередніми планами, він може відбутися на Великдень — 12 квітня.

Про це повідомляє homadske.

Що відомо про можливий обмін полоненими на Великдень

Наступний обмін військовополоненими між Україною та росією можуть провести на Великдень, 12 квітня. Українська сторона заявляє про готовність до процесу та очікує завершення домовленостей. Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час заходу до четвертої річниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

“Я дуже сподіваюся, що на Великдень ми всі побачимо великий обмін, а ми зробимо для цього все, що потрібно“, — зазначив він.

Інформацію про підготовку обміну також підтвердила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. За її словами, обмін можуть провести “з дня на день”, адже переговорні команди вже погодили основні параметри, і наразі залишилися технічні деталі.

Водночас вона наголосила, що фінальне рішення залежить від російської сторони.

“Усе залежить від російської сторони. Українська сторона все відпрацювала, все, що було від нас залежне, — ми все зробили. Чекаємо, поки російська сторона виконає свою частину зобов’язань”, — сказала вона.

Посадовиця також висловила сподівання, що майбутній обмін продемонструє принципову позицію України: до списків включають навіть тих полонених, чиє перебування не підтверджене Міжнародним комітетом Червоного Хреста.

До теми:

Україна повернула 300 військових з полону: деталі обміну 6 березня

Ситуація на Донеччині продовжує стрімко загострюватися. Якщо раніше лінією фронту вважалися виключно передові населені пункти, то сьогодні небезпека дісталася й до міст, які ще нещодавно здавалися відносно тилом. Волонтери фіксують нові тенденції: знесилені люди масово пішки виходять з Костянтинівки, а над Краматорськом та Слов’янськом цивільні автівки почали атакувати російські безпілотники.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим про те, хто зараз евакуюється найчастіше та чому розвіявся міф про безпечний Краматорськ й Слов’янськ.

Костянтинівка: люди йдуть пішки

Останніми тижнями волонтери спостерігають різке збільшення кількості охочих виїхати з Костянтинівки. Місто перебуває під постійним вогнем, туди вкрай важко і небезпечно заїжджати евакуаційному транспорту. Місцеві мешканці змушені рятуватися самостійно або за допомогою військових.

“З Костянтинівки почали виходити люди частіше, ніж це було раніше. Зараз більше евакуйованих звідти, ніж це було навіть два тижні тому. Вони виходять самостійно, або військові допомагають супроводити їх. Вони виходять, і вже на Олексієво-Дружківці ми їх забираємо“, — розповідає Богдан Зуяков.

Евакуація відбувається “напливами”: в один день може не бути нікого, а наступного — одразу десять людей. Головна причина такого відчаю — критичні гуманітарні умови. За словами волонтера,, люди відверто зізнаються, що “всі грані можливого і неможливого пересиділи”. У місті відсутня вода, катастрофічно бракує їжі, і продовжувати там існувати стає фізично неможливо.

Чому виїжджають зі Слов’янська та Краматорська

Ще донедавна Краматорськ та Слов’янськ вважалися відносно спокійними містами, куди переселялися люди з більш гарячих точок. Проте зараз ситуація кардинально змінилася. На вулицях з’явилася нова смертельна загроза — російські FPV-дрони, які цілеспрямовано полюють на транспорт.

“Я вважаю, що в Краматорську і Слов’янську вже не так, як було два місяці тому. Ми бачимо, що кожен день FPV літають по місту і нищать машини. Поки це пікапи або позашляховики, але потім кожна машина, яка потрапить під приціл дрону, буде нищитись“, — наголошує співрозмовник.

Саме цей фактор став вирішальним для багатьох родин з дітьми. Розуміючи, що безпеки більше немає, люди збирають речі. Наразі з цих міст активно виїжджають ті, хто має власні автомобілі, заощадження або можливість працювати дистанційно.

Схожа непередбачувана ситуація спостерігається і в Миколаївці. Місто знаходиться ближче до лінії фронту, ніж Дружківка, проте інколи там здається спокійніше. Волонтери попереджають, що це оманливе відчуття: дрони ворога постійно кружляють у небі, вишукуючи нові цілі.

Примусова евакуація дітей

Нещодавно Слов’янська міська військова адміністрація ухвалила рішення про евакуацію неповнолітніх з найбільш небезпечних районів міста.

Зараз цей процес відбувається у форматі “м’якого” примусу. Влада та волонтери дають батькам шанс свідомо та спокійно зібрати речі і виїхати у безпечні регіони, де для них вже підготовлені гідні умови.

“Зараз волонтери максимально віддають перевагу родинам з дітьми, щоб розмістити їх в класні умови. Є відгуки від родин, які змогли виїхати — їм дали нормальний будинок, вони добре живуть, діти можуть ходити в школу і садок. Всі готові протягнути руку допомоги“, — зазначає Богдан Зуяков.

Евакуаційні екіпажі продовжують працювати щодня. Лише за останні тижні одній команді вдалося вивезти десятки людей: від родин з немовлятами до 90-річних пенсіонерів. Проте залишатися на Донеччині з кожним днем стає небезпечніше, пояснює волонтер.

Читайте також:

Евакуація дітей з небезпечних районів Слов’янська: куди везуть родини та яку допомогу надають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!