15 лютого у Києві відбулася презентація книги “Бахмут. Хроніки незламної фортеці”. За останній тиждень багато бахмутян зацікавилися виданням та виявили бажання придбати примірник. Отримати його можна, заповнивши невеличку форму та дочекавшись друку другого тиражу.
Про це повідомила авторка книги Євгенія Богославська.
Бахмут. Хроніки незламної фортеці
Нагадаємо, над створенням історії про руйнування міста-фортеці працювали звичайні бахмутяни. Самі мешканці Бахмута допомогли увіковічити десятки реальних історій з ілюстраціями про місто та його жителів на сторінках.
Як замовити книгу: анкета
Перший тираж хроніки вже отримали школи та бібліотеки. Наразі автори домовляються про друк другого тиражу. Аби зрозуміти, скільки екземплярів потрібно, команда видання створила форму. Усі охочі придбати книгу можуть заповнити невелику анкету за посиланням.
До слова, вартість примірника хроніки залежатиме безпосередньо від розміру тиражу, проте не більше ніж 400 гривень.
Чим більше заявок та чим більший тираж, тим меншою буде вартість. Поширюйте цей допис у себе на сторінці, щоб всі охочі бахмутяни і не тільки могли дізнатись про книгу, заповнити форму та отримати книгу,
16 травня Україна святкує День вишиванки. Його щороку проводять в третій четвер травня. Цю традицію започаткувала студентка ще у 2006 році. З початком повномасштабного вторгнення вишиванка набула особливого значення для українців. Напередодні свята розповідаємо, які вишиті сорочки були притаманні Донеччині, зокрема й Бахмуту.
Засновниця творчої майстерні “Оберіг” та членкиня Національної спілки народних майстринь України Світлана Кравченко поділилася із редакцією Бахмут IN.UA особливостями традиційного строю Донеччини.
Вишиванки Донеччини
Світлана Кравченко / фото з особистого архіву героїні
Чимало бахмутян пам’ятають, як в Бахмуті працювала творча майстерня “Оберіг”. Цей культурний осередок зберігав унікальні стародавні народні костюми українців, зокрема й старовинні вишиванки. Редакції дізнавалася у пані Світлани Кравченко про особливість народного строю напередодні свята.
Назва День вишиванки трохи некоректна, ми українці завжди вважали своїм одягом ключовим — вишиту сорочку. Назва вишиванка для мене особисто трохи знецінює цінність вишитої сорочки. Вишита сорочка для українців — то код нації, але яка розшифровка його? Це перш за все шлях боротьби за людську гідність,
Світлана Кравченко // членкиня Національної спілки народних майстринь
Вона пояснює, що роками українців гнобили росіяни, вони намагалися знищити культурну ідентичність нашого народу: людям забороняли говорити українською мовою та носити вишитий одяг. Світлана Кравченко наголошує, що вишитий одяг був мовчазним протестом українців.
У дисидентські роки, коли були широко розповсюджені політичні ув’язнення й радянська влада теж принижувала й знищувала гідність людини, гідність українців. Тоді жінки в концтаборах виборювали голодуваннями право носити не номер, а вишитий комірець й відчувати себе приналежними до великої української нації,
Світлана Кравченко // членкиня Національної спілки народних майстринь
Членкиня Національної спілки народних майстринь України додає, що вишита сорочка у 2014 році стала своєрідним паролем в Бахмуті, адже цей стрій допомагав ідентифікувати людину, її приналежність.
Донеччина дуже цікава територія, де народна українська культура ввібрала в себе всі зразки, всіх регіонів, які тільки можливо. Донеччина сформувалася як територія найпізніше, в порівнянні з іншими регіонами України. Сюди люди їхали з різних причин; когось виселяли примусово, хтось біг сюди від голоду чи за роботою…Коли люди переміщаються з місця на місця вони везуть з собою культуру. Тому на Донеччині народна культура дуже різноманітна, вона увібрала в себе зразки різних зрілих культур, в тому числі й народної культури,
Світлана Кравченко // членкиня Національної спілки народних майстринь
Цінність вишитої сорочки за останні роки змінилася
Волонтерка Оксана Муравлева вже не перший рік займається вишиванками, разом з іншими жінками вона шиє розпашонки для немовлят. Їх потім відправляють у пологові будинки навіть за кордон. Акція “Народжені у вишиванках” зародилась у Донецькій області ще у 2017 році з ініціативи Лесі Воронюк, голови громадської організації “Всесвітній День вишиванки”. Це волонтерська робота, яка спрямована на відтворення українських традицій, розвиток світогляду та патріотичне виховання.
Жінка у народному строї. Юзівка 1910-ті, нинішній Донецьк / фото з відкритих джерел
За словами Оксани Муравленко, Донеччина в минулому часто використовувала квіткові мотиви — це троянда. Також існує стародавній Донецький візерунок, який віднайшла Людмила Огнєва. Він називається козачка.
Майстриня додає, що зараз кожна людина обирає собі вишиванку до смаку. Однак, каже пані Оксана, набагато краще саме вишиванка ручної роботи, адже машинний візерунок зроблений без душі.
Додамо, що на Донеччині майстрині вишивали різними техніками, був мікс різних культурних особливостей. Однак, нашому регіону була притаманна тепла колірна гамма, зокрема це традиційно червоний, чорний та білий кольори. Здебільшого майстрині візерунками прикрашали руками або коміри.
Фото вишитого строю
У 2020 році майстерня “Оберіг” вирішила створили унікальний каталог, де зібрали образи притаманні нашому регіону. Почали з відтворення строїв, які носили на Донеччині в стародавні часи. Для цього використовували світлини музеїв Донеччини та сімейних архівів.
Фотосесія у народному строю. Фото: Іван Сидоров, розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: Іван Сидоров, розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Вишита сорочка. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Міністерство у справах ветеранів України спільно з Мінцифрою розпочинають бета-тестування e-Посвідчення ветерана у додатку “Дія”. Ця цифрова версія документа спростить доступ до послуг та пільг для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, членів сімей загиблих та інших категорій ветеранів.
Ветерани війни зможуть пройти бета-тестування електронного посвідчення в додатку “Дія” та оцінити його функціональність.
Взяти участь у пілотному проєкті можуть:
учасники бойових дій;
особи з інвалідністю внаслідок війни;
учасники війни;
постраждалі Революції Гідності;
члени сімей загиблих Захисників України за умови наявності ID-картки або біометричного паспорта у “Дії”.
Для реєстрації необхідно звернутися до спеціального чатбота в Telegram. У ньому тестувальники зможуть оцінити дизайн, відображення даних, швидкість роботи системи, а також перевірити коректність власних відомостей з Єдиного державного реєстру ветеранів війни.
Очікується, що тестове цифрове посвідчення буде мати:
16 травня Україна святкує День вишиванки. Його щороку проводять в третій четвер травня. Цю традицію започаткувала студентка ще у 2006 році. З початком повномасштабного вторгнення […]
Міністерство у справах ветеранів України спільно з Мінцифрою розпочинають бета-тестування e-Посвідчення ветерана у додатку “Дія”. Ця цифрова версія документа спростить доступ до послуг та пільг […]
Бахмутський міський центр зайнятості організовує онлайн-ярмарок вакансій “Робота Є!”, який відбудеться 23 травня 2024 року. Захід допоможе роботодавцям міста Бахмут знайти необхідних працівників, а пошукачам […]
Діти з Часовоярської МТГ, які були вимушено переміщені через бойові дії, можуть оздоровитися безплатно протягом літа 2024 року. Реєстрація вже відкрита.
Через війну українці втратили не тільки житло, але й роботу, у пошуках якої ВПО можуть зіштовхнутися з шахраями або ж отримають “можливість” працювати безплатно.
