На Донеччині триває евакуація, нею займаються не тільки обласні адміністрації, але й волонтери. Зокрема, це гуманітарна місія “Пролісок”, яка регулярно рятує людей із зони бойових дій. Євген Ткачев, один з тих волонтерів, який продовжує вивозити людей з найважчих ділянок, Часів Яр не виняток. Вчора звідси також евакуювали людину.

Про те, як відбувається евакуація, як на неї вплинула комендантська година, та чи можна виїхати з малими та великими тваринами — читайте в матеріалі.

Евакуація з Донеччини, як вивозять людей

Щоб евакуюватися з Донецької області люди звертаються за номерами до місцевих адміністрацій, відбувається це, як точково, коли приїздять за однією людиною, так й масово. Наприклад, “Пролісок” на прохання адміністрацій замовляє великі авто, збирає охочих виїхати й автобусами евакуюють мешканців з прифронтових територій вглиб України.

“Наприклад, військова адміністрація домовилась з санаторієм чи гуртожитком, зібрала заявки людей й ці люди вже цілеспрямовано туди їдуть. Так евакуювали людей на Полтавщину”, — пояснює Євген Ткачев.

“Пролісок” також організовує для евакуйованих психологічну допомогу, пояснює, як отримати та оформити виплати, допомагає тим, хто втратив документи тощо.

Нова комендантська година, яка діє на Донеччині не заважає людям евакуюватися пояснює волонтер. У Костянтинівській та Іллінівській громадах від 7 жовтня діють нові правила пересування, з 15:00 до 11:00. Водночас деякі волонтери мають перепустки й можуть пересуватися, коли це потрібно, аби вивозити людей у безпечніші регіони.

“У нас не було таких випадків, коли поліція чи військові не дозволили у комендантську годину добратися до пункту евакуації рейсу. Навпаки, вони підвозять й допомагають людям”, — пояснює волонтер.

Для тих, хто не може пересуватися самостійно організовують евакуацію під наглядом медиків чи супроводжуючої особи. “Пролісок” для цього винаймає машини швидкої допомоги, тож людина з комфортом доїздить до будь-якої точки в Україні.

“Така евакуація я вважаю дуже необхідна й вона є дефіцитною. Ці послуги коштують найбільше, й люди просто не можуть собі дозволити, але завдяки цій евакуації щоденно люди виїжджають. Фінансування на це виділяє Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, а також Гуманітарний фонд для України. Різні проєкти фінансують різний напрямок”, — каже Євген Ткачев.

Як евакуюватися з тваринами?

Евакуюватися з тваринами з Донеччини можна, пояснює волонтер. Євген Ткачев додає, що він за час роботи у “Проліску” вивозив різних тварин, як малих, так й великих. Але все залежить від тварини, якщо собака агресивна та кидається на людей в автобусі, її не зможуть везти евакуаційним автобусом з іншими людьми, які мають домашніх улюбленців. Тому власникам важливо подбати про те, щоб їх тварина була безпечною для інших, наприклад везти її в переносці.

“Таких тварин все одно вивозять, меншими бусиками стараються виїхати з ними. Люди звертаються й до волонтерів, які допомагають евакуювати не соціалізованих собак. На жаль тварин у прифронтовій зоні залишається багато. У Часів Ярі безпритульних собак також вистачає. Але ми евакуйовували різних тварин не лише собак та котів, але й кіз й напіввовків”, — додає волонтер.

Він наголошує, що важливо аби й власники тварин заздалегідь думали про житло, якщо вони переміщаються з великими тваринами, адже волонтери цим не можуть опікуватися. Вони готові допомагати з усім: вивозом, виплатами, соцдопомогою тощо, але перейняти відповідальність за тварину не можуть, власник має подбати про це.

Бували випадки, коли люди виїздили залишаючи тварин у прифронтовій зоні. Зокрема, пригадує Євген Ткачев, так залишили кіз у Часів Ярі. Їхати за ними було дуже небезпечно, але волонтери з UA Animals врятували тварин, поїхавши туди.

Евакуація з Донеччини

Для того, щоб евакуюватися потрібно:

• залишити заявку за телефонами 0 800 500 121 або +380 (73) 050 0121 у Viber, Whatsapp, Telegram чи Signal;
• дістатися до місця збору  безпосередньо у вашому населеному пункті, звідки здійснюватиметься підвіз до евакуаційного потягу.

Для евакуації осіб з тяжкими хворобами чи інвалідністю потрібно звертатися за наступними номерами: 

• 0 800 332 614;
• +380 (99) 710 4872;
• +380 (99) 311 5314;
• +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• На Львівщині відкрили новий прихисток для ВПО: чи є ще місця для заселення
• Як евакуюватися зі Званівської та Сіверської громади: контакти
• Початок опалювального сезону в Покровську під великим питанням: яка ситуація в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Допомога для ВПО — це спеціалізована державна програма, на яку можуть розраховувати переселенці при виїзді у безпечні регіони України. Утім, нерідко вони ставлять питанням: “А чи потрібно включати в заяву на допомогу ВПО всіх членів сім’ї?”

Детальне пояснення того, чи потрібно включати в заяву на допомогу ВПО всіх членів сім’ї, надали представники Юридичного порадника ВПО.

Допомога ВПО: чи треба вказувати всіх членів сім’ї

Допомога на проживання ВПО призначається на 6 місяців і виплачується одному з членів сім’ї, визначеному як уповноважена особа. Проте чисельний склад сім’ї — це важливий пункт, який впливає не тільки на загальний розмір виплат, що нараховуються уповноваженій особі, а передусім — на те, чиї доходи враховуватимуться при розв’язанні питання про продовження виплат.

Як зазначають представники Юридичного порадника для ВПО, до складу сім’ї уповноваженої особи, зокрема, не включаються особи, які:

• перебувають на повному державному утриманні;
• не проживають разом з отримувачами та не пов’язані з ними спільним побутом, що підтверджено документально, або сплачують аліменти;
• зникли безвісти;
• перебувають у полоні;
• перебувають за кордоном / депортовані за межі України;
• перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку за посиланням;
• особи, призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період, а також працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та працівники Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, особи рядового і начальницького складу ДСНС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, військових формувань, утворених відповідно до закону, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії РФ, крім осіб та членів їхніх сімей, які відповідно до законодавства отримують компенсацію за піднайом (найом, оренду) житлових приміщень як внутрішньо переміщені особи.

Чи потрібно включати таких осіб у заяву про призначення допомоги

У пункті 20-1 Порядку надання допомоги на проживання ВПО вказано, що в заяві на допомогу ВПО зазначаються відомості про осіб, які входять до складу сім’ї, у тому числі малолітніх / неповнолітніх дітей, які перемістилися (народилися після переміщення) разом з уповноваженою особою. Як вказують спеціалісти Юридичного порадника, якщо тлумачити буквально, то в заяві потрібно зазначати лише тих осіб, які перемістилися разом з уповноваженою особою і на яких, зокрема, уповноважена особа подає заяву на призначення допомоги.

Вони додають, що на практиці ситуація трохи інша. Вони зустрічають випадки, коли органи соціального захисту населення чи спеціалісти ЦНАП вказують на необхідність внесення таких членів сім’ї до заяви та зобов’язують додавати документи, які слугують доказами для не включення окремих осіб до членів сім’ї в розумінні Порядку і, відповідно, дозволяють не враховувати їхній дохід до сукупного доходу сім’ї.

Що рекомендовано робити

Юридичний порадник для ВПО рекомендує буквально слідувати Порядку надання допомоги на проживання ВПО і не зазначати таких людей у заяві. Проте обов’язково варто додавати документи, аби їх не включали до складу сім’ї (наприклад, документ, що підтверджує факт мобілізації).

Читайте також:

• Доплата у 2 361 гривню до пенсії: хто має право
• Як зв’язатися з оператором Київстар: можливі варіанти
• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги станом на 2025 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Чернівцях відбулась Всеукраїнська учнівська олімпіада з географії. Участь у ній взяли збірні команди з найкращих учнів кожної з областей. У складі об’єднаної команди з Донеччини був і школяр з Бахмута — восьмикласник школи №10 Пилип Ємельянов.

Про підготовку і участь в олімпіаді редакції Бахмут IN.UA розповів Пилип Ємельянов та його наставниця — вчителька географії Світлана Романюк.

Підготовка до олімпіади

Пилип Ємельянов навчається у 8 класі Бахмутської ЗОШ №10. Навчання проходить онлайн, але це не заважає школяру мати гарні результати з різних дисциплін. Наразі хлопець плідно займається географією. Це він робить і в позаурочний час.

“Ми дуже довго готувалися з моєю наставницею: 2-3 рази на тиждень у нас були заняття і додатково я ще самотужки вивчав матеріал у свій вільний час. Це було складно, зважаючи на те, що навчання проходить онлайн, і контакт зі вчителем у мене був лише телефоном чи відеоконференції. Плюс потрібно було навчатися за шкільною програмою, бо уроки ніхто не відміняв. Взагалі географія дуже цікава наука для мене, адже вона поєднує і математику, і теоретичні знання, і практику”, — розповідає Пилип Ємельянов.

Вчителька хлопця пояснює, що аби брати участь Пилип мав мати певні важелі. Зокрема, перемогти на обласному етапі олімпіади, якому передували шкільний і місцевий рівні.

“Пилип дуже розумний хлопчина, він зміг буквально прорватися до Всеукраїнського рівня. Наприклад, під час місцевої олімпіади він посів друге місце, але зібрав достатню кількість балів, щоб його робота була направлена до розгляду членами комісії обласного етапу. Попри те, що він був на другому місці, його запросили на обласну олімпіаду, де він показав непоганий результат. Він був на третьому місці, хоча 84,5 бали, які він отримав — це дуже високий показник. Після цього його запросили до збірної Донецької області. Він відвідував тренувальні збори, які проводилися вчителями Донецької області, а потім поїхав до Чернівців”, — розповідає наставниця учня.

Вчителька розповідає, що сам Пилип був мотивований участю у змаганнях, тому ініціативу з підготовки брав у свої руки. Також юнака дуже підтримували батьки.

“У більшості — це його особистий самостійний вклад у свої досягнення. Ми з ним займались у форматах консультацій по відеозв’язку: опрацьовували різні завдання, я давала йому певні матеріали. Але я вважаю, що гарні результати Пилипа — це його велика заслуга. І велика подяка батькам, що вони дають своїй дитині шанс заявити про себе”, — розповідає Світлана Романюк.

Учень з Бахмута на Всеукраїнській олімпіаді з географії

Всеукраїнська олімпіада з географії тривала в Чернівцях з 31 березня до 4 квітня. У складі збірної Донеччини були четверо найкращих учнів області. Пилип Ємельянов каже, що цей етап виявився для нього складним, але він отримав гарний досвід.

“На мою думку, олімпіада була дуже складною. Особисто для таких учнів, як я, які третій рік навчаються онлайн через війну. Мені було незвично перебувати у шкільному середовищі, у класах. Навіть трішки нахлинули спогади про те, як я колись сидів у своєму рідному класі в Бахмуті. Але я швидко опанував ці емоції. Деякі завдання були особливо складними. Наприклад, нам давали 10 мінералів і потрібно було сказати, що це за мінерал і для чого він використовується”, — розповів школяр.

Пилип Ємельянов не посів призового місця, але отримав сертифікат для отримання академічного гранту на навчання. Після цього здобутку хлопець почав розмірковувати щодо подальшого вступу.

“До цього моменту я не сильно замислювався над тим, куди я буду вступати після закінчення школи. Але коли мені видали грант, то я задумався щодо того, щоб зробити акцент на тому, що в мене виходить найкраще — це географія. Можливо після закінчення школи я піду навчатися за спеціальностями, які дотичні до географії”, — розповів Пилип Ємельянов.

Своїм одноліткам Пилип радить не боятися проявляти себе у подібних шкільних змаганнях.

“Наступного навчального року я планую брати участь в олімпіадах, які мені пропонуватимуть. А своїм одноліткам я можу порадити не боятися, а сприймати такі заходи просто як звичайний тест. Там нічого важкого немає, це просто перевірка твоїх знань. І навіть якщо ти не маєш якихось великих результатів і перемог, то нічого страшного. Головне — ти там побував і показав себе. Я вважаю, що олімпіади — це дуже класний шанс вдосконалити самого себе”, — зауважив Пилип Ємельянов.

Читайте також:

• Андріївські вечорниці та спільні тренування: історія вчительки з Донеччини, яка мотивує учнів
• Для учнів НМТ легше, ніж ЗНО: бахмутська вчителька математики про навчання онлайн та репетиторство
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!