Російські загарбники продовжують тимчасово утримувати українські території. Попри складну ситуацію та небезпеку в регіонах, минув ще один тиждень, який приніс окупантам нові болючі втрати в живій силі та техніці на лінії фронту. Незважаючи на відсутність прав та свобод на ТОТ, а саме: нав’язування кремлівської пропаганди, підготовки до псевдовиборів, паспортизація та репресії, українці в окупації продовжують далі чинити спротив та допомагати армії. 

У цьому матеріалі ми розглянемо головні події, які відбувалися на тимчасово окупованих територіях за останній тиждень. 

Вибухи на ТОТ

Цього тижня вибухи були зафіксовані у Донецьку, Макіївці, Горлівці та Оленівці на Донеччині, у Бердянську на Запоріжжі, у Севастополі, Сімферопольському та Красногвардійському районі у Криму. Окупаційна влада у Криму зазначила, що це була робота ППО та збиття БПЛА над півостровом, про наслідки не повідомляли.

Гуманітарна ситуація на ТОТ

Гуманітарна ситуація в окупації залишається складною. В Рубіжному на Луганщині, як зазначає Артем Лисогор, очільник Луганської ОВА, немає перспектив, що росіяни почнуть відбудовувати місто. 

“Протягом півтора року після окупації в Рубіжному ні про яке відновлення не було й думки. Тільки наприкінці 2023-го в місті почали з’являтися підрядні компанії гастролерів та складатися плани відбудови. Більша частина населеного пункту зруйнована вщент, але у чергу ремонтів потрапили менше 30 будинків — виключно вцілілі, де можна показово і швидко зробити якісь роботи. За пошкоджені й тим більше зруйновані багатоповерхівки ніхто братися не збирається”, — підкреслює очільник Луганської ОВА. 

У Лисичанську місцеві скаржаться на відсутність роботи комунальних служб. Підприємства, які займаються відновлювальними роботами, надають тільки ті ремонтні послуги, на яких найняли осіб. Ще більш проблематичним залишається викликати ремонтників: у місті через відсутність мобільного зв’язку місцеві мають або дзвонити у таксофон, або йти пішки.

“Деякі підприємства виконують відновлювальні роботи, але працюють там особи, яких найняли на конкретний вид ремонтів. Усе інше їх не стосується. Як от аварійні ситуації. Таких бригад в населеному пункті немає. Можна зателефонувати з таксофону і спробувати викликати, або пройти пішки декілька кілометрів і написати заяву. Проте — виїжджати нікому”, — констатує Лисогор. 

У окупованому Шахтарську на Донеччині так званий мер міста олександр шатов заявив, що 70% водопровідних мереж уже непридатні. Більш ніж половина “погодинної” води, що начебто поставляється, не доходить до квартир.

Влада так званої днр скасувала рух популярних міжміських маршрутів, які курсували по території області через “відсутність ліцензії у перевізника”. У якого саме перевізника відібрали ліцензію, загарбники не уточнили. Скасували рух за наступними маршрутами:

• Комсомольське — Донецьк (Південний автовокзал);
• Новий Світ — Донецьк (Південний автовокзал);
• Новий Світ — Старобешеве.

Русифікація на ТОТ

26 лютого 2024 владімір путін, президент рф “вніс” 4 новоокуповані регіони, а саме Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області у так званий південний військовий округ. Раніше туди “увійшли” окупована АР Крим та місто Севастополь. Чіткого пояснення з боку кремля, навіщо це було зроблено немає. Іван Федоров, голова Запорізької ОВА прокоментував цю подію та зазначив, що путін це робить, щоб начебто узаконити захоплені території, в першу чергу. 

“Тиран, що вижив з розуму, всіляко намагається узаконити захоплені населені пункти України у своїй недодержаві. А ще — мати змогу “офіційно” мобілізувати українських чоловіків на ТОТ”, — підкреслив голова Запорізької ОВА. 

Жителів захопленої Авдіївки росіяни планують залучити на вибори путіна. Як зазначив так званий голова виборчої комісії днр володимир висоцький, що вся псевдореспубліка є “колишньою” Донецькою областю України, тому і мешканці також мають право на начебто волевиявлення. 

“Авдіївці теж наші громадяни, якщо згадувати 2014 рік, авдіївці точно так само активно голосували за вступ до російської федерації. Це теж наші громадяни, це теж наші люди. Тому ми як виборча комісія створимо абсолютно все і створюємо абсолютно всі умови для їхнього якісного волевиявлення”, — розповів висоцький місцевим пропагандистам.

Нагадаємо, що після захоплення міста пропаганди прозвітували про отримання мешканцями Авдіївки російських паспортів. А на території окупованої Донеччини, за даними еvocation.info, встановлено 611 вибіркових дільниць та створено так звані територіальні комісії щонайменше у 20 населених пунктах регіону. 

“Волевиявлятись” навчали й футболістів фейкового футбольного клубу “шахтар”, який відкрили вже окупанти. Там провели відповідні заходи та бесіди, щоб спортсмени могли зробити нібито правильний вибір. 

Загарбники продовжують тероризувати місцеве населення. На тлі заяв дмитра медведева, заступника голови радбезу рф про те, щоб відправляти у Сибір незгодних з російським режимом на ТОТ, тобто депортувати українців, приєднався олександр малькевич, член громадської палати рф.

“Ми пропонуємо цю ініціативу втілити в життя, посилити й розширити. Тобто “ждуни” з “новоросії” і “Донбасу” повинні спокутувати свою провину на будівництвах Сибіру, Далекого Сходу, Крайньої Півночі, а й зворотна має бути історія. Так звані “ліберальні” активісти й шкідники з російської глибинки повинні відпрацьовувати на відбудові, на будівництвах якраз “Донбасу” і “новоросії”. Особливо це стосується тих, хто розповідає, що росія сама себе обстрілює, що ніяка спеціальна військова операція не була потрібна, і так далі”, — заявив російський політик. 

У радянські час українці вже стикались з депортаціями в інші віддалені регіони тодішньої срср. Протягом 1939-1940 років сталінська влада вивезла за різними підрахунками від 10 до 20 відсотків населення Західної України у північні регіони російської радянської федеративної соціалістичної республіки, у тому числі у Сибір. Сталін у період 1939-1940 років захопив Західну Україну, Західну білорусь та країни Балтії (сучасні Литва, Латвія та Естонія), після чого почались масові хвилі депортацій на територію радянського союзу. 

Представники пвк “ведмідь” влаштували бійку в Криму

В ніч на 23 лютого 2024 року у населеному пункті Чорноморське в окупованому Криму бойовики з пвк “ведмідь” влаштували бійку з відвідувачами місцевого кафе “Фортеця (Крепость)”. Причиною стало те, що нібито двом бойовикам не сподобалась поведінка відпочивальників і ті викликали підмогу — озброєні загарбники увірвались у кафе, почали бити відвідувачів та поклали всіх обличчям до підлоги.

Командир бойовиків пояснив це тим, що нібито є загроза проникнення українських ДРГ, тому вони мають реагувати на кожний “чих”. 

Російський ліберальний Telegram-канал ASTRA зміг ідентифікувати 10 бойовиків, хто брав участь в озброєному нападі на місцевих мешканців у кафе. Натомість окупаційний слідчий комітет росії в Криму порушив кримінальну справу проти нападників та інкримінував їм хуліганство.

Літакопад на Сході України та “бавовна” на полігоні

Протягом тижня росіяни продовжують зазнавати великих втрат на фронті. Окрім живої сили, важкої техніки та артилерії, росіяни знов втратили декілька одиниць авіації. 

“Схоже, до них не доходить! Ніяких висновків не роблять російські пілоти!”, — саме так відповів Микола Олещук, командувач Повітряних сил ЗСУ на падіння двох літаків “СУ-34” 29 лютого 2024 року на Сході України.

Загалом окупанти втратили 5 літаків за тиждень: 2 літаки “СУ-34” 27 лютого 2024 року та 3 винищувачі “СУ-34” 29 лютого 2024 року. Загалом протягом лютого 2024 року Сили оборони України знищили 13 одиниць бойової авіації. 

Російські воєнкори знов заявили про “бавовну”. Цього разу Сили оборони України вразили полігон в окупованій Оленівці на Донеччині. За інформацією окупантів, внаслідок прильоту 2 ракет від HIMARS загинули 19 військових, зокрема військовий командир та ще 12 окупантів було поранено. Інформацію щодо прильоту підтвердив і Генштаб ЗСУ. Там заявили, що вдарили за допомогою реактивних систем залпового вогню (РСЗВ). З якої саме РСЗВ завдали удару, у пресслужбі не уточнили.  

Ситуація в окупації не покращується. Попри гучні заяви представників кремля про “покращення життя”, люди й досі залишаються віч-на-віч зі своїми проблемами та мають, буквально, виживати. Сьогоднішня реальність на ТОТ — це пусті обіцянки ватажків, масова паспортизація, цензура, відсутність прав людини та примус забути все українське. Чоловіків готують до чергової хвилі мобілізації, щоб відправити на фронт воювати проти ЗСУ. 
А ми маємо нагадати, що люди в окупації чекають на скоріше звільнення від окупантів. АР Крим, Донеччина, Луганщина, Херсонщина та Запоріжжя — це Україна!

Раніше у дайджесті новин з окупації ми розповідали про затоплений біля берегів Криму великий десантний корабель “цезар куніков”, приїзд у тимчасово окуповану Горлівку філіпа кіркорова та гуманітарну катастрофу на ТОТ.

Читайте також:

• Для мешканців ТОТ запустили гарячу лінію: телефон
• Ліквідація вугільної галузі: окупанти з “лнр” закривають шахти “Східвугілля”
• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 жовтня українці традиційно долучатимуться до Радіодиктанту національної єдності. Для когось це можливість перевірити знання української мови, а для інших — нагода відчути єдність з українцями в різних куточках світу. Однак навіть ті, хто добре знає правопис, можуть припуститися помилок через хвилювання або неуважність. Особливо складними під час написання диктанту залишаються розділові знаки та правопис окремих слів.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася із заслуженою вчителькою України Іриною Савчук із Краматорська, яка тричі ставала переможницею Радіодиктанту національної єдності — у 2013, 2017 та 2018 роках. Педагогиня розповіла, як підготуватися до написання тексту, на які правила звернути увагу та що робити, якщо під час диктанту виникають сумніви.

Як підготуватися до Радіодиктанту: три головні складові

Ірина Савчук переконана, що універсального секрету написання диктанту без помилок не існує. Натомість результат залежить від знань, уважності та практики. Навіть досвідченим учителям української мови доводиться постійно повторювати правила й стежити за змінами в правописі. Тому підготовка до диктанту, це не лише повторення окремих тем напередодні події, а й постійна робота з мовою. Водночас педагогиня наголошує, що під час самого написання важливо зосередитися на тексті.

“Я думаю, що такого аж особливого секрету немає. Насамперед це знання, уважність і практика. Я вчителька української мови, постійно повторюю правила, стежу за змінами в правописі. Але навіть досвідчений учитель не може знати абсолютно все, він теж постійно навчається”, — розповідає Ірина Савчук.

Одна з головних порад пані Ірини — не поспішати та уважно слухати людину, яка диктує текст. За словами педагогині, важливо не просто встигати записувати слова, а розуміти зміст кожного речення. Це допомагає краще орієнтуватися в його будові та правильно розставляти розділові знаки. Якщо людина надто хвилюється, вона може втратити увагу навіть там, де добре знає правила. Тому вчителька радить насамперед зосередитися на тому, що саме звучить у диктанті.

“Найважливіше, це не хвилюватися й уважно слухати диктора. Треба зрозуміти текст, речення, його будову. Коли ми починаємо хвилюватися, ми забуваємо про це. Тому важливо не поспішати, уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — радить Ірина Савчук.

Що може бути найскладніше у Радіодиктанті

На думку педагогині, найбільше труднощів під час написання радіодиктанту можуть спричинити саме розділові знаки. Навіть якщо учасник правильно записав усі слова, він може помилитися з комами чи іншими знаками пунктуації. Особливої уваги потребують складні речення та відокремлені конструкції. Додаткові труднощі можуть виникати через авторську пунктуацію, яка залежить від задуму автора тексту. Тому Ірина Савчук радить не лише слухати слова, а й аналізувати будову речень.

“Найважче, на мою думку, — це пунктуація, тобто розділові знаки. Слова можна написати правильно, але помилитися в розділових знаках, особливо коли вони авторські. Це стосується складних речень, різних відокремлених конструкцій. Тому потрібно уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — пояснює Ірина Савчук.

На які правила української мови звернути увагу перед Радіодиктантом

Окрім пунктуації, вчителька радить повторити правила написання складних слів. Зокрема, варто звернути увагу на випадки, коли слова потрібно писати разом, окремо або через дефіс. Не менш важливо орієнтуватися у чинній редакції українського правопису. Серед інших тем, які можуть викликати труднощі, педагогиня називає:

• написання власних назв;
• уживання апострофа та м’якого знака.

Саме ці правила вона радить пригадати тим, хто хоче краще підготуватися до диктанту.

“Якщо говорити про орфографію, то це, звичайно, правопис складних слів: разом, окремо, через дефіс. Це певні зміни, які стосуються нової редакції правопису. Можна ще взяти апостроф, м’який знак. Але написання складних слів і власних назв — це найскладніші теми”, — зазначає Ірина Савчук.

Як читання допомагає писати без помилок

Ірина Савчук наголошує, що знання української мови формуються не лише під час вивчення правил. Важливу роль відіграє регулярне читання, яке допомагає запам’ятовувати правильне написання слів. Завдяки цьому людина поступово розвиває мовне чуття. Така практика корисна не лише для Радіодиктанту, а й для повсякденного письма. Водночас педагогиня зауважує, що навіть хороша підготовка не гарантує відсутності помилок, якщо під час написання людина надто хвилюється.

“Я раджу багато читати, бо це справді допомагає. Коли ти розвиваєш своє мовне чуття, то запам’ятовуєш написання багатьох слів. Але найголовніше, це не панікувати. Бо саме через хвилювання ми можемо помилитися навіть у тому слові, яке добре знали”, — ділиться у розмові Ірина Савчук.

Проте, навіть досвідчені учасники Радіодиктанту можуть засумніватися у написанні слова або правильності розділового знака. За словами Ірини Савчук, у такій ситуації важливо не піддаватися паніці. Надмірне хвилювання заважає зосередитися й може призвести до нових помилок. Тому педагогиня радить зберігати спокій, слухати текст і не поспішати. Саме уважність, на її думку, допомагає краще застосувати знання на практиці.

“Найголовніше все ж не панікувати. Якщо буває так, що в чомусь засумнівався, не потрібно хвилюватися. Саме через хвилювання ми можемо помилитися вже в тому слові, яке чітко знали. Або в тих розділових знаках, у правильності яких були впевнені”, — пояснює Ірина Савчук.

Примітка. Пані Ірина уперше взяла участь у Радіодиктанті національної єдності у 2013 році. Уже перша участь принесла їй перемогу, а згодом вона повторила успіх у 2017 та 2018 роках. Найбільше, за словами вчительки, їй запам’ятався саме перший диктант, адже тоді хвилювання було особливо сильним.

“У 2013 році ми взяли участь у цьому радіодиктанті. Це була моя перша участь, і вона була результативною. Переможців було 14, але з Донеччини я одна була. Мені це було настільки приємно й несподівано, я пишалася собою, пишалися мною учні”, — пригадує Ірина Савчук.

Педагогиня переконана, що Радіодиктант, це не лише перевірка грамотності, а й можливість зацікавити дітей українською мовою. У Краматорській українській гімназії його написання свого часу стало спільною традицією для вчителів та учнів. Вони збиралися разом, хвилювалися та чекали на результати.

Де пишуть Радіодиктант?

27 жовтня, у вівторок, об 11:00 відбудеться всеукраїнський Радіодиктант. Писати його можна вдома, на роботі, у бібліотеках та в будь-якому іншому місці, де вам зручно. Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного:

• на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
• наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
• на YouTube-каналі Українського Радіо;
• у застосунках suspilne.radio та “Дія”.

Хто читатиме Радіодиктант?

Одним із читців стане Артур Пройдаков — вчитель української мови та літератури, який популяризує українську мову. У 2023 році він увійшов до десятки найкращих вчителів світової премії Global Teacher Prize.

Також текст читатиме Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.

Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. У березні 2022 року письменник долучився до Збройних сил України. Він служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони та брав участь у бойових діях в Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. У жовтні 2024 року Артур Дронь отримав тяжке поранення та демобілізувався. У своїх творах автор звертається до тем військової служби, пам’яті полеглих захисників і власного досвіду життя під час війни.

Координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько пояснила, що цього року організатори вирішили спробувати новий формат — дуетне читання. За її словами, такий підхід має об’єднати аудиторії, які хотіли б почути як відому медійну особистість, так і професійного педагога.

До теми:

Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня: вже відомі автор і читці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке дозволить громадянам підтверджувати страховий стаж навіть за відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній. Особливо актуальні зміни для переселенців та людей, які втратили документи внаслідок бойових дій чи окупації.

Про це повідомили на Урядовому порталі.

Як підтвердити пенсійний стаж без трудової книжки

Відповідно до ухваленого рішення, основним джерелом підтвердження стажу стануть дані державних електронних реєстрів. Якщо необхідної інформації в реєстрах немає, для підтвердження стажу можна буде використовувати трудову книжку та інші документи. Уряд також розширив перелік документів, які можуть підтверджувати періоди трудової діяльності.

Якщо ж документи були втрачені, знищені або не збереглися, передбачена можливість підтвердити стаж за допомогою свідків. Для цього необхідні показання щонайменше двох людей, які працювали разом із заявником. Пенсійний фонд України допомагатиме з пошуком таких свідків.

Які документи можуть замінити трудову книжку

Якщо трудова книжка відсутня, у ній немає необхідних записів або вони містять помилки, для підтвердження стажу можуть приймати:

• довідки з підприємств, установ та організацій, зокрема сформовані на основі електронних систем обліку;
• виписки з наказів про прийняття на роботу, переведення чи звільнення;
• особові рахунки та відомості про виплату заробітної плати;
• банківські документи, які підтверджують отримання заробітної плати або винагороди;
• посвідчення та характеристики з місця роботи;
• письмові трудові договори й угоди з відмітками про їх виконання;
• документи з місця роботи, служби або навчання, а також довідки та виписки з архівних установ;
• інші документи, що містять інформацію про періоди роботи;
• рішення суду про встановлення періоду перебування у трудових відносинах і характеру виконуваної роботи.

Окрім цього, Мінсоцполітики зазначає, що можуть використовуватися відомості податкових органів про заробітну плату або сплату єдиного податку.

Як підтвердити пенсійний стаж людям, які працювали на окупованих територіях

Для мешканців Бахмута та інших тимчасово окупованих територій діє загальний перелік документів для підтвердження пенсійного стажу. Водночас уряд передбачив окремий порядок для людей, які працювали на підприємствах на ТОТ або в зоні бойових дій, а також у випадках, коли документи підприємств були знищені внаслідок війни.

Якщо документи про роботу не збереглися, стаж можна підтвердити показаннями щонайменше двох свідків, які працювали разом із заявником. Пенсійний фонд України допомагатиме встановлювати таких осіб за даними державного реєстру застрахованих осіб. Якщо ж у трудовій книжці є неточні або недостовірні записи про роботу на підприємствах на окупованих територіях, зарахування стажу здійснюватиметься за спеціальним порядком, визначеним Пенсійним фондом за погодженням із Міністерством соціальної політики.

До теми:

Електронна трудова книжка: куди звертатися, щоб її оцифрувати у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!