Російські загарбники продовжують тимчасово утримувати українські території. Попри складну ситуацію та небезпеку в регіонах, минув ще один тиждень, який приніс окупантам нові болючі втрати в живій силі та техніці на лінії фронту. Незважаючи на відсутність прав та свобод на ТОТ, а саме: нав’язування кремлівської пропаганди, підготовки до псевдовиборів, паспортизація та репресії, українці в окупації продовжують далі чинити спротив та допомагати армії. 

У цьому матеріалі ми розглянемо головні події, які відбувалися на тимчасово окупованих територіях за останній тиждень. 

Вибухи на ТОТ

Цього тижня вибухи були зафіксовані у Донецьку, Макіївці, Горлівці та Оленівці на Донеччині, у Бердянську на Запоріжжі, у Севастополі, Сімферопольському та Красногвардійському районі у Криму. Окупаційна влада у Криму зазначила, що це була робота ППО та збиття БПЛА над півостровом, про наслідки не повідомляли.

Гуманітарна ситуація на ТОТ

Гуманітарна ситуація в окупації залишається складною. В Рубіжному на Луганщині, як зазначає Артем Лисогор, очільник Луганської ОВА, немає перспектив, що росіяни почнуть відбудовувати місто. 

“Протягом півтора року після окупації в Рубіжному ні про яке відновлення не було й думки. Тільки наприкінці 2023-го в місті почали з’являтися підрядні компанії гастролерів та складатися плани відбудови. Більша частина населеного пункту зруйнована вщент, але у чергу ремонтів потрапили менше 30 будинків — виключно вцілілі, де можна показово і швидко зробити якісь роботи. За пошкоджені й тим більше зруйновані багатоповерхівки ніхто братися не збирається”, — підкреслює очільник Луганської ОВА. 

У Лисичанську місцеві скаржаться на відсутність роботи комунальних служб. Підприємства, які займаються відновлювальними роботами, надають тільки ті ремонтні послуги, на яких найняли осіб. Ще більш проблематичним залишається викликати ремонтників: у місті через відсутність мобільного зв’язку місцеві мають або дзвонити у таксофон, або йти пішки.

“Деякі підприємства виконують відновлювальні роботи, але працюють там особи, яких найняли на конкретний вид ремонтів. Усе інше їх не стосується. Як от аварійні ситуації. Таких бригад в населеному пункті немає. Можна зателефонувати з таксофону і спробувати викликати, або пройти пішки декілька кілометрів і написати заяву. Проте — виїжджати нікому”, — констатує Лисогор. 

У окупованому Шахтарську на Донеччині так званий мер міста олександр шатов заявив, що 70% водопровідних мереж уже непридатні. Більш ніж половина “погодинної” води, що начебто поставляється, не доходить до квартир.

Влада так званої днр скасувала рух популярних міжміських маршрутів, які курсували по території області через “відсутність ліцензії у перевізника”. У якого саме перевізника відібрали ліцензію, загарбники не уточнили. Скасували рух за наступними маршрутами:

• Комсомольське — Донецьк (Південний автовокзал);
• Новий Світ — Донецьк (Південний автовокзал);
• Новий Світ — Старобешеве.

Русифікація на ТОТ

26 лютого 2024 владімір путін, президент рф “вніс” 4 новоокуповані регіони, а саме Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області у так званий південний військовий округ. Раніше туди “увійшли” окупована АР Крим та місто Севастополь. Чіткого пояснення з боку кремля, навіщо це було зроблено немає. Іван Федоров, голова Запорізької ОВА прокоментував цю подію та зазначив, що путін це робить, щоб начебто узаконити захоплені території, в першу чергу. 

“Тиран, що вижив з розуму, всіляко намагається узаконити захоплені населені пункти України у своїй недодержаві. А ще — мати змогу “офіційно” мобілізувати українських чоловіків на ТОТ”, — підкреслив голова Запорізької ОВА. 

Жителів захопленої Авдіївки росіяни планують залучити на вибори путіна. Як зазначив так званий голова виборчої комісії днр володимир висоцький, що вся псевдореспубліка є “колишньою” Донецькою областю України, тому і мешканці також мають право на начебто волевиявлення. 

“Авдіївці теж наші громадяни, якщо згадувати 2014 рік, авдіївці точно так само активно голосували за вступ до російської федерації. Це теж наші громадяни, це теж наші люди. Тому ми як виборча комісія створимо абсолютно все і створюємо абсолютно всі умови для їхнього якісного волевиявлення”, — розповів висоцький місцевим пропагандистам.

Нагадаємо, що після захоплення міста пропаганди прозвітували про отримання мешканцями Авдіївки російських паспортів. А на території окупованої Донеччини, за даними еvocation.info, встановлено 611 вибіркових дільниць та створено так звані територіальні комісії щонайменше у 20 населених пунктах регіону. 

“Волевиявлятись” навчали й футболістів фейкового футбольного клубу “шахтар”, який відкрили вже окупанти. Там провели відповідні заходи та бесіди, щоб спортсмени могли зробити нібито правильний вибір. 

Загарбники продовжують тероризувати місцеве населення. На тлі заяв дмитра медведева, заступника голови радбезу рф про те, щоб відправляти у Сибір незгодних з російським режимом на ТОТ, тобто депортувати українців, приєднався олександр малькевич, член громадської палати рф.

“Ми пропонуємо цю ініціативу втілити в життя, посилити й розширити. Тобто “ждуни” з “новоросії” і “Донбасу” повинні спокутувати свою провину на будівництвах Сибіру, Далекого Сходу, Крайньої Півночі, а й зворотна має бути історія. Так звані “ліберальні” активісти й шкідники з російської глибинки повинні відпрацьовувати на відбудові, на будівництвах якраз “Донбасу” і “новоросії”. Особливо це стосується тих, хто розповідає, що росія сама себе обстрілює, що ніяка спеціальна військова операція не була потрібна, і так далі”, — заявив російський політик. 

У радянські час українці вже стикались з депортаціями в інші віддалені регіони тодішньої срср. Протягом 1939-1940 років сталінська влада вивезла за різними підрахунками від 10 до 20 відсотків населення Західної України у північні регіони російської радянської федеративної соціалістичної республіки, у тому числі у Сибір. Сталін у період 1939-1940 років захопив Західну Україну, Західну білорусь та країни Балтії (сучасні Литва, Латвія та Естонія), після чого почались масові хвилі депортацій на територію радянського союзу. 

Представники пвк “ведмідь” влаштували бійку в Криму

В ніч на 23 лютого 2024 року у населеному пункті Чорноморське в окупованому Криму бойовики з пвк “ведмідь” влаштували бійку з відвідувачами місцевого кафе “Фортеця (Крепость)”. Причиною стало те, що нібито двом бойовикам не сподобалась поведінка відпочивальників і ті викликали підмогу — озброєні загарбники увірвались у кафе, почали бити відвідувачів та поклали всіх обличчям до підлоги.

Командир бойовиків пояснив це тим, що нібито є загроза проникнення українських ДРГ, тому вони мають реагувати на кожний “чих”. 

Російський ліберальний Telegram-канал ASTRA зміг ідентифікувати 10 бойовиків, хто брав участь в озброєному нападі на місцевих мешканців у кафе. Натомість окупаційний слідчий комітет росії в Криму порушив кримінальну справу проти нападників та інкримінував їм хуліганство.

Літакопад на Сході України та “бавовна” на полігоні

Протягом тижня росіяни продовжують зазнавати великих втрат на фронті. Окрім живої сили, важкої техніки та артилерії, росіяни знов втратили декілька одиниць авіації. 

“Схоже, до них не доходить! Ніяких висновків не роблять російські пілоти!”, — саме так відповів Микола Олещук, командувач Повітряних сил ЗСУ на падіння двох літаків “СУ-34” 29 лютого 2024 року на Сході України.

Загалом окупанти втратили 5 літаків за тиждень: 2 літаки “СУ-34” 27 лютого 2024 року та 3 винищувачі “СУ-34” 29 лютого 2024 року. Загалом протягом лютого 2024 року Сили оборони України знищили 13 одиниць бойової авіації. 

Російські воєнкори знов заявили про “бавовну”. Цього разу Сили оборони України вразили полігон в окупованій Оленівці на Донеччині. За інформацією окупантів, внаслідок прильоту 2 ракет від HIMARS загинули 19 військових, зокрема військовий командир та ще 12 окупантів було поранено. Інформацію щодо прильоту підтвердив і Генштаб ЗСУ. Там заявили, що вдарили за допомогою реактивних систем залпового вогню (РСЗВ). З якої саме РСЗВ завдали удару, у пресслужбі не уточнили.  

Ситуація в окупації не покращується. Попри гучні заяви представників кремля про “покращення життя”, люди й досі залишаються віч-на-віч зі своїми проблемами та мають, буквально, виживати. Сьогоднішня реальність на ТОТ — це пусті обіцянки ватажків, масова паспортизація, цензура, відсутність прав людини та примус забути все українське. Чоловіків готують до чергової хвилі мобілізації, щоб відправити на фронт воювати проти ЗСУ. 
А ми маємо нагадати, що люди в окупації чекають на скоріше звільнення від окупантів. АР Крим, Донеччина, Луганщина, Херсонщина та Запоріжжя — це Україна!

Раніше у дайджесті новин з окупації ми розповідали про затоплений біля берегів Криму великий десантний корабель “цезар куніков”, приїзд у тимчасово окуповану Горлівку філіпа кіркорова та гуманітарну катастрофу на ТОТ.

Читайте також:

• Для мешканців ТОТ запустили гарячу лінію: телефон
• Ліквідація вугільної галузі: окупанти з “лнр” закривають шахти “Східвугілля”
• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні державний бюджет на 2026 рік. За документ проголосували 257 народних депутатів. Серед головних обговорень — відсутність підвищення зарплат військовим. Також дискусії викликало продовження фінансування телемарафону за бюджетні кошти. Водночас у бюджеті не заклали коштів на підвищення зарплат військовослужбовцям.

Детальніше про те, скільки коштів буде спрямовано на різні сфери — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Верховна Рада ухвалила державний бюджет України на 2026 рік

Верховна Рада України ухвалила закон про державний бюджет на 2026 рік. За документ у другому читанні та в цілому проголосували 257 народних депутатів.

Після доопрацювання Урядом бюджетних висновків обсяг доходів збільшено на 27,8 мільярда гривень — до 2 трильйони 904,6 мільярда гривень. Доходи 2026 року будуть на 402 мільярдів гривень більшими, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 2 трильйони 610,9 мільярда гривень, спеціальний — 293,7 мільярда гривень.

Водночас у 2026 році потреба у зовнішньому фінансуванні становить 2 трильйони 79 мільярдів гривень. Україна планує залучити ресурси від Світового банку, ЄС, Великої Британії, МВФ та країн G7.

Дефіцит бюджету –— близько 2,4 трильйони гривень або 18,5% ВВП.

Примітка. Дефіцит бюджету на рівні близько 2,4 трильйона гривень означає, що держава витрачає значно більше коштів, ніж отримує до бюджету, і цю різницю змушена покривати за рахунок позик. Показник у 18,5% ВВП свідчить про те, що обсяг нестачі грошей дорівнює майже п’ятій частині всього, що країна виробляє за рік.

Джерел покриття значної частини цього дефіциту, а саме близько 19 мільярдів доларів або близько 800 мільярдів гривень наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від європейських партнерів, проте наразі представники блоку не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.

Видатки бюджету

Загальний обсяг видатків та надання кредитів становитиме 4 трильйони 824,1 мільярда гривень, що на 121,2 мільярда більше, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 4 трильйони 402,3 мільярда, спецфонд — 421,8 мільярда гривень.

Фінансування бюджету включає:

• загальне фінансування — 1 трильйони 902,2 мільярда гривень;
• державні запозичення — 2 трильйони 549,8 мільярда гривень, з них зовнішні — 2 трильйони 130,3 мільярда гривень;
• погашення держборгу — 656,8 мільярда гривень;
• приватизаційні надходження — 2 мільярдів гривень.

Ключові напрямки видатків державного бюджету України на 2026 рік

Державний бюджет на 2026 рік передбачає збільшення фінансування деяких напрямків, зокрема, сектору безпеки та оборони та соціальної підтримки.

Оборона та безпека

На сектор оборони та безпеки у 2026 році передбачено 2 трильйони 807,1 мільярда гривень, що становить 27,2% відсотка від валового внутрішнього продукту (ВВП), тоді як у 2025 році аналогічні видатки становили 2 трильйони 223 мільярдів гривень або 26,3% від ВВП.

З них:

• 2 трильйони 495,4 мільярда гривень — кошти загального фонду, у тому числі:
  • 1 трильйон 272,9 мільярда гривень — оплата праці з нарахуваннями;
  • 709,8 мільярда гривень — закупівля озброєння та військової техніки;
  • 139 мільярдів гривень — резерв коштів.
• 280,8 мільярда гривень — спеціальний фонд;
• 30 мільярдів гривень — державні гарантії.

Зазначимо, що у бюджеті на 2026 не заклали підвищення зарплат військовим. Нардеп Ярослав Железняк написав, що навіть якщо не підвищувати зарплати військовим у наступному році, для їхнього грошового забезпечення бракуватиме щонайменше 180 мільярдів гривень.

Ветеранська політика

На підтримку українських ветеранів та родин загиблих у 2026 році виділено 18,9 мільярда гривень, що на 6,3 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Основні статті витрат:

• 5,7 мільярда гривень — компенсація на житло ветеранам з інвалідністю;
• 4 мільярди гривень — створення національного військового меморіального кладовища;
• 4 мільярди гривень — програми підтримки ветеранів, зокрема “єДопомога на спорт”, навчальні сертифікати, проєкти Українського ветеранського фонду, зокрема, “Варто РОБИти СВОЄ 2.0”;
• 2,9 мільярда гривень — фахівці із супроводу;
• 1,1 мільярда гривень — фінансування ветеранських просторів;
• 1 мільярд гривень — стоматологічне лікування та зубопротезування.

Соціальний захист

Соціальні видатки у 2026 році становитимуть 468,5 мільярдів гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Зокрема:

• 251,3 мільярда гривень — трансфер Пенсійному фонду (з першого березня здійснюватиметься щорічна індексація пенсій);
• 133,5 мільярди гривень — соціальні виплати вразливим категоріям, у тому числі:
  • 9,2 мільярда гривень — базова допомога;
  • 48,4 мільярда гривень — підтримка внутрішньо переміщених осіб;
  • 42,3 мільярда гривень — пільги та субсидії;
  • 24, 5 мільярди гривень — підтримка сімей із дітьми. Сюди входять суттєві підвищення та нові програми:
    • одноразова виплата при народженні — 50 тисяч гривень (було 10 тисяч гривень),
    • щомісячна допомога до одного року — 7 тисяч гривень (було 860 гривень),
    • нова програма “єЯсла” — 7 тисяч гривень щомісяця від року до трьох років,
    • “Пакунок школяра” — 5 тисяч гривень для першокласників.
• 9,9 мільярда гривень — підтримка осіб з інвалідністю;
• 2,4 мільярда гривень — національні соціальні послуги.

Освіта

У 2026 році на освіту буде спрямовано 278,7 мільярда гривень, що на 79,8 мільярдів більше, ніж у 2025 році.

Основні напрямки:

• 195,3 мільярда гривень — підвищення зарплат педагогічних працівників на тридцять відсотків із першого січня;
• 14,4 мільярда гривень — безкоштовне харчування у школах;
• 6,6 мільярда гривень — підвищені академічні стипендії;
• 2,1 мільярда гривень — закупівля підручників для четвертих і дев’ятих класів;
• 17 мільярдів гривень — інвестиційні освітні проєкти, включно з облаштуванням укриттів та закупівлею автобусів.

Охорона здоров’я

На медичну сферу передбачено 258,6 мільярда гривень, що на 38,8 мільярда більше, ніж торік.

Фінансування включає:

• 191,6 мільярда гривень — програма медичних гарантій, у тому числі:
  • 141,9 мільярда гривень — лікування важких травм, реабілітація, кардіохірургія, онкологія;
  • 41 мільярд гривень — підвищення зарплат лікарів до тридцяти п’яти тисяч гривень;
  • 8,7 мільярда гривень — програма безкоштовних ліків.
• 15,2 мільярда гривень — централізовані закупівлі ліків;
• 10 мільярдів гривень — нова програма профілактичних оглядів громадян від сорока років;
• 19,1 мільярда гривень — інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров’я.

Підтримка ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Заходи із підтримки демографічного розвитку

Новим напрямком у бюджеті стали демографічні програми у 2026 році передбачено 24,5 мільярда гривень, зокрема:

• 1,1 мільярда гривень – допологова підтримка (нова норма: виплати у 2,3 місяця вагітності по 7000 гривень замість чинних 757 гривень);
• 13,3 мільярда гривень – післяпологова підтримка до одного року, зокрема:
  • одноразова допомога при народженні дитини – 50 000 гривень (раніше – 10 500 гривень),
  • щомісячна допомога на догляд за дитиною до одного року – 7 000 гривень (раніше – 860 гривень до трьох років);
• 8,9 мільярда гривень – підтримка матері й дитини віком від одного до трьох років (програма “єЯсла”): щомісячна допомога по 7 000 гривень протягом двох років за умови виходу батьків на роботу;
• 1,2 мільярда гривень – підтримка дітей шкільного віку: одноразова допомога “Пакунок школяра” для першокласників.

Підтримка економіки

На економічний розвиток у 2026 році виділяється 51,8 мільярда гривень, у тому числі:

• 18 мільярдів гривень – фонд розвитку підприємництва “Доступні кредити 5–7–9 %”;
• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя”;
• 7,4 мільярда гривень – фонд інновацій;
• 4,9 мільярда гривень – програми підтримки бізнесу;
• 1,9 мільярда гривень – фонд декарбонізації;
• 1,9 мільярда гривень – американсько-український інвестиційний фонд відбудови;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності.

Житлова політика

На державні житлові програми у 2026 році передбачено 47 мільярдів гривень, зокрема:

• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя” (20 мільярдів гривень у 2025 році);
• 14 мільярдів гривень – житло для людей, які залишили свій дім через війну (нова стаття видатків);
• 5,7 мільярда гривень – компенсація вартості житла ветеранам;
• 4 мільярди гривень – програма “єВідновлення”;
• 2,6 мільярда гривень – житло для військовослужбовців;
• 2,5 мільярда гривень – програма “HOME”;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності;
• 0,4 мільярда гривень – ремонт житла (програма “Норе”);
• 0,1 мільярда гривень – житло для медичних працівників.

Телемарафон

На телефарафон на 2026 рік заклали 1,5 мільярди гривень. Ексекономістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко звернула увагу, що доцільність окремих програм у бюджеті викликає сумніви, адже головним пріоритетом має залишатися безпека та оборона.

Трансферти місцевим бюджетам

У проєкті державного бюджету на 2026 рік трансферти місцевим бюджетам становлять 283,9 мільярда гривень, зокрема:

• 167,8 мільярда гривень – оплата праці педагогічних працівників шкіл (у цій сумі враховано 59,9 мільярда гривень додаткового ресурсу на підвищення престижності праці освітян);
• 30,4 мільярда гривень – додаткова дотація органам місцевого самоврядування;
• 30,8 мільярда гривень – базова дотація;
• 14,4 мільярда гривень – субвенція на харчування дітей;
• 14 мільярдів гривень – субвенція на освіту та публічні інвестиційні проєкти;
• 12 мільярдів гривень – субвенції на соціальний захист;
• 5,2 мільярда гривень – субвенції на охорону здоров’я та публічні інвестиційні програми;
• 5,2 мільярда гривень – додаткова дотація на функціонування територій, на яких ведуться бойові дії;
• 4,1 мільярда гривень – інші субвенції та дотації.

Читайте також:

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Google Maps оновив карту, тепер можна побачити, як виглядають вулиці та будівлі Бахмута сьогодні. Ми підготували короткий огляд міста.

Більше дивіться та читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмут на Google Maps

Google Maps оновив онлайн карту Бахмута, тепер можна побачити, як виглядають вулиці міста, де найбільш зруйновані райони, де відносно вцілілі.

Ми підготували невеликий віртуальний тур по Бахмуту, щоб показати сучасний стан міста та побачити актуальну картину з супутникових знімків.

Вулиця Незалежності та Миру

Нижній та Верхній Парк

Житлові квартали

Як знайти свій дім на Google Maps: покрокова інструкція

Якщо ви хочете побачити свій будинок або вулицю онлайн через Google Maps виконайте наступні дії:

Крок 1. Відкрийте Google Maps
Зайдіть на сайт maps.google.com через комп’ютер або відкрийте додаток на телефоні.

Крок 2. Введіть адресу
У рядку пошуку введіть назву вашої вулиці та номер будинку. Наприклад: “вулиця Незалежності, 12, Бахмут”. Натисніть Enter.

Крок 3. Переміщуйте карту та збільшуйте масштаб
Використовуйте мишку або пальці на телефоні, щоб наблизити масштаб до свого дому. Так ви побачите прибудинкову територію, паркування та навіть навколишні вулиці.

Якщо ваш будинок не відображається на найновіших знімках, спробуйте трохи змінити масштаб або перейти на сусідню вулицю – Google Maps може оновлювати фото частинами.

До теми:

Росіяни оприлюднили нові кадри з центру окупованого Бахмута: що видно на фото та відео

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!