Благодійний фонд «Право на захист» у партнерстві з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) розпочали збір даних для надання грошової допомоги на оренду житла. Програма діє на Київщині, Черкащині та Кіровоградщині.

Про це повідомляє БФ «Право на захист».

Програма має на меті підтримати родини ВПО після вимушеного переміщення та сприяти їх інтеграції. Допомога передбачає відшкодування вартості оренди житла родині протягом шести місяців. Грошова допомога надається виключно на оренду житла.

Хто може отримати допомогу?

До програми можуть бути зараховані родини ВПО, які були вимушені переміститися після 24 лютого 2022 року і ще не отримували цільову грошову допомогу на оренду житла від міжнародних організацій.

Крім того, учасники програми мають належати до однієї з наступних категорій населення: 

• проживають у місці компактного поселення та готові й надалі орендувати житло після завершення програми;
• проживають у місці компактного поселення, яке збираються розформувати;
• перебувають під ризиком виселення/втрати орендованого житла, а також мають хоча б один із перерахованих нижче критеріїв вразливості;
• нещодавно переміщені родини, які не бажають жити в МКП та мають хоча б один із перерахованих нижче критеріїв вразливості.

Обов’язковими критеріями вразливості для категорій населення є: 

• родина, яка має лише одного з батьків (або батько, або мати) з однією або більше дитиною віком до 18 років або з особами похилого віку від 55 років;
• родина, яку очолює одна самотня/кілька самотніх осіб похилого віку від 55 років або особа похилого віку з однією дитиною чи кількома дітьми віком до 18 років;
• родина з однією або кількома особами з особливими потребами (інвалідність, хронічні захворювання тощо);
• родини, які опікуються дітьми без супроводу (документально підтверджені).

Як долучитися до програми?

Для подання заявки необхідна особиста присутність усіх членів родини у пункті збору даних. Для сімей, членами яких є маломобільні люди, які не можуть прибути до пункту збору даних, дозволено подати заявку за оригіналами документів та за умови надання медичної довідки, що підтверджує медичний стан.

Перелік необхідних документів: 

• документ, що посвідчує особу, номер паспорта, адреса реєстрації, місце й дата народження;
• адреса та реєстраційний номер ВПО (за наявності);
• свідоцтво про народження дітей;
• податковий номер (необхідний для виплати допомоги);
• документи, що підтверджують належність до зазначених категорій вразливості (довідки, витяги тощо);
• підписане бенефіціаром зобов’язання щодо використання ресурсів за цільовим призначенням — орендна плата.

Після подання заявки, інформація у ній буде ще додатково перевірятись на відповідність умовам програми, а також на факт отримання подібної допомоги від інших міжнародних організацій.

Першу виплату слід очікувати мінімум чотири тижні від дати подання заявки. Кошти надійдуть на банківську картку або через мобільний додаток та систему грошових переказів.

Адреси пунктів збору даних

У Київській та Черкаській областях працюють мобільні групи. Адреси необхідно уточнювати індивідуально на «гарячій лінії» програми: 0 800 750 104.

У Кіровоградській області пункт розташований за адресою: Кропивницький, вулиця Пашутинська, 31-а, офісне приміщення (біля ЦНАПу). Графік роботи: Пн-Пт 09:00-18:00.

• ВПО збільшили грошову допомогу від УВКБ ООН: хто отримає надбавку
• 10 тисяч на дитину: батьки постраждалої малечі можуть податися на допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міста Донеччини продовжують потерпати від російських обстрілів. Одним із таких міст є Краматорськ, де внаслідок ударів окупантів є руйнування житла і випадки поранень людей. Постраждалі внаслідок обстрілів можуть отримати допомогу — грошові компенсації на ремонт житла та матеріальну допомогу після поранення.

Як мешканці Краматорська можуть отримати компенсації за пошкодження житла і поранення, розповіли у Краматорській міськраді.

Як отримати грошову компенсацію на ремонт житла у Краматорську

Краматорці, чиє житло пошкоджене через воєнні дії, можуть скористатися державною програмою “єВідновлення”. Вона передбачає грошову компенсацію на ремонт. Подати заявку на отримання компенсації можна через застосунок або портал “Дія” та у ЦНАПі.

Оформити заявку в “Дії” можна за такою інструкцією:

• повідомте про пошкоджене майно в застосунку “Дія” у розділі “Послуги” – “єВідновлення”;
• відкрийте рахунок “єВідновлення”;
• заповніть заяву в “Дії”.

Далі з вами зв’яжеться спеціальна комісія, щоб домовитись про огляд житла. Це потрібно, щоб встановити збитки та розрахувати суму виплат. Після огляду “Дія” сповістить про рішення комісії.

Максимальна сума допомоги складає 200 тисяч гривень. Вона залежить від стану пошкодженого майна. Отримані кошти можна витратити на будівельні матеріали для ремонту житла чи підрядників, які є учасниками програми “єВідновлення”.

Гроші будуть зараховані на картку “єВідновлення”. Витратити їх можна протягом 12 місяців.

Консультації з цього питання мешканцям Краматорська надають за адресою: вулиця Ювілейна, 44. Прийом проводять у понеділок-п’ятницю з 09:00 до 17:00. Також можна проконсультуватися за телефоном: +380 (50) 425 0999.

Як отримати гроші за поранення у Краматорську

Мешканці Краматорська, які зазнали фізичної шкоди здоров’ю внаслідок воєнних дій, можуть отримати одноразову матеріальну допомогу. Вона передбачена для місцевих мешканців та ВПО, які фактично проживають у Краматорську і перебувають тут на обліку.

Розмір матеріальної допомоги становить:

• у разі тяжкого поранення — 20 тисяч гривень;
• інші поранення — 5 тисяч гривень.

Оформити одноразову матеріальну допомогу після поранення можна в Управлінні праці та соціального захисту населення. Консультації проводять за телефоном: +380 (93) 234 3022.

Читайте також:

• Скільки грошей виділили в Бахмутському районі на оздоровлення дітей
• Оформлення посвідчень для родин загиблих та зниклих безвісти військових: уряд змінив правила
• Соціальні виплати на дітей у 2026 році: види та розміри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація цивільного населення з Донецької області проходить під постійними ударами безпілотників. Останнім часом потік людей із небезпечних регіонів збільшився через критичну ситуацію з комунікаціями та газопостачанням. Водночас волонтери наголошують на тенденції: російські дрони систематично б’ють по мирних жителях, які намагаються врятуватися з прифронтової зони.

Детальніше про те, як відбувається евакуація на Донеччині, редакції Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, останнім часом найскладніші евакуації відбувалися з Костянтинівки та Олексієво-Дружківки, коли люди виходили з надзвичайно небезпечних місць. Волонтерам доводиться залишати автомобілі у відносно безпечних зонах та йти пішки назустріч людям, щоб супроводити їх до транспорту.

Основний контингент евакуйованих наразі складають люди похилого віку. За статистикою волонтера:

• близько 70% евакуйованих — це люди віком 60+ років;
• близько 30% складають люди з інвалідністю;
• приблизно 10% від загальної кількості — це маломобільні або повністю немобільні особи.

Волонтер додає, що в деякі населені пункти волонтери фізично заїхати не можуть. Щоб дістатися до безпечних місць, звідки волонтери можуть забрати людей, місцевим жителям доводиться долати значні відстані пішки. Ця дистанція може сягати 10 кілометрів.

Богдан Зуякво зазначає: “Навіть, я б сказав, не дистанція важка, а саме ситуація з дронами робить шлях майже неможливим”.

Цілеспрямовані атаки дронів на цивільних

Богдан Зуяков вказує, що останнім часом саме БПЛА становлять найбільшу загрозу під час евакуації, оскільки російські оператори свідомо атакують саме цивільних. Під час однієї з нещодавніх евакуацій людей з Костянтинівки дрон атакував жінку на очах у волонтерів. Спочатку безпілотник намагався завдати удару на півдорозі в Олексієво-Дружківці, а згодом, коли жінка була майже біля волонтерського автомобіля, відбулася друга атака.

“І далі вже прямо перед нами метрів до 50, коли вже жінка майже підійшла до нас, її атакував дрон, влучив їй у ногу і, дякувати Богу, він не розірвався. Жінка отримала просто порізи від дрона, але якщо б він вибухнув, я думаю, вона б загинула на місці. Там повністю свідомий вчинок якогось оператора неадекватного, який бачив, що це жінка іде з валізою, і захотів її вбити“, — розповідає волонтер.

Для забезпечення безпеки пасажирів та власного життя Богдан Зуяков та інші волонтери використовують увесь доступний спектр захисту від безпілотників. До їхнього арсеналу входять:

• системи РЕБ (радіоелектронної боротьби);
• сіткомети;
• аналізатори для виявлення дронів;
• броньовані автомобілі.

Також існують чіткі протоколи безпеки. Якщо чутно звук дрона або стрілецьку зброю, яка намагається його збити, евакуаційна група негайно ховається та перечікує небезпеку. Головна задача команди — не потрапити під приціл безпілотника і залишитися непоміченими.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині: скільки дітей залишається в області

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!