Благодійний фонд «Право на захист» у партнерстві з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) розпочали збір даних для надання грошової допомоги на оренду житла. Програма діє на Київщині, Черкащині та Кіровоградщині.

Про це повідомляє БФ «Право на захист».

Програма має на меті підтримати родини ВПО після вимушеного переміщення та сприяти їх інтеграції. Допомога передбачає відшкодування вартості оренди житла родині протягом шести місяців. Грошова допомога надається виключно на оренду житла.

Хто може отримати допомогу?

До програми можуть бути зараховані родини ВПО, які були вимушені переміститися після 24 лютого 2022 року і ще не отримували цільову грошову допомогу на оренду житла від міжнародних організацій.

Крім того, учасники програми мають належати до однієї з наступних категорій населення: 

• проживають у місці компактного поселення та готові й надалі орендувати житло після завершення програми;
• проживають у місці компактного поселення, яке збираються розформувати;
• перебувають під ризиком виселення/втрати орендованого житла, а також мають хоча б один із перерахованих нижче критеріїв вразливості;
• нещодавно переміщені родини, які не бажають жити в МКП та мають хоча б один із перерахованих нижче критеріїв вразливості.

Обов’язковими критеріями вразливості для категорій населення є: 

• родина, яка має лише одного з батьків (або батько, або мати) з однією або більше дитиною віком до 18 років або з особами похилого віку від 55 років;
• родина, яку очолює одна самотня/кілька самотніх осіб похилого віку від 55 років або особа похилого віку з однією дитиною чи кількома дітьми віком до 18 років;
• родина з однією або кількома особами з особливими потребами (інвалідність, хронічні захворювання тощо);
• родини, які опікуються дітьми без супроводу (документально підтверджені).

Як долучитися до програми?

Для подання заявки необхідна особиста присутність усіх членів родини у пункті збору даних. Для сімей, членами яких є маломобільні люди, які не можуть прибути до пункту збору даних, дозволено подати заявку за оригіналами документів та за умови надання медичної довідки, що підтверджує медичний стан.

Перелік необхідних документів: 

• документ, що посвідчує особу, номер паспорта, адреса реєстрації, місце й дата народження;
• адреса та реєстраційний номер ВПО (за наявності);
• свідоцтво про народження дітей;
• податковий номер (необхідний для виплати допомоги);
• документи, що підтверджують належність до зазначених категорій вразливості (довідки, витяги тощо);
• підписане бенефіціаром зобов’язання щодо використання ресурсів за цільовим призначенням — орендна плата.

Після подання заявки, інформація у ній буде ще додатково перевірятись на відповідність умовам програми, а також на факт отримання подібної допомоги від інших міжнародних організацій.

Першу виплату слід очікувати мінімум чотири тижні від дати подання заявки. Кошти надійдуть на банківську картку або через мобільний додаток та систему грошових переказів.

Адреси пунктів збору даних

У Київській та Черкаській областях працюють мобільні групи. Адреси необхідно уточнювати індивідуально на «гарячій лінії» програми: 0 800 750 104.

У Кіровоградській області пункт розташований за адресою: Кропивницький, вулиця Пашутинська, 31-а, офісне приміщення (біля ЦНАПу). Графік роботи: Пн-Пт 09:00-18:00.

• ВПО збільшили грошову допомогу від УВКБ ООН: хто отримає надбавку
• 10 тисяч на дитину: батьки постраждалої малечі можуть податися на допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.

Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53

Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.

Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.

У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.

Будівля в роки Другої світової війни

Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.

Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.

Історія комерційних приміщень

Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.

Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.

Читайте також:

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діє законодавча норма, яка дозволяє військовослужбовцям після першого самовільного залишення частини уникнути кримінальної відповідальності. Для цього необхідно добровільно повернутися до війська. Наразі існує два алгоритми дій, які відрізняються термінами оформлення документів та можливістю вибору місця подальшої служби.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальні умови звільнення від покарання

Відповідно до частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, держава звільняє від кримінальної відповідальності військових, які вчинили СЗЧ вперше. Остаточне рішення про закриття кримінального провадження завжди ухвалює суд. Наразі існує два шляхи легального повернення у підрозділ.

Спрощений порядок: швидке поновлення без вибору підрозділу

Цей механізм розроблений Міністерством оборони для максимально швидкого поновлення на службі. Військовослужбовець не має права самостійно обирати підрозділ. Його направляють до бойової бригади за визначенням Генерального штабу ЗСУ.

Перевага цього варіанту полягає в оперативному знятті з розшуку та швидкому відновленні фінансових виплат. Бюрократичні судові процедури відбуваються вже під час несення служби.

Алгоритм дій:

• особисто звернутися до Військової служби правопорядку або подати заявку через електронний додаток “Армія+”;
• прибути до узгодженого батальйону резерву та отримати письмову згоду командира на повернення;
• подати слідчому Державного бюро розслідувань клопотання про намір продовжувати військову службу;
• вирушити до визначеної Генеральним штабом бойової бригади;
• отримати судове рішення про звільнення від відповідальності.

Повернення через суд

Процедура триває від двох до шести місяців. Цей шлях дозволяє військовослужбовцю самостійно обрати підрозділ для подальшого проходження служби. Сучасні військові підрозділи мають власні рекрутингові центри, які надають юридичний супровід особам під час добровільного повернення.

Алгоритм дій:

• звернутися до бажаної військової частини та отримати письмову згоду командира;
• зв’язатися зі слідчим ДБР для прискорення передачі матеріалів справи до суду;
• під час судового засідання заявити про добровільне бажання служити та надати отриману згоду від підрозділу;
• вступити на службу до обраної частини на підставі рішення суду.

До моменту винесення судового рішення військовослужбовець офіційно перебуває у розшуку. Відомості про СЗЧ вносяться до спільної бази поліції та Військової служби правопорядку. У цей період патруль ВСП має право затримати особу та направити на службу в загальному порядку.

Якщо ДБР ще не відкрило провадження, розгляд справи у суді неможливий. За відсутності відкритої справи військовому доведеться самостійно ініціювати цей процес — вимагати від попередньої військової частини передати матеріали до ДБР. Відсутність провадження не скасовує факту перебування людини у розшуку.

Читайте також:

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!