Організатори Нью-Йоркського літературного фестивалю (НЛФ), який започаткований письменницею Вікторією Амеліною, цьогоріч анонсував конкурс есеїв для учнів 9-11 класів зі шкіл Бахмутської громади. Темою цьогорічного твору обрали втрачений дім — “Деокупація майбутнього: що я візьму з минулого мого дому в майбутнє”.

Чому обрали саме таку тему, чим особливий цьогорічний НФЛ редакції у коментарі розповіла Ольга Русіна, менеджерка Нью-Йоркського літературного фестивалю.

Конкурс для школярів

Вперше конкурс есеїв “Справжні імена, справжні історії” провели під час Нью-Йоркського літературного фестивалю восени 2021 року. 

Примітка. Засновницею Нью-Йоркського літературного фестивалю є українська письменниця та громадська діячка Вікторія Амеліна, яку вбила російська ракета, запущена по Краматорську 27 червня 2023 року.

Тоді 5  переможців отримали освітню поїздку до Києва та Львова. Вже у вересні 2023 року команда НЛФ запросила всіх учасників конкурсу в табір у Карпати — NYCamp. Ми попросили пані Ольгу пригадати враження дітей від події.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Український інститут книги (@bookinstitute.ua)

“Звісно, вони дуже теплі, наприклад, я працюю на радіо, ми з цими дітьми провели інтерв’ю, багато показували Київ. У Львові в них теж були цікаві заходи. Це дало нам можливість ближче познайомитися. Нью-Йорк, це таке маленьке містечко, яке біля лінії фронту вже дуже багато років. Ці підлітки фактично виростали біля війни. Я пам’ятаю, що коли конкурс тільки-тільки починався під час перших НЛФ, тоді одна з конкурсанток сказала таку фразу: “Я не вірила, що ви справді приїдете.Тобто вона вклала свій час, вклала сили, написала цей есей, але десь, мабуть, підсвідомо, глибоко в душі їй не вірилося, що це справді комусь треба”, — пригадує у розмові пані Оля.

Цьогоріч організатори розширили проведення конкурсу із самого Нью-Йорка на всю Бахмутську громаду. Взяти участь можуть учні старших класів усіх шкіл:

• тих, хто продовжує навчатися онлайн у своїх школах;
• тих, хто в евакуації пішов до інших навчальних закладів, але відчуває зв’язок із домівкою, і хоче про це розповісти.

Для есею вирішили обрати непросту тему, яка пов’язана з втраченою домівкою. Ольга Русіна у коментар каже, що при виборі організатори прагнули, аби фокус у дітей був не тільки на те, що зараз з нами відбувається, а на те, що буде з нами в майбутньому.

“Ми теж хотіли, щоб конкурсанти цього року трохи поміркували про свої власні домівки, про те, що ці домівки для них значать. Вже, коли був табір для підлітків з Нью-Йорка, який ми провели у Карпатах, ми побачили, що хоча всі дітки зараз евакуйовані в дуже різні куточки України, але для них, їхня домівка дуже багато важить. Це маленьке містечко біля лінії зіткнення, і вони дуже багато про це говорили. Таким чином даємо дітям трохи порефлексувати, поміркувати про дім, в якому вони виросли, і про те, яким є для них цей дім зараз, і що він може їм дати, власне, у цьому майбутньому, про яке ми зараз всі говоримо”, — каже Ольга Русіна.

Фестиваль Вікторії Амеліної

У коментарі пані Оля згадує, що фестиваль для Вікторія Амеліної був дуже важливим. Ще в 2021 році письменниця побачила його потенціал, вже тоді вона думала розширити його й на Бахмутську громаду, аби долучити більше дітей.

Вона вміла мислити з одного боку на перспективу. Дуже добре розуміла, які маленькі кроки треба зробити зараз, щоб колись пізніше досягти оцієї більшої цілі. У неї було таке дуже стратегічне, скажімо так, мислення, а водночас вона дуже добре вміла організовувати всіх тут і зараз.

Ольга Русіна // у коментарі

Як долучитися?

Роботи потрібно надсилати на електронну адресу: [email protected]. У темі листа необхідно зазначити: “конкурс есеїв, ваше ім’я та прізвище, номер навчального закладу та населений пункт”.

Надсилати есеї можна до 25 лютого 2024 року. Роботи конкурсантів оцінюватиме журі, до якого увійшли члени команди НЛФ, а також українські письменники і письменниці: Ольга Русіна, Марія Масюк, Катерина Міхаліцина, Олена Стяжкіна, Олена Гусейнова, Олексій Чупа, Станіслав Федорчук та інші.

5 переможців отримають ґранти до 20 тисяч гривень на освітні курси та тренінги за власним вибором. Організатори пропонують вибрати серед шкіл та центрів: Projector, Літосвіта, Go Iteens, Engmonsters, Skvot, Artcraft, Kust, Артія, Dance Maximum.

Також усіх номінантів конкурсу запросять на 2-й NYCamp, що запланований на серпень 2024 року в Карпатах. До слова, у січні та лютому команда НЛФ планує провести онлайн-зустрічі у школах, щоб детальніше розповісти про фестиваль, конкурс та карпатський табір NYCamp.

Читайте також:

• Діти в евакуації: як склалася доля у вихованців Торецького центру реабілітації
• Бахмутський ІРЦ збільшив кількість підопічних: як вчаться діти
• Освіта в Україні та закордоном: де краще

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині продовжують фіксувати нарощування російських сил в окупованих містах та посилення тиску на Родинське й Костянтинівку, а також взяти під контроль небо над Покровськом. Водночас Генеральний штаб ЗСУ повідомляє про зростання кількості штурмових дій на Покровському відтинку фронту до 66 атак.

Детальніше про ситуацію на лінії зіткнення та зміни в інтенсивності боїв порівняно з минулою добою — у матеріалі.

Аналітика DeepState: Покровськ, Мирноград та Родинське

За даними DeepState, після окупації Покровська та Мирнограда російська армія продовжує нарощувати там свої сили. У містах облаштовуються екіпажі операторів безпілотників, які взяли під контроль небо над агломераціями. Це значно ускладнює роботу українських військових. Актуальним завданням для російської армії залишається подальше просування в глибину української оборони.

Зберігається активний тиск на Родинське, де частина території переходить у “червону зону”. Українські військові стримують наступальні дії, регулярно залучаючи авіацію, адже Родинське є важливою опорною точкою для подальшого просування в район населених пунктів на південь від Добропілля, яке відіграє значну роль у логістиці.

Ситуація в Костянтинівці

За даними аналітиків, у Костянтинівці теж фіксується погіршення ситуації через застосування “тактики просочування”. Російські військові збільшують контроль над територією навколо міста та накопичують сили в навколишніх селах. Звідти відбуваються спроби зайти в межі міста та закріпитися в різних його точках. Одночасно з цим Костянтинівку перетворюють на руїну, яку в результаті буде неможливо утримувати.

Дані Генштабу: Покровський та Костянтинівський напрямки

Найбільша кількість штурмових дій зафіксована на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 66 атак у районах населених пунктів Новоолександрівка, Родинське, Гришине, Затишок, Муравка, Котлине, Удачне, Молодецьке, а також у бік Кучерового Яру, Вільного, Сергіївки, Білицького, Шевченка, Мирного та Новопавлівки. Порівняно з минулою добою інтенсивність боїв на цій ділянці зросла — напередодні тут зафіксували 53 штурми.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 15 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Степанівки, Іллінівки та Русиного Яру. Кількість боєзіткнень на цій ділянці зменшилася порівняно з показниками минулої доби, коли відбулося 26 атак.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 11 разів намагалася просунутися у бік Лиману, Дробишевого, Торського, Ямполя та в районах Колодязів, Ставків і Шандриголового. Кількість атак тут залишилася майже на рівні попередньої доби, коли фіксувалося 12 спроб штурму.

На Слов’янському напрямку українські військові зупинили вісім спроб здійснити просування у бік населених пунктів Закітне, Каленики та Рай-Олександрівка. Інтенсивність боїв на цій ділянці не змінилася порівняно з учорашнім днем.

На Краматорському напрямку російські військові провели три наступальні дії в районах Федорівки Другої та Міньківки. Це на дві атаки більше, ніж фіксувалося минулої доби.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 160 осіб;
• танків — 1 одиниця;
• бойових броньованих машин — 7 одиниць;
• артилерійських систем — 42 одиниці;
• РСЗВ — 1 одиниця;
• наземних робототехнічних комплексів — 7 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 560 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 261 одиниця;
• спеціальної техніки — 3 одиниці.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. Наразі в області залишаються понад вісім тисяч дітей.

Деталі щодо ситуації на Донеччиніх під час брифінгу повідомили Юлія Рижакова та Дмитро Петлін.

Скільки дітей залишається на територіях примусової евакуації

За словами Юлії Рижакової, начальниці служби у справах дітей, загалом на території Донецької області перебуває 8 609 дітей. У населених пунктах, де оголошена обов’язкова евакуація в примусовий спосіб, наразі проживають п’ятеро дітей із чотирьох сімей. Ці родини перебувають у двох населених пунктах:

• місто Миколаївка — 4 дітей з трьох сімей;
• село Сергіївка Андріївської громади — 1 дитина з однієї сім’ї.

Ситуація з родиною у селі Сергіївка ускладнилася через її самовільне повернення після попередньої успішної евакуації. Наразі представники адміністрації проводять заходи щодо їхньої повторної евакуації.

У Миколаївці точне місце знаходження трьох сімей з чотирма дітьми тимчасово невідоме — за вказаними адресами вони відсутні. Ймовірно, родини евакуювалися самостійно, адміністрація очікує підтверджувальних відомостей. Також зазначається, що випадки примусової евакуації дітей без супроводу батьків наразі відсутні.

Темпи виїзду протягом травня

Загалом протягом травня 2026 року з небезпечних територій області евакуювали 50 дітей із 35 родин. Розподіл вивезених дітей за громадами має такий вигляд:

• окремі райони міста Слов’янськ — 20 дітей (16 сімей);
• місто Дружківка — 19 дітей (11 сімей);
• село Сергіївка — 6 дітей (4 сім’ї);
• Миколаївська міська територіальна громада — 5 дітей (4 сім’ї).

За словами Юлії Рижакової, тільки за останній тиждень травня вдалося вивезти 12 дітей із 10 сімей.

Загальна статистика евакуації населення

Начальник відділу департаменту з питань цивільного захисту Дмитро Петлін повідомив, що станом на кінець травня загальна кількість евакуйованих із підконтрольних територій області становить понад 1 мільйон 379 тисяч осіб, з яких 208,5 тисяч — діти. В області продовжують залишатися 146 тисяч 700 осіб. У громадах, віднесених до території активних бойових дій, наразі перебуває близько 17 тисяч людей.

Протягом травня найбільша кількість жителів виїхала з таких громад:

• Краматорська громада — близько 6,5 тисяч осіб;
• Слов’янська громада — 2 800 осіб;
• Миколаївська громада — 820 осіб;
• Дружківська громада — понад 500 осіб;
• Костянтинівська громада — близько 400 осіб;
• Святогірська громада — 220 осіб;
• Лиманська громада — близько 100 осіб;
• Добропільська громада — 20 осіб.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!