Організатори Нью-Йоркського літературного фестивалю (НЛФ), який започаткований письменницею Вікторією Амеліною, цьогоріч анонсував конкурс есеїв для учнів 9-11 класів зі шкіл Бахмутської громади. Темою цьогорічного твору обрали втрачений дім — “Деокупація майбутнього: що я візьму з минулого мого дому в майбутнє”.

Чому обрали саме таку тему, чим особливий цьогорічний НФЛ редакції у коментарі розповіла Ольга Русіна, менеджерка Нью-Йоркського літературного фестивалю.

Конкурс для школярів

Вперше конкурс есеїв “Справжні імена, справжні історії” провели під час Нью-Йоркського літературного фестивалю восени 2021 року. 

Примітка. Засновницею Нью-Йоркського літературного фестивалю є українська письменниця та громадська діячка Вікторія Амеліна, яку вбила російська ракета, запущена по Краматорську 27 червня 2023 року.

Тоді 5  переможців отримали освітню поїздку до Києва та Львова. Вже у вересні 2023 року команда НЛФ запросила всіх учасників конкурсу в табір у Карпати — NYCamp. Ми попросили пані Ольгу пригадати враження дітей від події.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Український інститут книги (@bookinstitute.ua)

“Звісно, вони дуже теплі, наприклад, я працюю на радіо, ми з цими дітьми провели інтерв’ю, багато показували Київ. У Львові в них теж були цікаві заходи. Це дало нам можливість ближче познайомитися. Нью-Йорк, це таке маленьке містечко, яке біля лінії фронту вже дуже багато років. Ці підлітки фактично виростали біля війни. Я пам’ятаю, що коли конкурс тільки-тільки починався під час перших НЛФ, тоді одна з конкурсанток сказала таку фразу: “Я не вірила, що ви справді приїдете.Тобто вона вклала свій час, вклала сили, написала цей есей, але десь, мабуть, підсвідомо, глибоко в душі їй не вірилося, що це справді комусь треба”, — пригадує у розмові пані Оля.

Цьогоріч організатори розширили проведення конкурсу із самого Нью-Йорка на всю Бахмутську громаду. Взяти участь можуть учні старших класів усіх шкіл:

• тих, хто продовжує навчатися онлайн у своїх школах;
• тих, хто в евакуації пішов до інших навчальних закладів, але відчуває зв’язок із домівкою, і хоче про це розповісти.

Для есею вирішили обрати непросту тему, яка пов’язана з втраченою домівкою. Ольга Русіна у коментар каже, що при виборі організатори прагнули, аби фокус у дітей був не тільки на те, що зараз з нами відбувається, а на те, що буде з нами в майбутньому.

“Ми теж хотіли, щоб конкурсанти цього року трохи поміркували про свої власні домівки, про те, що ці домівки для них значать. Вже, коли був табір для підлітків з Нью-Йорка, який ми провели у Карпатах, ми побачили, що хоча всі дітки зараз евакуйовані в дуже різні куточки України, але для них, їхня домівка дуже багато важить. Це маленьке містечко біля лінії зіткнення, і вони дуже багато про це говорили. Таким чином даємо дітям трохи порефлексувати, поміркувати про дім, в якому вони виросли, і про те, яким є для них цей дім зараз, і що він може їм дати, власне, у цьому майбутньому, про яке ми зараз всі говоримо”, — каже Ольга Русіна.

Фестиваль Вікторії Амеліної

У коментарі пані Оля згадує, що фестиваль для Вікторія Амеліної був дуже важливим. Ще в 2021 році письменниця побачила його потенціал, вже тоді вона думала розширити його й на Бахмутську громаду, аби долучити більше дітей.

Вона вміла мислити з одного боку на перспективу. Дуже добре розуміла, які маленькі кроки треба зробити зараз, щоб колись пізніше досягти оцієї більшої цілі. У неї було таке дуже стратегічне, скажімо так, мислення, а водночас вона дуже добре вміла організовувати всіх тут і зараз.

Ольга Русіна // у коментарі

Як долучитися?

Роботи потрібно надсилати на електронну адресу: [email protected]. У темі листа необхідно зазначити: “конкурс есеїв, ваше ім’я та прізвище, номер навчального закладу та населений пункт”.

Надсилати есеї можна до 25 лютого 2024 року. Роботи конкурсантів оцінюватиме журі, до якого увійшли члени команди НЛФ, а також українські письменники і письменниці: Ольга Русіна, Марія Масюк, Катерина Міхаліцина, Олена Стяжкіна, Олена Гусейнова, Олексій Чупа, Станіслав Федорчук та інші.

5 переможців отримають ґранти до 20 тисяч гривень на освітні курси та тренінги за власним вибором. Організатори пропонують вибрати серед шкіл та центрів: Projector, Літосвіта, Go Iteens, Engmonsters, Skvot, Artcraft, Kust, Артія, Dance Maximum.

Також усіх номінантів конкурсу запросять на 2-й NYCamp, що запланований на серпень 2024 року в Карпатах. До слова, у січні та лютому команда НЛФ планує провести онлайн-зустрічі у школах, щоб детальніше розповісти про фестиваль, конкурс та карпатський табір NYCamp.

Читайте також:

• Діти в евакуації: як склалася доля у вихованців Торецького центру реабілітації
• Бахмутський ІРЦ збільшив кількість підопічних: як вчаться діти
• Освіта в Україні та закордоном: де краще

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році витрати на підготовку першокласника до навчального року знову зросли. Повний набір необхідних товарів обійдеться батькам у суму близько 13 тисяч гривень. При цьому найбільшу частку сімейного бюджету поглинає купівля одягу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальна вартість підготовки до школи у 2026 році

За даними аналітиків Сodes, розрахункова вартість повного комплекту для першокласника у 2026 році становить 12 923 гривні. Порівняно з минулим роком загальні витрати збільшилися на 30%. Фактична сума безпосередньо залежить від обраного родинного бюджету. Економний варіант із купівлею найдешевших товарів у дискаунтерах коштуватиме від 4 000 до 5 000 гривень. Середній бюджет, орієнтований на оптимальне співвідношення ціни та якості, вимагає витрат на рівні 10 000–13 000 гривень. Розширений бюджет із придбанням речей від відомих брендів стартує від 20 000 до 30 000 гривень.

Базовий список та рівні шкільного кошика

Усі необхідні шкільні товари розподіляються на кілька груп залежно від пріоритетності покупок. Кошик навчального приладдя включає лише найнеобхіднішу канцелярію та матеріали для творчості. Базовий шкільний кошик розширюється за рахунок додавання аксесуарів. Повний комплект охоплює абсолютно всі товарні позиції, включаючи гардероб.

Найбільшу частину кошика забирає одяг та взуття. Наразі середні ціни на одяг наступні:

• шкарпетки — від 35 гривень, колготки – від 70 гривень;
• шкільна форма — від 1250 гривень і доходить до кількох тисяч;
• сорочки, футболки або блузки — від 500 гривень;
• штани/спідниця — 600-800 гривень;
• спортивний костюм — 1300 – 3 000 гривень;
• спортивне взуття — 800-1 700 гривень;
• туфлі — 700-2 300 гривень.

Найдорожчі категорії та зміна цін

Найдорожчою категорією у списку покупок незмінно залишається одяг. Він забирає близько 65% від загальних витрат родини. Медіанна вартість двох комплектів повсякденного шкільного одягу становить 7 000 гривень, а спортивного костюма — 1 100 гривень. Одяг подорожчав найбільше за останній рік, додавши в ціні 40%. Взуття становить майже 16% від загальних витрат, аксесуари — близько 10%. Канцелярське приладдя та товари для творчості виявилися категоріями, що подорожчали найменше — їхня вартість зросла приблизно на 7,7%.

Регіональне навантаження на бюджет

Вартість шкільного кошика тримається на приблизно однаковому рівні по всій країні завдяки великій частці онлайн-покупок. Проте фінансове навантаження на родини суттєво відрізняється через різний рівень середніх заробітних плат у регіонах. Найважче підготувати дитину до школи у Кіровоградській області. Там вартість повного комплекту першокласника становить майже 61% від середньої місячної заробітної плати.

Найменш відчутними ці витрати є для жителів Києва. У столиці шкільний кошик забирає близько 27% від середньої зарплати. Середній показник вартості зборів до школи по Україні дорівнює 42,35% від доходу.

Державна допомога та економія

Державна програма “Пакунок школяра” дозволяє батькам першокласників отримати цільову грошову виплату в розмірі 5 000 гривень. Ця сума здатна покрити 38,7% від загальної вартості повного шкільного кошика за медіанними цінами. Коштів вистачить на покриття базового набору першокласника або на придбання найдешевших товарів з одним комплектом одягу. Оформити виплату можна через застосунок “Дія” або у сервісних центрах ПФУ.

Знизити фінансове навантаження можна також шляхом пошуку знижкових купонів, порівняння цін на онлайн-агрегаторах та отримання банківського кешбеку. Додатковими інструментами економії виступають відвідування спеціалізованих шкільних ярмарків, купівля товарів на розпродажах у великих мережах, придбання вживаних речей у доброму стані та організація гуртових закупівель спільно з іншими батьками.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Український Оскарівський комітет днями оголосив список із п’яти стрічок, які змагатимуться за право представляти Україну на 99-й премії “Оскар” у 2027 році. Одним із номінантів став документальний фільм “Останній Прометей Донбасу”.

Про це повідомили творці фільму.

“Останній Прометей Донбасу” серед 5 фільмів-претендентів від України на Оскар

Остаточне рішення щодо того, хто саме поїде на наступний “Оскар” від України, комітет повідомить уже за кілька днів. Творці стрічки “Останній Прометей Донбасу” зазначають, що для їхньої команди присутність у цьому списку є великою честю. Наразі вони закликають глядачів поширювати інформацію про картину в соціальних мережах. Офіційно переглянути фільм можна на платформі “Київстар ТБ”. Саме виробництво стрічки відбулося за підтримки “Держкіно України”, “УКФ” та “Київстар ТБ Originals”.

Документальний фільм “Останній Прометей Донбасу” зняв режисер Антон Штука, також відомий за роботою “Обережно! Життя триває”. Стрічка розповідає про Курахівську теплоелектростанцію на Донеччині та її працівників. Під час роботи ТЕС дим здіймався настільки високо, що його було видно з околиць тимчасово окупованого Донецька. Щоразу після цього по станції били російські снаряди. Наразі Курахівська ТЕС перебуває під окупацією росіян.

Ідея зняти кіно про станцію виникла в січні 2024 року. Тієї зими вона ще працювала на українську енергосистему, хоча до лінії зіткнення залишалися лічені кілометри. Режисер Антон Штука згадує, що одразу зрозумів потребу звернути увагу на цю історію. Він почав фіксувати події на камеру, плануючи згодом вирішити, у який саме формат перетворити зібраний матеріал — у повнометражний чи короткий метр, або ж в окремий соціальний ролик.

Які стрічки розглядає Комітет

Крім “Останній Прометей Донбасу”, Україну на Оскарі-2027 можуть представити:

“Вічник” (режисер Іван Ніколайчук). Це філософсько-історична драма, знята за мотивами роману Мирослава Дочинця. У центрі сюжету — життя карпатського мольфара Андрія Ворона. Його шлях пролягає від цілителя та воїна часів Карпатської України до заслання у Сибір як в’язня та подальшого повернення до рідного села. Прем’єра картини відбулася на Одеському кінофестивалі у 2025 році. Головні ролі виконали Павло Текучев, Олег Мосійчук та Данііл Мірешкін — актор і чинний військовослужбовець бригади “Азов”.

“Кіллхаус” (режисер Любомир Левицький). Фільм позиціонується як перший український тактичний екшн-трилер. В основу сюжету лягла реальна спецоперація з порятунку людей за допомогою безпілотників. За сценарієм, бійці Третьої окремої штурмової бригади, ГУР та СБУ евакуюють із “сірої зони” цивільну родину разом з американською журналісткою, яка документує діяльність Іноземного легіону. У зйомках взяли участь понад 70 професійних акторів та близько 200 військовослужбовців і ветеранів із бойовим досвідом, які грали самих себе.

“Простий солдат” (режисери Артем Рижиков, Хуан Каміло Крус). Документальний фільм від першої особи, який показує шлях оператора від цивільного митця до військовослужбовця ЗСУ. Картина розповідає історію самого співрежисера Артема Рижикова, який долучився до війська як доброволець у 2022 році. Матеріал для стрічки змонтовано з понад тисячі годин особистих відеозаписів. Картина увійшла до списку найкращих документальних робіт 2025 року за версією видання Variety.

The Last Message (режисери Андрій Волошин, Олексій Лєбєдєв). Документальний проєкт, що розповідає історію американо-української співачки Келсі Кімберлін. Вона приїжджає в Україну, щоб з’ясувати обставини загибелі свого 21-річного двоюрідного брата Андрія від рук російських військових. Стрічка демонструє події в Україні очима іноземки: під час поїздки на лінію фронту вона зустрічається з військовими та місцевими жителями, записує пісню в пам’ять про брата та дізнається про стійкість українців через призму власної втрати.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!