Організатори Нью-Йоркського літературного фестивалю (НЛФ), який започаткований письменницею Вікторією Амеліною, цьогоріч анонсував конкурс есеїв для учнів 9-11 класів зі шкіл Бахмутської громади. Темою цьогорічного твору обрали втрачений дім — “Деокупація майбутнього: що я візьму з минулого мого дому в майбутнє”.

Чому обрали саме таку тему, чим особливий цьогорічний НФЛ редакції у коментарі розповіла Ольга Русіна, менеджерка Нью-Йоркського літературного фестивалю.

Конкурс для школярів

Вперше конкурс есеїв “Справжні імена, справжні історії” провели під час Нью-Йоркського літературного фестивалю восени 2021 року. 

Примітка. Засновницею Нью-Йоркського літературного фестивалю є українська письменниця та громадська діячка Вікторія Амеліна, яку вбила російська ракета, запущена по Краматорську 27 червня 2023 року.

Тоді 5  переможців отримали освітню поїздку до Києва та Львова. Вже у вересні 2023 року команда НЛФ запросила всіх учасників конкурсу в табір у Карпати — NYCamp. Ми попросили пані Ольгу пригадати враження дітей від події.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Український інститут книги (@bookinstitute.ua)

“Звісно, вони дуже теплі, наприклад, я працюю на радіо, ми з цими дітьми провели інтерв’ю, багато показували Київ. У Львові в них теж були цікаві заходи. Це дало нам можливість ближче познайомитися. Нью-Йорк, це таке маленьке містечко, яке біля лінії фронту вже дуже багато років. Ці підлітки фактично виростали біля війни. Я пам’ятаю, що коли конкурс тільки-тільки починався під час перших НЛФ, тоді одна з конкурсанток сказала таку фразу: “Я не вірила, що ви справді приїдете.Тобто вона вклала свій час, вклала сили, написала цей есей, але десь, мабуть, підсвідомо, глибоко в душі їй не вірилося, що це справді комусь треба”, — пригадує у розмові пані Оля.

Цьогоріч організатори розширили проведення конкурсу із самого Нью-Йорка на всю Бахмутську громаду. Взяти участь можуть учні старших класів усіх шкіл:

• тих, хто продовжує навчатися онлайн у своїх школах;
• тих, хто в евакуації пішов до інших навчальних закладів, але відчуває зв’язок із домівкою, і хоче про це розповісти.

Для есею вирішили обрати непросту тему, яка пов’язана з втраченою домівкою. Ольга Русіна у коментар каже, що при виборі організатори прагнули, аби фокус у дітей був не тільки на те, що зараз з нами відбувається, а на те, що буде з нами в майбутньому.

“Ми теж хотіли, щоб конкурсанти цього року трохи поміркували про свої власні домівки, про те, що ці домівки для них значать. Вже, коли був табір для підлітків з Нью-Йорка, який ми провели у Карпатах, ми побачили, що хоча всі дітки зараз евакуйовані в дуже різні куточки України, але для них, їхня домівка дуже багато важить. Це маленьке містечко біля лінії зіткнення, і вони дуже багато про це говорили. Таким чином даємо дітям трохи порефлексувати, поміркувати про дім, в якому вони виросли, і про те, яким є для них цей дім зараз, і що він може їм дати, власне, у цьому майбутньому, про яке ми зараз всі говоримо”, — каже Ольга Русіна.

Фестиваль Вікторії Амеліної

У коментарі пані Оля згадує, що фестиваль для Вікторія Амеліної був дуже важливим. Ще в 2021 році письменниця побачила його потенціал, вже тоді вона думала розширити його й на Бахмутську громаду, аби долучити більше дітей.

Вона вміла мислити з одного боку на перспективу. Дуже добре розуміла, які маленькі кроки треба зробити зараз, щоб колись пізніше досягти оцієї більшої цілі. У неї було таке дуже стратегічне, скажімо так, мислення, а водночас вона дуже добре вміла організовувати всіх тут і зараз.

Ольга Русіна // у коментарі

Як долучитися?

Роботи потрібно надсилати на електронну адресу: [email protected]. У темі листа необхідно зазначити: “конкурс есеїв, ваше ім’я та прізвище, номер навчального закладу та населений пункт”.

Надсилати есеї можна до 25 лютого 2024 року. Роботи конкурсантів оцінюватиме журі, до якого увійшли члени команди НЛФ, а також українські письменники і письменниці: Ольга Русіна, Марія Масюк, Катерина Міхаліцина, Олена Стяжкіна, Олена Гусейнова, Олексій Чупа, Станіслав Федорчук та інші.

5 переможців отримають ґранти до 20 тисяч гривень на освітні курси та тренінги за власним вибором. Організатори пропонують вибрати серед шкіл та центрів: Projector, Літосвіта, Go Iteens, Engmonsters, Skvot, Artcraft, Kust, Артія, Dance Maximum.

Також усіх номінантів конкурсу запросять на 2-й NYCamp, що запланований на серпень 2024 року в Карпатах. До слова, у січні та лютому команда НЛФ планує провести онлайн-зустрічі у школах, щоб детальніше розповісти про фестиваль, конкурс та карпатський табір NYCamp.

Читайте також:

• Діти в евакуації: як склалася доля у вихованців Торецького центру реабілітації
• Бахмутський ІРЦ збільшив кількість підопічних: як вчаться діти
• Освіта в Україні та закордоном: де краще

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутяни, які живуть на ТОТ, невдоволені нормами компенсацій, які їм пропонує рф. Своє обурення вони хочуть висловити президенту рф путіну. 20 червня люди вже збиралися біля адміністрації президента рф, але це завершилося конфліктом з правоохоронцями, побиттям та затриманням. Повторний візит бахмутяни планують на вересень.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA, посилаючись на оголошення в одній з пропагандистських спільнот.

Компенсації в окупації: чому люди обурені розмірами виплат

Бахмутяни, які обрали життя на окупованих територіях, вимагають від рф обіцяні компенсації за зруйноване житло. Їх вже, нібито, почали видавати окремим мешканцям за рішеннями міжвідомчої комісії.

Попри те, що виплати, нібито, стартували, люди залишаються невдоволені сумами, які їм визначили в “днр”. Ще у листопаді минулого року вони скаржилися на це очільнику “единой россии” Олексію Муратову. Тоді бахмутяни обурювалися через несправедливі норми: на одну людину передбачена компенсація за 33 м², на сім’ю з двох людей — 42 м², і по 18 м² на кожну людину, якщо сім’я складається з трьох і більше людей. При цьому площа знищеної нерухомості не береться до уваги.

Ці слова людей підтверджені, норми прописані в порядку виплати компенсації за втрачене майно, ухваленому “урядом днр”. Вони передбачені для власників квартир. Для тих, хто мав приватний будинок, беруть до уваги фактичну площу втраченого житла.

За 1 м² передбачена компенсація в розмірі 51 500 рублів (ред. за сьогоднішнім курсом — близько 29,8 тисяч гривень). Якщо брати за розрахунок норму в 33 м², то отримуємо 1,6 мільйонів рублів, що у гривнях близько 984 тисячі.

Бахмутяни збираються на візит до путіна

Раніше бахмутяни скаржилися на несправедливі норми так званій владі “днр” і особисто очільнику путінської партії в “днр”. Ці скарги не взяли до уваги і залишили норми на тому ж рівні. Тепер люди хочуть висловити невдоволення президенту рф. Візит запланували на вересень, зараз триває запис бажаючих.

Нагадаємо, що до адміністрації путіна бахмутяни йдуть не вперше. 20 червня вони прийшли до приймальні путіна, але візит завершився конфліктом з поліцією. За офіційною версією російських правоохоронців, під час очікування в черзі виник конфлікт. Нібито, один із жителів Бахмута спробував пройти до приймальні без черги, що викликало обурення інших людей. Чоловік вступив у суперечку з поліцейськими, відмовився пройти до службового авто, почав знімати відео та чинити опір, за що був затриманий.

Та люди дають свою версію подій. У натовпі, нібито, була жінка, яка провокувала людей на конфлікт. Вона також спілкувалася з правоохоронцями у панібратському тоні та вказувала їм, що потрібно робити. Після того як поліція забрала бахмутянина до відділку, жінка також пішла туди, але назад до будівлі адміністрації не повернулася.

Депутат госдуми, до якого звернулися бахмутяни, припускає, що метою жінки була “нейтралізація найбільш підготовленого заявника”, а поліцейські виконували вказівки жінки через те, що вона показала їм службове посвідчення. Дії правоохоронців, які закінчилися жорстким затриманням, названі незаконними.

Читайте також:

• У “днр” заговорили про відбудову Бахмута: у 2026 році обіцяють розробити генплан
• “За ці гроші можна купити лише барак без світла і води”: що кажуть бахмутяни про компенсації від рф
• Окупанти пропонують іпотеку для заселення Бахмута, Соледара та Часового Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За минулу добу спостерігається зниження наступальної активності російської армії на більшості напрямків. За даними Генерального штабу ЗСУ, кількість штурмових дій противника суттєво зменшилася на Лиманському, Слов’янському та Покровському відтинках.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

На Покровському напрямку українські захисники зупинили 22 атаки російської армії. Це на 11 штурмів менше, ніж фіксувалося попередньої доби, коли відбулося 33 зіткнення. Противник виявляв активність поблизу Родинського, Білицького, Новоолександрівки та Сергіївки. Також спроби просування відбувалися у бік Матяшевого, Добропілля, Котлиного, Софіївки, Вільного, Ганнівки, Шевченка, Удачного, Новопавлівки та Біляківки.

Костянтинівський напрямок став винятком із загальної тенденції спаду, оскільки тут інтенсивність боїв зросла. Росіяни здійснили 22 атаки порівняно з 15 штурмами напередодні. Зіткнення та спроби просувань зафіксовані в районах Іванопілля, Костянтинівки та Миколайпілля. Активність противника також спостерігалася у напрямку Новопавлівки та Степанівки.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському, Краматорському та інших напрямках

На Лиманському напрямку кількість штурмів зменшилася майже вдвічі: з 21 до 11 атак. Спроби вклинитися в українську оборону відбито в районах населених пунктів Дробишеве та Лиман, а також у напрямку Шийківки, Новомихайлівки та Новоселівки.

На Слов’янському напрямку інтенсивність також пішла на спад. Противник здійснив 23 штурмові дії, що на 5 атак менше від попереднього показника. Російська армія намагалася просунутися в районах Різниківки, Закітного та Кривої Луки, а також у напрямку Рай-Олександрівки.

На Краматорському, Олександрівському та Придніпровському напрямках минулої доби противник штурмових дій не проводив.

Втрати російської армії

За минулу добу ліквідовано близько 1350 осіб особового складу противника, що перевищує вчорашній показник у 1230 осіб. Загальні втрати російської армії з початку повномасштабного вторгнення орієнтовно становлять 1 403 550 осіб. Також українські захисники знищили велику кількість військової техніки. Порівняно з минулою добою, значно зросли втрати противника в артилерії (71 система проти 49) та безпілотниках (1952 проти 1724). Загалом за добу вдалося знищити:

• 1 952 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
• 492 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 71 артилерійську систему;
• 13 наземних робототехнічних комплексів;
• 6 бойових броньованих машин;
• 2 одиниці спеціальної техніки;
• 1 засіб протиповітряної оборони;
• 1 танк.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!