Організатори Нью-Йоркського літературного фестивалю (НЛФ), який започаткований письменницею Вікторією Амеліною, цьогоріч анонсував конкурс есеїв для учнів 9-11 класів зі шкіл Бахмутської громади. Темою цьогорічного твору обрали втрачений дім — “Деокупація майбутнього: що я візьму з минулого мого дому в майбутнє”.

Чому обрали саме таку тему, чим особливий цьогорічний НФЛ редакції у коментарі розповіла Ольга Русіна, менеджерка Нью-Йоркського літературного фестивалю.

Конкурс для школярів

Вперше конкурс есеїв “Справжні імена, справжні історії” провели під час Нью-Йоркського літературного фестивалю восени 2021 року. 

Примітка. Засновницею Нью-Йоркського літературного фестивалю є українська письменниця та громадська діячка Вікторія Амеліна, яку вбила російська ракета, запущена по Краматорську 27 червня 2023 року.

Тоді 5  переможців отримали освітню поїздку до Києва та Львова. Вже у вересні 2023 року команда НЛФ запросила всіх учасників конкурсу в табір у Карпати — NYCamp. Ми попросили пані Ольгу пригадати враження дітей від події.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Український інститут книги (@bookinstitute.ua)

“Звісно, вони дуже теплі, наприклад, я працюю на радіо, ми з цими дітьми провели інтерв’ю, багато показували Київ. У Львові в них теж були цікаві заходи. Це дало нам можливість ближче познайомитися. Нью-Йорк, це таке маленьке містечко, яке біля лінії фронту вже дуже багато років. Ці підлітки фактично виростали біля війни. Я пам’ятаю, що коли конкурс тільки-тільки починався під час перших НЛФ, тоді одна з конкурсанток сказала таку фразу: “Я не вірила, що ви справді приїдете.Тобто вона вклала свій час, вклала сили, написала цей есей, але десь, мабуть, підсвідомо, глибоко в душі їй не вірилося, що це справді комусь треба”, — пригадує у розмові пані Оля.

Цьогоріч організатори розширили проведення конкурсу із самого Нью-Йорка на всю Бахмутську громаду. Взяти участь можуть учні старших класів усіх шкіл:

• тих, хто продовжує навчатися онлайн у своїх школах;
• тих, хто в евакуації пішов до інших навчальних закладів, але відчуває зв’язок із домівкою, і хоче про це розповісти.

Для есею вирішили обрати непросту тему, яка пов’язана з втраченою домівкою. Ольга Русіна у коментар каже, що при виборі організатори прагнули, аби фокус у дітей був не тільки на те, що зараз з нами відбувається, а на те, що буде з нами в майбутньому.

“Ми теж хотіли, щоб конкурсанти цього року трохи поміркували про свої власні домівки, про те, що ці домівки для них значать. Вже, коли був табір для підлітків з Нью-Йорка, який ми провели у Карпатах, ми побачили, що хоча всі дітки зараз евакуйовані в дуже різні куточки України, але для них, їхня домівка дуже багато важить. Це маленьке містечко біля лінії зіткнення, і вони дуже багато про це говорили. Таким чином даємо дітям трохи порефлексувати, поміркувати про дім, в якому вони виросли, і про те, яким є для них цей дім зараз, і що він може їм дати, власне, у цьому майбутньому, про яке ми зараз всі говоримо”, — каже Ольга Русіна.

Фестиваль Вікторії Амеліної

У коментарі пані Оля згадує, що фестиваль для Вікторія Амеліної був дуже важливим. Ще в 2021 році письменниця побачила його потенціал, вже тоді вона думала розширити його й на Бахмутську громаду, аби долучити більше дітей.

Вона вміла мислити з одного боку на перспективу. Дуже добре розуміла, які маленькі кроки треба зробити зараз, щоб колись пізніше досягти оцієї більшої цілі. У неї було таке дуже стратегічне, скажімо так, мислення, а водночас вона дуже добре вміла організовувати всіх тут і зараз.

Ольга Русіна // у коментарі

Як долучитися?

Роботи потрібно надсилати на електронну адресу: [email protected]. У темі листа необхідно зазначити: “конкурс есеїв, ваше ім’я та прізвище, номер навчального закладу та населений пункт”.

Надсилати есеї можна до 25 лютого 2024 року. Роботи конкурсантів оцінюватиме журі, до якого увійшли члени команди НЛФ, а також українські письменники і письменниці: Ольга Русіна, Марія Масюк, Катерина Міхаліцина, Олена Стяжкіна, Олена Гусейнова, Олексій Чупа, Станіслав Федорчук та інші.

5 переможців отримають ґранти до 20 тисяч гривень на освітні курси та тренінги за власним вибором. Організатори пропонують вибрати серед шкіл та центрів: Projector, Літосвіта, Go Iteens, Engmonsters, Skvot, Artcraft, Kust, Артія, Dance Maximum.

Також усіх номінантів конкурсу запросять на 2-й NYCamp, що запланований на серпень 2024 року в Карпатах. До слова, у січні та лютому команда НЛФ планує провести онлайн-зустрічі у школах, щоб детальніше розповісти про фестиваль, конкурс та карпатський табір NYCamp.

Читайте також:

• Діти в евакуації: як склалася доля у вихованців Торецького центру реабілітації
• Бахмутський ІРЦ збільшив кількість підопічних: як вчаться діти
• Освіта в Україні та закордоном: де краще

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська окупаційна влада на тимчасово підконтрольних їй територіях Донеччини продовжує масштабну кампанію з мілітаризації українських дітей. Напередодні російського “дня защитника Отечества” та річниці повномасштабного вторгнення, яку ворог називає “своєю” або визвольною спецоперацією, у школах, ліцеях та навіть дитячих садках окупованих Маріуполя і Донецька відбулася серія пропагандистських заходів.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала свідчення того, як окупанти змушують дітей вшановувати російських військових та інтегрують їх у військову ідеологію держави-агресора.

“Парти героїв” та свята у дитсадках

У маріупольській школі №47 окупаційна влада відкрила так звану “парту героя” на честь випускника Сергія Макарова. За версією пропагандистів, Макаров (позивний “Рюрик”) ще у травні 2014 року пішов в “ополчення” і воював у складі 9-го полку так званої “днр” у Слов’янську та Дебальцевому, де й загинув у 2015 році. На відкритті парти були присутні представники окупаційного “управління освіти”, які змусили учнів вшанувати пам’ять бойовика хвилиною мовчання. Загалом, це вже шоста подібна парта в Маріуполі, встановлена в рамках проєкту російської партії “єдина Росія».

У школі №26 відбулася показова “церемонія посвяти у гвардійці”. Юних українців змусили складати присягу перед представниками російської росгвардії, які вручили дітям посвідчення. Щоб надати заходу статусу, організатори залучили місцевого священника, який провів “обряд освячення” та благословив школярів на “вірне служіння Вітчизні”.

Мілітаризація не оминає і найменших. У дитячому садку №140 свято 23 лютого супроводжувалося спортивними змаганнями, де дошкільнят змушували читати вірші про “захисників вітчизни” та прославляти Збройні сили Росії.

Донецьк: присяга Росгвардії та 26 парт для бойовиків

У Донецьку у школі №80, у межах партійного проєкту “єдиної росії” відкрили одразу 26 “Парт героїв”. Більшість із них присвячена бойовикам так званої “днр” та російським військовим. Серед них — штурмовики батальйону “Сомалі” та навіть 17-річний підліток, який загинув у лавах окупаційних військ.

Пропаганда активно інтегрується у навчальний процес. Наприклад, для учнів 8-го класу ліцею “Престиж” у місцевому музеї провели “урок мужності”, присвячений річниці початку повномасштабної війни. Школярів змушували приміряти російську військову амуніцію, вчитися надавати першу допомогу та обговорювати пропагандистські фільми про “мужність земляків”.

У школі №35 відбулося інтерактивне заняття “служіння вітчизні” за участю ветерана так званої “сво” Андрія Ковальова. А в гімназії №6 школярок залучили до приготування “званої вечері” для російських військових у рамках акції “Смак дому – смак Перемоги”. Під час цього заходу окупанти демонстрували дітям роботу розвідувальних дронів.

Росія системно мілітаризує дітей, тому що це частина довгострокової державної стратегії формування лояльного покоління. Через шкільні програми, “патріотичні” заходи, воєнізовані гуртки та публічні церемонії дітям із раннього віку нав’язується уявлення про війну як норму, службу — як безумовний обов’язок, а державу, як найвищу цінність, яку не можна критикувати. Таким чином формується контрольований світогляд, у якому агресивна зовнішня політика подається як “захист батьківщини”, а військова сила — як головний інструмент національної гордості.

Крім ідеологічної складової, це також практичний розрахунок. Мілітаризація дітей створює кадровий резерв для армії та силових структур у майбутньому, знижує рівень критичного мислення щодо війни та легітимізує тривалу конфронтацію в суспільстві. Чим раніше дитина інтегрується в систему військово-патріотичного виховання, тим легше вона сприймає мобілізаційні наративи й менше ставить під сумнів політичні рішення влади. Це інструмент закріплення режиму та підтримки суспільної згоди на мілітаризовану модель держави.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний реєстр збитків розширив перелік підстав для компенсацій, додавши нову категорію, що стосується наслідків російської збройної агресії. Відтепер українці, які через повномасштабну війну були змушені шукати прихистку в інших країнах, отримали офіційне право подавати заяви на фіксацію цього факту.

Про це повідомив Павло Фролов, голова спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Що передбачає нова категорія Реєстру

Міжнародна інституція офіційно відкрила прийом заяв у новій категорії під шифром A1.2, яка має назву “Вимушене переміщення за межі України”.

Цей механізм стосується мільйонів українських громадян, які після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року були змушені покинути свої рідні домівки та рятуватися за кордоном. Відтепер сам факт того, що людина стала біженцем через війну, є офіційною підставою для звернення до Міжнародного реєстру.

Якщо внаслідок російської агресії громадянин зазнали інших втрат, їх потрібно фіксувати окремо. Для таких випадків у Реєстрі передбачені спеціальні категорії, до яких належать:

• втрата, пошкодження або руйнування нерухомого чи рухомого майна;
• втрата офіційної роботи чи стабільних доходів;
• факт примусової депортації на територію держави-агресора.

Тобто, якщо ви виїхали за кордон і при цьому втратили квартиру в Україні, вам необхідно буде подавати заяви у різні відповідні категорії.

Подати заявку можна через вебпортал “Дія” за посиланням.

Статистика роботи Міжнародного реєстру

Механізм фіксації збитків уже демонструє активну роботу. За офіційними даними, які привів Павло Фролов, на сьогодні громадяни України подали до Реєстру понад 115 тисяч заяв у різних доступних категоріях, з яких понад 30 тисяч вже успішно пройшли етап верифікації та були внесені до бази даних.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!