Організатори Нью-Йоркського літературного фестивалю (НЛФ), який започаткований письменницею Вікторією Амеліною, цьогоріч анонсував конкурс есеїв для учнів 9-11 класів зі шкіл Бахмутської громади. Темою цьогорічного твору обрали втрачений дім — “Деокупація майбутнього: що я візьму з минулого мого дому в майбутнє”.

Чому обрали саме таку тему, чим особливий цьогорічний НФЛ редакції у коментарі розповіла Ольга Русіна, менеджерка Нью-Йоркського літературного фестивалю.

Конкурс для школярів

Вперше конкурс есеїв “Справжні імена, справжні історії” провели під час Нью-Йоркського літературного фестивалю восени 2021 року. 

Примітка. Засновницею Нью-Йоркського літературного фестивалю є українська письменниця та громадська діячка Вікторія Амеліна, яку вбила російська ракета, запущена по Краматорську 27 червня 2023 року.

Тоді 5  переможців отримали освітню поїздку до Києва та Львова. Вже у вересні 2023 року команда НЛФ запросила всіх учасників конкурсу в табір у Карпати — NYCamp. Ми попросили пані Ольгу пригадати враження дітей від події.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Український інститут книги (@bookinstitute.ua)

“Звісно, вони дуже теплі, наприклад, я працюю на радіо, ми з цими дітьми провели інтерв’ю, багато показували Київ. У Львові в них теж були цікаві заходи. Це дало нам можливість ближче познайомитися. Нью-Йорк, це таке маленьке містечко, яке біля лінії фронту вже дуже багато років. Ці підлітки фактично виростали біля війни. Я пам’ятаю, що коли конкурс тільки-тільки починався під час перших НЛФ, тоді одна з конкурсанток сказала таку фразу: “Я не вірила, що ви справді приїдете.Тобто вона вклала свій час, вклала сили, написала цей есей, але десь, мабуть, підсвідомо, глибоко в душі їй не вірилося, що це справді комусь треба”, — пригадує у розмові пані Оля.

Цьогоріч організатори розширили проведення конкурсу із самого Нью-Йорка на всю Бахмутську громаду. Взяти участь можуть учні старших класів усіх шкіл:

• тих, хто продовжує навчатися онлайн у своїх школах;
• тих, хто в евакуації пішов до інших навчальних закладів, але відчуває зв’язок із домівкою, і хоче про це розповісти.

Для есею вирішили обрати непросту тему, яка пов’язана з втраченою домівкою. Ольга Русіна у коментар каже, що при виборі організатори прагнули, аби фокус у дітей був не тільки на те, що зараз з нами відбувається, а на те, що буде з нами в майбутньому.

“Ми теж хотіли, щоб конкурсанти цього року трохи поміркували про свої власні домівки, про те, що ці домівки для них значать. Вже, коли був табір для підлітків з Нью-Йорка, який ми провели у Карпатах, ми побачили, що хоча всі дітки зараз евакуйовані в дуже різні куточки України, але для них, їхня домівка дуже багато важить. Це маленьке містечко біля лінії зіткнення, і вони дуже багато про це говорили. Таким чином даємо дітям трохи порефлексувати, поміркувати про дім, в якому вони виросли, і про те, яким є для них цей дім зараз, і що він може їм дати, власне, у цьому майбутньому, про яке ми зараз всі говоримо”, — каже Ольга Русіна.

Фестиваль Вікторії Амеліної

У коментарі пані Оля згадує, що фестиваль для Вікторія Амеліної був дуже важливим. Ще в 2021 році письменниця побачила його потенціал, вже тоді вона думала розширити його й на Бахмутську громаду, аби долучити більше дітей.

Вона вміла мислити з одного боку на перспективу. Дуже добре розуміла, які маленькі кроки треба зробити зараз, щоб колись пізніше досягти оцієї більшої цілі. У неї було таке дуже стратегічне, скажімо так, мислення, а водночас вона дуже добре вміла організовувати всіх тут і зараз.

Ольга Русіна // у коментарі

Як долучитися?

Роботи потрібно надсилати на електронну адресу: [email protected]. У темі листа необхідно зазначити: “конкурс есеїв, ваше ім’я та прізвище, номер навчального закладу та населений пункт”.

Надсилати есеї можна до 25 лютого 2024 року. Роботи конкурсантів оцінюватиме журі, до якого увійшли члени команди НЛФ, а також українські письменники і письменниці: Ольга Русіна, Марія Масюк, Катерина Міхаліцина, Олена Стяжкіна, Олена Гусейнова, Олексій Чупа, Станіслав Федорчук та інші.

5 переможців отримають ґранти до 20 тисяч гривень на освітні курси та тренінги за власним вибором. Організатори пропонують вибрати серед шкіл та центрів: Projector, Літосвіта, Go Iteens, Engmonsters, Skvot, Artcraft, Kust, Артія, Dance Maximum.

Також усіх номінантів конкурсу запросять на 2-й NYCamp, що запланований на серпень 2024 року в Карпатах. До слова, у січні та лютому команда НЛФ планує провести онлайн-зустрічі у школах, щоб детальніше розповісти про фестиваль, конкурс та карпатський табір NYCamp.

Читайте також:

• Діти в евакуації: як склалася доля у вихованців Торецького центру реабілітації
• Бахмутський ІРЦ збільшив кількість підопічних: як вчаться діти
• Освіта в Україні та закордоном: де краще

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бальнеологічні курорти та водні локації України наразі пропонують можливості для поєднання відпочинку з оздоровчими процедурами, що стало ідеальною заміною морю. Основним фактором на таких курортах є мінеральні або термальні води, які завдяки хімічному складу впливають на організм.

Редакція Бахмут IN.UA публікує власну добірку локацій для водного відпочинку, засновану на складеному переліку вітчизняних курортів.

Сатанів

Курорт розташований на території національного природного парку “Подільські Товтри” біля річки Збруч у Хмельницькій області. Поруч знаходиться Збручанське родовище мінеральних вод типу “Нафтуся”. Вода використовується для лікування урологічних захворювань, хвороб органів травлення, ендокринної системи, порушень обміну речовин, системи кровообігу та опорно-рухового апарату.

На території працює кілька санаторіїв. Зокрема, готельно-оздоровчий комплекс “Сонячний Прованс” має Центр здоров’я і SPA. Послуги включають бальнеотерапію, масаж, косметологічні процедури, фізіотерапію та консультації. Доступні фітнес- і релакс-тури. Вартість двомісного стандартного номера стартує від 620 гривень.

Сатанівський водоспад на Збручі — ще одне місце, яке варто відвідати на Хмельниччині. Це штучний водоспад, розташований біля Сатанова. Він має вигляд природного аквапарку з чіткими геометричними формами, та є улюбленим місцем для багатьох відпочивальників.

Східниця

Гірське селище у Львівській області на території Бориславської міської ради. Тут зосереджені кілька типів лікувальних вод: слабомінералізована типу “Нафтуся”, вода з підвищеним вмістом заліза, хлоридно-натрієва з бромом та типу “Боржомі”. Вони застосовуються для лікування нирок, печінки, органів травлення, цукрового діабету та обміну речовин.

Для проживання функціонують готелі, санаторії та садиби. Наприклад, у готелі “Київська Русь” діє медичний центр, ресторан, салон краси, закритий басейн, сауни та власний бювет. Проживання у двомісному стандартному номері коштує 2 163 гривні.

Моршин

Місто у Львівській області з трьома джерелами мінеральних вод. Джерела № 1 та № 6 містять високомінералізовані розсоли для приготування лікувальних розчинів. Джерело № 4, відоме як “Джерело Божої матері”, має воду низької мінералізації з високим вмістом вуглецю та азоту. Вода використовується при захворюваннях органів травлення, сечовивідних шляхів, гінекологічної сфери та нервових розладах. Головний бювет “Грибок” розташований у центральному парку. Готель “Віват” пропонує проживання, харчування, фізіопроцедури та лабораторні обстеження у медичному центрі. Вартість путівки з проживанням у стандартному двомісному номері становить 1 490 гривень за двох осіб.

Шаян

Курорт у Хустському районі Закарпатської області на лівому березі річки Тиса. Місцеві мінеральні води “Шаянська-242” і “Шаянська-4” за складом подібні до “Боржомі” та “Віші-Селестон”. Їх застосовують при гастроентерологічних захворюваннях, хворобах сечовидільної системи та опорно-рухового апарату. Інфраструктура дозволяє займатися рафтингом на Тисі та велопрогулянками. Готель “Гніздо голубки” має джерела мінеральних вод на своїй території та ресторан. Вартість двомісного стандарту становить 690 гривень.

Бакота

Колишнє село у Хмельницькій області, яке затопили у 1981 році для будівництва Новодністровської ГЕС. Нині це Бакотська затока у складі національного природного парку “Подільські Товтри”. Локація має мікроклімат, подібний до ялтинського. На території зберігся скельний монастир у “Білій горі”, а також джерела води — Південне, Найпівденніше та Північне. Туристам пропонують екскурсії від колишніх місцевих мешканців, прогулянки на теплоході та маршрути для огляду природи.

Озеро Молодості (Буковель)

Штучне гірське озеро з розмірами 750 метрів у довжину, 140 метрів у ширину та 8 метрів у глибину. Температура води влітку становить 20-23°C. У 2026 році пляж отримав нагороду “Блакитний прапор”. Вхід на територію безкоштовний. Озеро обладнане пляжем протяжністю 2 кілометри з лежаками, роздягальнями, душами, водними гірками. Доступні оренда катамаранів, САП-бордів та волейбольний корт. За безпеку відповідають рятувальники та медпункт. Природними фільтрами водойми є риби: білі амури, форелі та щуки.

Термальні води “Косино”

Комплекс у Закарпатській області, який працює цілий рік. Інфраструктура включає кілька басейнів. “Смарагдовий” басейн обладнаний сидіннями з гідро- та аеромасажем. “Великий” басейн має вихід до саун і масажного кабінету. Прісний басейн “H2O” з температурою +25°C працює влітку і містить 27-метровий аквабар. “Золотий кран здоров’я” оснащений фонтанами у вигляді традиційних напоїв та зонами гідромасажу. Також функціонує плавальний басейн на п’ять доріжок та дитячий басейн з температурою +31°C. Для лікування захворювань діють ванни Кнайпа “Інь-Ян” та “17 кроків здоров’я”, які базуються на перемінній дії гарячої термальної та холодної прісної води.

Черепашинецький кар’єр

Локація у Вінницькій області, утворена на місці колишнього гранітного кар’єру радянських часів. Після припинення видобутку граніту резервуар наповнився водою блакитного кольору. Об’єкт оточений гранітними скелями. Водойма використовується для плавання. Навколо кар’єру розміщені альтанки, зони для кемпінгу з наметами та кафе. У селі працюють продуктові магазини, а поруч із центральним парком є ставок для риболовлі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Андрій Співак — колишній український правоохоронець, який після 2014 року розпочав роботу в окупаційній адміністрації Донецької області. У 2022 році він отримав посаду прокурора у незаконному утворенні “днр” згідно з російським законодавством.

Детальніше про те, хто такий Андрій Співак — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Біографія Андрія Співака

Андрій Олександрович Співак народився 14 грудня 1977 року у місті Дніпропетровськ (нині — Дніпро). У 2000 році він здобув вищу освіту за спеціальністю “правознавство”, закінчивши Донецький державний університет.

З 2000 по 2014 рік він працював в органах прокуратури Донецької області України. За цей час він пройшов шлях від слідчого до керівних посад, обіймаючи такі позиції:

• старший слідчий прокуратури міста Сніжне;
• старший слідчий та слідчий в особливо важливих справах слідчого управління прокуратури Донецької області;
• начальник слідчого відділу;
• заступник начальника слідчого управління;
• заступник начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях.

Робота у структурах “днр”

З початком збройного конфлікту у 2014 році Андрій Співак перейшов на бік російських сил. Він налагодив співпрацю з окупаційною адміністрацією та отримав посади у новостворених структурах. У період з 2014 по 2018 рік він працював начальником слідчої частини — заступником начальника слідчого управління генеральної прокуратури “днр”, а також заступником генерального прокурора. З 2018 до 2022 року він очолював генеральну прокуратуру цього утворення.

Наприкінці 2022 року відбулася зміна статусу Андрія Співака в межах інтеграції окупованих територій до правової системи росії. 28 грудня 2022 року його було звільнено з посади генерального прокурора “днр” відповідним указом. Наступного дня, 29 грудня, президент росії своїм указом призначив його на посаду прокурора “днр” терміном на п’ять років. Цю кандидатуру також підтримали російські сенатори. Співаку було присвоєно класний чин державного радника юстиції 2 класу.

Діяльність на посаді та статус в Україні

На своїй посаді Андрій Співак бере участь у заходах окупаційної влади. Зокрема, 7 червня 2023 року він вручав працівникам свого відомства медалі “За звільнення Маріуполя” та “За відвагу”.

У лютому 2026 року разом із заступником генерального прокурора рф та очільником окупаційної адміністрації Донеччини він обговорював питання доступу мешканців до медичної допомоги у місті Курахове.

Окрім цього, Андрій Співак особисто виступає стороною обвинувачення у судових засіданнях. Наприклад, у 2025 році на дебатах у Південному окружному військовому суді він запросив 27 років позбавлення волі для громадянина України Григорія Сінченка. За версією слідства окупаційної прокуратури, у період з 2016 по 2019 рік Сінченко нібито вчинив 41 злочин, серед яких шпигунство, участь у терористичному співтоваристві, здійснення диверсій та зазіхання на життя співробітників правоохоронних органів.

На посаді прокурора Андрій Співак також часто бере участь у роботі колегіальних структур окупаційної адміністрації. Зокрема, відомо, що указом від 29 грудня 2022 року № 76 його включили до складу Республіканської координаційної ради з взаємодії з російським дитячо-молодіжним рухом “Движение первых”. До складу цього органу з 13 осіб під керівництвом Дениса Пушиліна також увійшли й інші представники окупаційної влади.

В Україні перехід Андрія Співака на бік окупантів кваліфікують як державну зраду, посягання на суверенітет і територіальну цілісність держави, а також добровільне зайняття посади в незаконних структурах в умовах воєнного стану. Відповідно до українського законодавства, подібні дії розцінюються як співучасть у злочинах проти держави та її громадян.

Також відомо, що по відношенню до Андрія Співака застосовуються санкції деяких країн світу, зокрема, Швейцарія, а також Японія.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!