Організатори Нью-Йоркського літературного фестивалю (НЛФ), який започаткований письменницею Вікторією Амеліною, цьогоріч анонсував конкурс есеїв для учнів 9-11 класів зі шкіл Бахмутської громади. Темою цьогорічного твору обрали втрачений дім — “Деокупація майбутнього: що я візьму з минулого мого дому в майбутнє”.

Чому обрали саме таку тему, чим особливий цьогорічний НФЛ редакції у коментарі розповіла Ольга Русіна, менеджерка Нью-Йоркського літературного фестивалю.

Конкурс для школярів

Вперше конкурс есеїв “Справжні імена, справжні історії” провели під час Нью-Йоркського літературного фестивалю восени 2021 року. 

Примітка. Засновницею Нью-Йоркського літературного фестивалю є українська письменниця та громадська діячка Вікторія Амеліна, яку вбила російська ракета, запущена по Краматорську 27 червня 2023 року.

Тоді 5  переможців отримали освітню поїздку до Києва та Львова. Вже у вересні 2023 року команда НЛФ запросила всіх учасників конкурсу в табір у Карпати — NYCamp. Ми попросили пані Ольгу пригадати враження дітей від події.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Український інститут книги (@bookinstitute.ua)

“Звісно, вони дуже теплі, наприклад, я працюю на радіо, ми з цими дітьми провели інтерв’ю, багато показували Київ. У Львові в них теж були цікаві заходи. Це дало нам можливість ближче познайомитися. Нью-Йорк, це таке маленьке містечко, яке біля лінії фронту вже дуже багато років. Ці підлітки фактично виростали біля війни. Я пам’ятаю, що коли конкурс тільки-тільки починався під час перших НЛФ, тоді одна з конкурсанток сказала таку фразу: “Я не вірила, що ви справді приїдете.Тобто вона вклала свій час, вклала сили, написала цей есей, але десь, мабуть, підсвідомо, глибоко в душі їй не вірилося, що це справді комусь треба”, — пригадує у розмові пані Оля.

Цьогоріч організатори розширили проведення конкурсу із самого Нью-Йорка на всю Бахмутську громаду. Взяти участь можуть учні старших класів усіх шкіл:

• тих, хто продовжує навчатися онлайн у своїх школах;
• тих, хто в евакуації пішов до інших навчальних закладів, але відчуває зв’язок із домівкою, і хоче про це розповісти.

Для есею вирішили обрати непросту тему, яка пов’язана з втраченою домівкою. Ольга Русіна у коментар каже, що при виборі організатори прагнули, аби фокус у дітей був не тільки на те, що зараз з нами відбувається, а на те, що буде з нами в майбутньому.

“Ми теж хотіли, щоб конкурсанти цього року трохи поміркували про свої власні домівки, про те, що ці домівки для них значать. Вже, коли був табір для підлітків з Нью-Йорка, який ми провели у Карпатах, ми побачили, що хоча всі дітки зараз евакуйовані в дуже різні куточки України, але для них, їхня домівка дуже багато важить. Це маленьке містечко біля лінії зіткнення, і вони дуже багато про це говорили. Таким чином даємо дітям трохи порефлексувати, поміркувати про дім, в якому вони виросли, і про те, яким є для них цей дім зараз, і що він може їм дати, власне, у цьому майбутньому, про яке ми зараз всі говоримо”, — каже Ольга Русіна.

Фестиваль Вікторії Амеліної

У коментарі пані Оля згадує, що фестиваль для Вікторія Амеліної був дуже важливим. Ще в 2021 році письменниця побачила його потенціал, вже тоді вона думала розширити його й на Бахмутську громаду, аби долучити більше дітей.

Вона вміла мислити з одного боку на перспективу. Дуже добре розуміла, які маленькі кроки треба зробити зараз, щоб колись пізніше досягти оцієї більшої цілі. У неї було таке дуже стратегічне, скажімо так, мислення, а водночас вона дуже добре вміла організовувати всіх тут і зараз.

Ольга Русіна // у коментарі

Як долучитися?

Роботи потрібно надсилати на електронну адресу: [email protected]. У темі листа необхідно зазначити: “конкурс есеїв, ваше ім’я та прізвище, номер навчального закладу та населений пункт”.

Надсилати есеї можна до 25 лютого 2024 року. Роботи конкурсантів оцінюватиме журі, до якого увійшли члени команди НЛФ, а також українські письменники і письменниці: Ольга Русіна, Марія Масюк, Катерина Міхаліцина, Олена Стяжкіна, Олена Гусейнова, Олексій Чупа, Станіслав Федорчук та інші.

5 переможців отримають ґранти до 20 тисяч гривень на освітні курси та тренінги за власним вибором. Організатори пропонують вибрати серед шкіл та центрів: Projector, Літосвіта, Go Iteens, Engmonsters, Skvot, Artcraft, Kust, Артія, Dance Maximum.

Також усіх номінантів конкурсу запросять на 2-й NYCamp, що запланований на серпень 2024 року в Карпатах. До слова, у січні та лютому команда НЛФ планує провести онлайн-зустрічі у школах, щоб детальніше розповісти про фестиваль, конкурс та карпатський табір NYCamp.

Читайте також:

• Діти в евакуації: як склалася доля у вихованців Торецького центру реабілітації
• Бахмутський ІРЦ збільшив кількість підопічних: як вчаться діти
• Освіта в Україні та закордоном: де краще

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні запустили освітню програму “Мрій та досягай”, спрямовану на підтримку жінок, які постраждали внаслідок війни. Взявши участь у програмі, українки можуть отримати нові навички й знання, менторську підтримку та фінансову допомогу для відкриття чи масштабування власної справи.

Про це повідомляє платформа “Дія. Бізнес”.

Програма “Мрій та досягай”, що передбачено

Освітня програма для жінок “Мрій та досягай” пропонує комплексну підготовку тривалістю три місяці. Вона містить 13 онлайн-модулів з цифрового маркетингу, бізнес-стратегій та впровадження бізнес-моделей.

Учасниць програми навчатимуть:

• створювати і просувати власний бізнес в онлайн-середовищі;
• адаптувати бізнес-ідеї до нових ринків та аудиторій;
• переводити офлайн-бізнес в онлайн-формат.

По завершенню навчання жінки зможуть отримати 1 тисячу доларів фінансової підтримки. Кошти видадуть у вигляді ваучерів для відкриття або розвитку власної справи.

Як взяти участь у програмі “Мрій та досягай”

Участь у програмі “Мрій та досягай” можуть взяти українки віком від 18 років, які постраждали від війни. А саме:

• переселенки;
• одинокі матері;
• ветеранки;
• представниці інших вразливих категорій, які втратили доходи або є під загрозою їх втрати.

Особливу увагу приділятимуть учасницям зі сходу та півдня України.

Програма відкрита як для тих, хто має початкову ідею, так і для жінок, які вже мають власний бізнес і хочуть його масштабувати. 

Для участі у програмі потрібно зареєструватися за посиланням. Заявки прийматимуть до 1 грудня.

Читайте також:

• Шанс на новий старт: для жінок ВПО запровадили навчання на затребувані вакансії
• “Запусти власну справу”: для жінок Миколаївщини (зокрема й ВПО) анонсували навчання
• Мінігранти у Київській області: як жінкам отримати до 100 000 грн на власну справу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Редакція “Бахмут IN.UA” проаналізувала інформаційне поле міста Шахтарськ, куди звозили бахмутян, які залишилися в місті після окупації. Наприкінці жовтня 2024 року в Шахтарськ ще продовжують вивозити людей із Бахмутського району. Це місто, окуповане ще у 2014 році, стало одним із перших пунктів, де оселяються так звані “біженці з України”. Водночас більшість новин із міста стосуються різноманітних проблем: брак медиків, відсутність води тощо. Про допомогу та життя тих, кого росія нібито “врятувала”, майже не згадується.

Для аналізу інформполя за жовтень 2024 року редакція обрала два пропагандистські канали: “администрация города Шахтерськ z” та “Это Шахтерск”.

Чим живе окупований Шахтарськ

Редакція “Бахмут IN.UA” проаналізувала два новинні пропагандистські канали окупованого міста Шахтарськ за жовтень. Найбільше новин було присвячено темі освіти, медицини та проблем з водою і ЖКГ.

Згідно з інфографікою, в окупованому Шахтарську, куди звозять українців, спостерігається проблема з медичним персоналом. Йдеться про брак фахівців. Через нестачу кадрів до окупованого міста залучають медиків із росії. Загалом новини про дефіцит фахівців з’являються на обох каналах щотижня. У результаті за місяць було близько 20 згадок на медичну тематику.

За час моніторингу ми виявили, що багато послуг для цивільного населення в окупованому Шахтарську повністю надаються регіонами росії. Тобто окуповане росіяними місто не розвивається самостійно, а для його функціонування використовують кошти з інших регіонів росії.

Певну частку новин окупованого Шахтарська складає інформація щодо підвозу води, що свідчить про проблеми з водопостачанням у місті. Хоча окупанти не повідомляють про те, що вони не ремонтували системи, саме через це часто фіксують аварійні ситуації. Загалом таких згадок за місяць близько 10.

Пропаганда через освіту

Але чи не найбільшу частку новин складають повідомлення про освіту в школах та садочках на ТОТ. Дітям показують “героїв сво” та виправдовують війну проти України. Ми нарахували близько 40 згадок за місяць.

Також у новинах надається перевага повідомленням про будівельні роботи та ремонти, де часто озвучується залучення допомоги з бюджету росії. Велика увага приділяється різноманітним “суботникам”, які проводяться за наказом окупаційної адміністрації, і значно менше уваги — до реальних проблем цивільного населення.

Також помітно, що частину новин займають повідомлення про “нагороди”. Наприклад, про видачу квитка “единой россии” чи відзнаки, пов’язані з освітою на ТОТ. 

У висновку зазначимо, що інформаційна картина в окупованому Шахтарську свідчить про серйозні проблеми в соціально-економічній сфері регіону. Брак медичних фахівців і залежність від ресурсів з інших регіонів росії підтверджують, що місто не може самостійно розвиватися.

Однак, акцент на будівництві та “суботниках” свідчить про намагання створити видимість активності та добробуту. Таким чином, інформаційна стратегія спрямована на маскування реальних проблем та підтримку легітимності окупаційного режиму через пропаганду ідеї “єдиної росії”.

Шахтарськ, куди росія звозить мешканців Бахмутського району, стає символом її байдужості до долі людей, яких вона називає “врятованими”. Місто, окуповане ще у 2014 році, перетворилося на місце гуманітарної кризи, де бракує базових умов для життя: відсутність достатньої кількості медиків, проблеми з водопостачанням тощо. Інформаційне поле міста свідомо ігнорує справжні потреби цих людей, що вказує на систематичне нехтування навіть мінімальною підтримкою. Це вкотре доводить, що російська політика “порятунку” є лише пропагандистським прикриттям, за яким ховається цілковита безвідповідальність за вивезених людей.

Читайте також:

• Хто такий олександр шатов: досьє на псевдомера міста Шахтарськ
• Як бахмутянам “допомагають” з житлом в окупованому Шахтарську
• Як приймають мешканців Бахмута в окупованому Шахтарську?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!