Організатори Нью-Йоркського літературного фестивалю (НЛФ), який започаткований письменницею Вікторією Амеліною, цьогоріч анонсував конкурс есеїв для учнів 9-11 класів зі шкіл Бахмутської громади. Темою цьогорічного твору обрали втрачений дім — “Деокупація майбутнього: що я візьму з минулого мого дому в майбутнє”.

Чому обрали саме таку тему, чим особливий цьогорічний НФЛ редакції у коментарі розповіла Ольга Русіна, менеджерка Нью-Йоркського літературного фестивалю.

Конкурс для школярів

Вперше конкурс есеїв “Справжні імена, справжні історії” провели під час Нью-Йоркського літературного фестивалю восени 2021 року. 

Примітка. Засновницею Нью-Йоркського літературного фестивалю є українська письменниця та громадська діячка Вікторія Амеліна, яку вбила російська ракета, запущена по Краматорську 27 червня 2023 року.

Тоді 5  переможців отримали освітню поїздку до Києва та Львова. Вже у вересні 2023 року команда НЛФ запросила всіх учасників конкурсу в табір у Карпати — NYCamp. Ми попросили пані Ольгу пригадати враження дітей від події.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Український інститут книги (@bookinstitute.ua)

“Звісно, вони дуже теплі, наприклад, я працюю на радіо, ми з цими дітьми провели інтерв’ю, багато показували Київ. У Львові в них теж були цікаві заходи. Це дало нам можливість ближче познайомитися. Нью-Йорк, це таке маленьке містечко, яке біля лінії фронту вже дуже багато років. Ці підлітки фактично виростали біля війни. Я пам’ятаю, що коли конкурс тільки-тільки починався під час перших НЛФ, тоді одна з конкурсанток сказала таку фразу: “Я не вірила, що ви справді приїдете.Тобто вона вклала свій час, вклала сили, написала цей есей, але десь, мабуть, підсвідомо, глибоко в душі їй не вірилося, що це справді комусь треба”, — пригадує у розмові пані Оля.

Цьогоріч організатори розширили проведення конкурсу із самого Нью-Йорка на всю Бахмутську громаду. Взяти участь можуть учні старших класів усіх шкіл:

• тих, хто продовжує навчатися онлайн у своїх школах;
• тих, хто в евакуації пішов до інших навчальних закладів, але відчуває зв’язок із домівкою, і хоче про це розповісти.

Для есею вирішили обрати непросту тему, яка пов’язана з втраченою домівкою. Ольга Русіна у коментар каже, що при виборі організатори прагнули, аби фокус у дітей був не тільки на те, що зараз з нами відбувається, а на те, що буде з нами в майбутньому.

“Ми теж хотіли, щоб конкурсанти цього року трохи поміркували про свої власні домівки, про те, що ці домівки для них значать. Вже, коли був табір для підлітків з Нью-Йорка, який ми провели у Карпатах, ми побачили, що хоча всі дітки зараз евакуйовані в дуже різні куточки України, але для них, їхня домівка дуже багато важить. Це маленьке містечко біля лінії зіткнення, і вони дуже багато про це говорили. Таким чином даємо дітям трохи порефлексувати, поміркувати про дім, в якому вони виросли, і про те, яким є для них цей дім зараз, і що він може їм дати, власне, у цьому майбутньому, про яке ми зараз всі говоримо”, — каже Ольга Русіна.

Фестиваль Вікторії Амеліної

У коментарі пані Оля згадує, що фестиваль для Вікторія Амеліної був дуже важливим. Ще в 2021 році письменниця побачила його потенціал, вже тоді вона думала розширити його й на Бахмутську громаду, аби долучити більше дітей.

Як долучитися?

Роботи потрібно надсилати на електронну адресу: [email protected]. У темі листа необхідно зазначити: “конкурс есеїв, ваше ім’я та прізвище, номер навчального закладу та населений пункт”.

Надсилати есеї можна до 25 лютого 2024 року. Роботи конкурсантів оцінюватиме журі, до якого увійшли члени команди НЛФ, а також українські письменники і письменниці: Ольга Русіна, Марія Масюк, Катерина Міхаліцина, Олена Стяжкіна, Олена Гусейнова, Олексій Чупа, Станіслав Федорчук та інші.

5 переможців отримають ґранти до 20 тисяч гривень на освітні курси та тренінги за власним вибором. Організатори пропонують вибрати серед шкіл та центрів: Projector, Літосвіта, Go Iteens, Engmonsters, Skvot, Artcraft, Kust, Артія, Dance Maximum.

Також усіх номінантів конкурсу запросять на 2-й NYCamp, що запланований на серпень 2024 року в Карпатах. До слова, у січні та лютому команда НЛФ планує провести онлайн-зустрічі у школах, щоб детальніше розповісти про фестиваль, конкурс та карпатський табір NYCamp.

Читайте також:

• Діти в евакуації: як склалася доля у вихованців Торецького центру реабілітації
• Бахмутський ІРЦ збільшив кількість підопічних: як вчаться діти
• Освіта в Україні та закордоном: де краще

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

СБУ викрила посадовців одеської компанії, які легалізували викрадене в Маріуполі зерно на 60 мільйонів гривень. Вони робили росіянам фіктивні висновки про походження зерна, легалізовуючи продукцію для продажу в третіх країнах.

Про це повідомляє СБУ.

Одеська компанія допомагала росіянам легалізовувати крадене українське зерно

СБУ викрила схему легалізації майже 8 тисяч тонн українського зерна, яке росіяни незаконно вивезли з тимчасово окупованого Маріуполя для продажу третім країнам. Пособників країни-агресора затримали в Одесі. Це директор одеської філії іноземної компанії, що спеціалізується на сертифікації сільгосптоварів, та його підлегла — керівниця лабораторії. Вони допомагли рф приховати походження викраденої агропродукції на понад 60 мільйонів гривень.

Встановлено, що у 2024 році росіяни завантажили 7 857 тонн української пшениці на підсанкційне судно “Альфа М” у порту Маріуполя. Звідти викрадений вантаж переправили до порту в місті Темрюк Краснодарського краю, де оформили фіктивні документи про нібито російське походження зерна. Після цього товар доставили до однієї з країн Близького Сходу для подальшого збуту через місцеву компанію-експортера.

Щоб приховати справжнє походження товару, росіяни замовили підроблені документи в керівництва одеського спеціалізованого підприємства. Директор філії та його підлегла, знаючи про українське походження викраденої пшениці, на папері організували її дослідження і оформили фіктивний висновок про нібито російське походження зерна.

Обох фігурантів справи затримали. Під час обшуків у їхніх помешканнях та в офісі компанії виявили комп’ютерну техніку, мобільні телефони, документацію та підроблені лабораторні висновки з доказами злочинів в інтересах рф.

Затриманим повідомили підозру в пособництві державі-агресору, вчинене за попередньою змовою групою осіб. За це їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Зараз вони перебувають під вартою.

Читайте також:

• Ексголова НБУ та ще п’ятеро уродженців Донеччини потрапили під санкції ЄС через участь у виборах на ТОТ
• У Краматорську таксист збирав координати для російських ударів
• Як СБУ викриває колаборантів на Донеччині та скільки вироків вже винесли за співпрацю з рф

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні пропонують дозволити приватизацію квартир і будинків, які стали аварійними внаслідок російських обстрілів. Нині мешканці такого житла можуть опинитися в ситуації, коли оформити право власності вже неможливо, а без нього, отримати компенсацію за знищену нерухомість. Вирішити проблему має урядовий законопроєкт №16012. Водночас запропоновані зміни не поширюються на житло в тимчасово окупованих громадах, зокрема в Бахмуті.

Що саме передбачає документ, хто зможе скористатися новими правилами та які питання залишаються невирішеними — пояснює редакція Бахмут IN.UA.

В Україні хочуть дозволити приватизацію аварійного житла, пошкодженого через війну

У Верховній Раді розглядають законопроєкт №16012 “Про внесення зміни до статті 2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”. Документ зареєстрував Кабінет Міністрів України 2 вересня 2026 року.

Його головна мета, це усунути законодавчу перешкоду, через яку люди не можуть приватизувати житло, що стало аварійним унаслідок російської агресії. Зараз законодавство забороняє приватизацію квартир і будинків, які перебувають в аварійному стані та не можуть забезпечити безпечного проживання людей.

Це створює проблему для тих, хто мешкав у державному житловому фонді, але не встиг оформити житло у приватну власність до його пошкодження або знищення. Наприклад, людина роками проживала у неприватизованій квартирі. Після російського обстрілу будинок зазнав значних пошкоджень, а квартиру визнали аварійною.

За чинними правилами приватизувати її вже неможливо. Водночас для отримання компенсації за програмою “єВідновлення” необхідно мати належним чином оформлене право власності. Таким чином, людина не може оформити нерухомість у власність через її аварійний стан, а відсутність права власності перешкоджає отриманню компенсації. Саме цю ситуацію уряд пропонує врегулювати законопроєктом №16012.

Що передбачає законопроєкт №16012

Законопроєкт пропонує змінити частину другу статті 2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”. Зараз ця стаття визначає категорії житла, які не підлягають приватизації. Серед них, квартири та будинки в аварійному стані. Уряд пропонує зробити виняток для житла, яке було пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених російською агресією проти України.

Йдеться про пошкодження або знищення, що сталися з 24 лютого 2022 року. Важлива умова, щодо такого об’єкта має бути звіт або акт про обстеження пошкодженого чи знищеного житла. Отже, якщо закон ухвалять, аварійний стан квартири чи будинку, спричинений російською агресією, більше не буде автоматичною перешкодою для приватизації.

Це дозволить людям, які мають право на приватизацію відповідного житла, розпочати оформлення права власності та надалі звернутися по компенсацію. Однак сам законопроєкт не встановлює автоматичного права на компенсацію. Він лише усуває одну з перешкод на шляху до її отримання, неможливість приватизувати аварійне житло.

Які умови потрібно виконати для приватизації пошкодженого житла

З аналізу тексту законопроєкту випливає, що запропонований виняток стосуватиметься житла за кількох умов:

• квартира або будинок належить до житла, яке може бути приватизоване відповідно до законодавства;
• нерухомість стала аварійною внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених російською агресією;
• пошкодження або знищення відбулося починаючи з 24 лютого 2022 року;
• є звіт або акт про обстеження пошкодженого чи знищеного об’єкта;
• житло не розташоване на території громади, яка перебуває під тимчасовою окупацією Росії.

Водночас законопроєкт не скасовує інших обмежень на приватизацію, передбачених законодавством. Наприклад, у запропонованій редакції залишаються обмеження щодо службового житла, квартир-музеїв та інших визначених законом категорій нерухомості. Тому ухвалення документа не означатиме, що будь-яку неприватизовану квартиру можна буде оформити у власність незалежно від її правового статусу.

Чи зможуть мешканці Бахмута та інших окупованих міст приватизувати аварійне житло

Для мешканців тимчасово окупованої Донеччини законопроєкт №16012 має суттєве обмеження.

У тексті документа прямо передбачено, що квартири та будинки, розташовані на території тимчасово окупованих Росією громад, не підлягають приватизації. Йдеться про громади, включені до офіційного переліку територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які тимчасово окуповані Російською Федерацією.

Це означає, що запропонований механізм не дозволить мешканцям Бахмута, які до окупації проживали у неприватизованому житлі, оформити його у власність, поки громада має статус тимчасово окупованої. Навіть якщо квартира або будинок були знищені внаслідок російських обстрілів, законопроєкт не передбачає винятку із заборони приватизації для житла на окупованих територіях.

Крім того, документ вимагає наявності акта або звіту про обстеження пошкодженого чи знищеного об’єкта. Для нерухомості в окупованих містах проведення такого обстеження може бути неможливим через відсутність доступу.

Наразі, законопроєкт №16012 насамперед спрямований на вирішення проблеми неприватизованого аварійного житла на підконтрольних Україні територіях.

Що сказав Віталій Безгін про компенсації за аварійне житло

Про необхідність ухвалення законопроєкту №16012 повідомив міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

За словами посадовця, документ має усунути правову перешкоду, через яку власники неприватизованого житла не можуть отримати компенсацію після його пошкодження або знищення. Міністр повідомив, що уряд уже підготував напрацювання для внесення необхідних змін до підзаконних нормативних актів.

“Напрацювання для необхідних змін до підзаконних актів уже є. Тож після ухвалення закону зможемо оперативно запустити механізм, який дозволить людям оформити право власності та отримати компенсацію”, — зазначив Віталій Безгін.

Таким чином, уряд планує після ухвалення закону привести відповідні процедури у відповідність до нових правил. Сам законопроєкт передбачає, що закон набере чинності наступного дня після офіційного опублікування. Кабінет Міністрів матиме три місяці, щоб привести власні нормативно-правові акти у відповідність до нового закону та забезпечити відповідні зміни в документах інших органів влади. Однак до ухвалення закону запропонований механізм не діє.

Компенсація за житло на територіях, непридатних для життя: що пропонує законопроєкт №11444

Окремо Віталій Безгін порушив питання компенсацій за нерухомість у населених пунктах, де через фактичний стан інфраструктури неможливо забезпечити нормальну життєдіяльність. Це питання актуальне для громад Донеччини, які зазнали масштабних руйнувань унаслідок бойових дій.

За словами міністра, стандартний механізм оцінювання пошкодженого або знищеного житла не завжди дозволяє справедливо визначити право людини на компенсацію в таких умовах. Для вирішення цієї проблеми уряд підтримує положення іншого документа — законопроєкту №11444.

Він передбачає зміни до механізмів компенсації за пошкоджене та знищене житло, зокрема для нерухомості на територіях, непридатних для проживання. Серед запропонованих рішень, можливість не проводити обстеження об’єктів нерухомості, розташованих на територіях, непридатних для життєдіяльності, за визначених законом умов.

Скільки грошей планують виділити на компенсації за житло у 2027 році

Під час виступу у Верховній Раді Віталій Безгін також повідомив про фінансування державної програми “єВідновлення”. За його словами, у проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачено 11,5 мільярда гривень на компенсації за знищене майно. Це більше, ніж було передбачено на відповідні потреби у 2026 році, зазначив міністр.

Однак ідеться саме про заплановане фінансування. Остаточний обсяг коштів залежатиме від ухваленого державного бюджету на 2027 рік. Крім того, наявність фінансування не означає автоматичного отримання компенсації всіма заявниками. Для цього необхідно відповідати вимогам відповідної програми та пройти встановлені процедури.

Коли законопроєкт №16012 набере чинності

Станом на 19 жовтня 2026 року законопроєкт №16012 перебуває на розгляді Верховної Ради України. Документ зареєстрований 2 вересня 2026 року та опрацьовується парламентським комітетом із питань економічного розвитку. Якщо Верховна Рада ухвалить закон, а його підпише Президент України, нові правила почнуть діяти з дня, наступного за днем офіційного опублікування.

Водночас уряд матиме три місяці для приведення нормативно-правових актів у відповідність до ухваленого закону. Для людей, чиє неприватизоване житло стало аварійним через російські обстріли на підконтрольних Україні територіях, ухвалення документа може усунути одну з головних юридичних перешкод для отримання компенсації.

До теми:

Держбюджет-2027: як і на що розподілять державний кошторис

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!