Активісти з Центру допомоги тваринам Координаційного штабу волонтерів Дніпра продовжують евакуювати тварин із прифронтових населених пунктів Донецької області.

Координатор центру Сергій Луденський розповів редакції «Бахмут IN.UA», як організація евакуює чотирилапих пухнастиків, допомагає тваринам і людям в прифронтових містах та селищах.

Евакуація на Донеччині

За словами Сергія Луденського, після повномасштабного вторгнення росії волонтери врятували з прифронтових районів України більше тисячі тварин. За цей час із Донеччини вдалось евакуювати близько 300 чотирилапих. 

Активісти зазначають, що наразі кількість заявок на евакуацію тварин поступово зменшується. За їхніми словами, через активні бойові дії потреба в евакуації тварин і людей навпаки зростає.

«Раніше на Донеччину ми їздили десь 4 рази на місяць. Минулого місяця (ред. у жовтні) були 2 рази в Часів Ярі. Заявок стало менше, але потреба навпаки збільшилась. Немає зв’язку, більшість людей виїхала, тому ситуація ускладнюється. Наприклад, останній раз ми були у Часів Ярі 22 жовтня. Там на Пункті Незламності обідати прийшли 140 людей. За нашим спостереженням, кількість мешканців зменшується. З різних причин багато людей виїздити не хочуть… Коли влучає десь поруч, то здебільшого місцеві жителі починають евакуюватись», — зазначив Сергій Луденський.

Волонтери розповіли, що в Дніпрі та в Дніпропетровській області притулки вже давно переповнені. Тому активісти домовляються, щоб передавати тварин у західні регіони, коли там з’являються вільні місця. Також наразі дніпряни займаються питанням передачі евакуйованих тварин за кордон.

Годівнички для тварин та допомога цивільним

Окрім евакуації тварин, волонтери створюють та поповнюють стаціонарні годівнички та поїлки для чотирилапих. До слова, по 2 годівнички функціонують у Часів Ярі, Костянтинівці та в районі Торецька. Ще дві були в Бахмуті.

Активісти Центру допомоги тваринам з жовтня 2023 року почали проводити вакцинування. Волонтери вже вакцинують від сказу собак, яких вдається зловити. Окрім того, ветеринар центру може полікувати тварин, що захворіли безпосередньо в населеному пункті. Також під час поїздок волонтери привозять для цивільних провізію та хліб, в залежності від запиту людей.

Як залишити заявку на евакуацію тварин?

Заповнити заявку на евакуацію тварин необхідно за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeISWeoTAaJOp1lDb0ZUPHb2KWSqtBAd6fONj-ZUIOp_XYyfA/viewform.

Як підтримати центр?

Підтримати Центр допомоги тваринам Координаційного штабу волонтерів Дніпра можна донатом.

• Збір на наступну евакуацію: https://send.monobank.ua/jar/5RgsvV9joN.
• Задонатити Центру допомоги тваринам: https://send.monobank.ua/jar/8uZTzKCdNV.
• Задонатити на годівнички: https://send.monobank.ua/jar/7dGNfMLzJj.

Читайте також:

• Рік в евакуації: як притулок «Лада» готується до зими на Дніпропетровщині
• Врятовані з-під окупації: як працює реабілітаційний центр для тварин на Дніпропетровщині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство економіки України розробляє механізм створення спеціального страхового фонду для підприємств, які зазнали руйнувань внаслідок російських атак. Для фінансування ініціативи розглядається підвищення податку на додану вартість з 20% до 21%.

Про це повідомив Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України.

Фінансування страхового фонду

Загальний капітал ініціативи має становити 2-3 мільярди доларів. Через відсутність вільних коштів у державному бюджеті додатковий відсоток від ПДВ направлятимуть безпосередньо у фонд. Це рішення дозволяє швидко зібрати мінімально необхідні гроші для підтримки економіки в умовах інтенсивних обстрілів.

Щонайменше половину коштів розраховують залучити від міжнародних партнерів. Готовність держави співфінансувати проєкт демонструє серйозність намірів та збільшує шанси на отримання зовнішньої допомоги. Згодом до процесу зможуть долучитися приватні компанії, що допоможе знизити загальну вартість страхування для підприємців.

Умови компенсації для підприємців

Цьогорічні збитки українських компаній оцінюються у 10 мільярдів доларів. Держава не зможе повністю компенсувати втрати кожному підприємству, проте система дасть гарантований стартовий капітал для швидкого відновлення критичного обладнання, збереження працівників та контрактів:

Вартість страховки для підприємців складатиме 2% від суми покриття в межах встановленого ліміту. Цей механізм має забезпечити бізнес гарантованим стартовим капіталом для швидкого відновлення критичного обладнання, збереження працівників та чинних контрактів. Планується, що механізм виплат запрацює з 1 січня 2027 року за умови знаходження повного фінансування.

Джерела фінансування та залучення партнерів

Підвищення ПДВ розглядається як найбільш реалістичне рішення для швидкого збору грошей, оскільки вільних коштів у державному бюджеті немає. Водночас Україна не зможе наповнити фонд виключно власними силами. Щонайменше половину необхідної суми уряд розраховує залучити від міжнародних партнерів. Готовність держави співфінансувати проєкт є ключовим аргументом для отримання серйозної зовнішньої допомоги. Взяття державою на себе частини ризиків також дозволить у майбутньому залучити до процесу відбудови приватні компанії, що допоможе знизити загальну вартість страхування для підприємців.

Читайте також:

Пільги для дітей та студентів ВПО у 2026 році: яку допомогу можна отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовий Руслан Петренко із Часів Яру має великий досвід служби. У 2014-2016 році воював у зоні АТО, а з 2022 року боронив рідний край у складі Бахмутської ТрО. Зараз продовжує військову службу на Полтавщині. Руслан Петренко звернувся до редакції Бахмут IN.UA з проханням допомогти у зборі на підтримку бійців. Загалом планується зібрати 15 тисяч гривень на придбання набоїв для боротьби з FPV-дронами.

Про це пише Бахмут IN.UA.

Військовий з Часів Яру збирає гроші для побратимів

Руслан Петренко — військовий з Часів Яру. У 2014 році, коли почалася війна на сході України, він почав допомагати війську — був одним із перших волонтерів громадської організації “Бахмут Український”. Через деякий час сам долучився до захисту країни, воював у зоні АТО протягом 2014-2016 років.

У 2022 році Руслан Петренко вступив до лав Бахмутської ТрО попри те, що був обмежено придатним до служби. Чоловік добровільно став на захист Батьківщини. У грудні 2022 року ми публікували велике інтерв’ю з військовим, в якому він розповідав про зворотну сторону армії та труднощі, з якими стикаються військові.

У 2023 році Руслан Петренко звільнився зі служби. Через бойові дії та окупацію був змушений переїхати на Полтавщину. Тут чоловік вирішив продовжити службу.

Сьогодні Руслан Петренко служить в інженерному полку на посаді для бійців з обмеженою придатністю. Основний час служби проходить у Полтавській області, але є виїзди в зону бойових дій.

Зараз військовий і його побратими мають потребу в набоях до мисливської зброї. Її використовують для боротьби з FPV-дронами.

“В умовах сучасної війни ми застосовуємо мисливську зброю для боротьби з FPV-дронами. Є підрозділи, які виконують свої задання на 2-3 лінії, і в їхньому використанні бажано, щоб була мисливська зброя, карабіни і тому подібне”, — розповідає Руслан Петренко.

Набої для зброї не так легко знайти, оскільки заводи, які раніше їх виготовляли не працюють.

“Зброя у нас є, але немає набоїв. Набої спеціфічні, тому що заводи, де їх виготовляли, були в Херсонській і Луганській областях. У цьому і проблема, їх дуже важко знайти. Нам допомагає громадська організація мого побратима, з яким ми знайомі ще з часів АТО. Тому ми б хотіли організувати невеличкий збір у районі 15 тисяч. Бо ми самі, окрім цих потреб, маємо витрати на автомобілі, ремонти і так далі”, — зауважив військовий.

Хто допомагає військовим з набоями

Із забезпеченням набоїв для мисливської зброї, якою збивають ворожі FPV-дрони, військовим допомагає ГО “Спортивний стрілецький клуб “4.5.0”. Її заснував у Тернополі офіцер і ветеран російсько-української війни Валерій Репіленко. Разом з Русланом Петренком вони познайомилися ще з часів АТО. Колись пан Руслан допомагав підрозділу Валерія Репіленка, а тепер тернопільський ветеран допомагає йому.

“Руслана Петренка я знаю особисто з 2014 року, коли ми стояли з 24-ю бригадою в селищі Кримське. Я був командиром мінометної батареї, а він, як волонтер з Бахмута, допомагав нашому підрозділу. Таким чином ми з Русланом здружилися і ця наша дружба тягнеться по нинішній день”, — розповів Валерій Репіленко.

Громадська організація Валерія Репіленка активно допомагає військовим, які несуть службу в кіл-зоні. Основна мета — це захист бійців від FPV-дронів.

“Наша громадська організація постійно займається допомогою Збройним силам України. Особливо в забезпеченні мисливською зброєю для збиття дронів. Ми вже закупили та офіційно передали у військо більше 70 одиниць зброї та десятки тисяч набоїв до мисливської зброї в 12-му калібрі”, — каже Валерій Репіленко.

Допомогу переважно надають штурмовим підрозділам, які виконують бойові завдання на лінії зіткнення. Оскільки в умовах навали дронів штурмовики вимушені діставатися до бойових позицій пішки. Щоб дістатися неушкодженим, бійцям необхідні помпова рушниця і набої до неї, які зараз є найдієвішим захистом від ворожих дронів.

Як допомогти військовим

Редакція Бахмут IN.UA відкрила банку для допомоги військовим. Мета збору — 15 тисяч гривень. Зібрані кошти планують витратити на набої до мисливської зброї.

Долучитися до збору можете і ви. Донати приймаються на банку за посиланням.

Читайте також:

• “Поки не поверну свій Сіверськ, війська не покину”: історія військової Лілії Ярошевської
• “На першому чергуванні боялася, що впаду від вигляду крові”: історія нашої журналістки, яка стала інструкторкою з тактичної медицини
• “Допомагаю війську, бо без нього не буде нічого”: історія волонтерки Жанни з Бахмута, яка закриває збори для ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!