Активісти з Центру допомоги тваринам Координаційного штабу волонтерів Дніпра продовжують евакуювати тварин із прифронтових населених пунктів Донецької області.

Координатор центру Сергій Луденський розповів редакції «Бахмут IN.UA», як організація евакуює чотирилапих пухнастиків, допомагає тваринам і людям в прифронтових містах та селищах.

Евакуація на Донеччині

За словами Сергія Луденського, після повномасштабного вторгнення росії волонтери врятували з прифронтових районів України більше тисячі тварин. За цей час із Донеччини вдалось евакуювати близько 300 чотирилапих. 

Активісти зазначають, що наразі кількість заявок на евакуацію тварин поступово зменшується. За їхніми словами, через активні бойові дії потреба в евакуації тварин і людей навпаки зростає.

«Раніше на Донеччину ми їздили десь 4 рази на місяць. Минулого місяця (ред. у жовтні) були 2 рази в Часів Ярі. Заявок стало менше, але потреба навпаки збільшилась. Немає зв’язку, більшість людей виїхала, тому ситуація ускладнюється. Наприклад, останній раз ми були у Часів Ярі 22 жовтня. Там на Пункті Незламності обідати прийшли 140 людей. За нашим спостереженням, кількість мешканців зменшується. З різних причин багато людей виїздити не хочуть… Коли влучає десь поруч, то здебільшого місцеві жителі починають евакуюватись», — зазначив Сергій Луденський.

Волонтери розповіли, що в Дніпрі та в Дніпропетровській області притулки вже давно переповнені. Тому активісти домовляються, щоб передавати тварин у західні регіони, коли там з’являються вільні місця. Також наразі дніпряни займаються питанням передачі евакуйованих тварин за кордон.

Годівнички для тварин та допомога цивільним

Окрім евакуації тварин, волонтери створюють та поповнюють стаціонарні годівнички та поїлки для чотирилапих. До слова, по 2 годівнички функціонують у Часів Ярі, Костянтинівці та в районі Торецька. Ще дві були в Бахмуті.

Активісти Центру допомоги тваринам з жовтня 2023 року почали проводити вакцинування. Волонтери вже вакцинують від сказу собак, яких вдається зловити. Окрім того, ветеринар центру може полікувати тварин, що захворіли безпосередньо в населеному пункті. Також під час поїздок волонтери привозять для цивільних провізію та хліб, в залежності від запиту людей.

Як залишити заявку на евакуацію тварин?

Заповнити заявку на евакуацію тварин необхідно за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeISWeoTAaJOp1lDb0ZUPHb2KWSqtBAd6fONj-ZUIOp_XYyfA/viewform.

Як підтримати центр?

Підтримати Центр допомоги тваринам Координаційного штабу волонтерів Дніпра можна донатом.

• Збір на наступну евакуацію: https://send.monobank.ua/jar/5RgsvV9joN.
• Задонатити Центру допомоги тваринам: https://send.monobank.ua/jar/8uZTzKCdNV.
• Задонатити на годівнички: https://send.monobank.ua/jar/7dGNfMLzJj.

Читайте також:

• Рік в евакуації: як притулок «Лада» готується до зими на Дніпропетровщині
• Врятовані з-під окупації: як працює реабілітаційний центр для тварин на Дніпропетровщині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!