Днями під постами редакції у Telegram почали з’являтися коментарі від підписника під ніком “Владмир”. Цей користувач практично під будь-якими дописами писав маніпуляційні коментарі, намагаючись штучно роздмухати ворожнечу. “Владмир” спекулював темою мови, евакуацією за кордон та використовував проросійський наратив про три сорти українців, який був популярний ще за часів призидента-втікача віктора януковича.

Чи розпізнали російського бота наші читачі та які наративи намагався поширити “Владмир”?

Російський слід

“Владмир” — це своєрідне уособлення російського бота. Користувач додався до Telegram каналу “Бахмут живе тут” нещодавно. Він використовує свої коментарі, аби розпалити ворожнечу, зокрема щодо мовного питання. Особливо спекулюючи на чутливих темах. Відтак, 29 березня 2024 року о 09:33 редакція розмістила пост із закликом підписати петицію про присвоєння звання Героя України загиблому військовому. Під цим дописом “Владмир” за 9 хвилин написав коментар, який мав розпалити суперечки на тему мови, але безрезультатно.

“Необхідно зясувати для початку говорив він державною мовою чи ні, якщо немає, то пішов він у д*упу”, — пише бот.

Очевидно, що у цитаті “Владмир” хотів сказати, “якщо ні”, а не “якщо немає”, але російською мовою слово”нет”можна перекласти як “немає”. Тому бот опублікував коментар з помилкою. Читачі одразу зрозуміли, що допис належить боту.

Під цим дописом “Владмир” ще кілька разів намагався розпалити суперечку, втім результатів це не дало. Однак бот не заспокоївся, а продовжив писати провокативні коментарі. Один із них чітко вказує на проросійську риторику.

“Владмир” пише про так звану “титульну націю”, яка начебто живе на території західних областей України. Цей наратив аналогічний до порівняння українців на нібито “три сорти”, де жителів сходу називали “третьосортними”.

Така пропаганда періодично намагається проскакувати в український інформпростір. Вона покликана розділити населення на “захід та схід”. Ця риторика велася ще з часів срср, коли радянська влада всіма можливими способами намагалася зросійщувати українців.

Натомість активісти та інтелігенція навпаки просували гасло Миколи Міхновського, ідеолога державної самостійності, це гасло звучить так: “Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна…”.

Бот “Владмир” послідовник російської пропаганди, він намагається штучно створити конфлікт пишучи коментарі до будь-яких дописів. Також “Владмир” просто копіює свої коментарі, це часта практика для російських ботів та ботоферм. Їм дають завдання, що писати, які теми просувати, а після цього вони розсилають провокаційні коментарі у надії розпочати суперечку з українцями та підірвати моральний дух населення.

Наше останнє опитування на тему: “Чи потрібно, щоб загиблим військовим з Бахмута та громади надавали звання почесного громадянина міста?” також активізувало “Владмира”. У коментарях він повторив попередні меседжі про мову та розподіл на “схід та захід”. Деякі читачі відреагували на дописи бота. Ми закликаємо не вступати у дискусії з подібними користувачами у будь-яких соцмережах. Адже ваша реакція — це основна мета бота.

Читайте також:

• “Статусні особи” та наративи про жінок на ТОТ: огляд проросійських медіа
• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді
• “Нейтральна агітація”: що приховує святкування “дня матері” на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.

Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53

Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.

Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.

У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.

Будівля в роки Другої світової війни

Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.

Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.

Історія комерційних приміщень

Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.

Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.

Читайте також:

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діє законодавча норма, яка дозволяє військовослужбовцям після першого самовільного залишення частини уникнути кримінальної відповідальності. Для цього необхідно добровільно повернутися до війська. Наразі існує два алгоритми дій, які відрізняються термінами оформлення документів та можливістю вибору місця подальшої служби.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальні умови звільнення від покарання

Відповідно до частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, держава звільняє від кримінальної відповідальності військових, які вчинили СЗЧ вперше. Остаточне рішення про закриття кримінального провадження завжди ухвалює суд. Наразі існує два шляхи легального повернення у підрозділ.

Спрощений порядок: швидке поновлення без вибору підрозділу

Цей механізм розроблений Міністерством оборони для максимально швидкого поновлення на службі. Військовослужбовець не має права самостійно обирати підрозділ. Його направляють до бойової бригади за визначенням Генерального штабу ЗСУ.

Перевага цього варіанту полягає в оперативному знятті з розшуку та швидкому відновленні фінансових виплат. Бюрократичні судові процедури відбуваються вже під час несення служби.

Алгоритм дій:

• особисто звернутися до Військової служби правопорядку або подати заявку через електронний додаток “Армія+”;
• прибути до узгодженого батальйону резерву та отримати письмову згоду командира на повернення;
• подати слідчому Державного бюро розслідувань клопотання про намір продовжувати військову службу;
• вирушити до визначеної Генеральним штабом бойової бригади;
• отримати судове рішення про звільнення від відповідальності.

Повернення через суд

Процедура триває від двох до шести місяців. Цей шлях дозволяє військовослужбовцю самостійно обрати підрозділ для подальшого проходження служби. Сучасні військові підрозділи мають власні рекрутингові центри, які надають юридичний супровід особам під час добровільного повернення.

Алгоритм дій:

• звернутися до бажаної військової частини та отримати письмову згоду командира;
• зв’язатися зі слідчим ДБР для прискорення передачі матеріалів справи до суду;
• під час судового засідання заявити про добровільне бажання служити та надати отриману згоду від підрозділу;
• вступити на службу до обраної частини на підставі рішення суду.

До моменту винесення судового рішення військовослужбовець офіційно перебуває у розшуку. Відомості про СЗЧ вносяться до спільної бази поліції та Військової служби правопорядку. У цей період патруль ВСП має право затримати особу та направити на службу в загальному порядку.

Якщо ДБР ще не відкрило провадження, розгляд справи у суді неможливий. За відсутності відкритої справи військовому доведеться самостійно ініціювати цей процес — вимагати від попередньої військової частини передати матеріали до ДБР. Відсутність провадження не скасовує факту перебування людини у розшуку.

Читайте також:

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!