Днями під постами редакції у Telegram почали з’являтися коментарі від підписника під ніком “Владмир”. Цей користувач практично під будь-якими дописами писав маніпуляційні коментарі, намагаючись штучно роздмухати ворожнечу. “Владмир” спекулював темою мови, евакуацією за кордон та використовував проросійський наратив про три сорти українців, який був популярний ще за часів призидента-втікача віктора януковича.

Чи розпізнали російського бота наші читачі та які наративи намагався поширити “Владмир”?

Російський слід

“Владмир” — це своєрідне уособлення російського бота. Користувач додався до Telegram каналу “Бахмут живе тут” нещодавно. Він використовує свої коментарі, аби розпалити ворожнечу, зокрема щодо мовного питання. Особливо спекулюючи на чутливих темах. Відтак, 29 березня 2024 року о 09:33 редакція розмістила пост із закликом підписати петицію про присвоєння звання Героя України загиблому військовому. Під цим дописом “Владмир” за 9 хвилин написав коментар, який мав розпалити суперечки на тему мови, але безрезультатно.

“Необхідно зясувати для початку говорив він державною мовою чи ні, якщо немає, то пішов він у д*упу”, — пише бот.

Очевидно, що у цитаті “Владмир” хотів сказати, “якщо ні”, а не “якщо немає”, але російською мовою слово”нет”можна перекласти як “немає”. Тому бот опублікував коментар з помилкою. Читачі одразу зрозуміли, що допис належить боту.

Під цим дописом “Владмир” ще кілька разів намагався розпалити суперечку, втім результатів це не дало. Однак бот не заспокоївся, а продовжив писати провокативні коментарі. Один із них чітко вказує на проросійську риторику.

“Владмир” пише про так звану “титульну націю”, яка начебто живе на території західних областей України. Цей наратив аналогічний до порівняння українців на нібито “три сорти”, де жителів сходу називали “третьосортними”.

Така пропаганда періодично намагається проскакувати в український інформпростір. Вона покликана розділити населення на “захід та схід”. Ця риторика велася ще з часів срср, коли радянська влада всіма можливими способами намагалася зросійщувати українців.

Натомість активісти та інтелігенція навпаки просували гасло Миколи Міхновського, ідеолога державної самостійності, це гасло звучить так: “Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна…”.

Бот “Владмир” послідовник російської пропаганди, він намагається штучно створити конфлікт пишучи коментарі до будь-яких дописів. Також “Владмир” просто копіює свої коментарі, це часта практика для російських ботів та ботоферм. Їм дають завдання, що писати, які теми просувати, а після цього вони розсилають провокаційні коментарі у надії розпочати суперечку з українцями та підірвати моральний дух населення.

Наше останнє опитування на тему: “Чи потрібно, щоб загиблим військовим з Бахмута та громади надавали звання почесного громадянина міста?” також активізувало “Владмира”. У коментарях він повторив попередні меседжі про мову та розподіл на “схід та захід”. Деякі читачі відреагували на дописи бота. Ми закликаємо не вступати у дискусії з подібними користувачами у будь-яких соцмережах. Адже ваша реакція — це основна мета бота.

Читайте також:

• “Статусні особи” та наративи про жінок на ТОТ: огляд проросійських медіа
• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді
• “Нейтральна агітація”: що приховує святкування “дня матері” на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли в Бахмуті запустили першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Підприємство випускало настоянки, мазі, сиропи, таблетки та різноманітні краплі, а його продукція згодом надходила не лише до аптек України, а й до інших республік СРСР. У 1990-х роках фабрика пережила кризу, а після реорганізації у 1995 році почала модернізувати виробництво. У 2022 році через бойові дії виробництво в Бахмуті зупинили, а компанія перенесла головний офіс до Києва та перейшла на контрактне виробництво.

Історію “Фітофарму” розповіли у КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті з’явилася фармацевтична фабрика

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли було запущено першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Тоді запрацювали галеновий, фасувальний та картонажний цехи. У другій половині 1974 року виробничі потужності розширилися, вже почали працювати таблетковий цех та цех із виготовлення очних крапель.

На підприємстві працювали близько 250 людей. Проєктна річна потужність фабрики передбачала випуск 16 мільйонів одиниць фасованих ліків. Першим директором призначили Юрія Андрійовича Джаноянца.

Асортимент Артемівської фармфабрики з роками майже не змінювався, проте поповнювався новими препаратами.

Підприємство виробляло “галеніку”, тобто, настоянки, мазі та сиропи, таблетки, зокрема екстракт валеріани, а також різноманітні краплі — очні, вушні, серцеві та від нежитю. До асортименту також входили антисептичні засоби. У радянський період головними замовниками продукції були обласні аптечні управління МОЗ УРСР. Згодом продукція Артемівської фармфабрики почала надходити до аптек росії, Молдавії, Вірменії та Казахстану.

Як “Фітофарм” пережив кризу 1990-х

На початку 1990-х років підприємство опинилося на межі банкрутства. Серед основних причин були криза неплатежів з боку замовників, гострий дефіцит сировини та медичної фасувальної тари.

Проблеми виникли через стрімке зростання цін та втрату зв’язків із колишніми партнерами-постачальниками. У цей період підприємству допоміг вижити “Фітококтейль”. Його рецепт розробили у фабричній лабораторії. До складу напою входили 40-градусний спирт, глід, чебрець та інші лікарські трави.

“Фітококтейль” мав червоно-коричневий колір, приємний аромат та м’який смак. Порівняно з магазинним алкоголем він коштував недорого. Продукт реалізовували у 100-мілілітрових медичних пляшечках просто з лотків на вулиці. Співробітниця фабрики встановлювала столик у людних місцях та виставляла продукцію підприємства. На товари діяли “заводські” ціни, тобто вони були дешевшими, ніж в аптеках.

Така торгівля лікарськими препаратами не цілком відповідала санітарним нормам, однак приносила підприємству необхідні кошти. Завдяки цим надходженням фабрика могла закуповувати сировину, поступово відновлювати виробництво та відносно регулярно виплачувати заробітну плату.

Коли Артемівська фармфабрика стала “Фітофармом”

У 1995 році підприємство реорганізували у Відкрите акціонерне товариство “Фітофарм”. Після цього поступово розпочалася модернізація виробництва та розширення асортименту. У наступні роки компанія розвивалася, вийшовши на національний та міжнародний рівні.

У 2000-х роках ВАТ “Фітофарм”, а згодом ПрАТ “Фітофарм”, увійшло до ТОП-10 провідних фармацевтичних виробників України. Асортимент підприємства розширився до понад 80 найменувань ліків. Продукцію почали експортувати до країн Балтії, Грузії, Молдови та Азербайджану. За свої досягнення підприємство отримало всеукраїнську премію “Панацея” як “Компанія року”.

Що сталося з “Фітофармом” після початку повномасштабної війни

17 квітня 2022 року через інтенсивні бойові дії та руйнування у Бахмуті виробництво підприємства зупинили. Водночас компанії вдалося евакуювати працівників, вивезти частину обладнання, готової продукції та сировини.

“Фітофарм” переніс головний офіс до Києва та повністю перезапустив бізнес-модель. Компанія перейшла на контрактне виробництво на потужностях інших українських фармацевтичних підприємств.

Сьогодні “Фітофарм” продовжує працювати та постачати відомі ліки в аптеки по всій Україні.

До теми:

Фармацевтична компанія з Бахмута відновила роботу у новому місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Базові показники для розрахунку

З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:

• мінімальна заробітна плата — 9 546 гривень (замість 8 647 гривень у 2026 році);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).

Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп

Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:

• єдиний податок — 369,1 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).

Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:

• єдиний податок — 1 909,2 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні.

Умови для підприємців 3 групи

Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.

Нові граничні обсяги доходів

Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:

• 1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
• 2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
• 3 група (1 167 мінімальних зарплат) — 11 140 182 гривні.

Перспективи реформування та впровадження ПДВ

До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.

Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.

Читайте також:

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!