Військовослужбовці з Лугансько-Донецького напрямку потребують засобів зв’язку – рації. Одна рація коштує в середньому 30 тисяч гривень, крім рацій потрібно придбати додаткові засоби, такі як подовжені дроти, додаткові акумулятори тощо. Бахмутянка Софія Бамбуля вже не вперше допомагає військовим, дівчина організувала збір захисників.

Редакція «Бахмут. IN.UA» закликає долучитися до збору всіх небайдужих.

Про збір

Волонтери з Бахмута відкривають збір на 5 рацій Motorola dp4800e та додаткові приналежності до них.

Сума збору: 150 тисяч гривень, вже зібрано понад 17 тисяч.

Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/9w12Jcoqmx

Навіщо військовим рації?

Рації — це простий спосіб передачі інформації на передовій, який дозволяє тримати постійний зв’язок з  командуванням. Оборонці доповідають про стан бою, втрати, необхідність евакуювати 300-200 (ред. поранені та загиблі) необхідність підтримки артилерії.

“Умовно, якщо ти чуєш танк ворожий – доповідаєш, наші підіймають пташку (ред. БПЛА, дрони) та намагаються його знищити, якщо є чим. Також рацією передають інформацію від розвідки, викликають саперів, підкріплення, заміну чи підвіз БК, надають інформацію про сусідні підрозділи, щоб уникнути френдліфаєр”, — пояснює військовослужбовець.

Чи можна купити дешевші рації?

В ЗСУ пояснюють, що купити абияку рацію не вийде, потрібна конкретна модель Motorola dp4800e, на яку збирають гроші, там є потрібні частоти, шифровка. Крім того, такі рації не можуть відстежити росіяни. Вони мають захист від води, пилу.

Читайте також: Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс

Чи може рація врятувати життя?

Військовий розповідає з власного досвіду про важливість засобів зв’язку на передовій:

“Мене контузило, випадково я заблокував рацію, коли заходили ми були 2 лінією, але через відсутність зв’язку ми не дізнались що стали 0, як наслідок купа 300, через відсутність в інших групи рацій ми не могли знайти наших 300 та 2 години ходили під обстрілом в пошуках. Не могли викликати евакуаційну машину та користувались службами інших підрозділів. Що по нам працює ворожий танк теж не знали. Зв’язок налагоджували бігаючи до сусідніх підрозділів. Відсутність зв’язку веде до величезних жертв”.

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Російські окупаційні війська завдали чергового удару по місту Слов’янськ. Для атаки на населений пункт ворог використав реактивні системи залпового вогню.

Про наслідки атаки офіційно повідомив Вадим Лях, голова Слов’янської міської військової адміністрації.

Удар по Слов’янську: що відомо

За словами Вадима Ляха, ворожа атака відбулася відбулася вдень. Зафіксовано, що о 13:50 окупанти вчергове вдарили по території Слов’янська. Епіцентром ворожого обстрілу стала центральна частина міста. Снаряди з реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) влучили безпосередньо у дорожнє покриття.

Внаслідок ворожого влучання у центрі міста є постраждалі серед цивільного населення. Згідно з попередньою інформацією, яку надав Вадим Лях, поранення отримали пʼять людей.

Читайте також:

“Люди поступово покидають регіон”: волонтер про евакуацію з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з евакуацією цивільного населення на Донеччині залишається стабільною, проте логістика та безпекові умови змушують волонтерів адаптуватися до нових викликів.

Про те, як місцеві жителі рятуються від російських безпілотників, хто найчастіше залишає прифронтові міста та як працюють евакуаційні маршрути, редакції Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, “фаворитом” за кількістю евакуйованих наразі залишається Дружківка. Основна категорія переселенців — це люди віком від 50 років. Чоловіки та жінки виїжджають з небезпечних територій приблизно у рівному співвідношенні — 50 на 50.

Водночас заявок на евакуацію родин із дітьми з прифронтових зон стає дедалі менше. Більшість таких сімей вже виїхала, або ж люди знаходять можливості вивозити дітей самостійно. Проте волонтер прогнозує, що незабаром виникне потреба активніше евакуювати родини з дітьми з Краматорська.

“Дітей стає менше на евакуацію з прифронтових місць, тому що вони поступово виїжджають. Люди самостійно вивозять своїх дітей. Ми поступово рухаємось до того, що, наприклад, у Краматорську треба буде вивозити людей з дітьми“, — ділиться спостереженнями Богдан.

Щодо Миколаївки, то там кількість заявок на евакуацію також зросла, але через суттєве погіршення безпекової складової. Російські війська посилюють тиск та збільшують кількість дронів у небі.

“До Миколаївки не дуже добра дорога, і через це вона тим більше одна, і цим вони користуються, перерізаючи логістику. Дуже складно туди заїжджати, люди це розуміють, тому виїжджають, поки є можливість“, — пояснює волонтер.

Тільки за останній тиждень Богдан Зуяков особисто вивіз близько 30 осіб, серед яких шестеро — це маломобільні люди. Процес їхньої евакуації відбувається у кілька етапів. Спочатку волонтери доставляють маломобільних осіб до Краматорська або Слов’янська. Далі людей передають іншим волонтерським групам, які везуть їх на Лозову, або медичним бригадам, що здійснюють адресну доставку на автомобілях швидкої допомоги до нових місць проживання.

Ситуація після Великодніх свят

Напередодні Великодня спостерігався певний спад активності, оскільки люди хотіли відсвяткувати вдома перед тим, як ухвалювати остаточне рішення про виїзд. Однак, як вказує волонтер, після завершення свят різкого чи масштабного напливу заявок не відбулося. Процес іде стабільно: люди продовжують звертатися до волонтерів і поступово покидають регіон.

Читайте також:

“Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!