Війська рф атакують на флангах Сіверська та Бахмута: в ISW повідомили деталі

Микола Ситник 11:00, 11 Квітня 2024
Військовий на фронті
Воїн Сил оборони на фронті / фото 127-ма ОБр СТрО

його словами, ситуація біля Часового Яру залишається складною, але є “покращення”.

Вчора, 10 квітня, на Бахмутському напрямку тривали позиційні бої. Окупанти тиснули на східних та на південних околицях Сіверська, поблизу Богданівки, Іванівського, в напрямку Часового Яру, а також біля Кліщіївки й Андріївки. Росіяни намагалися вибити ЗСУ із займаних рубежів. Підтверджених змін на цих ділянках фронту не відбулося.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни (ISW).

Російські штурми біля Бахмута і Сіверська

Геолокаційні кадри, опубліковані 10 квітня, показують, що російські війська, ймовірно, просунулися на захід від Іванівського (на схід від Часового Яру), вздовж траси Т0504 (Бахмут-Часів Яр).

Американські експерти оцінюють, що напередодні позиційні бої тривали:

  • на північний схід від Часів Яру, поблизу Богданівки; 
  • на схід від Часів Яру, біля Іванівського; 
  • поблизу Часів Яру і району Новий; 
  • на південний схід від Часів Яру, біля Кліщіївки й Андріївки.

В ISW додають, що на Бахмутському напрямку діють:

  • підрозділи 4-ї ОМСБр рф (2-й армійський корпус “лнр”);
  • підрозділи 98-ї повітряно-десантної дивізії рф (ПДВ) — поблизу мікрорайону Канал (крайній східний Часів Яр);
  • підрозділи 200-ї ОМСБр (Північний флот) — поблизу Богданівки.

Напередодні відомий російський блогер заявив, що війська рф просунулися приблизно на 2 кілометри вглиб у бік Виїмки (на південний схід від Сіверська). Наразі ISW спростували цю заяву. Аналітики додають, що 10 квітня позиційні бої точилися:

  • на схід від Сіверська, біля Верхньокам’янського;
  • на південний схід від Сіверська, біля Виїмки;
  • на південь від Сіверська, біля Роздолівки.

За інформацією ISW, на північ від Веселого (на південний схід від Сіверська) діють підрозділи 123-ї ОМСБр (2-й армійський корпус “лнр”), а на ділянці Соледар-Сіверськ — підрозділи 106-ї повітряно-десантної дивізії (ПДВ).

Мапа боїв під Бахмутом
Ситуація на Бахмутському фронті / інфографіка ISW

Раніше ми повідомляли, що росіяни вже зараз імітують присутність своїх військ у Часів Ярі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У DeepState повідомили про просування росіян біля Вільного в Покровському районі

Валентина Твердохліб 09:45, 16 Листопада 2026
DeepState
Ситуація в районі Вільного / скриншот мапи DeepState

Російська армія має нові просування на Донеччині. Окупанти пройшли вперед на Покровському напрямку фронту.

Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA.

Просування рф на Донеччині, дані на 16 листопада

За даними аналітиків DeepState, протягом 15 листопада російська армія мала просування на Покровському напрямку фронту Донеччини. Зокрема, противник пройшов вперед поблизу села Вільне.

Росіяни просунулися біля Вільного в бік Добропілля / скриншот мапи DeepState

Загалом протягом минулої доби на Покровському напрямку зафіксували сім атак противника. Сили оборони зупинили штурми неподалік Білицького, Добропілля, Мирного, в напрямку Сергіївки і Новопавлівки.

Втрати рф за 15 листопада

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 15 листопада російська армія втратила:

  • близько 2 560 військових;
  • 2 танки;
  • 23 бойові броньовані машини;
  • 63 артилерійські системи;
  • 4 РСЗВ;
  • 6 засобів ППО;
  • 16 наземних робототехнічних комплексів;
  • 1 573 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
  • 772 одиниці автомобільної техніки;
  • 3 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дитячий театр та невідомий рукопис: як письменниця Дніпрова Чайка жила в Бахмуті

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 15 Листопада 2026

Українська письменниця другої половини XIX — початку XX століття Людмила Василевська-Березіна, відома під літературним псевдонімом Дніпрова Чайка, залишила помітний слід не лише в класичній літературі, а й в історії Донеччини. Протягом кількох років вона мешкала у Бахмуті, де збирала шахтарський фольклор, керувала дитячим театром та писала краєзнавчі нариси про місцеві маєтки.

Детальніше про життєвий шлях авторки та маловідомі сторінки її бахмутського періоду розповідає Бахмут IN.UA.

Життєвий та творчий шлях Дніпрової Чайки

Людмила Березіна народилася 1 листопада (20 жовтня за старим стилем) 1861 року в селі Карлівка на Херсонщині (нині — село Зелений Яр Миколаївської області) в родині священника. Після закінчення Одеської гімназії у 1879 році вона працювала вчителькою у сільських школах та активно підтримувала ідею викладання рідною мовою.

У 1885 році письменниця переїхала до Херсона слідом за своїм чоловіком — істориком, публіцистом та громадським діячем Феофаном Василевським, якого туди заслали. Саме в цей період в одеському альманасі “Нива” вперше вийшли друком її вірші “Вісточка” й “Пісня” та оповідання “Знахарка”. Згодом Дніпрова Чайка почала активно публікуватися у виданнях Західної України, здобувши визнання завдяки поезіям у прозі, зокрема циклу “Морські малюнки”.

У Херсоні подружжя гуртувало навколо себе українську інтелігенцію, а через участь у допомозі політичним в’язням письменниця потрапила під арешт і нагляд поліції. У 1908 році родина перебралася до Києва, де Людмила долучилася до “Просвіти” й “Громади”, спілкувалася з Лесею Українкою, Михайлом Старицьким та Борисом Грінченком. Особливу популярність їй принесла співпраця з композитором Миколою Лисенком, який написав музику на її лібрето до перших українських дитячих опер: “Коза-дереза”, “Пан Коцький” та “Зима і весна”.

Бахмутський період: дитячий театр та шахтарський фольклор

Окремою сторінкою в біографії письменниці став її переїзд до Бахмута у 1916 році. Тоді п’ятдесятип’ятирічна вдова приїхала сюди з Олександрівська (нинішнього Запоріжжя) та оселилася у своєї доньки, яка працювала місцевою лікаркою. Переїзд був зумовлений бажанням допомогти з вихованням онуків і покращити скрутне матеріальне становище.

Як свідчать матеріали книги Валентина Замкового “Артемівський літературний цех”, у Бахмуті письменниця майже не працювала над новими великими художніми творами, натомість зосередилася на педагогіці, художніх перекладах та збиранні шахтарського фольклору. Крім того, тут розкрився її режисерський талант: вона очолила місцевий аматорський дитячий театр, де ставила власні казки-опери. Влітку родина часто виїжджала на відпочинок до Святогірська.

У жовтні 1917 року Дніпрова Чайка ненадовго їздила до Києва, де стала свідком бурхливих революційних мітингів, після чого повернулася до Бахмута. Остаточно вона залишила місто у 1918 році, переїхавши разом із донькою та онуками до столиці, куди на службу вирушив її зять.

Невідомий рукопис про Бахмут та маєток у Ступках

Київська дослідниця Олена Степченко віднайшла у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського невідомий раніше рукопис письменниці, присвячений історії Бахмута. У ньому Дніпрова Чайка описала половецькі кам’яні статуї, які побачила на хуторі Чаплине неподалік міста, а також додала власноруч зроблений малюнок стародавньої фігури.

Окрім цього, у нарисі “Ступки” авторка залишила детальний опис місцевої панської садиби: “Оселя лежала над трьома проточними ставками, ставки були рибні, особливо верхній… Був острівець з вибудованою альтанкою, котра на літо обставлялася олеандрами у кадубцях, що я теж застала у оранжереї. Коло острівця прив’язані човни… Там пани любили пити чай. Не дуже далеко від сього місця стояла хороша купальня, колонада біла, велика з чорним дощаним помостом, де танцювали”.

У цьому ж творі літераторка зафіксувала, як за часів Гетьманату Павла Скоропадського маєток розграбували німецькі війська, масово вивозячи меблі, речі та забиваючи племінну худобу. За версією бахмутських краєзнавців Михайла Кулішова та Наталі Жукової, у нарисі йдеться про садибу місцевої землевласниці — генеральші Надії Мажної. Маєток розташовувався на в’їзді у Ступки з боку Бахмута праворуч від дороги, де до початку повномасштабного вторгнення ще зберігалися обриси озера з острівцем і стояли столітні тополі.

Останні роки життя

Творчу активність Дніпрової Чайки суттєво підірвала тяжка хвороба, через яку вона ще у 1909–1911 роках змушена була лікуватися в Одесі. Повернувшись до Києва, письменниця змогла ненадовго відновити літературну роботу лише у 1918–1920 роках.

Померла Людмила Василевська-Березіна 13 березня 1927 року в селі Германівка на Київщині. Поховали письменницю у Києві на Байковому кладовищі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

DeepState

У DeepState повідомили про просування росіян біля Вільного в Покровському районі

Російська армія має нові просування на Донеччині. Окупанти пройшли вперед на Покровському напрямку фронту. Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA. Просування рф на Донеччині, […]

Дитячий театр та невідомий рукопис: як письменниця Дніпрова Чайка жила в Бахмуті

Українська письменниця другої половини XIX — початку XX століття Людмила Василевська-Березіна, відома під літературним псевдонімом Дніпрова Чайка, залишила помітний слід не лише в класичній літературі, […]

12:00, 15.11.2026 Скопіч Дмитро

Електронне посвідчення ветерана в “Дії”: як додати та чому документ може не підтягуватися

Міністерство у справах ветеранів України нагадує про можливість використання електронного посвідчення ветерана (е-Посвідчення) у застосунку “Дія”. Цифровий аналог формується автоматично на основі запису в Єдиному […]

Як захиститися від онлайн-шахраїв: детальний гайд з порадами кіберполіції

В умовах повномасштабної війни в Україні спостерігається значне зростання кількості шахрайських дій під час здійснення фінансових операцій в інтернеті. Зловмисники постійно вигадують нові схеми для […]

12:00, 14.11.2026 Скопіч Дмитро

Зміни у військовому обліку: у Міноборони уточнили правила щодо загиблих, СЗЧ та переміщення

Міністерство оборони України уточнило правила військового обліку бійців. Зміни стосуються визначення дати виключення зі списків особового складу в разі підтвердження загибелі після зникнення безвісти чи […]