Бахмутська керівниця, діти на камчатці та зникнення людей: як живе окупований Світлодарськ

Марія Носуля Носуля Марина 13:30, 3 Вересня 2024
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Світлодарськ Бахмутського району в окупації вже понад 2 роки. Значних руйнувань за час повномасштабної війни місто не зазнало, принаймні у порівнянні з тим же Бахмутом. Втім росіяни створюють картинку відбудови та співпраці з містами рф, які беруть окуповані міста у “підшефство” і обіцяють стрімкий розвиток.

Як зараз живе місто в окупації та чого “досягли” окупанти розповідаємо у матеріалі. 

Світлодарськ, окупація. Початок 

Російські війська окупували місто наприкінці травня 2022 року. 

Трудності окупації / відео рос змі

“Трудности только в том, что нет света, нет связи, нет газа, нет воды – вообще ничего. Люди ходят, набирают воду в речке”, — так у російських медіа коментували окупацію самі жителі Світлодарська. Втім, за словами тих же містян, “звільненню” вони раділи. 

У грудні 2022 редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з жителькою Світлодарська щодо життя в окупації: 

Щоб отримати їжу, воду люди ходили за гуманітарною допомогою. Росіяни випускали в повітря автоматні черги, так вони “заспокоювали” людей. 

“Кричали: “Вас укропов на подвал нужно, а не кормить”. Коли люди прийшли пенсію отримувати, їх поставили до стінки і відібрали телефони. Була перевірка телефонів. Моя мама приїхала зі Світлодарську, дуже сильно схудла на 15 кілограмів, в очах безнадія”, — говорить Олена.

Мама жінки прожила в окупованому Світлодарську декілька місяців та розповідала, що продукти в місті були дуже дорогі й не смачні. М’ясо пані Любов не могла дозволити собі купити. Окрім того, питання виникали і до самих продуктів тваринного походження, води в місті немає, відповідно про стерильність говорити важко.
Водночас для жителів щойно окупованого міста створювали на загал картинку впевненості в майбутньому та надійності теперішньої влади.
Так після окупації жителям представили нове керівництво щойноствореної адміністрації — максима козловського. Знайомити з містянами максім сєргєіча привіз ігор захаревич, він голова міста Дебальцеве, що окуповане з 2015 року. 

Захаревич представляє нове керівництво Світлодарська / скриншот

Атмосфера “влади народу” і “всьо для людей” на зустрічі зі світлодарцями, обіцянки розв’язати всі проблеми якнайскоріше, комунікація напряму і по-простому на будь-які, навіть, гострі питання про зависокі ціни, невизначеність. Одна умова – треба потерпіти й почекати, мовляв, такий вже час – війна.

Бахмутські переселенці 

У сюжеті російських ЗМІ наприкінці грудня 2023 року з’явилися і бахмутяни. 

Колишня директорка Бахмутського Народного дому — Оксана Піскунова розповідала про “нелюдське ставлення до народу” та життя під обстрілами з українського боку. Також, мовляв, чекає можливості потрапити до зруйнованого Бахмута й почати відновлювати житло, сподівається на компенсацію:

Колишня директорка Народного Дому Піскунова жаліється на Україну / рос медіа

Ще один житель Бахмута, району Забахмутка — Віталій Фурсов:

Фурсов розповідає про наказ Зеленського зруйнувати Бахмут / рос медіа

За його словами, таких, як він називали “ждунами”, а зруйнувати Бахмут наказав сам Зеленський, лишити тільки 10% від міста. Це, мовляв, йому переповіли самі українські військові, коли обстрілювали місто.

Окупаційне керівництво Світлодарська — “хозяйствєннікі” та воєнні злочинці

Козловський  у базі “Миротворець” / скриншот

Вже за рік після окупації в  інтерв’ю російським ЗМІ  голова так званої адміністрації – максим козловський  заявляв, що Світлодарськ має значні руйнування через обстріли (за його словами, звичайно ж, українські), звітував про зроблену роботу та жалівся, що місто йому дісталося занедбаним, як результат “30 років перебування тут України”. 

Кумир окупаційного керівництва Світлодарська / скриншот 

Сам же козловський уродженець Горлівки, навчався у Харківському університеті залізничного транспорту, працював у Донецьку. 

Крім посади голови окупаційної адміністрації Світлодарська, козловський встиг і повоювати кулеметником штурмової роти. За час повномасштабної війни він брав участь в окупації Волновахи та Новобахмутівки.

Російські окупанти з козловським на Донеччині / з соцмереж

Його заступник – горбунов андрій юрійович, теж уродженець Донецька, втім у соцмережах не дуже активний, інформації про нього у відкритих джерелах майже немає.

З травня 2024 горбунов отримав підозру СБУ за статтею 111-1, а саме колабораційна діяльність.

Заступник козловського — горбунов / соцмережі

Козловський стверджує, що завдяки співпраці з російською камчаткою, місто відбудовують, ремонтують пошкоджені будівлі та сподівається і на подальшу співпрацю.  Також завдяки шефу-камчатці возять дітей на оздоровлення. Так минулого року делегацію дітей відправляли на камчатку у лютому, наступну планували на червень. “Оздоровлення” передбачає культурний обмін, екскурсії, а також, за словами козловського, діти мали побачити, після “років української окупації”, що таке росія. 

Камчатське шефство і депортація

Завдяки такому “шефству” камчатки над Світлодарськом дітей возять не лише на російський далекий схід. Організовують відпочинок і на півдні рф. У червні 2024 року дітей Світлодарська та сусіднього Миронівського возили на три тижні до анапи. 

Оздоровлення українських дітей в таборах рф / скриншоти

 “Літні табори є основною складовою російської кампанії з депортації українських дітей”— пише Східний Варіант з посиланням на звіт Інституту вивчення війни (ISW).
Зокрема, у звіті зазначалося, що українські діти, які були депортовані до росії на так звані “канікули” чи “літні табори”, піддаються програмам русифікації, спрямованим на ізоляцію від їхніх українських родин, мови, культури та історії. 

На сайті  Головного Управління розвідки України зазначають, що під приводом “оздоровлення та відпочинку” зокрема  козловський організовує вивезення дітей до територій росії та просуває меседжі “миротворчих та гуманних цілей рф” на окупованих територіях:

Портал спонсорів та співучасників агресії МО ГУР / скриншот сайту

За даними на грудень 2023 року росіяни депортували 19 540 дітей з тимчасово окупованих росією територій, про це заявляв уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець. 

Вуглегірська ТЕС

Після захоплення Світлодарська у травні 2022 року, ТЕС ще кілька місяців тримали українські військові. У липні 2022 року росіяни зайшли на територію електростанції. 

У лютому 2023 року окупанти планували відновити й запустити два блоки ТЕС. Повідомляли, що з часу приєднання до рф прийняли на роботу 455 співробітників, та спеціалістів ще шукають, особливо серед тих, хто раніше працював на електростанції. Для запуску всіх блоків треба капітальний ремонт і модернізація обладнання.

Окупанти обіцяли запустити ТЕС у лютому 2023 / скриншот

В інтерв’ю місцевим ЗМІ влітку того ж 2023 року, голова так званої адміністрації говорив, що запустити ТЕС не можуть і тепер, не мають доступу на територію через обстріли, питання безпеки.  

Реакція на новину / скриншот

Новин про запуск ТЕС у ЗМІ так званої днр не було й у 2024 році, відтак можна припустити, що станція досі не працює.

Підприємства та держустанови

В окупованому Світлодарську зараз функціонують 3 товариства з обмеженою відповідальністю, які працюють у самому місті, а також Дебальцевому, Миронівському та Зайцевому. Два з них спеціалізуються на електромонтажних та будівельних роботах, один — послугах зв’язку.

Також державні та муніципальні установи, як окупаційна адміністрація, комунальне підприємство, муніципальне унітарне підприємство “Світлодарець” на чолі з  іриною гордус, вона – колишня заступниця окупаційного керівника Дебальцевого – ігоря захаревича. 

Ірина гордус / російські соцмережі

Серед закладів освіти в окупації працюють 3 дитсадки (№1, №10,№11), школа №11 та НВК, кілька бібліотек, юнацьких центрів, будинок культури та лікарня. 

До повномасштабного вторгнення та окупації у місті працювало 5 закладів охорони здоров’я серед яких лікарні та приватні клініки, 10 закладів освіти: школи, дитсадки, НВК, дитячі юнацькі центри.

Святкування, відключення та зникнення

У місцевих соцмережах містяни проводять суботніки, відзначають день народження пушкіна, святкують визначні дати для історії рф, підтримують курськ, проводять опитування на вулицях на честь річниці  “звільнення від фашистської окупації”, мається на увазі дата втрати Україною контролю над містом:

Соцмережі окупаційної влади / скриншоти

Втім паралельно зі святкуваннями повідомляють про періодичні відключення електропостачання та води: 

Відключення у місті / скриншоти

На неофіційних сторінках Світлодарська з’являються повідомлення про зникнення людей. До прикладу тут жінка наприкінці червня розшукувала цивільного чоловіка, якого затримали на блокпості, зв’язку з ним не було третій тиждень: 

Зникнення цивільного / скриншот

Жінці порадили звернутися до комендатури, втім, за її словами, це не дало результату.

За інформацією уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, на тимчасово окупованих територіях утримують 28 тисяч цивільних заручників серед них – 2 тисячі громадян України віком понад 65 років. Є випадки, коли в полон захоплюють тільки за проукраїнські вислови українців, старших 80–85 років.

Розвиток і відбудова, які вже понад два роки окупації обіцяє керівництво Світлодарська у місті не дуже помітні. Попри анонси співпраці з рф та відновлення, ця співпраця зараз випливає у перевиховання дітей, насадження російських наративів та пропаганду, а не нові підприємства та будівництва. Стрімкий розвиток на початку окупації – це заміна вікон у школі та російські книжки у бібліотеках зараз. На фото сторінок адміністрації — бюджетники на прибираннях територій, пенсіонери, що відповідають на питання пропагандистських опитувань та діти з прапорцями у літніх таборах рф.

У неофіційних пабліках картинка дещо інша, містяни скептично ставляться до обіцянок влади. Окупаційне керівництво ж у будь-якій своїй бездіяльності звинувачує Україну, як от у неробочій пошкодженій ТЕС чи обстрілах. Але ні того, ні іншого не було допоки до міста не прийшли росіяни та місцеві колаборанти. 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Де найбільше допомагають бахмутянам: аналіз розподілу гуманітарки за два роки

Семаковська Тетяна 16:09, 5 Грудня 2025
гуманітарки

У жовтні у Бахмуті оновили склад Комісії з розподілу гуманітарної допомоги — це консультаційно-дорадчий орган при Бахмутській МВА, який працює з 2022 року. Він погоджує отримання гуманітарки, направляє допомогу на пункти видачі, розглядає, а також стежить за тим, щоб допомогу правильно доставили, зберігали, розподіляли й використовували за призначенням.

Як відбувається розподіл допомоги, чому оновили склад комісії, про результати її роботи та скільки бахмутян вже отримали гуманітарну допомогу — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутська Комісія з розподілу гуманітарної допомоги: як вона працює

Бахмутська Комісія з розподілу гуманітарної допомоги працює з 2022 року. Представники громадськості до роботи Комісії залучалися у період з 05.04.2023 по 30.08.2024 року. Цьогоріч її склад оновили через кадрові зміни в Бахмутській міській раді та її виконавчих органах.

Загалом, оновлення складу Комісії затверджується у наступних випадках:

  • кадрових змін в апараті Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області;
  • змін у складі Бахмутської міської ради;
  • кадрових змін у підприємствах, установах та організаціях, представники яких входять до складу Комісії;
  • відкриття нових осередків підтримки мешканців Бахмутської міської територіальної громади “З Бахмутом у серці”.

На основі яких критеріїв відбувається розподіл гуманітарної допомоги для бахмутян?

Бахмутська МВА не купує товари для гуманітарної допомоги — вона залучає до співпраці представників міжнародних організацій в Україні, благодійні, громадські та релігійні організації, установи, підприємства тощо. А критерії тих, хто буде отримувати допомогу, визначає сам донор відповідно до їхніх внутрішніх критеріїв та процедур.

Скільки бахмутян отримали гуманітарну допомогу 2025 році?

Станом на 1 листопада 2025 року, 32 805 бахмутян отримали гуманітарну або благодійну допомогу для себе, своїх родин, дітей та інших категорій вразливості. 

Йдеться про їжу, продуктові набори, засоби гігієни та гігієнічні набори, медичні вироби тощо.

Статистика за областями

Ми отримали у розпорядження звіти за 2024 та 2025 роки — за інші роки, як нам повідомили, звіти не вціліли. За 2024 рік нам надали 86 протоколів, тобто 86 разів члени Комісії ухвалили рішення надати гуманітарну допомогу. За 2025 було ухвалено 84 рішення про надання допомоги. Нижче ми наведемо статистику розподілу гуманітарної допомоги по областях, де її отримували бахмутяни.

2024 рік 

  • Дніпропетровська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 58 разів (найбільше фігурували міста Кривий Ріг, Жовті Води, Дніпро);
  • Кіровоградська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 29 разів (найбільше фігурувало місто Кропивницький);
  • Київська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 23 рази;
  • Полтавська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 20 разів (найчастіше фігурувало місто Кременчук);
  • Одеська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 14 разів;
  • Чернігівська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 13 разів;
  • Харківська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 12 разів;
  • Львівська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 11 разів;
  • Вінницька область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 7 разів;
  • Хмельницька область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 6 разів;
  • Івано-Франківська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 2 рази;
  • Донецька область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 2 раз;
  • Черкаська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 2 рази;
  • Рівненська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 1 раз;
  • Сумська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 1 раз;
  • Чернівецька область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 1 раз;
  • Житомирська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 1 раз;
  • Черкаська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 1 раз.

Як бачимо, за 2024 рік найбільше гуманітарної допомоги, згідно з протоколами, отримували Дніпропетровська, Кіровоградська та Київська області. Найменше — Рівненська, Сумська, Чернівецька, Житомирська та Черкаська області, де зафіксовано лише по одному згадуванню.

2025 рік

  • Дніпропетровська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 49 разів;
  • Київська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 32 рази;
  • Кіровоградська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 20 разів;
  • Полтавська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 16 разів;
  • Львівська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 13 разів;
  • Харківська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 12 разів;
  • Одеська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 10 разів;
  • Чернігівська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 6 разів;
  • Хмельницька область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 4 рази;
  • Вінницька область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 3 рази;
  • Рівненська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 3 рази;
  • Чернівецька область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 1 раз;
  • Івано-Франківська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 1 раз;
  • Сумська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 1 раз;
  • Житомирська область — згадування про надання тут гуманітарної допомоги є 1 раз.

За 2025 рік у трійці лідерів за отриманням допомоги є Дніпропетровська, Київська та Кіровоградська області — тобто ті ж, що й в 2024. Найменше фігурують Чернівецька, Івано-Франківська, Сумська та Житомирська області, де можна побачити по одному згадуванню.

Примітка. Ми аналізували звіти за згадками про розподіл в ту чи іншу область гуманітарної допомоги. Ймовірність похибки допускається на 1-2%.

Крім видач, були ще поштові відправлення бахмутянам. Також зазначимо, що частину гуманітарної допомоги бахмутянам у різні міста та населені пункти доставляли комунальні підприємства — йдеться про “БАХМУТЕЛЕКТРОТРАНС”, “БАХМУТСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ”, “БАХМУТ-ВОДА”, Бахмутська житлова управляюча компанія.

Чи можуть бахмутяни подати звернення або скаргу на рішення комісії? Як саме це зробити?

Громадяни мають можливість подати звернення, заяву, скаргу або інший запит щодо рішення Комісії через один із наступних каналів:

  • офіційна електронна пошта Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області: [email protected];
  • гаряча лінія: +380 (95) 498 7615;
  • осередки підтримки мешканців Бахмутської міської територіальної громади “З Бахмутом у серці”.

Як оцінюють роботу Комісії?

Роботу комісії оцінюють за тим, скільки звернень вона опрацювала, скільки допомоги видала і наскільки швидко реагує на потреби людей. Вона звітує перед керівництвом військової адміністрації. Якщо хтось скаржиться на її роботу — скарги розглядають.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бізнес на їжі: хто й як заробляє на постачанні продуктів в окупацію

Семаковська Тетяна 12:00, 4 Грудня 2025

Окупація сходу та півдня України радикально змінила торговельну географію та бізнес-структуру цих регіонів. Доступ до продовольства в окупації став не лише питанням виживання, а й джерелом збагачення для низки місцевих та російських груп. Проте для місцевого бізнесу окупація стала викликом, бо вони стали втрачати можливості для роботи під тиском крупного російського бізнесу, який захоплював не тільки український простір, а і українські виробничі та продовольчі потужності.

Видання Бахмут IN.UA, 0629.com.ua  та РІА Південь дослідили, що саме відбувається на продовольчому ринку в окупації, хто контролює продовольчі поставки, і що взагалі про якість продуктів кажуть місцеві мешканці.

СХІД

Донецьк, Макіївка та Єнакієво

Після початку повномасштабного вторгнення торговельні мережі невизнаної “республіки”, наприклад “Перший республіканський”, розпочали свою експансію на новоокуповані території. А от самі мешканці Донецька, Макіївки та Єнакієво, які “наїлися” неякісних донецьких товарів після 2014 року, очікували на прихід в регіон великих російських торговельних мереж. Люди сподівалися, що зможуть купувати більш дешеву та якісну продукцію.

Мережа супермаркетів “Трамвай”з’явилися тут якраз після 2022 року. У Донецьку з’явились  близько 7 точок цієї мережі, а у Макіївці та Єнакієво — по одному магазину, але планують відкривати ще, пише видання Бахмут.in.ua. Тут продають товари відомих світових брендів,  як, наприклад, товарів групи компанії Mondelez International: шоколад Milka, Tobleron чи печиво Oreo. Нагадаємо, що з російського ринку Mondelez International не вийшли, хоча раніше зобов’язалися скоротити свою присутність у Росії. Водночас зобов’язання усе ще не виконали, і попри високі податки Mondelez все ще продається на полицях супермаркетів РФ, пише Bloomberg. Але є у Донецьку й локальні продукти місцевих виробників.

Перелік товарів у супермаркеті “Трамвай” — мережі, яка забезпечує продуктами окуповані міста Донеччини / фото VK

Джерело видання повідомило, що деякі товари місцевого виробництва маркуються наліпками “Зроблено під обстрілами”, якщо завод цієї продукції, наприклад, знаходиться в Донецьку. Неважливо, чи це їжа або ж одяг. У “Трамваї” можна знайти й завезені з інших окупованих регіонів товари, наприклад вина з Криму.

Вина в супермаркеті “Трамвай” місто Донецька / фото з росджерел

Людина, що розповіла про роботу торговельної мережі, певний час працювала на одному із заводів, який виготовляє локальну продукцію, каже, умови там антисанітарні. За якістю продукції в магазині також слідкують вибірково — наприклад, в супермаркеті “Первый Республиканский супермаркет” люди скаржилися на те, що на полицях лежить хліб з пліснявою.

Хліб з пліснявою лежить на полицях супермаркету в днр / фото VK

За інформацією джерел видання, самі товари не відзначаються поганою якістю, особливо ті, що роблять на місці: і хліб, і м’ясо їсти можна, але з термінами придатності часто є проблеми. Їх треба перевіряти уважно, бо прострочку викладають часто. У багатьох супермаркетах не вистачає працівників, зіпсовані продукти нема кому прибирати. Багато скарг є на той же супермаркет “Первый Республиканский”, де люди скаржаться на антисанітарію.

Окремо звертають нашу увагу на те, що до Донецька, наприклад, намагаються зайти саме російські мережі магазинів, тим самим витіснивши місцевий бізнес. Навіть ті люди, які раніше погодилися працювати під російським керівництвом міста, тепер не у найкращому стані, бо їхні магазини ставлять в такі умови, що триматися на плаву й конкурувати з великими супермаркетами важко — попри те, що ціни у місцевих ларьках можуть бути нижчі. 

Останній рік окупаційна влада змушує власників локальних магазинів тримати фіксовані ціни, таким чином бізнес часто працює у збиток. Тих, хто правил не дотримується, штрафують. Наприклад, у днр федеральна антимонопольна служба рф відкрила справу проти кількох місцевих підприємств, що виробляють курячі яйця, через різке зростання цін.

Супермаркет “Обжора” в Донецьку / фото з росджерел

Але способів боротися з локальним бізнесом багато: тут йдеться й про штучне підвищення податків, навмисні скарги тощо, каже співрозмовник. Приклад — це мережа супермаркетів “Обжора”, яка працювала в Донецьку ще до окупації міста, і після 2014 року проте з початку повномасштабної війни більша частина магазинів зачинилася.

Російські мережі поступово витісняють місцевий бізнес, використовуючи адміністративний тиск, податкові важелі та конкуренцію ресурсів. 

Основне, що відзначили нам кілька співрозмовників — це ріст цін. Неважливо, чи це малий магазин, чи мережа — ріст цін на продукти змушує людей скорочувати продуктові корзини.

Маріуполь

Після захоплення міста постачання продуктів і товарів гігієни до Маріуполя повністю перейшло під контроль російських компаній. Місцеві ринки та супермаркети заповнилися товарами російського й білоруського походження, які завозять через логістичні ланцюги з Ростовської області та Краснодарського краю.

Мережа “Марка Вкуса“, що працює у кількох районах Маріуполя, стала однією з найпомітніших у “новому” продуктовому секторі міста. Юридично зареєстрована на окупаційній території — ІП Соколенко І.В., Маріуполь, — ця мережа вже у 2024 році була відзначена Міністерством промисловості та торгівлі РФ серед “найкращих торгових об’єктів нових регіонів”.

Асортимент типово російський: базові продукти, побутова хімія, товари гігієни, що надходять через оптові склади Ростовської області.

Відео відкриття магазину у Маріуполі / скриншот

Захоплені українські мережі

Частина довоєнних супермаркетів “Грація” після окупації відновила роботу під новими назвами — наприклад, “Щирий кум” або просто “магазин без вивіски”. За даними 0629, власники “Грації” не мають до них стосунку: будівлі фактично рейдерськи перереєстровані на нових російських операторів.  Дизайн, асортимент і розкладка майже повністю копіюють оригінальну мережу, але товари тепер походять із рф і Білорусі. 

Нові магазини у Маріуполі, які як дві краплі води схожі на колишні магазини “Грація” / фото 0629
Зараз ці магазини окупанти також перейменовують на “Марку Вкуса” / фото з росджерел
Колишня Грація стала Маркою вкуса / фото з росджерел

Торгівля як інструмент інтеграції

За даними аналітичного звіту SOC ACE / RUSI “Looting Mariupol“, понад 1200 приватних російських компаній уже інтегровані в економіку окупованого Маріуполя, включно з торговими та логістичними структурами. Понад 180 російських компаній фігурують у базі SOC ACE як потенційно причетні до захоплення українських активів у Маріуполі.

Паралельно місто поступово обростає новими розвагами для “нових мешканців” — шашличними, кальянними, кав’ярнями з “патриот-лате” і навіть нічними клубами, розташованими буквально поруч із руїнами. У місті також відкриваються перукарні, салони, СТО, що орієнтовані на військових, чиновників і будівельників та членів їхніх родин.

На місці зруйнованих українських супермаркетів з’явилися аналоги відомих російських мереж — “Пятёрочка”, “Магнит”, “Мега”. Водночас найбільші компанії публічно уникають відкривати магазини в окупованих містах. Так, у 2024 році X5 Group, власник “Пятёрочки”, офіційно заявила, що не планує відкривати франшизи у “днр”.

Натомість у регіоні вже діють франшизи та пов’язані інвестори, які просувають ті ж формати під іншими назвами. За даними російських медіа, один із партнерів — мережа OnePrice — готує запуск нової торгової марки, яка копіює стиль і стандарти “Пятёрочки”, але формально має “місцеву” реєстрацію.

Відкриття магазину “Твой магазин” у Маріуполі – аналогу російської мережі “Магнит” / фото з росджерел
Відкриття магазину “Твой магазин” у Маріуполі – аналогу російської мережі “Магнит” / фото з росджерел

Міжнародний слід

Розслідування Business & Human Rights Resource Centre на основі даних Monitor/ARD, яке було оприлюднено у 2024 році, показало, що, зокрема, німецькі компанії Knauf та WKB Systems постачали матеріали для проєктів у російсько-окупованому Маріуполі, фактично стаючи елементом економіки окупації.

Зокрема, Knauf і WKB Systems GmbH постачали матеріали, які потрапляли на будівництво у Маріуполі через посередників. Після оприлюднення фактів Knauf оголосив про вихід із російського ринку, але питання контролю за постачанням матеріалів залишається відкритим.

ПІВДЕНЬ

Окупація Мелітополя та Мелітопольського району почалася 25 лютого 2022 року, коли російські війська захопили місто без серйозного спротиву. Уже до березня логістичні ланцюги з підконтрольною Україні територією були розірвані: блокпости, мінні поля та активні бойові дії на лінії фронту зробили імпорт із Запоріжжя чи Херсона неможливим.

У результаті місцевий ринок продуктів переорієнтувався на “сірі” схеми: 60–70% постачання йде через Крим (анексований у 2014 році), Ростовську область РФ або навіть Туреччину — для фруктів і овочів.

 “Гуманітарні конвої” з москви виявилися не порятунком, а інструментом: за даними джерел, до 40% “допомоги” (борошно, тушонка) розкрадалося чиновниками окупаційної адміністрації для перепродажу на чорному ринку.

Російська гуманітарка одразу з’явилася у продажу у Мелітополі / фото з соцмереж

Торговельна мережа “Мєра”: монополія під виглядом “доступності

Поява в Мелітополі торговельної мережі “Мєра” стала одним із найпомітніших економічних кроків російської окупаційної влади. Під вивіскою “нового дискаунтера” фактично створили систему централізованого контролю за роздрібною торгівлею, покликану не стільки задовольняти потреби населення, скільки забезпечувати фінансові потоки та керованість регіону.

Магазини “Мера” почали відкривати вже у перші місяці окупації Мелітополя у вкрадених приміщеннях / фото РІА Південь

Мережа “Мєра” почала роботу на окупованих територіях Запорізької області у 2022 році, позиціонуючи себе як соціальний магазин із доступними цінами. Насправді, як повідомляли журналісти РИА “Південь”, магазини відкривалися у приміщеннях українських супермаркетів – АТБ, Економ Плюс, Сільпо. Обладнання, залишки товарів і навіть торгове програмне забезпечення були конфісковані, а частину персоналу замінили людьми, привезеними з Криму та Ростовської області.

Керування “Мєрою” здійснюється через зареєстровану в рф структуру, пов’язану з бізнесменами з Бєлгорода та Сімферополя. Власники й джерела фінансування офіційно не розкриваються. Розслідування вказують на зв’язок компанії з окупаційною адміністрацією та силовими структурами, що дає їй пільги при ввезенні й реалізації російських товарів.

Асортимент магазинів “Мєра” — це суміш дешевого російського імпорту й продукції із захоплених підприємств Мелітополя. За словами місцевих мешканців і працівників торгівлі, значна частина товарів — низької якості, часто із простроченим терміном придатності. 

Логістика централізована: постачання здійснюється автоколонами з Криму та Ростовської області. Це дозволяє “Мєрі” не лише контролювати роздрібний обіг, але й виштовхувати конкурентів — дрібних фермерів і приватні крамниці, що не мають доступу до таких каналів постачання.

Попри заявлену місію “доступності”, ціни в “Мєрі” перевищують довоєнний рівень українських мереж на 40–80%. Особливо це помітно на товарах першої необхідності — крупах, олії, борошні, цукрі, милі, пральних порошках.

Мережа активно використовує пропагандистську риторику — акції та рекламу оформлюють як “турботу про людей нових регіонів”. Та на практиці покупці стикаються з дефіцитом, безладом у ціноутворенні та слабким асортиментом. Жителі Мелітополя кажуть: “дешевих” товарів мало, більшість акцій — фіктивні, а єдина перевага “Мєри” — те, що вона взагалі працює в умовах ізоляції.

Конкуренція та контроль

Окупаційна влада розглядає “Мєру” як інструмент економічного управління. Магазини відкривають у кожному великому населеному пункті, замінюючи українські бренди та створюючи ілюзію “нової нормальності”.

За публікаціями РІА “Південь”, “Мєра” отримує пріоритет у постачанні пального та продовольства, а також адміністративний захист від перевірок. Приватні торговці, які намагаються працювати самостійно, стикаються з обмеженнями, тиском і навіть погрозами чи закриттям точок продажу.
Таким чином, мережа виконує функцію економічного фільтра, концентруючи у руках окупаційної адміністрації не лише торгівлю, а й доступ до базових товарів.

Реакція населення та символізм бренду

Серед мешканців Мелітополя “Мєра” швидко отримала іронічні прізвиська — “мерзость” або “мертва їжа“. Причина — часті випадки отруєнь, прострочки та агресивна поведінка персоналу.
У відгуках зазначають: “чисто, але порожньо“, “той самий товар — за різними цінами“, “все дорожче, ніж у москві”.

Нові російські бренди в Мелітополі: між інтеграцією та фальсифікацією

З 2022 року російські компанії активно займають звільнені приміщення, зазвичай у відібраних торгових центрах і магазинах. Серед них, дискаунтери на кшталт “Мєра”, мережеві точки громадського харчування “Матрьошка” та “Шашлички”, а також бренди одягу й побутової хімії. Більшість проєктів контролюється вихідцями з Криму, так званої “днр” або з самої росії — за підтримки окупаційних структур.

За оцінками журналістських розслідувань РІА Південь, російські мережі вже контролюють 50–60 % місцевого ринку продуктів і товарів гігієни. Імпорт із росії монополізований, конкуренція практично відсутня. Попри обіцянки “доступних цін», вартість товарів перевищує довоєнні показники у 1,5–2 рази. На тлі інфляції та падіння доходів це посилює соціальну напругу.

Продукти: фальсифікати та санітарні ризики

Найпомітнішим стало вторгнення російських харчових брендів. Наприклад, на полицях Мелітополя з’явилися ковбасні вироби під маркою “Папа может“. Уже влітку 2025 року лабораторні перевірки виявили у цій продукції лістерію — небезпечну бактерію, що викликає важкі отруєння.

Схожі випадки фіксували і з кондитерськими виробами. Мешканці Мелітополя неодноразово скаржилися на бісквіти та тістечка російського виробництва, у яких знаходили плісняву та сторонні домішки. Попри активну рекламу через місцеві ЗМІ, довіра до цих товарів залишається низькою.

Паралельно на ринку поширилися фальсифікати — продукти з підробленими етикетками, що імітують відомі бренди (українські й російські). У 2024 році розслідування зафіксували випадки продажу підробленої олії та шоколаду, у яких оригінальні інгредієнти замінювалися дешевими жирами або простроченою сировиною.

Продукти з підробленими етикетками / фото Ріа Південь
Продукти з підробленими етикетками / фото Ріа Південь

Думка мешканців і соціальні наслідки

За відгуками у соцмережах і повідомленнями незалежних медіа, ставлення жителів Мелітополя до нових брендів різко негативне. Основні скарги — високі ціни, низька якість і відсутність альтернативи.

Мелітопольці кажуть, що продукти стали не смачними, навіть ті, що вироблені на захоплених мелітопольських підприємствах. Дехто взагалі російського не купує, а шукає продукти з Білорусі, яких теж багато на полицях магазинів на ТОТ Запорізької області. 

За спостереженнями журналістів, у 2025 році середні ціни на продукти зросли на 50–100 % порівняно з довоєнним рівнем, а асортимент суттєво скоротився. Більше за покликанням.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

гуманітарна допомога
Важливо

Де найбільше допомагають бахмутянам: аналіз розподілу гуманітарки за два роки

У жовтні у Бахмуті оновили склад Комісії з розподілу гуманітарної допомоги — це консультаційно-дорадчий орган при Бахмутській МВА, який працює з 2022 року. Він погоджує […]

Важливо

Бізнес на їжі: хто й як заробляє на постачанні продуктів в окупацію

Окупація сходу та півдня України радикально змінила торговельну географію та бізнес-структуру цих регіонів. Доступ до продовольства в окупації став не лише питанням виживання, а й […]

бахмута
Важливо

Витратили понад 2 мільйони: що купувала Бахмутська МВА та Управління у листопаді

Бахмутська міська рада продовжує працювати в евакуації. У листопаді 2025 року громада придбала товарів та послуг на суму понад 2,2 мільйонів гривень. Що саме купували […]

Важливо

Беззахисні: що відомо про сексуальне насильство на окупованих територіях 

Сексуальне насильство – один з найменш досліджених та задокументованих злочинів на окупованих територіях. Журналісти видань Бахмут IN.UA та Кавун.City зібрали інформацію, яка відома правоохоронним органам […]

Важливо

Дітей готують до війни. Як РФ мілітаризує дитинство на захоплених територіях України

Вже 11 років Російська Федерація займається індоктринацією дітей на тимчасово окупованих територіях України. Маніпуляції історичним фактами, дезінформація, тиск, який пригнічує критичне мислення дитини, виховання в […]