Українців, які зберігають вдома дрова без документів, можуть оштрафувати або навіть відправити за ґрати. Відповідне рішення прийняли у Верховній Раді України.
10 жовтня 2024 року в Україні прийняли закон №9665, який вніс зміни до Кодексу України “Про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері захисту рослинного світу, лісокористування та протидії незаконному обігу деревини”.
Нововведення передбачає посилення покарання за зберігання дров без документів, що підтверджують їхнє походження. Такі порушення каратимуться накладанням штрафу на громадян 510 — 15 300 гривень, на посадових осіб від 3 400 — 15 300 гривень.
Крім того, законом доповнюється Кримінальний Кодекс України новою статтею 246-1, яка передбачає встановлення кримінальної відповідальності за перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини без документів. Це буде каратися штрафом від 34 000 гривень або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Якщо ті ж самі дії будуть вчинені повторно, то штраф виросте та буде починатися від 170 000 гривень та до 425 000 гривень або буде позбавлення волі від п’яти до семи років.
Зазначимо, що ці покарання працюватимуть лише у випадку, якщо загальна кількість дерев буде значною (вартістю від двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) або великою (вартістю понад шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Опитування для бахмутян
Закон був прийнятий, але ще чекає підпису Президента Володимира Зеленського для повноцінної реалізації. Втім, він вже викликав занепокоєння серед населення, особливо серед жителів сільської місцевості. Редакція Бахмут IN.UA у своєму Telegram-каналі підготувала опитування для бахмутян, які наразі проживають в сільській місцевості, на тему того, чи мають вони документи на придбані дрова. Проголосувати можна за посиланням.
У селищі Слобожанське Дніпропетровської області відкрили центр підтримки переселенців з Курахівської громади. Тут надаватимуть гуманітарну, соціальну та психологічну допомогу.
Про це повідомив начальник Курахівської міської військової адміністрації Роман Падун.
Центр підтримки для ВПО з Курахового: послуги
Центр підтримки мешканців Курахівської громади розпочав роботу 1 листопада. Його відкрили на Дніпропетровщині, адже саме в цей регіон переїхала більша частина ВПО з Курахівської громади.
Фахівці центру підтримки надаватимуть комплексну допомогу переселенцям. А саме:
видача гуманітарної допомоги;
надання консультацій із соціальних, правових питань та пенсійного забезпечення;
надання консультацій з питань пошуку роботи та працевлаштування;
надання соціальних послуг, соціальної підтримки та проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи;
надання адміністративних послуг;
бібліотечні послуги;
організація простору для спілкування, обміну думками, майстер-класів та тренінгів;
проведення навчальних, інформаційних та соціальних заходів.
У планах — підписання меморандумів про співпрацю з іншими громадами, що дозволить ширше залучати допомогу та ресурси для підтримки тих, хто цього потребує.
Центр підтримки ВПО з Курахівської громади: контакти
Центр підтримки працює в селищі Слобожанське за адресою: вул. Виробнича, 23 (кінцева зупинка маршруту №153).
У час, коли соціальні мережі перенасичені рекламою, творці/творчині контенту постійно шукають нові підходи просування своїх блогів та продуктів для привернення уваги аудиторії. Однак, не всі. Бажаючи скоротити шлях до “успіху”, деякі блогер/к/и використовують стереотипи, що може допомогти контенту стати вірусним. Але чи завжди такий підхід виправданий?
У статті ми розглянемо, що таке стереотипізація, чому вона досі існує в рекламі та завернення до жіночої солідарності для просування контенту на основі кейсів у Tik-Tok.
Стереотипізація у мережах
Стереотипізація — це спрощення складного, що створює поверхневе та часто викривлене зображення групи людей чи речей. Наприклад, до найтиповіших відносяться гендерні, расові та вікові стереотипи, представлення яких у рекламі рідко відповідає дійсності. Стереотипи часто використовуються в рекламі для створення впізнаваних образів, які можуть легко запам’ятатися споживачам. Хоча їх використання може бути ефективним інструментом для підвищення впізнаваності особистого блогу чи бренду, такий контент також може викликати серйозні етичні питання.
Здавалось у час, де толерантність і свобода самовираження стали не менш важливими, ніж базові потреби, стереотипи про жінок, що з’явилися ще до когнітивної революції, досі живуть.
Стереотипний образ жінок як утриманок глибоко вкорінений в історії. Жінки довгий час були економічно залежними від чоловіків, оскільки не мали права на кар’єру, освіту чи власність. У патріархальних суспільствах вони часто сприймалися доглядальницями чоловіків, а їхня роль обмежувалася веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Навіть після того, як жінки отримали право на працю й стали економічно незалежними, цей стереотип продовжує існувати та використовуватись у медійних наративах.
“Псевдосолідарність” у Тік Ток
Редакція Бахмут.IN.UA виявила Tik-Tok тренд, у якому дівчата у відео просять інших користувачок про взаємодію із контентом — вподобати, прокоментувати, підписатись — через що, мовляв, хлопець чи чоловік купить їм стайлер компанії Dyson, собаку або виконають інші забаганки. Ці відео створюються людьми, які через Tik-Tok продають різноманітні товари для користування: одяг, аксесуари, курси, або прагнуть зробити свою сторінку більш популярною.
Потенційна взаємодія з користувачами, про яку просять авторки відео, підвищить впізнаваність самого акаунту. Ми поспілкувались із комунікаційницею проєкту Гендер в Деталях Альоною Грузіною про поширеність, мету та принципи роботи такого методу просування власних сторінок у соцмережах.
Лайки в обмін на речі
“Поширеність таких відео дуже висока, і, на перший погляд, в них немає проблематичності: жінки та дівчата різного віку, зовнішності, соціального достатку мінімумом зусиль отримають бажану річ, а інші жінки нібито демонструють сестринство та підтримку, залишаючи черговий коментар або лайк. Направду, проблематичність в таких відео є. По-перше, це закріплення гендерних стереотипів щодо того, що чоловік має заробляти та забезпечувати повністю сім’ю, а жінка має бути на його повному утриманні.” — коментує Альона Грузіна.
Хоча в цих відео жінки просувають образ жінки-утриманки, насправді авторки роликів, судячи з їхніх профілів, самі можуть себе забезпечити. Вони свідомо використовують цей стереотип, як інструмент для просування власного бренду та бізнесу. Створюючи контент, що відповідає популярному і провокативному образу, вони привертають увагу, збільшують кількість підписників і тим самим розширюють свою аудиторію, що, зрештою, допомагає у розвитку їхніх проєктів.
Як алгоритми Тік Ток читають тренди
Популярність таких відео в TikTok, де зосереджено понад 50% української молоді віком від 18 до 24 років, формує дискурс навколо гендерних стереотипів у просуванні контенту. Також, багато підлітків переглядають контент соцмережі щодня. Інформацію, яку вони споживають в інтернеті, має величезний вплив на формування їхньої системи цінностей і світогляду. Використання образу жінки як залежної від чоловіка фігури для реклами сприяє відтворенню цих моделей у реальному житті.
“Тренди в соцмережах побудовані на конкретних алгоритмах. Тобто, чим більше взаємодії із контентом (вподобання, коментарі, поширення чи збереження), про що просять авторки відео, тим більше шансів, що ролик стане популярним. Тож той контент, який апріорі закликає до взаємодії (як-то лайкніть, щоб мені купили дайсон), буде мати попит. Далі вже спрацьовує ефект масовості: якщо кілька роликів з таким підходом потрапили в рекомендації, то чому б мені або моєму бізнесу не зробити те саме, і от ми бачимо типові відео, які вже формують цілісний тренд. Який ми, власне, і аналізуємо.”
Є жінки, які вважають таку модель поведінки цілком нормальною, в той час, як інші її відкидають. Чоловіки також мають свої думки з цього приводу. Ті, хто не погоджується, часто залишають критичні коментарі, що, попри негативний характер, все одно сприяє підвищенню популярності контенту. Чим більше дискусій викликає тема, тим вище шанси на те, що відео потрапить у топ. Це підкреслює, що суперечливі теми завжди привертають увагу та викликають активні обговорення. Такі взаємодії, навіть якщо вони є критичними, стають частиною механізму просування, адже залучення аудиторії до діалогу робить контент більш помітним.
Жіноча солідарність для просування
Жіноча солідарність — важливий аспект феміністичного руху, який має на меті створення підтримуючої спільноти жінок, здатної разом боротися з несправедливістю, дискримінацією та мізогінією. Однак, попри першопочаткову позитивну сутність цього терміну, термін “жіноча солідарність” набув хибного тлумачення в TikTok.
Під приводом солідарності з’являються заклики до вподобайок чи коментарів, що покликані підвищити популярність контенту без жодного реального зв’язку з підтримкою прав жінок чи феміністичним рухом. Такі відео зазвичай супроводжуються хештегом #жіночасолідарність, а в коментарях інші користувачки закликають до “взаємної підтримки” — у вигляді підписок, лайків чи навіть обіцянок про можливі “бонуси” від чоловіків у відповідь на таку підтримку.
Чим загрожує тренд у Тік Ток
Поширення подібних закликів створює ефект масового впливу: у коментарях присутня чимала кількість дописів від інших акаунтів, що просять в знак нібито жіночої солідарності поставити вподобайку, прокоментувати чи підписатись на аккаунт. Відтак, мовляв, їхній чоловік, приміром, запропонує вийти заміж тощо.
Таке використання викривлює суть жіночої солідарності. Вона стає просто закликом до «лайків» і підписок, часто з нав’язуванням стереотипів. Подібні «акції» підштовхують інших сприймати підтримку як простий обмін компліментами. Таке викривлення терміну є небезпечним, оскільки воно може формувати уявлення про феміністичний рух як про щось малозначне, зводячи його до «сестринської» підтримки у вигляді лайків і коментарів. Це призводить до знецінення ідеї боротьби за права та свободи жінок, замінюючи її на простий механізм для підвищення залученості аудиторії та власної популярності.
23 жовтня 2024 року редакція опублікувала новину “Для ВПО з Бахмута планують будувати нове житло: проєкт на стадії пошуку донорів”. Тоді ми повідомили бахмутянам, що […]
Що купували для Бахмутського району в евакуації за серпень, вересень та жовтень. Розбираємо найбільші закупівлі керівництва міст району на порталі Прозорро. Соледар Управління соцзахисту Соледарської […]
У Дніпрі працює Міжрегіональний спеціалізований центр поліції з розшуку осіб. Звернувшись туди, люди можуть отримати допомогу в пошуку безвісти зниклих. Про це повідомляє відділ комунікації […]
У Покровську і Родинському більше неможливо зняти готівку в банкоматах “Ощадбанку”. Банкомати більше не обслуговуватимуть, зважаючи на безпекову ситуацію. Про це повідомляє Покровська МВА. Банкомати […]
Благодійна організація “Карітас” у місті Полтава продовжує реєстрацію на надання фінансової допомоги на оренду житла терміном на 6 місяців. Виплати надаватимуться в межах проєкту “Багатосекторна […]