Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти привезли в Бахмут і Соледар своїх священиків. Тут вони провели “божественну літургію” для окупаційних військ.

Про це повідомляють окупанти на своїх пропагандистських ресурсах.

Російські священники в Соледарі

В окупований Соледар вперше з 2023 року приїхали російські священники. Цю подію окупанти називають “історичною”.

Службу проводили священники російських козацьких формувань олексій баришев і серафим дубанов. “Літургію” вони проводили для окупантів, які воюють в Україні. Присутніх на службі військових, нібито, привезли прямо з лінії фронту.

Священники “працювали” в одному з приміщень, які окупанти використовують у своїх військових цілях.

Зазначимо, що раніше священник російської козачої бригади “терек” олексій баришев, який відвідав Соледар, проводив служби і в Бахмуті. Зокрема, в березні цього року він відвідав базування 20-ї гвардійської загальновійськової армії, яка воює біля Бахмута, де провів літургію за загиблими окупантами. Примітно, що під час цієї літургії на стінах замість ікон висіли портрети путіна і тодішнього міністра оборони шойгу.

Відбудова Соледара: заяви окупантів

Нагадаємо, що Соледар знаходиться в російській окупації з січня 2023 року. Захопити місто росіяни намагалися кілька місяців, не шкодуючи ні техніки, ні живої сили. За місто йшли важкі бої, в ході яких була знищена вся інфраструктура. Наразі в Соледарі немає жодної вцілілої будівлі.

Днями “влада днр” заявила, що думає про відновлення захоплених Соледара, Бахмута та Авдіївки. Однак зараз відбудова Бахмута і Соледара — це лише розмови. Точних планів та строків відновлення міст немає.

За словами чиновника “днр” євгенія солнева, відбудовувати Бахмут і Соледар зарано, бо до міст надто близько розташована лінія фронту.

Читайте також:

• Заборона УПЦ-МП: чим московські попи загрожують українцям
• Митрополит на двох стільцях: як Андрій Нікітін товаришував з Бахмутом та “ДНР”
• Російська церква створює “православні ПВК” для війни в Україні — СБУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Служба безпеки України враховує інформацію з матеріалу редакції Бахмут IN.UA про Митрополита Митрофана для подальшого розслідування.

Митрополит Митрофан

Про Митрополита Митрофана ми писали у лютому та звернулися до СБУ із запитом щодо подальшого розслідування цієї особи, адже без підозри та провадження Митрополит, що проживає в окупованій Горлівці, може вільно перетнути кордон та так само вільно перебувати в Україні. 

База Миротворця з 2016 року за пособництво тероризму, виправдання російської агресії 2014 року, спільні з ватажками “ДНР” заходи, супровід цивільних з заводу “Азовсталь” на фільтрацію, відвідування окупованого у 2022 році Лиману — це частковий перелік дій Митрополита, за яким проводитимуть розслідування. 

В СБУ повідомили, що інформацію матеріалу враховуватимуть при подальших оперативних діях. 

Митрофан (Андрій Нікітін) — Горлівський та Слов’янський Митрополит, з 2007 року керує Горлівською та Слов’янською єпархією Московського патріархату.

Проживаючи у тимчасово окупованій Горлівці священник був присутнім на релігійних заходах по обидві лінії фронту, вільно пересувався блокпостами та зустрічався з представниками влади як з українського боку, так і з боку ОРДЛО після 2014 року і до початку повномасштабного вторгнення 2022 року.

Читайте також:

• Митрополит на двох стільцях: як Андрій Нікітін товаришував з Бахмутом та “ДНР”
• Заборона УПЦ-МП: чим московські попи загрожують українцям
• Бахмутська керівниця, діти на камчатці та зникнення людей: як живе окупований Світлодарськ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!