Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

15 липня стало відомо, що Михайло Федоров залишив посаду міністра оборони. Підбиваючи підсумки роботи, він опублікував допис, у якому перелічив головні досягнення своєї команди та визнав реформи, які завершити не вдалося. Усунення Федорова викликала хвилю негативних реакцій у суспільстві, зокрама сьогодні у різних містах України жителі вийшли на мирну акцію проти відставки Міністра оборони.

Бахмут IN.UA зібрав головне про його роботу, відставку та те, що відбувається навколо оновлення уряду.

Коли Михайло Федоров очолив Міністерство оборони

Михайло Федоров очолив Міністерство оборони з 14 січня 2026 року. До цього він відповідав за цифрову трансформацію України, розвиток застосунку “Дія” та цифровізацію державних сервісів. На новій посаді одним із головних напрямів його роботи стала технологічна перевага української армії, розвиток оборонних інновацій, реформування закупівель та масштабування виробництва озброєння. 15 липня стало відомо, що Федоров подав у відставку. Джерела видання “Українська Правда” повідомили, що рішення про усунення Федорова було прийнято через те, що Зеленський більше не міг миритися з постійним конфліктом між Федоровим і Сирським. Ймовірним кандидатом на посаду Федорова буде Ігор Клименко, очільник МВС.

Один із депутатів “Слуги народу”, який був присутній на засіданні фракції, розповів: “Було видно, що президенту дуже важко про це говорити. Він хвилин десять буквально вичавлював із себе слова, підбирав формулювання, намагався пояснити своє рішення. Воно наче і виглядало раціональним, але було видно, що це звільнення Федорова дається дуже непросто”.

Які результати своєї роботи назвав Федоров

Після відставки Федоров опублікував перелік із 22 досягнень, які, за його словами, вдалося реалізувати команді Міністерства оборони. Серед головних результатів він виділив розвиток безпілотних технологій. За словами ексміністра, за чотири місяці Міноборони закупило більше дронів, ніж було придбано за весь попередній рік. Йдеться про FPV-дрони, дрони на оптоволокні, безпілотники для глибоких ударів, дешеві розвідувальні комплекси, наземні роботизовані комплекси та дрони-перехоплювачі.

Окремо він згадав запуск системного забезпечення бойових бригад безпілотниками, завдяки чому підрозділи мають отримувати прогнозовані поставки без ручного розподілу.

Федоров також заявив про реформування системи оборонних закупівель.

За його словами, Міноборони:

• запустило тендери на закупівлю далекобійної артилерії та сотень тисяч дронів;
• почало закуповувати автомобілі, багі та квадроцикли через конкурентні процедури;
• запровадило механізм 70% передоплати для закупівель через Brave1 Market;
• розпочало грантову програму для українських виробників ракет та вибухових речовин.

Окремим напрямом стала підтримка українського оборонно-промислового комплексу та масштабування виробництва сучасного озброєння.

Серед досягнень Федоров також назвав:

• підписання контрактів на ракети Patriot;
• запуск механізму закупівлі ракет за рахунок європейського кредиту;
• підвищення ефективності роботи ППО після впровадження аналізу кожної масованої атаки;
• успішне тестування української балістичної ракети, над якою працювали в зоні відповідальності Міністерства оборони;
• контракт на закупівлю винищувачів Gripen.

Також, за його словами, було створено Defense AI Center для впровадження штучного інтелекту у військовій сфері та Trophy Lab, який дозволяє партнерам вивчати захоплені російські військові технології. Колишній міністр окремо відзначив міжнародний напрям роботи. За його словами, за час його каденції відбулося три засідання Контактної групи з питань оборони України (“Рамштайн”), під час яких партнери оголосили про військову підтримку на десятки мільярдів доларів. Також Міністерство оборони працювало над залученням європейського фінансування для українських оборонних потреб.

Які реформи завершити не вдалося

У своєму зверненні Федоров визнав, що частину змін команда не встигла реалізувати.

Серед них:

• завершення організаційної реформи Міністерства оборони відповідно до стандартів НАТО;
• переведення всіх оборонних закупівель на тендерну систему;
• формування культури персональної відповідальності за ухвалені рішення.

За словами ексміністра, багато процесів уже були розпочаті, однак потребували більше часу.

Реакція суспільства та протести

Відставка Федорова спричинила негативний відгук у суспільства. Так, сьогодні, 16 липня у Києві, Львові, Івано-Франківську, Дніпрі, Одесі та інших містах України проходять мирні акції проти рішення щодо відставки Федорова.

Сергій Стерненко також повідомив, що припиняє роботу як радник міністра оборони. Він назвав Федорова “найкращим міністром оборони за всю історію України” та заявив, що його відставка “віддаляє державу від перемоги”.

За словами Стерненка, разом із відставкою міністра він втратив можливість впливати на розвиток військових технологій і закупівлі дронів.

“Прикро, що сьогодні наша держава стала значно далі від перемоги. Прикро, що реальні реформи навіть не дали розпочати, хоча все одно вдалося багато що змінити. Не прикро за вас, за людей, які усе бачать та розуміють. І підтримують. Це точно не кінець. Безмежна повага Михайлу. Подяка всім, хто не мовчить”, — написав Сергій Стерненко.

Марія Берлінська, керівниця проєкту Victory Drones критично висловилася щодо відставки Федорова, назвавши це “фатальною помилкою презедента”.

“Призначити Федорова міністром оборони – одне з наймудріших рішень Президента Зеленського.Звільнити Федорова зараз – одна з найбільших помилок Президента Зеленського. Те, що робив Федоров з командою для переваги в технологічній війні – безумовно талановито, а моментами навіть без перебільшення геніально. Ситуація в нас настільки погана, що звичайне гарне управління вже не допоможе. Це вже не простуда, не бронхіт і навіть не пневмонія. Останні стадії туберкульозу. Тут потрібен не звичайний терапевт, а консиліум світил медицини. Нас спасуть тільки асиметричні, технологічні, нестандартні і, виключно, геніальні рішення. Це рішення президента буде коштувати нам не дорого. А безумно дорого.

Ціна буде – життя і здоров’я сотень тисяч людей. Сотень тисяч, якщо не більше. Дуже хочу помилитись. Але я чітко і по суті відповідаю за кожен свій прогноз протягом 12 років війни. Фатальна помилка Президента. Доповідь завершено”, — написала Марія Берлінська.

Відставка Федорова і реакція росіян

Після повідомлення про відставку Михайла Федорова в російському інформаційному просторі з’явилися схвальні коментарі щодо цього рішення. Зокрема, окремі російські воєнні блогери та пропагандистські ресурси позитивно оцінили кадрові зміни в українському уряді. Редакція наводить ці реакції як факт інформаційного супроводу події.

До теми:

Кадрові зміни в Уряді: хто залишив свої посади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Напередодні голосування за оновлений Кабмін з’являються наміри об’єднати в одному відомстві сферу ветеранської політики та питання ВПО. Громадськість висловлює занепокоєння. Об’єднання різних сфер в одному відомстві загрожує розмиванням його функцій.

На можливе об’єднання відреагувала Коаліція ветеранських організацій.

Можливе об’єднання політики ветеранів та ВПО: реакція

Напередодні голосування за оновлений Кабмін з’являються заяви про наміри об’єднати в одному відомстві сферу ветеранської політики та питання ВПО. Проти такого рішення виступає коаліція ветеранських організацій, у складі якої “Ветеран Хаб”, “Принцип”, “Юридична Сотня” та “Платформа відновлення людського капіталу. Рестарт”.

Громадськість попереджає про ризики можливого об’єднання Міністерства у справах ветеранів з іншими сферами. Це може розмити фокус роботи держави із людьми, які брали участь в обороні країни.

“Підтримка ветеранів, ветеранок та їхніх родин є не суто соціальною, вона є наскрізною і стосується усіх сфер діяльності уряду. Саме вона визначає престижність військової професії та формує бачення існування інституту резерву”, — зазначають у коаліції організацій.

Цільова аудиторія ймовірного відомства складатиме понад 15 мільйонів людей:

• учасники бойових дій — 1,8 мільйонів людей;
• члени родин УБД — понад 3,75 мільйонів людей;
• ВПО — до 6 мільйонів людей;
• українські біженці за кордоном — до 5 мільйонів людей.

Усі згадані групи мають різний досвід, а перетин потреб відбувається лише в окремих сферах, наприклад, житло, фінанси, здоровʼя. Це потребує різних інструментів підтримки, що призводитиме до труднощів в адмініструванні.

Ветеранські організації зазначають, що держава має остаточно визнати ветеранську політику надто великою і специфічною сферою, щоб ділити її з іншими напрямами. В умовах постійної війни кількість ветеранів та членів їхніх родин лише зростатиме. Тож інституційна спроможність та незалежність окремого міністерства є питанням національної безпеки.

У 2019 році в Україні вже був досвід обʼєднання сфер управління ветеранської політики, ТОТ та ВПО. Це паралізувало роботу як у напрямі ветеранської політики, так і в частині реінтеграції ВПО. Тому громадськість закликає не повторювати подібних рішень.

Читайте також:

• Кабмін створює Координаційну раду з питань ВПО: які завдання вона виконуватиме
• Як посилити роль ВПО з Донеччини та Луганщини у відновленні: реєстрація на подію в Києві 22 липня
• Демобілізовані бахмутяни можуть відпочити у Миргороді: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!