Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На одному з російських пропагандистських каналів опублікували нові кадри з Бахмута. На них потрапила будівля Бахмутського міського Центру дітей та юнацтва. Кадри зроблені у 2026 році.

Редакція публікує відео.

Який вигляд має Бахмутський міський Центр дітей та юнацтва у 2026 році

Російські окупанти показали, який вигляд має будівля Бахмутського міського Центру дітей та юнацтва, що на вулиці Миру. Кадри актуальні, зроблені у 2026 році. Зйомку окупанти вели з висоти, ймовірно з будівлі навпроти.

На відео видно, що від будівлі залишився тільки понівечений фасад. Приміщення зруйновані прямими потрапляннями снарядів. Руйнування також мають будинки, розташовані поруч.

Який вигляд мав Бахмутський міський Центр дітей та юнацтва до війни

Будівля, в якій працював Центр дітей та юнацтва, є історичною, вона зведена у 1880-х роках. У 1920-1930-х роках тут був один із корпусів учительського інституту, в повоєнні роки — Артемівське педагогічне училище, потім — школа №26, та у підсумку — міський будинок піонерів та школярів.

На базі Центру працювали 72 гуртки за напрямками: фізкультурно-спортивний, художньо-естетичний, дослідницько-експериментальний, соціально-реабілітаційний, гуманітарний, оздоровчий. Їх відвідували понад тисячу бахмутян.

Будівля Центру дітей та юнацтва була зруйнована внаслідок російського обстрілу в листопаді 2022 року.

Читайте також:

• Росіяни показали, як виглядає зруйнований ними Торецьк у березні 2026 року
• “У зарослях не видно будинків”: який вигляд має селище Травневе Бахмутського району в 2026 році
• Новий фільм РФ про Бахмут: окупанти показали, як знищили місто й облаштували військову базу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де протягом доби зупинили 61 штурм. Загалом російська армія провела на Донеччині 81 наступальну дію.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше ворожих атак протягом минулої доби, 16 березня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 31 ворожий штурм. Окупанти атакували в бік Білицького, Родинського, Новоолександрівки, Мирнограда, Шевченка, Гришиного, Удачного, Котлиного, Філії, Новомиколаївки та Новопідгороднього.

За даними оперативного командування “Схід”, на Покровському напрямку залишається складна ситуація. Військові фіксують ознаки підготовки ворога до активізації наступальних дій із залученням накопичених резервів.

Не поступається за кількістю ворожих атак і Костянтинівський напрямок, де минулої доби російська армія провела 30 атак. Окупанти атакували в бік Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки, Степанівки, Русин Яру, Софіївки та Новопавлівки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в напрямках Дробишевого, Лимана, Ставків, Діброви та Борової. Загалом минулої доби тут відбулось дев’ять боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував десять разів, намагаючись просунутись у бік Ямполя, Платонівки, Різниківки, Озерного та Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку росіяни намагались покращити своє положення, штурмуючи в бік Міньківки.

Читайте також:

• “Люди більше не тримаються за городи”: як проходить евакуація з Донеччини та з якими труднощами стикаються волонтери
• Росіяни використовують Покровськ як плацдарм для накопичення військ — командування “Схід”
• “Пошкоджених не залишаємо”: як бійці 25-ї бригади евакуюють підбиті наземні дрони з-під Покровська

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!