Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Президент Володимир Зеленський анонсував новий етап обміну полоненими між Україною і Росією. Він може відбутися вже найближчим часом.

Про це він сказав під час спілкування з журналістами.

Коли відбудеться новий обмін полоненими

За словами Володимира Зеленського, переговори з американською групою щодо обмінів полоненими наразі тривають у телефонному та онлайн-форматах. Він наголосив на важливості процесу обміну для України, зазначивши, що цей напрямок продовжується і останнім часом вдалося повернути значну кількість людей.

Глава держави додав, що наразі очікується ще один обмін, і висловив сподівання на його успішне завершення.

Зеленський також прокоментував можливість візиту до Києва представників президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера.

“Так, ми їх очікуємо. Я думаю, що вони приїдуть. Ну, на сьогодні питання для нас війна в Україні — номер один. Для американців війна в Ірані — номер один. Але Україна також є серед пріоритетних тем. Ми про це проговорювали з переговорною групою. Очікуємо на зустріч“, — сказав він.

Водночас, як передають журналісти “Інтерфакс-України”, Кирило Буданов, керівник Офісу Президента, на полях Київського безпекового форуму наголосив, що робота над обміном військовополоненими наразі триває та вже має певну конкретику.

“Обмінний процес? Якраз от зараз черговий список отримали. Це просто юридичні перепони невеличкі з боку РФ. Не переймайтеся, все буде добре”, — підкреслив він.

Нагадаємо, що напередодні Великодня до України повернулися з російського полону 182 людей — 175 військових і 7 цивільних. Більшість із тих, кого обміняли, були в полоні з 2022 року.

Читайте також:

Великодній обмін: Україна повернула 182 військових та цивільних з російського полону

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Працівники Слов’янського відділу Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області оформили паспорт громадянина України для виїзду за кордон жінці поважного віку. Сторічна місцева жителька готується до європейської мандрівки.

Про це повідомила Державна міграційна служба України.

В Слов’янську оформили паспорт 100-річній жінці

До міграційної служби у місті Слов’янськ звернулася громадянка України Олександра Іванівна. Жінка народилася у 1925 році. Метою її візиту до відділу стала необхідність оформлення закордонного паспорта. Згідно з процедурою, вже найближчими днями заявниця має офіційно отримати свій готовий паспортний документ на руки.

Отримання документа необхідне Олександрі Іванівні для реалізації запланованого візиту до Європи. Жінка спланувала цю подорож задля відпочинку, а також для того, щоб відвідати свою онуку. Зі свого боку представники міграційної служби висловили жінці побажання міцного здоров’я, приємної подорожі, гарних вражень та довгих щасливих років життя.

Як і де можна отримати паспортні послуги

Представники Головного управління ДМС у Донецькій області нагадують громадянам про чинні правила надання адміністративних послуг. Оформити необхідні паспортні документи українці мають змогу у будь-якому діючому підрозділі міграційної служби. Звертатися можна безпосередньо за місцем фактичного перебування, оскільки надання послуги здійснюється незалежно від місця офіційної реєстрації проживання заявника.

Читайте також:

На Донеччині запровадили нові правила вакцинації дітей: що змінилося

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!