Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадська організація “ВПО Україна” анонсувала нову благодійну ініціативу для родин, які втратили свої домівки через війну. Цього разу благодійники розіграють п’ять готових для проживання будинків у Черкаській області.

Про це повідомив Максим Ткаченко співзасновник організації ГО “ВПО України”.

Хто має право на участь у розіграші

Програма орієнтована на найбільш вразливі категорії громадян, які змушені будувати своє життя з нуля. Головна вимога до претендентів — наявність офіційного статусу внутрішньо переміщеної особи (наявність дійсної довідки ВПО).

У розіграші можуть брати участь сім’ї переселенців, які евакуювалися з:

• тимчасово окупованих територій України;
• зон ведення активних бойових дій;
• територій, які наближені до лінії фронту.

Як подати заявку: покрокова інструкція

Процедура реєстрації максимально спрощена, проте організатори просять учасників бути вкрай уважними під час внесення особистих даних. Щоб долучитися до розіграшу, необхідно виконати кілька простих кроків:

• Перейти за спеціальним посиланням для реєстрації (знайти його можна на офіційних ресурсах ГО “ВПО Україна”).
• Уважно заповнити електронну форму, вказавши всю необхідну інформацію про себе та свою родину;
• Ретельно перевірити правильність введених даних перед їхнім відправленням, адже помилки можуть ускладнити процес верифікації;

Організатори гарантують, що всі заявники, чиї анкети відповідають зазначеним критеріям програми, будуть обов’язково включені до фінального списку учасників розіграшу.

Читайте також:

ВПО, які оселилися на Одещині, можуть отримати відшкодування за оренду житла і комунальні послуги: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Цьогорічна вступна кампанія для майбутніх магістрів та аспірантів вже має чіткий графік. Міністерство освіти і науки остаточно затвердило дати проведення вступних іспитів на 2026 рік.

Редакція Бахмут IN.UA, спираючись на дані Українського центру оцінювання якості освіти, зібрала всю необхідну інформацію про терміни реєстрації, дати тестувань та структуру завдань.

Коли та як реєструватися на іспити

Аби взяти участь у вступних випробуваннях, майбутнім магістрам та аспірантам необхідно звернутися до приймальних комісій обраних університетів та подати відповідні документи.

Основний період реєстрації триватиме з 23 квітня до 14 травня включно. Після успішного оформлення кожен вступник отримає екзаменаційний листок, який міститиме дані для входу на персональну інформаційну сторінку.

Для тих, хто не встигне зареєструватися вчасно або потребуватиме зміни вже внесених даних, передбачений додатковий період — з 26 до 28 травня.

Графік вступу до магістратури

Учасники, які реєструвалися на основну сесію, отримають запрошення-перепустки на своїх інформаційних сторінках до 19 червня. У них буде вказано точну дату, час та місце проведення іспиту. Для магістратури встановлені такі терміни:

• Основна сесія: триватиме з 26 червня до 14 липня. Результати за шкалою 100-200 балів з’являться в електронних кабінетах до 23 липня.
• Додаткова сесія: проходитиме з 3 до 21 серпня. Запрошення на неї надійдуть до 28 липня, а результати оголосять до 21 серпня.

Графік вступу до аспірантури

Для здобувачів ступеня доктора філософії та доктора мистецтва запрошення на основну сесію також надійдуть до 19 червня. Графік іспитів дещо відрізняється:

• Основна сесія: відбудеться з 14 до 29 липня. Офіційні результати оприлюднять до 7 серпня.
• Додаткова сесія: запланована на 24-28 серпня. Запрошення учасникам надішлють до 19 серпня, а підсумкові бали стануть відомі до 4 вересня.

З чого складається єдиний вступний іспит (ЄВІ)

У 2026 році єдиний вступний іспит для магістратури та аспірантури залишається незмінним. Він складається з двох великих частин: тесту загальної навчальної компетентності (ТЗНК) та блоку з іноземної мови.

Блок “ТЗНК”

Ця частина перевіряє вербально-комунікативні та логіко-аналітичні навички вступника. На виконання відводиться 75 хвилин. Тест містить 27 завдань:

• 4 завдання передбачають заповнення пропусків у мікротекстах (загалом це 10 окремих підзавдань);
• 23 завдання з вибором однієї правильної відповіді.

За кожну правильну відповідь та коректно заповнений пропуск учасник отримує 1 бал. Максимальна кількість тестових балів за цей блок — 33.

Блок “Іноземна мова”

Під час реєстрації вступник самостійно обирає мову складання: англійську, німецьку, французьку або іспанську. Блок триває 45 хвилин і складається з частин “Читання” та “Використання мови”. Усього потрібно виконати 30 завдань:

• 6 завдань на встановлення логічних пар (відповідності);
• 5 завдань із вибором однієї правильної відповіді;
• 19 завдань на заповнення пропусків у запропонованому тексті.

Система оцінювання тут ідентична: 1 бал за кожну правильну відповідь. Максимально за мовний блок можна набрати 30 балів.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!