Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство внутрішніх справ (МВС) України запустило застосунок екстреної допомоги “112”, який дозволяє викликати необхідні служби навіть без мобільного зв’язку.

Про це повідомив Ігор Клименко, Міністр внутрішніх справ України.

МВС запустило застосунок екстреної допомоги “112”

МВС презентувало застосунок екстреної допомоги “112”, який працює без мобільного зв’язку.

У разі критичної ситуації користувач здійснює дзвінок через застосунок, після чого оператор оцінює обставини та скеровує на місце відповідну службу — поліцію, рятувальників, медиків або газову службу.

Найбільш корисним застосунок є в укриттях або підвалах, де відсутній мобільний сигнал, у районах зі слабким чи нестабільним покриттям, а також під час аварій або перебоїв у роботі стільникових мереж.

“Ми будемо розширювати функціональність “112”. Серед наступних кроків — опція виклику жестовою мовою, щоб сервіс був максимально доступним для всіх користувачів. 112 — це про можливість отримати допомогу за будь-яких умов. Навіть коли інші канали зв’язку недоступні“, — зауважив Ігор Клименко, Міністр внутрішніх справ України.

Як завантажити застосунок

Завантажити застосунок можна за одним із посилань нижче, яке відповідає операційній системі телефону:

• для IOS — посилання;
• для Android — посилання.

Читайте також:

На що українці можуть витратити “зимову тисячу”: перелік товарів та послуг

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці час від часу мають надавати акт перевірки сімейного стану. Особливо це стосується випадків, коли необхідно звернутися за звільненням зі служби через необхідність постійного догляду за членом сім’ї, зокрема особою з інвалідністю I або II групи, тяжкохворим родичем чи за відсутності інших осіб, здатних забезпечити такий догляд.

Детальніше про те, як отримати акт перевірки сімейного стану — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати акт перевірки сімейного стану

Від 15 липня 2025 року набули чинності зміни, якими врегульовано порядок отримання акту перевірки сімейного стану військовослужбовця. Документ є підставою для звільнення відповідно до абзаців 13 і 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Отримати акт можна двома способами. Перший — подати рапорт на ім’я командира військової частини за затвердженою формою. Другий — безпосередньо через звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем проживання особи, яка потребує догляду. Його можна подати як особисто, так і поштою.

Для нього необхідно подати оригінали або нотаріально завірені копії наступних документів:

• форму, затверджену наказом Міністерства оборони України;
• документи, що підтверджують родинний зв’язок, наприклад, свідоцтво про народження або паспорт особи, яка потребує допомоги;
• документи, що підтверджують потребу у догляді — довідка про встановлення інвалідності I або II групи, висновок медичної комісії про потребу у постійному догляді, або інші медичні документи (витяги з історії хвороби), якщо вони підтверджують неможливість самообслуговування людини;
• документи, що підтверджують відсутність інших осіб, здатних здійснювати догляд (свідоцтво про смерть інших родичів, документи про інвалідність родичів тощо);
• документи про склад сім’ї та спільне проживання (довідка про склад сім’ї, довідка про зареєстроване місце проживання);
• інші додаткові документи за потреби (судові рішення, довідка з соцзахисту про призначення догляду тощо).

Після надходження рапорту або заяви командир військової частини протягом трьох днів надсилає запит до ТЦК та СП. Керівник центру впродовж одного дня призначає комісію, яка перевіряє сімейні обставини, вивчає документи, відвідує місце проживання та користується державними реєстрами.

Перевірка триває до десяти календарних днів, а у разі надсилання додаткових запитів — до 15 днів. За результатами складається акт перевірки сімейного стану у трьох примірниках, які надсилають військовій частині та військовослужбовцю не пізніше ніж за п’ять днів після оформлення документа.

Загальний строк від подання рапорту чи заяви до отримання акту може сягати 24 календарних днів. Новий порядок встановлює чітку процедуру дій для військовослужбовців, які потребують звільнення за сімейними обставинами.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати військові з Часів Яра

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!