Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У російській політиці є поняття “регіон-шеф”. Таку назву дають регіонам, які опікуються та допомагають розвиватися економіці інших територій. Система “регіонів-шефів” стала одним із ключових інструментів росії для інтеграції окупованих територій. Оскільки регіони росії стають основними “партнерами” окупантів для так званої відбудови та “покращення” життя на ТОТ.

Бахмут IN.UA розповідає, які регіони рф опікуються окупованими громадами Донеччини.

Коли росія взяла “шефство” над Донеччиною

19 травня 2022 року росія заявила про шефство над територіями так званої “днр” і “лнр”. Таку заяву зробив заступник керівника адміністрації путіна Серій Кірієнко під час марафону “Нові горизонти”. А вже на початку серпня 2022 року пропагандисти звітували, що 39 російських регіонів погодилися допомогти у відновленні окупованих районів Донецької та Луганської областей.

Для допомоги окупованим територіям російські регіони використовують бюджетні кошти та залучають бізнес. Гроші, нібито, направляють на відновлення інфраструктури та соціальних об’єктів.

Примітно, що до повномасштабної війни росія не брала шефство над окупованими територіями. Зараз цей процес є ключовим інструментом для інтеграції окупованих територій до рф, коли регіони росії стають основними “партнерами” для так званої відбудови. Таким чином українські території закріплюють зв’язки з регіонами рф.

Самара і Сніжне

27 травня 2022 року Самарська область рф уклала угоду про співпрацю з містом Сніжне. Це була перша угода, укладена регіоном рф з окупованими територіями України.

Угода передбачала, що Самара допомагатиме відновлювати інфраструктуру і розвивати соціальну сферу в Сніжному. Для робіт на Донеччині залучають добровольців, будівельників, комунальників і лікарів із Самарської області. Вони працюють у Сніжному позмінно.

У 2025 році Самарська область відзвітувала про відновлювальні роботи на 88 об’єктах у Сніжному. Серед них пам’ятники та меморіали, багатоквартирні будинки, школи, дитячі садки та майданчики, заклади охорони здоров’я, дороги, інженерні комунікації та благоустрій територій.

У планах на 2026 рік — будівництво павільйонів на зупинках громадського транспорту та молодіжного центру. Також продовжуються прийоми самарських лікарів у медзакладах міста.

Окрім цього, самарці беруть участь у пропагандистських заходах для молоді. Так у березні 2025 року між молоддю Самари і Сніжного організували телеміст, під час якого обговорювали “значення великої перемоги, героїзм радянського народу та важливість збереження історичної правди”.

За ініціативи “самарських добровльців” у Сніжному організували “Школу молодого пошуковика” для підлітків. Програма включала навчання архівної справи, ексгумаційних робіт, музейного проєктування та інформаційного супроводу пошукової діяльності.

Югра і Макіївка

30 травня 2022 року над окупованою Макіївкою взяв шефство Ханти-Мансійський округ — Югра. Згідно з угодою, Югра має надавати Макіївці допомогу для відновлення економіки, інфраструктури, повернення до мирного життя, реалізації інфраструктурних проєктів.

Протягом трьох років співробітництва, за підтримки Югри в Макіївці, нібито, відремонтували близько 350 об’єктів, 200 з яких — багатоквартирні будинків. У межах співпраці в лікарнях Макіївки регулярно працюють російські лікарі, а діти з Макіївки їздять до літніх таборів за кошти Югри.

Примітно, що проєкти, реалізовані за сприяння Югри містять елементи, які показують зв’язок з регіонами. Наприклад, у травні 2026 року в Макіївці капітально відремонтували сквер “Дев’ятої п’ятирічки”. Але тепер ця зона відпочинку називається Югорський парк.

“У парку, який отримав ім’я нашого регіону, ми поділилися з макіївчанами та гостями міста частиною самобутньої культури Югорської Півночі. Одним із його символів стали фігури мамонтів, створені за образом своїх хантійських братів з Археопарку в столиці автономного округу. Інсталяція отримала назву “Дружба Югри та Макіївки”, — казав під час відкриття парку губернатор Югри Руслан Кухарчук.

В інфопросторі функціонує медіапроєкт “Югра-Макіївка”, який реалізується з весни 2024 року. Його мета — поширювати інформацію про допомогу рф у благоустрої Макіївки.

“Завдяки проекту “Югра-Макіївка” в кілька разів підвищилася впізнаваність Югри як регіона-друга, регіона-брата серед мешканців Макіївки. Під час проведення опитувань та спілкування з макіївчанами ми не зустрічали людей, хто б не знав чи не чув про Югру та допомогу регіону”, — йдеться в описі проєкту.

Серед планів Югри на 2026 рік — ремонт приміщення чергово-диспетчерської служби та концертного залу в Макіївці.

Санкт-Петербург і Маріуполь

1 червня 2022 року Маріуполь і Санкт-Петербург підписали угоду про побратимські зв’язки. За словами псевдомера Маріуполя Антона Кольцова, за чотири роки співпраці петербуржці відновили житлові будинки, модернізували школи та лікарні, оновили соціально-культурні об’єкти, відкрили парки та облаштували двори.

Одним із головних проєктів у Маріуполі, який реалізував Санкт-Петербург, була так звана “відбудова” Маріупольського драматичного театру. На місці колишньої будівлі, яка була знищена російською авіабомбою, росіяни звели нову. Її відкрили у грудні 2025 року.

Скільки людей загинули в будівлі драмтеатру і досі точно невідомо. Звівши нову будівлю, росіяни знищили сліди свого воєнного злочину.

А вже з лютого 2026 року в театрі показують вистави.

“Фахівці з Санкт-Петербурга виконали колосальну, копітку роботу, щоб повернути цій історичній будівлі її колишній вигляд. І ось вперше із закінчення бойових дій 2022 року акторська трупа розпочала репетицію у стінах цього маріупольського храму Мельпомени”, — писали на сторінці театру.

Окрім відбудови, в межах співпраці Маруіполя і Санкт-Петербурга людям насаджують російський устрій життя. Це роблять, переважно, через так звані культурні “обміни” і залучення російських фахівців.

“Між Петербургом та Маріуполем йде обмін досвідом між педагогами, лікарями, проводяться спільні спортивні заходи, організуються поїздки маріупольських школярів до оздоровчих таборів Петербурга. У майбутньому взаємодію міст планують зробити ще системнішою: проводити соціальні, культурні, освітні заходи, які включають обмін знаннями, досвідом, технологіями в різних напрямах. Серед перспективних напрямів – охорона здоров’я, освіта, спорт, інформаційні технології та цифровізація, взаємодія промислових підприємств”, — писали пропагандисти.

Також росіяни звітують про поповнення бібліотечних фондів російською літературою.

Окремо росіяни працюють і з молоддю. Дітей відправляють на відпочинок до Санкт-Петербурга, а на свята дітям видають подарунки від російського регіону.

На 2026 рік петербуржці запланували відновлення трамвайного депо в Маріуполі та ремонт відділу РАГСу.

Сахалін і Шахтарськ

У червні 2022 року Сахалінська область рф взяла шефство над містом Шахтарськ. На початку співробітництва губернатор Сахаліна говорив про намір співпрацювати у соціальній політиці, медицині й освіті. Головним напрямком визначили житлово-комунальне господарство: підготовка будинків та соціальних об’єктів до опалювального сезону, ремонт системи водопостачання.

Через рік, у липні 2023 року, до Шахтарська приїхав голова уряду Сахалінської області. Він доповідав про відновлення понад 120 об’єктів у місті і оглянув незавершені об’єкти.

Разом з представниками “днр” він відвідав один із місцевих магазинів. Там відкрили відділ сахалінських продуктів. На полицях — консерви, напої, рибна продукція. Чи актуальною є доставка продуктів з регіону за 12 тисяч кілометрів — питання відкрите. Але влада “днр” зазначала, що інтерес у покупців є.

Станом на сьогодні Сахалін продовжує роботи в Шахтарську, у фокусі — школи і дитячі садки. На 2026 рік запланована модернізація школи №19 і облаштування залу хореографії у школі №2.

Нижній Новгород і Харцизьк

9 червня 2022 року губернатор Нижегородської області Гліб Нікітін підписав угоду про співпрацю з окупаційною головою Харцизька Вікторією Жуковою. Метою співпраці було відновлення та розвиток комунальної, інженерної, транспортної інфраструктури. Для проведення робіт російський регіон відправив до Харцизька необхідну техніку.

Станом на сьогодні фахівці з Нижегородської області продовжують роботу в комунальній сфері. Зокрема, російські комунальники допомагають ліквідувати аварії на системах водозабезпечення і водовідведення. У червні міністерство будівництва, архітектури і ЖКГ в “днр” звітувало, що нижегородські комунальники ліквідували 180 аварій на водопровідних та каналізаційних мережах. Роботи проводили в селищах Зуївка та Заріччя, а також у Зугресі. Вони ліквідували пориви та стабілізували подачу води мешканцям.

Також цьогоріч росіяни проводять ремонт у місцевій лікарні. Там оновлюють неврологічне відділення і амбулаторію.

Окрім цього, проводять роботи в Іловайську, який входить до складу міського округу. Там оновлюють тротуари.

Також запланований ремонт доріг у селищі Гірське.

Хабаровськ і Дебальцеве

Наприкінці червня 2022 року було підписано угоду між урядом Хабаровського краю з окупаційною адміністрацією Дебальцевого. Документ передбачав будівництво та ремонт об’єктів, співпрацю в освіті, охороні здоров’я, культурі і соцзахисті.

Одним із перших об’єктів, на яких почали роботи, був пам’ятник “Пагорб бойової слави”, присвячений героям Другої світової війни. Роботи з відновлення приурочили до дня росії.

Серед відновлених об’єктів — детячий садок “Ладушки”, міська бібліотека, центр дитячої та юнацької творчості. Особливо пишається Хабаровськ відновленою школою №2. Окрім приміщень для учнів, тут облаштували експозицію, присвячену військовим частинам Хабаровського края, які беруть участь у війні в Україні.

За словами учасника робочої групи з відновлення Дебальцевого, у плані робіт до 2030 року є 67 об’єктів. У 2026 році заплановані роботи на 10 об’єктах: капітальний ремонт двох багатоквартирних будинків, ремонт доріг, зведення фізкультурно-оздоровчого комплексу “Локомотив”.

Ленінградська область і Єнакієве

У червні 2022 року Ленінградська область взяла шефство над Єнакієвим. Протягом 2022 року росіяни пробурили в місті 20 скважин, у 16 з них знайшли воду. Кількома траншами відправили в місто 10 трамваїв. Серед планів на 5 років — оновлення всіх міських шкіл і приведення їх до російських стандартів.

Окремо Ленінградська область працює над відновленням пам’ятників. Зокрема, у 2026 році відновили 7 меморіалів, присвячених героям Другої світової війни.

Також у планах на 2026 рік — відновлення молодіжного центру та стадіон на території ліцею інформаційних технологій.

Приморський край і Торез

Влітку 2022 року Приморський край рф взяв шефство над Торезом. За результатами робіт у Торезі 2024 року Приморський край отримав відзнаку на федеральному рівні рф. Її вручили за відновлення соціально важливих об’єктів: школи мистецтв, клуб імені Пушкіна, ДЮСШ, будівлю виборчої комісії, школи №7, чотири ділянки автомобільних доріг. Також за підтримки Приморського краю в Торезі ремонтували водоводи та каналізаційні мережі.

Окрім відбудови, росіяни реалізують проєкти для популяризації Приморського краю серед місцевого населення. У 2025 році в місто поставляли посилки із символікою Приморського краю: футболки, світшоти, термочашки, альбоми, сувеніри та журнали про туристичні місця росії. Також у Торезі проводили фотовиставку робіт приморських фотографів. Таким чином місцеве населення долучали до культури регіону.

Якутія і Докучаєвськ

З лютого 2024 року Республіка Саха (Якутія) є регіоном-шефом для Докучаєвська. Росіяни звітували, що за рік співпраці відремонтували школи, дитячі садки та медзаклади, відновили комунікації та впорядкували громадські простори. Особливу увагу якути приділяли так званій підтримці місцевих жителів. Для них організували гуманітарні поставки, а також проводили культурні та освітні обміни.

У Докучаєвську активно насаджують культ дружби між регіонами через культуру. Книги і сувеніри поставляють у межах співпраці так званих “жіночих рад” Якутії та Докучаєвська.

“З моменту початку шефства у жителів Докучаєвська з’явився природний інтерес до культури та традицій Якутії. За ініціативи активних жінок Алдану (ред. місто в Якутії) до міста почали надсилати посилки з книгами та сувенірами. У міській бібліотеці Докучаєвська було створено етнокутник, де тепер зберігаються якутські сувеніри та література про нашу республіку. Саме книги стали важливою сполучною ланкою між жінками Якутії та Докучаєвська”, — зазначала координаторка проєкту “Жіночий рух єдиної росії” в Якутії.

Якути беруть активну участь в оновленні бібліотечних фондів Докучаєвська. Туди привозять російську літературу, в тому числі історичну.

“Сьогодні важливо поповнювати бібліотечні фонди книгами, у тому числі з різних регіонів російської федерації. Це дозволяє мешканцям нових територій не тільки відновити доступ до якісної літератури, а й дізнатися більше про нашу неосяжну Батьківщину, її культуру, традиції та історію”, — зазначав Дмитро Паньков, координатор програми “Розвиток нових регіонів” у Якутії.

Допомагають якути і в комунальній сфері. У січні 2026 року голова уряду “днр” Андрій Чертков зауважував, що велику роль у проходженні осінньо-зимового періоду в Докучаєвську відіграють якутські комунальники.

У 2026 році Якутія обіцяє завершити відновлювані роботи в Будинку дитячої та юнацької творчості та молодіжному центрі Докучаєвська, а також провести ремонт тротуарів. Окрім цього, якути проводять роботи в Оленівці, яка входить до складу міського округу. Там вони планують провести капітальний ремонт школи №2.

Влітку за сприяння Якутії діти з Докучаєвська мають поїхати на відпочинок в одну з баз на Азовському узбережжі.

Смоленськ і Мангуш

З 2022 року Смоленськ є регіоном-шефом для селища Мангуш у Маріупольському районі. Допомога селищу полягає в заходах для молоді і залученні дітей у російський культурний простір.

Так, у 2025 році Смоленська область закупила для школярів Мангуша понад 10 тисяч російських підручників. Ця робота продовжується і у 2026 році.

Регулярно для дітей у Мангуші влаштовують віртуальні зустрічі зі смоленською молоддю. Вони знайомляться з культурою, традиціями та історією своїх регіонів. Також дітям показують фільми пропагандистського спрямування.

Також для молоді запустили проєкт “Добро.рф”. Він полягає у залученні дітей до волонтерства.

Попри заяви про відбудову, система російських регіонів-шефів виходить далеко за межі ремонту будинків чи комунальної інфраструктури. Аналіз показує, що поряд із дорогами, школами та лікарнями значну увагу приділяють відновленню пам’ятників і меморіалів, насамперед пов’язаних із Другою світовою війною. Такі об’єкти стають частиною нав’язування російської історичної пам’яті на окупованих територіях.

Примітно, що росіян залучають і до найпростіших робіт, наприклад усунення аварій. Це доводить, що окупаційна влада неспроможна самостійно керувати територіями та має брак власних спеціалістів.

Не менш важливою складовою є культурна та інформаційна інтеграція. Регіони-шефи відкривають у містах локації зі своєю символікою, передають книги, знайомлять жителів із власними традиціями, організовують обміни між школярами, телемости, дитячі табори та спільні культурні заходи. У пропагандистських матеріалах самі російські чиновники називають такі регіони “братніми” або “дружніми”, наголошуючи на нібито історичних зв’язках з окупованими містами.

Таким чином, модель шефства виконує одразу кілька функцій. Вона не лише забезпечує фінансування окремих проєктів на окупованих територіях, а й поступово інтегрує їх у російський політичний, культурний та інформаційний простір. Через інфраструктурні проєкти, гуманітарні програми, освіту та культуру кремль намагається закріпити довгостроковий зв’язок між окупованими громадами Донеччини та конкретними регіонами рф, формуючи у місцевого населення уявлення про їхню дружбу, спільну історію та спільне майбутнє.

Водночас показово, що система шефства поширюється лише на території, які росія окупувала після 2014 року або захопила на початку повномасштабного вторгнення. Міста, які повністю зруйновані російською армією, регіонів-шефів не отримують, адже росія використовує цю модель лише там, де може демонструвати процес “відбудови”.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

Читайте також:

• Хто на окупованій Донеччині ухвалює рішення щодо компенсацій: перелік імен і посад
• У “днр” заговорили про відбудову Бахмута: у 2026 році обіцяють розробити генплан
• Окупанти пропонують іпотеку для заселення Бахмута, Соледара та Часового Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За червень 2026 року Бахмутська міська рада, її структурні підрозділи та Бахмутська районна державна адміністрація провели низку закупівель через електронну систему Prozorro. Бюджетні кошти спрямували на придбання палива, обслуговування транспорту, одяг з логотипами та канцелярію.

Детальніше про витрати Бахмута — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Закупівлі Бахмутської міської ради

Безпосередньо міська рада здійснила три закупівлі у червні. Найбільше коштів витратили на пальне, а також профінансували поліграфію та страхування транспорту. До переліку витрат увійшли

• бензин А-95 (Євро 5) у талонах — 79 900 гривень;
• друковані проспекти — 17 500 гривень;
• обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів — 10 354 гривні.

Витрати структурних підрозділів міської ради

Окремі закупівлі проводили управління Бахмутської міської ради. Управління освіти профінансувало придбання канцелярії та брендованого одягу. Вони уклали договори на

• канцелярські товари — 9 552 гривні;
• футболки з логотипом, нанесеним ДТФ друком — 7 550 гривень;
• кепки з машинно вишитим логотипом — 6 875 гривень.

Управління культури спрямувало 39 433 гривні на закупівлю дизельного палива. Водночас управління з питань фізичної культури та спорту придбало чоловічі футболки вартістю 7 840 гривень.

Закупівлі Бахмутської районної державної адміністрації

Бахмутська районна державна адміністрація зосередила свої закупівлі на підтримці та ремонті автомобільного парку. Адміністрація замовила

• придбання запчастин для ремонту автомобільного транспорту — 12 623 гривні;
• придбання запчастин та матеріалів для ремонту автотранспорту — 6 300 гривень;
• послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів — 2 510 гривень;
• послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання — 1 800 гривень.

Також управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області придбало бензин А-95 на загальну суму 61 554,90 гривні.

Загальна сума витрат за вказаними закупівлями Бахмутської міської ради та Бахмутської районної державної адміністрації у червні 2026 року склала 263 791,90 гривні.

Читайте також:

1 млн грн на закупівлі: що придбала Бахмутська лікарня у травні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!