Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У травні 2026 року багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування міста Бахмут провела серію закупівель через систему Prozorro. Загальна сума укладених договорів склала понад один мільйон гривень. Основні витрати медичний заклад спрямував на медичні матеріали, фармацевтичну продукцію, програмне забезпечення та будівельні роботи.

Детальний огляд витрат лікарні публікує редакція Бахмут IN.UA.

Закупівлі багатопрофільної лікарні Бахмута

Для забезпечення безперебійного лікувального процесу заклад придбав профільні товари та техніку:

• медичні матеріали нехімічні та гематологічні одноразового застосування — 156 000 гривень;
• загальні протиінфекційні засоби для системного застосування, вакцини та імуномодулятори — 138 000 гривень;
• системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання — 120 000 гривень;
• приладдя для венепункції та забору крові — 85 000 гривень;
• устаткування для операційних блоків, зокрема набір стерильних трубок для помпи — 42 000 гривень;
• опромінювач ультрафіолетовий екранований бактерицидний — 41 986,80 гривні;
• контейнери та пакети для забору матеріалу для аналізів, дренажі — 34 400 гривень;
• контейнери та пакети для забору матеріалу для аналізів, дренажі (окрема закупівля) — 32 000 гривень;
• лікарські засоби для лікування захворювань сечостатевої системи та гормони — 27 000 гривень;
• стрічка для систем реєстрації ЕКГ — 22 000 гривень;
• медичні матеріали нехімічні та гематологічні одноразового застосування (окрема закупівля) — 13 600 гривень;
• тестові смужки для аналізу сечі — 10 500 гривень;
• приладдя для венепункції та забору крові (окрема закупівля) — 9 700 гривень;
• електричні лампи розжарення, бактерицидна лампа та гоніометр — 5 360 гривень;
• скляний посуд лабораторного та санітарно-гігієнічного призначення — 1 000 гривень.

Програмне забезпечення, послуги та навчання

Окрему частину витрат лікарні склали оплата праці спеціалістів, доступ до інформаційних систем та профільне навчання:

• послуги, пов’язані із системами та підтримкою — 60 000 гривень;
• послуги, пов’язані з програмним забезпеченням — 54 572 гривні;
• доступ до електронних баз наукової інформації та ресурсу “Платформа Медзаклад” — 27 200 гривень;
• послуги з професійної підготовки у сфері безпеки та охорони праці — 24 500 гривень;
• різні послуги у сфері охорони здоров’я — 21 548 гривень;
• різні послуги у сфері охорони здоров’я (окрема закупівля) — 15 777 гривень;
• прокат вантажних транспортних засобів із водієм — 1 080 гривень;
• послуги з обробки даних — 270 гривень.

Будівельні роботи, канцелярія та господарські товари

У травні також було профінансовано забезпечення адміністративної роботи закладу та ремонтні потреби:

• папір для друку формату А4 — 135 000 гривень;
• інші завершальні будівельні роботи — 79 927,63 гривні;
• друкована продукція з елементами захисту, медичні бланки та книжки — 29 000 гривень;
• конструкційні матеріали, зокрема гіпсокартон, мінераловатні плити та металеві профілі — 18 417,22 гривні;
• офісне устаткування та касова стрічка — 14 000 гривень;
• спеціалізована хімічна продукція, змивка для піни та омивач скла — 6 294,22 гривні;
• натуральні тканини, фланель — 6 250 гривень;
• вироби для ванної кімнати та кухні, змішувачі — 4 715 гривень;
• паперові та картонні реєстраційні журнали — 2 652 гривні;
• мастики, розчинники та ґрунт-емаль — 2 383,33 гривні;
• замки та ручки для дверей — 949 гривень;
• конструкційні матеріали, цемент — 660,96 гривні;
• клей для плитки — 322,15 гривні.

Загальна сума витрат медичного закладу за місяць склала 1 244 065 гривень. Найдорожчою закупівлею стала закупка медичних матеріалів одноразового застосування — 156 000 гривень, а найдешевшою — послуги з обробки даних за 270 гривень.

Читайте також:

Закупівлі Сіверської громади у травні: куди витратили понад 46 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд так званої “днр” оприлюднив офіційний список населених пунктів, мешканці яких зможуть отримати компенсації без виїзду комісій. Така можливість передбачена і для мешканців окупованих населених пунктів Бахмутського району. Загалом у цьому переліку зазначені понад 100 населених пунктів, 22 з яких — Бахмутського району.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Де росіяни обіцяють видавати компенсації

З середини травня 2026 року окупанти активно поширюють заяви щодо дистанційного обстеження житла на ТОТ. Рішення про виплату компенсацій, нібито, ухвалюватимуть без виїздів комісій на місця. Таку процедуру передбачили для населених пунктів поблизу лінії фронту і так званих “закритих” міст, куди цивільних не допускають російські військові.

Однак чіткої риторики окупанти не мають. Офіційні особи, які поширюють заяви про компенсації публічно, суперечать один одному. Зокрема, наприкінці травня Олексій Муратов, керівник партії “единая россия” в “днр”, повідомляв, що дистанційне обстеження запрацює в Бахмуті, Соледарі, Торецьку і Покровську. Та цій заяві суперечить перелік, оприлюднений головою уряду “днр” Андрієм Чертковим.

Згідно з переліком, визначеним урядом “днр”, в Бахмутському районі призначатимуть компенсації без виїзду комісій для мешканців таких населених пунктів:

• Бахмут;
• Часів Яр;
• Сіверськ;
• Серебрянка;
• Переїзне;
• Сіверськ Малий;
• Кузьминівка;
• Дронівка;
• Платонівка;
• Званівка;
• Новоспаське (ред. окупанти використовують стару назву Петрівське);
• Васюківка;
• Свято-Покровське (ред. окупанти використовують стару назву Кірове);
• Бондарне;
• Привілля;
• Міньківка;
• Різниківка;
• Голубівка;
• Федорівка Друга;
• Никифорівка;
• Липівка;
• Діброва.

Соледар і Торецьк окупанти не включили до переліку, хоча про це повідомлялося раніше.

Що кажуть мешканці ТОТ про обіцяні компенсації від рф

У коментарях люди обурюються рішенням окупаційної адміністрації. Перш за все вони скаржаться на недостовірну інформацію, яку поширюють публічні особи на ТОТ. Також люди невдоволені маленьким переліком населених пунктів. Є ситуації, коли одне селище увійшло в перелік, а сусіднє — ні. Ніхто такі випадки не коментує.

Також мешканці ТОТ бідкаються, що окрім соцмереж, більше ніхто їм не може надати інформацію. Наприклад, у відділі соцзахисту, куди направляють людей, інформації про компенсації не мають.

Читайте також:

• “За ці гроші можна купити лише барак без світла і води”: що кажуть бахмутяни про компенсації від рф
• У “днр” заговорили про відбудову Бахмута: у 2026 році обіцяють розробити генплан
• Пушилін звинуватив ЗСУ в тому, що окупанти не можуть відбудувати Бахмут

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!