Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році народження дитини дає право на державну допомогу у розмірі 50 тисяч гривень. Військовослужбовці, крім того, можуть отримати матеріальну допомогу від військової частини та скористатися відпусткою за сімейними обставинами.

Про це розповідає Бахмут IN.UA з посиланням на Спілку ветеранів.

Яку допомогу може отримати військовий при народженні дитини

Якщо дитина народилася після 31 грудня 2025 року, один із батьків або опікун, з яким вона постійно проживає, може отримати 50 000 гривень одноразової допомоги від держави. Ця виплата не залежить від того, чи є один із батьків військовослужбовцем.

Для військовослужбовців ЗСУ народження дитини є підставою для отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. У 2026 році її розмір становить місячне грошове забезпечення військовослужбовця. При цьому враховуються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення, крім винагород.

Таким чином, військовослужбовець має право на дві окремі виплати:

• 50 000 гривень — державна допомога при народженні дитини;
• місячне грошове забезпечення — матеріальна допомога від військової частини.

Як отримати матеріальну допомогу

Для отримання виплати військовослужбовцю потрібно подати рапорт та документи, які підтверджують народження дитини.

Рапорт можна подати в тому числі й через застосунок “Армія+”.

Відпустка після народження дитини для військового

Військовослужбовець може отримати до 10 календарних днів відпустки за сімейними обставинами зі збереженням грошового забезпечення. Час на проїзд до місця проведення відпустки та назад до її тривалості не зараховується в межах встановлених законодавством обмежень.

Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай

Читайте також:

• Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат
• Спрощене повернення після СЗЧ: як військовим обрати частину та подати рапорт у 2026 році
• Виплати військовим після демобілізації у 2026 році: види допомоги та умови отримання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Укрзалізниця запроваджує нову систему тарифів на приміські поїзди. Вартість квитка тепер залежатиме від відстані поїздки.

Скільки тепер коштуватиме проїзд та де вже діють нові тарифи, розповіли в АТ “Укрзалізниця”.

Нові тарифи на приміські поїзди

Вартість проїзду залежатиме від однієї з шести тарифних зон:

• до 50 кілометрів — 30 гривень;
• від 51 до 90 кілометрів — 55 гривень;
• від 91 до 130 кілометрів — 75 гривень;
• від 131 до 170 кілометрів — 95 гривень;
• від 171 до 250 кілометрів — 115 гривень;
• понад 250 кілометрів — 150 гривень.

У межах однієї зони діятиме фіксована вартість квитка.

Де вже діють нові тарифи

З 15 вересня нова система працює у Київській, Чернігівській та Житомирській областях.

З 22 вересня нові тарифи почнуть діяти в Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській та Черкаській областях.

Надалі систему планують запровадити в інших регіонах України.

Чому Укрзалізниця змінює тарифи

В Укрзалізниці пояснюють, що приміські перевезення залишаються збитковими. На витрати компанії впливають, зокрема, подорожчання електроенергії, пального та інших ресурсів.

Також компанія зазначає, що не всі витрати на перевезення пільгових категорій пасажирів компенсуються вчасно.

В Укрзалізниці очікують, що нова тарифна система дозволить скоротити збитки від приміських перевезень та спрямувати кошти на ремонт і модернізацію поїздів.

Читайте також:

Укрзалізниця запустила онлайн-продаж квитків на приміські поїзди та City Express: що потрібно знати пасажирам

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!