Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці 18-ї Слов’янської бригади публікують кадри з Часів Яру. Військові показали, який вигляд має місто з висоти. У кадр потрапили різні райони.

Редакція публікує відео.

Часів Яр, 2026 рік

Військові 18-ї Слов’янської бригади показали кадри, зняті над Часів Яром. Вони зроблені у жовтні. У кадр потрапили різні райони міста.

За словами військових, сьогодні в Часів Ярі кількість цивільного населення не перевищує кількох десятків людей. Росіяни нищать місто з усіх видів озброєння. Вцілілих будівель у місті не залишилося.

Нагадаємо, що в Часів Ярі тривають бої. Під контролем України сьогодні залишаються західні околиці міста у мікрорайоні Шевченко та території на півночі міста.

Читайте також:

• Нові фото з Бахмута: росіяни показали вигляд зруйнованого Свято-Благовіщенського храму
• Перші фото зі звільненого Шандриголового: що залишилося від села
• У Часів Ярі взяли в полон українців, які воювали на боці рф: один із них брав участь у боях за Бахмут

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Співробітники Служби безпеки України затримали на прифронтовій території Донеччини двох військовослужбовців російської армії. Росіяни самовільно залишили позиції та намагалися непомітно дістатися до Києва, щоб там переховуватися.

Детальніше про затримання — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Втеча з Краматорського напрямку

За даними контррозвідки СБУ, затриманими виявилися двоє контрактників 291-го мотострілецького полку рф. Нещодавно російське командування відправило їх на штурм українських позицій на Краматорському напрямку, однак окупанти вирішили втекти з лінії боєзіткнення.

Фігуранти змогли проникнути до одного із селищ у “сірій” зоні, де знайшли покинутий будинок. Там вони закопали свою табельну зброю та військову форму, переодягнулися у знайдений цивільний одяг і пішки вирушили в бік райцентру.

Дорогою втікачі зупинили попутний автомобіль, водій якого погодився підвезти їх до Дніпра. Кінцевою метою їхнього маршруту був Київ, де в одного з чоловіків проживають родичі. Проте план провалився — обох фігурантів затримали на блокпосту при в’їзді у Дніпропетровську область. Під час перевірки в одного з них на шиї виявили армійський жетон зс рф.

Що відомо про затриманих

Як з’ясували слідчі, обидва затримані мають кримінальне минуле та відбували покарання за тяжкі злочини:

• перший фігурант — житель тимчасово окупованого Довжанська на Луганщині, який був двічі засуджений за вбивство. Він воює проти Сил оборони ще з 2016 року, а під час повномасштабного вторгнення брав участь у боях під Бахмутом як помічник навідника протитанкового ракетного комплексу;
• другий фігурант — громадянин росії. Він також відбував тюремний термін за вбивство, але уклав контракт із міноборони рф, щоб вийти на волю.

Наразі мешканцю Луганщини слідчі СБУ вже повідомили про підозру за фактом державної зради, вчиненої в умовах воєнного стану, та колабораційної діяльності (чч. 1, 2 ст. 111 та ч. 7 ст. 111-1 ККУ). Підозрюваний перебуває під вартою без права внесення застави. За вчинені злочини йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна. Розслідування триває.

Читайте також:

На Волині затримали ветеранку армії рф з Донецька: намагалася втекти до ЄС

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!