Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькому обласному спеціалізованому коледжі спортивного профілю імені Сергія Бубки, який у 2022 році релокувався в Полтаву, стартує вступна кампанія. Паралельно ведеться набір дітей на шкільний та коледжний блок.

Про терміни вступної кампанії та умови для вступників розповіли у приймальній комісії коледжу.

Спортивний коледж імені Сергія Бубки: хто може вступити у 2026 році

Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю імені Сергія Бубки оголосив прийом вступників. Заклад паралельно проводить набір учнів у шкільний блок та коледжний блок.

“По ліцензії ми 50 дітей беремо на курс, але ми ще здійснюємо прийом до шкільного блоку. Тобто у нас діти навчаються з 7 по 11 класи — це шкільний блок, а на коледжний блок у нас ліцензія на 50 осіб. Це для тих дітей, які вступають на основі свідоцтва про базову середню освіту”, — зазначили в коледжі.

Шкільний блок передбачає навчання за державною програмою, яке поєднується з регулярними тренуваннями, спортивними зборами та змаганнями.

Вступивши до коледжного блоку, студенти можуть здобути фахову освіту за спеціальністю “Фізична культура і спорт” і кваліфікацію “Інструктор-методист із фізичної культури і спорту”. Диплом дає право працювати тренером-викладачем в ДЮСШ.

Для навчання доступні 15 видів спорту, серед яких вільна боротьба, бокс, тхеквондо, важка і легка атлетики, велосипедний спорт, плавання, веслування на байдарках і каное, волейбол, футбол, баскетбол та інші.

Які умови пропонують у коледжі імені Сергія Бубки

Навчання в коледжі відбувається за денною формою. Всім дітям, які потребують житло, надається місце в гуртожитку. Також передбачене чотириразове харчування.

Навчання та проживання безоплатні.

Студенти також можуть отримати стипендію. Їх є два види:

• стипендія за результатами навчання;
• соціальна стипендія для дітей пільгових категорій.

Терміни вступної кампанії у спортивному коледжі імені Сергія Бубки

Реєстрація кабінетів вступників стартує з 25 червня. Подати заяву на вступ можна з 1 по 20 липня.

Вступні іспити в коледжі імені Сергія Бубки заплановані на 21-28 липня.

Додаткову інформацію можна дізнатися за телефонами: +380 (95) 037 7962, +380 (50) 625 8964, +380 (93) 796 6145, +380 (50) 613 5320.

Читайте також:

• Вступна кампанія 2026: скільки балів потрібно для зарахування на бюджет та контракт
• Результати НМТ-2026: як дізнатися бали за червневі сесії й сформувати картку для вступу
• Як бахмутянам поєднати навчання за кордоном з українською освітою: досвід бахмутських шкіл

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Історія із затриманням жителів Донецької області біля будівлі Адміністрації президента рф у Москві отримала продовження. Учасники подій опублікували повне відео інциденту, а постраждалий активіст зафіксував побої та готує позови до правоохоронних органів російської федерації..

Детальніше про це розповів В’ячеслав Лисаков, депутат російської госдуми.

Нові деталі конфлікту біля Адміністрації президента рф

Учасники мітингу передали повний відеозапис конфлікту від 20 червня 2026 року. На кадрах, які опублікував В’ячеслав Лисаков, зафіксований перебіг подій біля будівлі Адміністрації президента, а також відео з поліцейського відділку. Представники ініціативної групи зазначають, що російські пабліки навмисно виставили жителів Донецької області та потерпілого неадекватними особами.

Люди стверджують, що прийшли до будівлі виключно для того, щоб розповісти про критичну ситуацію з виплатами за втрачене під час бойових дій житло.

На відео зафіксовано, що жінка, яка назвалася “зоозахисницею”, керувала поліцейськими. Вона спілкувалася з правоохоронцями у панібратському форматі та вказувала їм, що потрібно робити. Після того як поліція забрала активіста до відділку, жінка також пішла туди, але назад до будівлі Адміністрації президента не повернулася.

В’ячеслав Лисаков проаналізував відеозапис та заявив, що метою жінки була “нейтралізація найбільш підготовленого заявника”. Постраждалий на ім’я Андрій навчається на юриста. Лисаков припускає, що поліцейські виконували вказівки жінки через те, що вона показала їм службове посвідчення. Дії правоохоронців, які закінчилися жорстким затриманням, названі незаконними.

Після виходу з відділку поліції затриманий житель Бахмута зафіксував отримані побої. Для притягнення винних до відповідальності чоловік планує подавати скарги. Він та інші учасники мітингу вимагає встановити жінки-провокаторки та покарати поліцейських за побиття.

Нагадаємо, що 20 червня біля будівлі Адміністрації президента рф у Москві стався конфлікт між переселенцями з Донеччини, які вимагали компенсацій за зруйноване житло, та місцевими зоозахисниками. За словами очевидців, суперечку в черзі до приймальні штучно спровокувала одна з жінок, що призвело до агресії та втручання поліції. Внаслідок інциденту правоохоронці силоміць затримали жителя Бахмута, побили його та відвезли до відділку. Згодом чоловіка відпустили з розбитою головою та слідами від наручників, а російський депутат назвав ініціаторку суперечки “підсадною качкою”.

Читайте також:

“Нас порівняли з собаками”: як жителів Бахмута затримали біля Адміністрації президента рф через вимоги компенсацій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!