Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Костянтинівському напрямку, де протягом доби зупинили 15 штурмів. Майже такою ж є активність і на Покровському напрямку, де зупинили 11 штурмів. На всіх інших напрямках фіксували менше десяти атак. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 30 наступальних дій армії рф, що на 3 менше, ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 10 листопада, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 15 штурмів противника. Окупанти атакували в районі Костянтинівки, в бік Дружківки, Іллінівки, Миколайпілля, Русин Яру, Грузького та Вільного.

На Покровському напрямку окупанти атакували 11 разів. Вони намагалися просунутись у бік Нового Донбасу, Білицького, Добропілля, Василівки, Сергіївки та Молодецького.

На Лиманському напрямку минулої доби російська армія провела дві атаки. Окупанти намагалися вклинитися в українську оборону в бік Дружелюбівки та Лимана.

На Слов’янському напрямку росіяни намагалися просунутись у районі Миколаївки. Загалом минулої доби тут відбулось одне боєзіткнення.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Голубівки.

Втрати рф за 10 листопада

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 10 листопада російська армія втратила:

• близько 2 580 військових;
• 3 танки;
• 10 бойових броньованих машин;
• 73 артилерійські системи;
• 2 засоби ППО;
• 5 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 559 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 513 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Переговори в Абу-Дабі: Україна та рф домовилися про обмін полоненими
• Російські війська намагаються повернути втрачені позиції на Лиманському напрямку — 66 ОМБр
• Росіяни просунулися в Рай-Олександрівці — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Абу-Дабі тривають тристоронні мирні переговори за участю делегацій України, США та росії. За підсумками першого дня зустрічей, 10 листопада, сторони попередньо домовилися про проведення обміну військовополоненими вже найближчим часом.

Про це повідомили в Радіо Свобода.

Україна та рф домовилися про новий обмін

Про досягнення згоди щодо звільнення бранців повідомило видання “Радіо Свобода”, посилаючись на власні джерела у складі переговорної делегації. Наразі точних деталей, кількості людей у списках чи конкретних дат майбутнього обміну не розголошують. Офіційних заяв від представників української влади та координаційних штабів щодо цього питання поки не надходило.

Коли відбувся попередній обмін

Варто зауважити, що попередній великий обмін військовополоненими між Україною та рф відбувся 23 жовтня. Тоді з російської неволі на Батьківщину вдалося повернути 270 українців, серед яких було дев’ятеро цивільних осіб. Наймолодшому звільненому тоді виповнилося 24 роки, а найстаршому — 63.

Під час жовтневого обміну додому повернулися представники різних підрозділів Сил оборони:

• військовослужбовці Національної гвардії України (зокрема, бійці підрозділу «Азов»);
• військовослужбовці Сухопутних та Десантно-штурмових військ;
• представники Військово-морських сил;
• воїни територіальної оборони та прикордонники Державної прикордонної служби;
• співробітники Державної спеціальної служби транспорту.

Читайте також:

Обмін полоненими 23 жовтня: додому повернули 261 українського захисника та 9 цивільних

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!