Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Костянтинівку та Лиман евакуаційні групи не можуть нормально заїжджати. У Дружківку вони ще прибувають, однак в окремих районах людей доводиться збирати пішки. Водночас зі Слов’янська та Краматорська евакуація наразі відбувається майже без проблем.

Про це під час брифінгу, 19 серпня, повідомив Дмитро Петлін, начальник відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА.

З яких громад Донеччини найскладніше евакуювати людей

За словами Петліна, найбільш складною залишається ситуація у Костянтинівці, Миколаївці, Лимані та Дружківці. До Дружківки евакуаційні групи ще можуть заїжджати, однак в окремих районах людей збирають пішки. У Костянтинівку та Лиман евакуаційні групи наразі не можуть нормально заїжджати.

Водночас зі Слов’янська та Краматорська люди виїжджають майже без проблем. До евакуації залучаються Національна поліція, ДСНС та волонтери. Загалом працюють близько десяти евакуаційних груп. Напередодні до роботи долучилися 14 волонтерських груп.

Дмитро Петлін також повідомив, що росіяни намагаються пошкодити логістичні шляхи у Слов’янській та Краматорській громадах. За його словами, після удару по насипній переправі у Слов’янську проїзд став неможливим. Ці шляхи використовуються не лише для евакуації, а й загалом для логістичного сполучення через річку.

Скільки людей можуть перебувати у транзитному центрі

Після евакуації людей доставляють до транзитних центрів, створених у Дніпропетровській та Харківській областях. Як повідомив тимчасовий виконувач обов’язків заступника директора Департаменту — начальника управління у справах пільгової категорії громадян Дмитро Пожарський, людина може перебувати у транзитному центрі до трьох діб. У виняткових випадках термін може становити до семи діб.

Після цього евакуйовані можуть вирушити до безпечніших регіонів автомобільним транспортом або залізницею. У транзитних центрах є вільні місця. Більшість людей, які вже мають орендоване житло, намагаються продовжити поїздку в день прибуття. Натомість ті, хто очікує на родичів або подальший транспорт, можуть залишатися на ночівлю.

У транзитному центрі в Дніпропетровській області донеччани становлять близько 20% від загальної кількості відвідувачів. Переважна більшість — мешканці прифронтових громад Дніпропетровщини. За словами Пожарського, напередодні транзитний центр у Харківській області відвідали 266 людей, 145 із них залишилися ночувати. Позаминулого дня центр відвідали 286 людей, 140 людей залишилися на ніч. Загалом транзитний центр щодня відвідують до 300 людей.

На наступному тижні запланували евакуаційний поїзд на Рівненщину

Найбільшу кількість евакуйованих із початку серпня прийняли Одеська, Полтавська, Рівненська, Житомирська, Черкаська, Вінницька, Кіровоградська, Львівська, Чернівецька та Івано-Франківська області.

18 серпня евакуаційний поїзд вирушив до Чернівецької та Івано-Франківської областей.

19 серпня за сприяння “Укрзалізниці”, а також колег із Житомирської та Харківської областей 17 донеччан мали вирушити на розселення до Житомирської області. На наступному тижні запланований рейс евакуаційного поїзда на Рівненщину. Тим, кому немає де розселитися, рекомендують звертатися до своїх військових адміністрацій.

Читайте також:

З Краматорського району за тиждень евакуювали 15 людей: фото

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

19 серпня 2026 року відбувся черговий етап обміну полоненими, в результаті якого до України повернулися 103 військовослужбовців ЗСУ.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала перші фото українців, яких повернули додому після полону.

Обмін 19 серпня 2026 року: перші фотографії

В результаті нового обміну полоненими додому повернулися військові ЗСУ, Військово-Морських Сил, ТрО, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Окрім солдатів та сержантів, вдалося звільнити декількох офіцерів.

Читайте також:

Обмін полоненими 19 серпня: Україна та Росія провели обмін у форматі 103 на 103

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!