Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За минулу добу російська армія посилила наступальні дії на східному фронті. Загальна кількість штурмів зросла на трьох із п’яти ключових напрямків. Найбільше збільшення кількості атак зафіксовано на Покровському та Костянтинівському напрямках.

Детальні дані щодо ситуації на фронті надали у Генеральному штабі Збройних сил України.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

Покровський напрямок наразі є ділянкою з найвищою інтенсивністю бойових дій. Кількість штурмів тут зросла з 25 до 37 атак. Противник намагався просунутися у районах населених пунктів Нове Шахове, Мирне, Дорожнє, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, а також у бік населених пунктів Шевченко, Мирне, Василівка, Сергіївка та Новопавлівка.

На Костянтинівському напрямку також зафіксовано суттєве збільшення тиску. Кількість атак російської армії зросла з 26 до 34. Противник вів штурмові дії у районах населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Іллінівка, а також у бік Довгої Балки, Степанівки, Торецького, Нового Донбасу та Кучерового Яру.

Ситуація на Слов’янському, Лиманському та Краматорському напрямках

На Слов’янському напрямку кількість штурмів збільшилася з 15 до 18. Росіяни здійснили наступальні дії у районах населених пунктів Різниківка, Закітне, Крива Лука, Каленики, а також у бік Рай-Олександрівки та Озерного.

На Лиманському напрямку зафіксовано зниження кількості атак — з 10 до 7. Українські підрозділи відбили спроби противника вклинитися в оборону у районах населених пунктів Карпівка, Середнє, Зарічне та Діброва.

На Краматорському напрямку російська армія здійснила одну наступальну дію замість двох напередодні. Атака відбулася у бік населеного пункту Юрківка.

Втрати противника

Загальні втрати російської армії в особовому складі становлять близько 1 461 660 осіб. За останню добу ліквідовано 1 260 військовослужбовців. Також за минулу добу українські підрозділи знищили:

• 1 767 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 388 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 60 артилерійських систем;
• 13 наземних робототехнічних комплексів;
• 7 бойових броньованих машин;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 2 одиниці спеціальної техніки;
• 1 засіб протиповітряної оборони.

Читайте також:

Росіяни знизили активність на більшості напрямків фронту Донеччини — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський центр професійно-технічної освіти оголосив про можливість безоплатного навчання для ВПО. Переселенці і переселенки віком до 45 років можуть безоплатно здобути другу професійну освіту. На вибір доступні п’ять спеціальностей.

Про це повідомляє осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Харків”.

Бахмутський ЦПТО: професії для навчання ВПО

ВПО віком до 45 років можуть безоплатно здобути другу освіту в Бахмутському центрі професійно-технічної освіти. Ця можливість доступна переселенцям і переселенкам, які вже мають професію, але хочуть отримати ще одну і розширити можливості працевлаштування.

На вибір доступні п’ять спеціальностей:

• муляр;
• кухар/кондитер;
• електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування;
• оператор з обробки інформації та програмного забезпечення;
• швачка.

Заповнити заявку на вступ до закладу можна за покликанням. Після обробки заявки з вами зв’яжуться фахівці приймальної комісії.

За додатковою інформацією телефонуйте за номером: +380 (99) 656 0332.

Читайте також:

• Бахмутський педколедж планує відновити офлайн-навчання: де саме та чи триває вступна кампанія
• Бахмутський медичний коледж набирає студентів на контракт: чи можуть вступити УБД
• Бахмутянам у Дніпрі пропонують безоплатно опанувати нові професії

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!