Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З полону палестинського угруповання ХАМАС звільнили 35-річного українця Максима Харкіна, який народився в Донецьку, але перед потраплянням у полон до бойовиків уже тривалий час жив в Ізраїлі.

Про це повідомили представники Міністерства закордонних справ Ізраїлю.

З полону ХАМАС звільнили українця

Фото звільненого Максима Харкіна з’явилося в російськомовному Telegram-каналі Міністерства закордонних справ Ізраїлю. У підписі до знімка зазначалося, що чоловік уже прямує додому. Згодом відомство також опублікувало кадри його зустрічі з матір’ю.

“Після двох болісних років невизначеності, тривоги та надії Максим повернувся до нас. Ми вдячні народу Ізраїлю за підтримку, солдатам Армії оборони Ізраїлю та силам безпеки, які день і ніч боролися за повернення Максима та інших наших близьких. Наш Максим сильний — він пережив важкі випробування в нелюдських умовах і довів, наскільки міцні його дух і тіло. Тепер на нього чекає шлях одужання, любові та реабілітації“, — процитувало заяву родини видання Ynet.

За інформацією Israel Hayom, Максим Харкін переїхав до Ізраїлю разом із матір’ю. У нього є молодший брат Петро, цивільна дружина Анна та п’ятирічна донька Моніка, які мешкають у росії.

ХАМАС узяв його в заручники під час нападу на музичний фестиваль “Nova” 7 жовтня 2023 року. Тоді Максим був там із другом та його дружиною — обох згодом знайшли мертвими.

Пізніше бойовики опублікували відео, на якому Харкін разом з іншим заручником, Баром Куперштейном, говорили, що “повільно помирають на глибині 30 метрів під землею”.

Мати та донька Харкіна мають російське громадянство. Після підтвердження факту полону родина оформила російський паспорт і для Максима — у сподіванні, що це допоможе його звільнити, повідомляло Maariv.

Війна в Газі

Війна у Секторі Газа розпочалася у 2023 році, після масованого нападу бойовиків ХАМАС із подальшим захопленням заручників.

Наприкінці вересня 2025 року Білий дім представив план із 20 пунктів, який передбачає припинення бойових дій у Секторі Гази та звільнення заручників протягом 72 годин після погодження угоди між Ізраїлем і ХАМАС.

Документ пропонував поетапне виведення ізраїльських військ і створення в Газі демілітаризованої зони. Членам ХАМАС, які відмовляться від зброї та визнають мирне співіснування з Ізраїлем, обіцяють амністію, а тим, хто захоче залишити анклав, — безпечний виїзд до інших країн.

Читайте також:

• Хто напише Радіодиктант національної єдності 2025 — авторка, читиця, дата проведення
• В окупованому Вугледарі провели богослужіння серед руїн
• У росії видали книгу вагнерівця про Бахмут: про що вона

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У селищі Софіївка Дніпропетровської області планують реконструювати будівлю амбулаторії під житловий будинок. Проєкт передбачає облаштування 28 однокімнатних квартир. Отримати житло тут зможуть переселенці із Бахмутської громади, які перебувають на обліку як ВПО, а також окремі категорії місцевих жителів Софіївської громади.

Які умови отримання, яким буде житло та що відомо про нього, редакції повідомили у Бахмутській міській військовій адміністрації.

Житло у Софіївці: хто зможе отримати

У селищі Софіївка Криворізького району планують реконструювати будівлю амбулаторії під житловий будинок. Проєкт має забезпечити житлом внутрішньо переміщених осіб, зокрема мешканців Бахмутської громади, які нині проживають на території Софіївської селищної громади та перебувають у Єдиній базі даних ВПО. Нагадаємо, що у Софіївці проживають 70 родин з Бахмутської громади. У липні з цією громадою підписали Меморандум про співпрацю. Також житло там отримають окремі категорії мешканців Софіївської громади.

Нагадаємо, що 30 вересня на сайті Прозорро опублікували тендер на 1 мільйон 198 тисяч 217 гривень та 40 копійок. За ці гроші розроблять проєктну документацію для реконструкції будівлі амбулаторії під житловий будинок. Кошти на розробку проєкту реконструкції амбулаторії надали порівну дві громади: Бахмутська та Софіївська.

Скільки людей зможуть жити в реконструйованій амбулаторії?

Реконструйований будинок за адресою вулиця Спортивна, 1, корпус 6 передбачатиме 28 однокімнатних квартир, розрахованих на 33–49 людей.

Які умови будуть у квартирах?

Квартири матимуть окремі входи, кухні та санвузли, а в нежитловій частині будівлі облаштують кімнату для дітей та приміщення для прання. Загальна площа кожної квартири складатиме близько 30 квадратних метрів.

Яка інфраструктура передбачена?

Поруч із будинком планується облаштування дитячого, дорослого та спортивного майданчиків, майданчика для збору сміття, тимчасової автостоянки, зони для зберігання велосипедів, а також озеленення прибудинкової території.

Після заселення мешканці самостійно оплачуватимуть житлово-комунальні послуги. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України №495 від 29 квітня 2022 року, якою визначено порядок надання житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

Коли будуть завершені роботи по реконструкції?

Наразі проєкт перебуває на стадії розробки проєктно-кошторисної документації, тому терміни завершення робіт ще не визначені. Замовником будівництва виступає виконавчий комітет Софіївської селищної ради, який погоджує обсяг робіт для подальшого укладання договору з проєктною організацією.

До теми:

Стало відомо скільки будинків для бахмутян планують побудувати до 2028 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!