Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Двох колишніх українських суддів заочно засудили до 12 років позбавлення волі за участь у незаконному переслідуванні цивільного. Після окупації частини Донеччини вони перейшли до “верховного суду днр” і стали частиною системи, яка оформлювала незаконні затримання та катування місцевих мешканців як судові рішення.

Про це повідомили в Офіс Генерального прокурора.

Вирок колишнім суддям: 12 років за сфабриковану справу та катування в “Ізоляції”

До роботи на окупаційну владу засуджені працювали суддями Апеляційного суду Донецької області та Калінінського районного суду міста Горлівки. Жінку раніше звільнили з посади за порушення присяги. У період 2015–2016 років обоє погодилися працювати у незаконно створеній судовій системі. На підставі указів ватажка “днр” вони обійняли посади у “верховному суді днр”.

Потерпілим від дій окупаційної системи став 52-річний колишній підприємець із Кальміуського. Представники “міністерства державної безпеки днр” затримали його у власному будинку, звинувативши у шпигунстві. Чоловіка доправили до донецької в’язниці “Ізоляція”. Там його утримували у підвалі та вимагали зізнання під час нічних допитів. До потерпілого застосовували фізичне насильство:

• надягали пакет на голову;
• наносили удари, що призвели до перелому чотирьох ребер;
• катували електричним струмом.
• Згодом затриманому пригрозили арештом дружини, змусивши його дати свідчення проти себе.

Справу потерпілого передали на розгляд до “верховного суду днр”, де її вели колишні українські судді. У 2018 році вони визнали чоловіка винним у шпигунстві та призначили покарання у вигляді 10 років позбавлення волі. Під час процесу чоловіка позбавили базових гарантій справедливого розгляду: доступу до належної правничої допомоги та можливості викликати свідків захисту.

Донецька обласна прокуратура довела провину колишніх суддів у порушенні законів та звичаїв війни за попередньою змовою групою осіб (частина 2 статті 28, частина 1 статті 438 Кримінального кодексу України). Кожен із них отримав 12 років позбавлення волі. Строк відбування покарання розпочнеться з моменту їхнього фактичного затримання.

Читайте також:

На Донеччині українські захисники врятували чоловіка, який два дні провів під обстрілами в посадці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині фіксується зміна інтенсивності бойових дій. Найбільше зростання кількості штурмових дій спостерігається на Покровському напрямку, де російська армія суттєво наростила наступальні зусилля порівняно з попередньою добою.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Покровський та Костянтинівський напрямки

На Покровському напрямку зафіксовано найбільшу кількість атак та найсуттєвіше їхнє зростання. Противник здійснив тут 44 штурмові дії, виявляючи активність у районах Білицького, Сергіївки, Удачного та Молодецького, а також у напрямках Дорожнього, Миколайпілля, Водянського, Надії, Василівки, Торецького, Новогригорівки, Степів, Ганнівки, Добропілля, Шевченка, Світлого та Матяшевого. Цей показник зріс на п’ять атак порівняно з минулим днем, коли фіксувалася 39 штурмових дій.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв, навпаки, знизилася. Зафіксовано сім атак у районах Костянтинівки, Іллінівки та Довгої Балки, що на п’ять штурмових дій менше, ніж напередодні, коли противник атакував 12 разів.

Лиманський, Слов’янський та Краматорський напрямки

На Лиманському напрямку росіяни п’ять разів атакували в районах Лимана та Діброви, а також у напрямку Новоселівки. Кількість атак тут зменшилася на чотири спроби порівняно з минулою добою, коли зафіксували дев’ять атак.

На Слов’янському напрямку російська армія здійснила одну штурмову дію у напрямку Пискунівки, що також свідчить про зниження активності порівняно з попереднім днем, коли було дві атаки.

На Краматорському напрямку інтенсивність наступальних дій залишилася без змін: окупанти один раз атакували у напрямку населеного пункту Федорівка, як і минулої доби.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зменшився на 1520 осіб. Росіяни втратили 2017 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 613 одиниць автомобільної техніки й автоцистерн, а також 69 артилерійських систем.

Окрім цього, знищено:

• 16 наземних робототехнічних комплексів;
• 15 бойових броньованих машин;
• 5 засобів протиповітряної оборони;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 1 гелікоптер;
• 1 танк.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу трьох населених пунктів на Донеччині — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!