Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 22 жовтня в Україні набрав чинності новий закон про внутрішньо переміщених осіб, який передбачає поетапне оновлення системи обліку. Раніше видані довідки ВПО залишаються повністю чинними, тому повторно ставати на облік або змінювати документи громадянам не потрібно.

Про це повідомили в Бахмутській міській раді.

Як оформити статус ВПО вперше

Усі чинні процедури оформлення довідок та отримання грошової допомоги для переселенців зберігаються без змін. Для громадян, які звертатимуться за оформленням статусу ВПО вперше, процедура здійснюється звичними способами:

• через мобільний застосунок “Дія”;
• у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• в органі соціального захисту населення.

Нова система обліку та витяг із бази даних

Перехід до оновленого механізму відбуватиметься поступово. Надалі облік внутрішньо переміщених осіб вестиметься через Єдину інформаційну базу даних про ВПО.

Після повноцінного запуску цієї цифрової системи підтвердити факт перебування на обліку можна буде за допомогою витягу з бази. Отримати такий документ переселенці зможуть як в електронній, так і в паперовій формі.

Читайте також:

Що зміниться для переселенців із новим законом про ВПО та чи скасують виплати: пояснює експертка

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Під час дії воєнного стану для українських військовослужбовців діє спеціальний порядок оподаткування грошового забезпечення. Зокрема, законодавство передбачає право на звільнення захисників від сплати 1,5% військового збору за певних умов.

Детальніше про те, хто звільняється від військового збору серед військових, розповіли в Міноборони.

У яких випадках військовий збір не утримується

Відповідно до Податкового кодексу України, військовий збір не стягується з грошового забезпечення тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки й оборони, а також відсічі та стримування збройної агресії рф.

Застосування цієї податкової пільги працює за такими правилами:

• якщо захисник брав безпосередню участь у бойових діях чи відповідних заходах лише частину звітного місяця, пільгова ставка 0% застосовується виключно до доходу за ці дні;
• за дні звітного місяця, коли військовослужбовець не залучався до таких заходів, військовий збір вираховується із зарплати за стандартною ставкою — 1,5%.

Остаточний розрахунок виплат та право на звільнення від сплати збору залежать від фактичних обставин проходження служби. Ці обставини обов’язково мають підтверджуватися відповідними наказами та документами командирів.

Які ще податки нараховують на зарплату військових

Військовий збір — це єдиний податок, який безпосередньо утримується з виплат військовослужбовця «на руки» у разі відсутності підстав для застосування пільги. Щодо інших відрахувань діють такі правила:

• податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) нараховується за ставкою 18%, проте для військових працює спеціальний компенсаторний механізм. Усі утримані суми ПДФО повністю спрямовуються на виплату рівноцінної компенсації втрат доходів захисника;
• єдиний соціальний внесок (ЄСВ) нараховується окремо за ставкою 22%. Цей внесок сплачують самі військові частини, тому він жодним чином не вираховується із суми грошового забезпечення, яку захисник отримує до виплати.

Читайте також:

Психологічна допомога для військових: куди звертатися та як отримати направлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!