Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні оновили порядок видачі документів, що підтверджують статус членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли або зникли безвісти під час служби. Відтепер для отримання посвідчення за наявності відповідного рішення суду не потрібно проходити військово-лікарську комісію.

Детальніше в матеріалі Бахмут IN.UA

Оформлення посвідчень для родин загиблих та зниклих безвісти військових

Уряд затвердив зміни до постанови, яка регулює процедуру видачі посвідчень сім’ям військових. Ключове нововведення стосується юридичного підтвердження факту смерті та спрощує процес збору документів для родичів.

Згідно з оновленими правилами, якщо суд оголосив військовослужбовця померлим або встановив юридичний факт його загибелі, родичам більше не потрібно отримувати додаткову постанову військово-лікарської комісії. Ця норма діє і в тих випадках, коли людина до рішення суду офіційно мала статус зниклої безвісти.

Отримане посвідчення є основним документом, який підтверджує відповідний статус члена сім’ї. Саме на його підставі родичам надаються пільги, гарантії та компенсаційні виплати, які передбачені законом “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Для оформлення документа родичам необхідно зібрати встановлений перелік паперів та звернутися до уповноважених органів.

Видачею посвідчень родинам своїх військовослужбовців займається безпосередньо Національна гвардія України. З моменту переходу цих повноважень до відомства, фахівці вже оформили та видали понад 5 500 відповідних документів. Робота з прийому звернень та видачі посвідчень триває.

Читайте також:

Пільги на навчання для дітей ветеранів: уряд спростив процедуру оформлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці Департаменту активних дій ГУР МО України атакують логістику російських військ на тимчасово окупованих територіях. Під вогневим контролем української розвідки перебуває сухопутний коридор “Крим–Донецьк”, яким окупанти перекидають техніку та паливо.

Про це повідомляє ГУР.

Ураження росіян на шляху “Крим-Донецьк”

Підрозділи безпілотних систем Головного управління розвідки завдають ударів по логістиці російських окупаційних військ на шляху “Крим-Донецьк”. За даними розвідки, оператори дронів контролюють ділянки траси між тимчасово окупованими Бердянськом, Мелітополем та Джанкоєм. Саме цим маршрутом росіяни забезпечують так званий сухопутний коридор між Кримом і Донеччиною.

На оприлюдненому відео ГУР зафіксовано ураження російської техніки в тилу окупантів. Дрони вдарили по паливозаправниках, вантажівках та тралах. Кількість ураженої техніки не уточнюється.

Про втрати і збитки окупантів у ГУР не повідомляють.

Читайте також:

• Росіяни почали використовувати коней для військових цілей: що відомо
• Російська армія екстрено переносить склади за Маріуполь через удари ЗСУ на півдні — “Атеш”
• Що змушує російських військових наступати під Лиманом? Розповів представник Інгулецької бригади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!