Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У мережі поширюється неправдива інформація щодо зимової грошової допомоги від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) для українців. Наразі організація не надає таких виплат.

Про це повідомили на офіційній сторінці УВКБ ООН.

Зимова допомога від УВКБ ООН

Наразі в інформаційному просторі фіксуєть поширення фейкових повідомлень щодо надання зимової грошової допомоги від УВКБ ООН для громадян України. Таких виплат в організації не надають.

Натомість шахраї можуть використовувати неправдиві оголошення аби отримати персональні дані для фінансового шахрайства.

В УВКБ ООН повідомили, що достовірна інформація щодо програм грошової допомоги публікується виключно на офіційних ресурсах організації.

До теми:

Допомога у працевлаштуванні від Червоного Хреста в Україні: повний перелік, хто має право

“Карітас Хмельницький” оголошує про початок проєкту “AGRIS 3”, в межах якої надаватиметься грантова допомога на агробізнес. Ініціатива реалізується у напрямку “Проєкти з відновлення життєдіяльності. Livelihood”.

Детальніше про це розповіли представники “Карітас”.

Грантова допомога на агробізнес

Програма розрахована на жителів Хмельницької області. Метою ініціативи є відновлення життєдіяльності вразливих внутрішньо переміщених осіб та місцевих мешканців, які постраждали внаслідок війни.

До ініціативи можуть долучитися лише ті, хто належать до визначених категорій, а саме:

Внутрішньо переміщені особи (ВПО):

• одинокі батьки або опікуни однієї чи більше дітей віком до 18 років;
• домогосподарства з вагітною жінкою або матір’ю з дитиною до 3 років;
• домогосподарства, де член сім’ї має інвалідність або важку/хронічну хворобу;
• люди похилого віку 60+ (пенсіонери);
• люди віком 50+ (безробітні, які не є пенсіонерами);
• домогосподарства з трьома або більше дітьми.

Місцеві жителі:

• особи, які постраждали внаслідок або під час військових дій (втрата здоров’я, пошкодження чи втрата житла тощо);
• особи, які належать до малозабезпечених сімей або є малозабезпеченими особами;
• учасники бойових дій.

Загалом гранти надаються на ведення підприємницької діяльності саме у сфері сільського господарства. Максимальна сума фінансової підтримки становить до 185 тисяч гривень.

Як подати заявку та терміни реєстрації

Щоб стати учасником конкурсу на отримання бізнес-гранту, необхідно заповнити анкету за спеціальним посиланням.

Прийом анкет триває до 8 лютого 2026 року включно (або до завершення набору вільних місць).

Для отримання додаткової інформації щодо умов програми можна звертатися за контактним номером телефону: +380 (97) 957 4460.

Читайте також:

Спільне бачення нового дому: як бахмутяни бачать своє майбутнє житло. Результати опитування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!