Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Карітас Полтава” надає грошову допомогу на оренду житла терміном на 6 місяців в межах проєкту “Багатосекторна допомога постраждалим від війни людям в Україні”.

Про це повідомили представники фонду.

Грошова допомога від “Карітас”

Ініціатива спрямована на фінансову підтримку внутрішньо переміщених осіб, які щойно прибули до Полтавського регіону та потребують допомоги в оплаті орендованого житла.

Основна послуга, яку надає фонд у межах проєкту — це цільова грошова допомога на оплату оренди житла. Програма передбачає покриття витрат на наймання оселі терміном на 6 місяців.

Хто може отримати допомогу: критерії відбору

Подати заявку можуть лише новопереміщені ВПО, які перебувають у приймаючій громаді менше ніж 30 днів на момент реєстрації.

Окрім терміну переміщення, домогосподарство має належати до однієї з категорій вразливості:

• особи з інвалідністю або наявність важкої хвороби у члена родини;
• самотні люди похилого віку (віком 55 років і старше);
• одинокі батьки або опікуни, які самостійно виховують дітей;
• багатодітні родини (троє і більше дітей);
• вагітні жінки або матері з дітьми віком до 3 років.

Перелік документів

Для успішного проходження реєстрації заявник повинен надати оригінали документів, що підтверджують особу та право на отримання пільг. До переліку входять:

• паспорт громадянина України;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код);
• довідка внутрішньо переміщеної особи (ВПО);
• довідка про доходи за формою ОК-5 або ОК-7;
• реквізити банківського рахунку у форматі IBAN.

Документи, що офіційно підтверджують категорію вразливості (медичні довідки, посвідчення тощо).

Куди звертатися

Прийом заявок здійснюється у порядку живої черги в офісі організації. Реєстрація проходить за адресою: місто Полтава, вулиця Гоголя, 28.

Фахівці фонду працюють у будні дні (з понеділка по п’ятницю) за графіком: з 9:00 до 17:00.

Читайте також:

Гранти до 42 000 гривень: Естонська рада розпочинає програму підтримки ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні, 28 січня 2026 року, пройшла презентація проєкту “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. Саме на ньому Олександр Марченко, заступник міського голови Бахмута, розповів про те, які саме населені пункти громади зможуть отримувати компенсацію за зруйноване житло.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Які населені пункти громади отримають компенсацію за зруйноване житло

За словами Олександра Марченко, наразі лише два населених пункти Бахмутської громади зможуть отримуватимуть компенсацію за зруйноване житло:

“На сьогодні, на території Бахмутської громади, користуючись нагодою, бо нас дивляться наші мешканці на платформах в прямому ефірі. Компенсацію за пошкоджене або знищене майно зможуть отримати мешканці двох населених пунктів — це Кліщіївка та Андріївка“, — заявив Олександр Марченко.

Крім того, він доповнив, що село Іванівка та інші населені пункти поки не можуть отримувати компенсації.

Марченко також вказав, що єдиний наразі спосіб зібрати докази щодо пошкодження або знищення житла — це використання супутників. Процедура отримання знімків проходить через космічну агенцію, яка працює по заявках.

Читайте також:

Бахмутяни можуть поспілкуватися з Ревою: дата та контакти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!