Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В умовах складної економічної ситуації більшість українських пенсіонерів змушені економити, тому будь-яка додаткова фінансова підтримка стає вкрай важливою. У суспільстві часто можна почути термін “тринадцята пенсія”, проте що він означає насправді та чи передбачена така виплата законодавством у 2026 році?

Відповіді на ці питання — у матеріалі Бахмут IN.UA.

Що таке 13-та пенсія в Україні

В українському законодавстві офіційного поняття “тринадцята пенсія” як щорічної додаткової надбавки не існує. Жоден нормативний акт не передбачає автоматичної виплати 13-го платежу наприкінці року. Цей термін є виключно побутовим формулюванням.

Під так званою 13-тою пенсією неофіційно мають на увазі суму пенсійних виплат, яка була офіційно нарахована людині, але залишилася невиплаченою у зв’язку з її смертю. У Пенсійному фонді України (ПФУ) наголошують: ці кошти не анулюються і не зникають, вони можуть бути передані близьким родичам померлого.

Хто має право на отримання коштів

Отримати недоотриману пенсію померлого можуть лише визначені категорії осіб:

• члени сім’ї, які були офіційно зареєстровані та проживали разом із пенсіонером на день його смерті;
• непрацездатні члени родини, які перебували на утриманні померлого (навіть у тому випадку, якщо вони фактично мешкали за іншою адресою).

Важливий нюанс: якщо за виплатою одночасно звертаються одразу кілька родичів, які мають на це законне право, загальна сума недоотриманої пенсії ділиться між ними порівну.

Від чого залежить розмір виплати

Фіксованої ставки чи гарантованої суми для “тринадцятої пенсії” не існує. Її розмір розраховується суворо індивідуально і залежить виключно від двох факторів:

• щомісячного розміру пенсії, яку отримував померлий;
• періоду, за який нараховані кошти залишилися фактично невиплаченими (наприклад, за поточний місяць чи кілька місяців).

Як оформити виплату: способи та документи

Недоотримана пенсія не перераховується родичам автоматично. Щоб її отримати, обов’язково необхідно подати відповідну заяву до органів ПФУ. Зробити це у 2026 році можна двома способами:

• офлайн — звернувшись особисто до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду;
• онлайн — дистанційно через вебпортал електронних послуг ПФУ (за наявності кваліфікованого електронного підпису).

Разом із заявою заявник повинен надати пакет підтверджувальних документів, зокрема:

• свідоцтво про смерть пенсіонера;
• паспорт та ідентифікаційний код заявника;
• документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтва про народження, шлюб тощо);
• довідки, що засвідчують факт спільного проживання з пенсіонером на момент його смерті (довідка про склад сім’ї, про реєстрацію місця проживання);
• актуальні реквізити банківського рахунку для зарахування коштів.

Читайте також:

Довідки ВПО залишаються чинними: що змінюється після набрання чинності новим законом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!