Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Президент України підписав закон №15579, який розблоковує передачу об’єктів державної і комунальної власності для розміщення ВПО. Йдеться про будинки та гуртожитки, які громади зможуть передавати в оренду без аукціону за символічну плату — 1 гривню.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Державне майно зможуть передавати для розміщення ВПО

Закон №15579 передбачає можливість передавати об’єкти державної та комунальної власності в оренду без проведення аукціону за символічною платою в 1 гривню для розміщення ВПО. Йдеться, зокрема, про будинки та гуртожитки. Таким чином, громади зможуть використовувати вже наявні, але порожні об’єкти для створення житла для родин переселенців.

До ремонту та облаштування таких об’єктів зможуть долучатися міжнародні партнери.

Окремо закон передбачає пільгову орендну ставку для громадських об’єднань та благодійних організацій. Вона становитиме 0,01% від вартості майна. Очікується, що це сприятиме залученню громадських і благодійних організацій до роботи з об’єктами, які можуть використовуватися для потреб ВПО.

Очікується, що механізм повноцінно запрацює до зими.

“Тепер головне — щоб цей механізм якнайшвидше запрацював на місцях. Очікуємо, що вже до зими завдяки підготовленим проєктам тисячі родин ВПО отримають дах над головою”, — запевнив Павло Фролов.

Читайте також:

В Україні готують нову програму доступної іпотеки: які можливості передбачають для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 23 штурми. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 51 наступальну дію армії рф, що на 5 менше, ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 5 жовтня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 23 штурми противника. Окупанти атакували в бік Ганнівки, Нового Донбасу, Добропілля, Світлого, Новогришиного, Василівки, Сергіївки, Новопавлівки, Чернігівки та Мирного.

На Костянтинівському напрямку окупанти атакували 18 разів. Вони намагалися просунутись у районі Костянтинівки та в бік Попасного, Іллінівки, Осикового, Райського, Русин Яру, Вільного, Кучерів Яру та Золотого Колодязя.

На Лиманському напрямку минулої доби російська армія провела вісім атак. Окупанти штурмували в бік Новоселівки, Зарічного, Лимана, Діброви та Дерилового.

На Слов’янському напрямку росіяни намагалися просунутись у районі Ямполя. Загалом минулої доби тут відбулось одне боєзіткнення.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в районі Тихонівки.

Втрати рф за 5 жовтня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 5 жовтня російська армія втратила:

• близько 1 540 військових;
• 3 танки;
• 7 бойових броньованих машин;
• 52 артилерійські системи;
• 2 РСЗВ;
• 7 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 891 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 566 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

У Донецьку уразили локацію, звідки окупанти запускали дрони по Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!