Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Графік відпусток є обов’язковим для всіх роботодавців в Україні — незалежно від кількості працівників. Він допомагає поєднати виробничі потреби з правом працівників на відпочинок. У Міністерстві юстиції роз’яснили, які вимоги до складання графіка відпусток передбачає законодавство.

Графік відпусток — обов’язок роботодавця

Закон України “Про відпустки” поширюється на всіх працівників, які працюють за трудовим договором — як на підприємствах та в установах, так і у фізичних осіб-підприємців. Відповідно, кожен роботодавець зобов’язаний складати графік відпусток.

Чіткої дати або типової форми для такого документа закон не встановлює. Водночас найпоширенішою практикою є затвердження графіка до початку календарного року. Це дозволяє врахувати специфіку роботи, сезонні навантаження та побажання працівників.

Як затверджується графік відпусток

Черговість надання відпусток визначається графіком, який:

• затверджується роботодавцем за погодженням із профспілкою або іншим представницьким органом трудового колективу;
• доводиться до відома працівників.

Такі вимоги передбачені статтею 79 Кодексу законів про працю України та частиною десятою статті 10 Закону “Про відпустки”.

Що має бути зазначено у графіку

Зазвичай у графіку відпусток вказують:

• вид відпустки;
• дату початку та закінчення;
• тривалість у календарних днях.

Під час складання графіка роботодавець має передбачити:

• щорічну основну відпустку тривалістю не менше 24 календарних днів;
• додаткову відпустку для працівників, які мають дітей до 15 років або дитину з інвалідністю — 10 календарних днів;
• додаткові відпустки за вислугу років (для окремих категорій);
• інші соціальні та додаткові відпустки, передбачені законом або колективним договором.

Чи можна ділити відпустку і хто має пільги

За бажанням працівника щорічну відпустку можна ділити на частини, але одна з них має тривати щонайменше 14 календарних днів.

Окремі категорії працівників мають право на відпустку у зручний для них час. Серед них — неповнолітні, люди з інвалідністю, батьки дітей, одинокі матері та батьки, а також подружжя військовослужбовців.

Графік відпусток може змінюватися або доповнюватися, зокрема у разі прийняття нових працівників. Закон також передбачає перенесення відпустки у випадках тимчасової непрацездатності, наприклад вагітності та пологів або збігу з навчальною відпусткою.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Працівники, які через стан здоров’я тимчасово не можуть виконувати свої трудові обов’язки та оформлюють лікарняний, мають право на відповідні страхові виплати.

Детальніше про строки та порядок виплати лікарняних коштом ПФУ у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як нараховують лікарняні у 2026 році

У 2026 році виплату лікарняних, а також інших страхових виплат, здійснює Пенсійний фонд України. Це передбачено реформою, закріпленою в законі України “Про внесення змін до закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Підставою для отримання лікарняних є електронний листок непрацездатності (е-лікарняний), яким працівник підтверджує факт тимчасової непрацездатності.

Е-лікарняний формується на основі електронного медичного висновку, який створює лікар. Після цього документ автоматично потрапляє до Електронного реєстру листків непрацездатності, а роботодавець отримує повідомлення про його відкриття в кабінеті страхувальника на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Оплата днів хвороби без оформленого лікарняного не передбачена.

Водночас для нарахування виплат важливо, щоб листок непрацездатності набув статусу “Готовий до сплати”. Перевірити зміну статусу можна в особистому кабінеті на порталі ПФУ.

Для звичайних лікарняних цей статус присвоюється через 7 днів після дати відкриття. Упродовж цього часу лікар має право внести корективи до медичного висновку.

Слід враховувати, що під час воєнного стану через технічні збої в роботі електронних сервісів деякі лікарняні можуть не отримати статус “Готовий до сплати”. У таких випадках бухгалтер підприємства може самостійно здійснити нарахування та виплату лікарняних.

Строки виплат лікарняних за кошти ПФУ

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачує роботодавець. Починаючи з шостого дня, виплати здійснюються коштом Пенсійного фонду України.

Якщо лікарняний триває понад п’ять днів, роботодавець зобов’язаний подати до ПФУ заяву-розрахунок. Це можна зробити через Портал електронних послуг Пенсійного фонду або в паперовій формі з електронною копією до головного управління ПФУ в області чи місті Києві за місцем обліку страхувальника.

У заяві зазначається сума лікарняних, яку має компенсувати Пенсійний фонд. Якщо ж працівник хворів лише п’ять днів, подавати документи до ПФУ не потрібно.

Як і раніше, Пенсійний фонд має перерахувати кошти протягом 10 календарних днів з моменту надходження необхідних документів. У цей період відповідна комісія ухвалює рішення щодо призначення виплат.

У разі позитивного рішення кошти надходять роботодавцю, а працівник отримує лікарняні разом із найближчою заробітною платою — як за перші п’ять днів хвороби, так і за дні, оплачені коштом ПФУ.

Читайте також:

“Це питання виживання”: як в Україні ставляться до ініціативи про 20% ПДВ для ФОПів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!