Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Вінниці відбудеться виїзний консультативний прийом спеціаліста управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради. Він допоможе з поданням документів на різні види матеріальної допомоги та отриманням и роз’яснення щодо чинних соціальних норм.

Про це повідомили в Бахмутський район єднає у місті Вінниця.

У Вінниці працюватиме фахівець із соціального захисту

Зустріч із фахівцем запланована на понеділок, 15 червня 2026 року. Спеціаліст працюватиме протягом чотирьох годин, починаючи з 10.00 і до 14.00. Прийом пройде у приміщенні за адресою проспект Космонавтів, 30, на четвертому поверсі у кімнаті 412.

Усі послуги та консультації надаються безкоштовно. Для участі необхідно попередньо зареєструватися, заповнивши електронну форму за посиланням організаторів. Після внесення даних в анкету людина вважається зареєстрованою на прийом. Отримати консультацію можна як під час особистого візиту, так і в телефонному режимі за номером +380 (99) 137 5175. Якщо заявник не зможе відвідати зустріч, організатори просять завчасно попередити про це телефоном.

З якими питаннями допомагатиме спеціаліст

Під час прийому бахмутяни матимуть змогу подати заявки на фінансову підтримку від міської ради для родин із дітьми. Документи прийматимуть на такі види виплат:

• матеріальна допомога сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах та виховують дітей віком до 18 років;
• підтримка багатодітних родин та сімей, які виховують дітей з інвалідністю;
• фінансування оплати проїзду до закладів оздоровлення та відпочинку для дітей, які потребують соціальної уваги;
• одноразова допомога дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, які стоять на обліку відповідної служби.

Спеціаліст також опрацьовуватиме заявки від представників соціально вразливих груп населення. Зокрема, передбачена реєстрація на такі види допомоги:

• виплати для людей віком від 65 років та осіб з інвалідністю, які опинилися у складних обставинах;
• фінансова підтримка онкохворих, тяжкохворих громадян та осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• допомога людям, які отримали поранення через дію вибухонебезпечних предметів;
• адресна підтримка на проживання для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб;
• кошти для проходження осінньо-зимового періоду;
• матеріальна допомога на поховання;
• одноразова фінансова виплата особам похилого віку.

Крім того, консультації надаватимуться й з питань оформлення виплат для людей, які долучені до військової служб, а також тих, хто безпосередньо постраждав від бойових дій.

Читайте також:

Норвезька рада у справах біженців поновлює прийом заявок на грошову допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Протягом минулої доби на території Донецької області зафіксовано зросла кількість штурмів. Загалом відбулося 100 бойових зіткнень, що на 17 штурмів більше порівняно з попереднім днем, коли фіксували 83 атаки. Ділянкою з найвищою концентрацією боїв залишається Покровський напрямок.

Детальний огляд ситуації на ключових відтинках фронту за даними Генерального штабу ЗСУ публікує редакція Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

За даними Генштабу ЗСУ, на Покровському напрямку кількість штурмових дій суттєво зросла з 40 до 55. Просування російської армії зупинили поблизу Родинського, Никанорівки, Іванівки, Гришиного, Василівки, Котлиного та Удачного, а також у напрямку Вільного, Ганнівки, Білицького, Олександрівки, Шевченка, Новоолександрівки, Новогришиного, Сергіївки, Новопідгородного та Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв дещо знизилася. Зафіксовано 14 атак порівняно з 16 напередодні. Зіткнення відбулися біля Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки, Степанівки, а також у бік Костянтинівки, Миколайпілля, Вільного та Білицького.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російські війська 16 разів намагалися прорвати лінію оборони, що на дві атаки більше порівняно з попереднім днем. Бої точилися біля Новоселівки, Дробишевого, Ямполя, а також у напрямку Лимана та Озерного.

На Слов’янському напрямку кількість штурмів зросла з 13 до 14. Атаки фіксували поблизу Закітного, Різниківки та у бік Кривої Луки й Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку російська армія здійснила одну спробу витіснити українських військових із займаних позицій біля Часового Яру. Напередодні на цій ділянці наступальних дій не фіксували.

Втрати російської армії

За минулу добу кількість ліквідованого особового складу російських військ склала 1310 осіб. Цей показник зріс порівняно з попереднім днем, коли втрати становили 1190 військових. Крім того, українським військовим вдалося знищити:

• 2120 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 326 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 74 артилерійських систем;
• 10 бойових броньованих машин;
• 10 одиниць спеціальної техніки;
• 9 наземних робототехнічних комплексів;
• 6 танків;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 2 засоби протиповітряної оборони.

Читайте також:

Половина Родинського під контролем російської армії — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!