Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Костянтинівському та Покровському напрямках, де протягом доби зупинили 13 та 11 штурмів відповідно. На всіх інших напрямках фіксували менше п’яти атак. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 31 наступальну дію армії рф, що на 5 більше, ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 12 листопада, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 13 штурмів противника. Росіяни вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Олексієво-Дружківки, Розкішного, Миколайпілля та Русиного Яру.

На Покровському напрямку українські військові зупинили 11 атак. Противник атакував у районах Сергіївки та Молодецького, а також здійснював штурми у напрямках Добропілля, Вільного та Новогришиного.

На Лиманському напрямку минулої доби російська армія провела чотири атаки. Українські захисники зупинили спроби противника просунутися в районах Надії, Новосергіївки та Кремінної.

На Слов’янському напрямку противник здійснив дві атаки в районі Ямполя.

На Краматорському напрямку військові ЗСУ відбили одну атаку ворога в районі Іжевки.

Втрати рф за 12 листопада

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 12 листопада російська армія втратила:

• близько 2 590 військових (вбитими та пораненими);
• 1 танк;
• 11 бойових броньованих машин;
• 44 артилерійські системи;
• 2 РСЗВ;
• 6 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 160 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
• 469 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 6 одиниць спецтехніки.

Читайте також:

Росіяни скоротили кількість атак на Донеччині: на більшості напрямків менше десяти штурмів за добу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 16 листопада “Ощадбанк” призупиняє роботу всіх відділень та банкоматів у Краматорську. Найближчі відділення тепер працюватимуть у Слов’янську та Олександрівці.

Про це повідомляє Краматорська міськрада.

“Ощадбанк” призупиняє роботу в Краматорську

З понеділка, 16 листопада, у Краматорську призупиняють роботу всі відділення та банкомати Ощадбанку. Жителі міста можуть скористатися послугами банку в найближчих населених пунктах.

Два відділення “Ощадбанку” продовжать працювати у Слов’янську та Олександрівці. Звернутися туди можна за адресами:

• місто Слов’янськ, вулиця Поштова, 44;
• село Олександрівка, вулиця Соборна, 11.

Зняти готівку можна буде в банкоматах за адресами:

• село Олександрівка, вулиця Самарська, 11;
• місто Слов’янськ, вулиця Університетська, 53;
• місто Слов’янськ, вулиця Тараса Шевченка, 11;
• місто Слов’янськ, вулиця Ком’яхова, 49;
• місто Слов’янськ, вулиця Свободи, 13;
• місто Слов’янськ, вулиця Поштова, 44;
• місто Слов’янськ, вулиця Вільна, 2;
• селище Черкаське, вулиця Шевченка, 19.

Для отримання банківських послуг клієнти також можуть користуватися онлайн-сервісами “Ощадбанку”. В застосунку банку можна дистанційно проводити фінансові операції.

Нагадаємо, що з 16 листопада у Краматорську також призупиняє роботу останнє відділення “ПриватБанку”.

Читайте також:

• “Газу немає, але люди готові терпіти”: яка ситуація в Краматорську та Слов’янську
• Через пошкодження газопроводу на Донеччині зупинилося постачання газу до котелень Краматорська
• У Краматорську розширили перелік будинків, де не буде опалення: за якими критеріями їх визначають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!