Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дніпровський апеляційний суд залишив без змін вироки двом мешканцям Донеччини, засудженим за підтримку російської агресії та передачу даних про розташування українських сил оборони.

Про це повідомила Донецька обласна прокуратура.

Дніпровський апеляційний суд підтримав позицію прокурорів Донецької обласної прокуратури та залишив у силі обвинувальні вироки двом громадянам. Жителя Слов’янська засуджено за виправдовування та глорифікацію збройної агресії РФ проти України до 5 років і 6 місяців ув’язнення.

Суд встановив, що у травні–липні 2022 року чоловік поширював у забороненій соцмережі відео на підтримку військових із Чечні, які беруть участь у бойових діях проти України. Також він репостив зневажливі висловлювання щодо української влади та Збройних Сил України й поширював заклики до атак на Київ.

Мешканку Костянтинівки засуджено за колабораційну діяльність до 12 років ув’язнення з позбавленням права обіймати посади в органах влади на 10 років та з конфіскацією майна.

Слідство встановило, що жінка підтримувала зв’язок із сином, який раніше воював у “загоні Гіркіна” і проживає в росії. Вона передавала йому інформацію про розташування Сил оборони в Костянтинівці, Дружківці та Новоселівці Краматорського району. Також повідомляла про наслідки обстрілів, зокрема щодо житлових будинків, бомбосховища та стабілізаційного пункту для поранених військових.

Для підтвердження даних вона надсилала текстові повідомлення, фото, відео та скриншоти.

Наразі вироки набули законної сили.

До теми:

Передавав інформацію спецслужбам ворога: жителя Костянтинівки засудили до 15 років за держзраду

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 грудня 2025 року Нова пошта оновлює тарифи на частину своїх послуг. Компанія пояснює, що це необхідно для підтримання швидкості доставки та стабільної якості сервісу. Водночас деякі послуги залишаються без змін.

Скільки коштуватиме відправлення посилки Новою Поштою з 1 грудня, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що саме зміниться в тарифах Нової пошти з 1 грудня

Нова пошта повідомила про оновлення тарифів, які почнуть діяти з 1 грудня 2025 року. Компанія зазначає, що зміна вартості частини послуг пов’язана з потребою підтримувати стабільну якість сервісу та швидкість доставки.

При цьому низка послуг залишаються за старою вартістю. Без змін залишаються:

• доставка посилок до 2 кілограм;
• відправлення з сіл та селищ.

У вартість доставки, як і раніше, входять:

• комісія за оголошену цінність до 500 гривень;
• переадресування у дорозі;
• повернення документів та посилок;
• фірмові пакування 0,5–4 кілограми;
• гарантоване відшкодування оголошеної цінності у разі форс-мажорних ситуацій.

Водночас частина тарифів змінюється. Зокрема:

Доставка документів у конверті:

• по місту — 60 гривень;
• по Україні — 70 гривень.

Доставка у поштомат:

• +10 гривень за доставку;
• курʼєрська доставка або забір: +50 гривень.

Посилки по місту між відділеннями:

• до 10 кілограмів — 100 гривень;
• до 30 кілограмів — 160 гривень.

Посилки по Україні між відділеннями:

• до 10 кілограмів — 120 гривень;
• до 30 кілограмів — 180 гривень

До теми:

Нова Пошта: як відстежити посилку та подзвонити оператору — покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!