Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перед зимовим періодом кількість заявок на евакуацію майже подвоюється, а сам процес відбувається в умовах постійної небезпеки через загрозу ударних дронів. Водночас на Донеччині з’явилася тенденція на вивезення тіл загиблих.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA повідомив Богдан Зуяков, волонтер, котрий займається вивезенням цивільного населення з Донецької області.

Евакуація з Донеччини

За словами Богдана Зуякова, евакуація з Донеччини продовжується стабільними темпами. Найбільше людей зараз евакуюють із Костянтинівки.

“Зараз це Костянтинівка. 90% евакуації — Костянтинівка“, — каже волонтер.

Він додав, що інколи евакуації здійснюють із Лиманської громади, зокрема Лимана чи Святогірська.

Зазвичай, до волонтерів за допомогою з евакуацією звертаються люди старшого віку. Проте, як вказує Богдан Зуяков, останні два тижні збільшилась кількість заявок на вивезення трупів та поранених.

Зростання кількості евакуацій перед зимою та небезпека

За словами волонтера, зима стабільно створювала умови, коли кількість заявок щодо евакуації суттєво збільшується. Цього року їх кількість зросла майже у два рази.

“Кожен рік ми бачимо, що на зиму люди виїжджають через те, що топити буде неможливо…“, — зазначає волонтер.

Богдан Зуяков також розповів про виклики й проблеми, які стають перешкодою. За його словами, найбільшою проблемою на маршрутах евакуації стали саме російські дрони.

“Ми виключно з дронами боремось. Найважчі — це дрони… Не було б дронів — все було б набагато легше“, — каже волонтер.

Він також додав, що рівень небезпеки залежить від напрямку та активності бойових дій.

“У Костянтинівці, наприклад, вже з Олексієво-Дружківки небезпечно, адже там постійно літають дрони. Якщо ми кажемо про якийсь Святогірськ, то там ще більш-менш проїхати можна“, — зазначає волонтер.

Куди розміщують евакуйованих

Щодо областей, куди найчастіше розселяють людей, він зазначив, що інформації про конкретні регіони не має, але повідомив, що вони знаходять прихисток по всім регіонам України.

Богдан Зуяков додав, що місць загалом вистачає на всіх.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення щодо евакуації приймаються за телефонами гарячих ліній Донецької області:

• +380 (98) 890 3318;
• +380 (66) 285 6290;
• 0 800 408 911;

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери:

• +380 (99) 710 4872;
• +380 (99) 311 5314;
• +380 (96) 108 6048;
• 0 800 332 614.

Евакуація на Донеччині є повністю безкоштовною.

Читайте також:

“У Дружківку заїжджаємо, але щодня уражені нові автівки”: як відбувається евакуація на Донеччині. Розповідає волонтер Євген Ткачов

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська Госдума ухвалила у другому і третьому читаннях законопроєкт про передачу в державну власність покинутих осель на окупованих частинах Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Таке житло будуть визнавати власністю російських регіонів та в подальшому можуть передавати громадянам рф.

Про це повідомляє пропагандистське агентство ТАСС.

Що передбачає російський закон про привласнення покинутого житла на ТОТ

Російські депутати ухвалили у другому та третьому читаннях законопроєкт “Про право публічної власності на житлові безхазяйні приміщення на території днр, лнр, Херсонської та Запорізької областей”. Він передбачає механізм, за яким покинуте житло забиратимуть у власність рф. У подальшому будинки та квартири зможуть передавати у володіння громадянам рф.

Згідно з новим законом, покинуті житлові будинки, квартири та кімнати визнаватись власністю регіонів або їх муніципалітетів. Згодом їх, нібито, планують передавати:

• у власність місцевим жителям, які втратили житло або чиє житло є непридатним для проживання внаслідок бойових дій;
• у володіння чи користування за договором найму громадянам рф;
• представникам російських органів влади, органів місцевого самоврядування, працівникам підвідомчих установ, включно з працівниками освітніх та медичних організацій (їм житло надаватимуть до 1 січня 2028 року);
• у володіння та користування за договором соціального найму місцевим жителям, які перебувають на обліку як такі, що потребують житлових приміщень.

Також цей закон передбачає привласнення росією критично важливих об’єктів інфраструктури, майнових комплексів промислових та інших підприємств у Луганській, Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях.

Читайте також:

• Пушилін повторює наративи: заявив, що ЗСУ “гальмують” відбудову Бахмута і Соледара
• Біженців з курська привезли до Маріуполя. Їх селять у квартири маріупольців
• Пушилін опублікував звернення до населення, але запити бахмутян проігнорував

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!