Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 серпня 2026 року іспанська залізнична компанія “Renfe” запускає міжнародний нічний поїзд, який курсуватиме між Перемишлем та Франкфуртом-на-Майні. Для пасажирів з України передбачені стикувальні рейси від “Укрзалізниці”.

Детальніше про це розповіли в пресслужбі “Укрзалізниці”.

Новий залізничний маршрут до Німеччини

Поїзд здійснюватиме рейси щодня територією Польщі, Чехії та Німеччини. Маршрут включає зупинки в Остраві, Празі, Бад-Шандау, Вайсенфельсі, Наумбурзі, Апольді, Готі, Айзенаху, Ганау та Оффенбаху.

Для здійснення пересадки на новий рейс у Перемишлі українці зможуть скористатися п’ятьма поїздами “Укрзалізниці”:

• №51/52 Київ – Перемишль;
• №31/32 Запоріжжя/Дніпро – Перемишль;
• №69/70 Кременчук – Перемишль;
• №35/36 Одеса – Перемишль;
• №89/90 Київ – Перемишль.

Графік руху

Відправлення з Перемишля відбуватиметься о 12:04, а прибуття до Франкфурта-на-Майні — о 07:22 наступного дня. У зворотному напрямку поїзд виїжджатиме о 15:03 та прибуватиме до кінцевої станції у Перемишлі об 11:25.

До складу поїзда входять сидячі вагони першого і другого класів, а також спальні вагони категорії “Economy Sleeper”. Спальні купе розраховані на розміщення від одного до чотирьох пасажирів та обладнані кондиціонерами, розетками і безкоштовним доступом до інтернету. У вартість спального місця також входить сніданок.

Ціни на квитки у сидячих вагонах стартують від 15 євро (765 гривень), у спальних — від 37,50 євро (1914 гривень).

Читайте також:

Як купити квиток на потяг у піковий період: поради “Укрзалізниці”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні військовослужбовці мають право на перетин державного кордону під час відпустки, лікування або службового відрядження. Процедура виїзду чітко регламентована, вимагає дотримання встановленого алгоритму дій та підготовки повного пакета документів, який командування розглядає індивідуально.

Детальніше про те, які документи потрібні для виїзду — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що потрібно для виїзду військовослужбовців за кордон

Для отримання дозволу на поїздку військовослужбовець зобов’язаний завчасно, щонайменше за три тижні до дати виїзду, подати рапорт на ім’я командира військової частини. У документі фіксуються конкретні дати виїзду та повернення, місто і точна адреса перебування за кордоном, транспорт для подорожі, а також обраний пункт пропуску через державний кордон.

Разом із рапортом подаються документи на підтвердження мети поїздки. Оскільки основною законною підставою є сімейні обставини, зокрема зустріч із родиною, яка тимчасово перебуває за кордоном, необхідно надати свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей та посвідки про їхній тимчасовий захист за межами України. Законодавство дозволяє додавати до відпустки дні, необхідні на дорогу, що узгоджується на етапі розгляду рапорту. Після ухвалення позитивного рішення командир видає наказ, а відповідний дозвіл вноситься до відпускного квитка військовослужбовця.

Документи для перетину кордону під час відпустки

Успішний перетин кордону залежить від наявності повного пакета документів, відсутність яких стає підставою для відмови. На пункті пропуску прикордонникам необхідно пред’явити:

• чинний закордонний паспорт;
• документ для посвідчення особи військовослужбовця (військовий квиток або посвідчення офіцера);
• відпускний квиток із вказаним місцем перебування та дозволом на виїзд;
• витяг із наказу про надання відпустки та права залишити територію України.

Пакет документів для виїзду на лікування

Окремий порядок діє для військовослужбовців, які отримали поранення під час бойових дій та потребують медичної допомоги за кордоном. Для перетину кордону у таких випадках потрібен внутрішній або закордонний паспорт громадянина України, офіційний медичний висновок про необхідність лікування за кордоном, а також лист Міністерства охорони здоров’я України з погодженням направлення до іноземного медичного закладу.

Правила оформлення закордонних відряджень

У квітні 2026 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до правил перетину державного кордону, розширивши перелік посадових осіб, які ухвалюють рішення про закордонні відрядження військовослужбовців Збройних Сил. Згідно з новою постановою, пропуск здійснюватиметься на підставі рішень заступників Міністра оборони.

До ухвалення цих змін дозвіл на виїзд для виконання завдань у сфері безпеки і оборони надавався виключно за рішенням Міністра оборони, керівників інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення або розвідувальних органів.

Читайте також:

Підйомна допомога при переїзді: як військовослужбовцям отримати виплати на новому місці служби

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!