Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мешканці Запоріжжя можуть отримати грошову допомогу від “Карітас-Спес”. Її розмір складає 12 300 гривень. На допомогу можуть розраховувати ВПО та люди, які отримати поранення або втратили одного із членів родини внаслідок війни.

Про це повідомляє “Карітас-Спес”.

Грошова допомога мешканцям Запоріжжя від “Карітас-Спес”

“Карітас-Спес” надає грошову допомогу мешканцям Запоріжжя. Її розмір складає 12 300 гривень. Допомогу можуть отримати люди, які:

• отримали важке поранення внаслідок бойових дій;
• втратили одного з членів сім’ї внаслідок бойових дій;
• евакуювалися з власної домівки.

Як подати заявку на допомогу від “Карітас-Спес” у Запоріжжі

При важких пораненнях внаслідок бойових дій потрібно надати:

• витяг з протоколу поліції про тригерну подію або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• лист непрацездатності (лікарняний) про перебування на лікуванні не менше 5 днів;
• завірену лікарем виписку з медичної амбулаторної картки, у якій мають бути або консультаційний висновок, або довідка про фіксацію тілесних ушкоджень, або епікриз.

За допомогою лікаря потрібно звернутися протягом одного дня з моменту поранення. У цей строк треба відкрити лікарняний або отримати консультаційний висновок щодо отриманих травм. Від моменту отримання травми до моменту реєстрації на допомогу повинно пройти не більше 45 днів. Допомогу надають лише постраждалій людині.

При втраті одного з членів сім’ї внаслідок бойових дій потрібно надати:

• свідоцтво про смерть;
• довідку про причину смерті;
• витяг з протоколу поліції про тригерну подію.

Люди, які мусили евакуюватися з власних домівок, мають надати:

• реєстраційні записи в офіційних центрах евакуації/транзиту, місцях збору або колективних центрах;
• списки/документацію, від гуманітарних, громадських організацій або волонтерів, які проводять евакуацію;
• транспортну квитанцію, квиток;
• довідку ВПО до 45 днів (з пропискою у місцях обов’язкової чи добровільної евакуації);
• інші реєстраційні документи, видані місцевими органами влади;
• документи, що підтверджують місце постійного проживання (місце проживання, зазначене в українському паспорті, місце проживання, зазначене в паперовому додатку до ID-картки, довідка про фактичне місце проживання, довідка ВПО, договір оренди житла тощо).

Деталі про оформлення допомоги можна уточнити на гарячій лінії “Карітас-Спес”: +380 (99) 555 4367.

Читайте також:

• Українці, які втратили роботу через війну, можуть подати заяву до Реєстру збитків
• ВПО отримають власний електронний кабінет: які послуги стануть доступні онлайн
• Банк розвитку Ради Європи виділив Україні понад 250 мільйонів євро на компенсації у 2026 році: куди пішли кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Протягом 27 серпня поліціянти зафіксували 1491 влучання з боку російської армії по лінії фронту та житловому сектору Донецької області. Під обстрілами опинилися міста Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ і селище Малотаранівка, де росіяни ударом FPV-дрона вбили мирного жителя.

Про це повідомили у поліції Донеччини.

Обстріли Донеччини

У селищі Малотаранівка росіяни завдали удару за допомогою FPV-дрона. Унаслідок цієї атаки загинув мирний житель, який у момент вибуху їхав на велосипеді.

По території Краматорська російська армія також била переважно FPV-дронами. Через ці атаки поранення отримали троє цивільних. Крім того, пошкоджень зазнали два багатоквартирні будинки та три автомобілі місцевих жителів.

У Слов’янську під вогонь противника потрапила житлова інфраструктура. У місті пошкоджено два багатоквартирні будинки та один приватний будинок.

Загалом за добу на Донеччині руйнувань зазнали 12 цивільних об’єктів, серед яких п’ять житлових будинків. Співробітники поліції та Служби безпеки України розпочали розслідування та відкрили кримінальні провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України щодо воєнних злочинів.

Читайте також:

У Слов’янську зникає електрика, магазини зачиняються: що відомо про ситуацію в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!