Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські пропагандистські канали оприлюднили нові відеозаписи з тимчасово окупованого Бахмута. Зйомка датована серпнем 2026 року.

Редакція публікує вибрані знімки з цих відео.

Який вигляд має Бахмут у серпні 2026 року

На поширених кадрах із Бахмута зафіксовані наслідки бойових дій в одному з районів міста. Уся локація, яка потрапила на запис, повністю знищена.

Крім того, росіяни показали ще одне відео, на якому їхні військові проходять однією з вулиць міста. На опублікованих кадрах видно, що будівлі знищені або мають серйозні пошкодження. Від частини споруд залишилися лише купи будівельного сміття.

Читайте також:

Росіяни показали Бахмутську школу №11: що залишилося від будівлі після обстрілів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія продовжує наступальні дії на Донеччині, просунувшись поблизу населеного пункту Крива Лука на Слов’янському напрямку. Штурми також зафіксовані на Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському та Покровському напрямках.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація за напрямками

На Покровському напрямку зафіксовано найбільшу кількість штурмових дій — зупинено 33 атаки. Противник проводив атаки у районах Білицького та Сергіївки. Росіяни також здійснювали штурми у напрямках Світлого, Кучерового Яру, Нового Донбасу, Шевченка, Новогришиного, Мирного, Удачного, Молодецького, Новопідгородного та Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку відбулося 26 атак. Росіяни вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Іллінівки та Іванопілля, а також у напрямках Русиного Яру, Новоселівки та Степанівки.

На Слов’янському напрямку противник здійснив 20 штурмових дій у районах Кривої Луки, Закітного та Різниківки, а також у напрямках Рай-Олександрівки та Миколаївки. Також аналітики DeepState на цьому напрямку зафіксували просування росіян поблизу населеного пункту Крива Лука.

На Лиманському напрямку спроби противника вклинитися в оборону відбито. Росіяни вісім разів атакували в районах Лимана та Діброви, а також у напрямках Карпівки, Рідкодубу, Новоселівки та Дробишевого.

На Краматорському напрямку російська армія здійснила три атаки у напрямках населених пунктів Юрківка та Діброва.

Втрати російської армії

Загальні втрати російської армії в особовому складі становлять близько 1 468 760 осіб. За останню добу ліквідовано 1 440 військовослужбовців.

Також за минулу добу знищено:

• 2 093 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
• 597 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 93 артилерійські системи;
• 16 наземних робототехнічних комплексів;
• 5 одиниць спеціальної техніки;
• 4 бойові броньовані машини;
• 3 реактивні системи залпового вогню;
• 3 крилаті ракети;
• 2 танки;
• 2 засоби протиповітряної оборони.

Читайте також:

Росіяни збільшили кількість атак на Костянтинівському та Лиманському напрямках: ситуація на фронті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!