Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Естонська рада у справах біженців запускає новий етап проєкту RISE, у межах якого постраждалі від війни зможуть отримати грантову допомогу в розмірі до 210 000 гривень на розвиток власної справи. Скористатися можливістю долучитися до ініціативи можуть й ВПО.

Про це повідомили представники Естонської ради.

Грантова допомога постраждалим від війни українцям

Естонська рада у справах біженців запустила новий етап прийому заявок на програму “Стійкі ініціативи для самозайнятості” у межах проєкту RISE.

Програма призначена для українців, чиї родини постраждали від війни (втрата житла, роботи чи майна, поранення, полон, зникнення, статус ВПО чи ветерана), а також для місцевих підприємців, чий бізнес постраждав через воєнні дії.

Умови участі

Учасники можуть належати до двох груп:

• люди з ідеями для запуску мікробізнесу (пріоритет);
• власники невеликих чинних бізнесів до 10 працівників, яким потрібна підтримка.

Серед інших умов участі виділяють:

• громадянство України та проживання в країні;
• для чинного бізнесу — зареєстрований ФОП на момент подачі заявки;
• бізнес має працювати у Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській, Харківській або Черкаській області;
• учасник є засновником або власником бізнесу;
• відсутні податкові борги, судові чи корупційні провадження, а також процес ліквідації або банкрутства;
• наймані працівники (якщо є) оформлені офіційно.

Також для участі потрібно мати стабільний інтернет та будь-який сучасний пристрій — ноутбук, комп’ютер або планшет.

Перевага надається тим, хто не отримував подібної підтримки впродовж останніх 12 місяців і не отримував грантів від ERC. Виключення — випадки, коли заявник або члени сім’ї постраждали внаслідок війни.

З чого складається програма

Програма складається з трьох компонентів:

• серія онлайн-тренінгів від партнера — Академії інтернет-маркетингу WebPromoExperts;
• авторський тренінг зі стійкості для підприємців протягом трьох тижнів;
• менторський онлайн-супровід упродовж чотирьох місяців.

Крім того, учасники, які зможуть захистити власний бізнес-проєкт зможуть отримати гранти на закупівлю активів для найперспективніших бізнес-планів:

• до 2 000 доларів США (84 000 гривень) для підтримки запуску нового бізнесу;
• до 5 000 доларів США (210 000 гривень) для розширення або відновлення існуючого мікробізнесу.

Зазначається, що надається безкоштовно і безповоротно, за умови його цільового використання згідно з угодою.

Як подати заявку

Для того, щоб подати заявку, потрібно ознайомитися з повною інформацією про програму та заповнити форму за посиланням. Кінцевий термін подачі — 21 грудня 2025 року.

Читайте також:

Тверде паливо для постраждалих від війни у Краматорську: “Карітас” запускає нову програму

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 грудня дві категорії переселенців з окупованих територій, майно яких знищене, можуть подати заявку на житловий ваучер в “Дії”. Зокрема, й бахмутяни.

Куди звертатися мешканцям Бахмута за допомогою при подачі заяви — редакції повідомили у Бахмутській МВА.

У Бахмутській МВА розповіли, як мешканці громади можуть подати заяву на житловий ваучер

У МВА повідомили, що мешканці Бахмутської громади можуть отримати офлайн консультацію щодо оформлення житлового ваучера безпосередньо за місцем проживання — у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП). Для тих, хто не має можливості звернутися особисто, працює гаряча лінія за номером: +380 (95) 498 7615.

Зазначимо, що оформити його можуть дві категорії ВПО з ТОТ:

• ВПО, які мають статус учасника бойових дій;
• особи з інвалідністю внаслідок війни.

Учасник не повинен отримувати іншу житлову допомогу або мати чинну заявку в єВідновленні. До заявника не можуть бути застосовані санкції та має бути відсутня судимість за злочини проти держави.

Примітка. Житловий ваучер — це нова програма, яка дозволяє ВПО, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, отримати грошову допомогу в розмірі 2 000 000 гривень на купівлю власного житла. Зараз ініціатива знаходиться на першому етапі, проте згодом Уряд планує розширити її на інші категорії внутрішньо переміщених осіб, чиї домівки залишились на ТОТ.

Також нам повідомили, що зараз готують і розміщують прості інструкції, як подати заяву через застосунок “Дія” на житловий ваучер. Ці інформаційні матеріали планують розмістити в осередках підтримки бахмутян у різних містах України.

Наразі подати заявку на отримання житлового ваучера можна лише за допомогою застосунку “Дія”. Для цього потрібно:

• оновити застосунок до останньої версії;
• перейти в розділ “Послуги для ВПО”, а далі обрати “Заява на житловий ваучер”;
• підтвердити склад сім’ї: чоловік або дружина має надати згоду на обробку персональних даних через Дія.Підпис (у разі відсутності згоди протягом 36 годин заява анулюється);
• підписати заяву за допомогою “Дія.Підпис” та надіслати її.

Усі дані підтягнуться автоматично, тобто користувачу не потрібно буде подавати додаткові документи. У МВА зазначають, що подання заяв через ЦНАПи або нотаріусів стане можливим протягом наступних чотирьох місяців.

Читайте також:

2 млн грн на житло для ВПО: коли профінансують ваучери та чи вистачить грошей на всіх

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!