Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькій області триває обов’язкова евакуація населення з небезпечних зон. У 16 населених пунктах чотирьох територіальних громад досі залишається 118 дітей. Водночас Рада оборони області ухвалила рішення про старт нового етапу примусового вивезення неповнолітніх з Краматорської громади.

Деталі щодо ситуації в регіоні під час брифінгу повідомили начальниця служби у справах дітей Донецької ОВА Юлія Рижакова та начальник відділу департаменту з питань цивільного захисту Донецької ОВА Дмитро Петлін.

Скільки дітей залишається на територіях примусової евакуації

У 16 населених пунктах, де діє обов’язкова евакуація в примусовий спосіб, залишається перебувати 118 дітей зі 103 сімей. За словами Юлії Рижакової, розподіл неповнолітніх по громадах виглядає так:

• в окремих районах Слов’янської територіальної громади залишається 81 дитина (68 сімей);
• у Краматорській територіальній громаді перебуває 25 дітей (25 сімей);
• у Новодонецькій сільській громаді залишається 10 дітей (9 сімей);
• у місті Миколаївка залишається дві дитини з однієї родини.

Щодо родини у Миколаївці посадовиця пояснила, що їхнє місцезнаходження за відомими адресами наразі встановити не вдається. Випадків евакуації дітей у примусовий спосіб без супроводу батьків або законних представників в області немає.

Статистика вивезених дітей за тиждень та липень

За останній тиждень з небезпечних територій вдалося евакуювати 52 дитини з 38 сімей. З них:

• з окремих районів Слов’янська вивезли 20 дітей (15 сімей);
• з Краматорської громади евакуювали 17 дітей (15 сімей);
• з Новодонецької громади забрали 15 дітей (8 сімей).

Загалом протягом липня з Донеччини евакуювали 285 дітей із 233 сімей.

“Діти не мають звикати до вибухів. Страх, підвали та постійна небезпека руйнують їх майбутнє. Зробіть правильний крок та будь ласка виїжджайте“, — наголосила Юлія Рижакова.

Новий етап евакуації з Краматорської громади

Дмитро Петлін повідомив, що з 6 серпня розпочинається наступний етап обов’язкової евакуації в примусовий спосіб. Він стосується окремих населених пунктів Краматорської громади, звідки загалом планують вивезти 525 дітей. До переліку потрапили:

• селище Краснаторка (станом на 5 серпня там перебувало 59 дітей);
• селище Біленьке (частково);
• окремі райони Краматорська (“Лазурний”, “Красногірка” та частково “Даманський”).

З початку проведення евакуації до більш безпечних регіонів вивезли понад 1 мільйон 416 тисяч осіб, серед яких понад 212 тисяч — діти. З початку серпня кількість населення на підконтрольній території Донеччини зменшилася на 2 400 осіб — це люди, які виїхали самостійно, були евакуйовані або покинули регіон раніше.

Читайте також:

З окремих територій Краматорської громади мають евакуювати у примусовий спосіб 525 дітей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За минулу добу російська армія посилила тиск на східному фронті. Загальна кількість штурмових дій на п’яти основних напрямках зросла з 85 до 88. Найбільше збільшення кількості атак зафіксовано на Костянтинівському та Покровському напрямках.

Детальніше про ситуацію на фронті — в матеріали Бахмут IN.UA.

Ситуація на Костянтинівському та Покровському напрямках

На Костянтинівському напрямку зафіксовано суттєве збільшення інтенсивності бойових дій. Кількість атак російської армії зросла з 22 до 29. Противник здійснив штурми у районах населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Іллінівка, Степанівка, Торецьке, Софіївка, а також у бік Новопавлівки, Довгої Балки, Вільного та Нового Шахового.

Покровський напрямок також залишається ділянкою з високою активністю. Кількість штурмових дій тут зросла з 27 до 29. Українські підрозділи зупинили наступ противника у районах населених пунктів Дорожнє, Котлине, Удачне, а також у бік Білицького, Нового Донбасу, Шевченка, Василівки та Сергіївки.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку кількість штурмів залишилася незмінною порівняно з попередньою добою — 14 атак. Противник намагався вклинитися в оборону, атакуючи в бік населених пунктів Новоселівка, Лиман, Діброва, Шийківка та Озерне.

На Слов’янському напрямку зафіксовано зниження кількості штурмів з 19 до 14. Російська армія діяла у районах населених пунктів Закітне, Крива Лука, Різниківка, а також у бік Пискунівки та Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку противник здійснив дві наступальні дії замість трьох напередодні. Атаки відбулися у районі Никифорівки та в бік Юрківки.

Втрати противника

Загальні бойові втрати російської армії в особовому складі становлять близько 1 454 210 осіб. За останню добу ліквідовано 1 330 осіб. Також за добу українські підрозділи знищили:

• 1 811 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 416 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 59 артилерійських систем;
• 7 засобів протиповітряної оборони;
• 4 танки;
• 4 реактивні системи залпового вогню;
• 4 наземні робототехнічні комплекси;
• 3 бойові броньовані машини;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Противник просунувся поблизу Шахового — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!