Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Укрзалізниця” призначає новий поїзд далекого сполучення №26/25 “Одеса — Рахів” у відповідь на стабільно високий попит на подорожі з Півдня України до Карпатського регіону.

Про це повідомили в “Укрзалізниці”.

Новий маршрут від “Укрзалізниці”

Потяг №26/25 “Одеса — Рахів” розпочне курсування з Одеси з 3 лютого, а з Рахова — з 4 лютого. Поїзд курсуватиме щоденно, що дозволить пасажирам планувати поїздки до Карпат у зручний час без прив’язки до окремих дат.

Згідно з оприлюдненим розкладом, відправлення поїзда з Одеси відбуватиметься о 18:38, а прибуття до Рахова — о 13:20 наступного дня. У зворотному напрямку поїзд вирушатиме з Рахова о 14:21 та прибуватиме до Одеси о 08:38.

Маршрут поїзда “Одеса — Рахів” охоплює низку важливих транспортних вузлів та популярних напрямків. Потяг прямуватиме через:

• Подільськ;
• Вапнярку;
• Жмеринку;
• Хмельницький;
• Тернопіль;
• Львів;
• Івано-Франківськ;
• Яремче;
• Татарів-Буковель;
• Ворохту;
• Ясіню;
• Кваси.

У складі поїзда курсуватимуть вагони різних класів: люкс, купейні та плацкартні. Також передбачені вагони з жіночими та дитячими купе.

Продаж квитків і додаткові можливості

Продаж квитків на поїзд №26/25 “Одеса — Рахів” уже відкрито у застосунку “Укрзалізниці”, на офіційному сайті та в касах вокзалів. Крім того, поїзд бере участь у програмі “3000 кілометрів Україною”.

Читайте також:

Новий поїзд для Краматорська та оновлений “бахмутський” рейс: Укрзалізниця анонсувала маршрути

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Гостомельській громаді продовжують роботу “Пункти Незламності” — спеціально облаштовані локації для підтримки мешканців у період енергетичної нестабільності та можливих відключень електроенергії. Такі пункти забезпечують не тільки місцевих, але й ВПО, серед яких є багато бахмутян.

Детальніше про те, де саме в Гостомельській громаді працюють “Пункти Незламності” — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Де в Гостомельській громаді працюють “Пункти Незламності”

За даними Гостомельської селищної військової адміністрації, на території громади діє кілька “Пунктів Незламності”, розташованих у різних населених пунктах, аби мешканці мали доступ до допомоги неподалік від місця проживання.

Зокрема, пункти працюють:

• у селищі Гостомель на базі Культурно-оздоровчого комплексу (КОК);
• у селищі Гостомель у Будинку культури “4 лева”;
• у селі Озера в приміщенні Будинку культури;
• у селі Мощун у Будинку культури;
• у селі Горенка в адміністративній будівлі.

У кожному “Пункті Незламності” жителі громади можуть скористатися набором першочергових послуг. Зокрема, тут доступна можливість зарядити мобільні телефони, павербанки та інші гаджети.

Окрім цього, у пунктах працює інтернет-з’єднання, яке дозволяє отримувати актуальну інформацію, користуватися онлайн-сервісами та державними цифровими послугами. Для відвідувачів також передбачені гарячі напої та печиво.

Читайте також:

Де зігрітися в Одесі під час відключень світла: адреси та корисна інформація

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!