Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше росіяни атакують на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 50 штурмів. Загалом на Донеччині зафіксували 90 наступальних дій. Кількість атак зросла, порівняно зі вчорашньою добою, коли зафіксували 59 штурмів.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше ворожих атак протягом минулої доби, 2 квітня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 58 ворожих штурмів. Окупанти атакували в районах Родинського, Покровська, Мирнограда, Гришиного, Котлиного, Удачного, Муравки, Молодецького, Філії та в бік Білицького, Шевченка, Новопідгороднього й Новопавлівки.

За даними оперативного командування “Схід”, на Покровському напрямку росіяни ведуть штурмові дії одразу на кількох напрямках, застосуючи легку техніку, квадроцикли та піхотні групи. Основні зусилля ворог спрямовує на просуванні в районах Гришиного та в напрямку Родинського.

На Костянтинівському напрямку минулої доби російська армія провела 19 атак. Окупанти атакували поблизу Костянтинівки, Берестка, Степанівки, Клебан-Бика, Плещіївки, Русин Яру, Софіївки, Новопавлівки та в бік Миколайпілля.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в напрямках Надії, Новосергіївки, Новоєгорівки, Ставків, Лимана та Дробишевого. Загалом минулої доби тут відбулось вісім боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував п’ять разів, намагаючись просунутись у районах Рай-Олександрівки та Платонівки.

На Краматорському напрямку російська армія наступальних дій не проводила.

Читайте також:

• За катування українських полонених судитимуть трьох наглядачів колонії з Донеччини
• Росіяни використовують туман і мряку для прихованого просування у Гришине
• Стали героями історій пропагандистів: подружжя з Авдіївки підозрюють у виправдовуванні росії

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До суду скеровано справу проти трьох працівників окупаційної “Виправної колонії №4” на Донеччині. Їх звинувачують у жорстокому поводженні з українськими військовополоненими та цивільними заручниками протягом 2022–2024 років.

Про це повідомили в пресслужбі Офісу Генерального прокурора України.

Деталі справи

За інформацією Офісу Генерального прокурора України, перед судом постануть інспектор та двоє молодших інспекторів відділу нагляду та безпеки “Калінінської виправної колонії” (зареєстрованої окупантами як “Федеральна казенна установа Виправна колонія №4 ГУФСВП по ДНР”).

Слідство встановило, що після початку повномасштабного вторгнення фігуранти систематично піддавали ув’язнених тортурам. Полонених регулярно били гумовими кийками типу “ПР-73”, ногами, руками та різними підручними предметами. У прокуратурі наголошують, що фізичне насильство мало системний характер і використовувалося цілеспрямовано для залякування та приниження українців.

Дії всіх трьох наглядачів кваліфіковано за статтею 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). За скоєні злочини їм загрожує позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.

Розглядом цієї справи займатиметься Печерський районний суд міста Києва.

Читайте також:

Стали героями історій пропагандистів: подружжя з Авдіївки підозрюють у виправдовуванні росії

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!