Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У рф пропонують внести зміни в закон “Про протидію тероризму”. Додати нові положення пропонують у статтю 18, яка регулює питання компенсацій мешканцям окупованих територій України.

Про це йдеться в росджерелах.

Закон рф про компенсації хочуть змінити

У рф хочуть внести зміни в закон № 35-ФЗ “Про протидію тероризму”. Зміни пропонуються для статті 18, яка регулює питання надання компенсацій мешканцям окупованих територій України.

Зараз у статті йдеться, що в разі втрати житла внаслідок бойових дій власник може отримати соціальну виплату за рахунок федерального бюджету. Ці кошти людина має витратити на придбання нового житла.

Втім соціальні виплати люди не можуть отримати, якщо мають у власності інше житло. Цю норму і пропонують змінити. У законі хочуть прописати, що видача державного житлового сертифіката не залежить від наявності чи відсутності у людей інших житлових приміщень.

Розгляд цієї пропозиції призначений на 26 січня.

Читайте також:

• На ТОТ Донеччини оголосили масштабний призов молоді в російську армію
• Окупанти відкрили РАЦС в Авдіївці навпроти руїн житлових будинків
• “Заїдуть будівельники і знесуть місто повністю”: росіяни вирішили долю Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні запроваджують надзвичайний стан в енергетиці. Причиною цього стали важкі наслідки зимових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

Надзвичайний стан в енергетиці

За словами Володимира Зеленського, через погіршення погодних умов на фоні постійних обстрілів інфраструктури в Україні планують введення надзвичайної ситуації. Її корегуванням займатиметься спеціальний штаб в Києві, який буде діяти постійно.

Президент додав, що уряд наразі має максимально активізувати роботу з партнерами, щоб отримати від них обладнання та підтримку для відновлення енергосистеми.

“Кабінет Міністрів забезпечить на час саме такої ситуації максимальну дерегуляцію всіх процесів із підключення резервного енергетичного обладнання до мереж. Працюємо також, щоб відчутно збільшити обсяг імпорту електрики в Україну“, — зазначає Зеленський.

Що передбачає надзвичайний стан в енергетиці

За словами Зеленського, один із рішень, які можуть ухвалити в межах енергетичної кризи в Україні — це перегляд у Києві та деяких інших регіонах переглянуть правила щодо комендантської години, зокрема, її можуть прибрати в деяких містах.

Запровадження надзвичайного стану також є сигналом для учасників енергетичного ринку — операторів обленерго та генеруючих компаній, а не виключно для побутових споживачів. Йдеться про зміну принципів роботи системи в кризових умовах. Наприклад, під час дії відповідного режиму тимчасово зупиняються ринкові правила. Розподіл електроенергії здійснюється не за комерційними договорами, а за рішеннями диспетчерів з метою забезпечення безперебійної роботи об’єктів критичної інфраструктури, зокрема лікарень і водоканалів.

Також можливе запровадження екстрених відключень. Погодинні графіки втрачають чинність, натомість застосовуються графіки аварійних відключень, які дозволяють оперативно зменшувати навантаження на енергосистему.

Окремо передбачено розширення повноважень диспетчерських служб у частині технічного відновлення мереж. Вони можуть здійснювати складні перемикання та використовувати резервні схеми живлення, які у звичайному режимі не застосовуються.

Що каже закон

Згідно з Кодексом цивільного захисту України та Правилами ринку електричної енергії, режим надзвичайної ситуації в енергосистемі — це стан, який характеризується виникненням значного дефіциту потужності енергетичної інфраструктури, який унеможливлює роботу мережі у штатному режимі.

Рішення про ухвалення відповідного стану має ухвалити системний оператор — Укренерго. Це стається, коли відбуваються масові пошкодження (наприклад, після ракетних ударів), що призводять до втрати понад 50% споживання електроенергії в країні.

Історія застосування надзвичайного стану в енергетиці

Режим надзвичайної ситуації в енергетичній сфері вперше було застосовано в Україні у серпні 2014 року. Тоді його запровадили через гострий дефіцит вугілля та масштабні порушення стабільної роботи енергосистеми.

Повторно до цього механізму уряд повернувся у грудні 2015 року, коли Кабінет Міністрів увів і згодом коригував режим для стабілізації ринку електроенергії. Зокрема, йшлося про врегулювання тарифних питань, обмеження обсягів генерації та експорту електроенергії. Режим діяв упродовж опалювального сезону і був скасований до завершення 2015 року.

У подальші роки термін “режим надзвичайної ситуації в енергетиці” здебільшого використовували в оперативних повідомленнях НЕК “Укренерго”. Його застосовували для опису функціонування об’єднаної енергосистеми в умовах критичних навантажень, зокрема під час масованих атак на енергетичну інфраструктуру або у разі виникнення серйозних технічних аварій.

Формально запровадження та скасування такого режиму визначене правилами ринку електроенергії та Кодексом системи передачі. Водночас на практиці ці рішення не завжди супроводжуються окремими публічними актами уряду.

Читайте також:

Біля автостанції “Київ” запрацював пункт обігріву та підзарядки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!