Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рада Європейського Союзу за письмовою процедурою ухвалила рішення про продовження дії механізму тимчасового захисту для українських біженців. Відповідний правовий статус для громадян України діятиме ще один рік — до 4 березня 2028 року.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

ЄС продовжила тимчасовий захист для українців

Рада Європейського Союзу за письмовою процедурою ухвалила рішення про продовження дії механізму тимчасового захисту для українських біженців. Відповідний правовий статус для громадян України діятиме ще один рік — до 4 березня 2028 року.

Наразі на території країн Європейського Союзу статусом тимчасового захисту користуються понад 4,3 мільйона українців, які залишили свої домівки через повномасштабну війну. Найбільшу кількість громадян України на своїй території прийняли Німеччина, Польща та Чехія.

Продовження дії механізму тимчасового захисту забезпечує українцям правову визначеність та стабільні умови перебування в Європейському Союзі. Цей статус закріплює за громадянами право на легальне перебування в країнах ЄС, а також гарантує доступ до проживання та забезпечення житлом. Крім того, українці отримують право на медичне обслуговування, базовий соціальний захист, можливість офіційного працевлаштування та доступ до закладів освіти для дітей.

Для чоловіків мобілізаційного віку запроваджено нові вимоги під час оформлення документів. Особи цієї категорії, які звертатимуться за отриманням статусу тимчасового захисту вперше, зобов’язані офіційно підтвердити законність свого виїзду з України або надати документи, що підтверджують право на відстрочку від мобілізації. Нововведення не поширюються на тих чоловіків, які вже оформили та наразі користуються тимчасовим захистом на території ЄС.

Читайте також:

Що потрібно для виїзду військовослужбовців за кордон: перелік необхідних документів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Підвищення пенсії можливе не лише завдяки щорічній індексації. Окремі категорії громадян мають право на додаткові 35 відсотків до основної пенсії без застосування механізму індексації. Українське законодавство передбачає спеціальні щомісячні надбавки, які можуть збільшити базову виплату на 35 відсотків і більше від встановленого прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто має право на отримання надбавки

Порядок призначення цієї надбавки визначений Законом України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною”.

Головними претендентами на цю доплату є багатодітні матері, які народили або усиновили та виховали до шестирічного віку щонайменше п’ятьох дітей. Ця норма регулюється Законом України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною”.
Умови призначення виплати мають такі особливості:

• у визначених законом випадках надбавку можуть призначити й батькові, якщо саме він займався вихованням дітей;
• під час визначення права на виплату обов’язково враховуються і усиновлені діти;
• доплату нараховують додатково до основної пенсії, незалежно від того, чи отримує особа пенсію за віком, за інвалідністю, за вислугою років чи у зв’язку з втратою годувальника.

Розміри виплат у 2026 році

Розмір надбавки напряму залежить від кількості дітей та поточного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. У 2026 році цей показник становить 2 595 гривень.

Для батьків, які виховали п’ятьох дітей, доплата становить 35 відсотків, тобто 908 гривень на місяць. За кожну наступну дитину відсоток і сума зростають:

• за п’ятьох дітей передбачено 35 відсотків — 908 гривень;
• за шістьох дітей нараховують 36 відсотків — 934 гривні;
• за сімох дітей виплачують 37 відсотків — 960 гривень;
• за вісьмох дітей доплата складає 38 відсотків — 986 гривень;
• за дев’ятьох дітей передбачено 39 відсотків — 1 012 гривень;
• за десятьох і більше дітей виплачують 40 відсотків — 1 038 гривень.

Оскільки виплата прив’язана до прожиткового мінімуму, при його перегляді сума надбавки перераховується автоматично.

Збереження надбавки після смерті пенсіонера

У передбачених законом випадках ця надбавка може враховуватися під час призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника. Якщо право на таку пенсію має один непрацездатний член сім’ї, йому дораховують 70 відсотків від надбавки, яку отримував померлий пенсіонер. Якщо таких членів сім’ї двоє або більше, під час розрахунку враховується 90 відсотків відповідної доплати.

Читайте також:

Як перевести пенсію з пошти на картку онлайн: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!