Тисячі постраждалих від війни українців можуть залишитися без цілісної державної підтримки. Це може статися як наслідок можливої ліквідації Мінреінтеграції, про що почала з’являтися інформація з початку вересня. Існує ризик того, що питання реінтеграції та захисту прав постраждалого населення не будуть у пріоритеті нового міністерства, якому ці функції передадуть.

Про це редакції повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Мінреінтеграції закриють?

Про плани ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стало відомо на початку вересня. Попри відсутність офіційної позиції Уряду, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що Мінреінтеграції планують об’єднати з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У такому рішенні правозахисники вбачають ризики для підтримки українців, які постраждали від війни. Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення з порядку денного держави теми захисту постраждалих від війни, зокрема, мешканців тимчасово окупованих територій, та розбудови цілісної політики реінтеграції.

“На 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належного пояснення причин та планів може погано впливати на сприйняття людей, на їхні очікування. Якою буде політика повернення територій і людей, та чи взагалі держава планує деокуповувати і реінтегрувати території? І мовчання держави з цього приводу — це поганий сигнал для українців у країні та за кордоном, для міжнародних партнерів”, — вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Ліквідація Мінреінтеграції: наслідки

Постраждалі від війни мають різні запити до правозахисників та держави — від соціальних виплат до шляхів виїзду їхніх родичів з окупації. І якщо функції Мінреінтеграції будуть передані в інші структури, то люди будуть змушені звертатися за допомогою до різних міністерств. 

Інша категорія людей, захист прав яких також опиниться під ризиком, — цивільні та військові, які є полоненими та незаконно утримуються на окупованих територіях або в росії. Ними теж опікується Мінреінтеграції. 

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Мінрегіон, якому планують передати функції Мінреінтеграції, першочергово буде займатися підконтрольними територіями, де можна наразі розбудувати регіональну політику.

“Тому для нас незрозуміло, хто буде опікуватися людьми на окупованих територіях чи людьми, кого росія ув’язнила чи депортувала”, — каже Скрипник.

Крім того, на базі Мінреінтеграції діє Національне інформаційне бюро (НІБ), яке збирає дані про загиблих, зниклих безвісти, полонених, депортованих. Тож, за словами Ольги Скрипник, наразі також постає питання, як воно буде працювати далі.

Евакуація людей та допомога переселенцям — ще одна функція Мінреінтеграції. Тому держава має прокомунікувати, зокрема із міжнародними партнерами, хто буде відповідальним за гуманітарну допомогу переселенцям особливо в період осінньо-зимового періоду, коли запити людей на підтримку зростають щодня.

Реакція правозахисників

У зв’язку з важливістю роботи Мінреінтеграції в Україні, правозахисники створили і представили спільну позицію. Громадські організації закликають уряд зберегти функції Мінреінтеграції, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції в Міністерство єднання або через збереження в уряді посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з профільними заступниками в кожному міністерстві.

“Причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головно Мінрегіоном, мають бути комуніковані й пояснені суспільству. Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни”, — йдеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом позиції правозахисників та підтримати її, поставивши підпис, можна за посиланням. 

Читайте також:

• Гендерні радники та радниці: навіщо вони потрібні сучасній Україні
• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Держбюджет-2025: долар по 45 та гроші на оборону. Головне з проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У серпні 2026 року Сіверська міськрада провела чотири державні закупівлі. Загалом у серпні для потреб Сіверської громади придбали товарів та послуг на понад 1,5 мільйона гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Сіверська міськрада: витрати у серпні 2026 року

Протягом серпня 2026 року Сіверська міськрада провела чотири закупівлі на 1 581 985 гривень.

Поточний ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів і супутнього обладнання вартували 1 499 585 гривень. У договорі вказано, що всього надано 219 послуг для 9 автомобілів і одного причепа.

54 000 гривень витратили на 70 брендованих футболок.

У 20 000 гривень обійшлись 40 прапорів.

За 8 400 гривень придбали 20 нагородних статуеток.

Читайте також:

• У серпні Соледарська міськрада провела всього чотири закупівлі: куди витратили кошти
• Закупівлі Торецької МВА у серпні: куди витратили понад 39 тисяч гривень
• 136 тисяч гривень на обслуговування техніки і канцтовари: аналізуємо закупівлі Званівки у серпні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині фіксується зміна інтенсивності штурмових дій. Зменшення кількості атак спостерігається на Покровському та Слов’янському напрямках, тоді як на Лиманській ділянці російська армія посилила наступальні зусилля порівняно з попередньою добою.

Про це йдеться у новому зведенні Генштабу ЗСУ.

Покровський та Костянтинівський напрямки

На Покровському напрямку зафіксовано 39 атак російської армії. Противник намагався просунутися в районах населених пунктів Водянське, Новий Донбас, Білицьке, Шевченко, Новогришине, Добропілля, Матяшеве, Мирне, Котлине, Новомиколаївка, Біляківка, Сергіївка, Удачне, Молодецьке та Новопідгородне. Цей показник знизився на чотири атаки порівняно з попереднім днем, коли фіксувалося 43 штурмові дії.

На Костянтинівському напрямку кількість атак залишилася незмінною. Зафіксовано 12 штурмових дій поблизу Костянтинівки, Новоселівки, Іллінівки, а також у напрямках Олексієво-Дружківки та Русиного Яру.

Лиманський, Слов’янський та Краматорський напрямки

Спроби вклинитися в оборону відбувалися на Лиманському напрямку, де росіяни дев’ять разів атакували в районах Новоєгорівки, Новоселівки, Ставків, Торського, Зарічного та Лимана. Кількість штурмів тут зросла на дві атаки порівняно з минулим днем, коли фіксувалося сім спроб прориву.

На Слов’янському напрямку противник здійснив дві наступальні дії в районі населеного пункту Крива Лука, що на три атаки менше, ніж напередодні.

На Краматорському напрямку інтенсивність залишилася на рівні попередньої доби: росіяни проводили одну атаку в бік Юрківки.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зменшився на 1410 осіб. Росіяни втратили 1592 безпілотні літальні апарати оперативно-тактичного рівня та 452 одиниці автомобільної техніки й автоцистерн. Також знищено 30 артилерійських систем, п’ять наземних робототехнічних комплексів, три засоби протиповітряної оборони, одну реактивну систему залпового вогню та одну бойову броньовану машину. Показники втрат танків, літаків, гелікоптерів, крилатих ракет, кораблів та спеціальної техніки залишилися без змін.

Читайте також:

Російська армія збільшила кількість атак на Покровському напрямку — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!