В тимчасово окупованому Мелітополі українки вирішили привітати загарбників напередодні свят. Відтак, по місту розклали понад 150 патріотичних листівок.
Про це повідомляє телеграм-канал “Зла Мавка”, це об’єднання проукраїнських жінок на ТОТ.
Українці на ТОТ
Місто Мелітополь, що на Запоріжжі з 26 лютого 2022 року перебуває під тимчасовою окупацією з боку Російської Федерації. Місцеві жителі, аби показати свою проукраїнську позицію ризикують життям та безпекою й розміщують по громаді патріотичні листівки, у яких нагадують, що росіяни є окупантами.
Мавки в Мелітополі поширили більше 150 листівок, щоб в котрий раз нагадати окупантам, що їм пора забиратись з наших міст. Коли почне збуватись загадане українцями, то тікати рашистам буде вже пізно,
телеграм-канал // Зла Мавка
Патріотичні листівки на ТОТ
Проукраїнська символіка, патріотичні листівки, знаки руху “Жовтої Стрічки” — все це є засобами партизанської боротьби українців на ТОТ. За виявлення своєї громадянської позиції людей, можуть саджати за ґрати, катувати чи залякувати, але попри це, вони продовжують свою справу. Ось такі листівки жінки поширюють у Мелітополі.
Патріотичні листівки на ТОТ / телеграм
Такі листівки поширюють на ТОТ / телеграм
Патріотичні листівки в Мелітополі / телеграм
Примітка. “Жовта Стрічка” — рух громадського спротиву на тимчасово окупованих територіях України, створений у квітні 2022 року після російського військового вторгнення.
У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.
До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:
не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.
Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.
Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.
Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.
Умови отримання гранту на навчання
Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.
Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.
Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик
Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.
У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:
діти до 6 років: 2 817 гривень.
діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.
Продовольчий кошик: левова частка витрат
Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.
Категорія продуктів
Діти до 6 років
Діти 6–18 років
Працездатні
Непрацездатні
Хліб та хлібобулочні
43,8 кг
79,1 кг
101 кг
85 кг
М’ясо та м’ясопродукти
26,8 кг
43 кг
47 кг
29,4 кг
Молочні продукти (л екв.)
182,6 л
164,2 л
220 л
105 л
Овочі та картопля
110 кг
140 кг
155 кг
120 кг
Фрукти та ягоди
50 кг
60 кг
60 кг
40 кг
Яйця
182,5 шт.
365 шт.
220 шт.
180 шт.
Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.
Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)
На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:
одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.
Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності
Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:
у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.
Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.
Російські пропагандистські медіа поширюють інформацію, що український пілот здійснив виліт у бік рф і перейшов на бік окупантів. А російські блогери допомагали організувати втечу. Чому […]
У проросійських Telegram-каналах поширюється відео про “гру в міста” російського військового з українським полоненим. Окупант запевняє, що міста Дніпро не існує, як і Бахмута, адже […]
Понад 16 тисяч подарунків отримають на свята дітлахи з прифронтових територій — передусім з Краматорська. У Польщі уже вже вдесяте проходить різдвяна акція для українських […]