В тимчасово окупованому Мелітополі українки вирішили привітати загарбників напередодні свят. Відтак, по місту розклали понад 150 патріотичних листівок.

Про це повідомляє телеграм-канал “Зла Мавка”, це об’єднання проукраїнських жінок на ТОТ.

Українці на ТОТ

Місто Мелітополь, що на Запоріжжі з 26 лютого 2022 року перебуває під тимчасовою окупацією з боку Російської Федерації. Місцеві жителі, аби показати свою проукраїнську позицію ризикують життям та безпекою й розміщують по громаді патріотичні листівки, у яких нагадують, що росіяни є окупантами.

Патріотичні листівки на ТОТ

Проукраїнська символіка, патріотичні листівки, знаки руху “Жовтої Стрічки” — все це є засобами партизанської боротьби українців на ТОТ. За виявлення своєї громадянської позиції людей, можуть саджати за ґрати, катувати чи залякувати, але попри це, вони продовжують свою справу. Ось такі листівки жінки поширюють у Мелітополі.

Примітка. “Жовта Стрічка” — рух громадського спротиву на тимчасово окупованих територіях України, створений у квітні 2022 року після російського військового вторгнення.

Читайте також:

• У The Guardian пояснили, як Україна може виграти війну
• Чого просять росіяни у путіна перед новим роком
• Крінж від росіян: із Донбасу в москву везуть ялинки з піснею про путіна
• У Світлодарську дітям показали мультфільм до дня народження путіна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство оборони України оприлюднило чіткий алгоритм дій для військовослужбовців ЗСУ, які зіткнулися з порушенням своїх прав. Незаконні накази, несправедливі стягнення, сумнівні висновки військово-лікарських комісій або проблеми з виплатами — усе це можна оскаржити. Головне — знати, куди саме звертатися та як правильно оформити документи.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира

Відповідно до чинних правил, військовослужбовець має законне право подати скаргу на:

• прийняття незаконних рішень, дії чи бездіяльність командування, які порушують права та інтереси;
• незаконне покладення обов’язків або безпідставне притягнення до відповідальності;
• факти порушення рівності прав, сексуальні домагання чи насильство у колективі;
• рішення військово-лікарської комісії;
• накази про дисциплінарні стягнення;
• порушення порядку нарахування та виплати грошового забезпечення;

Головні правила оскарження

Перед початком процедури захисту своїх прав варто пам’ятати про три базові принципи:

• подання скарги не зупиняє дію наказу, винятком є лише очевидно злочинні накази, від виконання яких підлеглий зобов’язаний відмовитися;
• скарги подаються виключно індивідуально із дотриманням субординації, колективні звернення не передбачені правилами;
• скарги не подаються під час виконання службових обов’язків, несення варти чи занять, окрім випадків офіційного опитування особового складу;

Позасудовий шлях вирішення проблеми

Це найшвидший варіант, який не потребує залучення юристів. Базовий механізм полягає у поданні письмового рапорту своєму безпосередньому командиру або старшому начальнику. На розгляд звернення дається до 30 днів, а у складних ситуаціях — до 45 днів.

Ключове правило процедури полягає у тому, що рапорт треба подавати із фіксацією доказу реєстрації. Це може бути відмітка на другому примірнику або відправлення цінним листом з описом вкладення. Без такого підтвердження довести факт звернення буде неможливо.

У самому рапорті обов’язково треба вказати:

• повне найменування посади та прізвище адресата і дані заявника;
• хронологічний виклад фактів порушення;
• конкретну вимогу щодо скасування рішення, перерахунку чи призначення перевірки;
• копії документів, які підтверджують викладені факти;

Куди звертатися, якщо командир ігнорує проблему

Якщо вирішити питання на рівні військової частини не вдалося, існують інші контрольні та правоохоронні інстанції:

• гаряча лінія Міноборони за номером 1512 для ініціювання перевірок щодо виплат чи процедурних порушень;
• представник з питань рівних прав жінок і чоловіків у разі фактів насильства за ознакою статі;
• Військова служба правопорядку для фіксації фактів фізичного насильства чи перевищення повноважень командирами;
• Офіс Військового омбудсмана, куди можна написати на електронну пошту “[email protected]”, термін розгляду становить 10 днів, а при загрозі життю — 3 дні;
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини для захисту від дискримінації чи приниження гідності;
• Спеціалізована прокуратура у сфері оборони для розгляду неправомірних дій командування чи питань самовільного залишення частини;
• Державне бюро розслідувань, якщо дії командування містять чіткі ознаки кримінального злочину, наприклад, фізичне насильство чи знущання;

Судовий захист прав

Якщо контрольні органи не допомогли, військовослужбовець має право звернутися до адміністративного суду. Зробити це потрібно протягом одного місяця з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав. Якщо перед судом була спроба письмового досудового оскарження, цей строк становить три місяці з моменту отримання офіційної відповіді. Важливо знати, що військовослужбовці звільнені від сплати судового збору у справах, які стосуються виконання їхніх службових обов’язків.

Загальний алгоритм дій

У будь-якій конфліктній ситуації варто дотримуватися чіткої послідовності:

• зафіксувати порушення та зберегти копії документів;
• підготувати та подати рапорт із обов’язковими доказами реєстрації;
• звернутися до вищих інстанцій чи на гарячу лінію 1512 у разі ігнорування;
• звернутися до правоохоронних органів при наявності кримінального злочину або до суду з дотриманням строків;

Читайте також:

Довідка форми 5 для військових: як оформити документ та які пільги він надає

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України передає на місця 1,5 мільярда гривень на житло для переселенців. У регіонах уже стартував процес відбору об’єктів для фінансування.

Про це повідомила прес-служба Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.

Мінсоцполітики спрямувало державну субвенцію на житло для ВПО

Для правильного розподілу державних грошей обласні військові адміністрації створили спеціальні тимчасові комісії. Саме вони зараз отримують та аналізують заявки від територіальних громад. Мета цих комісій — обрати проєкти, які найшвидше та найякісніше розширять доступ переселенців до житла.

Ключовим критерієм для отримання грошей є архітектурна доступність. Кожен поданий проєкт обов’язково має враховувати потреби осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Держава встановила чітку квоту: щонайменше 20% житлових місць у будівлі повинні бути повністю адаптовані для таких людей. Якщо громада ігнорує цю вимогу, комісія навіть не розглядає її заявку на фінансування.

Зазначається, що Львівська область вже ухвалила перші рішення щодо фінансування. Місцева тимчасова комісія розглянула сім поданих ініціатив від територіальних громад, а п’ять проєктів вже успішно пройшли перевірку та отримають державні кошти. До списку переможців увійшли Великолюбінська, Новояричівська, Комарнівська, Новороздільська та Яворівська громади.

Бюджет та розподіл коштів

Програма працює на основі урядової постанови №301 від 6 березня 2026 року. Документ чітко регламентує порядок надання субвенцій на формування житлових фондів. Загальний бюджет ініціативи складає 1,5 мільярда гривень. Ці кошти розділили на два напрямки:

• 1 мільярд гривень витратять на проведення ремонтних робіт у приміщеннях для тимчасового проживання;
• 500 мільйонів гривень спрямують на пряме придбання готового житла у сільській місцевості.

Читайте також:

“Іпотека стане недоступною для тих, для кого вона була створена”: які ризики несе об’єднання Держмолодьжитла та Укрфінжитла

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!