Сили Оборони штурмували позиції росіян під Бахмутом 10 вересня і, як вже відомо просунулися вперед у районі Кліщіївки та Андріївки. Російські бригади, які дислокуються на Бахмутському напрямку, а це 57, 83, 11 та 106 продовжують діяти в районі Бахмута. Окупанти запевняють, що покращили позиції поблизу Берхівського водосховища

Такі дані передає Інститут вивчення війни.

3-тя штурмова вибила росіян у районі Бахмута

Речник українського Генштабу та української Східної групи військ Ілля Євлаш заявив, що ЗСУ просунулися поблизу Кліщіївки — це 7 км на південний захід від Бахмута.

Український 2-й механізований батальйон 3-ї штурмової бригади заявив 9 вересня, що витіснив російські війська з невстановленого району на Бахмутському напрямку.

За даними Генштабу за успіхи ЗСУ в районі Кліщіївки відповідають військові з ОСУВ “Хортиця”.

Кілька російських бригад під Бахмутом продовжують бої

9 вересня російський військовий оглядач стверджував, що бої тривають біля Андріївки і Курдюмівки. Відомо, що окупанти також йшли в штурм під самим Бахмутом. Генштаб повідомив, що росіяни намагалися прорвати оборону Збройних Сил України в районах Оріхово-Василівки, Кліщіївки та Курдюмівки Донецької області.

Раніше російські джерела стверджували 9 вересня, що їх сили атакували ЗСУ у районі Дубово-Василівки та покращили свої позиції біля Берхівського водосховища, а це близько 2 км на північ від Бахмута. 10 вересня російський блогер опублікував кадри, на яких нібито видно, що біля Курдюмівки діють підрозділи 57-ї мотострілецької бригади.

Також блогер стверджував, що на Бахмутському напрямку діють підрозділи 83-ї гвардійської десантно-штурмової бригади та 11-ї бригади. 10 вересня були опубліковані кадри, на яких зафіксовані артилерійські підрозділи 106-ї дивізії ДШВ, що діють поблизу Бахмута.

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.

Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.

Що відбувається в окупованих містах на Донеччині

Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.

Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.

Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!