У Чернівцях відбувся урбаністичний форум “Суспільство і простір: Як досліджувати міста”. Участь у ньому взяла і представниця міської влади Бахмута Наталя Отюніна. Вона представила архітектурній спільноті проєкт відбудови Бахмута “Сталева мрія Бахмут”.

Як пройшла презентація та як проєкт оцінили експерти, начальниця Управління муніципального розвитку Бахмутської міськради Наталя Отюніна розповіла редакції “Бахмут IN.UA”.

Проєкт відбудови Бахмута: презентація

Урбаністичний форум у Чернівцях відбувся 13-14 вересня. Бахмутська міська рада виступала в сесії коротких презентацій, під час якої була презентована концепція відбудови “Сталева мрія Бахмут”.

Раніше цей проєкт відбудови був представлений бахмутянам, які нині живуть у різних куточках України. А презентація проєкту на широкий загал — це можливість знайти майбутніх інвесторів для реалізації проєкту.

“Проєкт “Сталева мрія Бахмут” раніше був презентований громаді. Обговорення проходили в різних містах України, а саме в тих, де мешкають найбільша кількість бахмутян. Зустрічі з бахмутянами проходили з березня по липень, а в липні ще й відбулася онлайн-презентація, щоб залучити тих, хто не зміг бути присутнім особисто. А цей урбан-форум став шансом для того, щоб створений проєкт донести архітектурній спільноті і фаховому середовищу, розповісти їм, що ми вже маємо концепцію відбудови. У подальшому, після перемоги України, ми сподіваємося знайти інвесторів та втілити цей проєкт у життя”, — розповідає Наталя Отюніна.

За словами посадовиці, проєкт відбудови позитивно оцінили експерти з архітектурної і урбаністичної галузі. Найбільше їм сподобалося те, що проєкт передусім орієнтований на людину.

“Експерти дали схвальні відгуки відносно того, що громади продовжують свою роботу попри важкі обставини, окупацію та вимушену евакуацію. А щодо самого проєкту, то фахівці високо оцінили рівень самої концепції з точки зору людиноцентризму, адже наш проєкт орієнтований передусім на людей, саме людина є в центрі процесу відбудови. Також були позитивні відгуки щодо наявності в концепції мультифункціональних просторів, їх інклюзивності та доступності. Особливо зачепила людей і тема меморіальності. У проєкті передбачено спорудження меморіального об’єкту на території житлового кварталу, що є дуже важливим і також високо оцінилося спільнотою”, — зауважила очільниця Управління муніципального розвитку.

“Сталева мрія Бахмут”: що передбачено у проєкті

Концепцію післявоєнної відбудови “Сталева Мрія Бахмут” безоплатно розробила команда проєктного офісу Метінвест-СМЦ, що належить групі компаній олігарха Ріната Ахметова. У центрі проєкту — відбудова мікрорайону Ювілейний.

Концепція проєкту ґрунтується на ідеї “Місто 15 хвилин”. Тобто, для жителів мікрорайону має бути в доступі у 15 хвилин робота, відпочинок і розваги. Це буде сучасний простір з житлом, зонами відпочинку та безбар’єрним середовищем.

Загальна площа кварталу становить близько 87 гектарів. Планується, що забудова займе близько 23 гектарів, а зелені зони — понад 47 гектарів. Проєкт передбачає відмову від висотного житла на користь будинків на 1-6 поверхів. Житлова забудова буде в центрі мікрорайону, а по його периметру розташуються зони для відпочинку та розваг.

Центром мікрорайону стане площа з торговельними центрами, кінотеатрами, дитячими кімнатами, прогулянковими зонами з ресторанами, кафе та магазинами.

У проєкті врахована й транспортна доступність, додано велосипедні доріжки. Окремо передбачено систему укриттів у будинках та публічних просторах.

Читайте також:

• У мережі показали, як виглядає район біля стадіону Авангард у Бахмуті
• Топталівка, кінотеатр “Космос” та поліклініка: як виглядає Бахмут у вересні
• Історія в кожному камінчику: цікаві факти про дореволюційні будівлі Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Всіхсвятський храм у Бахмуті, який нещодавно отримав статус пам’ятки архітектури місцевого значення, має довгу та насичену подіями історію. Він пережив зміну місця розташування, закриття радянською владою, перебудову під склади та відродження у роки незалежності, проте зазнав значних руйнувань під час боїв за місто.

Детальніше про історію церкви розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Будівництво першої дерев’яної церкви Бахмута

Історія храму розпочалася у 1778 році, коли у Бахмуті відвели нове місце під міський цвинтар. У 1785 році місцеві жителі почали збирати кошти на будівництво дерев’яної церкви в ім’я Всіх Святих.

Освячення місця під забудову відбулося восени 1786 року, а в січні 1792 року новозбудована церква офіційно відкрила свої двері. За припущеннями краєзнавців, перша дерев’яна будівля розміщувалася на території сучасного нижнього парку. Хоча у 1818 році цвинтар закрили, церква продовжувала виконувати свою головну функцію — відспівування померлих.

Через поступове руйнування дерев’яної споруди було ухвалене рішення про зведення нової кам’яної будівлі. У 1893 році новий храм побудували на території верхнього цвинтаря.

Закриття, період окупації та “німецький подарунок”

Після подій 1917 року церква продовжувала функціонувати до червня 1923 року. Інформації про те, як використовували приміщення після першого закриття, немає.

Під час німецької окупації Бахмута у 1941-1943 роках церкву знову відкрили. Окупаційна влада використала релігію як інструмент пропаганди. Саме тоді до храму привезли з Німеччини бронзовий дзвін із дарчим написом: “Відлито німецьким вермахтом у війні проти більшовиків / 1942 / Завод Торез”.

Після повернення радянської влади Всіхсвятський храм продовжував діяти ще майже двадцять років.

Хрущовська антирелігійна кампанія та перетворення на склад

На початку 1960-х років міське партійне керівництво вирішило закрити одну з двох діючих церков у місті. Вибір припав на Всіхсвятську кам’яну церкву, оскільки її будівлю можна було легко пристосувати під господарські потреби.

Для закриття храму організували низку перевірок. Комісії виявили, що прибутки церкви значно перевищували витрати, а зарплати священників були вищими за доходи звичайних містян. Ситуацію ускладнювала поведінка окремих служителів, які зловживали алкоголем та порушували громадський порядок.

У липні 1963 року на дзвіниці храму знайшли дзвін, подарований вермахтом. Його одразу зняли та відправили на переплавку, а фрагмент із написом передали до місцевого музею. Ці факти, разом із низькою кількістю прихожан, стали офіційним приводом для закриття храму у другій половині 1963 року.

З будівлі зняли куполи та перетворили її на складське приміщення. Спочатку церкву передали торговельній організації, пізніше там розміщувався склад фірми “Одяг”, а останнім користувачем став місцевий комбінат громадського харчування.

Відродження храму та сучасний стан

Наприкінці 1990 або на початку 1991 року будівлю повернули вірянам. Релігійна громада була офіційно зареєстрована восени 1991 року. Настоятелем став протоієрей Леонтій Діатковський, якому довелося відновлювати вкрай занедбану споруду.

Завдяки зусиллям громади та місцевих підприємств вдалося відремонтувати внутрішні приміщення, відбудувати куполи, а у 1994 році встановити нові дзвони на дзвіниці. Під час ремонту під шаром штукатурки навіть знайшли фрагменти старих фресок кінця ХІХ століття.

Під час активних бойових дій в Бахмутів відреставрована будівля Всіхсвятського храму зазнала значних руйнувань, і її подальша доля залишається невідомою.

Читайте також:

Історія круглої “сталінки” у Бахмуті: від Будинку спеціалістів до руйнувань війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!