У Чернівцях відбувся урбаністичний форум “Суспільство і простір: Як досліджувати міста”. Участь у ньому взяла і представниця міської влади Бахмута Наталя Отюніна. Вона представила архітектурній спільноті проєкт відбудови Бахмута “Сталева мрія Бахмут”.

Як пройшла презентація та як проєкт оцінили експерти, начальниця Управління муніципального розвитку Бахмутської міськради Наталя Отюніна розповіла редакції “Бахмут IN.UA”.

Проєкт відбудови Бахмута: презентація

Урбаністичний форум у Чернівцях відбувся 13-14 вересня. Бахмутська міська рада виступала в сесії коротких презентацій, під час якої була презентована концепція відбудови “Сталева мрія Бахмут”.

Раніше цей проєкт відбудови був представлений бахмутянам, які нині живуть у різних куточках України. А презентація проєкту на широкий загал — це можливість знайти майбутніх інвесторів для реалізації проєкту.

“Проєкт “Сталева мрія Бахмут” раніше був презентований громаді. Обговорення проходили в різних містах України, а саме в тих, де мешкають найбільша кількість бахмутян. Зустрічі з бахмутянами проходили з березня по липень, а в липні ще й відбулася онлайн-презентація, щоб залучити тих, хто не зміг бути присутнім особисто. А цей урбан-форум став шансом для того, щоб створений проєкт донести архітектурній спільноті і фаховому середовищу, розповісти їм, що ми вже маємо концепцію відбудови. У подальшому, після перемоги України, ми сподіваємося знайти інвесторів та втілити цей проєкт у життя”, — розповідає Наталя Отюніна.

За словами посадовиці, проєкт відбудови позитивно оцінили експерти з архітектурної і урбаністичної галузі. Найбільше їм сподобалося те, що проєкт передусім орієнтований на людину.

“Експерти дали схвальні відгуки відносно того, що громади продовжують свою роботу попри важкі обставини, окупацію та вимушену евакуацію. А щодо самого проєкту, то фахівці високо оцінили рівень самої концепції з точки зору людиноцентризму, адже наш проєкт орієнтований передусім на людей, саме людина є в центрі процесу відбудови. Також були позитивні відгуки щодо наявності в концепції мультифункціональних просторів, їх інклюзивності та доступності. Особливо зачепила людей і тема меморіальності. У проєкті передбачено спорудження меморіального об’єкту на території житлового кварталу, що є дуже важливим і також високо оцінилося спільнотою”, — зауважила очільниця Управління муніципального розвитку.

“Сталева мрія Бахмут”: що передбачено у проєкті

Концепцію післявоєнної відбудови “Сталева Мрія Бахмут” безоплатно розробила команда проєктного офісу Метінвест-СМЦ, що належить групі компаній олігарха Ріната Ахметова. У центрі проєкту — відбудова мікрорайону Ювілейний.

Концепція проєкту ґрунтується на ідеї “Місто 15 хвилин”. Тобто, для жителів мікрорайону має бути в доступі у 15 хвилин робота, відпочинок і розваги. Це буде сучасний простір з житлом, зонами відпочинку та безбар’єрним середовищем.

Загальна площа кварталу становить близько 87 гектарів. Планується, що забудова займе близько 23 гектарів, а зелені зони — понад 47 гектарів. Проєкт передбачає відмову від висотного житла на користь будинків на 1-6 поверхів. Житлова забудова буде в центрі мікрорайону, а по його периметру розташуються зони для відпочинку та розваг.

Центром мікрорайону стане площа з торговельними центрами, кінотеатрами, дитячими кімнатами, прогулянковими зонами з ресторанами, кафе та магазинами.

У проєкті врахована й транспортна доступність, додано велосипедні доріжки. Окремо передбачено систему укриттів у будинках та публічних просторах.

Читайте також:

• У мережі показали, як виглядає район біля стадіону Авангард у Бахмуті
• Топталівка, кінотеатр “Космос” та поліклініка: як виглядає Бахмут у вересні
• Історія в кожному камінчику: цікаві факти про дореволюційні будівлі Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До початку повномасштабного вторгнення Богдан Зуяков професійно займався армреслінгом, брав участь у змаганнях та здобував нагороди. Проте реалії війни змусили змінити спортивний зал на небезпечні маршрути Донеччини. Сьогодні він — волонтер, який щодня ризикує життям, вивозячи людей з-під обстрілів у найгарячіших точках.

Про складні рішення, страх, втрату побратимів, евакуацію тварин та мрію стати мером Краматорська редакції Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков, волонтер з Краматорська.

Спорт на паузі: як почався шлях волонтера

Рішення стати на захист свого міста та допомагати людям було прийняте миттєво. За словами Богдана Зуякова, вже 25 лютого 2022 року, побачивши допис у соціальних мережах про потребу в людях, він долучився до побудови блокпостів та укріплення адміністративних будівель мішками з піском.

“В той момент я намагався міксувати життя волонтерське і спорт, але десь через місяць я розумів, що волонтерська діяльність забирає надзвичайно багато сил, часу і просто сил не вистачало. Був вимушений трішки відкласти спорт на другий план, що для мене було дуже важке рішення, болюче“, — згадує волонтер.

Він зізнається, що й досі відчуває біль через неможливість жити звичайним життям, проте пріоритетом залишається допомога людям.

Чому саме Донеччина

Попри те, що лінія фронту невпинно наближається до Краматорська — рідного міста волонтера, Богдан Зуяков залишається у рідному регіоні. Його мотивація проста: дім — це місце, де він виріс, а ресурси кожної людини є обмеженими.

“В цілому мені хочеться допомогти всім, але я розумію, що мої ресурси обмежені. На жаль, я не супергерой, який може допомогти всьому світу. Тому я свідомо розумію, що я не можу допомогти всюди: їхати на Херсонщину, їхати на Сумщину. Я допомагаю тут, тому що мого ресурсу вистачає тільки на допомогу тут“, — пояснює він.

Волонтерство для Богдана Зуякова — це не стільки обов’язок перед іншими, скільки внутрішня потреба та борг перед самим собою. 

“Не кожен може рятувати людей, віддавати всього себе цьому. Можливо, це захворювання в нас таке, я не знаю“, — додає він.

Страх і “чуйка”: поїздки на межі життя та смерті

Кожна поїздка за людьми — це величезний ризик. Спочатку волонтерам доводилося їздити у звичайних автомобілях без броні та систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). Згодом кожна вилазка стала мініатюрною операцією, зі зброєю та іншими важливими речами для запобігання дронам. На питання про те, як вдається долати страх, чоловік відповідає відверто — страх нікуди не зникає.

“Нам страшно кожен раз. В якісь моменти цей страх є індикатором того, що може щось відбутися. Як така назва “чуйка”, вона завжди присутня, і ми намагаємося її слухати. Якщо нам щось внутрішнє відчуття каже, що не треба їхати, ми, наприклад, не їдемо. Страшно. Боремось. Та й їдемо, куди діватись“, — розповідає рятувальник.

Найважча місія: пішки крижаною Костянтинівкою

Евакуація часто вимагає надлюдських зусиль. Найважчим як фізично, так і морально епізодом за ці роки волонтер називає піший похід у Костянтинівку за трьома людьми, серед яких була маломобільна жінка.

“Йти фізично було важко, тому що ожеледиця, тому що після поранення настільки багато часу пройшло, рани ще бентежать досі. І морально це було важко повертатись в те місце, де тебе майже могли вбити“, — ділиться він.

Ця операція відбувалася у супроводі військових, з чіткими інструкціями та командами. Саме після неї команда переглянула підходи до власної безпеки: волонтери почали використовувати кращі бронежилети та засоби РЕБ проти ворожих дронів, ставши за рівнем екіпірування схожими на військових.

“Чорний список” відмовників

Одним із найболючіших аспектів роботи є ситуації, коли люди в останню мить відмовляються виїжджати з-під обстрілів, наражаючи екіпаж на марну небезпеку. У таких випадках волонтери формують так званий “чорний список” адрес.

“В такий момент я відчуваю тільки те, що хочеться максимально швидко звідси звалити і не загинути заради цього. Співчуття до таких людей, які відмовилися… можливо, і немає. Тому що вони свідомо мені в очі сказали свій вибір. Це максимальна зневага до інших волонтерів“, — різко, але справедливо зазначає Богдан Зуяков. Він наголошує, що життя волонтерів також має цінність, і ризикувати ним вдруге заради тих, хто знехтував їхньою безпекою, вони не будуть.

Евакуація тварин

Особливе місце в евакуаційних місіях займає порятунок домашніх тварин. Для команди волонтерів життя беззахисних котів та собак є не менш важливим. Вони завжди переконують господарів забирати улюбленців із собою.

“Я краще викину ту одну сумку з непотребом якимось, але ми заберемо собачку і котика. Для мене дивно чути, коли питають: “А ви заберете собачку?”. Ми вивозимо сім’ю. В сім’ї, якщо є котик, собачка – це член сім’ї“, — підкреслює Богдан Зуяков. 

Водночас він з болем визнає, що ті тварини, яких люди свідомо залишають у гарячих точках на кшталт Костянтинівки, переважно приречені на загибель.

Емоційне вигорання та втрата побратима

Постійне перебування в екстремальних умовах накладає важкий відбиток на психіку. Волонтери зізнаються, що стали більш черствими, а війна перетворилася на рутину. Зберегти баланс допомагає чітке розмежування: виїхавши з-під обстрілу, вони залишають усі страшні спогади саме там.

Проте деякі рани не гояться. Чотири місяці тому під час чергової місії їхній автомобіль потрапив під удар, внаслідок якого загинув волонтер В’ячеслав.

“До сьогоднішнього дня навіть не доторкнувся знов до тої машини, хоча вона стоїть. Просто не можу знайти в собі сили підійти навіть до машини. Війна надзвичайно сильно нас вимотала, ніяких сил немає взагалі це все продовжувати. Відновлюватись, я б сказав, що ми не відновлюємося. Ми просто, як роботи в чомусь. Працюємо, робимо все на максимум і надіємося, що все ж таки це пошвидше закінчиться“, — відверто розповідає волонтер.

Плани після війни

Незважаючи на тотальну втому, Богдан Зуяков чітко бачить своє майбутнє після того, як потреба у щоденних ризикованих евакуаціях зникне. Він мріє більше не жахатися звуків дронів чи ракет.

“Я хотів би повернутися до спорту. Я хочу себе реалізувати ще. А в цілому, глобально, мені б хотілося бути мером Краматорська, якщо він буде цілий і не окупований. Це взагалі чудово“, — ділиться планами волонтер.

Навіть якщо політична кар’єра не складеться, він планує продовжувати гуманітарну діяльність, адже попереду — зворотна евакуація, відбудова та психологічна допомога населенню. “Я хочу бути корисним людям”, — підсумовує він свою головну життєву місію.

Читайте також:

“Хочу, щоб мої вірші лікували душу”: історія поетеси Мар’яни Куриці, яка своєю поезією представила Бахмут

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські бойові літаки Су-27 здійснили атаку по місцю зосередження російської піхоти в населеному пункті Родинське, що на Донеччині. Для ураження живої сили противника пілоти Повітряних сил ЗСУ використали дві керовані плануючі авіабомби GBU-62.

Про це повідомили у блозі бійців Повітряних сил ЗСУ “Соняшник”.

Атака ЗСУ по позиціях росіян у Родинському

Бійці ЗСУ знищили місце скупчення окупантів. Ворог знаходився в одній з будівель.

У дописі зазначається, що ситуація на цій ділянці фронту вкрай напружена — російські підрозділи змогли суттєво зайти в будівлі.

“Інколи дистанція між козаками і окупантами тут визначається стіною квартири, тож такі скиди це ювелірна робота“, — зазначається в дописі.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу Костянтинівки — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!