У Чернівцях відбувся урбаністичний форум “Суспільство і простір: Як досліджувати міста”. Участь у ньому взяла і представниця міської влади Бахмута Наталя Отюніна. Вона представила архітектурній спільноті проєкт відбудови Бахмута “Сталева мрія Бахмут”.

Як пройшла презентація та як проєкт оцінили експерти, начальниця Управління муніципального розвитку Бахмутської міськради Наталя Отюніна розповіла редакції “Бахмут IN.UA”.

Проєкт відбудови Бахмута: презентація

Урбаністичний форум у Чернівцях відбувся 13-14 вересня. Бахмутська міська рада виступала в сесії коротких презентацій, під час якої була презентована концепція відбудови “Сталева мрія Бахмут”.

Раніше цей проєкт відбудови був представлений бахмутянам, які нині живуть у різних куточках України. А презентація проєкту на широкий загал — це можливість знайти майбутніх інвесторів для реалізації проєкту.

“Проєкт “Сталева мрія Бахмут” раніше був презентований громаді. Обговорення проходили в різних містах України, а саме в тих, де мешкають найбільша кількість бахмутян. Зустрічі з бахмутянами проходили з березня по липень, а в липні ще й відбулася онлайн-презентація, щоб залучити тих, хто не зміг бути присутнім особисто. А цей урбан-форум став шансом для того, щоб створений проєкт донести архітектурній спільноті і фаховому середовищу, розповісти їм, що ми вже маємо концепцію відбудови. У подальшому, після перемоги України, ми сподіваємося знайти інвесторів та втілити цей проєкт у життя”, — розповідає Наталя Отюніна.

За словами посадовиці, проєкт відбудови позитивно оцінили експерти з архітектурної і урбаністичної галузі. Найбільше їм сподобалося те, що проєкт передусім орієнтований на людину.

“Експерти дали схвальні відгуки відносно того, що громади продовжують свою роботу попри важкі обставини, окупацію та вимушену евакуацію. А щодо самого проєкту, то фахівці високо оцінили рівень самої концепції з точки зору людиноцентризму, адже наш проєкт орієнтований передусім на людей, саме людина є в центрі процесу відбудови. Також були позитивні відгуки щодо наявності в концепції мультифункціональних просторів, їх інклюзивності та доступності. Особливо зачепила людей і тема меморіальності. У проєкті передбачено спорудження меморіального об’єкту на території житлового кварталу, що є дуже важливим і також високо оцінилося спільнотою”, — зауважила очільниця Управління муніципального розвитку.

“Сталева мрія Бахмут”: що передбачено у проєкті

Концепцію післявоєнної відбудови “Сталева Мрія Бахмут” безоплатно розробила команда проєктного офісу Метінвест-СМЦ, що належить групі компаній олігарха Ріната Ахметова. У центрі проєкту — відбудова мікрорайону Ювілейний.

Концепція проєкту ґрунтується на ідеї “Місто 15 хвилин”. Тобто, для жителів мікрорайону має бути в доступі у 15 хвилин робота, відпочинок і розваги. Це буде сучасний простір з житлом, зонами відпочинку та безбар’єрним середовищем.

Загальна площа кварталу становить близько 87 гектарів. Планується, що забудова займе близько 23 гектарів, а зелені зони — понад 47 гектарів. Проєкт передбачає відмову від висотного житла на користь будинків на 1-6 поверхів. Житлова забудова буде в центрі мікрорайону, а по його периметру розташуються зони для відпочинку та розваг.

Центром мікрорайону стане площа з торговельними центрами, кінотеатрами, дитячими кімнатами, прогулянковими зонами з ресторанами, кафе та магазинами.

У проєкті врахована й транспортна доступність, додано велосипедні доріжки. Окремо передбачено систему укриттів у будинках та публічних просторах.

Читайте також:

• У мережі показали, як виглядає район біля стадіону Авангард у Бахмуті
• Топталівка, кінотеатр “Космос” та поліклініка: як виглядає Бахмут у вересні
• Історія в кожному камінчику: цікаві факти про дореволюційні будівлі Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!