Минулої доби, 4 вересня, українські війська продовжили наступальні операції поблизу Бахмута. Сили оборони просунулися на північному та південному флангах міста.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни (ISW).

Обстановка під Бахмутом

Геолокаційні кадри, опубліковані 4 вересня, свідчать, що українські війська просувалися на схід від Оріхово-Василівки (11 км на північний захід від Бахмута).

Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що ЗСУ досягли успіхів поблизу Кліщіївки (7 км на південний захід від Бахмута). За її словами, минулого тижня українські війська звільнили три квадратних кілометри на Бахмутському напрямку.

Начальник пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ Ілля Євлаш заявив, що українські війська продовжують наступальні дії на Бахмутському напрямку, зокрема поблизу Кліщіївки.

У Міноборони росії стверджували, що українські сили невдало атакували поблизу Бахмута.

Відомий російський блогер заявляв, що ЗСУ атакували поблизу Курдюмівки (13 км на південний захід від Бахмута) та Кліщіївки. Російські джерела стверджували, що біля Берхівського водосховища, на північний захід від Бахмута, тривають позиційні бої.

3 вересня російський блогер підтвердив, що минулого тижня Сили оборони України просунулися поблизу Андріївки (10 км на південний захід від Бахмута).

Де атакували окупанти?

Напередодні російські війська наступали поблизу Бахмута, але станом на 4 вересня не досягли підтверджених успіхів.

Аналітики додають, що російські війська марно атакували на північ від Кліщіївки, поблизу Курдюмівки та Озарянівки (14 км на південний захід від Бахмута).

Ворожі джерела заявили, що окупанти «відновили невідомі раніше втрачені позиції» біля Курдюмівки. Також російський блогер повідомив, що минулого тижня російські війська досягли «невідомих успіхів» поблизу Кліщіївки та відкинули українські сили з Берхівки (6 км на північний захід від Бахмута).

Читайте також: ЗСУ контратакують під Бахмутом

Нагадаємо, на Бахмутському напрямку за тиждень Сили Оборони деокупували 3 кв. км. території.

Раніше ми писали, що ЗСУ продовжують контрнаступальні операції на Бахмутському напрямку. На півдні Бахмута у росіян з’являється все більше прогалин у обороні.

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: 16 ОБрАА

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Збройні сили України продовжують стримувати просування росіян у Донецькій області. Найбільша інтенсивність боєзіткнень фіксується на Покровському та Костянтинівському напрямках, тоді як на Краматорському російські військові наступальних дій не проводили.

Про це йдеться у зведенні Генштабу ЗСУ.

Штурмові дії на Костянтинівському та Покровському напрямках

На Костянтинівському напрямку росіяни здійснили 22 атаки, тоді як учора було зафіксовано лише 12 штурмових дій. Боєзіткнення пройшли поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Іллінівка, Русин Яр, Торецьке, Шахове, Софіївка, а також у напрямку Вільного та Кучерового Яру.

Найбільша кількість боїв триває на Покровському напрямку, де українські військові зупинили 32 штурмові дії росіян. Спроби просування зафіксовані у районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Удачне, Молодецьке, Сухецьке, Іванівка, Нове Шахове, а також у бік Мирного, Білицького, Сергіївки та Новопавлівки.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російські військові вісім разів намагалися вклинитися в українську оборону. Атаки росіян відбувалися у бік населених пунктів Лиман, Ямпіль, Дробишеве та Зарічне.

На Слов’янському напрямку українські сили відбили три спроби росіян просунутися вперед. Бойові зіткнення зафіксовані у бік населених пунктів Рай-Олександрівка, Закітне та Миколаївка.

На Краматорському напрямку російські військові наступальних дій не проводили.

Втрати російських військових

За минулу добу росіяни втратили:

• особового складу — 1 220 осіб;
• танків — 1 одиницю;
• бойових броньованих машин — 5 одиниць;
• артилерійських систем — 47 одиниць;
• РСЗВ — 2 одиниці;
• засобів ППО — 2 одиниці;
• гелікоптерів — 1 одиницю;
• наземних робототехнічних комплексів — 5 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 603 одиниці;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 220 одиниць;
• спеціальної техніки — 4 одиниці.

Читайте також:

Росіяни збільшили кількість атак на Покровському та Костянтинівському напрямках — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.

Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53

Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.

Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.

У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.

Будівля в роки Другої світової війни

Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.

Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.

Історія комерційних приміщень

Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.

Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.

Читайте також:

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!