Європейський банк реконструкції і розвитку за підтримки Швейцарії та США поновлює набір для участі у програмі з релокації. Її мета — надати гранти українським підприємцям для релокації бізнесу з постраждалих від війни територій.

Про це повідомляє Європейський банк реконструкції і розвитку.

Гранти на релокацію бізнесу: хто може отримати

Релокувати свій бізнес із постраждалих територій підприємці можуть лише в межах України. Для цього Європейський банк реконструкції і розвитку надає гранти в розмірі до 30 тисяч євро.

Претендувати на отримання гранту можуть підприємства, які відповідають наступним вимогам:

• штат компанії у 2023 році складав від 10 до 500 співробітників;
• річний обіг до 50 мільйонів євро або загальні активи до 43 мільйонів євро;
• частка громадян України серед власників — понад 50%;
• компанія працює не менше двох років з можливою перервою через війну та станом на 2024 рік відновила або продовжує діяльність;
• компанія має власні виробничі потужності;
• релокація вже здійснена або запланована з однієї області в іншу;
• витрати мають бути документально підтверджені та не компенсовані іншими організаціями.

До участі у цьогорічній програмі з релокації запрошують компанії, які не подавали заявки в межах програми у 2022-2023 роках.

Грант на релокацію бізнесу: куди можна витратити

Гранти до 30 тисяч євро на одну компанію можуть покрити витрати, які не були компенсовані іншими програмами та організаціями. Кошти можна витратити на:

• транспортування обладнання, включно з сировиною та готовою продукцією;
• пакування, демонтаж, налаштування, ремонт, оренду та придбання обладнання;
• використання приміщень, включаючи один місяць оренди, інженерні або ремонтно-будівельні роботи у складських та виробничих приміщеннях.

Заявки на отримання гранту на релокацію прийматимуть до 30 вересня. Подати її можна за посиланням.

У разі додаткових запитань звертайтеся на електронну пошту: [email protected].

Читайте також:

• Жителі восьми областей можуть отримати гранти на відкриття ферм, пасік і теплиць
• Бахмутянин вивіз автомагазин в Черкаси
• Мешканці Святогірської громади можуть отримати грошову допомогу від уряду Великобританії

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Основа будь-якої ефектної випічки — це тісто. Використання простих, але вдалих, рецептів здобного тіста для різної випічки може значно спростити приготування страв у духовці як для просунутих кулінарів, так і для початківців.

Бахмутянка Ольга Галушко розповіла редакції Бахмут IN.UA про процес приготування універсального здобного тіста, яке можна при випіканні майже будь-якої випічки.

Як правильно зробити здобне тісто

Здобне тісто у кулінарії — це основа сучасної випічки, склад якого різниться від рецептів. Хтось робить його на молоці, а хтось на сметані. Ольга Галушко з Бахмута ж рекомендує наступний рецепт тіста.

Для його приготування знадобляться такі продукти:

• мука — 2,6 кілограма;
• вода — 1 літр;
• яйця — 5 штук;
• дріжджі (сухі) — 50 грамів;
• маргарин — 350 грамів;
• цукор — 250 грамів;
• сіль — 30 грамів.

Аби приготувати універсальне здобне дріжджове тісто необхідно виконати наступні дії:

• Крок 1. Цукор, сіль слід добре розчинити у теплій воді;
• Крок 2. Додаємо дріжджі, ставимо в тепле місце;
• Крок 3. Поки опара підходить, до борошна вливаємо розтоплений маргарин;
• Крок 4. Додаємо яйця;
• Крок 5. Поміщаємо в тістоміс;
• Крок 6. Додаємо опару, вимішуємо все до однорідної маси;
• Крок 7. Виймаємо тісто з тістоміса та ставимо у тепле місце на одну годину.

“Все. Тісто готове для випікання. Воно підходить для пиріжків, розтягаїв (ред. печений пиріжок напівзакритого типу), ватрушок, піц, сосисок у тісті, котлет у тісті. Одним словом — універсальне“, — поділилася Ольга Галушко.

Читайте також:

• Здорова шкіра та красиве волосся: які вітаміни треба вживати
• Експерти з Донеччини розповіли, як вибрати якісний мед
• Гріємося вдома: рецепти чаїв, які легко приготувати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут — місто, яке ще у 2014 році відчуло вплив війни. Мова йде не тільки про бойові зіткнення, але й про тогочасних внутрішньо переміщених осіб — людей, котрі були змушені залишити власні домівки та бігти від російської окупації.

Редакція Бахмут IN.UA робить екскурс в історію та розповідає, як місто зустрічало ВПО у 2016 році та як ці люди адаптувалися в ньому.

Як ВПО бачили Бахмут у 2016 році

Редакція Бахмут IN.UA розповідає історії життя тогочасної студентки Лариси Колодій і колишньої начальниці відділу культури Бахмутської міськради Марина Максименко, які жили у своїх рідних містах та будували плани на майбутнє саме в них. Втім, доля розпорядилась інакше, вирішивши перевірити їх на міцність і витривалість.

Марина Максименко народилася і все життя прожила в місті Шахтарську і жодного разу не бувала в таких містах як Бахмут, Костянтинівка, Краматорськ. Але життя розпорядилося так, що Марина переїхала до Бахмута через початок війни. Жінка швидко зрозуміла, що ситуація не зміниться на краще, а тому треба шукати інші міста для життя. Не останню роль у виборі жінки відіграла колишня однокурсниця, яка запропонувала спробувати себе в державній службі в місті.

Жінка розповідала, що на минулому місці роботи не завжди була можливість повною мірою застосувати свої вміння, адже часто бракувало ресурсів. Натомість в Бахмуті працювали на багатьох різних напрямках, в яких потрібно постійно чимось дивувати, проводити свята. Наприклад, у 2016 році досить велику популярність мали різноманітні акції від молодого покоління для них же.

Першу таку акцію Марина зі своїм колективом провела у квітні 2015 року – “Бахмут — це Донбас, а Донбас — це Україна”, основна ідея якої стала демонстрація єднання та надання жителям міста змоги висловити свою любов до Батьківщини. Тоді на стадіоні був розтягнутий великий прапор, спеціально пошитий до такого дня. Згодом цей прапор використовували на інших святах, на що колеги з найближчих міст жартували про “Бахмутський патент з розгортання державного прапора”.

У травні 2015 року вперше в місті було проведено свято “Вишиванки”. Також жінка дізналася про традицію вертепів саме у Бахмуті.

Марину тішило, що вона приїхала в місто, де сформувалася велика напрацьована база проведення культурних свят. Це і щорічний бал випускників, і різні цікаві заходи, присвячені підбиттю підсумків соціального проєкту. Спеціалістка була впевнена, що попри складний і невизначений період того часу, міська влада завжди намагалася приділяти якомога більше фінансової участі в культурних заходах

Варто зазначити, що в такій важкій і складній ситуації Марина знайшла позитивні сторони та відкрила в собі нові внутрішні сили

Спогади студентки у 2016 році

Лариса Колодій була студенткою Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов, коли була змушена переїхати до Бахмута разом зі своїм навчальним закладом. 

Після закінчення інституту, дівчина вирішила переїхати до Івано-Франківська. Вона вважає, що попит на її спеціальності — викладач історії та практичний психолог — буде завжди. Івано-Франківськ вона обрала тому, що за територіальним розміром схожий з її рідним містом, але жителів більше і саме місто екологічно чистіше, також там багато друзів і знайомих.

Поки Лариса жила в Бахмуті, її захоплювала атмосфера спокою і тиші міста. Особливо це відчувалося порівняно з її рідним містом, де щодня й уночі було чути постріли та вибухи. За рік життя в Бахмуті дівчина почала помічати його затишок, комфортність, щоправда, шкодує, що молоді в ньому менше, ніж у Горлівці.

Дівчина не почувалася чужою в місті, адже люди дуже гарно ставилися до неї. Вона вважала, що місто її прийняло, проте відмічала проблеми юридичного характеру, зокрема, під час оформлення необхідних документів.

Вимушений переїзд для Лариси прискорив її дорослішання:

Для людей, які опинилися в подібній ситуації, Лариса бажала у 2016 році мати поруч близьких людей. Але якщо ситуація складається інакше, то потрібно знайомитися з людьми, шукати гуртки, об’єднання за інтересами, набувати корисних навичок. Бо самому впоратися і розв’язати проблеми буде важче і морально, і психологічно.

Читайте також:

• Трагедія Іловайська: редакція публікує архівні світлини 2014 року
• Російськомовний Артемівськ: три міфи про Бахмут
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!