Антологія українських колискових / фото Суспільне Культура
Українська поетка Елла Євтушенко створила унікальний аудіо-проєкт “Антологія українських колискових”. В нього увійшли 18 народних пісень в авторській обробці.
Унікальний аудіопроєкт — це збірник, який орієнтований на дітей різного віку та їх батьків, які шукають для них україномовний контент. Антологія також може зацікавити людей, які вивчають український фольклор з різних куточків країни.
Що увійшло до проєкту “Антологія українських колискових”
До антології увійшло 18 пісень в авторській обробці з різних куточків України й навіть з кількох регіонів сусідніх країн, зокрема, Підляшшя у Польщі та воронежчини в росії.
Досить унікальною піснею в збірці можна вважати “Коту, коту, котусю” — козацьку колискову, яку записали у Воронезькій області. Вона розповідає про козака, який лежить у траві “поцюканий, порубаний, ще й ножичком поштриканий”.
Свій вибір поетка Елла Євтушенко пояснила тим, що пісня має продовження, де є надія на виживання козака та його повернення додому, до коханої. Саме тому, цю колискову авторка хотіла присвятити всім захисникам і захисницям.
Сьогодні, 19 лютого, в Україні відзначають особливе свято — день Державного Герба України. Саме в цей день, в 1992 році Верховна Рада затвердила тризуб, як Малий герб та головний елемент Великого герба.
Про те, як з’явився тризуб та які цікаві факти про нього існують, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.
Що символізує український герб
Національний символ уособлює тисячолітній зв’язок поколінь — минулого, сьогодення та майбутнього. Нині він являє собою символ незламності та боротьби за свободу.
Перші згадки про український тризуб. Факт 1
Перші згадки про тризуб, як символ, датуються ще ІІІ — ІV столітті до нашої ери в племенах трипільців. В ті прадавні часи нинішній герб України використовували, як знак старійшин. Зокрема, їх знаходили на Поділлі.
Цегла з тризубом князя Володимира Великого / фото з відкритих джерел
Після трипільців символ тризуба використовували скіфи, які вважали себе прямими нащадками атлантів. Зазначимо, що приблизно в той же час зустрічається згадка тризуба в праці Платона “Тімен”. Давньогрецький філософ в ній описує царів-атлантів, котрі одягалися в блакитний одяг, прикрашений золотим тризубцем.
Тризуб, як символ влади Київської Русі. Факт 2
Тризуб, як знак-герб української держави, активно використовувався й надалі протягом наступних тисячоліть. Історики, базуючись на археологічних знахідках, називають тризуб родовим символом роду Рюриковичів. До прикладу, з історичних джерел відомо, що посли князя Ігоря при укладенні договорів ставили печатки з тризубом, а на монетах часів Володимира Великого з одного боку карбували його портрет, а з іншого — тризуб.
Знак Рюриковичів / фото з відкритих джерел
Приблизно в той же час, цей ж символ на синьому щиті почали використовувати, як герб цілої держави.
Срібна монета часів Ярослава Мудрого / фото з відкритих джерел
Як створили сучасний український герб. Факт 3
Вже після оголошення незалежності України, 24 червня 1991 року оголосили конкурс на створення Державного герба, протягом якого надійшло понад 200 варіантів, де 192 містили тризуб. Перемогу ж здобула пара історика-геральдиста Андрія Гречила та художника Івана Турецького. Вони вирішили продемонструвати тисячолітню історію країни, створивши герб в стилі Київської Русі за часів Володимира Великого.
Тризуб — не тризубець. Факт 4
На території країн колишнього Радянського союзу широко використовується поняття “тризубець”, яким називали стародавнє знаряддя на зразок вил з трьома зубцями. Воно має дуже мало спільного з “тризубом”, в який вкладали більш сакральне значення.
Тризубець XVIII століття / фото з відкритих джерел
Що означає тризуб. Факт 5
Існує понад сорок версій стосовно походження й значення тризуба, однак жодна із них не дає повного та вичерпного трактування. Одна з найрозповсюдженіших говорить, що тризуб — це давній знак язичників, який вважається символом тривимірності світу. Інша, більш релігійна, стверджує, що тризуб являє собою стилізоване зображення голуба — символа Святого Духа в християнстві.
Більш пізні варіанти трактування розглядають український тризуб, як шифр слова “воля” або імен визначних київських правителів, а саме Володимира Великого, княгині Ольги та Ярослава Мудрого.
Одне з трактувань значення тризуба / фото з відкритих джерел
Український тризуб, як символ армії Італії. Факт 6
Мало хто знає, але український герб також присутній на гербах 35 підрозділів італійської армії. Це сталося завдяки тому, що, за законами Італії, армійським підрозділам можна додавати до своїх гербів знаки та символи територій де були отримані військові відзнаки.
Під час Другої світової війни 8-ма Армія Італії направилася на територію України. Вона досить швидко була знищена під час операції “Малий Сатурн”, утім дехто з військових й офіцерів змогли повернутися на Батьківщину та сформувати нові військове формування, де вже додавали символ української нації.
Символ одного з підрозділів армії Італії / фото з відкритих джерел
Які країни ще використовують тризуб. Факт 7
Як би не здавалося що український герб тризуб єдиний в світі, однак в світі можна знайти ще й інші держави, які використовують його у якості державного символу. Наприклад, острівна країна Барбадос. Його прапор також синьо-жовтий, а тризуб означає три принципи правління: для народу, з народу та з народом.
Вчора 22 березня вшановували річницю Хатиньської трагедії, яка відбулася в невеличкому селі в Білорусі. 1943 року майже все населення села було розстріляно 118 батальйоном Шуцманшафту спільно з військовими німецького «зондер-батальйону СС Дирлевангер» – у складі якого були російські роти. Вікіпедія говорить, що батальйон складався здебільшого з українських колабораціоністів. Власне, цю тезу вперто просуває російська пропаганда.
Історик Микита Безмен розповів “Бахмут. IN. UA” про факти та міфи, якими обросла Хатинська різанина.
Текст Микита Безмен
Дійсний той факт, що переважна більшість колаборантів, які служили в 118 батальйоні були етнічними українцями, але так само там були росіяни, білоруси та інші народи колишнього СРСР, але не зрозуміло до чого тут ОУН-УПА?
Радянська влада, як і сучасна російська навмисно приписувала туди цей контекст для того, щоб знищувати українських націоналістів, які мирним і немирним шляхом хотіли здобути незалежність своєї країни.
Стосовно 118-го Шуцманшафт батальйону вчені зазначають, зокрема таке:
«На Білорусь його [батальйон] відправили щойно у липні 1943 р. До речі, трагедія спаленого білоруського села Хатинь сталася 22 березня 1943 р… Чому ж цю трагедію приписують батальйонові 118 (чи тільки тому, що він був український)?… відповідальні російсько-більшовицькі чиновники у Москві мали на меті, як це влучно описав В.Р.Нахмановнч, “скомпрометувати як співучасника нацистських каральних акцій Буковинський курінь, а через нього — ОУН і весь український національно-визвольний рух”(Український Історичний Журнал, 3, 2007, с. 90)».
Висновок: Військові злочинці-виродки є серед кожних етнічних груп та народів. Це не означає те, що весь народ є посібниками нацизму і воля народу до незалежності є злочином.
Зв’язок між українським визвольним рухом та угрупуванням військових злочинців “118 шуцманшафт батальйон” вигаданий радянською пропагандою для виправдання репресій проти українців, які боролися за незалежність.
Такий зв’язок був дуже вигідним. Радянські історики поширювали міфи про звірства українців разом з нацистами для маскування радянських репресій.
Одеса — унікальне українське місто, яке поєднує в собі особливий міський колорит, давню історію, безліч архітектурних об’єктів та славнозвісне Чорне море. Це місто також має […]
Дивовижний колір та вишуканий смак — це все про сливу. Утім, вона ще й дуже корисна, адже слива містить величезну кількість вітамінів та мінералів. Редакція […]
За час повномасштабного вторгнення росії в Україну збільшилась кількість дітей-сиріт та тих, хто позбавлений батьківського піклування. Одночасно з цим, в країні збільшується й кількість усиновлень. […]
Наслідком повномасштабного вторгнення росії в Україну стали не лише руйнування і людські втрати, але й розвиток української мови, адже з кожним днем все більше громадян […]
