Україна тимчасово відступає від Конвенції з прав людини: що коїться

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:25, 1 Травня 2024
Колаж Бахмут.IN.UA

Мережею шириться хвиля “зради” з приводу того, що український Мінюст подав до Ради Європи нову заяву з приводу переліку прав і свобод людей в Україні. Чи дійсно є підстави для переживань? Розбирається “Бахмут.IN.UA”

В українців відбиратимуть машини?

Українські ЗМІ, посилаючись на документ представництва України при Раді Європи, повідомили, що наша країна тимчасово відступила від Конвенції з прав людини через воєнний стан. Заявка була подана ще 4 квітня, у мережі вона з’явилася 28 квітня.

Згідно зі статтею 15 Конвенції про права людини передбачено, що в період воєнного стану можуть бути впроваджені тимчасові обмеження на конституційні права людей. В межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини можуть здійснюватись такі правові заходи:

  • примусове відчуження об’єктів права приватної або комунальної власності для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в порядку, встановленому законом, та видавати про це відповідні документи;
  • запровадити комендантську годину (заборону перебування на вулицях та в інших громадських місцях у визначений час без спеціально виданих перепусток і посвідчень);
  • встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства;
  • встановлювати пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також пересування транспортних засобів;
  • проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу і вантажобагажу, службових приміщень і житла громадян, у встановленому порядку, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;
  • забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів;
  • встановлювати в установленому порядку заборону або обмеження щодо вибору місця перебування чи місця проживання осіб на території, де введено воєнний стан;
  • заборонити громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку, змінювати місце проживання (місця перебування);
  • встановити військово-житловий обов’язок для фізичних та юридичних осіб.

Що кажуть офіційні посадовці

Почнемо з повідомлення Міністерства юстиції, яке пояснює, що інформація у ЗМІ була подана із викривленням. Так, дійсно, цей документ був поданий у зв’язку із запровадженням воєнного стану ще у 2022 році Генеральному секретарю Ради Європи після повномасштабного вторгнення росії, що є частиною міжнародних зобовʼязань України. Повідомлення ж, через яке у мережі здійнялася хвиля “зради”, містить у собі ряд уточнень, якими навпаки — зменшено перелік статей, за якими відбувався відступ. 

“Україна у квітні НЕ призупинила захист, а якраз навпаки — переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав”, — наголосив Міністр юстиції України Денис Малюська.

Окрім цього, на сайті Мінюсту є уточнення: “Згідно з роз’ясненням до ст. 15 Конвенції відступ від зобов’язань не обов’язково є визнанням того, що Держава не зможе гарантувати права, закріплені в Конвенції. Насправді на практиці, заявляючи про відступ від зобов’язань, Договірна Держава зазвичай зазначала, що заходи, яких вона вживає, «можуть» передбачати відступ від її зобов’язань за Конвенцією”.

На своїй сторінці у Facebook Денис Малюська пояснив, що це не ноу-хау, адже так вчиняють всі країни, що знаходяться у стані війни, “окрім росії, де із правами людини завжди погано”:

“Повідомлення про можливість застосування обмежень певних прав ми дійсно надіслали практично одразу після запровадження воєнного стану у 2022 році — це частина наших міжнародних зобовʼязань (подібні повідомлення надсилаються ще з 2015 року)”.

Викривлену інформацію прокоментував й уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець:

“Це викликало резонанс як серед ЗМІ, так і в суспільстві. Але інформація була подана викривлено! Йдеться не про обмеження прав людини, а про часткове скасування обмежень, які були застосовані раніше! Про це зазначається на офіційному сайті Ради Європи. Тобто обмеження Україна подавала ще до цього, а наразі вони не застосовуються”, — зазначив омбудсмен Дмитро Лубінець.

Уповноважений також наголошує на тому, що відступ України від цих зобов’язань залишатиметься чинним до повного припинення збройної агресії російської федерації:

“Наразі ж при кожному продовженні воєнного стану — Україна знову надсилає таку заяву до Ради Європи. Тобто це робиться систематично Міністерством юстиції України й такий крок – вимушений через воєнний стан”, — пояснив уповноважений ВР Дмитро Лубинець.

Пресслужба МЗС України додає, що абсолютно всі зроблені українською стороною повідомлення щодо відступу від зобов’язань містяться у відкритому доступі. Знайти їх можна сайтах Ради Європи та ООН.

“Інформування здійснюється на регулярній основі після продовження строку дії воєнного стану в Україні. У квітні 2024 Україна вчергове уточнила перелік існуючих обмежень і зменшила його. Це інформування стало вже двадцятим з 2015 року”, — зазначають в Міністерстві закордонних справ.

Що відбувається у мережі

Цю тему підхопили десятки, якщо не сотні, незрозумілих TikTok та YouTube блогерів, які почали хайпувати на цій темі, збираючи тисячі переглядів та коментарів. При чому подавали цю інформацію однобоко та викривлено, подаючи як факт те, що у “українців тепер примусово відбиратимуть авто” або “українці тепер не можуть бути у безпеці навіть у своїх домівках”. При цьому “забуваючи” уточнити всі деталі самого інфоприводу.

Колаж Бахмут IN.UA

Як розібратися у вороху інформації

В першу чергу, аби не попасти на гачок дезінформації, варто відмовитися від скролингу відео авторства псевдоблогерів, які не мають компетенції для коментування подібного роду інформацію. 

Підпишіться на офіційні акаунти Міністерств та Міністрів, адже тільки вони мають коментувати інформацію, яка має високе суспільне значення. Завдяки цьому ви отримуватимете інформацію від першоджерел, а не перекручену та ту, що може грати на руку ворогові або бути вигідною для розповсюджувачів дезінформації.

На прикладі сьогоднішньої статті пропонуємо такі акаунти: пресслужба МЗС, омбудсман Дмитро Лубінець, Міністр юстиції Денис Малюська. Також перевіряйте відомчі сайти, наприклад ось сайт Міністерства юстиції

Також завжди читайте першоджерело, відкривайте закони та положення і звіряйте із тим, що вам узагальнюють автори медіаконтенту. Адже словами можна вдало маніпулювати, перебільшуючи чи замовчуючи інформацію. 

Звісно, тоді постає питання: невже мені все потрібно перевіряти та не довіряти жодному медіа? Відповідь: ні, адже існують медіа, які рекомендовані як надійні джерела інформації — “білий” список від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа також є у списку регіональних якісних медіа. Втім критичне мислення не можна вимикати ніколи, адже всі можуть помилятися. Якщо редакція “Бахмут.IN.UA” припустилася помилки або неточності, ми завжди про це попереджаємо наших читачів та відкрито це пояснюємо.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фейк: Україну хвалять за поставку якісних органів та біоресурсів за кордон

Лідія Гук Гук Лідія 12:00, 10 Листопада 2024
Ілюстрація Бахмут.IN.UA

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, якість українських біологічних матеріалів начебто вища, ніж з Афганістану та Іраку.

Однак, це фейк. Army Times не публікувало жодного матеріалу із такою заявою.

Army Times: фейк від рф

Фейковий допис про постачання біологічних матеріалів / скриншот

Army Times — це американське онлайн-видання, що висвітлює актуальні новини та важливі питання для військової спільноти країни. Видання охоплює теми фінансів, медичної допомоги, діяльності гвардії та резерву, освіти та інші сфери. ArmyTimes також публікує ексклюзивні відеоматеріали та фотографії, а його соціальні мережі обслуговують військовослужбовців, їхні родини та ветеранів.

Уперше фейк опублікували 21 жовтня Telegram-каналом «запрещённая украина». Наратив нібито авторства Army Times м поширюють виключно прокремлівські Telegram-канали та акаунти у соцмережах Х (ред. — колишній Twitter). На офіційному сайті медіа, сторінці у X, Facebook не публікували такого відео. Як й інших матеріалів, щоб містив текст з сюжету.

Всі дописи до 21 жовтня, у яких згадувалось слово “органи” (англ. organs) жодним чином не стосувались України. А за ключовим словом “Ukraine” існують статті переважно про військову допомогу Америки, заяви Пентагону щодо України та інші теми, що пов’язані з війною. Жодної згадки на тему трансплантації та пересадки органів в контексті України не було.

Пошук за ключовим словом на сторінці ArmyTimes / скриншот 
Пошук за ключовим словом на сторінці ArmyTimes / скриншот 

Скриншот з операційної палати, що міститься у дописі пропагандистів, взято із відеосюжету телеканалу 2+2 про рекордну кількість трансплантацій за ніч українськими хірургами — шість пересадок органів. За інформацією у відео, оперували майже одночасно в чотирьох клініках Запоріжжя та Києва. Серед них уперше в столичній лікарні “Феофанія”. Там пацієнтові пересадили печінку. А в столичному Інституті серця 52-річному чоловікові одночасно пересадили два органи: серце і нирку. У відеосюжеті немає жодного слова про постачання біологічних матеріалів українців до США.

Трансплантація органів та російська пропаганда

Пропагандисти вже неодноразово звинувачують Україну у нібито продажі органів. Раніше ми вже спростовували подібний фейк про трансплантацію біологічних матеріалів українських військових за кордон. Фейк про «чорних трансплантологів» набув значного поширення в Україні саме в той період, коли проводили реформу системи трансплантації. Цей фейк був частиною ширшої кампанії, спрямованої на дискредитацію змін у сфері охорони здоров’я. Російська пропаганда активно підтримувала та розкручувала такі наративи, оскільки медичні реформи порушували інтереси проросійських сил, пов’язаних із корупційними схемами у медичному секторі. Вигідно було створити атмосферу недовіри та страху, підсилюючи стереотипи й маніпулюючи суспільною думкою. Окрім цього, пропаганда намагалася посіяти недовіру до української системи охорони здоров’я загалом, зображаючи її як «розсадник» для чорного ринку органів. Це типова маніпуляція, яка намагається зіграти на емоціях та посіяти страх. 

Щоб не потрапити в пастку таких фейків, важливо не тільки перевіряти джерела інформації, а й розвивати критичне мислення, адже пропаганда розраховує на те, що люди повірять без роздумів. Ставити питання і розбиратися в темі глибше — це найкращий спосіб захиститися від брехні та маніпуляцій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:02, 30 Жовтня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.

Клікбейт — це…

Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”

Клікбейт у ЗМІ

Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.

Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.

Колаж Бахмут IN.UA

Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.

Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.

По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:

— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?

— Ого, а кинь мені посилання.

— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.

Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.

Чому клікбейт — проблема

Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:

  • розчарування і втрата часу. Люди нажимають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
  • поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
  • маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
  • зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
  • втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.

Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.

Як відрізнити клікбейт від корисного контенту

  • занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
  • невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики, то це — типова ознака клікбейту;
  • обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також майже на 100% “байт” на перегляди;
  • розбіжність заголовка і змісту. Тут все наче просто: сама інформація не відповідає заголовку? Ви попалися на “замануху”.

Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.

Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зеленський

Маніпуляція: Президентство Зеленського закінчується навесні

У російських та проросійських Telegram-каналах поширюють інформацію, що повноваження чинного глави України Володимира Зеленського нібито вже завершились, або діятимуть до кінця травня 2024 року. Однак, […]

14:30, 19.04.2024 Гук Лідія

Фейк: українські військові знищують енергосистему своєї країни

Проросійський телеграм-канал поширює фейк про те, що українські військові нібито здійснюють обстріли критичної інфраструктури своєї країни. Чому ця заява є брехливою — читайте в матеріалі […]

“Путінська” війна, премії від американців: як розпізнати маніпуляції “хороших росіян”

Громадяни російської федерації, що позиціюють себе ліберальною та антивоєнною частиною рф, щосили намагаються створити образ “хороших росіян” — кожен своїми методами. Редакція Бахмут.IN.UA розповість, які […]