Латинський кафедральний собор у Львові / фото Konstantin Brizhnichenko
Незабаром для жителів Бахмутської міської об’єднаної територіальної громади, які тимчасово мешкають у Львові та області, запрацює простір у місті Лева. Цим осередком підтримки опікуватиметься громадська організація з Бахмута.
Співзасновниця ГО Тетяна Куліш у коментарі «Бахмут. IN. UA» розповіла, що наразі організаційні процеси лише налагоджуються. За її словами, станом на 20 вересня ще невідомо, де саме у Львові відкриється простір для підтримки мешканців Бахмутської ТГ.
Зараз ми ще працюємо над створенням громадської організації. Напередодні ми звернулись до фахівців благодійного фонду «Право на захист», які з задоволенням нам допомагають робити необхідні документи.
Бахмутська міська рада з нами співпрацює. Вони підшукують для всіх наших бахмутян якісь приміщення. Яка це буде будівля чи приміщення — невідомо. Все залежить від того, як домовиться міськрада. Ми поки збираємо наших мешканців, єднаємо.
Тетяна Куліш // співзасновниця бахмутської ГО у Львові
Які послуги зможуть отримати бахмутяни у Львові?
У центрі підтримки люди зможуть отримати гуманітарну, психологічну, правову допомогу, пройти навчальні курси та поспілкуватися зі своїми земляками.
Наша громадська організація планує надавати психологічну, правову і юридичну підтримку. Можлива буде видача гуманітарної допомоги. Також хочемо створити навчальні курси. Наші мешканці, коли реєструються, то кажуть, які у них запити. Це і б’юті сфера, і комп’ютерні технології, і курси для швачок. Багато людей хочуть вивчати англійську мову. Також ми плануємо екскурсії містом, майстер-класи та багато спілкування.
Поки не працюємо фізично, я у телефонному режимі перенаправляю наших мешканців на правову, юридичну консультацію до спеціалістів «Право на захист». Вони нам дуже допомагають на даному етапі.
Тетяна Куліш // співзасновниця бахмутської ГО у Львові
Як допомогти створити єдину групу бахмутян у Львові?
Мешканці Бахмутської ТГ можуть зареєструватися і отримати додаткову інформацію за номером телефону: 099-195-21-56 (Тетяна Куліш).
У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.
Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.
Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти
У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.
Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.
Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.
За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.
Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242
Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.
Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.
Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.
Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.
Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.
Вночі 27 жовтня росія атакувала Київ. Внаслідок атаки постраждав центр “ЯМаріуполь”, що працює на лівому березі столиці. Попри пошкодження, центр продовжує надавати допомогу маріупольцям.
Центр “ЯМаріуполь” у Києві постраждав внаслідок обстрілу
Вночі 27 жовтня росіяни атакували Київ. Внаслідок обстрілу постраждав центр “ЯМаріуполь”, розташований на лівому березі столиці.
Вибуховою хвилею вибило вікна, пошкоджено дитячу кімнату й рамку з Декларацією солідарності, яку підписали 18 польських міст та інституцій на знак підтримки Маріуполя та засудження російської агресії.
Постраждалих серед людей не було.
Будівля центру постраждала внаслідок обстрілу / фото Маріупольська міськрадаДитяча кімната / фото Маріупольська міськрада
Наразі триває оцінювання збитків та відновлення приміщень. Попри пошкодження, центр продовжує працювати у звичному режимі та надавати допомогу маріупольцям.
У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що […]
Вночі 27 жовтня росія атакувала Київ. Внаслідок атаки постраждав центр “ЯМаріуполь”, що працює на лівому березі столиці. Попри пошкодження, центр продовжує надавати допомогу маріупольцям. Про […]
Коли у Краматорській українській гімназії починається онлайн-урок, пані Ірина насамперед думає не про правила української мови. Їй важливо знати, чи всі діти на зв’язку, як […]
Раніше Бахмут IN.UA розповідав історію Дмитра Крука — хлопця з окупованого міста Хрестівка на Донеччині. Його рідне місто захопила рф, коли хлопцю було 9 років. […]
Із 1 листопада 2026 року у Краматорську та Слов’янську зміниться графік роботи відділень ПриватБанку. Через подовжену комендантську годину банківські установи прийматимуть клієнтів із 11:00 до […]