Сьогодні, 28 листопада, у Хмельницькому обласному художньому музеї відкриється виставка “Фотографи старовинного Бахмута”. Експозиція буде присвячена роботі бахмутських ательє, які працювали до 1930-х років. Відвідувачам покажуть оцифровані копії старовинних фотопортерів, листівок і фотографій з видами Бахмута.

Про це редакції “Бахмут IN.UA” розповіла Олена Михайловська — заступниця директора Хмельницького обласного художнього музею.

Виставка присвячена Бахмуту в Хмельницькому: що цікавого

На виставці “Фотографи старовинного Бахмута” будуть представлені близько 100 робіт. Це цифрові копії старих фотографій з Бахмута. Серед них — портрети містян і селян, представників різних професій і суспільних станів, дорослих і дітей, родинні групові фото. Окрім цього, в експозиції є видові фотографії різних куточків Бахмута та його історичних будівель, частина з яких знищена в роки Другої світової війни і сучасної російської агресії.

Також для відвідувачів підготували цікаву історичну довідку про роботу старовинних бахмутських ательє.

“Нам вдалося частково оцифрувати архів колекції Бахмутського музею. Це старі фотографії кінця 19 — початку 20 століття. Деякі цифрові копії фотографій збільшені, і в цьому є велика цікавинка. Завдяки цьому можна добре розглянути фотографії і деталі, які на форматі листівки складно роздивитися. Окрім портретів людей, будуть представлені й види Бахмута до того, як він зазнав руйнувань за часів СРСР у 1930-х роках і під час Другої світової війни. Ігор Корнацький (ред. виконувач обов’язків директора Бахмутського краєзнавчого музею) також підготував дослідницький текст до виставки. У ньому розповідається, які фотоательє працювали в Бахмуті, як вони працювали та як фотографували людей у той період часу”, — розповідає Олена Михайловська.

Виставка про бахмутські ательє: як готувалися

Виставка “Фотографи старовинного Бахмута” — це спільний проєкт Бахмутського краєзнавчого музею, Хмельницького обласного художнього музею і Центру міської історії (місто Львів). У співпраці музейникам вдалося оцифрувати роботи, що були вивезені з Бахмута.

“Виконувач обов’язків директора Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький привіз ці фотографії з місця, куди були евакуйовані музейні фонди з Бахмута. Тут, у нашій фотолабораторії, їх оцифрував наш фотограф з партнерами з Центру міської історії”, — розповіла Олена Михайловська.

Виставка “Фотографи старовинного Бахмута” у Хмельницькому: як відвідати

Відкриття виставки відбудеться сьогодні, 28 листопада, у приміщенні Хмельницького обласного художнього музею за адресою: місто Хмельницький, вулиця Проскурівська, 47. Початок заходу о 18:00.

Експозиція працюватиме до 19 січня 2025 року. Графік роботи: вівторок-неділя з 10:00 до 17:45.

На відкриття виставки вхід безоплатний. В інші дні — за вхідним квитком до музею, вартість якого складає 50 гривень.

Також під час роботи виставки заплановані кілька кураторських екскурсій від Ігоря Корнацького. Про їхній розклад музей повідомлятиме додатково.

Читайте також:

• Троянди, молоко та виставка без відвідувачів: символічні фото Бахмута за 1000 днів війни
• У Дніпрі відбудеться виставка “Bahmut Before”: дата
• У Києві показують збережену реліквію з Маріуполя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!