Сьогодні, 28 листопада, у Хмельницькому обласному художньому музеї відкриється виставка “Фотографи старовинного Бахмута”. Експозиція буде присвячена роботі бахмутських ательє, які працювали до 1930-х років. Відвідувачам покажуть оцифровані копії старовинних фотопортерів, листівок і фотографій з видами Бахмута.

Про це редакції “Бахмут IN.UA” розповіла Олена Михайловська — заступниця директора Хмельницького обласного художнього музею.

Виставка присвячена Бахмуту в Хмельницькому: що цікавого

На виставці “Фотографи старовинного Бахмута” будуть представлені близько 100 робіт. Це цифрові копії старих фотографій з Бахмута. Серед них — портрети містян і селян, представників різних професій і суспільних станів, дорослих і дітей, родинні групові фото. Окрім цього, в експозиції є видові фотографії різних куточків Бахмута та його історичних будівель, частина з яких знищена в роки Другої світової війни і сучасної російської агресії.

Також для відвідувачів підготували цікаву історичну довідку про роботу старовинних бахмутських ательє.

“Нам вдалося частково оцифрувати архів колекції Бахмутського музею. Це старі фотографії кінця 19 — початку 20 століття. Деякі цифрові копії фотографій збільшені, і в цьому є велика цікавинка. Завдяки цьому можна добре розглянути фотографії і деталі, які на форматі листівки складно роздивитися. Окрім портретів людей, будуть представлені й види Бахмута до того, як він зазнав руйнувань за часів СРСР у 1930-х роках і під час Другої світової війни. Ігор Корнацький (ред. виконувач обов’язків директора Бахмутського краєзнавчого музею) також підготував дослідницький текст до виставки. У ньому розповідається, які фотоательє працювали в Бахмуті, як вони працювали та як фотографували людей у той період часу”, — розповідає Олена Михайловська.

Виставка про бахмутські ательє: як готувалися

Виставка “Фотографи старовинного Бахмута” — це спільний проєкт Бахмутського краєзнавчого музею, Хмельницького обласного художнього музею і Центру міської історії (місто Львів). У співпраці музейникам вдалося оцифрувати роботи, що були вивезені з Бахмута.

“Виконувач обов’язків директора Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький привіз ці фотографії з місця, куди були евакуйовані музейні фонди з Бахмута. Тут, у нашій фотолабораторії, їх оцифрував наш фотограф з партнерами з Центру міської історії”, — розповіла Олена Михайловська.

Виставка “Фотографи старовинного Бахмута” у Хмельницькому: як відвідати

Відкриття виставки відбудеться сьогодні, 28 листопада, у приміщенні Хмельницького обласного художнього музею за адресою: місто Хмельницький, вулиця Проскурівська, 47. Початок заходу о 18:00.

Експозиція працюватиме до 19 січня 2025 року. Графік роботи: вівторок-неділя з 10:00 до 17:45.

На відкриття виставки вхід безоплатний. В інші дні — за вхідним квитком до музею, вартість якого складає 50 гривень.

Також під час роботи виставки заплановані кілька кураторських екскурсій від Ігоря Корнацького. Про їхній розклад музей повідомлятиме додатково.

Читайте також:

• Троянди, молоко та виставка без відвідувачів: символічні фото Бахмута за 1000 днів війни
• У Дніпрі відбудеться виставка “Bahmut Before”: дата
• У Києві показують збережену реліквію з Маріуполя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 вересня українським вчителям гарантовано підвищать заробітні плати на 20%. Проте паралельно з цим кроком держава планує реформувати саму структуру оплати праці педагогів, щоб подолати колосальний розрив у доходах між молодими фахівцями та досвідченими викладачами.

Деталі майбутніх змін розповів Сергій Бабак голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Підвищення зарплат вчителям у 2026 роц

За словами голови профільного парламентського комітету Сергія Бабака, заплановане підвищення заробітних плат вчителям на 20%, яке має стартувати з 1 вересня, відбудеться гарантовано. Однак, як зазначають у Верховній Раді, просте збільшення виплат не вирішує фундаментальних питань освітньої сфери.

Ключова проблема фінансового забезпечення освітян криється у самій структурі оплати праці. Наразі система побудована на невеликому базовому окладі, до якого додається значна кількість різноманітних надбавок. Саме така архітектура нарахувань формує несправедливу ситуацію на ринку праці: через відсутність стажу та відповідних надбавок заробітна плата молодого спеціаліста відрізняється від зарплати більш досвідченого педагога приблизно у 2,5 раза.

Для того, щоб виправити цю ситуацію та виконати відповідну норму Закону, влада ставить перед собою стратегічне завдання — системно змінити підхід до оплати праці. Зменшення фінансового розриву між різними категоріями вчителів має створити умови, за яких професія знову стане привабливою для молодих кадрів.

Крім того, як зазначає Сергій Бабак, потреба у залученні молоді зараз стоїть особливо гостро. Статистика свідчить, що сьогодні лише близько 20% випускників педагогічних спеціальностей після закінчення вищих навчальних закладів йдуть працювати за своєю прямою професією. Сергій Бабак підкреслює, що така ситуація є серйозним викликом для всієї освітньої системи України, адже вона має безперервно відновлюватися та розвиватися саме через залучення нових фахівців.

Читайте також:

Донеччину вже готують до зими: Уряд виділяє кошти на захист критичної інфраструктури

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Поливаний понеділок — одна з найяскравіших і найвеселіших великодніх традицій в Україні. У цей день люди обливають одне одного водою, жартують і вітають із святами. Але за цим, на перший погляд, простим звичаєм стоїть глибоке символічне значення, яке формувалося століттями.

Детальніше про історію свята, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Поливаний понеділок: що означає традиція обливання водою після Великодня

Поливаний понеділок відзначають наступного дня після Великодня, у 2026 році цей день припадає на 13 квітня. Це свято має давнє коріння, яке поєднує у собі як християнські, так і дохристиянські вірування.

У народній традиції вода завжди вважалася символом очищення, оновлення та життя. Саме тому обливання водою у цей день означає своєрідне “змивання” всього старого: хвороб, негараздів, поганих думок — і відкриття нового етапу життя. Весна, яка вже остаточно вступає у свої права після Великодня, підсилює цю символіку: природа прокидається, а разом із нею — і люди.

У давнину обливання мало ще й обрядовий характер. Вважалося, що вода цього дня має особливу силу: вона приносить здоров’я, красу і навіть щастя в особистому житті. Особливо це стосувалося дівчат, їх обливали хлопці, вірячи, що таким чином бажають їм привабливості та швидкого заміжжя. Водночас це було і своєрідною формою залицяння.

В різних регіонах України традиція мала свої особливості. Десь обливали лише символічно, кількома краплями води, а десь це перетворювалося на справжні “водяні баталії” з відрами і навіть цілими діжками води. Попри це, суть залишалася незмінною, побажання добра і оновлення.

З приходом християнства традиція не зникла, а трансформувалася. Вона почала сприйматися як продовження великодньої радості, святкування Воскресіння Христового, яке символізує перемогу життя над смертю. Таким чином, вода стала ще й символом духовного очищення.

Сьогодні Поливаний понеділок в Україні зберігає свою популярність, хоча й набуває сучасних форм. У містах це часто дружні жарти між знайомими або тематичні заходи, а в селах — більш автентичні обряди, які передаються з покоління в покоління.

Поливаний понеділок закордоном

Подібні традиції існують і в інших країнах Центральної Європи. У Польщі цей день відомий як “Śmigus-Dyngus”. Тут також прийнято обливати одне одного водою, але звичай часто має більш ігровий характер, особливо серед молоді. Вода символізує очищення і удачу, а сам день перетворюється на веселий народний карнавал із жартами, піснями та гуляннями.

В Угорщині традиція має ще цікавішу форму. Там хлопці приходять до дівчат із “віршами-побажаннями” і після цього злегка окроплюють їх водою або парфумами. У відповідь дівчата дарують писанки або солодощі. Колись це було пов’язано з віруванням, що вода допомагає зберегти молодість і красу, а сам обряд мав чіткий шлюбний підтекст.

З приходом християнства традиція в Україні не зникла, а трансформувалася. Вона почала сприйматися як продовження великодньої радості — святкування Воскресіння Христового, яке символізує перемогу життя над смертю. Таким чином, вода стала ще й символом духовного очищення.

До теми:

Куди поїхати весною за красою: найкращі локації з сакурами та магноліями в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!