Сьогодні, 28 листопада, у Хмельницькому обласному художньому музеї відкриється виставка “Фотографи старовинного Бахмута”. Експозиція буде присвячена роботі бахмутських ательє, які працювали до 1930-х років. Відвідувачам покажуть оцифровані копії старовинних фотопортерів, листівок і фотографій з видами Бахмута.

Про це редакції “Бахмут IN.UA” розповіла Олена Михайловська — заступниця директора Хмельницького обласного художнього музею.

Виставка присвячена Бахмуту в Хмельницькому: що цікавого

На виставці “Фотографи старовинного Бахмута” будуть представлені близько 100 робіт. Це цифрові копії старих фотографій з Бахмута. Серед них — портрети містян і селян, представників різних професій і суспільних станів, дорослих і дітей, родинні групові фото. Окрім цього, в експозиції є видові фотографії різних куточків Бахмута та його історичних будівель, частина з яких знищена в роки Другої світової війни і сучасної російської агресії.

Також для відвідувачів підготували цікаву історичну довідку про роботу старовинних бахмутських ательє.

“Нам вдалося частково оцифрувати архів колекції Бахмутського музею. Це старі фотографії кінця 19 — початку 20 століття. Деякі цифрові копії фотографій збільшені, і в цьому є велика цікавинка. Завдяки цьому можна добре розглянути фотографії і деталі, які на форматі листівки складно роздивитися. Окрім портретів людей, будуть представлені й види Бахмута до того, як він зазнав руйнувань за часів СРСР у 1930-х роках і під час Другої світової війни. Ігор Корнацький (ред. виконувач обов’язків директора Бахмутського краєзнавчого музею) також підготував дослідницький текст до виставки. У ньому розповідається, які фотоательє працювали в Бахмуті, як вони працювали та як фотографували людей у той період часу”, — розповідає Олена Михайловська.

Виставка про бахмутські ательє: як готувалися

Виставка “Фотографи старовинного Бахмута” — це спільний проєкт Бахмутського краєзнавчого музею, Хмельницького обласного художнього музею і Центру міської історії (місто Львів). У співпраці музейникам вдалося оцифрувати роботи, що були вивезені з Бахмута.

“Виконувач обов’язків директора Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький привіз ці фотографії з місця, куди були евакуйовані музейні фонди з Бахмута. Тут, у нашій фотолабораторії, їх оцифрував наш фотограф з партнерами з Центру міської історії”, — розповіла Олена Михайловська.

Виставка “Фотографи старовинного Бахмута” у Хмельницькому: як відвідати

Відкриття виставки відбудеться сьогодні, 28 листопада, у приміщенні Хмельницького обласного художнього музею за адресою: місто Хмельницький, вулиця Проскурівська, 47. Початок заходу о 18:00.

Експозиція працюватиме до 19 січня 2025 року. Графік роботи: вівторок-неділя з 10:00 до 17:45.

На відкриття виставки вхід безоплатний. В інші дні — за вхідним квитком до музею, вартість якого складає 50 гривень.

Також під час роботи виставки заплановані кілька кураторських екскурсій від Ігоря Корнацького. Про їхній розклад музей повідомлятиме додатково.

Читайте також:

• Троянди, молоко та виставка без відвідувачів: символічні фото Бахмута за 1000 днів війни
• У Дніпрі відбудеться виставка “Bahmut Before”: дата
• У Києві показують збережену реліквію з Маріуполя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!