Сьогодні, 28 листопада, у Хмельницькому обласному художньому музеї відкриється виставка “Фотографи старовинного Бахмута”. Експозиція буде присвячена роботі бахмутських ательє, які працювали до 1930-х років. Відвідувачам покажуть оцифровані копії старовинних фотопортерів, листівок і фотографій з видами Бахмута.

Про це редакції “Бахмут IN.UA” розповіла Олена Михайловська — заступниця директора Хмельницького обласного художнього музею.

Виставка присвячена Бахмуту в Хмельницькому: що цікавого

На виставці “Фотографи старовинного Бахмута” будуть представлені близько 100 робіт. Це цифрові копії старих фотографій з Бахмута. Серед них — портрети містян і селян, представників різних професій і суспільних станів, дорослих і дітей, родинні групові фото. Окрім цього, в експозиції є видові фотографії різних куточків Бахмута та його історичних будівель, частина з яких знищена в роки Другої світової війни і сучасної російської агресії.

Також для відвідувачів підготували цікаву історичну довідку про роботу старовинних бахмутських ательє.

“Нам вдалося частково оцифрувати архів колекції Бахмутського музею. Це старі фотографії кінця 19 — початку 20 століття. Деякі цифрові копії фотографій збільшені, і в цьому є велика цікавинка. Завдяки цьому можна добре розглянути фотографії і деталі, які на форматі листівки складно роздивитися. Окрім портретів людей, будуть представлені й види Бахмута до того, як він зазнав руйнувань за часів СРСР у 1930-х роках і під час Другої світової війни. Ігор Корнацький (ред. виконувач обов’язків директора Бахмутського краєзнавчого музею) також підготував дослідницький текст до виставки. У ньому розповідається, які фотоательє працювали в Бахмуті, як вони працювали та як фотографували людей у той період часу”, — розповідає Олена Михайловська.

Виставка про бахмутські ательє: як готувалися

Виставка “Фотографи старовинного Бахмута” — це спільний проєкт Бахмутського краєзнавчого музею, Хмельницького обласного художнього музею і Центру міської історії (місто Львів). У співпраці музейникам вдалося оцифрувати роботи, що були вивезені з Бахмута.

“Виконувач обов’язків директора Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький привіз ці фотографії з місця, куди були евакуйовані музейні фонди з Бахмута. Тут, у нашій фотолабораторії, їх оцифрував наш фотограф з партнерами з Центру міської історії”, — розповіла Олена Михайловська.

Виставка “Фотографи старовинного Бахмута” у Хмельницькому: як відвідати

Відкриття виставки відбудеться сьогодні, 28 листопада, у приміщенні Хмельницького обласного художнього музею за адресою: місто Хмельницький, вулиця Проскурівська, 47. Початок заходу о 18:00.

Експозиція працюватиме до 19 січня 2025 року. Графік роботи: вівторок-неділя з 10:00 до 17:45.

На відкриття виставки вхід безоплатний. В інші дні — за вхідним квитком до музею, вартість якого складає 50 гривень.

Також під час роботи виставки заплановані кілька кураторських екскурсій від Ігоря Корнацького. Про їхній розклад музей повідомлятиме додатково.

Читайте також:

• Троянди, молоко та виставка без відвідувачів: символічні фото Бахмута за 1000 днів війни
• У Дніпрі відбудеться виставка “Bahmut Before”: дата
• У Києві показують збережену реліквію з Маріуполя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В ніч на 20 квітня українські військовослужбовці завдали удару по позиціях протиповітряної оборони російських окупаційних військ. Головною ціллю стала ворожа радіолокаційна станція у Донецькій області, а також зенітний комплекс на Запоріжжі.

Про це повідомив Роберт Бровді, відомий за позивним “Мадяр”, український військовослужбовець та командир 414 Окремої бригади БпС ЗСУ “Птахи Мадяра”.

Удар по радіолокаційній станції на Донеччині

Сили оборони України вразили радіолокаційну станцію, яка входить до складу російського зенітно-ракетного комплексу “С-350 Витязь”. Під час бойових дій її використовують для виконання ключових завдань: виявлення повітряних цілей, їхнього постійного супроводу в повітрі, а також для точного наведення ракет на визначену ціль. Знищення установки відбулося в районі населеного пункту Новоолександрівка, що в Олександрівському районі Донецької області.

Окрім успішних дій на Донецькому напрямку, українські військові також завдали втрат ворогу в Запорізькій області. Сили оборони України атакували російську протиповітряної оборони — зенітний ракетний комплекс “ТОР-М2КМ”. Ця ворожа ціль була уражена в околицях тимчасово окупованого міста Мелітополь.

Читайте також:

DeepState оновив карту боїв: війська рф просунулись у Бахмутському районі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У так званій “днр” проходять дитячі змагання “Зарніца”. Це всеросійська воєнно-патріотична гра, яка є частиною великої системи мілітаризації дітей. Дітей віком від 6 років долучають до так званих змагань, які насправді мають на меті базову армійську підготовку. Учасники гри змагаються в умовах, наближених до поля бою, та освоюють різні військові спеціальності, серед яких інженер-сапер, штурмовик, воєнкор, медик та інші.

Як окупанти мілітаризують українських дітей на ТОТ під прикриттям змагань, розповідає Бахмут IN.UA.

Гра “Зарніца” у “днр”: як мілітаризують молодь

На тимчасово окупованій Донеччині набирає популярності дитяча гра “Зарніца”. Це воєнно-патріотичні змагання, які проводять на території росії та тимчасово окупованих територіях України. Участь у ній беруть збірні команди молодіжних громадських об’єднань та учнів освітніх закладів. До змагань залучають як старшокласників, так і першачків — грати у “Зарніцу” можуть діти віком від 6 років.

Примітка. Гра “Зарніца” сягає корінням у радянські часи. Офіційно її заснували у 1967 році. Метою гри було військово-патріотичне виховання радянської молоді. Також “Зарніца” входила до плану початкової військової підготовки у середніх навчальних закладах у зв’язку зі скороченням військової служби з 3 до 2 років. Першим командувачем гри був радянський воєначальник Василь Казаков. Він наказав створити юнармійські батальйони, навчити молодь навичкам армійського життя, а також виховувати молодь у дусі “готовності протистояти будь-яким ворогам”.

У лютому 2026 року в так званій “днр” стартував третій сезон гри “Зарніца 2.0”. Вона має видозмінену назву, оскільки є наступницею радянської гри, яку продовжує рф. Організатором “Зарніци” є рух “юнармія”, який займається мілітаризацією дітей, та громадська організація “Російський союз молоді”.

Партнером гри виступає міноборони рф. Саме за сприяння міністерства дітям надають навчально-матеріальну базу та майданчики для проведення гри, які фактично є полігонами.

У російському інформаційному просторі “Зарніца” подається як захоплива гра, де діти можуть змагатися командами однолітків. Та насправді за нею ховається справжня армійська підготовка. Для того, щоб взяти участь у грі, діти мають опанувати базові військові навички, а саме:

• стройову підготовку;
• знання з військової історії та символіки росії;
• орієнтування на місцевості;
• стрільбу;
• метання гранати;
• силову підготовка.

Фактично діти приміряють на себе ролі військових. Кожен учасник команди виконує різні функції, які передбачені такими військовими спеціальностями:

• воєнкор;
• командир загону;
• медик;
• оператор БПЛА;
• інженер-сапер;
• зв’язківець;
• штурмовик.

Для підготовки до змагань у рф розробили онлайн-курс підготовки на кожну зі спеціальностей. Зокрема, медики вчаться надавати першу допомогу “пораненим” бійцям та евакуювати їх з поля бою. Зв’язківці мають навчитися організувати зв’язок між командиром та “бійцями”, опанувати шифрування і дешифрування інформації. Діти, які хочуть приміряти роль командира, повинні вміти вибудовувати бойовий порядок групи, працювати з топографічними картами і визначати дальність до мети. Сапери проводять розвідку місцевості, виявляють мінно-вибухові загородження та допомагають організувати безпечний прохід через перешкоди. А оператори БПЛА, керуючи дронами, відповідають за повітряну розвідку.

Ключові ролі виконують штурмовики. Під час гри вони відповідають за придушення позицій противника і прикриття “побратимів”. Щоб успішно виконати завдання, штурмовику потрібні навички вогневої підготовки, розуміння принципів ведення бою в обмеженому просторі, а також вміти правильно заходити до приміщень, працювати з кутами та діяти під час штурму.

Суть гри — першим захопили фортецю та прапор противника. Самі ігри відбуваються на полігонах, де створюють реальні умови бою. На кадрах з ігор видно, що діти пересуваються окопами, полями та “воюють” в умовах житлової забудови. Таким чином дітей у форматі гри навчають, як діяти на полі бою. Це фактично є підготовкою до службі в армії рф.

З 23 лютого по 10 червня 2026 року на окупованій Донеччині триватуть відбіркові ігри. Найкращі команди у різних вікових категоріях представлятуть так звану “днр” на фінальній грі, яка відбудеться 10 серпня.

За словами ватажка “днр” дениса пушиліна, на окупованій Донеччині серйозно готуються до “Зарніци”. Окупанти налагодили роботу центру “Воїн”, де діти вчаться керувати дронами, опановують навички надання першої допомоги та елементи військово-патріотичної підготовки. За словами пушиліна, це необхідно для “формування сильного та відповідального покоління”.

Переможцям гри передбачені різні види нагород. Серед них солодкі призи, грошові призи (передбачаються в окремих регіонах за ініціативи місцевої влади), та додаткові пільги, наприклад компенсація витрат на навчання у вищих чи середніх закладах освіти або іменні стипендії.

Читайте також:

• Росіяни використали для пропаганди історію дитини з Бахмута
• У Донецьку презентували серіал про війну: які меседжі російської пропаганди він просуває
• “Вдень ходять до російської школи, а у вільний час вчать українські предмети”: як діти з ТОТ боряться за вступ в українські виші

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!