У Києві відкрилася виставка “Хрест і Надія: Священна спадщина греків Маріуполя”. На цій виставці можна дізнатися історію греків Приазов’я і побачити унікальну реліквію з Маріуполя.

Про це повідомляє Національний заповідник “Києво-Печерська лавра”.

Київ: виставка про історію Маріуполя

Виставка “Хрест і Надія: Священна спадщина греків Маріуполя” працює на площі біля Трапезного храму Києво-Печерської лаври. Її приурочили до Дня Маріуполя, який відзначали 29 вересня.

Виставка розповідає про одну з найболючіших сторінок в історії українських греків, яких у XVIII столітті примусово переселили до Приазов’я. Цей історичний досвід перегукується з долею сучасних маріупольців, які через війну також були змушені залишити свої оселі.

Експозиція виставки руйнує радянські та російські міфи й акцентує на примусовому переселенні греків-християн з Криму до Приазов’я у 1778-1780 роках. Відвідувачі можуть ознайомитися з фактами депортацій, руйнацій та боротьби за збереження ідентичності, які супроводжували грецьку громаду впродовж століть.

Серед ключових експонатів виставки — унікальна плащаниця XVIII століття. Її перевезли греки з Криму в Маріуполь під час переселення. Завдяки реставрації, яку провели київські майстри, цей артефакт вдалося зберегти, на відміну від багатьох інших реліквій Маріупольського краєзнавчого музею.

Виставка “Хрест і Надія: Священна спадщина греків Маріуполя” працюватиме до 27 жовтня. Відвідати її можна за вхідним квитком до Києво-Печерської лаври.

Читайте також:

• У Кропивницькому відкриється виставка світлин Бахмута
• Росіяни знищили екскаватором історичну пам’ятку у Маріуполі: фото
• “Намотують кишки росіян на пензлик”: як художники Донеччини розказують світові про Україну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Жіночі купе в поїздах Укрзалізниці стають дедалі популярнішими серед пасажирок, адже забезпечують додатковий комфорт і відчуття безпеки під час подорожі. Наразі такі купе доступні вже на 15 маршрутах.

Детальніше про те, де курсують жіночі купе — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Жіночі купе в потягах Укрзалізниці

Укрзалізниця розширює послугу жіночих купе — зручного та безпечного формату подорожей для пасажирок. Вони дозволяють жінкам почуватися комфортніше під час поїздки, особливо в нічних потягах, де питання приватності та безпеки мають особливе значення.

У такі купе допускаються лише жінки або жінки з дітьми до 5 років включно. За вартістю вони не відрізняються від звичайних купе.

Повний список поїздів із жіночими купе

Наразі в Україні діє 15 напрямків, де українки можуть оформити квиток у жіночому купе. Це:

• № 1/2 Харків – Ворохта;
• № 3/4 Запоріжжя – Ужгород;
• № 5/6 Запоріжжя – Ясіня;
• № 15/16 Харків – Ясіня;
• № 17/18 Харків – Мукачево (Ужгород);
• № 21/22 Львів – Харків;
• № 25/26 Одеса – Ясіня;
• № 29/30 Київ – Ужгород;
• № 37/38 Київ – Запоріжжя;
• № 41/42 Дніпро — Трускавець;
• № 43/44 Черкаси – Івано-Франківськ;
• № 75/76 Київ – Кривий Ріг;
• № 81/82 Київ – Чоп (Ужгород);
• № 95/96 Київ – Рахів;
• № 97/98 Ковель – Київ.

У відомстві зазначили, що під час вибору вагона слід звертати увагу на позначку “Жіноче купе” під час оформлення квитка в застосунку або на сайті.

Читайте також:

• “Укрзалізниця” надаватиме ексклюзивні пропозиції та бонуси для ВПО: деталі
• “Укрзалізниця” запускає регіональний експрес Київ-Житомир: що відомо
• “Укрзалізниця” запускає новий щоденний рейс із Києва в Будапешт: ціни (Оновлено)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Княгиня Ольга — одна з найвідоміших жінок в історії Русі, яка увійшла в історію як мудра правителька, реформаторка та перша з українських правителів, хто прийняв християнство.

Про ключові віхи її життя та значення для формування державності розповідає бахмутський історик Микита Безмен.

Коли народилася княгиня Ольга

Точне походження Ольги залишається овіяним легендами. Існує навіть версія, що вона була останньою з нащадків Аскольда, чия сім’я могла бути вивезена до Пскова. Також є версія про походження княгині з Плискова, який лежав на межі полянських, древлянських і улицьких земель на притоці річки Росі (сьогодні це Вінницька область).

За “Повістю временних літ” Віщий Олег одружив Ігоря Рюриковича, який почав самостійно правити з 912 року, з Ольгою у 903 році. У 945 році князь Ігор гине від рук деревлян після кількаразового стягування з них данини. Помста за це древлянам стала жорстокою. 

Маленькому синові Ігоря — Святославові тоді було лише три роки, тому фактичною правителькою Русі у 945 році стала Ольга. Дружина Ігоря підкорилася їй, визнавши Ольгу представницею законного спадкоємця престолу. Рішучий спосіб дій княгині щодо деревлян також міг схилити дружинників на її користь, адже в ті часи, мало яка жінка наважилася б спалити ціле місто за коханого.

Цікаві факти про княгиню Ольгу

Повість минулих літ містить епічне сказання про помсту Ольги деревлянам за вбивство чоловіка.  Кажуть, що деревляни надіслали до Києва послів, які запропонували княгині стати дружиною деревлянського князя Мала. 

Перше посольство княгиня живцем поховала в човні, заритому біля її палацу; друге — спалила в лазні; в чому дослідники вбачають відображення реальних поховальних обрядів тих часів. Третьою помстою став похід на землю деревлян, де під приводом тризни над могилою Ігоря київські дружинники “посікли п’ять тисяч” деревлян. 

Четверта помста приходиться на 946 рік, коли Ольга вийшла з військом у похід на древлян, проти якого стало велике військо древлянське. Місто Іскоростень, мешканці якого вбили Ігоря, тримало облогу протягом року, після чого Ольга запросила з кожного двору по троє голубів й по троє горобців у вигляді данини. До отриманих птахів було прив’язано трут, який підпалювали та відпускали — голуби летіли до своїх голубників, горобці — під стріхи. У такий спосіб було спалено Іскоростень.

Чим прославилася княгиня Ольга

Існує цікава легенда, яка прославляє гострий розум княгині Ольги. Коли вона приїхала в Царгород (Константинополь), то її довго, близько пів року, не допускали до зустрічі з імператором (за церемоніалом того часу). Нарешті після зустрічі з Ольгою імператор Костянтин помітив її красу і вирішив узяти з нею шлюб. 

Ольга була проти цього, але відкрито не виступила, поставивши умову, що перед одруженням вона має охреститись, і хрещеним батьком має бути сам імператор Костянтин. Після хрещення він знову почав розмову про шлюб, але у відповідь почув: «Чи може донька одружуватись з батьком?». Зрозумівши, що його перехитрили, Костянтин відпустив Ольгу додому, багато обдарувавши. 

У той час, коли Святослав підріс, Ольга передала княжий престол сину. До самої смерті мудра та сильна княгиня займалася ліберальним впровадженням Християнства на землях Русі-Україні.

Читайте також:

• 
  Віра Корен: біографія французької акторки з Бахмута, яка підкорила світ
• Як Божа Матір врятувала Бахмут від чуми: легенди Свято-Троїцького собору
• Як активна молодь ремонтувала квартири мешканцям Бахмутського району у 2020 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!