У Будапешті планують відкрити українську школу, що стане важливим кроком у збереженні зв’язку з українськими дітьми за кордоном. Ця ініціатива є частиною ширшої стратегії з підтримки освіти українців за межами батьківщини.

Про це повідомляє Роман Грищук, народний депутат ВРУ.

Українські школи закордоном

Відкриття української школи в Будапешті є знаковою подією, адже тут перебувають тисячі дітей з України, яких батьки були змушені евакуювати через російське вторгнення.

Ініціатори пояснюють, що через це є ризик того, що багато дітей не повернуться додому та можуть втратити зв’язок з Батьківщиною. Тому відкриття української школи мінімізує ризики.

Ось основні кроки за допомогою яких планують зберегти звязок дітей з Батьківщиною:

• створення українських шкіл та освітніх осередків у країнах перебування;
• підтримка зв’язків через рідні українські школи;
• розвиток Міжнародної Української Школи (МУШ);

Трансформація Міжнародної Української Школи

Міжнародна Українська Школа (МУШ) наразі проходить важливий процес трансформації, спрямований на розширення її функцій за межі традиційного екстернату. Мета цих змін – перетворення МУШ на своєрідне “освітнє МЗС” України, здатне ефективно відповідати на реальні виклики сучасності. Для досягнення цієї мети проводяться стратегічні сесії з колективом школи, де обговорюються шляхи адаптації до нових реалій та розробляється стратегія подальшого розвитку.

Значна кількість українських дітей за кордоном створює як виклики, так і можливості. З одного боку, існує необхідність збереження національної ідентичності цих дітей, що вимагає особливих зусиль та інноваційних підходів. 

З іншого боку, ця ситуація відкриває нові горизонти для культурної дипломатії та створює потенціал для майбутнього розвитку України через формування освіченої та патріотичної діаспори.

Читайте також:

• Феномен українського волонтерства: підтримка української діаспори в Канаді
• Мілітаризація освіти: які заходи проводять російські військові в школах на ТОТ
• Житло, виплати та пошук роботи: яке становище ВПО у 2024 в Україні та за кордоном (Оновлено)

Російська армія продовжує наступальні дії на Донеччині. Інтенсивність штурмів противника на ключових напрямках зазнала змін порівняно з попередньою добою, що особливо відчутно на Покровському напрямку.

Про це свідчать оновлені дані Генерального штабу Збройних Сил України.

Ситуація за напрямками на Донеччині

Противник перерозподілив наступальний тиск на різних ділянках фронту, збільшивши кількість атак на Покровському та Костянтинівському напрямках.

• на Покровському напрямку зафіксовано найбільшу кількість бойових зіткнень — 32 атаки (на шість більше, ніж напередодні). Російська армія намагалася просунутися у районах населених пунктів Дорожнє, Новоолександрівка, Удачне, Котлине та в бік Нового Донбасу, Біляківки, Білицького, Ганнівки, Світлого, Шевченка, Мирного, Василівки, Сергіївки, Новопавлівки;
• на Костянтинівському напрямку інтенсивність штурмів зросла. Тут зафіксовано 26 атак (проти 24 минулої доби). Противник вів штурмові дії у районах Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Новоселівки та у бік Степанівки, Довгої Балки, Вільного;
• на Слов’янському напрямку кількість атак зменшилася. Росіяни здійснили 15 штурмових дій (проти 19 напередодні) в бік населених пунктів Озерне, Оріхуватка, Рай-Олександрівка та в районі Кривої Луки й Різниківки;
• на Лиманському напрямку інтенсивність штурмів знизилася майже вдвічі — з 11 до 6. Спроби противника вклинитися в оборону відбито. Російська армія атакувала у бік Лимана, Новосергіївки, Дробишевого та в районі Новоселівки;
• на Краматорському напрямку росіяни здійснили дві наступальні дії (на дві менше порівняно з минулою добою) в районі Никифорівки та Міньківки.

Втрати російської армії

Загальні втрати російської армії в особовому складі становлять близько 1 474 030 осіб. За останню добу ліквідовано 1 390 російських військовослужбовців.

Також за минулу добу знищено:

• 1 980 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 551 одиницю автомобільної техніки та автоцистерн;
• 57 артилерійських систем;
• 39 крилатих ракет;
• 12 наземних робототехнічних комплексів;
• 8 одиниць спеціальної техніки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 4 засоби протиповітряної оборони;
• 3 танки;
• 2 реактивні системи залпового вогню.

Читайте також:

Росіяни просунулися біля Калеників — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!