У Будапешті планують відкрити українську школу, що стане важливим кроком у збереженні зв’язку з українськими дітьми за кордоном. Ця ініціатива є частиною ширшої стратегії з підтримки освіти українців за межами батьківщини.

Про це повідомляє Роман Грищук, народний депутат ВРУ.

Українські школи закордоном

Відкриття української школи в Будапешті є знаковою подією, адже тут перебувають тисячі дітей з України, яких батьки були змушені евакуювати через російське вторгнення.

Ініціатори пояснюють, що через це є ризик того, що багато дітей не повернуться додому та можуть втратити зв’язок з Батьківщиною. Тому відкриття української школи мінімізує ризики.

Ось основні кроки за допомогою яких планують зберегти звязок дітей з Батьківщиною:

• створення українських шкіл та освітніх осередків у країнах перебування;
• підтримка зв’язків через рідні українські школи;
• розвиток Міжнародної Української Школи (МУШ);

Трансформація Міжнародної Української Школи

Міжнародна Українська Школа (МУШ) наразі проходить важливий процес трансформації, спрямований на розширення її функцій за межі традиційного екстернату. Мета цих змін – перетворення МУШ на своєрідне “освітнє МЗС” України, здатне ефективно відповідати на реальні виклики сучасності. Для досягнення цієї мети проводяться стратегічні сесії з колективом школи, де обговорюються шляхи адаптації до нових реалій та розробляється стратегія подальшого розвитку.

Значна кількість українських дітей за кордоном створює як виклики, так і можливості. З одного боку, існує необхідність збереження національної ідентичності цих дітей, що вимагає особливих зусиль та інноваційних підходів. 

З іншого боку, ця ситуація відкриває нові горизонти для культурної дипломатії та створює потенціал для майбутнього розвитку України через формування освіченої та патріотичної діаспори.

Читайте також:

• Феномен українського волонтерства: підтримка української діаспори в Канаді
• Мілітаризація освіти: які заходи проводять російські військові в школах на ТОТ
• Житло, виплати та пошук роботи: яке становище ВПО у 2024 в Україні та за кордоном (Оновлено)

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!