У Будапешті планують відкрити українську школу, що стане важливим кроком у збереженні зв’язку з українськими дітьми за кордоном. Ця ініціатива є частиною ширшої стратегії з підтримки освіти українців за межами батьківщини.

Про це повідомляє Роман Грищук, народний депутат ВРУ.

Українські школи закордоном

Відкриття української школи в Будапешті є знаковою подією, адже тут перебувають тисячі дітей з України, яких батьки були змушені евакуювати через російське вторгнення.

Ініціатори пояснюють, що через це є ризик того, що багато дітей не повернуться додому та можуть втратити зв’язок з Батьківщиною. Тому відкриття української школи мінімізує ризики.

Ось основні кроки за допомогою яких планують зберегти звязок дітей з Батьківщиною:

• створення українських шкіл та освітніх осередків у країнах перебування;
• підтримка зв’язків через рідні українські школи;
• розвиток Міжнародної Української Школи (МУШ);

Трансформація Міжнародної Української Школи

Міжнародна Українська Школа (МУШ) наразі проходить важливий процес трансформації, спрямований на розширення її функцій за межі традиційного екстернату. Мета цих змін – перетворення МУШ на своєрідне “освітнє МЗС” України, здатне ефективно відповідати на реальні виклики сучасності. Для досягнення цієї мети проводяться стратегічні сесії з колективом школи, де обговорюються шляхи адаптації до нових реалій та розробляється стратегія подальшого розвитку.

Значна кількість українських дітей за кордоном створює як виклики, так і можливості. З одного боку, існує необхідність збереження національної ідентичності цих дітей, що вимагає особливих зусиль та інноваційних підходів. 

З іншого боку, ця ситуація відкриває нові горизонти для культурної дипломатії та створює потенціал для майбутнього розвитку України через формування освіченої та патріотичної діаспори.

Читайте також:

• Феномен українського волонтерства: підтримка української діаспори в Канаді
• Мілітаризація освіти: які заходи проводять російські військові в школах на ТОТ
• Житло, виплати та пошук роботи: яке становище ВПО у 2024 в Україні та за кордоном (Оновлено)

Правоохоронці викрили чоловіка та жінку з Авдіївки, які добровільно стали героями російського пропагандистського сюжету. Евакуювавшись до тимчасово окупованого Донецька, пара публічно раділа захопленню рідного міста.

Про це повідомили представники Донецької областної прокуратури.

Підозра героям пропагандистських сюжетів

У лютому 2024 року в тимчасово окупованому Донецьку знімальна група одного з проросійських Telegram-каналів збирала матеріали для створення фейкових новин. До зйомок сюжету, спрямованого на підтримку держави-агресора, добровільно долучилися 53-річний чоловік та його 51-річна дружина.

Подружжя було евакуйоване з Авдіївки. Їхнє показове інтерв’ю з псевдокореспондентом відбувалося безпосередньо на території так званого пункту тимчасового розміщення.

Як пише прокуратура, під час розмови на камеру подружжя відверто розповіло, що протягом останніх двох років вони щиро чекали на те, щоб російські війська захопили їхнє місто. Чоловік та жінка зізналися, що весь цей час цілеспрямовано слухали ворожі радіоресурси та уважно стежили за обстановкою в Авдіївці.

Як додають в прокуратурі, подружжя також згадало епізод під час боїв за місто: коли російські штурмовики вперше з’явилися на вулицях, подружжя вийшло їх зустрічати та обіймалося з окупантами.

Представники Донецької областної прокуратури вказують, що, спілкуючись із пропагандистом, подружжя з Авдіївки запевнили його, що обов’язково отримають російські паспорти. Крім того, чоловік та жінка публічно висловили сподівання на краще майбутнє для себе саме у складі російської федерації, а також наголосили на своєму бажанні бути корисними державі-агресору.

Кримінальна справа

Наразі дії чоловіка та жінки отримали правову оцінку. Їх кваліфіковано як виправдовування збройної агресії рф та тимчасової окупації частини території України з використанням засобів масової інформації (частина 3 статті 436-2 Кримінального кодексу України).

За процесуального керівництва Костянтинівської окружної прокуратури подружжю заочно повідомили про підозру. Наразі обох фігурантів офіційно оголошено у розшук. Досудове розслідування у цій справі продовжують здійснювати слідчі Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області.

Читайте також:

Поліція повідомила про підозру всім керівникам “Юнармії” на окупованій Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з безпекою у Донецькій області продовжує погіршуватися. Попри це, волонтери та евакуаційні групи продовжують щоденну роботу з порятунку цивільного населення. Зокрема, представники гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області вивозять людей з прифронтових населених пунктів до Лозової, де їм надається грошова та соціальна підтримка.

Детальніше про стан евакуації на Донеччині редакції видання Бахмут IN.UA розповіла Ірина Панченко, регіональна координаторка проєкту з евакуації та соціального перевезення в Харківській та Донецькій областях.

Хто евакуюється найчастіше та чому люди залишаються

За словами координаторки, останнім часом фіксується збільшення кількості заявок на евакуацію з Миколаївки, що напряму пов’язано з погіршенням безпекової ситуації у місті. Кількість врятованих людей щодня варіюється — в окремі дні екіпажам вдається вивезти близько 50 осіб.

Щодо Слов’янської громади, де було ухвалено рішення про примусову евакуацію дітей, ситуація залишається складною. Більшість тих, хто був готовий поїхати, вже зробили це раніше.

“Хто хотів самостійно виїхати, враховуючи безпекову ситуацію, вони ще раніше виїхали. Зараз залишились ті сім’ї, які не мають прямо великого бажання виїжджати. Але наші працівники, психологи роблять інформування цих сімей… Ми інформуємо їх, як евакуюватися, куди можна евакуюватися. Тобто, наша команда там зараз працює“, — пояснює Ірина Панченко.

З інших прифронтових міст, зокрема з Дружківки, найчастіше виїжджають люди старшого віку. Вони до останнього тримаються за своє майно і наважуються на виїзд лише у критичних ситуаціях.

“Це люди старшого віку, яким нікуди їхати. Вони до останнього залишаються в своїх будинках і вирішують вже евакуюватися саме тоді, коли прилітає. Або втратили будинок, або дуже гучно, і вже вони не можуть терпіти“, — зазначає регіональна координаторка “Проліска”.

Хибних викликів екіпажі не фіксують. Трапляються лише випадки, коли люди подають заявку, а потім просять відкласти виїзд на кілька днів, щоб встигнути зібрати речі чи завершити справи. Також поки що не спостерігається масового сплеску заявок через наближення Великодніх свят, оскільки в цьому регіоні їх відзначатимуть 12 числа.

Куди везуть евакуйованих

Усі евакуаційні маршрути з Донеччини наразі ведуть до міста Лозова на Харківщині, де їх зустрічає команда фахівців та волонтерів. В транзитному пункті пропонують доступні варіанти для розселення. За словами Ірини Панченко, останніми тижнями переселенців з дітьми направляли до Львівської та Київської областей, також є вільні місця в Ужгороді. Люди висловлюють свої побажання, а команда з розселення враховує їх і координує подальший рух.

Крім того, після прибуття до Лозової евакуйовані жителі Донеччини отримують комплексний супровід. Їм надають психологічну підтримку та першу гуманітарну допомогу, яка включає продукти харчування та гігієнічні набори. Також евакуйовані можуть подати на отримання фінансової підтримки від УВКБ ООН, яка, як зазначає сама Ірина Панченко, найближчим часом буде збільшена.

Читайте також:

“Люди більше не тримаються за городи”: як проходить евакуація з Донеччини та з якими труднощами стикаються волонтери

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!