Російська Федерація продовжує нарощувати кількість зброї. Одна з останніх її угод щодо виробництва зброї була з Індією, але країна-агресор встигає отримувати боєприпаси й від Північної Кореї, про це повідомляв Bloomberg. У 2024 році кількість снарядів, якими може розпоряджатися російська федерація, ймовірно, зросте до 5 мільйонів.

Про це повідомляє видання The Guardian, редакція наводить основні тези зі статті старшого наукового співробітника з питань наземної війни в Королівському об’єднаному інституті оборонних досліджень Великої Британії Джека Вотлінга.

Зброя в України

У березні 2023 року ЄС ухвалив рішення про постачання Україні близько мільйона артилерійських снарядів протягом 12 місяців. Але фактично було відправлено близько 300 тисяч. За даними Збройних сил України, влітку 2023 року Україна випускала до 7 000 артилерійських снарядів на день і зуміла погіршити логістику та артилерію росії до такого рівня, що росія випускала близько 5 000 снарядів на день.

Сьогодні українці намагаються випускати 2 000 снарядів на день, тоді як російська артилерія випускає близько 10 000 снарядів. Артилерія, це ще не все, але ця різниця свідчить про відносну нестачу матеріально-технічних засобів в Україні, що проявляється і в інших сферах, наприклад, у кількості безпілотників, які вона може використовувати.

Росія зможе випустити по Україні 5 млн снарядів у 2024 році

Сьогодні середа, а в середу ми що робимо? Правильно, донатимо.

27-річний бахмутянин Євген зараз боронить Запорізький напрямок, а для того, щоб робити це ефективніше військовому та його побратимам потрібна машина. Євген закликає небайдужих долучитися до збору на автівку.

Киньте… pic.twitter.com/BaZG4iu83E

— Бахмут IN.UA (@Bakhmut_inua) December 26, 2023

Росія, ймовірно, зможе випустити близько 5 мільйонів снарядів по Україні у 2024 році. Така цифра виходить з мобілізованого оборонного виробництва, поставок з Ірану і Північної Кореї та запасів, що залишилися. Кремль виробляє більше снарядів, ніж усе НАТО. Водночас Україна навряд чи побачить значне збільшення поставок протягом кількох місяців. Це передасть ініціативу росіянам. Кремль вважає, що може перемогти до 2026 року, і тому Путін не налаштований на переговори чи відступ.

Але так не повинно бути. Раніше цього місяця Міністерство оборони Естонії опублікувало “білу книгу”, в якій детально описано рівень військової техніки, необхідний для того, щоб зробити оборону України стійкою і продовжити звільнення окупованих територій до 2025 року.

Естонці підрахували вартість цих потреб, показавши, що вони цілком у межах можливого. Питання не в грошах, а в компетентності у виконанні.

Як росія може програти у війні

Забезпечити поразку Росії в Україні можливо, але для цього потрібно зробити кілька важливих кроків. По-перше, Україна потребуватиме стабільного постачання зброї, щоб мати змогу відбивати російські атаки протягом першої половини 2024 року.

Це вимагатиме значної підтримки з боку США, а також збільшення поставок з боку європейських членів НАТО, чия підтримка буде критично важливою з наближенням виборів у США в листопаді.

Багато боєприпасів, наданих з початку війни, були закуплені на міжнародному ринку або взяті з запасів, а інвестиції в європейське виробництво були повільними. Але в міру того, як запаси вичерпуються, підтримка військових зусиль України критично залежить від збільшення виробничих потужностей Європи.

Що потрібно, аби Україна виграла війну

Україна має виправити помилки, які призвели до невдалого контрнаступу у 2023 році. Покращення підготовки її військ має бути пріоритетом. Європейський блок НАТО повинен розширити і поглибити навчальну підтримку.

Також Україна повинна інвестувати в оборонне виробництво, замість того, щоб покладатися на закупівлі з-за кордону. Якщо цього не зробити зараз, європейські лідери можуть опинитися перед необхідністю стримувати повністю мобілізовану Росію без запасів і можливостей їх поповнення.

Одночасна ескалація в Індо-Тихоокеанському регіоні у 2025 році може змусити США переорієнтувати низку критично важливих військових можливостей: дозаправку в повітрі, логістику, протиповітряну оборону, на стримування Китаю, що зробить Європу значно вразливішою.

Для України найближче майбутнє — це кілька місяців важких боїв без критично важливих ресурсів, а також намагання відновити бойову міць, витрачену протягом 2023 року. Але Європа може визначити, як виглядатиме друга половина 2024 року і навіть 2025 рік. Це війна, яку можна виграти.

Нещодавній успішний удар по російському десантному кораблю “Новочеркаськ” в гавані, захищеному шарами російської оборони, показує, як Україна може ефективно використовувати обладнання, яке їй надається.

Читайте також:

• Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію
• Готується наступ: росіяни стягують нові резерви до Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.

Про це повідомили видання Освіта.юа.

Друга хвиля вступу 2026

До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:

• не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
• отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
• виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.

Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.

Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.

Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.

Умови отримання гранту на навчання

Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.

Читайте також:

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик

Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.

У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить 3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:

• діти до 6 років: 2 817 гривень.
• діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
• працездатні дорослі: 3 328 гривень.
• пенсіонери (непрацездатні особи): 2 595 гривень (найдешевший кошик).

Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.

Продовольчий кошик: левова частка витрат

Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.

Категорія продуктів	Діти до 6 років	Діти 6–18 років	Працездатні	Непрацездатні
Хліб та хлібобулочні	43,8 кг	79,1 кг	101 кг	85 кг
М’ясо та м’ясопродукти	26,8 кг	43 кг	47 кг	29,4 кг
Молочні продукти (л екв.)	182,6 л	164,2 л	220 л	105 л
Овочі та картопля	110 кг	140 кг	155 кг	120 кг
Фрукти та ягоди	50 кг	60 кг	60 кг	40 кг
Яйця	182,5 шт.	365 шт.	220 шт.	180 шт.

Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.

Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)

На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:

• одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
• гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
• побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
• послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.

Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності

Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:

• у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
• у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
• у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.

Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.

Читайте також:

Чи треба платити податки з допомоги сім’ям загиблих військових: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!