Редакція Бахмут IN.UA дізналася про звільнення трьох старост у Бахмутській громаді. З посад звільнили старосту Покровського — Павла Федоренка, старосту Клинового — Юлію Смолярчук та старосту Зайцевого — Олександра Пономаренка.

У вересні редакція писала про зарплати керівництва Бахмута, зокрема старост, а також їхні премії, та критерії преміювання керівників громади в евакуації.

Зарплати старост, разом із преміями тоді коливалися від мінімальних 43 тисяч гривень до максимальних 108 тисяч за місяць. 

Звільнення старост

У коментарях Бахмут IN.UA старости сіл Покровське, Клинове та Зайцевого повідомили, що з жовтня цього року не виконують обов’язків старост. 

Відтак, з посад звільнено старосту Покровського — Павла Федоренка, старосту Клинового — Юлію Смолярчук та старосту Зайцевого — Олександра Пономаренка.

Обов’язки цих старост тепер виконуватимуть староста Іванівського округу – Олена Данько та спеціалістка із Зайцівського старостинського округу – Людмила Ліхненко.  

У пресслужбі міськради інформацію нам підтвердили.

 “Старости цих округів звільненні на підставі їх заяв про “звільнення за угодою сторін”. Тимчасове покладання повноважень старост Покровського та Клинового покладено на старосту Іванівського старостинського округу – Олену Данько. Зайцевого – спеціаліста 1 категорії Зайцівського старостинського округу Людмилу Ліхненко”, — повідомили нам у коментарі.

Читайте також:

• Премії та зарплати бахмутських посадовців та що з ними не так. Пояснюємо у відео
• Зарплати у 2024: скільки отримують керівники КП Бахмута в евакуації
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Андрій Співак — колишній український правоохоронець, який після 2014 року розпочав роботу в окупаційній адміністрації Донецької області. У 2022 році він отримав посаду прокурора у незаконному утворенні “днр” згідно з російським законодавством.

Детальніше про те, хто такий Андрій Співак — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Біографія Андрія Співака

Андрій Олександрович Співак народився 14 грудня 1977 року у місті Дніпропетровськ (нині — Дніпро). У 2000 році він здобув вищу освіту за спеціальністю “правознавство”, закінчивши Донецький державний університет.

З 2000 по 2014 рік він працював в органах прокуратури Донецької області України. За цей час він пройшов шлях від слідчого до керівних посад, обіймаючи такі позиції:

• старший слідчий прокуратури міста Сніжне;
• старший слідчий та слідчий в особливо важливих справах слідчого управління прокуратури Донецької області;
• начальник слідчого відділу;
• заступник начальника слідчого управління;
• заступник начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях.

Робота у структурах “днр”

З початком збройного конфлікту у 2014 році Андрій Співак перейшов на бік російських сил. Він налагодив співпрацю з окупаційною адміністрацією та отримав посади у новостворених структурах. У період з 2014 по 2018 рік він працював начальником слідчої частини — заступником начальника слідчого управління генеральної прокуратури “днр”, а також заступником генерального прокурора. З 2018 до 2022 року він очолював генеральну прокуратуру цього утворення.

Наприкінці 2022 року відбулася зміна статусу Андрія Співака в межах інтеграції окупованих територій до правової системи росії. 28 грудня 2022 року його було звільнено з посади генерального прокурора “днр” відповідним указом. Наступного дня, 29 грудня, президент росії своїм указом призначив його на посаду прокурора “днр” терміном на п’ять років. Цю кандидатуру також підтримали російські сенатори. Співаку було присвоєно класний чин державного радника юстиції 2 класу.

Діяльність на посаді та статус в Україні

На своїй посаді Андрій Співак бере участь у заходах окупаційної влади. Зокрема, 7 червня 2023 року він вручав працівникам свого відомства медалі “За звільнення Маріуполя” та “За відвагу”.

У лютому 2026 року разом із заступником генерального прокурора рф та очільником окупаційної адміністрації Донеччини він обговорював питання доступу мешканців до медичної допомоги у місті Курахове.

Окрім цього, Андрій Співак особисто виступає стороною обвинувачення у судових засіданнях. Наприклад, у 2025 році на дебатах у Південному окружному військовому суді він запросив 27 років позбавлення волі для громадянина України Григорія Сінченка. За версією слідства окупаційної прокуратури, у період з 2016 по 2019 рік Сінченко нібито вчинив 41 злочин, серед яких шпигунство, участь у терористичному співтоваристві, здійснення диверсій та зазіхання на життя співробітників правоохоронних органів.

На посаді прокурора Андрій Співак також часто бере участь у роботі колегіальних структур окупаційної адміністрації. Зокрема, відомо, що указом від 29 грудня 2022 року № 76 його включили до складу Республіканської координаційної ради з взаємодії з російським дитячо-молодіжним рухом “Движение первых”. До складу цього органу з 13 осіб під керівництвом Дениса Пушиліна також увійшли й інші представники окупаційної влади.

В Україні перехід Андрія Співака на бік окупантів кваліфікують як державну зраду, посягання на суверенітет і територіальну цілісність держави, а також добровільне зайняття посади в незаконних структурах в умовах воєнного стану. Відповідно до українського законодавства, подібні дії розцінюються як співучасть у злочинах проти держави та її громадян.

Також відомо, що по відношенню до Андрія Співака застосовуються санкції деяких країн світу, зокрема, Швейцарія, а також Японія.

Читайте також:

Як колишній посадовець Донецької ОДА став “мером” окупованого Донецька: досьє на Олексія Кулемзіна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Майже 10 років окупованим Донецьком керує Олексій Кулемзін. Фактично він є мером міста, його офіційна посада звучить як “голова муніципального утворення міський округ Донецьк”. До посади в окупаційній адміністрації Кулемзін працював у Донецькій ОДА. З приходом окупантів перейшов на їхній бік, і очолив спочатку місцеве комунальне підприємство, а згодом став керувати всім містом.

Що відомо про Олексія Кулемзіна і його роль у керуванні окупованим Донецьком? Редакція зібрала досьє.

Олексій Кулемзін, біографія до 2014 року

З біографії, опублікованої в росджерелах, йдеться, що Олексій Кулемзін народився 13 червня 1974 року в Донецьку.

Має дві вищі освіти, навчався в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса. У 1997 році отримав диплом за спеціальністю “Економіка та управління виробництвом”, а у 2000 році — за спеціальністю “Державна служба”.

Трудовий шлях розпочав у 1989 році, але посади та місця роботи в біографії не вказані.

З травня 1998 року по 2014 рік Олексій Кулемзін працював у Донецькій ОДА. З 2007 до 2010 року був начальником Управління зовнішньоекономічних зв’язків та європейської інтеграції, а з 2011 до 2013 року — заступником начальника Головного управління регіонального розвитку, залучення інвестицій та зовнішньоекономічних зв’язків.

Кар’єра Олексія Кулемзіна після приходу окупантів

Після окупації Донецька Олексій Кулемзін вирішив залишатися в місті. Він підтримав окупаційну владу. В інтерв’ю, датованому 2025 роком, заявив, що цей вибір був свідомим. А окупацію Донецька вважає своїм головним досягненням.

З листопада 2014 року окупанти призначили Олексія Кулемзіна директором комунального підприємства “Донелектроавтотранс”. На цій посаді він вперше фігурує на відео окупаційної адміністрації. У жовтні 2014 року так звана “адміністрація міста Донецька” створила канал в Youtube. У відео за листопад Кулемзіна вже можна було побачити на відео. Він закликав мешканців Донецька сплачувати проїзд у громадському транспорті і попереджав про штрафи.

Також на цьому каналі є відео, де Кулемзін звітує про роботу так званому “меру” Донецька, призначеного окупантами, Ігорю Мартинову. Вони говорять про збитки КП, звинуваючи в цьому колишнє керівництво, а Кулемзін презентував нові посвідчення контролерів з символікою “днр”.

У 2015 році Олексій Кулемзін розпочав політичну діяльність. У вересні того року він став депутатом так званої “народної ради днр”. Кулемзін йшов по списку від громадського руху “Донецька республіка”, членом якого він був.

Примітка. “Донецька республіка” — це проросійський сепаратистський політичний рух, що виник у Донецькій області наприкінці 2005 року, як відповідь на президентство Віктора Ющенка та впровадження ним проукраїнських ідей. На початку 2007 року представники “Донецької республіки” проводили акції в різних містах на сході України, пропагуючи ідеї сепаратизму та федералізації країни. З листопада 2007 року діяльність “Донецької республіки” була заборонена на території України. Після приходу окупантів у 2014 році “Донецька республіка” стала найчисельнішим громадським рухом у “днр” та мала фракцію в “народній раді днр”. Лідером руху сьогодні є ватажок “днр” денис пушилін.

17 жовтня 2016 року тодішній ватажок “днр” олександр захарченко призначив Кулемзіна виконувачем обов’язків голови адміністрації Донецька. У травні 2019 року нинішній ватажок пушилін призначив його повноцінним головою адміністрації Донецька.

Олексій Кулемзін як мер окупованого Донецька

З 2016 року Олексій Кулемзін висвітлював роботу з відновлення житла і інфраструктури в Донецьку. Зокрема, на початку 2017 року розповідав про вирішення проблеми з водопостачанням у місті. Він запевняв, що комунальники працюють над запуском станції і скоро вода має з’явитися в домівках донеччан. Відтоді в місті почали працювати точки розвозу води. До слова, ця проблема не вирішена в Донецьку і до сьогодні.

У серпні 2020 року Кулемзін взяв участь у відкритті пам’ятника терористу Михайлу Толстих, відомого на позивний “Гіві”. Бойовик брав участь у російській окупації Донеччини та боях за Донецький аеропорт. Окрім цього, “Гіві” знущався з українських військових, які потрапляли до полону бойовиків. Був ліквідований у лютому 2017 року внаслідок підриву вибухівки в Макіївці. Окупаційна влада визнала “Гіві” героєм “днр” та встановила погруддя на його честь.

Загалом Кулемзін часто шанує пам’ять ліквідованих бойових. Щороку він покладає квіти до пам’ятника олександру захарченку, який був першим ватажком “днр”, і відвідує меморіал на місці його загибелі.

Підтримував Кулемзін і живих окупантів, які брали участь у війні з Україною. У лютому 2021 року він звітував про нагородження і допомогу бойовикам, які воювали на боці рф.

Звітує “мер” Донецька і про покращення в місті. Частина з яких відбуваються завдяки так званим регіонам-шефам з рф. Так, Кулемзін писав, що завдяки допомозі “російських друзів” із Ямало-Ненецького автономного округу, у лікарнях Донецька з’явилося нове медичне обладнання: апарати для фізіотерапії, УЗД, електрохірургії та інших призначень. Фактично він підтверджує бездіяльність окупаційних органів, які не в змозі самостійно забезпечити медзаклади.

Окремо Кулемзін намагається розвивати міжнародні відносини. Але спіпрацю налагоджують з такими ж окупованими територіями. Наприклад, у липні 2021 року Кулемзін заявив про розвиток відносин між Донецьком і Сухумі — так званою столицею Абхазії, яка фактично є територією Грузії, яку окупувала рф.

Окремо Олексій Кулемзін проводить пропаганду серед дітей. З 2021 року він дав можливість дітям з Донецька здавати російське ЕГЭ (ред. аналог українських ЗНО/НМТ) для вступу в російські заклади освіти.

Також дітей долучають до різних загальноміських акцій. Наприклад, у 2020 році в Донецьку відкрили виставку квітів до Дня міста. Примітно, що взяти участь у відкритті виставки запросили дітей. Вони були у військовій формі та з фотографіями радянських військових. А у травні 2021 року дітей, переодягнених у традиційне російське вбрання, долучили до святкування так званої “річниці днр”.

У серпні 2021 року підлітків також долучили до святкування російського дня вдв (ред. повітряно-десантних військ). Молодь у військовій формі та зі зброєю провели показове тренування.

Ще до того, як рф у 2022 році офіційно заявила про “приєднання днр” до свого складу, Донецьк транслював свою приналежність до росії. Зокрема, Кулемзін показує, як місто доєднувалося до всіх російських акцій. Це і спортивна акція “Зарядка рф”, що відбулася в парку Щербакова, і акція пам’яті, приурочена трагедії в російській Казані.

У квітні 2023 року в Донецьку відкрили місцеве відділення путінської партії “единая россия”. Його очолив Олексій Кулемзін. Неодноразово він проводив показові вручення партійних квитків мешканцям міста.

Підозра у колабораційній діяльності

У липні 2024 року Олексій Кулемзін заочно отримав підозру в колабораційній діяльності — добровільному зайнятті посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.

Читайте також:

• Окупанта, який причетний до знищення Маріуполя і Авдіївки, призначили заступником міністра “днр”
• Кадрові зміни в “днр”: новим очільником МВС став російський генерал поліції
• Від бойовика до наставника дітей: хто такий Олександр Камишов і як він мілітаризує молодь Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!