Редакція Бахмут IN.UA дізналася про звільнення трьох старост у Бахмутській громаді. З посад звільнили старосту Покровського — Павла Федоренка, старосту Клинового — Юлію Смолярчук та старосту Зайцевого — Олександра Пономаренка.
У вересні редакція писала про зарплати керівництва Бахмута, зокрема старост, а також їхні премії, та критерії преміювання керівників громади в евакуації.
Зарплати старост, разом із преміями тоді коливалися від мінімальних 43 тисяч гривень до максимальних 108 тисяч за місяць.
Звільнення старост
У коментарях Бахмут IN.UA старости сіл Покровське, Клинове та Зайцевого повідомили, що з жовтня цього року не виконують обов’язків старост.
Відтак, з посад звільнено старосту Покровського — Павла Федоренка, старосту Клинового — Юлію Смолярчук та старосту Зайцевого — Олександра Пономаренка.
Обов’язки цих старост тепер виконуватимуть староста Іванівського округу – Олена Данько та спеціалістка із Зайцівського старостинського округу – Людмила Ліхненко.
У пресслужбі міськради інформацію нам підтвердили.
“Старости цих округів звільненні на підставі їх заяв про “звільнення за угодою сторін”. Тимчасове покладання повноважень старост Покровського та Клинового покладено на старосту Іванівського старостинського округу – Олену Данько. Зайцевого – спеціаліста 1 категорії Зайцівського старостинського округу Людмилу Ліхненко”, — повідомили нам у коментарі.
Читайте також:
Премії та зарплати бахмутських посадовців та що з ними не так. Пояснюємо у відео
Сергій Кальян обіймає посаду голови Бахмутської районної державної адміністрації. За минулий рік його заробітна плата склала понад 2 мільйони гривень. Посадовець подав оновлену декларацію 17 березня. Редакція аналізує, які доходи та майно має голова Бахмутської РДА.
Сергій Кальян, декларація
Голова Бахмутської районної державної адміністрації Сергій Кальян подав щорічну декларацію за 2025 рік. Відповідно до документа, основним джерелом його доходу є заробітна плата в РДА, яка склала 2 074 516 гривень. Також він задекларував:
2 000 гривень державної допомоги;
125 000 гривень доходу від відчуження рухомого майна.
Його дружина Ганна Кальян отримала:
105 303 гривень заробітної плати у фінансовому управлінні Бахмутської РДА;
28 896 гривень заробітної плати — в “Укрпошті”;
800 000 грн доходу від відчуження рухомого майна.
Нерухомість: квартири в Авдіївці, Маріуполі та оренда в Дніпрі
У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості. Сам Сергій Кальян є власником квартири лише в тимчасово окупованому Маріуполі площею 71,3 квадратних метрів.
Також у спільній власності з дружиною перебуває квартира в тимчасово окупованій Авдіївці площею 50 квадратних метрів. Дружина декларанта є власницею ще однієї квартири в Авдіївці (66,8 кв. м), а також має частку у квартирі площею 67,9 кв. м разом з іншими співвласниками.
У 2025 році сім’я, згідно з декларацією, орендує квартиру у Дніпрі площею 95 квадратних метрів. Сам декларант також орендує домоволодіння у Краматорську площею 420 квадратів.
Транспорт і заощадження
У власності родини є автомобіль Volkswagen Touareg 2018 року випуску, який належить дружині. Його вартість на момент набуття становила (це серпень 2025 року) 1 260 000 гривень.
Сергій Кальян також задекларував готівкові заощадження у розмірі 55 000 доларів США (за теперішнім курсом це близько 2 мільйонів 400 тисяч гривень). Також він і його дружина мають рахунки у кількох українських банках, зокрема у ПриватБанку, Ощадбанку, monobank та ПУМБ.
В Україні з 2024 року діє механізм умовно-дострокового звільнення засуджених для проходження військової служби. Він передбачений статтею 81¹ Кримінального кодексу України і дозволяє людям, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, достроково залишити колонію за рішенням суду та укласти контракт із військом.
Разом із тим, ця практика залишає питання. Зокрема, вони стосуються того, наскільки прозоро працює механізм, а також чи існує статистика щодо подальшої служби таких осіб та можливих правопорушень після звільнення. Редакція вирішила з’ясувати, як саме працює ця процедура та чи є дані про те, що відбувається із засудженими після їхнього звільнення для служби.
Чи є статистика про військові злочини серед звільнених за ст. 81¹
Щоб з’ясувати, чи ведеться статистика щодо подальших правопорушень серед таких осіб, редакція звернулася до Офісу Генерального прокурора з офіційним запитом. Нас цікавила інформація про те, скільки осіб, звільнених за статтею 81¹ Кримінального кодексу України, після вступу до війська могли вчинити військові злочини. Зокрема, йшлося про такі правопорушення як:
самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України);
дезертирство (ст. 408 КК України).
У відповіді прокуратура повідомила, що такі дані не є відкритими для суспільства. Причиною назвали дію воєнного стану та питання національної безпеки.
В Офісі Генерального прокурора нам зазначили, що навіть загальні цифри щодо військових злочинів можуть бути використані для дискредитації Сил оборони України або в інформаційних операціях проти держави.
Крім того, у прокуратурі окремо підкреслили ще один важливий аспект: у державній звітності не ведеться окрема статистика щодо військових злочинів, які могли бути вчинені саме особами, звільненими за статтею 81¹.
Тобто навіть технічно такі дані не виокремлюються. Через це надати редакції запитувану інформацію у прокуратурі не змогли. Подібну відповідь редакція отримала і від Кадрового центру Збройних Сил України. Там повідомили, що запитувана інформація має гриф «для службового користування» відповідно до внутрішніх наказів та переліку службової інформації.
Таким чином, перевірити на практиці, чи стає механізм умовно-дострокового звільнення потенційною “лазівкою” для уникнення покарання, наразі неможливо — принаймні у публічному доступі.
Як зазначає експерт Андрій Яковлєв, говорити про системну проблему або зловживання можна лише на підставі конкретних статистичних даних, однак наразі такі дані державні органи не оприлюднюють.
Як працює умовно-дострокове звільнення для служби в армії
Андрій Яковлєв — адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт ГО “Медійна ініціатива за права людини” з міжнародного гуманітарного та кримінального права — пояснив редакції Бахмут IN.UA процедуру застосування статті 81¹.
За його словами, у травні 2024 року набув чинності закон, який дозволяє умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби. Станом на вересень 2025 року, за відкритими даними, близько 10 тисяч колишніх ув’язнених доєдналися до української армії завдяки цьому механізму. Водночас важливо розуміти, що люди, яких звільняють за цією процедурою, не звільняються від покарання повністю.
Рішення про дострокове звільнення ухвалює суд — за поданням установи виконання покарань. Перед цим людина проходить медичний огляд, а також відбувається погодження з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) і військовою частиною. Після цих погоджень установа виконання покарань звертається до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби.
У разі позитивного рішення суду особу передають підрозділам Національної гвардії України, які доставляють її до ТЦК. Саме цей день є останнім днем відбування покарання. Далі людина укладає контракт і направляється до військової частини, де набуває статусу військовослужбовця.
Що буде, якщо людина не піде служити
Закон передбачає відповідальність у разі порушення умов звільнення. Якщо після звільнення особа не прибуває до ТЦК або ухиляється від укладення контракту, настає кримінальна відповідальність за статтею 336-2 Кримінального кодексу України — ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, звільненою для служби.
Після зарахування до військової частини на таку людину поширюються норми військового законодавства. Зокрема, самовільне залишення частини (ст. 407 КК України) або дезертирство (ст. 408 КК України) є окремими військовими злочинами.
Крім того, така особа перебуває під адміністративним наглядом.
У випадку засуджених Миколи Барабаша та Олександра Баришка, які проходили у справі про вбивство Артема Мирошниченка, нагляд за ними після звільнення поклали на командира військової частини.
Порушення правил такого нагляду може тягнути як адміністративну, так і кримінальну відповідальність відповідно до законодавства. Як пояснює експерт, якщо після укладення контракту військовослужбовець вчиняє новий злочин — наприклад самовільно залишає частину або дезертирує — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку.
Приклад застосування закону: справа Артема Мирошниченка
Саме за цією процедурою умовно-дострокового звільнення вийшли на свободу і засуджені у справі вбивства активіста Артема Мирошниченка. Після їхнього звільнення виникло багато запитань у суспільстві. Зокрема, брат загиблого писав, що для засуджених це може стати “легальним способом уникнути тюрми та утекти”.
Рішення про звільнення ухвалювали суди після подання установ виконання покарань.
Зокрема:
щодо Миколи Барабаша подання подавала Божковська виправна колонія №16;
щодо Олександра Баришка — Первомайська виправна колонія №117.
Після рішення суду засуджених передали для проходження процедури укладення контракту та подальшої служби у війську. Водночас перевірити на практиці, чи може стаття 81¹ використовуватися як “лазівка”, наразі неможливо — принаймні публічно.
З технічного погляду закон містить запобіжники від зловживання, адже особу після суду передають підрозділам Національної гвардії України для доставки до ТЦК. Якщо контракт не буде укладено, застосовується стаття 336-2 КК України.
Після укладення контракту людина набуває статусу військовослужбовця, на якого поширюються норми військового кримінального законодавства.
Відповідно, якщо злочин вчиняється після укладення контракту — наприклад, самовільне залишення частини або дезертирство — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку. Водночас через відсутність відкритої статистики щодо подальших правопорушень серед осіб, звільнених за статтею 81¹, питання щодо можливих ризиків залишається відкритим.
Примітка. Матеріал підготовлено в межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», менторської програми «Правосуддя в фокусі медіа», що реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту”.
Сергій Кальян обіймає посаду голови Бахмутської районної державної адміністрації. За минулий рік його заробітна плата склала понад 2 мільйони гривень. Посадовець подав оновлену декларацію 17 […]
В Україні з 2024 року діє механізм умовно-дострокового звільнення засуджених для проходження військової служби. Він передбачений статтею 81¹ Кримінального кодексу України і дозволяє людям, які […]
У листопаді 2019 року двоє молодиків побили бахмутського волонтера ГО “Бахмут Український” та активіста Артема Мирошниченка. Він регулярно допомагав військовим, плів сітки, ходив на проукраїнські […]
Шість об’єктів нерухомості, автомобіль CHEVROLET, понад 1,5 мільйонів гривень зарплати та понад 1,3 мільйонів гривень компенсації за втрачене майно — такий вигляд має декларація Андрія […]
Що задекларувала Олена Данько, голова Іванівського старостинського округу Бахмутської громади за 2025 рік? У річній декларації вона вказує понад 685 тисяч гривень зарплати та п’ять […]
