СБУ оголосила підозру в низці злочинів колаборантці наталії никоноровій, яка займала високі посади в днр. У разі арешту їй загрожує довгий термін за ґратами.

Про це під час брифінгу повідомила керівниця пресслужби ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Галина Прищепа.

Наталія никонорова: підозра

На сьогодні один із основних напрямків роботи СБУ — викриття колаборантів. Цього року підозру від СБУ в колабораціонізмі отримали 171 особа. Серед них є й підсанкційна поплічниця ворога, яка активно сприяє укріпленню окупаційного режиму на Донеччині, наталія никонорова.

“Вона наприкінці 2022 року була призначена сенаторкою росії, представницею виконавчого органу державної влади днр. Наразі, перебуваючи у складі окупаційної адміністрації росії, правопорушниця виконує представницькі та законотворчі функції, забезпечує функційонування всіх гілок влади загарбників на окупованих територіях. Зловмисниця також координує проєкт жіночого руху прокремлівської партії “единая россия” та є заступницею секретаря Донецького відділення з агітаційно-пропагандистської роботи”, — розповіла Галина Прищепа.

Не залишилися без уваги СБУ і злочини никонорової, скоєні до 2022 року.

Задокументовано, що з 2016 року зрадниця очолювала так зване міністерство закордонних справ днр. Виконуючи свої повноваження, міністерка стала головою спеціальної комісії з фіксації та збору доказів так званих “військових злочинів української влади на Донбасі”. За участі членів комісії та громадських активістів никонорова організувала систематичне отримання від громадян заяв про те, що загибель їхніх родичів, отримання ними тілесних ушкоджень, знищення їхнього житла відбулося внаслідок нібито умисних дій Збройних сил України та за наказами військового і політичного керівництва України. Усі ці сфабриковані докази вона представляла на засіданнях тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України в Мінську.

На підставі отриманих доказів слідчі СБУ повідомили наталії никоноровій підозру у створенні терорестичної групи чи терористичної організації, а також у колабораційній діяльності. За скоєне жінці загрожує до 15 років позбавлення волі.

Наталія никонорова: що відомо

Наталія никонорова родом із Донецька. Тут вона закінчила школу, і після цього переїхала на навчання до Києва.

У 2006-2012 роках наталія никонорова працювала помічницею народних депутатів України Святослава Піскуна та Геннадія Москаля. Коли в Києві розпочалася Революція Гідності, никонорова негативно до цього поставилася і вирішила повернутися в Донецьк. Під час проросійських заворушень підтримала створення днр та була призначена керівником юридичного управління новоствореного парламенту самопроголошеної республіки.

У 2016 році була призначена міністеркою закордонних справ днр. Її посаду було скасовано після незаконного проголошення про входження днр до складу Росії у 2022 році, а ватажок самопроголошеної республіки денис пушилін призначив її співпредставником Донецька в раді федерації рф.

Знаходиться під персональними санкціями країн ЄС, Великобританії, США, Канади, Швейцарії, Австралії та Японії.

Читайте також:

• Хто такий денис пушилін: досьє на ватажка “днр”
• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді
• “Тут є фашизм”: The Guardian поспілкувався з колаборантами, серед яких є бахмутянин

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Графік відпусток є обов’язковим для всіх роботодавців в Україні — незалежно від кількості працівників. Він допомагає поєднати виробничі потреби з правом працівників на відпочинок. У Міністерстві юстиції роз’яснили, які вимоги до складання графіка відпусток передбачає законодавство.

Графік відпусток — обов’язок роботодавця

Закон України “Про відпустки” поширюється на всіх працівників, які працюють за трудовим договором — як на підприємствах та в установах, так і у фізичних осіб-підприємців. Відповідно, кожен роботодавець зобов’язаний складати графік відпусток.

Чіткої дати або типової форми для такого документа закон не встановлює. Водночас найпоширенішою практикою є затвердження графіка до початку календарного року. Це дозволяє врахувати специфіку роботи, сезонні навантаження та побажання працівників.

Як затверджується графік відпусток

Черговість надання відпусток визначається графіком, який:

• затверджується роботодавцем за погодженням із профспілкою або іншим представницьким органом трудового колективу;
• доводиться до відома працівників.

Такі вимоги передбачені статтею 79 Кодексу законів про працю України та частиною десятою статті 10 Закону “Про відпустки”.

Що має бути зазначено у графіку

Зазвичай у графіку відпусток вказують:

• вид відпустки;
• дату початку та закінчення;
• тривалість у календарних днях.

Під час складання графіка роботодавець має передбачити:

• щорічну основну відпустку тривалістю не менше 24 календарних днів;
• додаткову відпустку для працівників, які мають дітей до 15 років або дитину з інвалідністю — 10 календарних днів;
• додаткові відпустки за вислугу років (для окремих категорій);
• інші соціальні та додаткові відпустки, передбачені законом або колективним договором.

Чи можна ділити відпустку і хто має пільги

За бажанням працівника щорічну відпустку можна ділити на частини, але одна з них має тривати щонайменше 14 календарних днів.

Окремі категорії працівників мають право на відпустку у зручний для них час. Серед них — неповнолітні, люди з інвалідністю, батьки дітей, одинокі матері та батьки, а також подружжя військовослужбовців.

Графік відпусток може змінюватися або доповнюватися, зокрема у разі прийняття нових працівників. Закон також передбачає перенесення відпустки у випадках тимчасової непрацездатності, наприклад вагітності та пологів або збігу з навчальною відпусткою.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Працівники, які через стан здоров’я тимчасово не можуть виконувати свої трудові обов’язки та оформлюють лікарняний, мають право на відповідні страхові виплати.

Детальніше про строки та порядок виплати лікарняних коштом ПФУ у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як нараховують лікарняні у 2026 році

У 2026 році виплату лікарняних, а також інших страхових виплат, здійснює Пенсійний фонд України. Це передбачено реформою, закріпленою в законі України “Про внесення змін до закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Підставою для отримання лікарняних є електронний листок непрацездатності (е-лікарняний), яким працівник підтверджує факт тимчасової непрацездатності.

Е-лікарняний формується на основі електронного медичного висновку, який створює лікар. Після цього документ автоматично потрапляє до Електронного реєстру листків непрацездатності, а роботодавець отримує повідомлення про його відкриття в кабінеті страхувальника на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Оплата днів хвороби без оформленого лікарняного не передбачена.

Водночас для нарахування виплат важливо, щоб листок непрацездатності набув статусу “Готовий до сплати”. Перевірити зміну статусу можна в особистому кабінеті на порталі ПФУ.

Для звичайних лікарняних цей статус присвоюється через 7 днів після дати відкриття. Упродовж цього часу лікар має право внести корективи до медичного висновку.

Слід враховувати, що під час воєнного стану через технічні збої в роботі електронних сервісів деякі лікарняні можуть не отримати статус “Готовий до сплати”. У таких випадках бухгалтер підприємства може самостійно здійснити нарахування та виплату лікарняних.

Строки виплат лікарняних за кошти ПФУ

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачує роботодавець. Починаючи з шостого дня, виплати здійснюються коштом Пенсійного фонду України.

Якщо лікарняний триває понад п’ять днів, роботодавець зобов’язаний подати до ПФУ заяву-розрахунок. Це можна зробити через Портал електронних послуг Пенсійного фонду або в паперовій формі з електронною копією до головного управління ПФУ в області чи місті Києві за місцем обліку страхувальника.

У заяві зазначається сума лікарняних, яку має компенсувати Пенсійний фонд. Якщо ж працівник хворів лише п’ять днів, подавати документи до ПФУ не потрібно.

Як і раніше, Пенсійний фонд має перерахувати кошти протягом 10 календарних днів з моменту надходження необхідних документів. У цей період відповідна комісія ухвалює рішення щодо призначення виплат.

У разі позитивного рішення кошти надходять роботодавцю, а працівник отримує лікарняні разом із найближчою заробітною платою — як за перші п’ять днів хвороби, так і за дні, оплачені коштом ПФУ.

Читайте також:

“Це питання виживання”: як в Україні ставляться до ініціативи про 20% ПДВ для ФОПів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!