СБУ оголосила підозру в низці злочинів колаборантці наталії никоноровій, яка займала високі посади в днр. У разі арешту їй загрожує довгий термін за ґратами.

Про це під час брифінгу повідомила керівниця пресслужби ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Галина Прищепа.

Наталія никонорова: підозра

На сьогодні один із основних напрямків роботи СБУ — викриття колаборантів. Цього року підозру від СБУ в колабораціонізмі отримали 171 особа. Серед них є й підсанкційна поплічниця ворога, яка активно сприяє укріпленню окупаційного режиму на Донеччині, наталія никонорова.

“Вона наприкінці 2022 року була призначена сенаторкою росії, представницею виконавчого органу державної влади днр. Наразі, перебуваючи у складі окупаційної адміністрації росії, правопорушниця виконує представницькі та законотворчі функції, забезпечує функційонування всіх гілок влади загарбників на окупованих територіях. Зловмисниця також координує проєкт жіночого руху прокремлівської партії “единая россия” та є заступницею секретаря Донецького відділення з агітаційно-пропагандистської роботи”, — розповіла Галина Прищепа.

Не залишилися без уваги СБУ і злочини никонорової, скоєні до 2022 року.

Задокументовано, що з 2016 року зрадниця очолювала так зване міністерство закордонних справ днр. Виконуючи свої повноваження, міністерка стала головою спеціальної комісії з фіксації та збору доказів так званих “військових злочинів української влади на Донбасі”. За участі членів комісії та громадських активістів никонорова організувала систематичне отримання від громадян заяв про те, що загибель їхніх родичів, отримання ними тілесних ушкоджень, знищення їхнього житла відбулося внаслідок нібито умисних дій Збройних сил України та за наказами військового і політичного керівництва України. Усі ці сфабриковані докази вона представляла на засіданнях тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України в Мінську.

На підставі отриманих доказів слідчі СБУ повідомили наталії никоноровій підозру у створенні терорестичної групи чи терористичної організації, а також у колабораційній діяльності. За скоєне жінці загрожує до 15 років позбавлення волі.

Наталія никонорова: що відомо

Наталія никонорова родом із Донецька. Тут вона закінчила школу, і після цього переїхала на навчання до Києва.

У 2006-2012 роках наталія никонорова працювала помічницею народних депутатів України Святослава Піскуна та Геннадія Москаля. Коли в Києві розпочалася Революція Гідності, никонорова негативно до цього поставилася і вирішила повернутися в Донецьк. Під час проросійських заворушень підтримала створення днр та була призначена керівником юридичного управління новоствореного парламенту самопроголошеної республіки.

У 2016 році була призначена міністеркою закордонних справ днр. Її посаду було скасовано після незаконного проголошення про входження днр до складу Росії у 2022 році, а ватажок самопроголошеної республіки денис пушилін призначив її співпредставником Донецька в раді федерації рф.

Знаходиться під персональними санкціями країн ЄС, Великобританії, США, Канади, Швейцарії, Австралії та Японії.

Читайте також:

• Хто такий денис пушилін: досьє на ватажка “днр”
• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді
• “Тут є фашизм”: The Guardian поспілкувався з колаборантами, серед яких є бахмутянин

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив про “значний прогрес” на переговорах України, США та Росії в Абу-Дабі. За його словами, результати зустрічей дають підстави сподіватися на досягнення рішення щодо завершення війни до кінця 2026 року.

Про це Арахамія повідомив 11 листопада під час брифінгу за підсумками переговорів, передає “Інтерфакс-Україна“.

Переговори в Абу-Дабі

За словами політика, переговори були одними з найскладніших. Російська делегація прибула з жорсткими вимогами, однак обговорення післявоєнного майбутнього України та Росії допомогло зробити діалог продуктивнішим. Арахамія заявив, що сторонам вдалося досягти прогресу, зокрема в питаннях, подробиці яких поки не розголошують. Він також закликав якнайшвидше визначити дату наступного раунду переговорів.

На думку голови фракції, нинішній перебіг дипломатичного процесу створює можливість знайти рішення до Нового року. Водночас конкретних домовленостей щодо завершення війни він не назвав.

Одним із результатів переговорів стала домовленість про проведення масштабного обміну військовополоненими найближчим часом. Сторони обговорювали можливість обміну у форматі “1000 на 1000” або більшої кількості людей. Остаточні параметри та дату обміну наразі не оголошено.

Також учасники зустрічей розглядали питання гарантій безпеки для України та Європи, післявоєнного відновлення України й майбутньої системи європейської безпеки. Арахамія наголосив, що надалі до переговорного процесу мають долучитися європейські держави, оскільки домовленості стосуватимуться безпеки всього континенту.

Коли відбудеться наступний раунд переговорів

Після завершення зустрічей в Абу-Дабі представники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф та Джаред Кушнер планують 12 листопада відвідати Москву для переговорів із володимиром путіним.

Після цього американські представники мають вирушити до Дубліна, де запланована зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Арахамія закликав не зволікати з організацією наступного раунду переговорів, однак його дату поки не визначено.

Нагадаємо, переговори в Абу-Дабі відбувалися 10–11 листопада за участю представників України, США та Росії. У межах дипломатичних консультацій сторони обговорювали умови можливого завершення війни, обмін полоненими та питання гарантій безпеки.

До теми:

Переговори в Абу-Дабі: Україна та рф домовилися про обмін полоненими

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Американський дослідник та подкастер Лекс Фрідман присвятив частину свого нового випуску аналізу битви за Бахмут. Гостями ефіру стали Майкл Кофман, провідний військовий експерт Фонду Карнегі та Престон Стюарт, випускник Вест-Пойнта, ветеран війни в Афганістані.

Експерти обговорили феномен “бахмутського синдрому”, політичне значення міста для України та Заходу, а також те, як ця багатомісячна битва вплинула на літній контрнаступ ЗСУ 2023 року. Редакція Бахмут IN.UA підготувала головні тези з розмови провідних аналітиків.

Битва за Бахмут як класична облога та тактика “Вагнера”

За словами Майкла Кофмана, битва за Бахмут мала характер класичної облоги. Українським військовим доводилося вести два паралельні бої: безпосередньо у міських кварталах та за контроль над лініями постачання навколо міста, щоб не допустити оточення. Ситуацію значно ускладнював рельєф. Бахмут розташований у низині (“своєрідній чаші”), тоді як російські війська поступово захоплювали панівні висоти на східному та західному флангах.

Головною ударною силою рф у цьому бою стала пвк “вагнер”. Євген Пригожин масово вербував в’язнів, створюючи з них штурмові групи. Російська тактика полягала в постійних виснажливих атаках. Спершу в бій кидали “одноразових” найманців-в’язнів, щоб змусити українську оборону витратити боєприпаси та сили, після чого заходили більш досвідчені війська. На флангах найманців підтримували російські десантники та артилерія, яка мала значну перевагу. Унаслідок інтенсивних вуличних боїв, роботи артилерії та танків місто було вщент зруйноване. Кофман підкреслив гірку реальність: “Російські війська наприкінці битви не здобули нічого, тому що від міста мало що залишилося“.

Що таке “бахмутський синдром”

Майкл Кофман використав термін “бахмутський синдром” для опису ситуації, коли оборона населеного пункту триває навіть тоді, коли вона втрачає військово-тактичний сенс. Це відбувається через надмірну політизацію битви.

Після успішних контрнаступів на Харківщині та Херсонщині восени 2022 року з’явилися очікування швидкого завершення війни. Українському керівництву було критично важливо демонструвати Заходу, що ініціатива залишається за Києвом — від цього залежали подальші постачання озброєння. Через це Бахмут став політичним символом і був проголошений “фортецею”. Аналітик зауважує: коли будь-яке місто оголошують “фортецею”, це є тривожним сигналом для військових, адже це часто означає неможливість своєчасного тактичного відступу.

Ціна оборони та стратегічні наслідки

На думку Кофмана, втрата Бахмута де-факто не мала критичного стратегічного значення для ходу війни. Це підтверджується часом: російській армії знадобився цілий рік, щоб пройти невелику відстань від зруйнованого Бахмута до сусіднього Часів Яру.

Проте битва мала вкрай високу ціну. Спровокував ЗСУ на виснажливі бої, росія сточила там свої сили, але це були переважно “витратні” підрозділи в’язнів. Водночас Україна, за оцінкою аналітика, змушена була задіяти в обороні міста багато досвідчених та обстріляних підрозділів. Кофман припускає, що якби ці досвідчені бійці не були виснажені в Бахмуті, вони могли б пройти навчання на західній техніці та очолити літній контрнаступ 2023 року. Натомість для прориву щільних ліній оборони рф довелося залучати нові, менш досвідчені бригади.

Зі свого боку ветеран Престон Стюарт додав, що рішення про відхід завжди є надзвичайно важким для військово-політичного керівництва. Залишити місто — означає віддати власну суверенну територію ворогу. Цей сильний емоційний та політичний тиск змушує утримувати позиції до останнього, що ми спостерігали пізніше в Авдіївці та, на думку Стюарта, ймовірно бачитимемо під час оборони інших міст, як-от Костянтинівки.

Читайте також:

Російська армія просунулася поблизу Костянтинівки і Часів Яру — оновлення з фронту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!