СБУ оголосила підозру в низці злочинів колаборантці наталії никоноровій, яка займала високі посади в днр. У разі арешту їй загрожує довгий термін за ґратами.

Про це під час брифінгу повідомила керівниця пресслужби ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Галина Прищепа.

Наталія никонорова: підозра

На сьогодні один із основних напрямків роботи СБУ — викриття колаборантів. Цього року підозру від СБУ в колабораціонізмі отримали 171 особа. Серед них є й підсанкційна поплічниця ворога, яка активно сприяє укріпленню окупаційного режиму на Донеччині, наталія никонорова.

“Вона наприкінці 2022 року була призначена сенаторкою росії, представницею виконавчого органу державної влади днр. Наразі, перебуваючи у складі окупаційної адміністрації росії, правопорушниця виконує представницькі та законотворчі функції, забезпечує функційонування всіх гілок влади загарбників на окупованих територіях. Зловмисниця також координує проєкт жіночого руху прокремлівської партії “единая россия” та є заступницею секретаря Донецького відділення з агітаційно-пропагандистської роботи”, — розповіла Галина Прищепа.

Не залишилися без уваги СБУ і злочини никонорової, скоєні до 2022 року.

Задокументовано, що з 2016 року зрадниця очолювала так зване міністерство закордонних справ днр. Виконуючи свої повноваження, міністерка стала головою спеціальної комісії з фіксації та збору доказів так званих “військових злочинів української влади на Донбасі”. За участі членів комісії та громадських активістів никонорова організувала систематичне отримання від громадян заяв про те, що загибель їхніх родичів, отримання ними тілесних ушкоджень, знищення їхнього житла відбулося внаслідок нібито умисних дій Збройних сил України та за наказами військового і політичного керівництва України. Усі ці сфабриковані докази вона представляла на засіданнях тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України в Мінську.

На підставі отриманих доказів слідчі СБУ повідомили наталії никоноровій підозру у створенні терорестичної групи чи терористичної організації, а також у колабораційній діяльності. За скоєне жінці загрожує до 15 років позбавлення волі.

Наталія никонорова: що відомо

Наталія никонорова родом із Донецька. Тут вона закінчила школу, і після цього переїхала на навчання до Києва.

У 2006-2012 роках наталія никонорова працювала помічницею народних депутатів України Святослава Піскуна та Геннадія Москаля. Коли в Києві розпочалася Революція Гідності, никонорова негативно до цього поставилася і вирішила повернутися в Донецьк. Під час проросійських заворушень підтримала створення днр та була призначена керівником юридичного управління новоствореного парламенту самопроголошеної республіки.

У 2016 році була призначена міністеркою закордонних справ днр. Її посаду було скасовано після незаконного проголошення про входження днр до складу Росії у 2022 році, а ватажок самопроголошеної республіки денис пушилін призначив її співпредставником Донецька в раді федерації рф.

Знаходиться під персональними санкціями країн ЄС, Великобританії, США, Канади, Швейцарії, Австралії та Японії.

Читайте також:

• Хто такий денис пушилін: досьє на ватажка “днр”
• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді
• “Тут є фашизм”: The Guardian поспілкувався з колаборантами, серед яких є бахмутянин

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Костянтинівському напрямку, де протягом доби зупинили 15 штурмів. Майже такою ж є активність і на Покровському напрямку, де зупинили 11 штурмів. На всіх інших напрямках фіксували менше десяти атак. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 30 наступальних дій армії рф, що на 3 менше, ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 10 листопада, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 15 штурмів противника. Окупанти атакували в районі Костянтинівки, в бік Дружківки, Іллінівки, Миколайпілля, Русин Яру, Грузького та Вільного.

На Покровському напрямку окупанти атакували 11 разів. Вони намагалися просунутись у бік Нового Донбасу, Білицького, Добропілля, Василівки, Сергіївки та Молодецького.

На Лиманському напрямку минулої доби російська армія провела дві атаки. Окупанти намагалися вклинитися в українську оборону в бік Дружелюбівки та Лимана.

На Слов’янському напрямку росіяни намагалися просунутись у районі Миколаївки. Загалом минулої доби тут відбулось одне боєзіткнення.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Голубівки.

Втрати рф за 10 листопада

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 10 листопада російська армія втратила:

• близько 2 580 військових;
• 3 танки;
• 10 бойових броньованих машин;
• 73 артилерійські системи;
• 2 засоби ППО;
• 5 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 559 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 513 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Переговори в Абу-Дабі: Україна та рф домовилися про обмін полоненими
• Російські війська намагаються повернути втрачені позиції на Лиманському напрямку — 66 ОМБр
• Росіяни просунулися в Рай-Олександрівці — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Абу-Дабі тривають тристоронні мирні переговори за участю делегацій України, США та росії. За підсумками першого дня зустрічей, 10 листопада, сторони попередньо домовилися про проведення обміну військовополоненими вже найближчим часом.

Про це повідомили в Радіо Свобода.

Україна та рф домовилися про новий обмін

Про досягнення згоди щодо звільнення бранців повідомило видання “Радіо Свобода”, посилаючись на власні джерела у складі переговорної делегації. Наразі точних деталей, кількості людей у списках чи конкретних дат майбутнього обміну не розголошують. Офіційних заяв від представників української влади та координаційних штабів щодо цього питання поки не надходило.

Коли відбувся попередній обмін

Варто зауважити, що попередній великий обмін військовополоненими між Україною та рф відбувся 23 жовтня. Тоді з російської неволі на Батьківщину вдалося повернути 270 українців, серед яких було дев’ятеро цивільних осіб. Наймолодшому звільненому тоді виповнилося 24 роки, а найстаршому — 63.

Під час жовтневого обміну додому повернулися представники різних підрозділів Сил оборони:

• військовослужбовці Національної гвардії України (зокрема, бійці підрозділу «Азов»);
• військовослужбовці Сухопутних та Десантно-штурмових військ;
• представники Військово-морських сил;
• воїни територіальної оборони та прикордонники Державної прикордонної служби;
• співробітники Державної спеціальної служби транспорту.

Читайте також:

Обмін полоненими 23 жовтня: додому повернули 261 українського захисника та 9 цивільних

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!