“Так гарно, як вдома, не буде ніде”: бахмутянка Каріна Тренбач поділилась історією життя в Гадячі

Семаковська Тетяна 13:40, 2 Жовтня 2024

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Нещодавно Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею, але це не перша добра справа бахмутянки.

Ми розпитали героїню про її життя в Гадячі, а також Каріна поділилась порадами для тих, хто евакуювався нещодавно. Про досвід бахмутянки читайте в матеріалі.

Як адаптуватися на новому місці: радить бахмутянка

Героїня підтримує зв’язок з друзями, сусідами, вчителями. Для тих, хто тільки нещодавно евакуювався, Каріна дає одну найважливішу пораду — не опускати руки, сподіватися на краще та триматися своєї родини, своїх близьких людей та друзів.

“Треба проговорювати проблеми, не тримати все в собі, бо кожному з нас треба проговорити переживання. І мені здається, що кожен може вислухати. Люди підтримують одне одного і морально, і фізично. Я знаю, що багато переселенців, які приїздили, мали безкоштовний прихисток. В житті є гарні люди, тому не потрібно боятися виїжджати”, — каже бахмутянка.

У новій громаді дівчина не тільки працює з дітьми, але й волонтерить. Так, минулого року вона провела свою персональну виставку, де допомогла назбирати понад 3 тисяч гривень за продаж своїх картин. А цього року Каріна передала місцевому музею унікальну картину із Гадяцьким замком. 

“Насправді у музеї давно хотіли побачити замок на картині, але хтось це не брав у роботу, або музею не підходив стиль художника. А коли переглянули мої роботи, то директорка музею вирішила, що мешканцям та гостям міста Гадяч буде цікаво побачити мою інтерпретацію замку. Цей проєкт створювався, щоб відвідувачі могли дізнатися, який Гадяч був в той історичний період, проникнутися цією атмосферою. Працівники музею надали всю інформацію та документи, які в них були, що мені допомогли в роботі. Спочатку я створила ескіз, а далі його затверджували в музеї Полтавської битви, щоб не було ніяких історичних відхилень, і всі деталі були виконані правильно”, — пояснює героїня.

Після двох з половиною місяців роботи Каріна передала музею картину, яку відвідувачі зможуть побачити у Гадяцькому історико-краєзнавчому музеї.

Як творчість допомагає дітям пережити хвилювання

Каріна Тренбач / фото Facebook

З серпня 2022 року Каріна працює у “Гадяцькому Будинку дитячої та юнацької творчості”, де навчає дітей з 5 до 13 років ліпленню. Серед її вихованців є і діти-переселенціз Харківської та Донецької областей. Бахмутянка додає, що завдяки творчості багато дітей можуть відволіктися, бо  ці заняття мають терапевтичний ефект, що позитивно впливає й на психіку дитини. 

“Діти дуже швидко адаптуються на новому місці, творчість їм в цьому також допомагає, й ліплення зокрема. Батьки дуже задоволені, що діти займаються на гуртку. І з усіх можливих напрямків вони найчастіше обирають саме цей, щоб трошки покращити психоемоційний стан дитини”, — пояснює керівниця гуртка.

До 16 вересня у гурток тривав набір і наразі група вже сформована, але одне-два місця можуть знайтися, якщо дитина має бажання займатись. Навчання триває офлайн, а у сучасних реаліях — це привілей.

“Очне навчання краще для дітей, адже вони фізично присутні на занятті, їм легше сприймати інформацію та отримувати навички, також вони мають можливість на перерві поспілкуватися з однолітками. Але онлайн-навчання у нас теж є”, — додає бахмутянка.

З Бахмута до Гадяча

Бахмутянка Каріна Тренбач / фото Facebook

Каріна народилась в Бахмуті, де й провела дитинство. Улюблених місць було багато, але найбільше дівчина любила район 10-ої школи, Забахмутку та Набережну. У 2018 році переїхала у Гадяч — там вступила до місцевого коледжу на спеціальність “Образотворче мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво та реставрація”. В Бахмуті не було можливості навчатись на цей фах. До рідного Бахмута вона навідувалась на канікули, й хоча встигла полюбити Гадяч — найкращим місцем для дівчини був дім. 

“В порівнянні з нашим містом – Гадяч дуже відрізнявся, бо чисельність населення і, взагалі, саме місто набагато менше. Відрізнялася й архітектура, історичної тут майже немає, але тут дуже привітні люди. Я бувала у різних містах: в Києві, Харкові — кожне місто по-своєму красиве, але так гарно, як вдома, не буде ніде”, — каже дівчина.

На випускному курсі бахмутянка планувала повертатися додому, але за чотири місяці до закінчення коледжу розпочалась повномасштабна війна і плани Каріни змінились. Зараз у Гадячі дівчина працює керівницею гуртка “Ліплення” та “Креативного простору” у Будинку дитячої та юнацької творчості.

“У 2022-му в Гадяч почало прибувати багато людей. Переважно з Харкова, а з мого міста люди почали приїжджати вже ближче до 2023 року, коли ситуація в Бахмуті погіршувалась”, — пригадує бахмутянка.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ветеран із Бахмута, який повертає інших до життя: історія Даниїла Ходикіна. Відеорепортаж

Семаковська Тетяна 18:30, 23 Травня 2025

Даниїл Ходикін — бахмутянин, ветеран, працівник Protez Foundation. Чоловік пішов у військо добровольцем у 2021 році, він пройшов бойовий шлях у зенітних бригадах, а після поранення присвятив себе допомозі іншим — військовим і цивільним з ампутаціями.

Даниїл розповідає про реалії життя після війни, бар’єри в міському середовищі, важливість щирості в комунікації з ветеранами та про пам’ять, яка живе разом із ним — про Бахмут, про втрати і про тишу, яка тепер має зовсім інший сенс.

Дивіться повний відеосюжет про Даниїла на каналі “Донеччина в евакуації”

https://youtu.be/pPzf2V2Lfbk?si=qgCYloBfQbzvmRdE

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Власна справа після переїзду: як переселенка з Костянтинівки запустила виробництво сублімованої їжі

Валентина Твердохліб 11:50, 14 Травня 2025
сублімованої

Олена Хатмулліна — підприємиця з міста Костянтинівка Донецької області. Тут вона мала власний бізнес з чотирма напрямками виробництва. Через війну жінка евакуювалась на Тернопільщину, куди перевезла й виробничі потужності. В новій громаді підприємиця започаткувала власну справу — виготовлення сублімованої їжі.

Про свій переїзд, відкриття нової справи і плани на майбутнє Олена Хатмулліна розповіла редакції Бахмут IN.UA.

Життя до війни і евакуація на Тернопільщину

Олена Хатмулліна родом з Костянтинівки. Тут вона займалася підприємництвом за різними виробничими напрямками: санітарно-гігієнічна продукція, миючі засоби, виготовлення мікрозелені та сублімованих овочів і фруктів.

Костянтинівка / фото Вікіпедія

Початок повномасштабного вторгнення не змусив жінку опустити руки і вона відкрила ще один напрямок роботи — перепелину ферму. Та коли безпекова ситуація почала погіршуватись, вона вирішила евакуюватись і вивезти виробничі потужності.

“Коли почалась повномасштабна війна, ми ще довго продовжували працювати на Донеччині. Я ще й започаткувала там невеличку перепелину ферму, тому що співробітники залишались і треба було якось їх підтримувати. Наприкінці 2022 року я вирішила евакуюватись, виїхала у Тернопільську область, місто Шумськ. З собою я забрала деяке обладнання, але остаточно ми релокувалися в жовтні 2024 року. Таке рішення ухвалила, коли остаточно зрозуміла, що навряд чи ми найближчим часом повернемось, і в Костянтинівці стало досить небезпечно”, — розповідає Олена Хатмулліна.

Більшість робіт з релокації бізнесу підприємиця робила власним коштом.

Початок власної справи у новій громаді

Евакуювавшись на Тернопільщину, підприємиця змінила напрямок роботи, адже змінилась місцевість для роботи. Тому жінка вирішила шукати нові можливості для започаткування власної справи.

“Відновити власну справу і ті напрямки, які були раніше, мені не вдалося, тому що, на жаль, те, що було перспективно в нашому регіоні, нікому не потрібно тут, у західній частині України. В цих регіонів різний виробничий потенціал. Коли я все порахувала, то побачила, що просто немає сенсу відновлювати, краще і простіше започаткувати щось нове. Я почала шукати “родзинку” тут, у Тернопільській області. Шумськ — це маленьке містечко, і поблизу є багато сіл. Тому тут переважає сільське господарство, люди вирощують овочі і фрукти. Тому я подумала, що треба щось на цьому робити, тому що іншої промислової переваги я не бачила. Це було єдине, на що я могла опиратись”, — розповідає підприємиця.

Олена Хатмулліна на власному виробництві / фото Олена Хатмулліна

Маючи деяке обладнання для сублімації овочів і фруктів, Олена Хатмулліна вирішила запустити виробництво сублімованої їжі. Але не просто фруктів чи овочів, а вже готових страв. Мотивацію жінці дав її брат-військовий, який розповів про потребу у швидкій гарячій їжі.

“Мій брат — військовий. І він постійно казав: “Придумай щось таке, щоб можна було швидко готувати, і щоб воно було смачне, як вдома, щоб можна було їсти військовим”. Так я почала експериментувати, а побратими з підрозділу мого брата стали моїми дегустаторами. Отак у мене і виник перший напрямок, який започаткувала вже на новому місці — це сублімована їжа швидкого приготування.

Цілий рік я працювала над цим напрямком. Коли я зрозуміла, саму технологію як воно має робитись і як готуватись, коли відточила всі страви, то потім почала робити документи, технічні умови, лабораторні випробування на безпечність харчових продуктів. Щоб мій продукт був безпечний. Потім я залучала грантові кошти, за які я придбала велике обладнання, що дозволило виготовляти цю продукцію в більшому об’ємі”, — розповідає Олена Хатмулліна.

Сублімовані страви / фото Олена Хатмулліна

Робота над продуктом тривала майже рік, і в березні 2024 року його випустили в широке виробництво. Велику увагу приділили питанню безпеки продукції і лабораторним дослідженням.

“Робота над цим продуктом тривала майже рік, тому що це харчові продукти і їх потрібно було тестувати. Найважливішим було протестувати термін зберігання, щоб страви не псувалися і залишались якісними. Потім проводили лабораторні дослідження на макро- і мікробіологію, це теж був серйозний процес. І вже на початку 2024 року ми запустили інтернет-магазин і продаж через соцмережі”, — розповідає Олена Хатмулліна.

Допомогу в розвитку бізнесу надала і Шумська громада. У 2023-2024 роках Олена Хатмулліна орендувала кухню у приватному кафе. Та коли виробництво почало розширюватись, на кухні не вистачало місця. До того ж приміщення виставили на продаж і в підприємиці не було гарантій, що вона зможе там лишитись.

Тоді пані Олена звернулась за допомогою в міськраду, де їй допомогли. Жінці надали в оренду кухню в закритому сільському дитсадку. В січні 2025 року підприємство переїхало туди і облаштувало кухню за стандартами.

Тренд на здорову їжу

Наразі в асортименті бренду “Пожива” є 22 страви швидкого приготування. Це перші та другі страви і лінійка веганського меню. Власниця бізнесу розповідає, що її клієнтами є переважно мандрівники та офісні працівники. Також ця продукція популярна серед військових. Їм надають знижку на придбання страв.

“Переважно це люди, які ведуть активний спосіб життя, живуть у великих містах, люди, які багато їздять у відрядження чи подорожують. Тобто ті, в яких немає часу готувати їжу. Також це офісні працівники з великих міст, які витрачають багато часу на дорогу до роботи і не хочуть витрачати багато часу для приготування їжі вдома. Також це одинокі чоловіки або жінки, які не хочуть готувати. І, звісно, військові. Для них у нас діє 20% знижки на всі страви”, — розповідає підприємиця.

Сублімовані страви частко замовляють туристи, які ходять в гори / фото Олена Хатмулліна

Наразі мета Олени Хатмулліної — зруйнувати стереотип про те, що швидка їжа це некорисно. Навпаки, сублімовані страви підтримують тренд на здорове харчування. Їх можна вживати і дітям до року.

“Сублюмована їжа — це напрямок здорового харчування, який я популяризую. Вона не містить ні консервантів, ні хімічних домішок, ні ГМО. Тут повністю природні компоненти, так, як ви готуєте вдома. Просто вона висушена в особливий спосіб за допомогою вакууму. Зі страв випаровується волога, і коли ви додаєте окріп, вона повністю відновлює свою структуру і смакові якості. Сам спосіб приготування і метод сублімації дозволяє залишати 95% корисних речовин у страві. Наразі в суспільстві панує стереотип, що швидка їжа — це некорисна їжа. Тому ми зараз ламаємо думки, які були зацементовані роками, що швидке харчування порівнюють з “мівіною” і що це дуже небезпечно для здоров’я”, — каже Олена Хатмулліна.

Окрім готових страв, пані Олена виготовляє ще й корисні смаколики — пастилу. А в майбутньому також планує запустити лінійку дієтичного харчування на основі перепелиних продуктів.

Фруктова пастила / фото Олена Хатмулліна

“З Костянтинівки ми забрали обладнання з перепелиної ферми, а також закупили нове за грантові кошти. Завдяки цьому в лютому 2025 року я запустила невеличку перепелину ферму на півтори тисячі перепілок. Зараз я маю на мети популяризувати перепелині продукти, тому що, як я помітила, в західних регіонах вони не такі популярні, як були у нас на сході”, — поділилась планами підприємиця.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ветеран із Бахмута, який повертає інших до життя: історія Даниїла Ходикіна. Відеорепортаж

Даниїл Ходикін — бахмутянин, ветеран, працівник Protez Foundation. Чоловік пішов у військо добровольцем у 2021 році, він пройшов бойовий шлях у зенітних бригадах, а після […]

Власна справа після переїзду: як переселенка з Костянтинівки запустила виробництво сублімованої їжі

Олена Хатмулліна — підприємиця з міста Костянтинівка Донецької області. Тут вона мала власний бізнес з чотирма напрямками виробництва. Через війну жінка евакуювалась на Тернопільщину, куди […]

“Життя йде, а ми сидимо?”: як троє бахмутянок на Полтавщині будують усе з нуля

Три жінки, три долі, один зруйнований дім Бахмут — і однакове рішення: не зламатися. Вони були змушені залишити рідне місто. Але Олена, Оксана та Євгенія […]

театр моди

Створила театр моди на Донеччині, а нині підтримує переселенок у Луцьку: історія Аліни Андрєєвої з Часів Яру

Аліна Андрєєва — відома культурна діячка в Часів Ярі. З 2000 року жінка започаткувала театр моди Sharm, який був відомий не лише в Часів Ярі, […]

“Найважче — це приїздити на місця обстрілів, де є загиблі”: інспекторка групи “Білий Янгол” Валерія Білінець про свою роботу

Валерія Білінець з Краматорського управління поліції отримала міжнародну відзнаку від Асоціації жінок-поліцейських. Дівчина каже — не очікувала і була приємно вражена. На її думку, вона […]