На Донеччині триває евакуація населення. Люди можуть виїхати з небезпечних територій, звернувшись до місцевої влади чи волонтерських організацій. Евакуація для людей безоплатна, однак сам процес стає більш небезпечним через навалу ворожих дронів.

Яка наразі ситуація з евакуацією на Донеччині, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Євген Ткачов.

Евакуація на Донеччині: як проходить

Волонтер Євген Ткачов працює у складі гуманітарної місії “Проліска”. Наразі його головним напрямком є вивезення людей з Костянтинівки і прилеглих територій. Щодня звідти вдається вивозити до десяти людей. Переважна більшість евакуйованих — це маломобільні і лежачі люди.

“За день вивозимо десь до десяти людей: шість, сім, інколи десять. Іноді після обіду більше заявок, іноді зранку, тому щодня ситуація різна. Зараз ми більше зосереджені на вивіз маломобільних або зовсім немобільних людей. Це від двох до шести людей в день. Ми вивозимо їх до Дружківки, де на них вже чекає швидка допомога. Там їх пересаджують і під наглядом медпрацівника можуть вивезти по всій Україні: когось у хоспіс, когось в лікарню, а когось до рідні”, — розповідає Євген Ткачов.

Наразі великим викликом для евакуації є атаки дронів. Ворожі БПЛА контролюють дороги, тому інколи вивіз людей є дуже ризикованим. Зараз важким для евакуації є напрямок Шахового.

“Зараз все дуже змінилось, особливо за кілька останніх місяців, через навалу дронів. Якщо, наприклад, 2-3 місяці тому люди мешкали в селах за 5-6 кілометрів від лінії фронту, вони знали, що все одно їм якось привезуть гуманітарку. А якщо стане зовсім погано чи будуть поранені, їх або “Білі янголи” евакуюють, або волонтери. Але близько двох місяців тому ситуація з дронами дуже змінилась, а місяць тому вже стала критична. Тому люди розуміють, що будь-коли оця “дорога життя” може або перекритись, або перетворитись на “дорогу смерті”. Як зараз, наприклад, між Шаховим і Добропіллям. Це тил, 20 чи навіть більше кілометрів до лінії фронту, але чомусь дрони вирішили перекрити саме цю дорогу. І люди тепер телефонують знову з Шахового, з навколишніх сіл, а проїхати туди — це великий ризик”, — розповідає Євген Ткачов.

Контакти для евакуації

Волонтер Євген Ткачов вивозить людей у складі гуманітарної місії “Проліска”. Зробити заявку на евакуацію можна за телефонами: +380 (93) 202 2232, +380 (96) 404 1034.

Звернення на евакуацію також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Часів Яр: росіяни стверджують, що вивезли звідти цілу родину
• У чотирьох районах Донеччини змінили комендантську годину: нові обмеження вже діють
• Чи можна евакуюватися під час комендантської години на Донеччині: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Дружківки. На них видно, який вигляд мають вулиці у приватному секторі. У кадр потрапили житлові будинки та залишки спалених авто.

Редакція публікує вибрані кадри.

Дружківка, кадри 2026

Російські окупанти показали кадри, зняті у Дружківці. Сьогодні в місті тривають бойові дії, однак воно повністю перебуває під контролем України. Хто знімав ці кадри і як вони опинилися в росіян, невідомо.

У кадр потрапила місцевість у приватному секторі. Видно, що вулиці завішані протидроновими сітками. Приватні будинки зазнали руйнувань.

На знімки також потрапила підбита техніка. На дорогах міста багато спалених автівок.

Раніше редакція розповідала, що у Дружківській громаді важка ситуація з евакуацією. Окупанти постійно обстрілюють територію, тому заїзд туди проблематичний. Попри це у громаді лишаються близько 1 300 людей. Можливості для їхньої евакуації обмежені, наразі фіксують лише поодинокі випадки.

Читайте також:

• Вцілілих будівель у місті не залишилося: який вигляд має Часів Яр у жовтні 2026 року
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині
• У Сергіївці після російського авіаудару тіло загиблої евакуювали під загрозою дронів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки. На її реалізацію планують залучити 3,1 мільйона гривень.

Звідки братимуть фінансування та на які потреби витрачатимуть, розповідає Бахмут IN.UA.

Бахмут затвердив програму збереження культури на 2027-2029 роки

5 листопада Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки.

Загальний обсяг фінансування програми становить 3 157 200 гривень. З цієї суми:

• 1 838 700 гривень — кошти бюджету громади;
• 1 318 500 гривень — кошти з інших джерел.

На що планують витратити кошти

Найбільше коштів заклали на музейну справу — 930 000 гривень, з яких 480 000 гривень — кошти бюджету громади.

720 000 гривень заклали на створення не менше п’яти музейно-виставкових, видавничих, просвітницьких або цифрових продуктів та проведення не менше восьми презентаційних, виставкових та освітніх заходів. 210 000 гривень витратять на оцифрування музейних предметів і документів.

825 300 гривень передбачили на створення мережі сучасного культурного простору.

За 597 000 гривень мають підготувати та видати не менше одного краєзнавчого або історико-культурного видання, а також виготовити не менше 460 одиниць інформаційної та презентаційної продукції.

228 300 гривень заклали на проведення не менше 30 загальногромадських і міжзакладних заходів.

609 900 гривень мають піти на клубну справу. Більшу частину — 397 500 гривень — передбачили на проведення не менше 90 виїзних, партнерських і загальнодоступних культурно-мистецьких заходів.

104 400 гривень — це фінансування безперервної щомісячної культурної програми та роботи регулярних гуртків і
клубів за інтересами. Також за ці кошти фінансуватимуть діяльність культурних осередків підтримки мешканців Бахмутської громади.

60 000 гривень мають піти на документування елементів нематеріальної культурної спадщини.

На проведення фестивалів “Писанковий сад” і “Бахмутський Дивоцвіт” передбачили по 24 000 гривень.

На розвиток мистецької освіти мають піти 552 000 гривень протягом трьох років. З них 540 000 гривень — на виплату стипендій обдарованим учням, і 12 000 гривень — на підвищення кваліфікації педагогів.

На розвиток бібліотечної справи заклали 240 000 гривень. За ці кошти планується поповнити фонди Центральної міської бібліотеки не менше, ніж на 400 примірників.

Читайте також:

• Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію та життя під обстрілами
• У Бахмутській громаді почали обговорення нового Статуту: що передбачає документ та як долучитися
• Бахмутська МВА додатково спрямувала 5,5 млн гривень на оборонні та мобілізаційні заходи: куди підуть кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!