На Донеччині триває евакуація населення. Люди можуть виїхати з небезпечних територій, звернувшись до місцевої влади чи волонтерських організацій. Евакуація для людей безоплатна, однак сам процес стає більш небезпечним через навалу ворожих дронів.

Яка наразі ситуація з евакуацією на Донеччині, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Євген Ткачов.

Евакуація на Донеччині: як проходить

Волонтер Євген Ткачов працює у складі гуманітарної місії “Проліска”. Наразі його головним напрямком є вивезення людей з Костянтинівки і прилеглих територій. Щодня звідти вдається вивозити до десяти людей. Переважна більшість евакуйованих — це маломобільні і лежачі люди.

“За день вивозимо десь до десяти людей: шість, сім, інколи десять. Іноді після обіду більше заявок, іноді зранку, тому щодня ситуація різна. Зараз ми більше зосереджені на вивіз маломобільних або зовсім немобільних людей. Це від двох до шести людей в день. Ми вивозимо їх до Дружківки, де на них вже чекає швидка допомога. Там їх пересаджують і під наглядом медпрацівника можуть вивезти по всій Україні: когось у хоспіс, когось в лікарню, а когось до рідні”, — розповідає Євген Ткачов.

Наразі великим викликом для евакуації є атаки дронів. Ворожі БПЛА контролюють дороги, тому інколи вивіз людей є дуже ризикованим. Зараз важким для евакуації є напрямок Шахового.

“Зараз все дуже змінилось, особливо за кілька останніх місяців, через навалу дронів. Якщо, наприклад, 2-3 місяці тому люди мешкали в селах за 5-6 кілометрів від лінії фронту, вони знали, що все одно їм якось привезуть гуманітарку. А якщо стане зовсім погано чи будуть поранені, їх або “Білі янголи” евакуюють, або волонтери. Але близько двох місяців тому ситуація з дронами дуже змінилась, а місяць тому вже стала критична. Тому люди розуміють, що будь-коли оця “дорога життя” може або перекритись, або перетворитись на “дорогу смерті”. Як зараз, наприклад, між Шаховим і Добропіллям. Це тил, 20 чи навіть більше кілометрів до лінії фронту, але чомусь дрони вирішили перекрити саме цю дорогу. І люди тепер телефонують знову з Шахового, з навколишніх сіл, а проїхати туди — це великий ризик”, — розповідає Євген Ткачов.

Контакти для евакуації

Волонтер Євген Ткачов вивозить людей у складі гуманітарної місії “Проліска”. Зробити заявку на евакуацію можна за телефонами: +380 (93) 202 2232, +380 (96) 404 1034.

Звернення на евакуацію також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Часів Яр: росіяни стверджують, що вивезли звідти цілу родину
• У чотирьох районах Донеччини змінили комендантську годину: нові обмеження вже діють
• Чи можна евакуюватися під час комендантської години на Донеччині: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!