13 червня 2024 року на судовому реєстрі опублікували вирок щодо справи Артема Мирошниченка, якого жорстоко побили двоє неповнолітніх мешканців Бахмута. Артем помер у лікарні, так й не приходивши до тями. За даними судового реєстру обом чоловікам, які до смерті побили активіста, суд виніс вирок — це 8 та 9 років позбавлення волі, однак цей термін вже зменшився.

Справа Артема Мирошниченка

Постраждалий від побиття волонтер ГО “Бахмут Український” Артем Мирошниченко помер в лікарні, 5 грудня, 2019 року від зупинки серця у лікарні Лимана. Він так і не приходив до тями.

Артем впав в кому після того, як на нього напали і побили неповнолітні особи. Суд обрав підозрюваному в смерті Артема запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Громадськість намагалася домогтись більш справедливого покарання для кривдників. У лютому, 2024 року брат Артема повідомив, що зрушень у справі немає, а вбивці так й залишаються непокараними.

13 червня, 2024 року на судовому реєстрі опублікували вирок для двох осіб, які здійснили напад на активіста. За даними реєстру обоє кривдників отримали 8 та 9 років арешту. Однак, фактично кожному з фігурантів кримінального провадження відмінусували по 4 з половиною років від кожного терміну внаслідок їх перебування у виправній колонії з 2019.

Вирок суду

Судова колегія Слов`янського міськрайонного суду Донецької області визнала уродженця міста Краматорська та студента першого курсу фізкультурного відділення КЗ “Бахмутський педагогічний коледж”, винним за ч.2 ст.121 КК України, та за ч.4 ст.187 КК України. Остаточне покарання, це позбавлення волі строком на 8 років.

Другого злочинця, а саме уродженця села Відродження Бахмутського району визнали винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.4 ст.187 КК України та призначили йому покарання, а саме позбавлення волі строком на 9 років.

До набрання вироком законної сили обох фігурантів справи залишатимуть під вартою у ДУ “Житомирська УВП № 8”.

Суд також скасував арешт майна на частину речових доказів, які належали двом фігурантам справи, частину доказів наказали знищити, телефон Артема суд наказав повернути близьким.

Читайте також:

• Справа про вбивство Артема Мирошниченка: підозрюваним продовжили тримання під вартою
• Як “утискали” російську мову у Бахмуті?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На окупованій Донеччині працює захоплений Палац культури імені Тараса Шевченка. Цей заклад забезпечує позашкільну освіту дітей та молоді. Керує Палацом культури Наталія Такташева. Вона очолила заклад з 2015 року і є його директоркою донині.

Як працює захоплений Палац культури та яку виконує роль у вихованні дітей на ТОТ? Про це в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто керує захопленим Палацом культури Шевченка в Донецьку

У Смолянському районі Донецька (раніше Куйбишевському) працює захоплений Палац культури імені Тараса Шевченка. Раніше він був культурним центром, який відвідували дорослі і діти. Для школярів тут працювали творчі і спортивні гуртки, а для дорослих проводили різні заходи, в тому числі концерти.

У 2014 році Палац культури захопили окупанти. Тепер він працює за російськими стандартами.

Очолює заклад Наталія Такташева. Її біографії немає у відкритих джерелах. Інформацію про її трудовий шлях можна дізнатися з інтерв’ю пропагандистському виданню “Перший республіканський”.

В інтерв’ю Наталія Такташева розповідає, що працює в Палаці культури імені Шевченка з 2003 року. Спочатку вона головною бухгалтеркою. Директоркою закладу її призначили вже після окупації — у 2015 році.

За словами Такташевої, вона добровільно залишилася в окупованому Донецьку і очолила Палац культури. Всі працівники закладу, нібито, теж залишилися в місті.

Окрім роботи в Палаці культури, Наталія Такташева дотична до політичної діяльності. Зокрема, вона є членкинею жіночого руху партії “единая россия”. За її ініціативи від імені цього руху в Донецьку проводили тренінги з надання першої медичної допомоги.

Також Наталія Такташева була членкинею виборчої комісії під час незаконних виборів до Держдуми рф у вересні 2026 року. Вона працювала у виїзній виборчій комісії, яка їздила за адресами у Смолянському районі.

“Кожен із наших членів виборчої кампанії розуміє чітко: попри те, що ми знаходимося у складному районі, ми маємо допомогти людям взяти участь у виборах. Для нас, як для мешканців Донбасу, це дуже важливо”, — цитували Такташеву пропагандисти.

Як працює захоплений ПК імені Шевченка в Донецьку

Директорка Палацу культури зазначила в інтервʼю пропагандистам, що станом на вересень 2026 року в закладі, нібито, займаються майже 600 людей. Це близько 200 дітей у гуртках, і решта — дорослі в клубах за інтересами.

Діяльність Палацу культури повʼязана з пропагандою та культурною підтримкою російської армії. Зокрема, на базі закладу працює колектив, який їздить із виступами на передову, в госпіталі та реабілітаційні центри. Мета виступів — розважати окупантів. Разом із колективом на передову їздить і сама Наталія Такташева.

На фото видно, що у складі колективу переважно виступає молодь. Чи є серед них неповнолітні діти, директорка не каже. Але зазначає, що на початок війни у 2014 році членам колективу було 5 років. Тобто, зараз їм має бути по 17 років.

Окрім цього, молодь активно долучають до місцевих акцій та концертів. При цьому їх одягають у російські національні костюми.

Часто у стінах закладу проводять пропагандистські заходи. Це перегляди фільмів про “становлення днр”, облаштування фотозон з російською військовою символікою до Дня визволення Донбасу та роздача стрічок у кольорах російського прапора.

Історія захопленого Палацу культури імені Тараса Шевченка показує, як змінилася діяльність культурного закладу після окупації Донецька. Поряд із гуртками та клубами за інтересами тут проводять заходи з російською символікою, організовують пропагандистські акції та готують виступи для російських військових. Таким чином заклад став частиною російської пропаганди.

Читайте також:

Хто керує захопленим Донецьким інститутом залізничного транспорту: досьє на Михайла Чепцова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Різко зросла активність і на Костянтинівському напрямку, де загалом зупинили 22 штурми. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 66 наступальних дій армії рф, що на такому ж рівні, як вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 14 жовтня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 35 штурмів противника. Окупанти атакували в бік Білицького, Дорожнього, Нового Донбасу, Чернігівки, Світлого, Добропілля, Новогришиного, Гулівого, Сергіївки, Мирного, Молодецького, Муравки та Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку окупанти атакували 22 рази, що на 10 більше, ніж вчора. Вони намагалися просунутись у районі Костянтинівки та в бік Новоселівки, Миколайпілля, Новопавлівки, Торецького, Грузького, Вільного та Молодецького.

На Лиманському напрямку минулої доби російська армія провела сім атак. Окупанти намагалися вклинитися в українську оборону в напрямку Колодязів, Лимана та неподалік Масляківки.

На Слов’янському напрямку росіяни намагалися просунутись у районі Кривої Луки. Загалом минулої доби тут відбулось два боєзіткнення.

На Краматорському напрямку противник наступальних дій не проводив.

Втрати рф за 14 жовтня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 14 жовтня російська армія втратила:

• близько 1 880 військових;
• 2 бойові броньовані машини;
• 38 артилерійських систем;
• 4 РСЗВ;
• 3 засоби ППО;
• 4 наземні робототехнічні комплекси;
• 1 308 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 535 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

Понад 4 тисячі людей евакуювалися з Донеччини від початку жовтня: скільки мешканців залишаються в області

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!