Міністерство соціальної політики України планує запустити новий вид допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО) — субсидію на оренду житла. Очікується, що ініціатива запрацює в червні цього року.

Про це повідомляє Мінсоцполітики.

Субсидія на оренду житла для ВПО

На першому етапі запровадження субсидії на оренду планується лише для ВПО. У подальшому цей інструмент підтримки може запрацювати і для інших громадян, які потребуватимуть такої допомоги від держави.

Розмір субсидії враховуватиме вартість оренди у певному регіоні або населеному пункті країни. Адже ціна на оренду у Києві, Миколаєві, на Закарпатті чи у невеликому населеному пункті суттєво відрізняється. Так, за даними дослідження аналітичної компанії CEDOS, ціни на житло:

• в Києві на 22% (до 8,4 тисяч гривень за однокімнатну квартиру) вищі за середні по країні;
• у Миколаєві та Миколаївському регіоні — нижчі на 30-35% (не перевищують 4,5 тисяч гривень);
• на Закарпатті — вищі у 2,5 рази порівняно з середніми по країні (досягаючи 17 тисяч гривень за однокімнатну квартиру). 
• найнижчі ціни в Чернігівському, Сумському, Харківському та Херсонському регіоні і становлять в діапазоні від 2,8 до 4,4 тисяч гривень за однокімнатну квартиру.

Відтак, субсидія на оренду буде враховувати різницю у вартості житла. Крім того, розмір субсидії залежатиме від:

• кількості осіб у родині, яка орендує житло;
• доходів домогосподарства;
• спроможності оплачувати рахунки за оренду самостійно.

Чим нижчими є доходи родини, тим вищий відсоток вартості оренди покриватиме субсидія.

Наразі проєкт рішення про таку допомогу погоджується в середині Кабінету Міністрів України. Очікується, що після затвердження рішення Уряду вже з червня ВПО зможуть скористатися новим інструментом підтримки.

Читайте також:

• Як ВПО оформити житлову субсидію в 2024 році: інструкція
• Що потрібно знати ВПО про виплати з 1 березня: детальне пояснення
• Субсидія на комуналку: як її отримати на опалювальний сезон 2023-2024, інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм дій для врегулювання конфлікту інтересів під час проходження військової служби.

Про це повідомили в Міноборони.

Дії у разі конфлікту інтересів під час виконання наказу

Законопроєкт регламентує права та обов’язки військовослужбовців у ситуаціях, коли виконання отриманого наказу спричиняє конфлікт інтересів. Згідно з новими нормами, військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення цього факту.

Після отримання повідомлення командир, який віддав наказ, зобов’язаний вжити заходів для врегулювання ситуації. У випадку, коли підлеглий доповідає про конфлікт через наказ вищого керівництва, його безпосередній командир передає інформацію старшому командиру для подальшого вирішення.

Якщо посада військовослужбовця не передбачає наявності безпосереднього керівника, він має доповісти Національному агентству з питань запобігання корупції або іншому визначеному законом органу. За умови виникнення конфлікту інтересів під час роботи в колегіальному органі, повідомлення направляється безпосередньо цьому органу або НАЗК.

Антикорупційні обмеження та контроль

Документ закріплює обов’язок командирів контролювати дотримання підлеглими правил запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Усі військовослужбовці зобов’язані не вчиняти корупційних правопорушень та діяти згідно із Законом “Про запобігання корупції”.

Законопроєкт також фіксує перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження. Вони стосуються таких аспектів:

• використання службового становища;
• одержання подарунків;
• сумісництва;
• спільної роботи близьких осіб.

Аналогічні антикорупційні обмеження встановлюються для голів та членів військово-лікарських комісій і медико-соціальних експертних комісій.

Читайте також:

Психологічна допомога ветеранам в Україні: де отримати безоплатну підтримку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Базові показники для розрахунку

З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:

• мінімальна заробітна плата — 9 546 гривень (замість 8 647 гривень у 2026 році);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).

Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп

Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:

• єдиний податок — 369,1 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).

Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:

• єдиний податок — 1 909,2 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні.

Умови для підприємців 3 групи

Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.

Нові граничні обсяги доходів

Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:

• 1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
• 2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
• 3 група (1 167 мінімальних зарплат) — 11 140 182 гривні.

Перспективи реформування та впровадження ПДВ

До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.

Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.

Читайте також:

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!