“Ворота Донбасу” з іменами воїнів ЗСУ зафарбували: деталі

Семаковська Тетяна 13:27, 15 Квітня 2024
Стела Донецька область
Стела, Донецька область / фото ДСНС

На в’їзді в Донецьку область раніше можна було побачити стелу, на якій військові ЗСУ та волонтери залишали свої надписи. Це стела є своєрідною візитівкою області, адже багато імен та прізвищ, які на ній були залишені — стали посмертними, бо чимало з воїнів, які залишили ці надписи — загинули. Днями стало відомо, що стелу зафарбували. Волонтерка, яка допомогала фарбувати стелу зазначила, що стела не є Меморіалом.

Що відомо про цей інцидент — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Стела Донецька область

При в’їзді до будь-якої області України перше, що зустрічає людина — це стела з надписом. У Донецьку стела була пробита ворожими кулями, потрощена та підписана десятками військових, які захищали та захищають державні кордони. Тут часто фотографувалися волонтери та військові. Стела була значимою пам’яткою, бо попри постійні ворожі обстріли вона залишалась.

Що відомо про тих, хто пофарбував стелу

Днями стало відомо, що стелу пофарбували, тож всі надписи, які були на ній, тепер під шаром фарби. Канал “tp.pokrovsk” в Instagram пише, що до оновлення стели долучилися:

  • Вікторія Чорногор;
  • Олег Боровик;
  • Анатолій Шахов;
  • Констянтин Деревинський.
Нова стела Донеччина

У ролику, який був опублікований в Instagram помітно, що люди, які фарбували стелу, перед тим частково змили з неї надписи. Оновлена стела вкрита шаром синьої фарби. У коментарях під відео є обурливі дописи від користувачів.

“А навіщо це було робити? На цій стелі була історія, скільки людей залишили на ній свої надписи, зірки, військові, може хтось на ній залишився назавжди… взяти все зідрати і зафарбувати… ну це якось дивно…”, — пише користувач Олексій Оксенчук.

Його слова підтримали реакціями понад 1000 користувачів.

Редакція звернулася до Вікторії Чорногор за коментарем, але відповіді наразі ми не отримали. Водночас на сторінці дівчини ми побачили чимало дописів про допомогу військовим. Волонтерка регулярно публікувала пости про збори, підтримку воїнів тощо.

У дописі під відео з фарбуванням стели Вікторія Чорногор написала наступне:

“Дякуємо всім хто підтримує і розуміє, що Стела — це не меморіал, Стела — це обличчя в першу чергу! Ця стела слава Богу не бере участь в бойових діях і надписи благодійних організацій і доставки піци ну так собі. Меморіали так це памʼять, прапори які дуже гарно зробили це памʼять і тепер дуже доповнюють пофарбовану стелу.

Звісно кожний має свою власну думку і має повне право, але зрозуміють тільки жителі Донеччини, для яких важливо мирне небо зараз і життя, а Стела яка тепер має дуже гарний вигляд — нагадування того, що Донбас — це серце України”, — написала волонтерка.

Реакція на оновлену стелу

Чимало користувачів написали, що стелу не варто було фарбувати, адже це пам’ять. Відреагували на оновлення й військові. Доброволець 24 ОШБ “Айдар” Станіслав Бунятов пише, що на стелі було багато підписів загиблих бійців.

“Пацани, “ворота Донбасу” оновили і пофарбували свіжою фарбою. Кожен хто їде, має залишити там свій підпис! Шкода … там було багато підписів від бійців, які загинули. Ініціатива — дно”, — пише військовий.

Фотограф Костянтин Ліберов у своєму Instagram пише, що не варто було чіпати стелу. Загалом чимало відгуків є негативними, але є також коментарі, де підтримують оновлення стели.

Волонтер Ігор Лачен залишив негативний коментар щодо стели, також публічно відреагувала на інцидент журналіста та ведуча Раміна Есхакзай. Вона висловила невдоволення.

Фотограф Костянтин Ліберов у своєму Instagram пише, що не варто було чіпати стелу. Загалом чимало відгуків є негативними, але є також коментарі, де підтримують оновлення стели.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Команда жінок з Миргорода шиє адаптивний одяг для поранених військових: історія волонтерок

Валентина Твердохліб 18:00, 26 Листопада 2025
адаптивний одяг

На Полтавщині працює команда волонтерок, які шиють адаптивний одяг для поранених військових. Це різні види речей та нижня білизна на липучках, які є зручними для носіння у період реабілітації та післяопераційного відновлення, в тому числі й людям з ампутаціями. Працюють волонтерки власним коштом за підтримки небайдужих, а свій одяг передають у стабілізаційні пункти і лікарні, зокрема і для воїнів, які виконують бойові завдання на Донеччині.

З чого починався та як працює Миргородський громадський колектив “Шиття без меж”, розповіла волонтерка Ірина Ковіта.

Ідея виникла після курсів шиття

У місті Миргород на Полтавщині працює команда швачок, які шиють адаптивний одяг для військових. Працюють волонтерки вже рік. Розпочали свою роботу після курсів шиття.

“Я вела курси крою та шиття, і по закінченні курсу дівчатка хотіли продовження. Я сказала: “Є потреба в білизні для військових, якщо хочете, можемо шити білизну”. Всі погодились і так ми вже рік шиємо адаптивний одяг”, — розповіла Ірина Ковіта.

Загалом у команді є 10 волонтерок. Кожна з них займається своїм процесом — хтось кроїть вироби, хтось їх шиє, а хтось пере і прасує вже готовий одяг.

“У нас є жіночка, яка забирає готові вироби, пере і прасує, щоб вони вже чисті відправлялись. Я і ще одна жінка кроїмо, робимо заготовки. А решта семеро жінок шиють. Весь процес у нас розділений, як на фабриці. Хтось якісь деталі робить, хтось потім все разом зшиває, липучки пришиває, а хтось потім забирає прати. Весь процес розділений серед команди, щоб воно було максимально швидко. Кожен робить свій функціонал”, — розповідає волонтерка.

Половина з команди — це жінки, які залишились після курсів. Решта приєднались пізніше. Свою команду волонтерки назвали Миргородським громадським колективом “Шиття без меж”. Вони об’єднані прагненням допомагати військовим, а також мають певний терапевтичний ефект від роботи. Адже більшість волонтерок — це дружини і матері військових. Деякі з них — жінки, що втратили чоловіка або сина на війні.

“Це не тільки допомога військовим, це дещо більше. Це об’єднаний колектив, який спілкується і поза межами роботи. Це ще й допомога жінкам: хтось втратив сина, хтось чоловіка… і ця робота — це ще така собі група моральної підтримки, де ти можеш і допомагати іншим, і отримати підтримку серед таких жінок, як ти”, — каже Ірина Ковіта.

Що таке адаптивний одяг і кому він потрібен?

Основний вид виробів, які виготовляє миргородський колектив “Шиття без меж” — це адаптивний одяг для поранених військових. В асортименті є штани, шорти, футболки, лонгсліви та нижня білизна. Весь цей одяг на липучках, тому його комфортно одягати пораненим, в тому числі з ампутаціями та лежачим хворим.

“Це звичайний одяг, але він адапований під різні види поранень, ампутації ніг чи рук. Ми робимо розрізи по бокових швах або по плечових швах, робимо туди вставочки і пришиваємо липучки. Тому цей одяг можна вдягати і знімати з пораненого з максимальним комфортом. Робимо ми одяг двостороннім. Наприклад, якщо у людина ліва нога ціла, а права частково або повністю ампутована, то ми все одно робимо штани і на праву, і на ліву сторону, щоб вони розстібалися з двох боків. Тому що, як зазвичай показує практика, таким людям підійматися і натягувати на іншу здорову ногу штани не дуже зручно. Також цей одяг зроблений для максимального комфорту лежачих людей. У таких випадках під пораненого підстилається нижня частина одягу, зверху накривається іншою і защеплюється на липучки”, — розповідає Ірина Ковіта.

Своїм одягом волонтерки забезпечують стабілізаційні пункти і медичні заклади, де військові проходять лікування. Також закривають особисті запити від людей, чиї рідні постраждали на фронті. На сьогодні команда має сформований перелік місць, куди відправляють свої вироби. Серед них і ті, де проходять лікування бійці з Донеччини.

Також в асортименті є подушки, які адаптовані для людей з пораненнями.

“Це подушки у формі кісточок, вони дуже комфортні. Завдяки своїй формі їх легко покласти під руку, ногу, шию”, — каже Ірина Ковіта.

адаптивний одяг
Подушки-кісточки / фото надане героїнею

За словами Ірини Ковіти, попит на адаптивний одяг великий. Щотижня волонтерки відправляють близько 30-40 одиниць одягу.

“У нас був випадок, що нам телефонують і кажуть: “Дайте хоч три штуки, хоч чотири, хоч п’ять, все що є у вас, надішліть, будь ласка, терміново, бо вісім хлопців лежать роздягнені”. Бо неможливо вдягти звичайний одяг, якщо, наприклад, нога у спицях. Що ж ти туди натягнеш? Тому в нас був такий період, коли швидко доводилось все відшивати і відправляти, бо хлопців не було як одягнути для перевезення в лікарню”, — згадує волонтерка.

Адаптивний одяг / фото надане героїнею

Де беруть тканину та чи приймають допомогу від людей?

Ірина Ковіта каже, що колектив має потребу в тканині. Адже адаптивний одяг хоч і має великий попит, його переважно не перуть після операцій, а викидають.

Через великий попит є і великі витрати тканини й фурнітури. Закуповують їх волонтерки власним коштом за донати небайдужих людей.

В асортименті є шорти, штани, футболки і лонгсліви / фото надане героїнею

“Раз ми відкривали банку, назбирали приблизно 65 тисяч з хвостиком. На всі ці кошти ми закупили тканину і липучку. Все це коштовно зараз, на жаль. Також кидали запит, що люди можуть надіслати нам тканину. Тоді дуже багато людей відгукнулись, але ми вже все відшили. Зараз у нас є свої постачальники, але тканина дуже швидко розходиться. Наприклад, нам допомагала місцева швейна фабрика, віддавали свої залишки. В рулоні було 66 метрів і ми його за два понеділка скроїли, рулона немає”, — розповідає Ірина Ковіта.

Волонтерки також приймають звичайний одяг, переробляючи його в адаптивний. Однак беруть у роботу лише одяг у гарному стані, зношені речі чи з секонд-хенду не приймають. Кажуть, що для захисників роблять лише якісний одяг, який не зіпсується при першому ж використанні.

“Нам з Полтави надсилали величезні коробки одягу. Це був новий одяг, мабуть якісь залишки з гуманітарної допомоги. І ми адаптували його: розрізали футболки по плечових швах, розрізали штани, шорти і пришивали туди готові вставки і липучку. Тому також можна, якщо у людей є якісь речі, навіть хай це не нові, але в гарному стані, то ми можемо їх взяти й адаптувати для поранених”, — каже волонтерка.

Футболка на липучках / фото надане героїнею

Як допомогти Миргородському громадському колективу “Шиття без меж”

Зараз волонтеркам дуже потрібна тканина, бажано бавовняна. Підходить будь яка, навіть з візерунками. Також можна надіслати одяг у гарному стані для подальшої адаптації.

Якщо ви бажаєте допомогти волонтеркам, відправляйте тканини та одяг за адресою: місто Миргород, відділення “Нової пошти” №2 або №1 (вантажне). Посилку відправляйте на ім’я Ірини Ковіти, телефон: +380 (50) 511 2531.

Також можете відправляти Укрпоштою за індексом 37604.

Крім цього, волонтерки збирають кошти на тканину для адаптивної білизни. Долучайтесь, надсилаючи кошти в конверт ПриватБанку (номер картки конверта: 5168 7521 3793 1260).

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки дітей залишаються у громадах із примусовою евакуацією на Донеччині

Семаковська Тетяна 17:10, 26 Листопада 2025
Евакуація цивільних / фото Facebook Торецької МВА

На підконтрольній частині Донеччини залишаються 12 770 дітей, евакуація з регіону триває. У зонах активних бойових дій діти відсутні. Водночас у районах, де оголошена обов’язкова примусова евакуація, досі перебувають 457 дітей з 385 сімей.

Про це під час брифінгу 26 листопада повідомила Юлія Рижикова, начальниця Служби у справах дітей Донецької ОВА.

Евакуація дітей на Донеччині

На території області залишаються проживати 12 770 дітей, евакуація триває.

З зон активних бойових дій дітей евакуювали. Водночас у районах, де оголошена обов’язкова примусова евакуація, досі перебувають 457 дітей з 385 сімей. Більшість, а саме 453 дитини – залишаються в місті Дружківка. Ще 4 дитини проживають у селищі Комишуваха Краматорської громади, яку нещодавно включили до переліку територій із примусовою евакуацією.

За цей тиждень евакуювали 61 дитину

Протягом останнього тижня в межах примусової евакуації вдалося вивезти:

  • 3 дітей із села Завидове-Кудашове;
  • 45 дітей з Дружківки;
  • 13 дітей із Комишувахи.

Загалом евакуйовано 61 дитину з 45 сімей. Юлія Рижикова зазначила, що з родинами проводять роз’яснювальну роботу. Якщо батьки відмовляються евакуювати дітей, то влада може ухвалити рішення про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, щоб гарантувати безпеку неповнолітніх.

Начальник відділу департаменту цивільного захисту Дмитро Петлін повідомив, що:

  • з початку повномасштабного вторгнення з Донеччини евакуювали    1 316 600 людей, з них 201 600  діти;
  • близько 300 дітей за цей тиждень виїхали зі своїх місць проживання (не всі  за межі області).

Контакти для евакуації

Звернення на евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

адаптивний одяг
Історії

Команда жінок з Миргорода шиє адаптивний одяг для поранених військових: історія волонтерок

На Полтавщині працює команда волонтерок, які шиють адаптивний одяг для поранених військових. Це різні види речей та нижня білизна на липучках, які є зручними для […]

Скільки дітей залишаються у громадах із примусовою евакуацією на Донеччині

На підконтрольній частині Донеччини залишаються 12 770 дітей, евакуація з регіону триває. У зонах активних бойових дій діти відсутні. Водночас у районах, де оголошена обов’язкова […]

Вадим Філашкін

Філашкін прокоментував справу НАБУ щодо розкрадання на Донеччині 140 млн грн

Сьогодні НАБУ повідомило про підозру п’ятьом учасникам організованої групи, яких підозрюють у привласненні коштів, призначених для забезпечення тепло- та водопостачання прифронтових територій Донеччини, йдеться про […]

ССО показали вуличні бої в Покровську: до 100 окупантів зосередилися в районі залізниці

Сили спеціальних операцій (ССО) Збройних сил України оприлюднили відео рейдових дій на північних околицях Покровська. На кадрах видно зачистки багатоповерхівок, засідки та вуличні бої з […]

140 млн грн на тепло і воду зникли: екскерівника департаменту ДонОДА та спільників підозрюють у корупції

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і  Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про викриття злочинної групи, яку, за версією слідства, очолював екскерівник Департаменту житлово-комунального господарства Донецької […]