“Ворота Донбасу” з іменами воїнів ЗСУ зафарбували: деталі

Семаковська Тетяна 13:27, 15 Квітня 2024
Стела Донецька область
Стела, Донецька область / фото ДСНС

На в’їзді в Донецьку область раніше можна було побачити стелу, на якій військові ЗСУ та волонтери залишали свої надписи. Це стела є своєрідною візитівкою області, адже багато імен та прізвищ, які на ній були залишені — стали посмертними, бо чимало з воїнів, які залишили ці надписи — загинули. Днями стало відомо, що стелу зафарбували. Волонтерка, яка допомогала фарбувати стелу зазначила, що стела не є Меморіалом.

Що відомо про цей інцидент — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Стела Донецька область

При в’їзді до будь-якої області України перше, що зустрічає людина — це стела з надписом. У Донецьку стела була пробита ворожими кулями, потрощена та підписана десятками військових, які захищали та захищають державні кордони. Тут часто фотографувалися волонтери та військові. Стела була значимою пам’яткою, бо попри постійні ворожі обстріли вона залишалась.

Що відомо про тих, хто пофарбував стелу

Днями стало відомо, що стелу пофарбували, тож всі надписи, які були на ній, тепер під шаром фарби. Канал “tp.pokrovsk” в Instagram пише, що до оновлення стели долучилися:

  • Вікторія Чорногор;
  • Олег Боровик;
  • Анатолій Шахов;
  • Констянтин Деревинський.
Нова стела Донеччина

У ролику, який був опублікований в Instagram помітно, що люди, які фарбували стелу, перед тим частково змили з неї надписи. Оновлена стела вкрита шаром синьої фарби. У коментарях під відео є обурливі дописи від користувачів.

“А навіщо це було робити? На цій стелі була історія, скільки людей залишили на ній свої надписи, зірки, військові, може хтось на ній залишився назавжди… взяти все зідрати і зафарбувати… ну це якось дивно…”, — пише користувач Олексій Оксенчук.

Його слова підтримали реакціями понад 1000 користувачів.

Редакція звернулася до Вікторії Чорногор за коментарем, але відповіді наразі ми не отримали. Водночас на сторінці дівчини ми побачили чимало дописів про допомогу військовим. Волонтерка регулярно публікувала пости про збори, підтримку воїнів тощо.

У дописі під відео з фарбуванням стели Вікторія Чорногор написала наступне:

“Дякуємо всім хто підтримує і розуміє, що Стела — це не меморіал, Стела — це обличчя в першу чергу! Ця стела слава Богу не бере участь в бойових діях і надписи благодійних організацій і доставки піци ну так собі. Меморіали так це памʼять, прапори які дуже гарно зробили це памʼять і тепер дуже доповнюють пофарбовану стелу.

Звісно кожний має свою власну думку і має повне право, але зрозуміють тільки жителі Донеччини, для яких важливо мирне небо зараз і життя, а Стела яка тепер має дуже гарний вигляд — нагадування того, що Донбас — це серце України”, — написала волонтерка.

Реакція на оновлену стелу

Чимало користувачів написали, що стелу не варто було фарбувати, адже це пам’ять. Відреагували на оновлення й військові. Доброволець 24 ОШБ “Айдар” Станіслав Бунятов пише, що на стелі було багато підписів загиблих бійців.

“Пацани, “ворота Донбасу” оновили і пофарбували свіжою фарбою. Кожен хто їде, має залишити там свій підпис! Шкода … там було багато підписів від бійців, які загинули. Ініціатива — дно”, — пише військовий.

Фотограф Костянтин Ліберов у своєму Instagram пише, що не варто було чіпати стелу. Загалом чимало відгуків є негативними, але є також коментарі, де підтримують оновлення стели.

Волонтер Ігор Лачен залишив негативний коментар щодо стели, також публічно відреагувала на інцидент журналіста та ведуча Раміна Есхакзай. Вона висловила невдоволення.

Фотограф Костянтин Ліберов у своєму Instagram пише, що не варто було чіпати стелу. Загалом чимало відгуків є негативними, але є також коментарі, де підтримують оновлення стели.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Серце розривається, коли хтось кличе на допомогу”: історія волонтера з Донеччини Богдана Зуякова

Семаковська Тетяна 16:10, 28 Квітня 2026

До початку повномасштабного вторгнення Богдан Зуяков професійно займався армреслінгом, брав участь у змаганнях та здобував нагороди. Проте реалії війни змусили змінити спортивний зал на небезпечні маршрути Донеччини. Сьогодні він — волонтер, який щодня ризикує життям, вивозячи людей з-під обстрілів у найгарячіших точках.

Про складні рішення, страх, втрату побратимів, евакуацію тварин та мрію стати мером Краматорська редакції Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков, волонтер з Краматорська.

Спорт на паузі: як почався шлях волонтера

Рішення стати на захист свого міста та допомагати людям було прийняте миттєво. За словами Богдана Зуякова, вже 25 лютого 2022 року, побачивши допис у соціальних мережах про потребу в людях, він долучився до побудови блокпостів та укріплення адміністративних будівель мішками з піском.

В той момент я намагався міксувати життя волонтерське і спорт, але десь через місяць я розумів, що волонтерська діяльність забирає надзвичайно багато сил, часу і просто сил не вистачало. Був вимушений трішки відкласти спорт на другий план, що для мене було дуже важке рішення, болюче“, — згадує волонтер.

Він зізнається, що й досі відчуває біль через неможливість жити звичайним життям, проте пріоритетом залишається допомога людям.

Чому саме Донеччина

Богдан Зуяков під час евакуації / фото з особистого архіву героя

Попри те, що лінія фронту невпинно наближається до Краматорська — рідного міста волонтера, Богдан Зуяков залишається у рідному регіоні. Його мотивація проста: дім — це місце, де він виріс, а ресурси кожної людини є обмеженими.

В цілому мені хочеться допомогти всім, але я розумію, що мої ресурси обмежені. На жаль, я не супергерой, який може допомогти всьому світу. Тому я свідомо розумію, що я не можу допомогти всюди: їхати на Херсонщину, їхати на Сумщину. Я допомагаю тут, тому що мого ресурсу вистачає тільки на допомогу тут“, — пояснює він.

Волонтерство для Богдана Зуякова — це не стільки обов’язок перед іншими, скільки внутрішня потреба та борг перед самим собою. 

Не кожен може рятувати людей, віддавати всього себе цьому. Можливо, це захворювання в нас таке, я не знаю“, — додає він.

Страх і “чуйка”: поїздки на межі життя та смерті

Кожна поїздка за людьми — це величезний ризик. Спочатку волонтерам доводилося їздити у звичайних автомобілях без броні та систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). Згодом кожна вилазка стала мініатюрною операцією, зі зброєю та іншими важливими речами для запобігання дронам. На питання про те, як вдається долати страх, чоловік відповідає відверто — страх нікуди не зникає.

Нам страшно кожен раз. В якісь моменти цей страх є індикатором того, що може щось відбутися. Як така назва “чуйка”, вона завжди присутня, і ми намагаємося її слухати. Якщо нам щось внутрішнє відчуття каже, що не треба їхати, ми, наприклад, не їдемо. Страшно. Боремось. Та й їдемо, куди діватись“, — розповідає рятувальник.

Найважча місія: пішки крижаною Костянтинівкою

Констянтинівка / фото Стерненко

Евакуація часто вимагає надлюдських зусиль. Найважчим як фізично, так і морально епізодом за ці роки волонтер називає піший похід у Костянтинівку за трьома людьми, серед яких була маломобільна жінка.

Йти фізично було важко, тому що ожеледиця, тому що після поранення настільки багато часу пройшло, рани ще бентежать досі. І морально це було важко повертатись в те місце, де тебе майже могли вбити“, — ділиться він.

Ця операція відбувалася у супроводі військових, з чіткими інструкціями та командами. Саме після неї команда переглянула підходи до власної безпеки: волонтери почали використовувати кращі бронежилети та засоби РЕБ проти ворожих дронів, ставши за рівнем екіпірування схожими на військових.

“Чорний список” відмовників

Богдан Зуяков / фото з особистого архівку героя

Одним із найболючіших аспектів роботи є ситуації, коли люди в останню мить відмовляються виїжджати з-під обстрілів, наражаючи екіпаж на марну небезпеку. У таких випадках волонтери формують так званий “чорний список” адрес.

В такий момент я відчуваю тільки те, що хочеться максимально швидко звідси звалити і не загинути заради цього. Співчуття до таких людей, які відмовилися… можливо, і немає. Тому що вони свідомо мені в очі сказали свій вибір. Це максимальна зневага до інших волонтерів“, — різко, але справедливо зазначає Богдан Зуяков. Він наголошує, що життя волонтерів також має цінність, і ризикувати ним вдруге заради тих, хто знехтував їхньою безпекою, вони не будуть.

Евакуація тварин

Особливе місце в евакуаційних місіях займає порятунок домашніх тварин. Для команди волонтерів життя беззахисних котів та собак є не менш важливим. Вони завжди переконують господарів забирати улюбленців із собою.

Я краще викину ту одну сумку з непотребом якимось, але ми заберемо собачку і котика. Для мене дивно чути, коли питають: “А ви заберете собачку?”. Ми вивозимо сім’ю. В сім’ї, якщо є котик, собачка – це член сім’ї“, — підкреслює Богдан Зуяков. 

Водночас він з болем визнає, що ті тварини, яких люди свідомо залишають у гарячих точках на кшталт Костянтинівки, переважно приречені на загибель.

Емоційне вигорання та втрата побратима

Постійне перебування в екстремальних умовах накладає важкий відбиток на психіку. Волонтери зізнаються, що стали більш черствими, а війна перетворилася на рутину. Зберегти баланс допомагає чітке розмежування: виїхавши з-під обстрілу, вони залишають усі страшні спогади саме там.

Проте деякі рани не гояться. Чотири місяці тому під час чергової місії їхній автомобіль потрапив під удар, внаслідок якого загинув волонтер В’ячеслав.

До сьогоднішнього дня навіть не доторкнувся знов до тої машини, хоча вона стоїть. Просто не можу знайти в собі сили підійти навіть до машини. Війна надзвичайно сильно нас вимотала, ніяких сил немає взагалі це все продовжувати. Відновлюватись, я б сказав, що ми не відновлюємося. Ми просто, як роботи в чомусь. Працюємо, робимо все на максимум і надіємося, що все ж таки це пошвидше закінчиться“, — відверто розповідає волонтер.

Плани після війни

Незважаючи на тотальну втому, Богдан Зуяков чітко бачить своє майбутнє після того, як потреба у щоденних ризикованих евакуаціях зникне. Він мріє більше не жахатися звуків дронів чи ракет.

Я хотів би повернутися до спорту. Я хочу себе реалізувати ще. А в цілому, глобально, мені б хотілося бути мером Краматорська, якщо він буде цілий і не окупований. Це взагалі чудово“, — ділиться планами волонтер.

Навіть якщо політична кар’єра не складеться, він планує продовжувати гуманітарну діяльність, адже попереду — зворотна евакуація, відбудова та психологічна допомога населенню. “Я хочу бути корисним людям”, — підсумовує він свою головну життєву місію.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські Су-27 завдали удару по росіянах у Родинському: відео

Семаковська Тетяна 14:30, 28 Квітня 2026
Удар по росіянах / скриншот з відео

Українські бойові літаки Су-27 здійснили атаку по місцю зосередження російської піхоти в населеному пункті Родинське, що на Донеччині. Для ураження живої сили противника пілоти Повітряних сил ЗСУ використали дві керовані плануючі авіабомби GBU-62.

Про це повідомили у блозі бійців Повітряних сил ЗСУ “Соняшник”.

Атака ЗСУ по позиціях росіян у Родинському

Бійці ЗСУ знищили місце скупчення окупантів. Ворог знаходився в одній з будівель.

У дописі зазначається, що ситуація на цій ділянці фронту вкрай напружена — російські підрозділи змогли суттєво зайти в будівлі.

Інколи дистанція між козаками і окупантами тут визначається стіною квартири, тож такі скиди це ювелірна робота“, — зазначається в дописі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

“Серце розривається, коли хтось кличе на допомогу”: історія волонтера з Донеччини Богдана Зуякова

До початку повномасштабного вторгнення Богдан Зуяков професійно займався армреслінгом, брав участь у змаганнях та здобував нагороди. Проте реалії війни змусили змінити спортивний зал на небезпечні […]

Українські Су-27 завдали удару по росіянах у Родинському: відео

Українські бойові літаки Су-27 здійснили атаку по місцю зосередження російської піхоти в населеному пункті Родинське, що на Донеччині. Для ураження живої сили противника пілоти Повітряних […]

Бахмутські сім’ї з дітьми можуть отримати 5000 гривень допомоги: як правильно подати заявку

Для переселенців з Бахмутської громади запрацювали оновлені правила отримання грошової підтримки. В межах затвердженої “Програми підтримки та інтеграції внутрішньо переміщених осіб на 2026–2027 роки” місцеві […]

Важливо

Скільки грошей та допомоги отримали бахмутяни у I кварталі

Бахмутська міська військова адміністрація відзвітувала за перший квартал 2026 року. Зокрема, в ньому йдется про те, що МВА надала грошову допомогу бахмутянам на суму близько […]

Росіяни просунулися поблизу Костянтинівки — Генштаб

Росіяни йдуть у наступ на всіх напрямках Донеччини, зокрема поблизу міста Костянтинівка. Саме на цій ділянці їм вдалося досягти оперативного просування. Більше деталей про те, […]