Вже кілька днів шириться інформація про спалах гепатиту А на території Вінницької області. Тут підтвердили понад 200 випадків. Трапляються поодинокі випадки й в інших областях України. Ми вирішили дізнатися у бахмутської фахівчині, чим зараз хворіють бахмутяни та коли слід звертатися до лікаря, якщо ви маєте симптоми гепатиту А.
Редакція поговорила із заступницею головного лікаря КНП “ЦПМД м.Бахмута” Оленою Сологуб.
Чи хворіють бахмутяни на гепатит А
Жовті скельця очей є ознакою гепатиту / Вікіпедія
Гепатит А — це гостра інфекційна хвороба з ураженням печінки, яка передається фекально-оральним шляхом. Її ще часто називають хворобою немитих рук, але гепатит А передається також через інфіковану їжу чи воду.
Про спалахи гепатиту в Україні спочатку стало відомо у Вінницькій області, тут зафіксували близько 262 випадки. Говорити про спалахи хвороби в інших областях рано, адже траплялися тільки одиничні фіксації захворювання, які є в межах норми.
Поширювалася інформація також про спалах хвороби у Києві, однак ця інформація виявилася невірогідною. Лікарка Олена Сологуб повідомляє, що бахмутяни, які перебувають на обліку у столичних філіях релокованої Бахмутської лікарні, не зверталися до медиків із симптомами гепатиту А. Однак, небезпечним зараз є COVID-19.
Щеплення / фото з відкритих джерел
Фіксуємо захворювання на COVID-19, є випадки захворювання бахмутян по Києву та Дніпру. У наших лікарнях є безоплатні тести на виявлення хвороби. Вакцини також будуть, але якщо людина вже звертається хворою, то щеплення робити пізно. Ми видаємо безплатно протиковідний препарат “Молнупіравір”. Його немає в аптеках, ми роздаємо його за призначенням. Наразі він у нас закінчився, але очікуємо новий розподіл партії від Департаменту МОЗ. Цей препарат дуже ефективний,
Олена Сологуб // сімейний лікар з Бахмута
Вакцина Pfizer BioNTech / фото з відкритих джерел
Пані Олена каже, що у Києві вже є 14 випадків захворювання на COVID-19 серед бахмутян.
У Дніпрі до місцевої філії за адресою проспект Мануйлівський, 5 вже замовили вакцину Pfizer BioNTech від COVID-19. Вакцину привезуть орієнтовно через два тижні на замовлення Донецького обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ.
У столичній філії наразі вакцини немає, але це питання вирішується. Головна складність тут у тому, щоб дізнатися, звідки лікарня може поставити вакцину, адже їхати за нею у Донецьку область з Києва недоцільно. Довга дорога може порушити рекомендований холодовий ланцюг для препарату.
Людей закликають вакцинуватися. Зробити це можна незалежно від місця проживання чи декларації з лікарем, ви можете звернутися до найближчого центру вакцинації чи медзакладу.
Що робити, якщо у вас є симптоми гепатиту А?
При появі перших симптомів хвороби, варто обов’язково звернутись до сімейного лікаря. Ознаки гепатиту А наступні:
загальна слабкість;
нудота;
жовтушність очей та шкіри;
темна сеча;
світлий кал.
Якщо у родині вже є підтверджений випадок гепатиту А й у вас є схожа симптоматика, зверніться до фахівця за консультацією. Медик визначить, чи точно ви хворієте та скерує на необхідні обстеження потрібно, адже вказані вище симптоми можуть бути ознакою не тільки цієї хвороби.
Контакти бахмутських медустанов
Бровари — вулиця Київська, 177, Київська область. Номери: +38 (067) 114 4108, +38 (050) 060 3990, + 38 (067) 117 0181;
Україна втрачає абітурієнтів з ТОТ / фото ілюстративне
Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ).У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.
Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.
Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації.
Тривожна статистика: Україна втрачає молодь
Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.
“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.
Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.
“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.
Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?
Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.
Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).
За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.
“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.
Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ
Валентина Потапова / фото “Альменда”
Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.
Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.
Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.
Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?
Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).
За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:
безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).
Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.
“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.
Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.
Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот
Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.
Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.
Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.
Університети-переселенці
На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.
Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.
“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.
Підсумок Омбудсмана
Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.
“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.
Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:
“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.
Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.
11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.
Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:
+380 (98) 850 0561;
+380 (99) 667 9206;
+380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).
В установі мешканці Бахмутської громади можуть:
актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
отримати витяг із реєстру територіальної громади;
подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
оформити відстрочку від мобілізації;
отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
“Скринінг здоров’я 40+”.
Як отримати консультацію
Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.
Днями у Мінцифри повідомили, що в Україні незабаром планують запровадити Єдиний реєстр домашніх тварин. Згодом кожна тварина буде мати свій електронний ветеринарний паспорт. Редакція запитала […]
У Центрі підтримки бахмутян у Києві, консультують сімейний лікар та педіатр. Про це повідомляє Бахмутська міська рада. Які послуги надають і як планують розвивати спектр […]
Грудне вигодовування оповите міфами. Ірина Галузинська, старша медична сестра амбулаторії з Центру первинної медичної допомоги міста Бахмута, розповіла нашій редакції про те, які міфи існують […]
