Битва за Бахмут триває з серпня 2022 року, за цей час на Бахмутському напрямку українським військовим вдалося вбити близько20 тисяч росіян, а більшість із них — це найманці ПВК Вагнер.
Про це свідчать дані аналітичного порталу Слово і Діло.
Бої за Бахмут: втрати росіян
Битва за Бахмут вважається найкривавішою за час повномасштабної війни, тут й досі точаться бої у місті та на околицях. Ситуація довкола Бахмута стабільно важка.
У травні, американська розвідка припустила, що битва за місто-фортецю обійшлася росії приблизно в 100 тисяч вбитих і поранених. Кількість убитих складає близько 20 тисяч, більша частина з них – це найманці ПВК Вагнер.
Втрати окупантів зростають й надалі, особливо великі вони у спецзагонів, накшталт, “Амбрелла”, членів російського угрупування використовували, як штурмовиків, аби зайти в Бахмут. Відомо, що ценовостворений загін укомплектований бійцями з невиліковними хворобами, такими як ВІЛ-інфекція та гепатит.
Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.
Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.
ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою
У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.
Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.
За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.
У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.
Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.
Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти
У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.
Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.
Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.
За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.
Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242
Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.
Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.
Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.
Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.
Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.
Після звільнення Кліщіївки та Андріївки ЗСУ продовжують закріплювати успіх поблизу Бахмута. Наразі на Бахмутському напрямку, який залишається для росії пріоритетним, тривають запеклі бої в районі […]
На Бахмутському напрямку ситуація залишається напруженою. Під Бахмутом тривають запеклі бої, а ЗСУ продовжують просуватися вперед. Втрата міста-фортеці стане для окупантів серйозним репутаційним ударом. Про […]
Ситуація довкола Бахмута складна. Російські військові оглядачі стверджують, що позиційні бої тривають на північний захід від Бахмута в районі сіл Берхівка, Васюківка та Оріхово-Василівка. У […]
