Битва за Бахмут триває з серпня 2022 року, за цей час на Бахмутському напрямку українським військовим вдалося вбити близько20 тисяч росіян, а більшість із них — це найманці ПВК Вагнер.
Про це свідчать дані аналітичного порталу Слово і Діло.
Бої за Бахмут: втрати росіян
Битва за Бахмут вважається найкривавішою за час повномасштабної війни, тут й досі точаться бої у місті та на околицях. Ситуація довкола Бахмута стабільно важка.
У травні, американська розвідка припустила, що битва за місто-фортецю обійшлася росії приблизно в 100 тисяч вбитих і поранених. Кількість убитих складає близько 20 тисяч, більша частина з них – це найманці ПВК Вагнер.
Втрати окупантів зростають й надалі, особливо великі вони у спецзагонів, накшталт, “Амбрелла”, членів російського угрупування використовували, як штурмовиків, аби зайти в Бахмут. Відомо, що ценовостворений загін укомплектований бійцями з невиліковними хворобами, такими як ВІЛ-інфекція та гепатит.
Росіяни продовжують вести лобові штурми села Гришине, використовуючи рельєф місцевості. Попри це, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі та блокують просування противника.
Про це повідомили представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ.
Бої за Гришине: що відбувається в селі
За даними бійців 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ, російські сили не змогли обійти позиції в селі Гришине, що біля Покровська, а тому перейшли на прямі лобові штурми.
“Атаки тривають щодня із застосуванням піхотних груп та періодичним використанням легкої техніки — квадроциклів, мотоциклів“, — йдеться в повідомленні.
Попри високу активність ворога, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі. Крім того, їм вдалося відбити кілька позицій у населеному пункті.
Власну інформацію представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ доповнили відео, яке демонструє удари по позиціям противника.
Станом на березень 2026 року в Україні під економічними та юридичними обмеженнями Ради національної безпеки і оборони (РНБО) перебувають 12 474 фізичні особи, які є громадянами 77 країн світу. Аналітики YouControl провели дослідження Державного реєстру санкцій та з’ясували, що Донецька область посідає одне з перших місць за кількістю підсанкційних фізичних осіб-підприємців (ФОП), поступаючись лише Криму.
Редакція Бахмут IN.U зібрала ключові факти з аналітичного звіту.
Донеччина у лідерах за кількістю підсанкційних ФОП
Донецька область посідає друге місце в Україні за цим показником — тут зареєстровано 54 підсанкційні підприємці. Регіон поступається лише тимчасово окупованому Криму, де налічується 94 такі ФОПи. Загалом топ-5 виглядає наступним чином:
Крим — 94 особи;
Донецька область — 54
Луганська область — 21;
Київ — 20;
Одеська область — 7.
Щодо сфер діяльності, то 30% таких підприємців (65 осіб) працюють у сфері торгівлі. Ще 31 ФОП залучений до професійної, наукової та технічної діяльності, а 24 підприємці займаються операціями з нерухомістю. Відомо, що у 2025 році до списку потрапили 25 діючих ФОПів, серед яких фігуранти “Міндічгейту” Тімур Міндіч та Олександр Цукерман, а також екснардеп Костянтин Жеваго.
Громадянство: російські паспорти та подвійне підданство
Серед понад 12 тисяч фігурантів списку РНБО абсолютну більшість становлять громадяни російської федерації — 9 242 особи. На другому місці йдуть громадяни України — їх у списку 1 191. Також значну частину складають представники Грузії (282), Ірану (272) та Білорусі (186).
Окрему увагу аналітики звертають на осіб із множинним громадянством:
576 людей мають подвійне громадянство. Найпоширеніша комбінація — паспорти рф та України (501 випадок). За даними YouControl, переважно це жителі тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та Криму;
9 осіб мають потрійне громадянство. Серед них — Лада Фірташ, дружина підсанкційного бізнесмена Дмитра Фірташа;
у 179 осіб дані про громадянство відсутні. До цієї категорії належать колишні народні депутати Віктор Медведчук та Тарас Козак, які були позбавлені українського громадянства.
Терміни дії санкцій
Держава застосовує вісім різних часових проміжків для обмеження діяльності фігурантів реєстру. Статистика строків виглядає так:
10 років — найпопулярніший термін, який застосовано до 7 659 осіб;
5 років — встановлено для 2 257 осіб;
безстрокові обмеження — діють для 1 914 осіб;
50 років — отримали 585 осіб;
30 років — запроваджено проти 7 осіб (шестеро з них є служителями російської православної церкви);
3 роки — отримали 30 осіб.
Крім того, для 8 осіб діють точні терміни до 31 травня 2026 року (через ситуацію в Республіці Південний Судан), а ще 14 перебуватимуть під санкціями до відповідного рішення Ради Безпеки ООН.
Віковий зріз: від 19-річних до довгожителів
Середній вік фізичної особи під санкціями РНБО в Україні становить 54 роки (дані про дату народження відсутні лише у 411 фігурантів).
Найстаршою у списку є 95-річна Любов Рєпа, яка свого часу працювала у виборчій комісії в окупованій Керчі. Наймолодшим фігурантам — Артему Саратовцеву та Владиславу Ніколаєву — виповнилося по 19 років (обмеження проти них ввели у 2023 та 2025 роках відповідно).
Після звільнення Кліщіївки та Андріївки ЗСУ продовжують закріплювати успіх поблизу Бахмута. Наразі на Бахмутському напрямку, який залишається для росії пріоритетним, тривають запеклі бої в районі […]
На Бахмутському напрямку ситуація залишається напруженою. Під Бахмутом тривають запеклі бої, а ЗСУ продовжують просуватися вперед. Втрата міста-фортеці стане для окупантів серйозним репутаційним ударом. Про […]
Ситуація довкола Бахмута складна. Російські військові оглядачі стверджують, що позиційні бої тривають на північний захід від Бахмута в районі сіл Берхівка, Васюківка та Оріхово-Василівка. У […]
