Битва за Бахмут триває з серпня 2022 року, за цей час на Бахмутському напрямку українським військовим вдалося вбити близько20 тисяч росіян, а більшість із них — це найманці ПВК Вагнер.
Про це свідчать дані аналітичного порталу Слово і Діло.
Бої за Бахмут: втрати росіян
Битва за Бахмут вважається найкривавішою за час повномасштабної війни, тут й досі точаться бої у місті та на околицях. Ситуація довкола Бахмута стабільно важка.
У травні, американська розвідка припустила, що битва за місто-фортецю обійшлася росії приблизно в 100 тисяч вбитих і поранених. Кількість убитих складає близько 20 тисяч, більша частина з них – це найманці ПВК Вагнер.
Втрати окупантів зростають й надалі, особливо великі вони у спецзагонів, накшталт, “Амбрелла”, членів російського угрупування використовували, як штурмовиків, аби зайти в Бахмут. Відомо, що ценовостворений загін укомплектований бійцями з невиліковними хворобами, такими як ВІЛ-інфекція та гепатит.
Зустріч з родинами військових у Міністерстві у справах ветеранів / фото сайт Міністерства
Напередодні голосування за оновлений Кабмін з’являються наміри об’єднати в одному відомстві сферу ветеранської політики та питання ВПО. Громадськість висловлює занепокоєння. Об’єднання різних сфер в одному відомстві загрожує розмиванням його функцій.
На можливе об’єднання відреагувала Коаліція ветеранських організацій.
Можливе об’єднання політики ветеранів та ВПО: реакція
Напередодні голосування за оновлений Кабмін з’являються заяви про наміри об’єднати в одному відомстві сферу ветеранської політики та питання ВПО. Проти такого рішення виступає коаліція ветеранських організацій, у складі якої “Ветеран Хаб”, “Принцип”, “Юридична Сотня” та “Платформа відновлення людського капіталу. Рестарт”.
Громадськість попереджає про ризики можливого об’єднання Міністерства у справах ветеранів з іншими сферами. Це може розмити фокус роботи держави із людьми, які брали участь в обороні країни.
“Підтримка ветеранів, ветеранок та їхніх родин є не суто соціальною, вона є наскрізною і стосується усіх сфер діяльності уряду. Саме вона визначає престижність військової професії та формує бачення існування інституту резерву”, — зазначають у коаліції організацій.
Цільова аудиторія ймовірного відомства складатиме понад 15 мільйонів людей:
учасники бойових дій — 1,8 мільйонів людей;
члени родин УБД — понад 3,75 мільйонів людей;
ВПО — до 6 мільйонів людей;
українські біженці за кордоном — до 5 мільйонів людей.
Усі згадані групи мають різний досвід, а перетин потреб відбувається лише в окремих сферах, наприклад, житло, фінанси, здоровʼя. Це потребує різних інструментів підтримки, що призводитиме до труднощів в адмініструванні.
Ветеранські організації зазначають, що держава має остаточно визнати ветеранську політику надто великою і специфічною сферою, щоб ділити її з іншими напрямами. В умовах постійної війни кількість ветеранів та членів їхніх родин лише зростатиме. Тож інституційна спроможність та незалежність окремого міністерства є питанням національної безпеки.
У 2019 році в Україні вже був досвід обʼєднання сфер управління ветеранської політики, ТОТ та ВПО. Це паралізувало роботу як у напрямі ветеранської політики, так і в частині реінтеграції ВПО. Тому громадськість закликає не повторювати подібних рішень.
На напрямках у Донецькій області тривають інтенсивні бойові дії. Найбільшу кількість атак російська армія концентрує на Покровському та Костянтинівському відтинках, де їх число стало на третину більше, ніж минулої доби.
На Покровському напрямку українські військові зупинили 38 штурмових дій російської армії. Активність противника спостерігалася у районах населених пунктів Дорожнє, Новоолександрівка, Сухецьке, Родинське, Гришине, Удачне, Новосергіївка, а також у напрямку Білицького, Шевченка й Новопавлівки. Порівняно з попередньою добою, коли тут зафіксували 40 штурмів, інтенсивність атак російських підрозділів дещо зменшилася — на два боєзіткнення.
Костянтинівський напрямок
На Костянтинівському напрямку кількість штурмів суттєво зросла. Зафіксовано 30 атак противника, що на 10 більше, ніж попередньої доби, коли відбулося 20 боєзіткнень. Російська армія вела наступальні дії в районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля, Софіївка, а також у напрямку Вільного, Торецького й Кучерового Яру.
Слов’янський напрямок
На Слов’янському напрямку інтенсивність бойових дій демонструє спад. Противник здійснив 22 штурмові дії, тоді як напередодні фіксувалося 26 атак. Росіяни намагалися просунутися у бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка, а також у районах Різниківки й Закітного.
Лиманський напрямок
На Лиманському напрямку українські військові відбили спроби російської армії вклинитися в оборону. Противник здійснив 12 атак, що на чотири менше порівняно з попередньою добою (16 боєзіткнень). Штурмові дії відбувалися у бік населених пунктів Лиман, Дробишеве, Озерне, а також у районах Новоселівки та Ямполя.
Краматорський напрямок
На Краматорському напрямку кількість наступальних дій також зменшилася. Російська армія здійснила чотири атаки в районі Никифорівки та Часового Яру. Для порівняння, минулої доби на цій ділянці фіксували п’ять атак противника.
Втрати російської армії за добу
Протягом минулої доби українські військові знешкодили 1340 російських військовослужбовців. Загалом втрати противника в особовому складі з початку повномасштабного вторгнення оцінюються у близько 1 424 620 осіб.
Також українські підрозділи ліквідували такий обсяг військової техніки російської армії:
Після звільнення Кліщіївки та Андріївки ЗСУ продовжують закріплювати успіх поблизу Бахмута. Наразі на Бахмутському напрямку, який залишається для росії пріоритетним, тривають запеклі бої в районі […]
На Бахмутському напрямку ситуація залишається напруженою. Під Бахмутом тривають запеклі бої, а ЗСУ продовжують просуватися вперед. Втрата міста-фортеці стане для окупантів серйозним репутаційним ударом. Про […]
Ситуація довкола Бахмута складна. Російські військові оглядачі стверджують, що позиційні бої тривають на північний захід від Бахмута в районі сіл Берхівка, Васюківка та Оріхово-Василівка. У […]
