31 грудня 2023 року в етері каналу “1+1 Україна” вийшов новорічний концерт “Вечірнього Кварталу”. Номер, у якому висміяли російськомовну дівчину-переселенку зі Скадовська, яка намагалася розмовляти українською мовою, обурив суспільство.

На інцидент вже відреагував Олександр Яковлєв, мер окупованого Скадовська на Херсонщині, а також публічні особи, зокрема українська журналістка Севгіль Мусаєва.

Жарт про Скадовськ

Розважальне новорічне шоу в етері каналу “1+1 Україна” продемонструвало недоречний гумористичний епізод, у якому зображена дівчина-переселенка з тимчасово окупованого Скадовська, що на Херсонщині. Героїня епізоду, як показали сценаристи, перейшла на українську мову, але в шоу цей крок вирішили висміяти. За сюжетом, переселенка приїхала на Закарпаття та намагалася говорити з місцевими жителями українською.

Режисери вирішили, що для глядача буде “кумедно” насміхатися з дівчини, яка не може досконало говорити українською, та перекривлювали її речення.

Примітка. Компанія “1+1 media” повідомила, що видалить номер з програми у відповідь на запит “Детектор медіа”. Також компанія попросила вибачення в “авдиторії, яку зачепив цей номер”.

Наприклад, головна героїня зазначає, що вона “сіськадовська”, але йдеться про словосполучення “зі Скадовська”. Також переселенка зазначає, що раніше вона “вирчила”, тобто вивчала українську мову у школі. Жінка додає, що всі слова вона “позаблювала”, тобто позабувала.

Реакція на жарт

Цей “кумедний” епізод викликав обурення у мера окупованого Скадовська, відреагувала на інцидент також Севгіль Мусаєва.

“Жарти про “сіськи” зі Скадовська, напевно, комусь здаються дуже дотепними. Але хай це буде на совісті режисерів. Сподіваюся, у них вистачить сили вибачитися перед українцями. Скадовськ сьогодні в окупації, і дійсно, чого зараз потребують скадовчани, — це підтримки”, — сказав міський голова.

Він також започаткував флешмоб “Скадовськ говорить українською”, де запропонував скадовцям прочитати вірші на камеру українською мовою.

Севгіль Мусаєва зазначила, що такі жарти є “низькопробним гумором”.

Примітка. Скадовськ — місто і морський порт на березі Джарилгацької затоки Чорного моря в Україні. 24 лютого 2022 року російські війська розпочали вторгнення на Херсонщину зі сторони тимчасового захопленого Криму, місто залишили усі підрозділи ЗСУ, ТРО, СБУ, поліції. Того ж дня воно опинилось під російською окупацією.

Зазначимо, що подібне висвітлювання переселенців може розпалювати внутрішні конфлікти у суспільстві.

Читайте також:

• ТОП-5 порад: як легко перейти на українську
• Наодинці в новому місті: як знайти друзів та однодумців після евакуації?
• Львів об’єднує переселенців: в артпросторі відбудеться вистава за участі бахмутянина

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Дружківки. На них видно, який вигляд мають вулиці у приватному секторі. У кадр потрапили житлові будинки та залишки спалених авто.

Редакція публікує вибрані кадри.

Дружківка, кадри 2026

Російські окупанти показали кадри, зняті у Дружківці. Сьогодні в місті тривають бойові дії, однак воно повністю перебуває під контролем України. Хто знімав ці кадри і як вони опинилися в росіян, невідомо.

У кадр потрапила місцевість у приватному секторі. Видно, що вулиці завішані протидроновими сітками. Приватні будинки зазнали руйнувань.

На знімки також потрапила підбита техніка. На дорогах міста багато спалених автівок.

Раніше редакція розповідала, що у Дружківській громаді важка ситуація з евакуацією. Окупанти постійно обстрілюють територію, тому заїзд туди проблематичний. Попри це у громаді лишаються близько 1 300 людей. Можливості для їхньої евакуації обмежені, наразі фіксують лише поодинокі випадки.

Читайте також:

• Вцілілих будівель у місті не залишилося: який вигляд має Часів Яр у жовтні 2026 року
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині
• У Сергіївці після російського авіаудару тіло загиблої евакуювали під загрозою дронів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки. На її реалізацію планують залучити 3,1 мільйона гривень.

Звідки братимуть фінансування та на які потреби витрачатимуть, розповідає Бахмут IN.UA.

Бахмут затвердив програму збереження культури на 2027-2029 роки

5 листопада Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки.

Загальний обсяг фінансування програми становить 3 157 200 гривень. З цієї суми:

• 1 838 700 гривень — кошти бюджету громади;
• 1 318 500 гривень — кошти з інших джерел.

На що планують витратити кошти

Найбільше коштів заклали на музейну справу — 930 000 гривень, з яких 480 000 гривень — кошти бюджету громади.

720 000 гривень заклали на створення не менше п’яти музейно-виставкових, видавничих, просвітницьких або цифрових продуктів та проведення не менше восьми презентаційних, виставкових та освітніх заходів. 210 000 гривень витратять на оцифрування музейних предметів і документів.

825 300 гривень передбачили на створення мережі сучасного культурного простору.

За 597 000 гривень мають підготувати та видати не менше одного краєзнавчого або історико-культурного видання, а також виготовити не менше 460 одиниць інформаційної та презентаційної продукції.

228 300 гривень заклали на проведення не менше 30 загальногромадських і міжзакладних заходів.

609 900 гривень мають піти на клубну справу. Більшу частину — 397 500 гривень — передбачили на проведення не менше 90 виїзних, партнерських і загальнодоступних культурно-мистецьких заходів.

104 400 гривень — це фінансування безперервної щомісячної культурної програми та роботи регулярних гуртків і
клубів за інтересами. Також за ці кошти фінансуватимуть діяльність культурних осередків підтримки мешканців Бахмутської громади.

60 000 гривень мають піти на документування елементів нематеріальної культурної спадщини.

На проведення фестивалів “Писанковий сад” і “Бахмутський Дивоцвіт” передбачили по 24 000 гривень.

На розвиток мистецької освіти мають піти 552 000 гривень протягом трьох років. З них 540 000 гривень — на виплату стипендій обдарованим учням, і 12 000 гривень — на підвищення кваліфікації педагогів.

На розвиток бібліотечної справи заклали 240 000 гривень. За ці кошти планується поповнити фонди Центральної міської бібліотеки не менше, ніж на 400 примірників.

Читайте також:

• Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію та життя під обстрілами
• У Бахмутській громаді почали обговорення нового Статуту: що передбачає документ та як долучитися
• Бахмутська МВА додатково спрямувала 5,5 млн гривень на оборонні та мобілізаційні заходи: куди підуть кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!