31 грудня 2023 року в етері каналу “1+1 Україна” вийшов новорічний концерт “Вечірнього Кварталу”. Номер, у якому висміяли російськомовну дівчину-переселенку зі Скадовська, яка намагалася розмовляти українською мовою, обурив суспільство.

На інцидент вже відреагував Олександр Яковлєв, мер окупованого Скадовська на Херсонщині, а також публічні особи, зокрема українська журналістка Севгіль Мусаєва.

Жарт про Скадовськ

Розважальне новорічне шоу в етері каналу “1+1 Україна” продемонструвало недоречний гумористичний епізод, у якому зображена дівчина-переселенка з тимчасово окупованого Скадовська, що на Херсонщині. Героїня епізоду, як показали сценаристи, перейшла на українську мову, але в шоу цей крок вирішили висміяти. За сюжетом, переселенка приїхала на Закарпаття та намагалася говорити з місцевими жителями українською.

Режисери вирішили, що для глядача буде “кумедно” насміхатися з дівчини, яка не може досконало говорити українською, та перекривлювали її речення.

Примітка. Компанія “1+1 media” повідомила, що видалить номер з програми у відповідь на запит “Детектор медіа”. Також компанія попросила вибачення в “авдиторії, яку зачепив цей номер”.

Наприклад, головна героїня зазначає, що вона “сіськадовська”, але йдеться про словосполучення “зі Скадовська”. Також переселенка зазначає, що раніше вона “вирчила”, тобто вивчала українську мову у школі. Жінка додає, що всі слова вона “позаблювала”, тобто позабувала.

Реакція на жарт

Цей “кумедний” епізод викликав обурення у мера окупованого Скадовська, відреагувала на інцидент також Севгіль Мусаєва.

“Жарти про “сіськи” зі Скадовська, напевно, комусь здаються дуже дотепними. Але хай це буде на совісті режисерів. Сподіваюся, у них вистачить сили вибачитися перед українцями. Скадовськ сьогодні в окупації, і дійсно, чого зараз потребують скадовчани, — це підтримки”, — сказав міський голова.

Він також започаткував флешмоб “Скадовськ говорить українською”, де запропонував скадовцям прочитати вірші на камеру українською мовою.

Севгіль Мусаєва зазначила, що такі жарти є “низькопробним гумором”.

Примітка. Скадовськ — місто і морський порт на березі Джарилгацької затоки Чорного моря в Україні. 24 лютого 2022 року російські війська розпочали вторгнення на Херсонщину зі сторони тимчасового захопленого Криму, місто залишили усі підрозділи ЗСУ, ТРО, СБУ, поліції. Того ж дня воно опинилось під російською окупацією.

Зазначимо, що подібне висвітлювання переселенців може розпалювати внутрішні конфлікти у суспільстві.

Читайте також:

• ТОП-5 порад: як легко перейти на українську
• Наодинці в новому місті: як знайти друзів та однодумців після евакуації?
• Львів об’єднує переселенців: в артпросторі відбудеться вистава за участі бахмутянина

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У рф відкрили екстериторіальний прийом документів для оформлення майна, розташованого на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Людей запрошують на прийом у Смоленську область, що на заході рф. При цьому для прийому спеціаліста люди мають зробити переклад документів у нотаріуса.

Про це йдеться в росджерелах.

Оформлення нерухомості на ТОТ у рф

Окупанти дали можливість людям з тимчасово окупованих територій оформляти нерухомість за російськими законами на території рф. Для цього у Смоленській області відкрили екстериторіальний прийом документів для оформлення майна, що розташоване в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Херсонській областях.

Цю новину подають як покращення для людей з ТОТ. Але насправді це не так.

По-перше, Смоленськ розташований на заході рф, неподалік кордону з білоруссю. Відстань від Донецька до Смоленська складає понад 1000 кілометрів. Очевидно, щоб дістатися туди треба досить багато часу.

Також для прийому, нібито, потрібно мати нотаріально завірений переклад документів російською мовою. Первинна консультація можлива без перекладу, але сам прийом — ні. Тобто люди повинні проходити бюрократичні процедури ще до самого приймому.

Нагадаємо, що бахмутяни, які проживають на ТОТ, мають проблеми з оформленням документів. Для того, щоб відновити документи на житло, підтвердити трудовий стаж чи вступити у спадщину, люди мають проходити складні бюрократичні процеси або ж звертатися в місцеві суди.

Зокрема, з питання вступу в спадщину чіткої відповіді бахмутянам не надають. Вони мають проходити весь передбачений російським законодавством процес. А відновити втрачені документи на житло можна тільки через суд. Ця процедура вимагає судового встановлення фактів втрати документів та права власності із залученням свідків.

Читайте також:

• Пушилін “відновлює” Донбас: що запланували окупанти на 2026 рік
• Компенсації для мешканців ТОТ від окупантів: у рф пропонують змінити механізм виплат
• Окупанти відкрили РАЦС в Авдіївці навпроти руїн житлових будинків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад 70 тисяч мешканців Бахмутської громади нині розкидані по різних містах України та за кордоном. Повернення додому наразі залишається неможливим, тому питання забезпечення власним кутком стає найболючішим для переселенців. Щоб знайти довгострокові рішення, було ініційовано проєкт “Спільне бачення нового дому”, у межах якого провели масштабне опитування громади.

Про те, якого житла потребують бахмутяни та які кроки вже зроблено для реалізації будівельних ініціатив, розповідає “Антикризовий медіа-центр”.

Житло — головний запит Бахмутської громади

Сьогодні абсолютна більшість бахмутян не має змоги повернутися у рідне місто через руйнування та окупацію. Тимчасові рішення не дають відчуття стабільності, тому запит на постійне житло є критичним.

Відповіддю на цей виклик став проєкт “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. Його мета — не просто обговорити проблему, а напрацювати конкретні технічні рішення для майбутнього будівництва. Ініціатива реалізується у широкому партнерстві: Бахмутська міська військова адміністрація, ГО “Бахмутська фортеця”, “Антикризовий медіа-центр. Донеччина” та урбаністична коаліція “Ro3kvit”.

Підтримку проєкту надали міжнародні донори — Міжнародний фонд “Відродження” та Фонд Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida) в межах програми “Імпульс”.

Результати опитування: чого хочуть бахмутяни

Ключовим етапом роботи стало детальне вивчення потреб самих переселенців. Команда проєкту провела опитування, участь у якому взяли понад 700 мешканців громади.

Отримані дані дозволили сформувати чітке технічне завдання для майбутніх архітекторів та проєктувальників. Результати дослідження виявили такі пріоритети:

• доступність та інклюзія;
• збереження ідентичності;
• екологічність та інтеграція у новому просторі.

Аналітика та законодавча база

Окрім опитування, команда проєкту провела ґрунтовну аналітичну роботу. Було проаналізовано чинну житлову політику України та законодавчі механізми, які регулюють будівництво житла для ВПО. Це дало змогу сформувати рекомендації для майбутніх проєктувальників і партнерів, а також окреслити ризики й обмеження, з якими стикаються громади з тимчасово окупованих територій.

Увесь процес супроводжувався інформаційною кампанією: готувалися аналітичні статті, відеосюжети та журналістські матеріали, що висвітлювали наявні механізми розв’язання житлових питань.

Що далі

Наразі результати масштабного дослідження готуються до офіційної презентації. Завершення передпроєктного етапу відкриває шлях до наступного, найважливішого кроку — пошуку партнерів та джерел фінансування для безпосереднього будівництва.

Читайте також:

Гостомельська громада очима бахмутян: які переваги тут бачать переселенці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!