31 грудня 2023 року в етері каналу “1+1 Україна” вийшов новорічний концерт “Вечірнього Кварталу”. Номер, у якому висміяли російськомовну дівчину-переселенку зі Скадовська, яка намагалася розмовляти українською мовою, обурив суспільство.

На інцидент вже відреагував Олександр Яковлєв, мер окупованого Скадовська на Херсонщині, а також публічні особи, зокрема українська журналістка Севгіль Мусаєва.

Жарт про Скадовськ

Розважальне новорічне шоу в етері каналу “1+1 Україна” продемонструвало недоречний гумористичний епізод, у якому зображена дівчина-переселенка з тимчасово окупованого Скадовська, що на Херсонщині. Героїня епізоду, як показали сценаристи, перейшла на українську мову, але в шоу цей крок вирішили висміяти. За сюжетом, переселенка приїхала на Закарпаття та намагалася говорити з місцевими жителями українською.

Режисери вирішили, що для глядача буде “кумедно” насміхатися з дівчини, яка не може досконало говорити українською, та перекривлювали її речення.

Примітка. Компанія “1+1 media” повідомила, що видалить номер з програми у відповідь на запит “Детектор медіа”. Також компанія попросила вибачення в “авдиторії, яку зачепив цей номер”.

Наприклад, головна героїня зазначає, що вона “сіськадовська”, але йдеться про словосполучення “зі Скадовська”. Також переселенка зазначає, що раніше вона “вирчила”, тобто вивчала українську мову у школі. Жінка додає, що всі слова вона “позаблювала”, тобто позабувала.

Реакція на жарт

Цей “кумедний” епізод викликав обурення у мера окупованого Скадовська, відреагувала на інцидент також Севгіль Мусаєва.

“Жарти про “сіськи” зі Скадовська, напевно, комусь здаються дуже дотепними. Але хай це буде на совісті режисерів. Сподіваюся, у них вистачить сили вибачитися перед українцями. Скадовськ сьогодні в окупації, і дійсно, чого зараз потребують скадовчани, — це підтримки”, — сказав міський голова.

Він також започаткував флешмоб “Скадовськ говорить українською”, де запропонував скадовцям прочитати вірші на камеру українською мовою.

Севгіль Мусаєва зазначила, що такі жарти є “низькопробним гумором”.

Примітка. Скадовськ — місто і морський порт на березі Джарилгацької затоки Чорного моря в Україні. 24 лютого 2022 року російські війська розпочали вторгнення на Херсонщину зі сторони тимчасового захопленого Криму, місто залишили усі підрозділи ЗСУ, ТРО, СБУ, поліції. Того ж дня воно опинилось під російською окупацією.

Зазначимо, що подібне висвітлювання переселенців може розпалювати внутрішні конфлікти у суспільстві.

Читайте також:

• ТОП-5 порад: як легко перейти на українську
• Наодинці в новому місті: як знайти друзів та однодумців після евакуації?
• Львів об’єднує переселенців: в артпросторі відбудеться вистава за участі бахмутянина

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!