31 грудня 2023 року в етері каналу “1+1 Україна” вийшов новорічний концерт “Вечірнього Кварталу”. Номер, у якому висміяли російськомовну дівчину-переселенку зі Скадовська, яка намагалася розмовляти українською мовою, обурив суспільство.

На інцидент вже відреагував Олександр Яковлєв, мер окупованого Скадовська на Херсонщині, а також публічні особи, зокрема українська журналістка Севгіль Мусаєва.

Жарт про Скадовськ

Розважальне новорічне шоу в етері каналу “1+1 Україна” продемонструвало недоречний гумористичний епізод, у якому зображена дівчина-переселенка з тимчасово окупованого Скадовська, що на Херсонщині. Героїня епізоду, як показали сценаристи, перейшла на українську мову, але в шоу цей крок вирішили висміяти. За сюжетом, переселенка приїхала на Закарпаття та намагалася говорити з місцевими жителями українською.

Режисери вирішили, що для глядача буде “кумедно” насміхатися з дівчини, яка не може досконало говорити українською, та перекривлювали її речення.

Примітка. Компанія “1+1 media” повідомила, що видалить номер з програми у відповідь на запит “Детектор медіа”. Також компанія попросила вибачення в “авдиторії, яку зачепив цей номер”.

Наприклад, головна героїня зазначає, що вона “сіськадовська”, але йдеться про словосполучення “зі Скадовська”. Також переселенка зазначає, що раніше вона “вирчила”, тобто вивчала українську мову у школі. Жінка додає, що всі слова вона “позаблювала”, тобто позабувала.

Реакція на жарт

Цей “кумедний” епізод викликав обурення у мера окупованого Скадовська, відреагувала на інцидент також Севгіль Мусаєва.

“Жарти про “сіськи” зі Скадовська, напевно, комусь здаються дуже дотепними. Але хай це буде на совісті режисерів. Сподіваюся, у них вистачить сили вибачитися перед українцями. Скадовськ сьогодні в окупації, і дійсно, чого зараз потребують скадовчани, — це підтримки”, — сказав міський голова.

Він також започаткував флешмоб “Скадовськ говорить українською”, де запропонував скадовцям прочитати вірші на камеру українською мовою.

Севгіль Мусаєва зазначила, що такі жарти є “низькопробним гумором”.

Примітка. Скадовськ — місто і морський порт на березі Джарилгацької затоки Чорного моря в Україні. 24 лютого 2022 року російські війська розпочали вторгнення на Херсонщину зі сторони тимчасового захопленого Криму, місто залишили усі підрозділи ЗСУ, ТРО, СБУ, поліції. Того ж дня воно опинилось під російською окупацією.

Зазначимо, що подібне висвітлювання переселенців може розпалювати внутрішні конфлікти у суспільстві.

Читайте також:

• ТОП-5 порад: як легко перейти на українську
• Наодинці в новому місті: як знайти друзів та однодумців після евакуації?
• Львів об’єднує переселенців: в артпросторі відбудеться вистава за участі бахмутянина

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська все частіше завдають ударів по відносно тилових містах Донеччини просто посеред дня. Під прицілом КАБів опиняються Краматорськ, Слов’янськ та Дружківка. На тлі загострення ситуації місцеві жителі починають виїжджати, проте дехто продовжує чіплятися за свій дім, використовуючи наближення Великодня як привід відкласти евакуацію.

Про те, хто зараз виїжджає найактивніше, куди прямують переселенці та з якими загрозами стикаються рятувальні екіпажі, редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

Найбільша активність щодо евакуації наразі спостерігається у Краматорську та Слов’янську. За словами Євгена Ткачова, з цих міст виїжджають усі верстви населення. Водночас “Проліска”, яка має спеціалізований медичний транспорт, також фіксує збільшення заявок на евакуацію маломобільних пацієнтів безпосередньо з лікарень цих міст.

Основна причина виїзду — руйнування інфраструктури. Коли поруч прилітають бомби і люди залишаються без вікон та дверей, приходить усвідомлення, що комунікації можуть зникнути будь-якої миті. При цьому представник “Проліска” називає нинішню хвилю “усвідомленим виїздом”.

“Люди мають здебільшого кінцевий шлях. Або їхні знайомі перед ними евакуйовувалися, пристроїлися і рекомендують пансіонати чи місця тимчасового перебування. Також збільшилася кількість людей працездатних, котрі переселяються вслід за релокованими підприємствами. Це стосується Краматорська та Слов’янська“, — пояснює представник “Проліска”.

Попри те, що абсолютна кількість врятованих збільшилася через масштабність Краматорської агломерації, у відсотковому співвідношенні до загальної кількості населення тенденції залишаються такими ж, як раніше у Покровську чи Костянтинівці.

Великдень як психологічне виправдання

Наближення великодніх свят традиційно впливає на настрої в прифронтових зонах. Хоча безпосередньо екіпажі “Проліски” не фіксували масових відмов, Євген Ткачов, посилаючись на інформацію від колег-волонтерів, зазначає, що багато людей дійсно намагаються відтягнути час виїзду.

Він переконаний, що свята — це лише зручна причина для тих, хто психологічно не готовий прощатися з домом.

“Для них це є один спосіб пояснити собі і рідні, чому вони не виїжджають зараз. Тобто, якби сьогодні Трамп сказав, що через тиждень будуть важливі перемовини, вони б теж перестали виїжджати і використовували це як виправдання. Люди до останнього хочуть триматись своїх домівок, а Великдень… це для них просто підґрунтя для того, щоб залишитись надовго“, — наголошує представник “Проліска”.

Денні бомбардування та забезпечення екіпажів

Головним викликом для евакуаційних команд на сьогодні стала зміна тактики російських обстрілів. Якщо раніше удари наносилися переважно вночі, то зараз окупанти активно скидають авіабомби та використовують дрони у світлу пору доби.

“Бомбардування йдуть серед білого дня. Тобто, будь-який евакуаційний екіпаж і в умовно безпечному Краматорську чи Слов’янську разом з людьми теж може стати жертвою обстрілу. Оцей ризик зараз підвищений, і це негативна тенденція“, — констатує Євген Ткачов.

Попри всі небезпеки та здорожчання пального, місія “Проліска” продовжує працювати безперебійно. За словами представника організації, наразі немає жодного дефіциту чи режиму жорсткої економії. Команди виїжджають на всі виклики у штатному режимі і нікому не відмовляють у порятунку.

Читайте також:

“Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Організація “Ліга Сильних” оголосила про старт прийому заявок на отримання фінансової підтримки. Внутрішньо переміщені особи та люди з інвалідністю, які наразі проживають у трьох визначених громадах, мають змогу отримати пряму допомогу у вигляді грошових сертифікатів на суму до 10 000 гривень.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога для ВПО від “Ліга Сильних”

У межах нового проєкту організатори надаватимуть форму фінансової підтримки — грошові сертифікати. Максимальна сума одного такого сертифіката може становити 10 000 гривень. Отримані фінанси бенефіціари зможуть витратити на закриття будь-яких своїх важливих потреб.

Подати заявку на участь у програмі можуть мешканці трьох громад:

• Стрийської (Львівська область);
• Миргородської (Полтавська область);
• Тростянецької (Сумська область).

Видача перших сертифікатів розпочнеться не раніше кінця травня.

Хто має пріоритетне право на виплати

Програма орієнтована на людей та дітей з інвалідністю. Проте, зважаючи на обмежену кількість допомоги, організатори визначили додаткові критерії вразливості. Пріоритет під час відбору надаватиметься наступним категоріям:

• внутрішньо переміщені особи (ВПО);
• особи з інвалідністю І та ІІ груп;
• ветерани війни 2022-2026 років;
• родини, де є більше ніж одна особа з інвалідністю;
• багатодітні сім’ї;
• одинокі матері або батьки;
• особи з інвалідністю, які потребують стороннього догляду;
• громадяни, які втратили житло внаслідок воєнних дій;
• діти з інвалідністю, у яких один із батьків загинув або зник безвісти під час російсько-української війни;
• особи, які досягли 75-річного віку.

Наявність одразу кількох із перелічених статусів або критеріїв підвищує пріоритетність заявки.

Як зареєструватися та які терміни

Прийом електронних заявок відкрито з 6 квітня і триватиме до 20 квітня включно. Організатори зазначають, що за необхідності цей термін може бути продовжено.

Щоб подати заявку, необхідно заповнити спеціальну онлайн-форму за покликанням.

Які документи знадобляться

На етапі заповнення онлайн-форми жодні документи прикріплювати не потрібно. Однак, якщо вашу кандидатуру буде відібрано для участі, необхідно буде надати:

• заяву на отримання благодійної допомоги;
• згоду на обробку персональних даних;
• документ, що підтверджує інвалідність;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• ідентифікаційний код;
• інші документи (за потреби, відповідно до заявлених критеріїв відбору).

Важливі нюанси та причини відмови

Організатори наголошують: заповнення анкети не гарантує отримання виплати. Якщо вас оберуть, координатор проєкту зателефонує вам особисто для збору необхідних документів.

Отримати відмову в наданні грошової благодійної допомоги можна з наступних причин:

• ви вже отримували таку допомогу в межах цього проєкту;
• ви не дали згоду на обробку персональних даних;
• у проєкті закінчилося фінансування або завершився термін його реалізації;
• кількість заявок перевищує доступну кількість допомоги (у такому разі отримувачів обирають суворо за додатковими критеріями);
• існують інші підстави, передбачені законодавством України або умовами проєкту.

Читайте також:

Від 10 800 до 12 300 гривень: як ВПО у шести областях можуть отримати нову грошову допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!