31 грудня 2023 року в етері каналу “1+1 Україна” вийшов новорічний концерт “Вечірнього Кварталу”. Номер, у якому висміяли російськомовну дівчину-переселенку зі Скадовська, яка намагалася розмовляти українською мовою, обурив суспільство.

На інцидент вже відреагував Олександр Яковлєв, мер окупованого Скадовська на Херсонщині, а також публічні особи, зокрема українська журналістка Севгіль Мусаєва.

Жарт про Скадовськ

Розважальне новорічне шоу в етері каналу “1+1 Україна” продемонструвало недоречний гумористичний епізод, у якому зображена дівчина-переселенка з тимчасово окупованого Скадовська, що на Херсонщині. Героїня епізоду, як показали сценаристи, перейшла на українську мову, але в шоу цей крок вирішили висміяти. За сюжетом, переселенка приїхала на Закарпаття та намагалася говорити з місцевими жителями українською.

Режисери вирішили, що для глядача буде “кумедно” насміхатися з дівчини, яка не може досконало говорити українською, та перекривлювали її речення.

Примітка. Компанія “1+1 media” повідомила, що видалить номер з програми у відповідь на запит “Детектор медіа”. Також компанія попросила вибачення в “авдиторії, яку зачепив цей номер”.

Наприклад, головна героїня зазначає, що вона “сіськадовська”, але йдеться про словосполучення “зі Скадовська”. Також переселенка зазначає, що раніше вона “вирчила”, тобто вивчала українську мову у школі. Жінка додає, що всі слова вона “позаблювала”, тобто позабувала.

Реакція на жарт

Цей “кумедний” епізод викликав обурення у мера окупованого Скадовська, відреагувала на інцидент також Севгіль Мусаєва.

“Жарти про “сіськи” зі Скадовська, напевно, комусь здаються дуже дотепними. Але хай це буде на совісті режисерів. Сподіваюся, у них вистачить сили вибачитися перед українцями. Скадовськ сьогодні в окупації, і дійсно, чого зараз потребують скадовчани, — це підтримки”, — сказав міський голова.

Він також започаткував флешмоб “Скадовськ говорить українською”, де запропонував скадовцям прочитати вірші на камеру українською мовою.

Севгіль Мусаєва зазначила, що такі жарти є “низькопробним гумором”.

Примітка. Скадовськ — місто і морський порт на березі Джарилгацької затоки Чорного моря в Україні. 24 лютого 2022 року російські війська розпочали вторгнення на Херсонщину зі сторони тимчасового захопленого Криму, місто залишили усі підрозділи ЗСУ, ТРО, СБУ, поліції. Того ж дня воно опинилось під російською окупацією.

Зазначимо, що подібне висвітлювання переселенців може розпалювати внутрішні конфлікти у суспільстві.

Читайте також:

• ТОП-5 порад: як легко перейти на українську
• Наодинці в новому місті: як знайти друзів та однодумців після евакуації?
• Львів об’єднує переселенців: в артпросторі відбудеться вистава за участі бахмутянина

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.

Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.

Що відбувається в окупованих містах на Донеччині

Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.

Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.

Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!