Бахмутяни, житло яких повністю зруйноване, хочуть отримати компенсацію, аби мати змогу придбати оселі. Також вимагають коригування коефіцієнта 0,5 для Донецької області, який є одним з найнижчих в Україні. Для цього бахмутська громада планує вже завтра 6 лютого звернутися до Олени Шуляк, голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Паралельно бахмутяни збирають електронні підписи.

Про звернення до Олени Шуляк, збір підписів та вимоги — редакції розповіла Олена Сезоненко, членкиня ГО “Агенція зі сталого розвитку та інновацій”.

Компенсація за житло

Олена Сезоненко, одна з тих, хто ініціював створення листа-звернення до Олени Шуляк. Зараз збирають електронні підписи, аби зрозуміти масштаб та згуртувати людей над розв’язання проблеми. Підписати звернення можна за посиланням. Пані Олена пояснює, що готуючи звернення до нардепки, бахмутяни консультувалися з різними ГО, зокрема допомагала організація “Опора”.

Головний текст написала фахівчиня Валентина Долинська, це учасниця громадської ради, каже Олена Сезоненко. Бахмутянка пояснює, що зараз важливо заручитися підтримкою людей. У коментарях анкети, мешканці міста не лише повідомляють про руйнування, але й діляться власними історіями життя, яке зруйнували росіяни.

За ініціативою громадських організацій Бахмуту та ГО “Агенція зі сталого розвитку та інновацій” ми вимагаємо захистити права мешканців міст знищених російською агресією. Звернення до Олени Шуляк та Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування,

цитата зі сторінки // Олени Сезоненко

З текстом звернення до нардепки можна ознайомитися нижче:

Звернення до Олени Шуляк / скриншот

Звернення до Олени Шуляк / скриншот

Звернення до Олени Шуляк / скриншот

Звернення до Олени Шуляк / скриншот

За словами Олени Сезоненко, звернення до Олени Шуляк — це лише перші шляхи до втілення ініціативи з наданням людям компенсацій. Лист планують передати нардепці вже завтра 6 лютого в Ірпені. Саме там відбуватиметься рада ОСББ, на якій буде присутня представниця з Бахмута, яка представляє організацію “Опора”.

“Але ж на цьому все не закінчується. Ми будемо стукатися з цією ініціативою в усі двері. Кількість людей, які підписали цей лист, постійно зростає. Їх уже 1 710 було пів години тому, зараз ще більше. Адже кожну хвилину додаються люди. І коментарі, які там залишають, вони вражають. Це біль. І вона є в кожній сім’ї. В кожній сім’ї бахмутян болить. Це питання потрібно підіймати на рівень держави”, — каже співрозмовниця.

Олена Сезоненко наголошує, що основна вимога — це визнати Бахмут та інші міста Донеччини, які мають подібні пошкодження — зруйнованим, зробити автоматичну видачу компенсації, тим особам, у яких є відповідні документи на майно. Оскільки, Бахмут є окупованим, то комісія не має доступу до міста, а саме її висновок наразі ускладнює процес видачі компенсації.

“Комісія має в автоматичному порядку збиратися та надавати свою згоду на сертифікат. Комісії із закону не викинеш, але вона не може працювати в умовах, які є зараз. Це відрізає від можливості отримання компенсації найзубожілішу частину ВПО, саму нещасну, кому нікуди повертатися, кого вирвали зі своєї землі, і вже надовго. Це надовго. Навіть звільнення території не гарантує заселення в зруйноване місто. Зруйнована вся інфраструктура на 95%”, — пояснює жінка у коментарі.

Коефіцієнт 0,5 у Донецькій області

Регіональний коефіцієнт буде визначити суму компенсації для людей, які втратили житло. Найнижчий показник — це 0,5, наразі встановлений одразу для п’яти областей України:

• Чернігівська;
• Черкаська;
• Сумська;
• Донецька;
• Луганська.

“Питання найнижчого коефіцієнта для Донеччини не підіймалося на належний рівень навіть рішеннями або листами військових адміністрацій. До того ж військові адміністрації в умовах війни мають обмежений функціонал. Ми будемо здійснювати громадський тиск, поки питання не буде вирішене і поки не буде подане на розгляд“, — пояснює Олена Сизоненко.

Вона додає, що громада буде звертатися до усіх ланок, які можуть бути залучені до зміни коефіцієнта та отримання компенсацій. Відомо, що співпрацювати будуть і з міськрадою Бахмута, аби допомогти владі та разом розв’язати проблему.

“Ми будемо допомагати міській владі робити свою справу. Вони теж захочуть бути причетними до руху. Вони такі ж як і ми. Ці питання повинні підійматися і ними, а не тільки громадськістю, тому працювати треба разом. Дехто з них може просунути питання, вони ж працюють з різними комітетами, міністерствами. Моє бачення таке, що потрібно стукатися в усі двері. І не тільки зі змінами законодавства. Треба йти до благодійників, до міжнародних організацій. Не секрет, що мешканцям Київської області допомагали благодійники. В цьому напрямку, я не знаю, як працює наша Бахмутська міська рада. Я не чую нічого, що може покращити життя людей”, — резюмує Олена Сизоненко.

Читайте також:

• Мрія чи близька реальність: експерт розказав про економічне відродження Бахмута
• Бахмутська міськрада анонсувала першочерговий план відновлення міста
• Відбудова Бахмута: як не допустити розкрадання грошей?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Адміністративна рада Банку розвитку Ради Європи схвалила дві заявки України на загальну суму 140 мільйонів євро. Фінансування спрямують на забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій та ветеранів.

Про це повідомили в Мінрозвитку.

Житлові ваучери та іпотека: нове фінансування

За даними Мінрозвитку, основну частину кредиту обсягом 80 мільйонів євро виділять на підтримку компонента програми “єВідновлення” для переселенців. На першому етапі допомога передбачена для осіб, які виїхали з тимчасово окупованих територій та мають статус учасника бойових дій або інвалідність внаслідок війни. Залучення цих грошей дозволить додатково профінансувати близько двох тисяч житлових ваучерів.

Надходження коштів відбуватиметься двома траншами:

• перші 40 мільйонів євро Україна отримає у вересні 2026 року;
• наступні 40 мільйонів євро надійдуть у 2027 році.

Ще 60 мільйонів євро кредиту від Банку розвитку Ради Європи спрямують на забезпечення житлом ветеранів війни через довгострокові пільгові іпотеки. Програму реалізовуватимуть у співпраці з державними органами влади, а адмініструватиме процес Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву.

Завдяки цьому фінансуванню планують видати близько 1500 кредитів. Понад 1100 з них профінансують безпосередньо за рахунок позики, а ще понад 450 — через револьверний механізм.

“Маємо працюючий механізм підтримки людей, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. Перший етап програми показав високий попит і реальний результат — тисячі родин уже придбали нове житло за допомогою житлових ваучерів. Тому надзвичайно важливо, що Україна отримала підтримку подальшого фінансування програми“, — прокоментував виділення кредиту міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

Домовленості про залучення цих коштів були досягнуті у 2025 році під час Конференції з питань відновлення України у Римі. Тоді Олексій Кулеба звернувся до Голови Банку розвитку Ради Європи Карло Монтічеллі з пропозицією підтримати фінансування програм для забезпечення житлом ВПО та ветеранів.

Статистика та попит на програму

За даними Павла Фролова, голови Спеціальної комісії з питань захисту ВПО, за час дії механізму майже три тисячі родин зі статусом ВПО успішно використали державні ваучери вартістю 2 мільйони гривень та придбали нові оселі. Згідно зі статистикою, яку опублікував депутат, переселенці обирають такі види нерухомості:

• понад 88% — квартири;
• близько 10% — приватні будинки.

Попит на програму залишається надзвичайно високим. Громадяни подали понад 41 тисячу заяв. З них місцеві комісії погодили 33 тисячі, і наразі ці люди очікують на фінансування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Значна кількість переселенців залишається без власного житла, оскільки їхні домівки опинилися на непідконтрольних територіях або в зонах активних бойових дій. Чинні механізми компенсації для цих людей вкрай обмежені, адже стандартні процедури фіксації руйнувань там застосувати неможливо. У Верховній Раді зареєстровано три законопроєкти, які пропонують шляхи вирішення проблеми. Проте жоден із них досі не доведений до кінця.

Редакція Бахмут IN.UA дослідила законопроекти, які стосуються питання компенсування житла на ТОТ та їх поточний стан.

Законопроєкт №11161

Парламент ухвалив законопроект №11161 у другому читанні та в цілому 19 грудня 2024 року.

Текст законопроєкту передбачає спрощення процедури отримання відшкодування за програмою “єВідновлення” для внутрішньо переміщених осіб. Згідно з документом, пропонуються такі нововведення:

• автоматичне прирівнювання житла на непідконтрольних територіях або в зоні активних бойових дій до зруйнованого;
• скасування вимоги щодо надання фотографій чи відеозаписів як доказів руйнувань;
• відмова від обов’язкового фізичного огляду майна спеціальними комісіями;
• видача житлового сертифіката за умови офіційної відмови власника від права власності на майно на користь держави.

За словами голови профільного комітету Олени Шуляк, головною перепоною для реалізації закону є відсутність фінансування.

“Є статистика: програма “єВідновлення” працює вже третій рік і за цей час ми витратили 25 мільярдів гривень. У нас зараз є допомога наших міжнародних партнерів: Світового банку, Банку розвитку Ради Європи. В цьому році Світовий банк підписав новий контракт з Урядом на 84 мільйони доларів і Банк розвитку Ради Європи — на 100 мільйонів євро. Але цих грошей все одно недостатньо для того, щоб вирішити навіть питання тих заяв, які сьогодні подані на компенсації. Якщо ми говоримо про 11161, а він стосується не тільки зруйнованого, а й пошкодженого житла і всього житла, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях, то в мене питання — чи знаємо ми, з яких джерел можна буде отримати трильйони гривень для таких компенсацій. Мені здається дуже страшно давати людям надію, а потім не виконувати взяті на себе зобов’язання“, — зазначила посадовиця у травні 2025 року.

Статус: закон передали на підпис президенту 30 грудня 2024 року. Станом на червень 2026 року документ не підписаний, не ветований і перебуває в очікуванні понад півтора року.

Законопроєкт №13136

Група народних депутатів внесла проєкт №13136 закону на розгляд парламенту 26 березня 2025 року.

Документ має на меті змінити чинну процедуру обліку та відшкодування за втрачену нерухомість. Основні пропозиції включають:

• поширення дії закону на майно, пошкоджене або знищене починаючи з 19 лютого 2014 року, із наданням пріоритету сім’ям, для яких це було єдине житло;
• врахування руйнувань від дій чи бездіяльності місцевих адміністрацій на непідконтрольних територіях, зокрема через знесення житла або відсутність ремонтних робіт;
• запровадження комплексного відновлення багатоквартирних будинків разом із нежитловими приміщеннями;
• надання житлового сертифіката власнику знищеної квартири в разі добровільної відмови від неї, після чого відновлена площа переходить у комунальну власність як соціальне житло;
• заборону відмовляти у прийнятті заяв на компенсацію через брак фінансових ресурсів або неможливість проведення обстеження.

Статус: наприкінці серпня 2025 року профільний комітет надав свій висновок щодо документа. Після цього процес ухвалення зупинився, і станом на зараз законопроєкт не рухається.

Законопроєкт №14352

Законопроєкт №14352 розробила група парламентарів і передала на розгляд керівництва Верховної Ради 30 грудня 2025 року.

Ініціатива пропонує врегулювати питання виплат за нерухомість у зонах активних бойових дій та на тимчасово непідконтрольних територіях, де не функціонують державні електронні реєстри. Законопроєкт передбачає . визнання знищеними тих об’єктів, які неможливо обстежити через бойові дії або втрату контролю над територією; . додавання до заяви на компенсацію нотаріального зобов’язання передати об’єкт у власність держави чи громади; . скасування вимоги щодо обов’язкового обстеження нерухомості у випадках, коли це неможливо зробити фізично.

Статус: 1 січня 2026 року текст надали депутатам для ознайомлення. Станом на червень 2026 року розгляд законодавчої ініціативи в комітеті заморожений.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!