Сьогодні, 5 березня, Герою України з Бахмутської громади Дмитру Чернявському мало б виповнитись 32 роки. Цього дня в 2014 році він святкував свій останній день народження. За тиждень проросійські бойовики смертельно поранили Дмитра під час мітингу за єдність України в Донецьку. Йому назавжди залишилось 22 роки.

Історик Микита Безмен розповідає для редакції Бахмут IN.UA про життя та боротьбу молодого Героя Небесної Сотні.

Герой України Дмитро Чернявський

Дмитро Чернявський заслужив славу видатного громадського діяча і борця за незалежність, загинув від ножового поранення проросійськими бойовиками під час мітингу за єдність України у Донецьку.

Народився 5 березня 1992 року на Бахмутчині, тоді ще в селищі Артемівське Артемівського району Донецької області. Початкову освіту хлопець здобув у Артемівській середній загальноосвітній школі № 18, де навчався з 1999 по 2009 рік. Здобув освіту економіста в Донецькому Університеті. 

Дмитрові Чернявському були близькими ідеї українського націоналізму. У жовтні 2010 року він увійшов до лав ВО “Свобода”. У березні 2011 року його призначили керівником прес-служби Донецького міського осередку, а з березня 2013 року — керівником прес-служби Донецького обласного осередку партії. Хлопець був організатором низки культурницьких акцій: покладання квітів до пам’ятників, ходи з українськими прапорами. А коли пізньої осені 2013 року розпочалась Революція гідності в Україні, він став її активним учасником.

13 березня 2014 року Дмитро Чернявський був добровольцем у самообороні, яка охороняла учасників мітингу за єдність України в Донецьку. Після завершення мітингу група озброєних проросійських бойовиків напала на його учасників. Розпочалась рукопашна бійка активістів Майдану з озброєними проросійськими бандитами. Десятки постраждалих в цей день були доставлені до лікарень з черепно-мозковими травмами різного ступеню тяжкості, а 3 людей загинули в тій страшній сутичці. Дмитро Чернявський загинув внаслідок ножового поранення, захищаючи відхід мирних демонстрантів.

За громадянську мужність, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Дмитру Чернявському було присвоєно звання Герой України.

Нагадаємо, 13 березня мешканці Бахмутської громади зберуться у Львові, щоб вшанувати пам’ять свого земляка Дмитра Чернявського. Долучитись до заходу можуть усі охочі. Місце збору — будівля економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, що розташована за адресою: Львів, проспект Свободи, 18.

Читайте також:

• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому
• Ким був Василь Стус для Донеччини? Розповідає бахмутський історик Микита Безмен
• Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 1991 року жителі тодішнього Артемівська взяли участь у Всеукраїнському референдумі щодо підтримки Акту проголошення незалежності України та виборах першого Президента. Більшість містян підтримали незалежність, однак питання майбутнього президента і перейменування міста викликали дискусії.

Детальніше про це розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Як проходив референдум і перші вибори в Бахмуті

Про проведення Всеукраїнського референдуму та виборів президента жителі Артемівська дізналися з українських ЗМІ ще з 1 вересня 1991 року, коли стартувала передвиборча агітація.

Висвітлювала виборчі процеси газета “Вперед”. Тут публікували думки мешканців міста та місцевих громадських і політичних діячів. Саме звідси стало відомо, що переважна більшість жителів міста підтримує Акт проголошення незалежності України.

Основні дискусії викликало голосування за першого президента: найбільшу підтримку мав Леонід Кравчук, другим за популярністю був В’ячеслав Чорновіл, третім — Левко Лук’яненко. Водночас частина мешканців планувала не брати участі у виборах або голосувати “ні за кого”.

Протилежні погляди також були серед містян. Зокрема, член Соціалістичної партії В. Ф. Черепков виступав проти незалежності України як окремої держави, підтримуючи ідею її перебування у складі срср. У місті відбувся й поодинокий протест проти референдуму та президентських виборів — 7 листопада 1991 року, за участі не більше десяти осіб.

Як проходило голосування

Голосування в місті розпочалося 1 грудня 1991 року, хоча виборчі ділянки з’явилися ще в середині листопада.

За підсумками голосування:

• у референдумі взяли участь 75 665 осіб, що становило 78,2% виборців;
• Акт проголошення незалежності України підтримали 64 981 виборець (86%), тоді як проти висловилися 7 651 особа (10,1%);
• на президентських виборах найбільше голосів отримали Леонід Кравчук — 57 965 (76,8%) та В’ячеслав Чорновіл — 7 970 (10,6%).

Зазначимо, що паралельно в тогочасному Артемівську відбувся міський референдум, де постало питання повернення місту його історичної назви — Бахмут. Проте, більшість виборців, а саме 78,3%, виступили за збереження радянської назви “Артемівськ”, тоді як за “Бахмут” проголосували 20,4%.

Читайте також:

Бахмутська метеостанція: історія її появи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!