Сьогодні, 5 березня, Герою України з Бахмутської громади Дмитру Чернявському мало б виповнитись 32 роки. Цього дня в 2014 році він святкував свій останній день народження. За тиждень проросійські бойовики смертельно поранили Дмитра під час мітингу за єдність України в Донецьку. Йому назавжди залишилось 22 роки.

Історик Микита Безмен розповідає для редакції Бахмут IN.UA про життя та боротьбу молодого Героя Небесної Сотні.

Герой України Дмитро Чернявський

Дмитро Чернявський заслужив славу видатного громадського діяча і борця за незалежність, загинув від ножового поранення проросійськими бойовиками під час мітингу за єдність України у Донецьку.

Народився 5 березня 1992 року на Бахмутчині, тоді ще в селищі Артемівське Артемівського району Донецької області. Початкову освіту хлопець здобув у Артемівській середній загальноосвітній школі № 18, де навчався з 1999 по 2009 рік. Здобув освіту економіста в Донецькому Університеті. 

Дмитрові Чернявському були близькими ідеї українського націоналізму. У жовтні 2010 року він увійшов до лав ВО “Свобода”. У березні 2011 року його призначили керівником прес-служби Донецького міського осередку, а з березня 2013 року — керівником прес-служби Донецького обласного осередку партії. Хлопець був організатором низки культурницьких акцій: покладання квітів до пам’ятників, ходи з українськими прапорами. А коли пізньої осені 2013 року розпочалась Революція гідності в Україні, він став її активним учасником.

13 березня 2014 року Дмитро Чернявський був добровольцем у самообороні, яка охороняла учасників мітингу за єдність України в Донецьку. Після завершення мітингу група озброєних проросійських бойовиків напала на його учасників. Розпочалась рукопашна бійка активістів Майдану з озброєними проросійськими бандитами. Десятки постраждалих в цей день були доставлені до лікарень з черепно-мозковими травмами різного ступеню тяжкості, а 3 людей загинули в тій страшній сутичці. Дмитро Чернявський загинув внаслідок ножового поранення, захищаючи відхід мирних демонстрантів.

За громадянську мужність, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Дмитру Чернявському було присвоєно звання Герой України.

Нагадаємо, 13 березня мешканці Бахмутської громади зберуться у Львові, щоб вшанувати пам’ять свого земляка Дмитра Чернявського. Долучитись до заходу можуть усі охочі. Місце збору — будівля економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, що розташована за адресою: Львів, проспект Свободи, 18.

Читайте також:

• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому
• Ким був Василь Стус для Донеччини? Розповідає бахмутський історик Микита Безмен
• Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

28 червня 2026 року виповниться 10 років як Бахмут відзначатиме День Конституції під своєю нинішньою назвою після перейменування міста у 2016 році. До повномасштабного вторгнення щороку на цьому державному святі в місті традиційно виступали творчі колективи Бахмутсього центру Мартинова.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Ольгою Богдановою, керівницею міського центра культури та дозвілля імень Є.Мартинова, яка поділилася деталями підготовки до святкування Дня Конституції України, розповіла про підбір репертуару та використання сценічного реквізиту до війни.

Виступи до Дня Конституції у Бахмуті

За словами Ольги Богданової, колектив постійно долучався до проведення офіційних заходів у місті. На державні свята артисти завжди виконували українські пісні. 

“Завжди це з гордістю було, ми співали українські пісні на святах“, — згадує Ольга Богданова.

Участь у концертах відбувалася виключно за запрошенням. Ініціаторами виступали адміністрація школи та управління культури при міській раді, підпорядкована міській раді. Як зазначає організаторка, оскільки День Конституції припадає на літній період, учасники колективу у цей час переважно перебували у відпустках. Через це виступи відбувалися не кожного року, а формувалися від потреби.

Підготовка репертуару та сценічні образи

Процес підготовки до святкового заходу складався з кількох етапів:

• пошук відповідного репертуару;
• вивчення та репетиції обраних творів;
• створення записів музичного супроводу.

Сценічні костюми та необхідний реквізит для артистів надавала школа мистецтв, де зберігалися всі речі. На повноцінну підготовку репертуару витрачалося щонайменше два-три місяці. Для офіційних виступів на державних святах використовувалися фонограми із записаним голосом.

“Завжди на таких виступах були “плюсовки”, для яких необхідно було робити записи музикальних партій“, — описує технічну сторону процесу керівниця центру.

У мирний час організація концертів проходила без ускладнень та затримок.

“Труднощів не може бути. Є мета, і до неї йдеш. А раніше не було таких труднощів. Нам ставили мету, ми брали і робили“, — підкреслює Ольга Богданова.

День Конституції до війни

До повномасштабного вторгнення Бахмут щороку відзначав ухвалення Основного Закону України святкуванням.. На головних локаціях міста збиралися місцеві жителі, проходили тематичні акції, а на сцені традиційно виступали творчі колективи, зокрема артисти центру Мартинова.

Читайте також:

Історія футболу у знищеному росіянами Іванівському: від м’ячів із чобіт до перемог на обласних турнірах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.

Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53

Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.

Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.

У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.

Будівля в роки Другої світової війни

Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.

Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.

Історія комерційних приміщень

Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.

Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.

Читайте також:

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!