Село Берхівку росіяни називають “важливим стратегічним пунктом”, де дислокуються їхні Іванівські десантники (331-й полк Свірської 98-ї дивізії ПДВ, який перебував в Іваново). Окупанти скаржаться, що ЗСУ постійно наступають малими групами на Берхівку.

Про це йдеться у пропагандистському сюжеті на каналі “Перший”.

Берхівка очима росіян

Ведуча пропагандистської програми news.1tv.ru повідомляє, що ситуація у Берхівці для росіян складна. Тут дислокуються так звані Іванівські десантники, які за знищення та окупацію села вже отримали відзнаки від мо рф.

Штурм позицій ЗСУ у Берхівці

Нагадаємо, що Берхівку окупували у лютому 2023 року. Тоді село зайшли бойовики ПВК “Вагнер”. Відтоді за населений пункт тривають бої. Росіяни розповідають, що атакують позиції ЗСУ штурмовими групами, використовують кулемети для зачистки українських позицій.

Один із російських солдатів розказує, що в окопи ЗСУ їхні бойовики заходять трійками, командир трійки залишаться позаду. Росіяни для розвідки використовують дрони. Також з ними у групі працює снайпер та кулеметник, кажуть у пропагандистському сюжеті. Іванівські десантники контролюють не лише Берхівку, але й північні рубежі Бахмута.

Повітряно-десантні війська рф виходять на нуль переважно у темну пору добу, адже бояться, що їх помітять Збройні Сили України. У сюжеті окупантів стверджують, що “київське командування” наказало не брати у полон російських десантників. Втім, ця інформація не відповідає дійсності.

Примітка. Щоб здатися у полон ЗСУ телефонуйте з території росії на номер +380956886888; +380936886888 та +380976886688; з території України — 688 (тільки з українських номерів) і +380443508917.

Окупанти розповідають, що під час наступу використовують дрони-камікадзе, якими вистежують місцеперебування українських військових.

Читайте також:

• Бахмут, Кліщіївка та Андріївка: як виглядають зруйновані населені пункти
• Осінній Бахмут. Фото з довоєнного міста
• Якими були Кліщіївка та Андріївка до війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські громадяни, які легально перебувають на території Польщі та мають дітей шкільного віку, мають право на отримання державної допомоги для підготовки до нового навчального року. Максимальна сума виплат сягає 400 злотих або 4 700 гривень.

Про це повідомили у польскому Управлінні соціального страхування (ZUS).

Умови програми “Dobry Start”

Базова сума підтримки становить 300 злотих (3 500 гривень) і надається в межах урядової програми “Dobry Start”. Кошти нараховуються один раз на рік на кожного учня. Ця виплата не залежить від загального рівня доходів родини. Отримати фінансування можуть школярі віком до 20 років, а у випадку встановленої інвалідності — до 24 років. Програма відкрита для іноземців, які перебувають у Польщі на законних підставах.

Окремі родини мають можливість отримати додаткові 100 злотих (1 100 гривень) на дитину перед початком навчального року. Ця доплата призначається виключно тим сім’ям, які відповідають критеріям польської програми сімейної допомоги (“zasiłek rodzinny”). Таким чином, за умови схвалення обох заявок, загальна сума фінансування складатиме 400 злотих на одного учня.

Державна допомога не поширюється на дітей, які відвідують дитячі садки або підготовчі класи (так звана “zerówka”). Також виплати не передбачені для студентів вищих навчальних закладів.

Терміни та способи оформлення

Прийом заявок на отримання виплати за програмою “Dobry Start” триває до 30 листопада 2026 року. Процедура оформлення відбувається виключно в електронному форматі. Подати документи можна через такі канали:

• систему “eZUS“;
• мобільний застосунок “mZUS“;
• державний портал “Emp@tia“;
• сервіси інтернет-банкінгу.

У разі успішного подання заявки до кінця серпня, переказ коштів на банківський рахунок заявника відбудеться не пізніше 30 вересня.

Читайте також:

Грошова допомога для мікробізнесу: як ВПО отримати 2 600 доларів від Mercy Corps

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині за понад 22 мільйони гривень, виділені урядом у межах підготовки до опалювального сезону, планують встановити дві блочно-модульні котельні. Їх розмістять в Краматорському районі. Наразі триває розробка проєктної документації, а в експлуатацію об’єкти планують ввести до листопада.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомили у Департаменті житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації.

Де на Донеччині встановлять модульні котельні за державні кошти

Донецька область отримає дві блочно-модульні котельні за кошти державного бюджету, виділені в межах урядових “Планів стійкості регіонів”. За інформацією департаменту, за рахунок понад 22 мільйонів гривень планують встановити дві блочно-модульні котельні загальною потужністю 5,6 МВт.

Обидва об’єкти мають розмістити на території Олександрівської селищної територіальної громади, Краматорського району. Наразі котельні ще не встановлені. Як зазначили в облдержадміністрації, станом на дату підготовки відповіді триває розробка проєктно-кошторисної документації, тому жоден із запланованих об’єктів ще не введений в експлуатацію.

Разом із тим частину державного фінансування вже використали. За даними Донецької ОДА, постачальнику перерахували попередню оплату у розмірі 7 млн 788 тис. грн. Орієнтовний строк введення котелень в експлуатацію — 1 листопада 2026 року, однак реалізація залежатиме від безпекової ситуації в регіоні.

Після запуску двох модульних котелень планують забезпечити теплопостачання:

• 26 багатоквартирних будинків;
• 9 закладів соціальної сфери;
• понад 3 900 споживачів.

Що відомо про фінансування підготовки Донеччини до зими

Нагадаємо, раніше начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін повідомляв, що область отримає понад 22 мільйони гривень на встановлення модульних котелень у межах “Планів стійкості регіонів”. Загалом Кабінет Міністрів розподілив 3 мільярда гривень із резервного фонду державного бюджету на встановлення 216 блочно-модульних котелень у різних регіонах України для підготовки до опалювального сезону.

Водночас потреби Донеччини значно ширші. За оцінками уряду, оприлюдненими навесні 2026 року, реалізація Плану стійкості області потребує близько 1,98 млрд грн. Ці кошти передбачені на захист об’єктів критичної інфраструктури, встановлення резервних джерел тепла та електропостачання, а також інших заходів із підготовки регіону до зими.

До теми:

Як війна змінила агросектор Донеччини: що сталося з полями, урожаєм та посівами за чотири роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!