“Працювати з ними не легко”: у рф скаржаться на атаки ЗСУ біля Берхівки

Семаковська Тетяна 10:58, 30 Жовтня 2023
Берхівка / DeepStateMAP

Село Берхівку росіяни називають “важливим стратегічним пунктом”, де дислокуються їхні Іванівські десантники (331-й полк Свірської 98-ї дивізії ПДВ, який перебував в Іваново). Окупанти скаржаться, що ЗСУ постійно наступають малими групами на Берхівку.

Про це йдеться у пропагандистському сюжеті на каналі “Перший”.

Берхівка очима росіян

Пропагандистський сюжет / скриншот

Ведуча пропагандистської програми news.1tv.ru повідомляє, що ситуація у Берхівці для росіян складна. Тут дислокуються так звані Іванівські десантники, які за знищення та окупацію села вже отримали відзнаки від мо рф.

Штурм позицій ЗСУ у Берхівці

Штурм у Берхівці, атакують росіяни / скриншот

Нагадаємо, що Берхівку окупували у лютому 2023 року. Тоді село зайшли бойовики ПВК “Вагнер”. Відтоді за населений пункт тривають бої. Росіяни розповідають, що атакують позиції ЗСУ штурмовими групами, використовують кулемети для зачистки українських позицій.

Один із російських солдатів розказує, що в окопи ЗСУ їхні бойовики заходять трійками, командир трійки залишаться позаду. Росіяни для розвідки використовують дрони. Також з ними у групі працює снайпер та кулеметник, кажуть у пропагандистському сюжеті. Іванівські десантники контролюють не лише Берхівку, але й північні рубежі Бахмута.

Працювати з ними не легко, вони дають агресивну відсіч (ред. росіяни про ЗСУ). Але наші хлопці стараються й працюють. Союзники стріляють зі стрілкової зброї, артилерії, авіації,

скаржиться у сюжеті // російський військовий

Іванівські десантники виходять на нуль / скриншот

Повітряно-десантні війська рф виходять на нуль переважно у темну пору добу, адже бояться, що їх помітять Збройні Сили України. У сюжеті окупантів стверджують, що “київське командування” наказало не брати у полон російських десантників. Втім, ця інформація не відповідає дійсності.

Примітка. Щоб здатися у полон ЗСУ телефонуйте з території росії на номер +380956886888; +380936886888 та +380976886688; з території України — 688 (тільки з українських номерів) і +380443508917.

Російський оператор БПЛА / скриншот

Окупанти розповідають, що під час наступу використовують дрони-камікадзе, якими вистежують місцеперебування українських військових.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держбюджет-2027: як і на що розподілять державний кошторис

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:45, 16 Вересня 2026

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону “Про Державний бюджет на 2027 рік”. Беззаперечним пріоритетом залишається фінансування сектору безпеки і оборони, на який спрямовують усі можливі внутрішні ресурси. Водночас Уряд збільшує фінансування соціальної сфери, підтримки ВПО, освіти та охорони здоров’я.

Детальніше про те, скільки коштів буде спрямовано на різні сфери — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Основні показники державного бюджету на 2027 рік

Проєкт бюджету на 2027 рік передбачає значне зростання доходів та видатків. Доходи заплановані в обсязі 5 трильйонів 648 мільярдів гривень, що на 452,1 мільярда більше порівняно з планом 2026 року.

Загальний обсяг видатків становитиме 7 трильйонів 272 мільярди гривень, що на 864,9 мільярда перевищує показники попереднього року.

Потреба у міжнародній підтримці складатиме 52,6 мільярда доларів. Кошти планують залучити від ЄС, країн G7, МВФ, Світового банку та інших партнерів.

Оборона та безпека

На сектор оборони та безпеки виділено 4 трильйони 885 мільярдів гривень, що становить 43,8% від ВВП. З них:

  • 2 трильйони 298,5 мільярда гривень — на озброєння та військову техніку;
  • 1 трильйон 791,7 мільярда гривень — на оплату праці з нарахуваннями;
  • 499,9 мільярда гривень — на інші видатки;
  • 264,9 мільярда гривень — резерв коштів;
  • 30 мільярдів гривень — державні гарантії.

Підтримка ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2027 році передбачено 83,2 мільярда гривень (на 11,6 мільярда більше, ніж у 2026 році). Основні статті витрат:

  • 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
  • 12 мільярдів гривень — заходи підтримки тимчасового проживання;
  • 11,5 мільярда гривень — компенсація за знищене майно;
  • 5,5 мільярда гривень — компенсація за програмою “HOME”;
  • 4 мільярди гривень — соціальні послуги;
  • 3,7 мільярда гривень — програма “єОселя” (перший внесок та відсотки);
  • 3,5 мільярда гривень — програми зайнятості;
  • 3,4 мільярда гривень — програма “єВідновлення”.

Підтримка економіки, бізнесу та енергетичного сектору

На підтримку економіки та бізнесу бюджет закладає 96 млрд гривень, що на 45,7 млрд гривень більше до плану на 2026 рік.

  • 45 млрд гривень передбачено на забезпечення житлом громадян за програмою”єОселя” (+27,9 млрд гривень);
  • 29 млрд гривень спрямують до Національної установи розвитку на програму “Доступні кредити 5-7-9%” та гарантії НУР (+11 млрд гривень);
  • 10,1 млрд гривень отримає Фонд розвитку інновацій на оборонні технології Brave1, нові зразки техніки та обладнання для потреб оборони, робототехніку, безпілотні технології та дослідження спеціальних інноваційних технологій (+2,7 млрд гривень).
  • 9,4 млрд гривень виділено на активні програми підтримки бізнесу (+4,1 млрд гривень).
  • Для страхування бізнесу від воєнних ризиків та іншої фінансової підтримки передбачено ресурс у 58,7 млрд гривень. Одним із можливих джерел його формування є підвищення стандартної ставки на 1 відсотковий пункт – з 20% до 21%, проте остаточне рішення потребуватиме законодавчого врегулювання.
  • Окремо 8,3 млрд гривень планується спрямувати на захист підприємств паливного сектору від таких ризиків — за рахунок можливого підвищення акцизу на пальне.

Майже 100 млрд гривень буде спрямовано у 2027 році на підтримку енергетики. Кошти підуть на захист та відновлення енергетичних об’єктів, на доплати енергетикам, підтримку вугільної галузі та проєкти з енергоефективності. Також на Плани стійкості буде спрямовано 60 млрд гривень, і можливе отримання енергетичними підприємствами ресурсу від зниження нормативу зі сплати дивідендів. У 2026 році ця сума становила 19,5 млрд гривень.

Сільськогосподарський сектор отримає підтримку у розмірі 7,4 млрд гривень. Кошти передбачено на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників і фермерів, гуманітарне розмінування, гранти для АПК, меліорацію та релокацію сільгосптоваровиробників.

Житлова політика, інфраструктура та спорт

Загальний обсяг житлової політики становить 84,9 млрд гривень (+38,3 млрд гривень). Сюди входять:

  • 45 млрд гривень на забезпечення житлом за програмою «єОселя».
  • 24,4 млрд гривень на житлові програми: «єВідновлення», компенсації, ваучери, субвенція (+8,9 млрд гривень).
  • 6,9 млрд гривень на компенсацію на житло ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп.
  • 5,5 млрд гривень компенсації за знищене житло за програмою «HOME».
  • 2,4 млрд гривень на житло військовим.
  • 0,7 млрд гривень для Фонду енергоефективності на співфінансування підвищення енергоефективності житла та відновлення зруйнованого житла.

Сфера спорту та молоді отримає 6,85 млрд гривень (+0,98 млрд гривень). На гідне представлення України на світовій спортивній арені піде 6,56 млрд гривень (+0,86 млрд гривень). На створення умов для самореалізації молоді в Україні виділено 201,5 млн гривень, зокрема 140 млн гривень підуть на гранти молоді (+50 млн гривень). У 2027 році передбачено 1 800 грантів, що у 2,5 раза більше порівняно з 2026 роком. Також 91,5 млн гривень (+68,5 млн гривень) закладено на формування свідомої української політичної нації, зокрема на розвиток пластового руху, на підтримку якого із 2027 року безпосередньо передбачено 61,5 млн гривень.

Підтримка регіонів, громад та інвестиційні проєкти

На публічні інвестиційні проєкти та програми у 2027 році передбачено 116 млрд гривень (+3,9 млрд грн), з яких 76,4 млрд гривень — це залучені кошти міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн. Основні напрями цих проєктів — транспорт, муніципальна інфраструктура та послуги, освіта, охорона здоров’я, енергетика, житло, соціальна сфера.

Підтримка регіонів і громад складе 133,6 млрд гривень (+42,2 млрд гривень до плану на 2026 рік). Серед основних напрямів фінансування — комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст, Державний фонд регіонального розвитку, субвенції на реалізацію публічних інвестиційних проєктів у галузях освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, субвенція на будівництво та ремонт доріг місцевого значення, додаткова дотація прифронтовим та тимчасово окупованим територіям України, а також різниця в тарифах. Загальний ресурс місцевих бюджетів у 2027 році становитиме 1 трлн 34,5 млрд гривень, що на 123,9 млрд гривень, або на 13,6% більше до плану на 2026 рік зі змінами.

Серед новацій проєкту держбюджету-2027:

  • Заплановане часткове (25%) відновлення Державного дорожнього фонду в обсязі 52,8 млрд гривень. З них 34,2 млрд гривень піде на фінансування утримання та розвитку доріг загального користування державного значення, 10,1 млрд гривень — на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими на розвиток мережі автомобільних доріг, а 8,5 млрд гривень — як субвенція місцевим бюджетам на утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.
  • 18,2 млрд гривень спрямовуватимуться на компенсацію різниці в тарифах у межах підтримки регіонів та громад. Це дозволить компенсувати різницю між економічно обґрунтованою вартістю комунальних послуг і тарифами для населення та зменшити відповідне фінансове навантаження на громади і людей.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині розширили примусову евакуацію дітей: які населені пункти додалися

Валентина Твердохліб 14:50, 16 Вересня 2026
дружківки, евакуація дітей
Евакуація з Дружківки / фото відділ комунікації поліції Донецької області

На Донеччині оновили перелік населених пунктів, де діє обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її оголосили ще у десяти населених пунктах. При цьому в Слов’янську і селищі Суханівка діють часткові обмеження: у список на евакуацію потрапили окремі вулиці.

Про це повідомляє Донецька ОДА.

Примусова евакуація дітей на Донеччині: нові населені пункти

Через погіршення безпекової ситуації на Донеччині розширили перелік населених пунктів, де оголошена обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її ввели у трьох громадах: Святогірській, Слов’янській і Новодонецькій.

Евакуації підлягають діти, які проживають у чотирьох селах Святогірської громади:

  • Адамівка;
  • Глибока Макатиха;
  • Микільське;
  • Хрестище.

У Новодонецькій громаді евакуацію дітей теж проводитимуть у чотирьох населених пунктах:

  • Новодонецьке;
  • Іверське;
  • Новосамарське;
  • Шостаківка.

У Слов’янську розширили зону примусової евакуації дітей: перелік вулиць

У Слов’янській громаді примусову евакуацію дітей розширили у місті Слов’янськ і селищі Суханівка. При цьому в цих населених пунктах діє часткова евакуація з окремих вулиць.

У Слов’янську під евакуацію підпадають родини з дітьми, які мешкають за такими адресами:

-в’їзди:

  • Історичний;
  • Квітневий;
  • Миколи Хвильового;
  • Скіфський;
  • Яковлєва Олексія.

-вулиці:

  • 6-го Вересня;
  • Анатолія Свиридюка;
  • Бердянська;
  • Березнева;
  • Бориса Патона;
  • Василя Сліпака;
  • Василя Стуса;
  • Вереснева;
  • Волошкова;
  • Волонтерів;
  • Геологічна;
  • Гірська;
  • Демократична;
  • Дмитра Донцова;
  • Енеїди;
  • Єдності;
  • Журналістів;
  • Зоряна;
  • Івана Федорова;
  • Ігоря Грішина;
  • Ізюмська;
  • Калинова;
  • Карпатської Січі;
  • Керченська;
  • Кленова;
  • Князя Ігоря;
  • Козацька;
  • Колонтаївська;
  • Корсунська;
  • Котляревського;
  • Красногірська;
  • Ланова;
  • Левадна;
  • Лесі Українки;
  • Лісна;
  • Літературна;
  • Луганська;
  • Мальовнича;
  • Мацька;
  • Медова;
  • Миколи Колосовського;
  • Миколи Семейка;
  • Миколи Хвильового;
  • Миру;
  • Мистецька;
  • Молодіжна;
  • Назара Яремчука;
  • Новоселівська;
  • Олеся Гончара;
  • Отаманська;
  • Охтирська;
  • Павла Глазового;
  • Північна;
  • Привільна;
  • Режисерська;
  • Реконструкції;
  • Рубіжна;
  • Самбірська;
  • Санаторна;
  • Серпнева;
  • Сільзаводська;
  • Січових стрільців;
  • Скіфська;
  • Смарагдова;
  • Солов’їна;
  • Тениста;
  • Трускавецька;
  • Цілинна;
  • Червоної калини;
  • Чумацька;
  • Щедра;
  • Шляхетна;
  • Ювілейна;
  • Юрія Багатікова;
  • Яковлєва Олексія;
  • Янтарна.

-провулки:

  • 6-го Вересня;
  • Анатолія Свиридюка;
  • Бердянський;
  • Високий;
  • Волонтерів;
  • Демократичний;
  • Дмитра Донцова;
  • Дружківський;
  • Енеїди;
  • Журналістів;
  • Зоряний;
  • Ізюмський;
  • Історичний;
  • Керченський;
  • Князя Ігоря;
  • Козацький;
  • Красногірський;
  • Кустарний;
  • Лановий;
  • Літературний;
  • Привільний;
  • Рубіжний;
  • Скіфський;
  • Смарагдовий;
  • Солов’їний;
  • Тараса Шевченка;
  • Трускавецький;
  • Цілинний;
  • Червоної калини;
  • Ягідний;
  • Яковлєва Олексія.

У селищі Суханівка Слов’янської громади евакуацію проводитимуть з п’яти вулиць і одного провулка:

  • вулиці Героїв неба, Горова, Зарічна, Лугова, Торецька;
  • провулок Луговий.

Скільки дітей залишаються на нових територіях, де оголошена примусова евакуація, не повідомляється. Евакуацію проводитимуть у супроводі батьків, осіб, які їх замінюють, або законних представників. Вилучити дітей без дозволу батьків поліція не має права, тому з родинами проводитимуть бесіди і вмовляють виїхати в більш безпечні місця.

До евакуації залучені місцеві військові адміністрації, поліція, ДСНС і Служба у справах дітей. Людей супроводжуватимуть на всіх етапах — від виїзду до приймального пункту і подальшого розміщення у безпечніших регіонах.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Без води, проте зі сміттям”: як живуть українці в Донецьку

Війна росії проти України почалася задовго до 24 лютого 2022 року. Перша фаза фізичної окупації територій нашої держави у сучасній історії відбулася ще 2014 року. […]

“Реакції не було, люди були просто беземоційні”, — 19 річний волонтер розповів про свої поїздки в Бахмут

“Найстрашніша картина, яку я бачив, була саме в Бахмуті” — так каже волонтер Максим, який приїжджав сюди з гуманітарною допомогою для мешканців. Історією своїх поїздок […]

Українські танкісти

«Бахмутський напрямок залишається для рф пріоритетним», — Євлаш

Після звільнення Кліщіївки та Андріївки ЗСУ продовжують закріплювати успіх поблизу Бахмута. Наразі на Бахмутському напрямку, який залишається для росії пріоритетним, тривають запеклі бої в районі […]

10:05, 05.10.2023 Микола Ситник