На Авдіївському напрямку окупаційні війська рф продовжують спроби оточити Авдіївку. Українські захисники тримають оборону та стримують загарбників. Ситуація на цій ділянці фронту складна, але повністю контрольована Силами оборони.

Про це голова Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш повідомив у коментарі телеканалу Еспресо.

Бої за Авдіївку: ситуація на фронті

Віталій Барабаш розповів, що за останні кілька днів лінія фронту не змінилася. Однак росіяни чинять потужний тиск на місто.

Він підкреслив, що військовим оглядачам потрібно обережніше споживати інформацію російських пропагандистів про просування рф в Авдіївці та серйозніше ставитися до таких речей. За його словами, ситуація у місті складна, але контрольована.

“Складна ситуація на Степовому. Противник лізе, хлопці тримають позиції й відбивають ворога. Дуже багато сил ворог кидає в напрямку “Царської охоти”, там вже нічого не залишилось, і вже суцільна рівнина. Свого часу там був невеликий ліс, його також вже немає. Останніми днями багато писали про вулиці. Так, заходили ДРГ, але все контрольовано. Такого немає, і не було, що нібито ворог гуляє Авдіївкою. Впевнений, що такого й не буде”, — підсумував Віталій Барабаш.

Речник Генерального штабу Збройних Сил України Андрій Ковальов у ранковому зведенні повідомив, що на Авдіївському напрямку, в зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ “Таврія”, українські захисники продовжують стримувати війська рф. За його словами, загарбники не полишають спроб оточити Авдіївку.

Армія рф завдала авіаційних ударів у районах Новобахмутівки, Авдіївки та Водяного. З артилерії та мінометів окупанти обстріляли близько 15 населених пунктів, серед них: Новобахмутівка, Авдіївка, Тоненьке, Первомайське, Нетайлове та Невельське Донецької області.

Просування рф біля Авдіївки

Аналітики DeepState зазначають, що на околицях Авдіївки продовжуються важкі бої. Окупанти мають частковий успіх поблизу Первомайського та атакують біля Георгіївки, але водночас діють “нелогічно”.

“Авдіївський відтинок — тривають дивні події на південних околицях Авдіївки. Чимало дій ворога не піддаються логічному поясненню. “Зеніт” ворог не захоплював, тому за той фланг поки можна бути спокійним. Зараз важливо, щоб кацапам не дали закріпитися в приватному секторі. Ворог продовжує натиск на Первомайське, має частковий успіх. Так само продовжує тиск на Сили Оборони біля Георгіївки”, — інформують експерти DeepState.

Напередодні аналітики зафіксували підрозділи рф на території “Царської охоти” та в приватному секторі поблизу.

“На кадрах уражень бійців 110-ї ОМБр фіксуємо присутність ворожої піхоти у багатьох місцях на півдні Авдіївки. Орієнтовно події відбуваються з 19 по 21 січня”, — додали в DeepState.

Водночас російські пропагандисти стверджують, що війська рф прорвали лінію оборони в Авдіївці та просуваються в місті. Наразі немає офіційних підтверджень цієї інформації.

Раніше ми писали, що Сили оборони знищують техніку, яку через Горлівку рф перекидає під Авдіївку та Бахмут.

Читайте також:

• Росіяни збирають свої сили поблизу Бахмута: до чого готуються
• Війська рф намагаються обійти позиції ЗСУ в Часів Ярі
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій “Битва за Бахмут”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2023 році редакція Бахмут IN.UA вже спілкувалася з пані Валерією — тоді вона жила в евакуації на Житомирщині й продовжувала писати вірші попри війну. За цей час минуло майже два роки, і життя бахмутянки знову кардинально змінилося. Сьогодні Валерія разом із родиною мешкає в Німеччині. Ми знову зателефонували, щоб дізнатися, що принесла їй еміграція, і як змінилася творчість.

За словами Валерії, шлях за кордон був не спонтанним, але й не бажаним. Після евакуації з Бахмута родина певний час жила у Бердичеві, згодом — у Дніпрі. Остаточне рішення виїхати з України було пов’язане одразу з кількома чинниками: відсутністю житла, постійними обстрілами та тяжкою хворобою свекрухи. Валерія зізнається: країну обирали з огляду на медицину та підтримку для українців, а також тому, що багато знайомих бахмутян уже перебували саме в Німеччині.

“Ми виїхали в квітні 22-го року і думали, що це на місяць-два, взяли тільки змінний одяг. А вийшло так, що втратили все — житло, роботу, фотографії, усе життя. В один момент уся родина залишилася без нічого”, — говорить Валерія.

У Німеччині родина живе вже півтора року, наразі — у соціальному житлі. Переїзд до Німеччини не став легким початком нового життя. Родина, яка в Бахмуті жила окремо й самостійно, була змушена знову об’єднатися під одним дахом у соціальному житлі. Спільне проживання кількох поколінь принесло не лише підтримку, а й побутову напругу — адже люди, звиклі до незалежності, опинилися в нових, обмежених умовах. Водночас саме тут з’явилося відчуття фізичної безпеки.

“Якби у нас було житло хоча б у Дніпрі, ми б ніколи не поїхали за кордон. Я була ініціаторкою виїзду, але ні чоловік, ні мама не хотіли. Ми не планували еміграцію — ми просто шукали, де вижити”, — зізнається поетеса.

Попри відносну стабільність, Валерія не відчуває впевненості в майбутньому. Війна, за її словами, позбавила можливості щось планувати — навіть на кілька місяців уперед. 

“Ми вже четвертий рік не відчуваємо себе впевнено. Я не знаю, де ми будемо жити через рік, чи залишимось тут. Наші плани були в Бахмуті — квартира, сім’я, життя. Зараз цього просто немає”, — каже вона.

У Бахмуті родина мала власну квартиру — придбали її в 2018 році. Механізму компенсації для переселенців з тимчасово окупованих територій, коли Валерія виїздила, взагалі не було. Зараз ситуація дещо краща, адже постанова 1161 дозволяє отримати житловий ваучер до 2 млн гривень двом категоріям ВПО з ТОТ.

Творчість, яка колись допомагала проживати стрес, нині відійшла на другий план. Валерія зізнається, що вже близько пів року не пише віршів — не через брак натхнення, а через постійне навчання й внутрішню втому.

“Це велика психічна травма. Мені досі сниться Бахмут — зруйнований, палаючий. Я прокидаюся у сльозах. Можливо, моя психіка ще не готова пропускати це через себе і знову переживати”, — пояснює поетеса.

Водночас, творчість не зникла з її життя повністю. Уже перебуваючи в Німеччині, Валерія двічі виступала зі своїми віршами. Перший раз — на благодійному заході в Нюрнберзі, організованому українцями для збору донатів на підтримку України. Для неї це стало несподіваним поверненням до сцени, з якою вона, здавалося, попрощалася після евакуації.

“Коли я їхала в Німеччину, я попрощалася зі своєю творчістю. Думала, що більше не виступатиму. Але коли вийшла на сцену і читала українські вірші — я згадала Бахмут. Ті вечори, ті люди. Це було дуже важливо для мене”, — ділиться Валерія.

Другий виступ був камернішим — власний поетичний вечір у колі близьких і знайомих. Хоч він і не зрівнявся за атмосферою з творчими вечорами в Бахмуті, але став важливим особистим кроком. Саме тоді Валерія усвідомила: навіть у вимушеній еміграції її поезія залишається частиною неї та способом зберігати зв’язок із домом.

Окремо вона говорить про українську спільноту за кордоном — неоднорідну, інколи болісну, але надзвичайно цінну там, де вона справжня.

“Коли приходиш на концерти, як-от “Океан Ельзи”, або на українські творчі події — душа відпочиває. Бо ми всі любимо свою країну. Ніхто з нас не хотів їхати”, — каже поетеса.

У фіналі розмови Валерія знову повертається до думки про дім — не як про місце, а як про майбутнє, у яке хочеться вірити.

“Я мрію, щоб війна закінчилась, і ми змогли повернутися. Привезти в Україну щось добре, що побачили тут. І зробити нашу країну кращою. Я дуже хочу в це вірити”.

Читайте також:

• Гостомельська громада очима бахмутян: які переваги тут бачать переселенці
• “Поезія про тих, хто тримав Бахмут”: поетеса Олена Голубцова створила збірку з історіями війни
• Фармацевтична компанія з Бахмута відновила роботу у новому місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В окупованій Авдіївці окупанти звели адміністративну будівлю. У ній працюють органи окупаційної влади, соціальні служби, МФЦ (ред. багатофункціональний центр, аналог українського ЦНАПу) і РАЦС. Будівлю збудували у зруйнованому кварталі. Навпроти адміністрації розташовані знищені багатоквартирні будинки, але їхнім відновленням окупанти не займаються.

Про це йдеться в росджерелах.

Окупанти відкрили РАЦС у зруйнованій Авдіївці

У тимчасово окупованій Авдіївці росіяни збудували нову адміністративну будівлю. За словами ватажка “днр” дениса пушиліна, її збудували з нуля за підтримки Ямало-Ненецького автономного округу рф. Робота в цій будівлі розпочалась наприкінці жовтня 2025 року. Тут працюють органи окупаційної влади, соціальні служби, МФЦ і РАЦС.

Новину про відкриття будівлі широко висвітлювали російські пропагандисти, зокрема наголошували про важливість відкриття РАЦСУ. Парою, яка бажала першою узаконити стосунки, були місцева мешканка Світлана і чоловік Андрій. Їхні стосунки, нібито, зародились під час боїв за місто. Ким є сам Андрій у сюжеті не кажуть.

Днями відео біля адмінбудівлі зняв російський блогер андрій папірус, який раніше брав участь у війні в Україні на боці рф. На відео видно, що адміністративна будівля розміщена у зруйнованому кварталі. Навпроти неї стоять руїни багатоповерхових будинків, чиїм відновленням окупанти не займаються.

Зазначимо, що в Авдіївці складна ситуація з відновленням житла. Окупанти заявляють про точкові ремонти будинків, які незначно постраждали під час бойових дій. Однак навіть після ремонтів люди не можуть заселитися у квартири, бо окупаційна влада місяцями не приймає їх в експлуатацію.

Читайте також:

• Росіяни показали пункт тимчасового розміщення людей у прифронтовому Селидовому: що відомо
• Ватажок “днр” пушилін відвідав окуповані населені пункти Покровського району: фото
• Росіяни викрали з Бахмута близько 70 ікон, що вціліли після обстрілів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!