Хтось пожартував, що стосунки на відстані — це наче кожному взятися за кінець гумової стрічки, роз’їхатися і чекати: хто ж перший відпустить, щоб іншому прилетіло в лоба? Для сотень і сотень тисяч тимчасово розлучених пар — переважно жінок за кордоном і чоловіків в Україні — це надзвичайно актуальне нині питання. І багатьом зовсім не до жартів.

Бути в полі зору один одного

“Що більше ми були не в полі зору одне одного, то менше мали тем для розмов”, — каже моя знайома, яка розлучилася з чоловіком, не витримавши випробування часом і відстанню.

Анастасія у 2023-му на пів року поїхала до Великої Британії, отримавши грант на навчання. Уже за два місяці відчула, що стосунки руйнуються. У висновку подружжя розлучилося, щойно жінка повернулася до Києва.

“Спочатку це виглядало навіть романтично — обоє сумуємо, шлемо сердечка і фото в месенджер. Навіть фільми переглядали синхронно, засинали і прокидалися із ввімкненими камерами. Згодом втома і новий устрій життя далися взнаки. Якось зловила себе на думці, що мені дуже складно пояснювати, що і як відбувається з моїм життям і стажуванням, думала — навряд чи така рутина зацікавить чоловіка. А згодом він і питати перестав. Теми для розмов вичерпалися, а українські новини я й без нього дізнавалася із телеграм-каналів. Почуття дуже швидко минули теж”, — розповідає Анастасія.

Про те, що стосунки на відстані – складна і копітка праця, яка може стати важким випробуванням, наголошує психолог, гештальт-терапевт Геннадій Мустафаєв, який також консультує і надає психологічну допомогу парам. Нещодавно він був онлайн-гостем “Клубу українських жінок” при фундації “Український Дім” у Варшаві. Зустріч відвідали українки, які через війну тимчасово опинилися у Польщі.

“Війна підсвітила те, що було приховано в сім’ях. Якщо пара складно переживає стосунки на відстані й навіть близька до їхнього закінчення, варто подивитися на ретроспективу, а якими були стосунки до війни? Наші переживання зараз мають екзистенційний характер, вони про сенс життя. З ким я живу і з ким кожного ранку прокидаюся? Чи хочу бути в стосунках саме з цією людиною? Скільки мені залишилося? Відповіді у мирному житті були б такими: звик, комфортно, не так уже й погано, навіщо щось міняти? У складні часи людина хоче жити своє життя у задоволенні й сміливіше йде зі стосунків, які її не влаштовують”, — каже Геннадій Мустафаєв.

За словами Мустфаєва, в основі будь-яких стосунків лежить діалог. За його спостереженнями, дуже мало пар вміють його добре вибудувати. Вміння спілкуватися, вміння конструктивно конфліктувати — це навички, які допомагають не лише побудувати здорові міцні взаємини, а й пережити випробування стосунками на відстані.

Потрібна підтримка

Жінкам, які поїхали, необхідна підтримка, каже психотерапевт.

“Але підтримка також потрібна чоловікам, які залишилися вдома або перебувають на війні. Певна річ, стосунки на відстані потребують ресурсу. Якщо ж я сам його не маю, то не матиму, чим поділитися з партнером. Моя порада тут — навчитися піклуватися про себе, наповнюватися ресурсом і ділитися”, — пояснює експерт.

Психологи також кажуть, що збереження стосунків на відстані може бути викликом для пари, незалежно від того, як довго чоловік і жінка разом. Утім, цілком можливо їх зберегти, якщо приділити увагу певним речам.

Говоріть. Сплануйте вашу розлуку так детально, наскільки це буде можливо. Говоріть з вашим партнером про ваші спільні очікування і способи зберігання стосунків. Звірте годинники — обміркуйте відверто, як зараз ставитеся одне до одного. Якщо почуттів немає — то немає чого зберігати.

Перебувайте на зв’язку. Постійний зв’язок через телефонні дзвінки, повідомлення або відеодзвінки допомагає зберігати взаємини. Нехай вечірній чи обідній дзвінок стане такою ж рутиною, як і сімейні обіди у мирні часи. Поснідати разом, увімкнувши камеру — чому б ні?

Плануйте зустрічі. Сплануйте зустрічі в реальному житті, разом обирайте дати. Це допоможе підтримувати стосунки в тонусі. Можна зустрічатися у відносно безпечних місцях України, прикордонних зонах. Відмічайте дати наступної зустрічі у календарі.

Підтримуйте. Розвивайте стосунки на основі взаємної довіри та розуміння. Підтримуйте інтереси й цілі вашого партнера, навіть якщо вони відрізняються від ваших. Не забувайте про свої власні потреби й артикулюйте про це партнерові. Щоб зберегти довіру відносин, важливо дотримуватися обіцяного.

Плануйте спільні зняття. Читайте книги, дивіться фільми, вибирайте речі, вчіть мови — у світі є чимало речей, які можуть об’єднати пару на відстані.

Гештальт-терапевт Геннадій Мустафаєв наголошує, що дуже важливо, аби діти теж не втрачали контакту з батьком на відстані. Найгірший із можливих діалогів: “Як у тебе справи у школі?” — “Нормально”. Партнер має бути в курсі всіх справ дитини, повністю занурений в її життя — так, як це було і до розлуки.

Це теж допоможе зберегти і навіть зміцнити стосунки на відстані. Виклик, який поставила перед багатьма парами війна, може бути важким. Утім, з відповідними зусиллями і уважністю до партнера, можна досягти того, що зв’язок із найріднішими людьми не втратиться.

Примітка. Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.

Читайте також:

• Двічі втратити дім, але залишитись собою: історія художниці з Рубіжного
• “Не дозволила собі плакати жодного дня”: як бахмутянка навчає чирлідерок у Польщі
• Нові чи новітні: якими мають бути пам’ятники сучасним українським героям?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Розлучення та виховання дітей — життєві обставини, які не зникають, коли один із батьків стає на захист країни. У зв’язку з цим у родинах військовослужбовців часто виникають запитання щодо механізму утримання аліментів, зокрема з бойових винагород чи виплат за поранення.

Міністерство оборони України надало детальне роз’яснення щодо того, які саме складові грошового забезпечення військових формують аліментну базу.

З яких виплат військових утримуються аліменти

Базові правила утримання аліментів для військовослужбовців ЗСУ та цивільних громадян однакові. Вони регулюються Сімейним кодексом, законом “Про виконавче провадження” та відповідною постановою Кабміну.

Аліменти утримуються із загального грошового забезпечення військового, до якого обов’язково входять:

• посадовий оклад та оклад за військовим званням;
• щомісячна надбавка за вислугу років;
• постійні щомісячні надбавки, доплати, премії та підвищення окладу;
• додаткові винагороди, що мають систематичний характер.

Якщо суд присудив сплату аліментів як частку від доходу, відсоткова ставка розраховується від фінальної суми забезпечення вже після відрахування всіх обов’язкових податків і зборів.

Чи стягуються аліменти з бойових виплат?

Згідно з чинними нормами, аліменти підлягають утриманню з додаткової винагороди, яку військовослужбовці отримують під час дії воєнного стану. До цієї категорії належать бойові виплати у розмірі 30 000, 50 000 та 100 000 гривень, а також виплати інструкторам (від 15 до 30 тисяч гривень) та 10 000 гривень за фактичне виконання обов’язків. Оскільки ці нарахування здійснюються щомісяця, вони класифікуються як постійні види доходу.

З яких виплат аліменти не вираховуються

До аліментної бази не включаються виплати, що мають разовий, цільовий або компенсаційний характер. Зокрема, утримання не здійснюється з:

• грошової допомоги на оздоровлення;
• одноразових винагород у розмірі 70 000 та 170 000 гривень;
• матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
• одноразової грошової допомоги при звільненні або за укладення першого контракту;
• одноразової грошової допомоги у разі поранення, контузії або встановлення інвалідності.

У Міноборони звертають увагу на важливий нюанс щодо “виплат за поранення”. Грошове забезпечення, яке військовий щомісяця отримує в період лікування, враховується до аліментної бази. Натомість цільова одноразова допомога за поранення не підлягає стягненню.

Розмір аліментів: гарантований мінімум та максимуми

Мінімальний гарантований розмір аліментів становить не менше 50% від актуального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Наразі це:

• для дитини віком до 6 років — 1 408,50 гривень;
• для дитини від 6 до 18 років — 1 756 гривень.

Мінімальний рекомендований розмір (який суд може призначити за наявності достатнього заробітку платника) становить 100% прожиткового мінімуму: 2 817 гривень для дітей до 6 років і 3 512 гривень для дітей до 18 років.

Якщо виплати призначаються у вигляді частки від загального доходу, вони становлять:

• на одну дитину — 1/4 від заробітку;
• на двох дітей — 1/3 від заробітку;
• на трьох і більше дітей — 1/2 від заробітку.

У наказному провадженні встановлено й верхню межу: розмір аліментів не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Тобто максимум 28 170 гривень (до 6 років) та 35 120 гривень (від 6 до 18 років). Право на підтримку мають і діти від 18 до 23 років за умови, що вони продовжують навчання.

Як відбувається процес стягнення

У разі примусового стягнення виконавець надсилає до військової частини постанову про звернення стягнення на доходи військовослужбовця. Фінансовий підрозділ частини розраховує та утримує визначену суму з виплат платника, перераховуючи її на рахунок виконавчої служби або приватного виконавця, після чого кошти надходять стягувачу. Якщо адреса військової частини невідома, документи можуть бути направлені до Міністерства оборони України для подальшої передачі в бухгалтерію відповідного підрозділу.

Змінити розмір виплат можна або через суд у разі зміни матеріального стану, або уклавши нотаріально посвідчений договір між батьками. Такий договір має силу виконавчого документа.

Читайте також:

Оподаткування виплат військовим: хто звільняється від військового збору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!