Російські пропагандистські джерела опублікували, на яких записані свідчення подружжя з міста Часів Яр. Чоловік та жінка стверджують, що їх нібито залишили напризволяще у місті.

Редакція “Бахмут IN.UA” показала відео з мешканцями Часового Яру волонтеру Євгену Ткачову, який займається евакуацією людей з міста. Волонтер впізнав подружжя і розповів, чи мали вони можливість евакуюватися до України та чи отримували вони допомогу.

Допомога людям у Часовому Яру: свідчення волонтера

Редакція “Бахмут IN.UA” показала відео з подружжям Горбатенків волонтеру з Часового Яру Євгену Ткачову. Він регулярно возив гуманітарну допомогу в місто і особисто евакуйовував людей.

Євген Ткачов впізнав пару. За словами волонтера, вони регулярно отримували гуманітарну допомогу. Це було навіть тоді, коли в район їхнього проживання вже було неможливо заїхати. Тому свідчення про те, що їх “кинули напризволяще” не відповідає дійсності.

“Цих людей я впізнав. Вони постійно приходили отримувати гуманітарну допомогу. Поки ще був проїзд до Жовтневого мікрорайону, гуманітарку видавали у школі №17, туди також і воду возили. У той час я їх майже кожного тижня там зустрічав. Це було десь до травня цього року. А потім, коли в Жовтневий заїхати було неможливо, вони виходили за гуманітаркою в центр міста, до Пункту незламності. Там вже рідше їх бачив”, — зазначив Євген Ткачов.

Також у подружжя Горбатенків була можливість комфортно і безоплатно евакуюватися в більш безпечні регіони України.

“Звісно всім мешканцям Часового Яру разів безліч разів пропонували евакуюватися і волонтери, і військова адміністрація. Коли проїзд до 17-ї школи був вільний і не під прицілами дронів, то там і об’яви про евакуацію розвішували, і запис на евакуацію проходив прямо в пункті видачі гуманітарної допомоги. Всі, хто хотів, залишали свою адресу чи номер телефону, з ними зв’язувалися або приїжджали і забирали. Тому ці люди, звісно, були повністю поінформовані про можливості евакуації. До травня їх точно можна було забрати з комфортом зі всіма необхідними речами навіть з-під двору. Ще й влітку інколи можна було заїхати в той район, але це вже був великий ризик. А потім вони так само могли весь цей час прийти до Пункту незламності, звідки продовжувалася евакуація”, — розповів Євген Ткачов.

Звинувачення ЗСУ

Едуард та Наталія Горбатенко родом з міста Часів Яр. За даними росджерел, вони вирішили евакуюватися на окуповані території наприкінці жовтня. Історію “евакуації” подружжя росіяни використали як інструмент пропаганди.

В інтерв’ю пропагандистам чоловік із жінкою розповіли, що їх, нібито, прицільно атакували ЗСУ. В розмові з окупантами Едуард Горбатенко розповів, він разом із жінкою і сусідами намагалися самотужки вийти на території, які контролюються росією. На шляху до російських позицій їх, нібито, прицільно атакували десятки дронів ЗСУ. А росіяни, яких вихваляють “евакуйовані”, скидали їм із дронів ліки. Подружня пара розповіла, що вони врятувалися від дронів втечею. А їхні супутники, ймовірно, загинули. Однак, перевірити цю інформацію наразі неможливо.

Додамо, що росіяни не вперше спотворюють інформацію про становище людей, які попри заклики української влади евакуюватися, залишаються жити на лінії фронту. Окупанти виставляють українську армію злочинцями, які нібито не дають людям евакуюватися. Однак є підтвердження, що військові ЗСУ навпаки сприяють евакуації людей.

Водночас відомі непоодинокі випадки, коли армія рф розстрілює цивільних. Зокрема, це відбулось у місті Селидове, тут росіяни вбили цивільних людей, які були в автівці, про це повідомляє офіс Генпрокурора.

У відео подружжя з Часів Яру підігрувало російській пропаганді, пара висловила подяку окупантам за те, що ті їх “нагодували, дали води та обробили рани”.

Наразі, як повідомляють росджерела, подружжя перебуває на окупованій частині Луганщини. Нагадаємо, що росіяни частково окупували Часів Яр, евакуація з міста тривала й триває досі, попри те, що заїхати за людьми волонтерам та міській владі стає все небезпечніше.

Часів Яр: контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Сапери мінують місцевість біля Часового Яру: яка ситуація на 4 листопада
• “Зарано говорити про те, що ворог закріпився у нашій частині міста”: 24 ОМБр про прорив оборони Часового Яру
• “Білі янголи”, які рятують з пекла війни: розповідаємо історію Павла Дяченка (Відео)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після березневого перерахунку пенсій частина українців так і не побачила відчутного зростання своїх виплат. Причини відсутності надбавок у кожному випадку є індивідуальними, адже механізм нарахування залежить від багатьох факторів.

Детальніше про це розповіли в Пенсійному фонді України.

Хто повністю залишився без індексації у 2026 році

Без березневого підвищення залишилися насамперед ті громадяни, яким пенсійні виплати були призначені вже у 2026 році. За інформацією Пенсійного фонду України, індексація від 1 березня не застосовується до цієї категорії. Уряд поширив дію перерахунку виключно на ті виплати, що були офіційно оформлені до 31 грудня 2025 року включно.

Саме через це частина новоспечених пенсіонерів не отримала жодної доплати, хоча індексація формально пройшла по всій країні. Логіка держави полягає у тому, що пенсії, призначені у 2026 році, обчислюються з урахуванням найактуальніших економічних параметрів, тоді як індексація покликана “осучаснювати” лише старіші виплати.

Як рік виходу на пенсію впливає на розмір надбавки

Ще однією причиною того, що надбавка виявилася непомітною або значно меншою за очікувану, є різниця у коефіцієнтах перерахунку. Основний коефіцієнт індексації у 2026 році становить 1,121, проте його застосували далеко не до всіх пенсійних справ.

Діє чітке правило: що “свіжішою” є пенсія, то меншим буде відсоток її підвищення. Для виплат, призначених у період з 2021 по 2025 роки, уряд встановив занижені коефіцієнти:

• для пенсій 2025 року застосовують коефіцієнт 1,024;
• для виплат 2024 року — 1,036;
• для пенсій 2023 року — 1,048;
• для пенсій 2021-2022 років — 1,061.

Через таку градацію частина людей формально потрапила під цьогорічну індексацію, але фактично отримала на руки мінімальні суми доплат.

Суть механізму осучаснення пенсій

Головна мета перерахунку полягає в оновленні показника середньої заробітної плати, який закладається у формулу розрахунку кожної пенсії. У 2026 році цей базовий показник збільшили на основний коефіцієнт 1,121. Тепер він становить 9 992,40 гривні.

Такий механізм дозволяє підтягувати раніше призначені виплати до сучасних економічних реалій. Однак він не гарантує однакового приросту для всіх. Кінцевий результат завжди залежатиме від року виходу людини на заслужений відпочинок, виду самої виплати та індивідуальних параметрів її страхової справи.

Якими є мінімальні пенсійні стандарти

У квітні 2026 року базовий мінімальний розмір пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, зафіксовано на рівні 2 595 гривень. Це загальна мінімальна межа для відповідної категорії отримувачів.

Водночас для непрацюючих громадян віком від 65 років, які повністю виконали вимоги щодо страхового стажу, діє вищий гарантований державний стандарт. Згідно із законом, який прив’язує цей мінімум до 40% від розміру мінімальної заробітної плати, пенсійна виплата для таких осіб не може бути меншою за 3 458,80 гривні.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Безпекова ситуація на Донеччині продовжує погіршуватися, що змушує місцевих мешканців активніше покидати свої домівки. Щоденні обстріли та зростаюча загроза від ворожих дронів змінюють настрої людей, які до останнього залишалися у прифронтових містах.

Редакція видання Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим, який безпосередньо займається порятунком цивільного населення, щоб дізнатися про актуальну статистику виїздів, популярні напрямки для евакуації та головні виклики для волонтерських спільнот.

Звідки виїжджають найчастіше та чому змінилися настрої

За словами Богдана Зуякова, останнім часом евакуаційний процес став надзвичайно насиченим. Люди масово виїжджають як за допомогою волонтерів, так і самостійно. Найбільша кількість заявок на порятунок надходить з Краматорська, Слов’янська, Дружківки та Миколаївки.

Головною причиною активізації виїздів є постійні обстріли та загальне психологічне виснаження місцевого населення.

“Раніше ми бачили, що люди тримаються за город. Зараз ми бачимо тенденцію, що все ж таки навіть город не тримає. Дронів багато. Настрої у людей погіршуються, а через це і є евакуація“, — пояснює волонтер.

Він додає, що ворожі атаки (зокрема удари FPV-дронів) відбуваються постійно, незалежно від часу доби чи дії комендантської години.

Кого евакуюють волонтери: статистика та вікові категорії

За останній тиждень лише одному екіпажу Богдана Зуякова вдалося вивезти близько 50 осіб з Миколаївки та Дружківки.

Левову частку евакуйованих (близько 60%) становлять пенсіонери та люди похилого віку. Родин з дітьми серед пасажирів волонтерських авто менше, проте з великих міст, таких як Краматорськ та Слов’янськ, зараз активно виїжджає молодь, використовуючи для цього власний транспорт або рейсові автобуси.

Куди евакуюються від війни мешканці Донеччини

Географія переселення мешканців Донецької області має певну закономірність. За спостереженнями волонтерів, найчастіше люди обирають для тимчасового проживання Дніпро, Київську область (Бучу, Ірпінь, Київ), а також населені пункти Полтавщини.

Такий вибір зумовлений двома основними факторами:

• наявність родичів або знайомих у цих регіонах.
• бажання залишатися географічно близько до рідного дому.

“Кожному хочеться бути якомога ближче до дому. Є наміри та сподівання, що вони повернуться“, — зазначає волонтер.

Головні виклики евакуації: від дорогого пального до відмов

Окрім очевидних безпекових ризиків, пов’язаних із роботою під обстрілами, невеликі волонтерські спільноти стикаються з серйозними фінансовими та логістичними проблемами. На відміну від великих благодійних організацій, які мають постійне спонсорування, малі ініціативи гостро відчувають нестачу ресурсу, зокрема, пального.

“Логістика складна, зараз дуже дороге пальне… Складніше знаходити пальне, складніше оплачувати це все. Відповідно, складніше евакуювати людей, тому що наш ресурс став більш обмеженим“, — зізнається співрозмовник.

Ще однією проблемою, з якою періодично стикаються волонтери, є “хибні виклики” та відмови від евакуації. Найчастіше такі ситуації виникають тоді, коли заявку на виїзд залишають не самі люди, а їхні стурбовані родичі з інших регіонів. Коли екіпаж приїжджає за адресою, місцеві мешканці заявляють, що нікуди не збираються їхати.

Щоб мінімізувати такі ризики та не витрачати дорогоцінний час і пальне, волонтери намагаються обов’язково телефонувати безпосереднім заявникам напередодні виїзду (якщо є зв’язок) і їдуть лише на стовідсотково підтверджені адреси.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині: чи були випадки примусового вилучення дітей після нового закону

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!