Російські пропагандистські джерела опублікували, на яких записані свідчення подружжя з міста Часів Яр. Чоловік та жінка стверджують, що їх нібито залишили напризволяще у місті.

Редакція “Бахмут IN.UA” показала відео з мешканцями Часового Яру волонтеру Євгену Ткачову, який займається евакуацією людей з міста. Волонтер впізнав подружжя і розповів, чи мали вони можливість евакуюватися до України та чи отримували вони допомогу.

Допомога людям у Часовому Яру: свідчення волонтера

Редакція “Бахмут IN.UA” показала відео з подружжям Горбатенків волонтеру з Часового Яру Євгену Ткачову. Він регулярно возив гуманітарну допомогу в місто і особисто евакуйовував людей.

Євген Ткачов впізнав пару. За словами волонтера, вони регулярно отримували гуманітарну допомогу. Це було навіть тоді, коли в район їхнього проживання вже було неможливо заїхати. Тому свідчення про те, що їх “кинули напризволяще” не відповідає дійсності.

“Цих людей я впізнав. Вони постійно приходили отримувати гуманітарну допомогу. Поки ще був проїзд до Жовтневого мікрорайону, гуманітарку видавали у школі №17, туди також і воду возили. У той час я їх майже кожного тижня там зустрічав. Це було десь до травня цього року. А потім, коли в Жовтневий заїхати було неможливо, вони виходили за гуманітаркою в центр міста, до Пункту незламності. Там вже рідше їх бачив”, — зазначив Євген Ткачов.

Також у подружжя Горбатенків була можливість комфортно і безоплатно евакуюватися в більш безпечні регіони України.

“Звісно всім мешканцям Часового Яру разів безліч разів пропонували евакуюватися і волонтери, і військова адміністрація. Коли проїзд до 17-ї школи був вільний і не під прицілами дронів, то там і об’яви про евакуацію розвішували, і запис на евакуацію проходив прямо в пункті видачі гуманітарної допомоги. Всі, хто хотів, залишали свою адресу чи номер телефону, з ними зв’язувалися або приїжджали і забирали. Тому ці люди, звісно, були повністю поінформовані про можливості евакуації. До травня їх точно можна було забрати з комфортом зі всіма необхідними речами навіть з-під двору. Ще й влітку інколи можна було заїхати в той район, але це вже був великий ризик. А потім вони так само могли весь цей час прийти до Пункту незламності, звідки продовжувалася евакуація”, — розповів Євген Ткачов.

Звинувачення ЗСУ

Едуард та Наталія Горбатенко родом з міста Часів Яр. За даними росджерел, вони вирішили евакуюватися на окуповані території наприкінці жовтня. Історію “евакуації” подружжя росіяни використали як інструмент пропаганди.

В інтерв’ю пропагандистам чоловік із жінкою розповіли, що їх, нібито, прицільно атакували ЗСУ. В розмові з окупантами Едуард Горбатенко розповів, він разом із жінкою і сусідами намагалися самотужки вийти на території, які контролюються росією. На шляху до російських позицій їх, нібито, прицільно атакували десятки дронів ЗСУ. А росіяни, яких вихваляють “евакуйовані”, скидали їм із дронів ліки. Подружня пара розповіла, що вони врятувалися від дронів втечею. А їхні супутники, ймовірно, загинули. Однак, перевірити цю інформацію наразі неможливо.

Додамо, що росіяни не вперше спотворюють інформацію про становище людей, які попри заклики української влади евакуюватися, залишаються жити на лінії фронту. Окупанти виставляють українську армію злочинцями, які нібито не дають людям евакуюватися. Однак є підтвердження, що військові ЗСУ навпаки сприяють евакуації людей.

Водночас відомі непоодинокі випадки, коли армія рф розстрілює цивільних. Зокрема, це відбулось у місті Селидове, тут росіяни вбили цивільних людей, які були в автівці, про це повідомляє офіс Генпрокурора.

У відео подружжя з Часів Яру підігрувало російській пропаганді, пара висловила подяку окупантам за те, що ті їх “нагодували, дали води та обробили рани”.

Наразі, як повідомляють росджерела, подружжя перебуває на окупованій частині Луганщини. Нагадаємо, що росіяни частково окупували Часів Яр, евакуація з міста тривала й триває досі, попри те, що заїхати за людьми волонтерам та міській владі стає все небезпечніше.

Часів Яр: контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Сапери мінують місцевість біля Часового Яру: яка ситуація на 4 листопада
• “Зарано говорити про те, що ворог закріпився у нашій частині міста”: 24 ОМБр про прорив оборони Часового Яру
• “Білі янголи”, які рятують з пекла війни: розповідаємо історію Павла Дяченка (Відео)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У прифронтових містах та селах Донецької області утворилися так звані кілзони — ділянки фронту та логістичні шляхи, де через активність безпілотників російської армії пересування транспорту є вкрай складним. Проте, навіть так волонтери продовжують вивезення цивільних з небезпечних ділянок регіону.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим щодо поточного стану справ з евакуацією на Донеччині.

Евакуація на Донеччині

За словами волонтера, інтенсивність бойових дій значно зросла у містах Дружківка, Миколаївка та навколишніх селах. Процес евакуації ускладнюється постійними обстрілами, однак волонтери продовжують роботу.

“В 10-ти кілометровій зоні до фронту, 15-ти кілометровій, дуже сильно збільшилась кількість FPV-дронів. Це справжня кілзона“, — констатує Богдан Зуяков.

Автошляхи та самі міста, зокрема Краматорськ, теж не є повністю безпечними. Російські військові використовують безпілотники типу “Молнія” та далекобійні FPV-дрони, котрі зависають у небі, шукають цілі та завдають ударів по транспорту, особливо великим за розміром. Волонтерські мікроавтобуси з людьми часто виступають саме такими об’єктами, через що можуть ставати пріоритетною ціллю для операторів російських бебезпілотників.

Хто залишається у прифронтових містах

За словами Богдана Зуякова. зі Слов’янська та Краматорська виїжджає значно більше сімей з дітьми, оскільки молодшому поколінню простіше наважитися на переїзд. Водночас у небезпечних зонах продовжують жити переважно літні та маломобільні люди. Як додає волонтер, деякі з них відмовляються евакуюватися через низку факторів:

• психологічна та фінансова неготовність до переїзду;
• поширення чуток про те, що переселенцям немає куди їхати та немає за що жити;
• сильна прив’язаність до власного майна.

“Будинок свій, який все життя вони збирали на нього, будували, і це все зникає в них. Через це і не виїжджають вони“, — пояснює волонтер.

Волонтер також пояснив, що процес виклику волонтерів залежить від населеного пункту:

• з найнебезпечніших територій телефонувати з проханнями про виїзд змушені родичі;
• з міст на кшталт Дружківки місцеві жителі записуються на евакуацію самостійно у моменти появи зв’язку.

Вплив пори року на темпи виїзду

За словами волонтера, наразі фіксується певний спад попиту на евакуацію. Тепла погода дозволяє місцевим мешканцям залишатися навіть у пошкоджених будинках. Окрім цього, люди мають мотивацію залишатися через городи та хатні справи.

“Спека не заважає їм ночувати і жити у будинку, навіть розбитому. Все опирається в холод. Коли буде холод, туди буде і евакуація“, — підсумовує Богдан Зуяков.

З настанням зими та зниженням температури волонтер прогнозує новий масштабний етап евакуації з території Донеччини.

Читайте також:

“Евакуація зі Слов’янська та Краматорська стала масовою”: що відомо про ситуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2014 році російські бойовики захопили місто Чистякове (назва до 2016 року — Торез) та оголосили його частиною так званої “днр”. Одним із тих, хто підтримав окупаційну владу, був Андрій Бідило — тоді діючий депутат Торезької міськради та очільник міцевого палацу культури. Після захоплення Чистякового він продовжив політичну кар’єру, але вже у складі окупаційних органів влади.

Що відомо про біографію Андрія Бідило, його роботу в “днр” і відповідальність за роботу на окупантів? Редакція зібрала детальне досьє.

Андрій Бідило: походження, освіта, робота до 2014 року

Біографію Андрія Бідила можна знайти на сайті путінської партії “единая россия”, членом якої він є. У ній вказано, що Андрій Бідило народився 16 березня 1967 року в місті Чистякове. Навчався у місцевій школі №22. У 1982-1986 році навчався в Торезькому гірничому технікумі імені О.Ф.Засядька, який закінчив із відзнакою за спеціальністю “Гірська електромеханіка”. Також Андрій Бідило здобув вищу освіту в Харківському інституті економіки, ринкових відносин і менеджменту, здобув професію менеджера-економіста.

Має досвід служби у радянській армії у 1986-1988 роках, служив у прикордонних військах КДБ.

У січні 1989 року розпочав трудову діяльність. Спочатку працював слюсарем з монтажу та ремонту гірничо-шахтного обладнання. Потім став головним бухгалтером у приватному підприємстві “Сейшн”, а згодом — директором малого приватного підприємства “Агенція”.

З серпня 1998 року по липень 2003 року був директором Міського центру творчої молоді “Сучасник”. У липні 2003 року став директором Палацу культури імені Володимира Маяковського і керував ним до 2023 року.

Двічі Андрій Бідило був депутатом Торезької міської ради: четвертого і шостого скликань. На місцевих виборах 2010 року був обраний від “Партії регіонів”.

Чим займався Андрій Бідило після окупації Донеччини

У 2014 році бойовики захопили місто Чистякове і оголосили його частиною так званої “днр”. Андрій Бідило підтримав дії окупантів. У своїй біографії вказує, що у 2014 році “брав активну участь у подіях “русской весны”, організації мітингів, референдуму і захисті міста”. Яким чином Бідило “захищав” Чистякове не вказується, у відкритих джерелах немає інформації щодо його безпосередньої участі в бойових діях.

У березні 2014 року Андрій Бідило вситупав як один із організаторів мітингів на підтримку рф. Він підбурював народ до відокремлення від України та висловлювався проти законної влади.

З січня 2015 року Андрій Бідило працює в Торезькому місцевому відділенні громадського руху “Донецька республіка”. Він займав різні посади, з 2022 року є начальником відділу структурного розвитку руху.

Примітка. “Донецька республіка” — це проросійський сепаратистський політичний рух, що виник у Донецькій області наприкінці 2005 року, як відповідь на президентство Віктора Ющенка та впровадження ним проукраїнських ідей. На початку 2007 року представники “Донецької республіки” проводили акції в різних містах на сході України, пропагуючи ідеї сепаратизму та федералізації країни. З листопада 2007 року діяльність “Донецької республіки” була заборонена на території України. Після приходу окупантів у 2014 році “Донецька республіка” стала найчисельнішим громадським рухом у “днр” та мала фракцію в “народній раді днр”. Лідером руху сьогодні є ватажок “днр” денис пушилін.

Як представник руху “Донецька республіка”, Андрій Бідило виступає в ролі експерта на пропагандистських програмах і поширює фейки про Україну. Зокрема, у липні 2021 року він коментував подачу скарги в Європейський суд з прав людини на дії України. Бідило тоді зазначав, що Україна, нібито, на законодавчому рівні затвердила “безчинства” на Донеччині.

“Ще наприкінці травня 2015 року Верховна Рада ухвалила постанову. Вона звучить так – про затвердження заяви про відступ України від зобов’язань, визначених конвенцією про захист прав людини та основних свобод. Ну, тобто, вони собі дозволили самі на Донбасі ось це творити беззаконня правове”, — цитували пропагандисти Андрія Бідила.

Цю заяву спростували фахівці ресурсу StopFake. Вони пояснили, що постанова з такою назвою дійсно є, але її зміст не такий, як трактують окупанти. Насправді ж цією постановою Україна визнала, що частина її території окупована і на цій підставі зняла з себе відповідальність за дотримання прав людини в окупованих районах, покладаючи її на росію.

У 2022 році Андрій Бідило, як член так званої “громадської палати днр”, ініціював приєднання Донеччини до складу рф. За інформацією СБУ, Бідило разом з іншими члени палати направив термінове звернення до ватажка “днр” пушиліна з вимогою негайного відокремлення Донеччини від України з подальшим приєднанням до складу рф. Перед підготовкою листа організували масову агітаційну кампанію серед місцевих жителів на підтримку країни-агресора.

Андрій Бідило як депутат “днр”

Сьогодні Андрій Бідило є депутатом “народної ради днр” від фракції “единая россия”. Також він є заступником голови комітету “народної ради” з освіти, науки, культури та справ громадських організацій.

Андрій Бідило часто бере участь у пропагандистських заходах, в тому числі і за участі дітей. Зокрема, до 9 травня він разом зі школярами, студентами та курсантами писав “диктант перемоги”.

Також Бідило виступає у школах. Наприклад, у квітні 2026 року він відвідав місцеву школу №6.

“Виконав авторські пісні, присвячені подвигу російського Донбасу, розповів про шлях до росії. Був зворушений уважністю, щирістю та теплотою глядача. У нас чудові педагоги та дітлахи!”, — пише про зустріч Бідило.

Також Андрій Бідило проводить громадські прийоми в Чистяковому в приймальній партії “единая россия”.

Окрім цього, Андрій Бідило входить у склад так званого “народного контролю”. Він проводить рейди у продуктових магазинах з метою контролю правил торгівлі та санітарних норм. У сюжетах, де фігурує Бідило, він розповідає, що представники “народного контролю” знаходять “прострочку” в магазинах і фіксують порушення.

Підозра у колабораційній діяльності

У листопаді 2022 року Андрій Бідило заочно отримав підозру за двома статтями: посягання на територіальну цілісність і недоторканність України та колабораційна діяльність.

Читайте також:

• Від артиста до міністра і депутата “днр”: що відомо про Олександра Парецького з Донецької філармонії, який перейшов на бік рф
• Хто очолює освіту на окупованій Донеччині: досьє на посадовця з Тюмені Олега Трофимова
• Олександра Кульгіна (досьє) або як окупація вирощує нових “лідерів” з українських дітей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!