Ввечері 10 вересня Володимир Зеленський під час традиційного відеозвернення повідомив, що неподалік від Часів Яру окупанти вцілили з ПТРК (ред. противотанковий ракетний комплекс) у авто з іноземними волонтерами. Загинув чоловік з Канади, ймовірно, що з ним загинула й його колега іспанка Емма Ігуаль. Волонтери допомагали мирним жителям.

Редакція «Бахмут.IN.UA» зібрала все, що відомо про інцидент у матеріалі.

Що сталося?

Росіяни вбили іноземного волонтера 9 вересня, окупанти завдали прямого удару з ПТРК (ред.противотанковий ракетний комплекс). У машині знаходилося четверо іноземних волонтерів від благодійної організації Road2Relief, яка займається евакуацією населення та надає гуманітарну допомогу. 

Один з волонтерів загинув, це канадець Ентоні Ігнат, ще двоє зазнали поранень, одна людина (ред. іспанка Емма Ігуаль) зникла безвісти, пізніше стало відомо, що, ймовірно іспанка Емма Ігуаль також загибла.

У прокуратурі Донеччини заявили, що трагедія сталася поблизу села Іванівського Бахмутського. Ворожий снаряд влучив у лобове скло, від чого машина перекинулася та спалахнула. Чоловік й жінка загинули, ще двоє пасажирів дістали тілесних ушкоджень.

Володимир Зеленський увечері 10 вересня підтвердив смерть волонтерів 

В організації Road to Relief повідомили, що в авто перебували німецький медичний волонтер Рубен Мавік, шведський волонтер Йохан Матіас Тир, волонтер з Канади Ентоні “Тонко” Ігнат та іспанська волонтерка і директорка організації Road2Relief Емма Ігуаль.

За даними організації Рубен і Йохан отримали осколкові поранення й опіки, зараз волонтери у лікарні. Є підтвердження смерті Ентоні Тонко, поточний стан Емми досі невідомий, вона вважається зниклою безвісти.

Нагадаємо, що в січні 2023 року Британські волонтери Ендрю Бегшо та Кристофер Перрі були знайдені вбитими під час спроби гуманітарної евакуації із Соледара. Волонтерів вбили росіяни.

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Український ветеранський фонд Мінветеранів у партнерстві з агропромисловою компанією Kernel оголосили про запуск конкурсу фінансування бізнесу “Варто: 4 роки підтримки”, в межах якого ветерани та ветеранки зможуть отримати грант у розмірі до 1,5 мільйона гривень на відкриття власної справи.

Про це повідомили в Мінветеранів.

Грантова допомога для ветеранів

Конкурсна програма передбачає надання грантових коштів у діапазоні від 500 тисяч до 1,5 мільйона гривень на відкриття власної справи. Остаточна сума фінансування визначається індивідуально, залежно від якості бізнес-ідеї та обґрунтованості кошторису проєкту.

До участі в конкурсі допускаються заявники, які відповідають чітким критеріям. Подати заявку можуть:

• ветерани та ветеранки, зареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП);
• ветерани, які перебувають на обліку як самозайняті особи;
• юридичні особи (компанії), засновниками яких на 100% є ветерани (за винятком громадських об’єднань та благодійних організацій).

Зазначається, що суб’єкт підприємницької діяльності (ФОП або компанія) має бути зареєстрований не пізніше ніж за один рік до моменту подання аплікаційної форми.

Обмеження за сферами діяльності

Програма “Варто: 4 роки підтримки” відкрита для бізнес-проєктів майже всіх напрямів. Проте існують винятки. У рамках цього конкретного конкурсу не фінансуються проєкти у сферах:

• виробництва харчових продуктів;
• переробки сільськогосподарської продукції;
• зберігання та логістики продуктів;
• організації громадського харчування.

Для підприємців, які працюють у цих нішах, у 2026 році буде оголошено окремий спеціалізований конкурс.

Як подати заявку

Щоб подати заявку, необхідно перейти на офіційну сторінку конкурсу на сайті Українського ветеранського фонду. Прийом заявок вже розпочато. Дедлайн подачі документів — 17 лютого, до 18:00.

Оголошення переможців заплановано на 24 квітня 2026 року. До цього переможці мають пройти три етапи:

• технічний відбір з перевіркою поданих документів на повноту та відповідність формальним вимогам конкурсу;
• експертне оцінювання проєктних заявок незалежними експертами на предмет життєздатності бізнес-моделі та реалістичності плану;
• публічну презентацію проектів перед комісією.

Читайте також:

Зарплати військовим: скільки вони отримуватимуть у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні проходить суд над митрополитом Арсенієм, настоятелем Святогірської лаври. Чоловікові загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років за поширення інформації про переміщення військових ЗСУ.

Детальніше про хід справи — в матеріалі Бахмут IN.UA

Що відомо про справу митрополита Арсенія

Інцидент, який став підставою для кримінального провадження, стався у вересні 2023 року.

За даними слідства, під час літургії митрополит Арсеній у своїй проповіді 2023 року розголосив вірянам інформацію обмеженого доступу. Зокрема, настоятель повідомив точні місця розташування блокпостів, а також пунктів дислокації підрозділів Збройних сил України, Служби безпеки України, Національної поліції та Сил оборони на території Святогірської громади Краматорського району.

Трохи доповнення тоді надала речниця прокуратури Галина Прищепа в коментарі “Суспільного”. За її словами, священник у своїй промові до парафіян митрополит не лише озвучив конкретні адреси блокпостів, але й візуалізував їх розташування, вказуючи напрямки рукою. Ситуація набула розголосу, оскільки відеозапис цієї літургії згодом був опублікований на офіційному сайті релігійної установи та поширений у місцевих Телеграм-каналах, що зробило чутливу інформацію доступною для ворога.

Крім того, досудове розслідування звернуло увагу на риторику вікарія до початку повномасштабного вторгнення. Слідство встановило, що митрополит неодноразово транслював прокремлівські наративи. Зокрема, у своїх численних інтерв’ю він називав збройну агресію рф проти України “громадянським конфліктом”.

У квітні 2024 року митрополиту Арсенію офіційно оголосили підозру. Його дії кваліфіковано за частиною 2 статті 114-2 Кримінального кодексу України.

Йдеться про поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Сам намісник Святогірської лаври категорично не визнав своєї провини.

Продовження справи

Суди у справі митрополита Арсенія тривають з червня 2024 року, з квітня 2024 року священнослужитель перебуває під вартою. Проте, в жовтні 2025 року його випустили під заставу в розмірі 1 514 000 гривень. У той же день його затримали представники СБУ вже за новою статтею 436-2 Кримінального кодексу України — виправдування збройної агресії рф проти України.

На початку грудня 2025 року суд обрав запобіжний захід митрополиту у вигляді тримання під вартою до 3 лютого та обʼєднав два кримінальні провадження щодо нього в одне.

22 січня 2026 року відбувся черговий розгляд справи. За даними ухвали, опублікованої 24 січня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, митрополита Арсенія ще на 60 днів до 22 березня 2026 року без можливості внесення застави. Крім того, суд відмовив у клопотанні сторони захисту про зміну запобіжного заходу підсудному та відхилив заяви адвоката та трьох народних депутатів про передачу обвинуваченого митрополита Арсенія на особисту поруку.

За інформацією пресслужби Святогірської Лаври, адвокати Митрополита Арсенія планують подавати апеляцію на це рішення.

Читайте також:

На окупованій Донеччині передають персональні дані мобілізованих похоронним агентствам — активісти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!