На Бахмутському напрямку тривають важкі бої. Попри щоденні втрати в особовому складі та техніці російські окупанти продовжують наступальні операції. Нещодавно військам рф вдалося просунутись на північ від Бахмута.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни (ISW).

Ситуація на Бахмутському напрямку

Геолокаційні кадри, опубліковані 12 грудня, показують, що російські війська просунулися на північний захід від Білогорівки Донецької області. Це за 15 кілометрів на північний схід від Бахмута.

Міністерство оборони росії заявило, що ЗСУ атакували поблизу села Пазено Соледарської громади Бахмутського району (за 15 кілометрів на північ від Бахмута).

Російські блогери стверджували, що армія рф просунулась на північний захід і південний захід від Бахмута. За повідомленнями пропагандистів, окупанти мали успіхи в районі Хромового та Богданівки. Водночас аналітики ISW не спостерігали візуальних доказів цих тверджень.

Західні експерти оцінюють, що в районі Бахмута бої тривають:

• на північний захід — поблизу Богданівки; 
• на захід — біля Іванівського;
• на південний захід — біля Кліщіївки та Андріївки.

Раніше ми писали, що Сили оборони України успішно контратакують та повертають позиції під Бахмутом.

Нагадаємо, командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що росіяни мають намір наступати на Часів Яр, потім на Костянтинівку, Дружківку, Слов’янськ, Краматорськ з подальшим виходом на кордони Донецької області.

Читайте також:

• “Кліщі під загрозою”: російські війська просуваються під Бахмутом
• “Росіяни активізувалися під Бахмутом”, — майор ЗСУ
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій “Битва за Бахмут”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб в Україні досягає 17%, що майже вдвічі більше, ніж серед тих, хто повернувся з-за кордону або не покидав домівки.

Про це свідчать дані Міжнародної організації з міграції (МОМ), які навів Національний банк у макроекономічному та монетарному огляді за 2025 рік

Рівень безробіття серед ВПО

За результатами опитування Міжнародної організації з міграції (МОМ), рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб становить 17%. Це майже удвічі більше, ніж серед українців, які повернулися з-за кордону (9%), та серед тих, хто не виїжджав під час війни (10%).

За оцінкою МОМ, станом на вересень 2025 року в Україні налічується 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб. У структурі загального рівня безробіття їх частка має значний вплив, враховуючи масштаб переміщень.

У попередньому звіті МОМ зазначалося, що у 2024 році рівень безробіття серед ВПО працездатного віку сягав 15%.

Читайте також:

Як отримати довідку ВПО без прописки: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!