Росіяни показали, як виглядає зруйнована ними мечеть у Бахмуті

Микола Ситник 12:11, 21 Листопада 2023
Мечеть / скриншот

Під час боїв за Бахмут війська рф перетворили все місто на руїни. Сьогодні окупанти поширили в соціальних мережах фото руїн, на місці яких раніше розташовувався молитовний дім мусульман. Соборну мечеть у Бахмуті зруйнували самі ж росіяни.

Свіжу світлину оприлюднив пропагандистський Telegram-канал “Артёмовск”.

Зруйнована мечеть у Бахмуті

У березні 2022 року військовий ЗСУ Саід Ісмагілов прочитав біля мечеті розділ у Корані Сура #48 аль-Фатх (Перемога) під час важких боїв з російськими окупантами. Раніше чоловік був імамом, головою мусульманської громади в Донецьку.

Наприкінці листопада минулого року в напівзруйнованій російськими окупантами Соборній мечеті Саід Ісмагілов прочитав Сура #75 аль-Кияма (Воскресіння).

Зауважимо, що, на думку пропагандистів, мирне життя в Бахмуті почнеться з відновлення храмів.

Мечеть в Артемівську на вул. Студентська, 8. Початок відновлення мирного життя починається з відновлення храмів, де люди просять допомоги у Бога і йдуть піднімати місто,

допис // у проросійському Telegram-каналі

Примітка: Мечеть — місце для молитви і богослужіння, молитовний дім у мусульман, прихильників ісламського віровчення.

Раніше ми писали, що війська рф знищили один із найстаріших храмів Донеччини — Свято-Миколаївську церкву.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Костянтинівці розгорнули Пункти незламності

Валентина Твердохліб 15:00, 5 Листопада 2024
Пункти незламності у Дії
Пункт незламності / фото Офіс Президента

З настанням холодної пори року в Костянтинівській громаді Донеччини розгорнули Пункти Незламності. Людей тут приймають цілодобово, в тому числі і під час комендантської години.

Про це повідомляє Костянтинівська МВА.

Костянтинівка, Пункти незламності

На сьогодні в Костянтинівській громаді працюють 11 Пунктів незламності. З них шість у самій Костянтинівці і ще 5 — у старостинських округах.

Пункти незламності вже готові приймати мешканців громади. В деяких з них можна знаходитися цілодобово, в тому числі під час комендантської години. Однак, прийти в пункт треба до початку комендантської години і перебувати там до її завершення.

У Пунктах незламності доступні:

  • гарячий чай і кава;
  • світло;
  • тепло;
  • санвузли;
  • місця для відпочинку;
  • місця для підзарядки гаджетів;
  • доступ до Інтернету.

Адреси Пунктів незламності не публікують у відкритому доступі, зважаючи на безпекову ситуацію. Впізнати пункт можна за жовтою наліпкою.

Нагадаємо, що з 7 жовтня в Костянтинівській громаді діє довга комендантська година. Вона триває з 15:00 до 11:00.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Місто “Щедрика”: як живе прифронтовий історичний музей в Покровську

Семаковська Тетяна 14:00, 5 Листопада 2024

Покровськ — місто на Донеччині, де композитор Микола Леонтович провів 4 роки та де написав українську колядку “Щедрик” (адаптована англійською як Carol of the Bells), яка на Різдво лунає по всьому світі. Сьогодні Покровськ знаходиться за кілька кілометрів від російської армії — тут гримлять вибухи, а з міста евакуюють людей. Релокуються також підприємства, школи, музеї. Один з таких — це Покровський історичний музей, експонати якого з початком повномасштабного вторгнення рятувала вся команда. Як живе музей сьогодні, чи вдалося врятувати колекцію та як з ним пов’язаний Микола Леонтович?

Редакція поговорила з Ангеліною Рожковою, директоркою музею.

Музей у перші дні війни

Покровський історичний музей, квітень 2023 рік / фото КЗ “Покровський історичний музей”

На початку вторгнення стало зрозуміло, що росіяни не просто хочуть окупувати території, але й знищити все, що там цінне. Музеї не стали винятком — окупанти розкрадали експонати, били по історичним будівлям, тож музеї України першою чергою рятували цінне майно. Покровський історичний музей у перші дні війни оцифровував архіви та вивозив найцінніші речі з будівлі. Зі зрозумілих причин — місце перебування колекцій з Покровського історичного музею не розголошується. Вся команда музею у перший місяць залишилась працювати та вчилась робити це у нових умовах: швидко реагувати на тривогу, ховатися за дві стіни.

“Ми готувались, звичайно, але не до таких подій. Інструкції були розроблені, навчання працівники пройшли. Нашим головним завданням було убезпечення предметів й фондово-облікової документації — це архівні книги, у яких зберігається вся інформація про музейні предмети. Частина цих книг вже була оцифрована, ми з командою дооцифрували решту”, — пояснює у коментарі Ангеліна Рожкова.

У музеї зняли всі експозиції, які знаходились поруч з вікнами, а працівники шукали матеріали, які б убезпечили колекції. Для цього використовували спеціальну базальтову вогнезахисну тканину, допомогали з цим донори та громадський сектор. Одним з перших, хто прийшов на допомогу Покровському музею, був Леонід Марущак, керівник проєкту “Музей відкрито на_ремонт”. Він допоміг врятувати сотні цінних експонатів з прифронтових територій.

“Діяли так, щоб убезпечити предмети, якщо неподалік нашого музею буде попадання ворожих ракет. Вікна закрили OSB (ред. спеціальні плити, які захищають скло) — думали, що це їх убезпечить. Якщо не збереже вікна, то хоча б створить додатковий захист для предметів, які були в музеї. Все це відбувалось протягом першого півріччя 2022 року”, — говорить директорка музею.

Леонтович та Покровськ

Покровський історичний музей зараз зачинений для відвідувачів, однак він продовжує роботу, зокрема з оцифрування — цьому команда навчилась дистанційно, а техніку для цифровізації надали благодійники. Важливе місце в колекції музею займала експозиція Миколи Леонтовича. Композитор жив у Покровську чотири роки, який ще до 1934 року був пристанційним селищем Гришине.

Саме тут був написаний легендарний “Щедрик”. У Покровському музеї зберігались два персональні предмети Леонтовича: сухарниця, яка зроблена руками батька Леонтовича (це дерев’яна таріль, подібна на хлібницю, на яку кладуть печиво, хліб тощо) та шахова дошка. Ластівку зображено також на гербі та прапорі Покровська. За словами директорки музею, наразі й сухарниця, й шахова дошка вивезені до безпечних місць. Решту предметів експозиції — це ті, які ілюстрували період, коли жив композитор.

Експозиція Миколи Леонтовича в Покровську / фото Вікіпедія

“Ми розглядаємо дуже знаковим те, що саме ластівка, про яку співається у “Щедрику”, зображена у нас на сухарці. У нас мало меморіальних предметів, які належали Леонтовичу — це, власне, сухарниця та шахова дошка, — говорить Ангеліна Рожкова.

З 2016 року в Покровську почали популяризувати постать Леонтовича: у місті працювала музична школа, названа на його честь, створювали мистецькі акції. Покровськ перетворювали на культурний центр Донеччини.

Проєкти музею

Станція Гришине, 1917 рік / архівне фото

“Мені здається, не залишилось жодної людини в місті, яка б не знала, що цей композитор пов’язаний з Покровськом. У нашому місті був створений перший робочий хор залізничників, заснував його Микола Леонтович. У той момент, коли це ще було пристанційне селище Гришине, там не було ні бруківки, ні освітлення. Але вже був такий міцний культурний фундамент: духовий оркестр, робітничий хор”, — пояснює очільниця музею.

У 2021 році була ідея зробити музей у будівлі залізничного училища в Покровську, де, власне, і працював Леонтович — ця будівля збереглася в автентичному вигляді. Через російське вторгнення реалізувати проєкт не вдалося, хоча музейники вже шукали шляхи для втілення та навіть подавали заявку на створення концепції до Українського культурного фонду та інших інституцій.

Колишнє залізничне училище в Покровську / фото ua.trip-impressions

“Ми зберегли будівлю в оцифрованому вигляді. У цьому нам допомогли німецькі колеги, які дали кошти на оцифрування історичної будівлі колишнього залізничного училища. Музею надіслали обладнання, ми пройшли навчання за підтримки Покровської МВА. Навчитись оцифровувати самостійно реально, якщо мати обладнання, тому що 3-Д сканер — це дороговартісна техніка”, — говорить пані Ангеліна.

Також у місті оцифрували ще кілька будівель, які збереглися з кінця дев’ятнадцятого та початку двадцятого століття. Музей також наповнює Реєстр Музейного Фонду — йдеться про постійне оцифрування предметів, у чому допомагають ґрантові проєкти. Навіть самостійно музейники намагаються фільмувати важливі для історії об’єкти. Окремим проєктом музею є “Щоденник пам’яті”, де збирають свідчення про загиблих військових та цивільних. Це важливо робити, щоб не перетворювати число загиблих у суху статистику.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пункти незламності у Дії

У Костянтинівці розгорнули Пункти незламності

З настанням холодної пори року в Костянтинівській громаді Донеччини розгорнули Пункти Незламності. Людей тут приймають цілодобово, в тому числі і під час комендантської години. Про […]

Місто “Щедрика”: як живе прифронтовий історичний музей в Покровську

Покровськ — місто на Донеччині, де композитор Микола Леонтович провів 4 роки та де написав українську колядку “Щедрик” (адаптована англійською як Carol of the Bells), […]

Допомога, соціальні виплати

Виплати ВПО продовжили до лютого 2025 року: хто отримуватиме допомогу

У листопаді 2024 року продовжили виплати на проживання для ВПО, які потребують підтримки. Допомогу надаватимуть до лютого 2025 року. При цьому повторно подавати заяви на […]

дітей

Росіяни вивозять дітей з нещодавно окупованих населених пунктів Покровського району

Росіяни займаються так званою “евакуацією” населення з тимчасово окупованих територій. У жовтні-листопаді вони вивозили людей з нещодавно окупованих населених пунктів Покровського району. Про це повідомляють […]

Які 4 категорії людей можуть отримати грошову допомогу на Донеччині

Гуманітарна організація Міжнародний Медичний Корпус (International Medical Corps) надає грошову допомогу для найбільш вразливих верств населення, котрі проживають на Донеччині. Нова грошова допомога сягатиме 1 […]

11:35, 05.11.2024 Скопіч Дмитро