Біля Часів Яру тривають бої, останні новини з фронту на цьому напрямку залишаються без вагомих змін. Бої тривали на східній околиці Часів Яру та в Новому мікрорайоні. Росіяни хочуть спершу просунутися на південному фланзі в районі Іванівського та Кліщіївки, аби захопити Часів Яр.

Про це повідомляють аналітики Інституту вивчення війни.

Часів Яр карта боїв

Бої біля Часів Яру тривали 25 квітня, але підтверджених змін лінії фронту на цій ділянці не зафіксовано. Також росіяни наступали у східній околиці Часів Яру, в Новому мікрорайоні та на південний схід від Часів Яру біля Іванівського та Кліщіївки.

Джерела рф стверджують, що їхні війська незначно просунулися вперед біля Кліщіївки, проте немає візуальних підтверджень цього. Український військовий кореспондент Костянтин Машовець заявив, що в районі мікрорайону Канал діють підрозділи 217-го повітряно-десантного (ПДВ) полку та 11-ї бригади ПДВ, а в районі Іванівського діють війська рф 102-го мотострілецького полку та 11-ї бригади ПДВ.

Відомо, що підрозділи 331-го полку ПДВ штурмують в районі Нового мікрорайону і намагаються просунутися на захід від каналу Сіверський Донецьк-Донбас. Ймовірно, що російське військове командування розуміє, що для російських військ ризиковано намагатися просуватися далі в напрямку Часів Яру і Ступочок без подальшого просування на південному фланзі в районі Іванівського і Кліщіївки.

З великою ймовірністю російське командування готує підрозділ мотострілецького полку до наступу в районі Кліщіївки.

За даними Генштабу, на Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 26 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Верхньокам’янське, Новий, Миколаївка, Виїмка, Спірне, Іванівське, Кліщіївка Донецької області.

Читайте також:

• Бахмут в окупації: як виглядає місто весною
• 2 мільйони за два місяці: що придбав Часів Яр
• Бюджет Бахмута: скільки коштів міська рада вклала в оборону і життя міста?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

23 квітня 2024 року чоловікам мобілізаційного віку від 18 до 60 років з громадянством України заборонили отримувати консульські послуги за кордоном. Це означає, що значна частина діаспори матиме досить серйозні обмеження, зокрема, вони більше не зможуть оформити новий паспорт за кордоном.

Повну хронологію заборони, а також про те, що думають чоловіки за кордоном, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Заборона консульських послуг для українців

У понеділок, 22 квітня, журналісти видання “Дзеркало тижня” опублікували матеріал, в якому говорилось про те, що із 23 квітня Міністерство закордонних справ наказало керівникам усіх дипломатичних установ України тимчасово призупинити надання консульських послуг для усіх громадян призовного віку за кордоном. Виняток — оформлення документів щодо повернення в Україну. Ця заборона діятиме до оприлюднення роз’яснення положень нового закону про мобілізацію. 

Зазначимо, що наказ, за інформацією журналістів, підписав перший заступник міністра закордонних справ Андрій Сибіга.

Заборона обмежує надання чоловікам віком від 18 до 60 років наступних послуг:

• паспортні питання, зокрема, видача нових документів та продовження терміну дії старих;
• нотаріальні питання, зокрема, видача довіреностей, посвідчень, заповітів, засвідчення копій документів;
• консульський облік;
• робота з громадянством, зокрема, набуття та вихід із громадянства;
• візові питання;
• питання, що стосуються реєстрації дітей тощо;
• реєстрація актів цивільного стану.

Коментар міністра та офіційна інформація МЗС

Ажіотаж щодо призупинення послуг для військовозобов’язаних чоловіків за кордоном прокоментував глава Міністерства закордонних справ (МЗС) Дмитро Кулеба. На своїй сторінці в Х (Twitter) він повідомив, що “доручив вжити заходів відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку”. Деталей він не надав, але зазначив, що згодом буде надане уточнення від МЗС щодо нового порядку отримання консульських послуг в законодавства для військовозобов’язаних чоловіків дипломатичних установах за кордоном.

Представники самого МЗС згодом підтвердили факт введення тимчасових обмежень. Вони заявили, що таке рішення пов’язане з ухваленням Закону №3633-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”, який набуде чинності з 18 травня, та пов’язаною з цим необхідністю реалізувати нові процедури міжвідомчої взаємодії.

Наголошується, що рішення по всім поданим заявам про надання консульських послуг до 23 квітня будуть розглянуті у повному обсязі, без урахування нових обмежень.

Вже після набуття чинності нового закону про мобілізацію буде діяти нова система, яка передбачає оновлення даних в ТЦК. Після проходження цієї процедури військовозобов’язаним будуть надавати повний доступ до консульських послуг.

Які можуть бути наслідки у заборони

Журналісти німецького видання Deutsche Welle (DW) поспілкувалися з виконавчим директором Української Гельсінської спілки з прав людини Олександром Павліченко. Експерт в розмові заявив, що введення обмежень може призвести до того, що у майбутньому влада може відмовляти порушникам мобілізаційних норм у допомозі навіть в екстрених ситуаціях, наслідком чого може стати те, що багато людей почнуть шукати інше громадянство через статус біженця. 

Правозахисник також не виключає того, що українці масово почнуть позиватися до судів ЄС через нові норми, апелюючи, зокрема, до Європейської конвенції з прав людини. 

Що думають чоловіки за кордоном

Олег — колишній мешканець Києва та батько трьох дітей, який легально виїхав до Німеччини. У розмові з журналістами DW чоловік розповів, що не збирається оновлювати дані та ставати на військовий облік, адже боїться опинитися на війні.

Інший киянин на ім’я Богдан виїхав з України нелегально до Німеччини, в обхід прикордонного контролю. Чоловік каже, що повертатися не планує, а тим паче оновлювати дані. До того ж він переконаний, що нововведення та санкції не переконають тих, хто не збирається вставати на військовий облік за кордоном.

Чоловік також впевнений, що навіть з обмеженням консульських послуг в багатьох країнах світу, зокрема, в Німеччині не виникне.

Ці обмеження вже почали діяти, через що виникло багато черг у консульствах та установах, які надають адміністративні послуги для українців за кордоном. Є багато незадоволених.

Читайте також:

• Маніпуляція: Президентство Зеленського закінчується навесні
• Підписав петицію — втратив акаунт: як шахраї грають на почуттях українців
• “Статусні особи” та наративи про жінок на ТОТ: огляд проросійських медіа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Користувачі WhatsApp отримують інформацію від свого контакту з проханням перейти на сайт президента. Петиція про присвоєння звання Героя України капітану Анатолію Савенко — те, що в першу чергу бачить відвідувач. Однак, це брехня. Петиція та сам сайт Президента України є фейковими та створені для фішингових атак.

Як зрозуміти чи посилання, які надсилають нам контакти є безпечні — пояснюємо у матеріалі, а нашим експертом з цифрової безпеки виступив Павло Бєлоусов.

Петиція: проголосувати

Першим про фейк повідомив ІТ Product Manager та учасник бойових дій під ніком пан Ілон Мазь на своїй сторінці у X (колишній Twitter). За його словами, користувачам у WhatsApp надходять повідомлення від зламаних, або фейкових акаунтів друзів з проханням підписати петицію на сайті Президента України. 

Після переходу на сторінку та ідентифікації за номером телефону користувач втрачає доступ до свого акаунту у WhatsApp, в той час, як шахрай його здобуває.

Справжній та фішинговий сайт президента мають дуже схожу адресу посилання, через що не одразу вдається виявити фейк.

Експерт з цифрової безпеки Павло Бєлоусов у коментарі для Бахмут IN.UA  розповів, що, як правило, в адресі фішингового сайту буде відрізнятися кілька символів, або адреса буде схожою, але відрізнятися неправильністю написання тощо. Також трапляється, що фішинговий сайт ховають за сервісом скорочення посилань. Таким чином звертаємо увагу на справжню адресу сайту Президента України: https://petition.president.gov.ua. Натомість той, що використовується для обману, в адресному рядку виглядає так: petition-presidenta.com.

Після переходу за фішинговим посиланням, сайт просить ввести номер телефону та цифри, що надходять як підтвердження. Після цього користувач втрачає доступ до свого акаунту, і він переходить у власність до шахрая.

Зазначимо, що, українські державні сайти не використовують номери телефонів для ідентифікації, а потребують:

• Дія.Підпис
• Bank ID
• НБУ
• або електронний підпис

Експерт з цифрової безпеки Павло Бєлоусов зауважив, що навіть якщо користувач перейшов за посиланням, ввів номер телефону та отримав код, але не встиг його занести у відповідне віконце — зловмисник не може отримати доступу до акаунту. 

У випадку, якщо людина ввела цифри —  шахрай одразу отримає доступ до профілю та особистих листувань, інформацію щодо розташування, а також матиме можливість писати від імені людини і так далі. 

Шахраї часто користуються ситуацією в країні для своєї вигоди. Таким чином створення фішингового сайту з проханням підписати петицію щодо присвоєння звання Героя України, є маніпулятивним. Адже грає на почуттях людей, маючи корисливі цілі. Також припущення, що перехід на “державний сайт” може становити загрозу для особистої інформації, розхитує довіру до влади в час війни. 

Неможливо стверджувати, що ця схема створена проросійськими шахраями, однак може бути використана їм на користь. Викрадена інформація: військові дані, відомості про волонтерів та родичів військовослужбовців, які часто є активними учасниками петицій на підтримку Героїв, можуть стати об’єктом маніпуляцій та атак з боку противника. Це нагадує нам про важливість завжди перевіряти на достовірність джерела навіть тоді, коли їх поширюють друзі та знайомі, а вміст повідомлення, на перший погляд, не викликає ніяких підозр. 

Читайте також:

• “Квартира у Києві та вологі мрії окупантів”: росЗМІ поширили агітаційне відео
• Маніпуляція: Президентство Зеленського закінчується навесні
• “Статусні особи” та наративи про жінок на ТОТ: огляд проросійських медіа