Протягом минулої доби на фронті зафіксували 195 бойових зіткнень. Майже третина з них припадає на Покровський напрямок.

Про це йдеться у зведеннях Генштабу та аналітиків DeepState.

Ситуація на фронті в Донецькій області

За даними аналітиків Deep State, окупанти просунулися в Новогродівці, Торецьку, Михайлівці, біля Павлівки, Пантелеймонівки та Вугледару.

Основні сили росіян зараз готуються до наступного масового штурму на Покровському напрямку.

Складна зараз ситуація і на Бахмутському напрямку — в районі Кліщіївки. Про це повідомляє військовий з позивним “Бахмутський Балу”.

“В Кліщах ще одна позиція в сірій зоні, сьогодні були задіяні ваші пташки та наша артилерія. Обстановка залишається важкою, багато позицій так і залишаються ніким не контрольовані. Поки що побратими не виходять на зв’язок, які займаються евакуацією та повинні були евакуювати поранених”, — повідомив військовий.

Також окупанти штурмують Водяне у Покровському районі.

“На Вугледарському напрямку п*д*ри тиснуть в напрямку Катеринівки, попередньо туди зміг залетіти танк, його знищили. Основний акцент роблять на штурмових діях в напрямку Водяного”, — розповідає боєць “Айдару” Станіслав Бунятов.

Дані від Генштабу

На Лиманському напрямку ЗСУ зупинили 14 ворожих атак у районах Греківки, Дружелюбівки, Новосадового, Макіївки, Невського  і Новоєгорівки.

На Краматорському напрямку окупанти намагалися прорвати нашу оборону в районах Григорівки, Іванівського, Білої гори, Кліщіївки та Андріївки. Ці спроби виявилися безуспішними.

На Торецькому напрямку ворог також намагався просунутися. Росіяни атакували в районах Північного, Дружби, Торецька, Нью-Йорка, найактивніше — біля Неліпівки.

На Покровському напрямку ЗСУ відбили 66 атак. Понад половину з них — в районах Гродівки і Новогродівки. 

На Времівському напрямку окупанти шість разів намагалися захопити українські позиції неподалік Костянтинівки, Водяного та Вугледара. Також були атаки з боку Микільського.

Читайте також:

• Місто під обстрілами, але евакуюватися ще можна: Сергій Чаус про ситуацію в Часовому Яру
• Евакуація на Рівненщину з Донеччини: коли можна виїхати
• Росіяни вдарили авіабомбою по селу в Покровському районі — загинули батьки і їхні діти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України — це міжнародний орган, який збирає заяви про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих з 24 лютого 2022 року. У ньому передбачена окрема категорія А1 для тих, хто був змушений покинути власні домівки та стати ВПО або біженцем за межами країни.

Про це йдеться на офіційному сайті реєстру.

Міжнародний реєстр збитків: що таке категорія А1

А1 — це одна з найбільш популярних категорій, за якими подаються дані до Міжнародного реєстру збитків. Вона поділена на дві підкатегорії:

• А1.1 “Вимушене внутрішнє переміщення”;
• А1.2 “Вимушене переміщення за межі України”.

Наразі подати заявки можна лише за першою підкатегорією. Проте, як вказали представники Київського офісу Реєстру збитків для України на спеціальному вебінарі 23 грудня 2025 року, можливість подання заяв для біженців, які наразі перебувають за межами України, буде відкрита найближчим часом.

Вказані категорії дозволять у майбутньому отримати грошове “відшкодування душевного болю і страждань” з майбутніх репарацій. При цьому не потрібно додатково надавати власну або експертну оцінку психологічного стану.

За яких обставин переміщення вважається вимушеним

Переміщення вважається вимушеним, якщо:

• пошкоджене чи знищене житло;
• населений пункт знаходиться (знаходився) на території активних бойових дій або території можливих бойових дій;
• населений пункт знаходиться (знаходився) на тимчасово окупованих територіях;
• існує загроза настання активних бойових дій на території населеного пункту;
• існує загроза окупації населеного пункту;
• переміщення спричинене руйнуванням Каховської ГЕС;
• відсутність належних умов для проживання, про які необхідно вказати додатково.

Як подати заяву та які документи потрібні

Подати заяву до Міжнародного реєстру збитків можна лише одним способом — через вебпортал “Дія”. Далі потрібно буде заповнити певні поля з особистою інформацією та додати документи, деякі з яких можуть підтягнутися з Єдиної інформаційної бази про внутрішньо переміщених осіб в Україні.

Як зазначають представники Київського офісу Реєстру збитків для України, головним документом при поданні даних за категорією А1.1 є довідка ВПО.

Важливо, подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків можна стільки разів, скільки існує категорій, до яких належить громадянин. Вони не виключають одна одну. Тому, наприклад, заяви, пов’язані з матеріальними наслідками вимушеного внутрішнього переміщення, такими як втрата оплачуваної роботи, втрата житла або місця проживання чи інші економічні втрати, котрі належать до інших категорій, можна подавати одночасно із заявою по А1.1.

Які дані потрібно зазначити в заяві

У заяві необхідно обов’язково зазначити такі дані:

1. Ідентифікація заявника

• повне ім’я;
• стать;
• дата народження;
• громадянство;
• документ, що посвідчує особу (серія та номер паспорта);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків України;
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі України;
• зареєстроване місце проживання заявника;
• поточна адреса фактичного проживання;
• контактний номер або номери телефону;
• адреса електронної пошти;
• підгрупа заявника (наприклад: військовослужбовець, член добровольчих формувань територіальних громад, працівник правоохоронних органів, працівник аварійно-рятувальних служб, комунальних служб, об’єктів критичної інфраструктури, медичний працівник);
• інформація про наявність або відсутність судимості за злочини, пов’язані з російською агресією проти України;
• інформація про застосування до заявника санкцій чи інших еквівалентних обмежувальних заходів, запроваджених урядом або міжнародними організаціями;
• у разі подання заяви через представника — еквівалентна інформація, що ідентифікує такого представника;
• у разі подання заяви через Центр надання адміністративних послуг в Україні — інформація, передбачена статтею 7 Правил залучення представників.

2. Подія або події, пов’язані з вимушеною втечею чи від’їздом

• дата або дати переміщення;
• адреса реєстрації на момент переміщення;
• адреса або адреси після переміщення (якщо вони відрізняються від поточної адреси заявника);
• інформація про обставини, що спричинили вимушену втечу або від’їзд;
• інформація про інших членів сім’ї, які були переміщені разом із заявником (заяви на таких осіб подаються окремо);
• дата завершення вимушеного внутрішнього переміщення (за наявності).

3. Реєстрація як внутрішньо переміщеної особи

• інформація про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в Єдиній інформаційній базі даних про ВПО в Україні;
• дата видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
• реєстраційний номер або номери.

4. Додаткові докази

• додаткові докази щодо особи заявника;
• додаткові докази щодо обставин, які спричинили вимушену втечу або від’їзд;
• додаткові докази щодо інших аспектів заяви;
• додаткові коментарі заявника.

5. Перевірка та подання заяви

• перевірка та підтвердження внесених даних;
• перевірка особи перед поданням заяви;
• згода на передачу персональних даних;
• подання заяви.

Читайте також:

У Реєстрі збитків з’явилася нова категорія для тих, хто втратив майно на ТОТ: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Колишній депутат-регіонал Владислав Лук’янов, якого підозрюють у виправдовуванні збройної агресії рф, виступив заставодавцем у кримінальній справі. Заставу ексдепутат вніс у справі про умисне вбивство, в якій обвинуваченим виступає Леонід Кожара — колишній міністр закордонних справ України.

Про це стало відомо з порталу Youcontrol.

Владислав Лук’янов виступив заставодавцем у справі Леоніда Кожари

Бахмутський ексдепутат Владислав Лук’янов виступив заставодавцем у справі про умисне вбивство. Обвинуваченим у справі виступає Леонід Кожара — колишній міністр закордонних справ України.

Примітка. Заставодавець у кримінальному процесі — це фізична чи юридична особа, яка вносить визначену судом грошову заставу за підозрюваногоабо обвинуваченого до слідчих органів чи суду, щоб уникнути тримання під вартою. Ці кошти можуть бути конфісковані державою, якщо підозрюваний порушить покладені на нього обов’язки.

Леоніда Кожару підозрюють в умисному вбивстві Сергія Старицького — українського підприємця, колишнього керівника телеканалу “Інтер”. Розслідування триває з лютого 2020 року, чергове судове засідання щодо розгляду справи назначено на 27 січня 2026 року.

За Леоніда Кожару вніс заставу бахмутський ексдепутат Владислав Лук’янов. Він був другом родини міністра. Розмір застави офіційно не повідомляється, але раніше журналісти “Української правди” писали, що вона складає 2,7 мільйона гривень.

Що відомо про справу Леоніда Кожари

Старицький загинув 21 лютого 2020 року в будинку Леоніда Кожари в селі Чайки на Київщині. Спочатку поліція розслідувала загибель підприємця як самогубство. Водночас друзі й рідні Старицького вважали, що його застрелили.

23 лютого 2020 року Нацполіція повідомила, що загибель Старицького перекваліфікували із самогубства на умисне вбивство. Виявилось, що в день смерті підприємець разом з Леонідом Кожарою та його дружиною вживали алкоголь. Згодом між чоловіками виник конфлікт, який переріс у бійку. Ексміністра підозрюють у тому, що під час бійки він застрелив підприємця.

Чим відомий Леонід Кожара

Леонід Кожара — український дипломат і державний діяч. У 2012-2014 року займав пост міністра закордонних справ України. Колишній член “Партіï регіонів”.

Був народним депутатом Верховної Ради України 5, 6 та 7 скликань. У 2007-2012 роках був заступником голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

Читайте також:

• Що відомо про затриманого СБУ Владислава Лук’янова і як він пов’язаний з Бахмутом (Оновлено)
• Експоліцейський з Покровська перейшов на бік рф: що відомо
• Федір Христенко визнав провину — суд затвердив угоду зі слідством

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!