24 січня на Бахмутському напрямку тривали позиційні бої. Окупаційні російські війська намагалися покращити тактичне положення поблизу Васюківки, Богданівки, Іванівського та Кліщіївки. На флангах Бахмута ЗСУ протистоять елементи мотострілецьких бригад рф.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни (ISW).

Бої під Бахмутом

Російські блогери стверджували, що сили рф просунулися:

• на захід від Бахмута, в районі Іванівського та від Хромового;
• на південний захід від міста, в районі Кліщіївки.

Експерти ISW не спостерігали візуальних доказів цих заяв та не підтверджують зміни лінії фронту.

Українські та російські джерела повідомляли, що 24 січня позиційні бої тривали: 

• на північний схід від Бахмута, в районі Білогорівки, від Веселого в напрямку Віймки та Спірного; 
• на північ від міста, біля Васюківки; 
• на північний захід від Бахмута, біля Богданівки; 
• на захід від міста, біля Іванівського; 
• на південний захід від Бахмута, біля Кліщіївки;
• на північний захід від Горлівки, біля Шумів.

Генеральний штаб повідомив, що на Бахмутському напрямку ЗСУ відбили 7 атак окупантів неподалік Васюківки, Богданівки, Іванівського та Кліщіївки. На цих ділянках фронту росіяни безрезультатно намагалися покращити тактичне положення.

Війська рф завдали авіаційних ударів у районах Часів Яру та Предтечиного. Окупанти обстріляли з артилерії та мінометів близько 10 населених пунктів, серед яких: Васюківка, Богданівка, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка та Нью-Йорк Донецької області.

Які бригади рф штурмують околиці Бахмута?

Американські експерти оцінюють, що на Бахмутському напрямку воюють підрозділи 102-го мотострілецького полку (150-а мотострілецька дивізія 8-ї гвардійської загальновійськової армії Південного військового округу) і 85-ї окремої мотострілецької бригади (2-й армійський корпус “лнр”). Водночас на північному фланзі Бахмута діють елементи 200-ї окремої мотострілецької бригади рф (Північний флот).

За даними Головної розвідки України, станом на січень 2024 року в Україні налічують 462 тисячі окупантів. Крім того, на тимчасово окупованих українських територіях розміщені 35 тисяч “росгвардійців”, які забезпечують окупаційний режим. До слова, минулої доби Сили оборони України відбили по всій лінії фронту 58 ворожих штурмів та ліквідували 950 росіян.

Раніше командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що на Бахмутському та Сіверському напрямках окупаційні війська продовжують активні наступальні дії. Ситуація на цих ділянках фронту залишається вкрай напруженою.

Читайте також:

• “Росіяни тиснуть на Сіверськ із 3 напрямків”, — Мірошников
• Війська рф намагаються обійти позиції ЗСУ в Часів Ярі
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій “Битва за Бахмут”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!