24 січня на Бахмутському напрямку тривали позиційні бої. Окупаційні російські війська намагалися покращити тактичне положення поблизу Васюківки, Богданівки, Іванівського та Кліщіївки. На флангах Бахмута ЗСУ протистоять елементи мотострілецьких бригад рф.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни (ISW).

Бої під Бахмутом

Російські блогери стверджували, що сили рф просунулися:

• на захід від Бахмута, в районі Іванівського та від Хромового;
• на південний захід від міста, в районі Кліщіївки.

Експерти ISW не спостерігали візуальних доказів цих заяв та не підтверджують зміни лінії фронту.

Українські та російські джерела повідомляли, що 24 січня позиційні бої тривали: 

• на північний схід від Бахмута, в районі Білогорівки, від Веселого в напрямку Віймки та Спірного; 
• на північ від міста, біля Васюківки; 
• на північний захід від Бахмута, біля Богданівки; 
• на захід від міста, біля Іванівського; 
• на південний захід від Бахмута, біля Кліщіївки;
• на північний захід від Горлівки, біля Шумів.

Генеральний штаб повідомив, що на Бахмутському напрямку ЗСУ відбили 7 атак окупантів неподалік Васюківки, Богданівки, Іванівського та Кліщіївки. На цих ділянках фронту росіяни безрезультатно намагалися покращити тактичне положення.

Війська рф завдали авіаційних ударів у районах Часів Яру та Предтечиного. Окупанти обстріляли з артилерії та мінометів близько 10 населених пунктів, серед яких: Васюківка, Богданівка, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка та Нью-Йорк Донецької області.

Які бригади рф штурмують околиці Бахмута?

Американські експерти оцінюють, що на Бахмутському напрямку воюють підрозділи 102-го мотострілецького полку (150-а мотострілецька дивізія 8-ї гвардійської загальновійськової армії Південного військового округу) і 85-ї окремої мотострілецької бригади (2-й армійський корпус “лнр”). Водночас на північному фланзі Бахмута діють елементи 200-ї окремої мотострілецької бригади рф (Північний флот).

За даними Головної розвідки України, станом на січень 2024 року в Україні налічують 462 тисячі окупантів. Крім того, на тимчасово окупованих українських територіях розміщені 35 тисяч “росгвардійців”, які забезпечують окупаційний режим. До слова, минулої доби Сили оборони України відбили по всій лінії фронту 58 ворожих штурмів та ліквідували 950 росіян.

Раніше командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що на Бахмутському та Сіверському напрямках окупаційні війська продовжують активні наступальні дії. Ситуація на цих ділянках фронту залишається вкрай напруженою.

Читайте також:

• “Росіяни тиснуть на Сіверськ із 3 напрямків”, — Мірошников
• Війська рф намагаються обійти позиції ЗСУ в Часів Ярі
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій “Битва за Бахмут”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 99 наступальних дій противника, що на 5 менше ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 29 липня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 32 штурми противника. Окупанти атакували в районах Миколайпілля, Степанівки, Русин Яру, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Іванопілля.

Не поступається за кількістю атак противника і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували в районах Торецького, Шахового, Ганнівки, Сергіївки, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Нового Шахового, Родинського, Шевченка, Матяшевого, Мирного, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував 18 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, Пискунівки, Миколаївки, Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Ставків, Дробишевого, Діброви, Нового Миру, Новоселівки, Лимана та Озерного. Загалом минулої доби тут відбулося 17 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Тихонівки.

Втрати рф за 29 липня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 29 липня російська армія втратила:

• близько 1 360 військових;
• 3 танки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 41 артилерійську систему;
• 3 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 362 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 440 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Українські захисники зривають спроби росіян просочитися до Костянтинівки
• Удар по логістиці та позиціях російської армії на Донеччині: що уразили ЗСУ
• Українські дрони знищили цінну техніку окупантів на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

• Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію
• Житло для ВПО: як в Офісі Омбудсмана оцінюють доступні програми та рівень їхньої ефективності
• В Україні створили міністерство у справах громад, територій та ВПО: що зміниться для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!