Сьогодні 85 дітей бахмутян, які мешкають у Кременчуці Полтавської області, отримали солодкі та корисні новорічні подарунки. Справжнє різдвяне диво для малечі влаштували гравці хокейного клубу “Кременчук” та благодійний фонд “Горобчик”.

Про це редакції розповіла педагогиня Бахмутської школи мистецтв Ольга Богданова.

Свято для маленьких бахмутян

За словами вчительки, справжнім чарівником для дітей з Бахмута став капітан хокейного клубу “Кременчук” і співзасновник благодійного фонду “Горобчик” Віталій Лялька. Жінка пригадала, що бахмутяни вже майже рік спілкуються з хокейною командою, яка їх підтримує. До слова, минулого року спортсмени неодноразово запрошували переселенців безоплатно кататися на льодовищі.

Рік тому я випадково познайомилась із дружиною одного з хокеїстів. Це краматорська команда, яка евакуювалася сюди, в Кременчук. Їхній капітан Віталій просто неймовірно щира і добра людина. Він небайдужий до наших дітей, до нашої ситуації, до бахмутян. Днями нам запропонували зібрати дітей, щоб подарувати їм святковий настрій. Ми, звісно, погодились,

розповіла // Ольга Богданова

Напередодні бахмутяни зібрали списки дітей, які мали можливість приїхати на дружню зустріч. Урочисте вручення подарунків пройшло у конференц-залі місцевого готелю “Кремінь”.

За словами Ольги Богданової, загалом новорічні подарунки отримали 85 діток. Не всі з них могли відвідати свято особисто, тому солодощі передали через батьків.

“Це солодкі подарунки, акварельні, гуашеві фарби, планшетки для дівчаток, для хлопчиків, для більш дорослих діток. Діти дуже задоволені, батьки не менш задоволені. І від того, що сьогодні було з цукерками і на льодовій арені. Це щирі посмішки. Вдячні всім, хто зробив цей день щасливим”, — додала вчителька.

Зазначимо, що найближчим часом хокеїсти “Кременчука” чекатимуть родини бахмутян на катання на льодовищі.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Vitaliy Lyalka (@lyalkav)

Читайте також:

• Дітей бахмутян запрошують на кулінарні майстер-класи у Вінниці: реєстрація
• Діти в евакуації: як склалася доля у вихованців Торецького центру реабілітації
• Як організувати допомогу вимушеним переселенцям — покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія має нові просування на Донеччині. Ворог пройшов вперед на Слов’янському напрямку фронту.

Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA.

Просування рф на Донеччині, дані на 2 березня

За даними аналітиків DeepState, протягом минулої доби, 1 березня, російська армія мала просування на Слов’янському напрямку фронту. Ворог пройшов вперед поблизу села Платонівка Сіверської громади.

Загалом, за твердженням Генштабу, минулої доби на Слов’янському напрямку українські захисники зупинили 20 атак. Росіяни намагалися просунутись вперед у районах Ямполя, Дронівки, Платонівки, Закітного, Різниківки і в напрямку Рай-Олександрівки.

Втрати рф за 1 березня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 1 березня російська армія втратила:

• близько 960 військових;
• 4 танки;
• 3 бойових броньованих машин;
• 74 артилерійських систем;
• 3 РСЗВ;
• 5 засобів ППО;
• 1810 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
• 247 одиниць автомобільної техніки;
• 1 одиницю спецтехніки.

Читайте також:

• На Донеччині змінили час комендантської години: що потрібно знати мешканцям
• Евакуація з Дружківки із розселенням: які варіанти житла пропонують людям
• “Забиратиме поліція і передаватимуть в органи опіки”: як на Донеччині вилучатимуть дітей з родин, які відмовляються від евакуації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фахівці українських платформ “ЛУН” та “Work.ua” провели спільне дослідження, щоб з’ясувати рівень доступності житла в різних регіонах нашої держави. Аналітики підрахували, скільки років доведеться повністю відкладати середню річну заробітну плату, щоб придбати власну однокімнатну квартиру.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація по регіонах: від безпечного заходу до прифронтових міст

Найдорожчим очікувано виявилося житло у західних областях. Щоб стати власником однокімнатної квартири в Ужгороді, Луцьку чи Львові, людині потрібно накопичувати весь свій річний дохід протягом 8 або навіть 8,5 років. У Києві цей показник трохи нижчий і становить 7,7 року.

Значно доступнішою є нерухомість у містах, наближених до лінії фронту. Як зазначають експерти “ЛУН”, постійні безпекові ризики суттєво знизили попит, що стримує ріст цін на квартири. Наприклад, у Дніпрі для купівлі житла потрібно відкладати 4,5 року, у Харкові — 3,5 року, у Миколаєві — 3,4 року, а в Запоріжжі середня квартира обійдеться лише у 2,4 року стабільного заробітку.

Прірва між професіями: кому найважче придбати житло

Терміни накопичення критично залежать від обраної спеціальності та рівня оплати праці. Дослідження демонструє колосальний розрив між різними професіями. Наприклад, менеджеру з продажу для купівлі житла в Харкові знадобиться відкладати свою зарплату 2,6 року, тоді як в Ужгороді чи Львові на це піде близько шести років роботи. Бухгалтеру на сході країни доведеться збирати кошти 3,5 року, а на заході — від 8 до 9 років.

Найскладніша ситуація спостерігається у працівників сфери базового обслуговування. Прибиральникам у Києві потрібно відкладати весь дохід протягом 14 років, а у Львові — понад 15 років. Аналітики констатують, що без сторонньої фінансової допомоги чи додаткових джерел доходу придбати нерухомість людям цих професій майже неможливо.

Ринок оренди: від третини доходу до абсолютної недосяжності

Оренда житла також демонструє значні регіональні контрасти. У Харкові винаймання однокімнатної квартири в середньому “з’їдає” лише 20% від зарплати, і представники більшості професій витрачають на проживання менше половини або третину свого доходу. У Києві цей показник сягає близько 50%.

Натомість у західних містах ситуація є критичною. У Львові оренда забирає 60-80% заробітку, а в Ужгороді витрати на житло впевнено сягають 80%. Для продавців, барист та касирів на заході країни оренда може забирати 96-98% доходу, а для прибиральників вартість оренди у Львові та Ужгороді взагалі перевищує 100% їхнього місячного заробітку.

Керівниця напрямку “ЛУН Статистика” Людмила Кірюхіна пояснює, що Львів та Ужгород поступово переходять у зону економічної недосяжності для багатьох спеціалістів. За її словами, міста, які суспільство сприймає як безпечніші, стають абсолютно недоступними для тих людей, хто забезпечує їхнє щоденне функціонування — працівників базових сервісів, торгівлі та сфери обслуговування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!