25 січня українці святкують Різдво Христове. Не всі цього року мають можливість вшанувати народження Христа свято в теплі та в сімейному затишку. Наші захисники виборюють Незалежність у війні з росіянами, проте навіть на передовій вони зустрічають Різдво. Воїни штурмової бригади “Едельвейс” показали унікальні кадри.
Фото із святкування Різдва на передовій опублікував Микита Шандиба, начальник пресслужби 10-ї гірничо-штурмової бригади “Едельвейс”.
Різдво на Передовій: фото
Військовий хреститься / Максим Шандиба
Фотограф нагадав українцям, що Різдво наші воїни зустрічають в окопах та бліндажах, а не жінками та дітьми.
“У фото немає болота, крові і обстрілів. У цих фото є душа, яку відчує кожен хто перегляне їх. Сімейне тепло та обійми рідних це мрія для кожного, хто стоїть на захисті своїх близьких”, – підписав публікацію фотограф.
Захисник запалює свічку / Максим Шандиба
Пампушки, оселедець та бурячок на столі / Максим Шандиба
Відомий американський дослідник та подкастер Лекс Фрідман присвятив частину свого нового випуску аналізу битви за Бахмут. Гостями ефіру стали Майкл Кофман, провідний військовий експерт Фонду Карнегі та Престон Стюарт, випускник Вест-Пойнта, ветеран війни в Афганістані.
Експерти обговорили феномен “бахмутського синдрому”, політичне значення міста для України та Заходу, а також те, як ця багатомісячна битва вплинула на літній контрнаступ ЗСУ 2023 року. Редакція Бахмут IN.UA підготувала головні тези з розмови провідних аналітиків.
Битва за Бахмут як класична облога та тактика “Вагнера”
За словами Майкла Кофмана, битва за Бахмут мала характер класичної облоги. Українським військовим доводилося вести два паралельні бої: безпосередньо у міських кварталах та за контроль над лініями постачання навколо міста, щоб не допустити оточення. Ситуацію значно ускладнював рельєф. Бахмут розташований у низині (“своєрідній чаші”), тоді як російські війська поступово захоплювали панівні висоти на східному та західному флангах.
Головною ударною силою рф у цьому бою стала пвк “вагнер”. Євген Пригожин масово вербував в’язнів, створюючи з них штурмові групи. Російська тактика полягала в постійних виснажливих атаках. Спершу в бій кидали “одноразових” найманців-в’язнів, щоб змусити українську оборону витратити боєприпаси та сили, після чого заходили більш досвідчені війська. На флангах найманців підтримували російські десантники та артилерія, яка мала значну перевагу. Унаслідок інтенсивних вуличних боїв, роботи артилерії та танків місто було вщент зруйноване. Кофман підкреслив гірку реальність: “Російські війська наприкінці битви не здобули нічого, тому що від міста мало що залишилося“.
Що таке “бахмутський синдром”
Майкл Кофман використав термін “бахмутський синдром” для опису ситуації, коли оборона населеного пункту триває навіть тоді, коли вона втрачає військово-тактичний сенс. Це відбувається через надмірну політизацію битви.
Після успішних контрнаступів на Харківщині та Херсонщині восени 2022 року з’явилися очікування швидкого завершення війни. Українському керівництву було критично важливо демонструвати Заходу, що ініціатива залишається за Києвом — від цього залежали подальші постачання озброєння. Через це Бахмут став політичним символом і був проголошений “фортецею”. Аналітик зауважує: коли будь-яке місто оголошують “фортецею”, це є тривожним сигналом для військових, адже це часто означає неможливість своєчасного тактичного відступу.
Ціна оборони та стратегічні наслідки
На думку Кофмана, втрата Бахмута де-факто не мала критичного стратегічного значення для ходу війни. Це підтверджується часом: російській армії знадобився цілий рік, щоб пройти невелику відстань від зруйнованого Бахмута до сусіднього Часів Яру.
Проте битва мала вкрай високу ціну. Спровокував ЗСУ на виснажливі бої, росія сточила там свої сили, але це були переважно “витратні” підрозділи в’язнів. Водночас Україна, за оцінкою аналітика, змушена була задіяти в обороні міста багато досвідчених та обстріляних підрозділів. Кофман припускає, що якби ці досвідчені бійці не були виснажені в Бахмуті, вони могли б пройти навчання на західній техніці та очолити літній контрнаступ 2023 року. Натомість для прориву щільних ліній оборони рф довелося залучати нові, менш досвідчені бригади.
Зі свого боку ветеран Престон Стюарт додав, що рішення про відхід завжди є надзвичайно важким для військово-політичного керівництва. Залишити місто — означає віддати власну суверенну територію ворогу. Цей сильний емоційний та політичний тиск змушує утримувати позиції до останнього, що ми спостерігали пізніше в Авдіївці та, на думку Стюарта, ймовірно бачитимемо під час оборони інших міст, як-от Костянтинівки.
14-15 листопада у Києві відбудуться шість безкоштовних заходів для переселенців, присвячені творчому та психологічному розвантаженню родин. У програмі — музичне заняиия та майстер-клас із арттерпії.
Редакція Бахмут IN.UA зібрала розклад безкоштовних подій, куди можна піти цими вихідними, щоб корисно провести час, відволіктися та знайти нові знайомства.
Куди піти в Києві ВПО: події у суботу та неділю
Цими вихідними, 14 та 15 листопада, хаб “Донеччина” запрошує ВПО на серію безкоштовних заходів, які допоможуть цікаво провести час як дітям, так і дорослим. Усі події проходитимуть на одній локації, проте для участі необхідна попередня реєстрація.
Субота, 14 листопада
Цієї суботи хаб “Донеччина” відзначатиме свій День народження. На гостей чекає святкова програма.
12:30 — Святкування Дня народження хабу “Донеччина”. Для участі в урочистостях необхідно попередньо зареєструватися за спеціальною Google-формою.
Неділя, 15 листопада
Неділя в хабі буде присвячена творчості, психологічному розвантаженню та сімейному відпочинку. Протягом дня заплановано низку майстер-класів та активностей:
12:00 — Дитячий майстер-клас (попередня реєстрація за посиланням).
12:00 — Сеанс арттерапії для дорослих (зареєструватися можна тут).
14:00 — Спільний кінопоказ (для бронювання місць перейдіть за цим посиланням).
14:00 — Арттерапія, спеціально розроблена для спільної участі дітей та дорослих (реєстраційна форма).
16:00 — Музичне заняття для дітей, де вони зможуть розкрити свої таланти (реєстрація тут).
Де знаходиться хаб “Донеччина”
Усі заплановані заходи проходитимуть на базі хабу «Донеччина», який розташований у зручній локації — в ТРЦ DREAM. Точна адреса: місто Київ, проспект Оболонський, 21Б (ТРЦ DREAM berry, Атріум Мексика, 2-й поверх).
Вхід на всі заходи абсолютно безкоштовний, але не забувайте про обов’язкову реєстрацію за посиланнями, адже кількість місць на майстер-класи та терапевтичні сесії може бути обмеженою.
Хлопці та дівчата, з різних куточків України, які зараз навчаються в Українській академії лідерства в Чернівцях, показали яскравий, душевний, співучий вертеп у Бахмуті та Часовому […]
Цього року завдяки ЗСУ — тисячі українців змогли вшанувати день Різдва у теплих квартирах. Однак, на фронті така можливість є далеко не у всіх. Засновниця, […]
Російський контент тривалий час займав панівну частку в українському медійному просторі. Навіть мультфільми для дітей здебільшого озвучували російською мовою. Однак, зараз активно створюється цікавий україномовний […]
