25 січня українці святкують Різдво Христове. Не всі цього року мають можливість вшанувати народження Христа свято в теплі та в сімейному затишку. Наші захисники виборюють Незалежність у війні з росіянами, проте навіть на передовій вони зустрічають Різдво. Воїни штурмової бригади “Едельвейс” показали унікальні кадри.
Фото із святкування Різдва на передовій опублікував Микита Шандиба, начальник пресслужби 10-ї гірничо-штурмової бригади “Едельвейс”.
Різдво на Передовій: фото
Військовий хреститься / Максим Шандиба
Фотограф нагадав українцям, що Різдво наші воїни зустрічають в окопах та бліндажах, а не жінками та дітьми.
“У фото немає болота, крові і обстрілів. У цих фото є душа, яку відчує кожен хто перегляне їх. Сімейне тепло та обійми рідних це мрія для кожного, хто стоїть на захисті своїх близьких”, – підписав публікацію фотограф.
Захисник запалює свічку / Максим Шандиба
Пампушки, оселедець та бурячок на столі / Максим Шандиба
Лінія фронту на Донеччині / скриншот мапи DeepState
На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 99 наступальних дій противника, що на 5 менше ніж вчора.
Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.
Що відбувається на фронті Донеччини
Найбільше атак протягом минулої доби, 29 липня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 32 штурми противника. Окупанти атакували в районах Миколайпілля, Степанівки, Русин Яру, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Іванопілля.
Не поступається за кількістю атак противника і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували в районах Торецького, Шахового, Ганнівки, Сергіївки, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Нового Шахового, Родинського, Шевченка, Матяшевого, Мирного, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.
Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував 18 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, Пискунівки, Миколаївки, Рай-Олександрівки та Різниківки.
На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Ставків, Дробишевого, Діброви, Нового Миру, Новоселівки, Лимана та Озерного. Загалом минулої доби тут відбулося 17 боєзіткнень.
На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Тихонівки.
Втрати рф за 29 липня
За даними Генштабу ЗСУ, протягом 29 липня російська армія втратила:
Виїзд людей / фото Міністерство національної єдності України
В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.
Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.
Що говорять про ВПО у соцмережах
Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.
З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.
При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.
Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.
Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.
Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.
У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.
Хлопці та дівчата, з різних куточків України, які зараз навчаються в Українській академії лідерства в Чернівцях, показали яскравий, душевний, співучий вертеп у Бахмуті та Часовому […]
Цього року завдяки ЗСУ — тисячі українців змогли вшанувати день Різдва у теплих квартирах. Однак, на фронті така можливість є далеко не у всіх. Засновниця, […]
Російський контент тривалий час займав панівну частку в українському медійному просторі. Навіть мультфільми для дітей здебільшого озвучували російською мовою. Однак, зараз активно створюється цікавий україномовний […]
